Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ініго Кампйоні (італ. Inigo Campioni; нар. 14 листопада 1878, В'яреджо, Королівство Італія — пом. 22 травня 1944, Парма, Італійська соціальна республіка) — італійський державний та військовий діяч, адмірал ескадри (1936), член Національної фашистської партії, учасник італійсько-турецької, італо-ефіопської, Першої та Другої світових воєн. На початку Другої світової війни обіймав посаду генерал-губернатора Італійських островів Егейського моря, а також командував більшою частиною надводних сил італійського флоту під час військової кампанії, що розгорілася в Середземному морі.
| Ініго Кампйоні італ. Inigo Campioni | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 14 липня 1941 — 18 вересня 1943 | |||||||||||||
| Попередник: | Етторе Бастіко | ||||||||||||
| Наступник: | |||||||||||||
| |||||||||||||
| 23 березня 1939 — 5 серпня 1943 | |||||||||||||
| Ім'я при народженні: | італ. Inigo Campioni | ||||||||||||
| Народження: | 14 листопада 1878 В'яреджо, Тоскана, Королівство Італія | ||||||||||||
| Смерть: | 22 травня 1944 (65 років) Парма, Емілія-Романья, Італійська соціальна республіка | ||||||||||||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||||||||||||
| Поховання: | Барі | ||||||||||||
| Національність: | італієць | ||||||||||||
| Країна: | Королівство Італія | ||||||||||||
| Освіта: | d | ||||||||||||
| Партія: | Національна фашистська партія | ||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||
| Роки служби: | 1896–1943 | ||||||||||||
| Приналежність: | Королівство Італія | ||||||||||||
| Рід військ: | військово-морські сили | ||||||||||||
| Звання: |  Адмірал флоту | ||||||||||||
| Битви: | Італійсько-турецька війна Перша світова війна • Середземноморський театр Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна • Битва за Середземне море ** Мальтійські конвої ** Бій біля Калабрії ** Напад на Таранто ** Операція «Уайт» ** Бій біля мису Спартівенто ** Додеканеська кампанія | ||||||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||||||
| | |||||||||||||
Ранні роки
Ініго Кампйоні народився 14 листопада 1878 року у В'яреджо, що в регіоні Тоскана, де з часом і пішов до середньої школи, по завершенню якої 14 листопада 1893 року вступив до Королівської військово-морської академії в Ліворно, що поклало початок його військовій кар'єрі. 1896 року Кампйоні випустився та в званні мічмана почав службу на флоті. 1898 року він був підвищений до молодшого лейтенанта, а 1905 року — до лейтенанта. У цьому званні він брав участь у війні з турками, проходячи службу на броненосному крейсері Амальфі.
Після вступу Італії в Першу світову війну Кампйоні служив на борту лінійних кораблів Конте ді Кавур та Андреа Доріа. 1916 року він отримав звання капітата III рангу та отримав у своє командуання ескадрений міноносець Ардіто, на його чолі здійснював супровід великої кількості конвоїв Антанти, охороняючи їх від атак німецького, австрійського та турецького флотів. У вересні 1917 року Кампйоні відзначився в боях у північній частині Адріатичного моря, за що отримав бронзову медаль «За військову доблесть». Вже по завершенню війни Ініго отримав ще декілька нагород за проявлену в бояв відвагу.
Між світовими війнами
1919 року Кампйоні, продовжуючи службу на флоті, отримав звання капітана II рангу, а 1926 року — капітана I рангу. Спершу він обіймав посаду військового аташе Італії у Парижі, але 1929 року повернувся додому та 3 квітня прийняв командування лінкором Кайо Дуйліо. 25 жовтня того ж року Кампйоні очолив штаб 1-ї ескадри італійського флоту. 10 травня 1930 року він став командиром важкого крейсера Тренто.
У 1932 році капітан Ініго Кампйоні отримав перше адміральське звання, ставши контрадміралом. Вже 1934 року він був підвищений до дивізійного адмірала та прийняв командування 5-ю дивізією надводного флоту Італії, на чолі якої брав участь у війні в Ефіопією, по завершенню якої отримав звання адмірала ескадри. Через два роки він став заступником начальника штабу Королівських військово-морських сил Італії.
1939 року Кампйоні обійняв посаду командира 1-ї ескадри, обравши своїм флагманом лінкор Джуліо Чезаре, та став сенатором Королівства Італія.
Друга світова війна
10 червня 1940 року фашистська Італія вступила у Другу світову війну. Кампйоні на той час командував головним угрупованням надводних сил італійського флоту та активно брав участь у військовій кампанії, що розгорялася в Середземному морі. На чолі цих сил адмірал взяв учать у низці битв проти британського флоту, а саме у битвах біля Калабрії, Таранто, в операції «Уайт», бою біля мису Спартівенто.
Проте адмірал був підданий нищівній критиці з боку керівництва за провальну операцію, коли італійський флот двічі не зміг зірвати спроби британських сил провести конвої по Середземному морю, попри перевагу італійців у силах. А після зіткнення біля мису Спартівенто, коли Кампйоні проявив надмірну обережність і не доклав максимуму зусиль, щоб розгромити сили противника, які поступалися чисельно, 8 грудня 1940 року його відсторонили від командування, замінивши на Анджело Якіно. Сам же Ініго отримав призначення на попередній пост — заступника начальника штабу військово-морських сил. Однак, така критика за невдачі в боях не завадили йому отримати нагороду й стати командором Військового Савойського ордену за свої досягнення.
15 липня 1941 року Кампйоні отримав призначення на посаду генерал-губернатора та командувача усіма італо-німецькими силами на Італійських островах Егейського моря та в регіоні. У листопаді 1941 року йому виповнилося 65 років і офіційно він був переведений до допоміжного резерву флоту, хоча водночас Ініго залишався на активній військовій службі, продовжуючи очолювати італійську окупаційну адміністрацію та островах Егейського моря та розташовані там війська.
8 вересня 1943 року, після таємних переговорів із союзниками, Італія оголосила про свій вихід з війни. Ця новина застала адмірала Кампйоні у його штаб-квартирі на острові Родос. Він одразу зрозумів, що німці спробують захопити владу над островами, та наказав своїм підлеглим не чинити активного спротиву німцям у випадку, якщо ці передбачення справдяться. Тому вже 11 вересня 1943 року італійські війська на острові Родос капітулювали німцям, які висадилися тут, а сам Ініго Кампйоні потрапив до полону.
Спочатку німці розмістили полоненого Кампйоні у таборі для військовополонених у Шкоккені на території німецької провінції Позен. У січні 1944 року його перевезли на північ Італії, яка перебувала тоді під контролем новоствореної пронацистської Італійської соціальної республіки Беніто Муссоліні. Там колишнього адмірала помістили до в'язниці у Вероні.
Ініго Кампйоні неодноразово відмовлявся від співпраці з нацистами, мотивуючи це тим, що уряд новоствореної держави Муссоліні є незаконним, адже існує офіційний уряд Королівства Італія на чолі з Бадольйо, а також є король Віктор Емануїл III, якому сам адмірал присягав на вірність. Розлючені нацисти шляхом проведення військового трибуналу засудили його до смертної кари за звинуваченням у державній зраді. Згодом представники Муссоліні запропонували скасувати цей вирок за умови, що Кампйоні визнає законність його уряду та Італійської соціальної республіки. Проте Ініго вкотре відмовився від цього.
24 травня 1944 року Ініго Кампйоні разом із контрадміралом Луїджі Маскерпа був розстріляний прибічниками Муссоліні у міському сквері Парми.
У листопаді 1947 року уряд Італійської республіки нагородив Ініго Кампйоні золотою медаллю «За військову доблесть» посмертно. Тіло страченого адмірала було поховане на військовому цвинтарі міста Барі.
Див. також
Література
- Gianni Rocca, «Fucilate gli ammiragli, la tragedia della marina italiana nella seconda guerra mondiale», Oscar Storia Mondadori, Cles (TN), 2009
- Autori vari (tra cui Massimo Infante), Vita e morte del soldato italiano nella guerra senza fortuna, Edizioni Ferni — Ginevra, 1973.
- Arrigo Petacco, Le battaglie navali nel mediterraneo nella Seconda guerra mondiale, Arnoldo Mondadori Editore, 1976.
- Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. — Москва, 2003
Посилання
- Inigo CAMPIONI Ammiraglio di Squadra [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](італ.)
- Inigo Campioni [ 27 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Donne e Uomini della Resistenza — Associazione Nazionale Partigiani d'Italia.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inigo Kampjoni ital Inigo Campioni nar 14 listopada 1878 V yaredzho Korolivstvo Italiya pom 22 travnya 1944 Parma Italijska socialna respublika italijskij derzhavnij ta vijskovij diyach admiral eskadri 1936 chlen Nacionalnoyi fashistskoyi partiyi uchasnik italijsko tureckoyi italo efiopskoyi Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni obijmav posadu general gubernatora Italijskih ostroviv Egejskogo morya a takozh komanduvav bilshoyu chastinoyu nadvodnih sil italijskogo flotu pid chas vijskovoyi kampaniyi sho rozgorilasya v Seredzemnomu mori Inigo Kampjoni ital Inigo CampioniInigo KampjoniPrapor General gubernator Italijskih ostroviv Egejskogo morya Prapor14 lipnya 1941 18 veresnya 1943Poperednik Ettore BastikoNastupnik Prapor Chlen Senatu Italiyi Prapor23 bereznya 1939 5 serpnya 1943 Im ya pri narodzhenni ital Inigo CampioniNarodzhennya 14 listopada 1878 1878 11 14 V yaredzho Toskana Korolivstvo ItaliyaSmert 22 travnya 1944 1944 05 22 65 rokiv Parma Emiliya Romanya Italijska socialna respublikaPrichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya BariNacionalnist italiyecKrayina Korolivstvo ItaliyaOsvita dPartiya Nacionalna fashistska partiya Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1896 1943Prinalezhnist Korolivstvo ItaliyaRid vijsk vijskovo morski siliZvannya Admiral flotuBitvi Italijsko turecka vijna Persha svitova vijna Seredzemnomorskij teatr Druga italo efiopska vijna Druga svitova vijna Bitva za Seredzemne more Maltijski konvoyi Bij bilya Kalabriyi Napad na Taranto Operaciya Uajt Bij bilya misu Spartivento Dodekaneska kampaniyaNagorodi Velikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Komandor Savojskogo vijskovogo ordenaKavaler zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Mavrikianska medalPam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912Medal Peremogi Velikobritaniya Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiInigo Kampjoni narodivsya 14 listopada 1878 roku u V yaredzho sho v regioni Toskana de z chasom i pishov do serednoyi shkoli po zavershennyu yakoyi 14 listopada 1893 roku vstupiv do Korolivskoyi vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno sho poklalo pochatok jogo vijskovij kar yeri 1896 roku Kampjoni vipustivsya ta v zvanni michmana pochav sluzhbu na floti 1898 roku vin buv pidvishenij do molodshogo lejtenanta a 1905 roku do lejtenanta U comu zvanni vin brav uchast u vijni z turkami prohodyachi sluzhbu na bronenosnomu krejseri Amalfi Pislya vstupu Italiyi v Pershu svitovu vijnu Kampjoni sluzhiv na bortu linijnih korabliv Konte di Kavur ta Andrea Doria 1916 roku vin otrimav zvannya kapitata III rangu ta otrimav u svoye komanduannya eskadrenij minonosec Ardito na jogo choli zdijsnyuvav suprovid velikoyi kilkosti konvoyiv Antanti ohoronyayuchi yih vid atak nimeckogo avstrijskogo ta tureckogo flotiv U veresni 1917 roku Kampjoni vidznachivsya v boyah u pivnichnij chastini Adriatichnogo morya za sho otrimav bronzovu medal Za vijskovu doblest Vzhe po zavershennyu vijni Inigo otrimav she dekilka nagorod za proyavlenu v boyav vidvagu Mizh svitovimi vijnami1919 roku Kampjoni prodovzhuyuchi sluzhbu na floti otrimav zvannya kapitana II rangu a 1926 roku kapitana I rangu Spershu vin obijmav posadu vijskovogo atashe Italiyi u Parizhi ale 1929 roku povernuvsya dodomu ta 3 kvitnya prijnyav komanduvannya linkorom Kajo Dujlio 25 zhovtnya togo zh roku Kampjoni ocholiv shtab 1 yi eskadri italijskogo flotu 10 travnya 1930 roku vin stav komandirom vazhkogo krejsera Trento U 1932 roci kapitan Inigo Kampjoni otrimav pershe admiralske zvannya stavshi kontradmiralom Vzhe 1934 roku vin buv pidvishenij do divizijnogo admirala ta prijnyav komanduvannya 5 yu diviziyeyu nadvodnogo flotu Italiyi na choli yakoyi brav uchast u vijni v Efiopiyeyu po zavershennyu yakoyi otrimav zvannya admirala eskadri Cherez dva roki vin stav zastupnikom nachalnika shtabu Korolivskih vijskovo morskih sil Italiyi Admiral eskadri Inigo Kampjoni u grudni 1940 roku 1939 roku Kampjoni obijnyav posadu komandira 1 yi eskadri obravshi svoyim flagmanom linkor Dzhulio Chezare ta stav senatorom Korolivstva Italiya Druga svitova vijna10 chervnya 1940 roku fashistska Italiya vstupila u Drugu svitovu vijnu Kampjoni na toj chas komanduvav golovnim ugrupovannyam nadvodnih sil italijskogo flotu ta aktivno brav uchast u vijskovij kampaniyi sho rozgoryalasya v Seredzemnomu mori Na choli cih sil admiral vzyav uchat u nizci bitv proti britanskogo flotu a same u bitvah bilya Kalabriyi Taranto v operaciyi Uajt boyu bilya misu Spartivento Prote admiral buv piddanij nishivnij kritici z boku kerivnictva za provalnu operaciyu koli italijskij flot dvichi ne zmig zirvati sprobi britanskih sil provesti konvoyi po Seredzemnomu moryu popri perevagu italijciv u silah A pislya zitknennya bilya misu Spartivento koli Kampjoni proyaviv nadmirnu oberezhnist i ne doklav maksimumu zusil shob rozgromiti sili protivnika yaki postupalisya chiselno 8 grudnya 1940 roku jogo vidstoronili vid komanduvannya zaminivshi na Andzhelo Yakino Sam zhe Inigo otrimav priznachennya na poperednij post zastupnika nachalnika shtabu vijskovo morskih sil Odnak taka kritika za nevdachi v boyah ne zavadili jomu otrimati nagorodu j stati komandorom Vijskovogo Savojskogo ordenu za svoyi dosyagnennya 15 lipnya 1941 roku Kampjoni otrimav priznachennya na posadu general gubernatora ta komanduvacha usima italo nimeckimi silami na Italijskih ostrovah Egejskogo morya ta v regioni U listopadi 1941 roku jomu vipovnilosya 65 rokiv i oficijno vin buv perevedenij do dopomizhnogo rezervu flotu hocha vodnochas Inigo zalishavsya na aktivnij vijskovij sluzhbi prodovzhuyuchi ocholyuvati italijsku okupacijnu administraciyu ta ostrovah Egejskogo morya ta roztashovani tam vijska Kampjoni inspektuye italijski chastini na Rodosi 8 veresnya 1943 roku pislya tayemnih peregovoriv iz soyuznikami Italiya ogolosila pro svij vihid z vijni Cya novina zastala admirala Kampjoni u jogo shtab kvartiri na ostrovi Rodos Vin odrazu zrozumiv sho nimci sprobuyut zahopiti vladu nad ostrovami ta nakazav svoyim pidleglim ne chiniti aktivnogo sprotivu nimcyam u vipadku yaksho ci peredbachennya spravdyatsya Tomu vzhe 11 veresnya 1943 roku italijski vijska na ostrovi Rodos kapitulyuvali nimcyam yaki visadilisya tut a sam Inigo Kampjoni potrapiv do polonu Spochatku nimci rozmistili polonenogo Kampjoni u tabori dlya vijskovopolonenih u Shkokkeni na teritoriyi nimeckoyi provinciyi Pozen U sichni 1944 roku jogo perevezli na pivnich Italiyi yaka perebuvala todi pid kontrolem novostvorenoyi pronacistskoyi Italijskoyi socialnoyi respubliki Benito Mussolini Tam kolishnogo admirala pomistili do v yaznici u Veroni Inigo Kampjoni neodnorazovo vidmovlyavsya vid spivpraci z nacistami motivuyuchi ce tim sho uryad novostvorenoyi derzhavi Mussolini ye nezakonnim adzhe isnuye oficijnij uryad Korolivstva Italiya na choli z Badoljo a takozh ye korol Viktor Emanuyil III yakomu sam admiral prisyagav na virnist Rozlyucheni nacisti shlyahom provedennya vijskovogo tribunalu zasudili jogo do smertnoyi kari za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi Zgodom predstavniki Mussolini zaproponuvali skasuvati cej virok za umovi sho Kampjoni viznaye zakonnist jogo uryadu ta Italijskoyi socialnoyi respubliki Prote Inigo vkotre vidmovivsya vid cogo 24 travnya 1944 roku Inigo Kampjoni razom iz kontradmiralom Luyidzhi Maskerpa buv rozstrilyanij pribichnikami Mussolini u miskomu skveri Parmi U listopadi 1947 roku uryad Italijskoyi respubliki nagorodiv Inigo Kampjoni zolotoyu medallyu Za vijskovu doblest posmertno Tilo strachenogo admirala bulo pohovane na vijskovomu cvintari mista Bari Div takozhKarlo Bergamini Antonino Toskano Endryu Braun Kanningem Alberto da Zara Rodolfo Graciani Andzhelo YakinoLiteraturaGianni Rocca Fucilate gli ammiragli la tragedia della marina italiana nella seconda guerra mondiale Oscar Storia Mondadori Cles TN 2009 Autori vari tra cui Massimo Infante Vita e morte del soldato italiano nella guerra senza fortuna Edizioni Ferni Ginevra 1973 Arrigo Petacco Le battaglie navali nel mediterraneo nella Seconda guerra mondiale Arnoldo Mondadori Editore 1976 Zalesskij K A Kto byl kto vo vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki Germanii Moskva 2003PosilannyaInigo CAMPIONI Ammiraglio di Squadra 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ital Inigo Campioni 27 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Donne e Uomini della Resistenza Associazione Nazionale Partigiani d Italia d Track Q3626661d Track Q19129279