Ко́лір (у контексті теми також ба́рва) — суб'єктивна характеристика сприйняття світлової хвилі, яка ґрунтується на здатності людського зору розрізняти електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль у межах видимого діапазону (видимий діапазон — довжини хвиль від 380 до 760 нм). Сприйнятий колір (випромінення або об'єкта) залежить від його спектру та від психофізіологічного стану людини.
Розрізняють спектральні і неспектральні кольори (наприклад, пурпуровий або брунатний колір), а також ахроматичні кольори (білий, сірий, чорний).
Історія вивчення кольору
Феномен кольору цікавив людство здавна. Люди намагалися пояснити це явище, з'ясувати його вплив на мозок та психіку. Спроби розробити теорію кольору сягають ще часів Платона й Аристотеля. Питаннями переймалися такі вчені, як Леонардо да Вінчі, І. Ньютон, Г. Гегель. Значущість в аспекті дослідження кольору, являє трактат Й. В. Гете «Вчення про колір» (1810), у якому дослідник розкриває «чуттєво-моральну дію» кольору на людину.
Колір став предметом вивчення низки дисциплін, галузей наук та технологій: психофізики, психофізіології, психології сприйняття, оптики, анатомії ока, колориметрії, світлотехніки, теорії фотографії, поліграфії, тощо. Зроблений перелік знаменує практичну значущість проблематики, пов'язаної з кольором, що зростає з появою нових засобів його відтворення й нових способів використання. Колір є психологічним, емоційним, культурним чинником, і за його допомогою у мистецтві передається , її риси характеру, різні соціальні та культурні явища, а також менталітет, соціальні та культурні риси життя народу.
Семантика кольору
Споконвіку колір служив ритуальним, релігійним цілям. У стародавніх людей, він поєднувався з містичними силами. У християнстві основні кольори — білий, червоний, зелений — представлені в іконописі, мали символічне значення. Білий виражає чистоту і сяйво слави, червоний — символ крові мучеників, зелений означає юність, .
Відома метамерія кольору — фізіологічно відповідне відчуття кольору, можна викликати різними наборами світлових стимулів.
Поняття «колір», має 2 сенси: воно може стосуватися як психологічного відчуття, зумовленого відбиттям світла від певного об'єкта (помаранчевий апельсин), так і бути однозначною характеристикою самих джерел світла (холодно-біле світло). Тому слід зауважити, що в тих випадках, коли ми хочемо дати колірну характеристику джерел світла, деяких назв кольору просто не існує — так, немає сірого, коричневого, бурого світла.
Фізіологія сприйняття кольору
Відчуття кольору виникає в мозку при збудженні і гальмуванні світлочутливих клітин — рецепторів очної сітківки людини або іншої тварини, колбочках. Вважається (хоча дотепер так ніким і не доведено), що у людей та інших приматів існує три види колбочок, що розрізняються за спектральною чутливістю — ρ (умовно «червоні»), γ (умовно «зелені») і β (умовно «сині»), відповідно. Світлочутливість колбочок невисока, тому для доброго сприйняття кольору потрібна достатня освітленість або яскравість. Найбагатші колірними рецепторами центральні частини сітківки.
Кожне колірне відчуття у людини, може бути представлено у вигляді сукупності відчуттів цих трьох кольорів (т. зв. «трикомпонентна теорія колірного зору»). Встановлено, що рептилії, птахи та деякі риби мають ширшу область відчутного оптичного випромінювання. Вони сприймають ближній ультрафіолет (300—380 нм), синю, зелену і червону частину спектра. У разі досягнення потрібної для сприйняття кольору яскравості, найчутливіші рецептори сутінкового зору — палички — автоматично вимикаються.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Кольори на вашому екрані неправильні // Канал «Цікава наука» на YouTube, 4 лютого 2021. |
Психологічно суб'єктивне сприйняття кольору залежить також від яскравості, адаптації ока до фонового світла (див. колірна температура), від кольору сусідніх об'єктів, наявності дальтонізму та інших об'єктивних чинників; а також різних, ситуативних, психологічних моментів.
Спектральні і неспектральні кольори
Неперервний спектр кольорів можна спостерігати на дифракційній решітці. Добрим представленням спектру, є природне явище веселки.
«Основні» кольори
Вперше неперервний спектр на сім кольорів розбив Ісаак Ньютон. Це розбиття умовне і багато в чому випадкове. Швидше за все, Ньютон знаходився під впливом європейської нумерології і ґрунтувався на подібності з сімома нотами в октаві (також на той час було відомо лише 7 планет Сонячної системи). Опубліковані у книзі «Optics» (1704), мовою оригіналу ці кольори мали такі назви — red, orange, yellow, green, blue, indigo та violet. В українській термінології основними кольорами спектру називають червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий. Втім проблема відповідності кольорів в українській та англійській термінології ускладнюється тим, що сучасна англійська мова не розрізняє блакитного і синього кольорів, тож обидва позначає кольором blue.
Відповідність основних кольорів спектру, довжині електромагнітних хвиль можна представити наступною таблицею:
Колір | Діапазон довжин хвиль, нм | Діапазон частот, ТГц | Діапазон енергії фотонів, еВ |
---|---|---|---|
Червоний | 625—740 | 480—405 | 1,68—1,98 |
Помаранчевий | 590—625 | 510—480 | 1,98—2,10 |
Жовтий | 565—590 | 530—510 | 2,10—2,19 |
Зелений | 500—565 | 600—530 | 2,19—2,48 |
Блакитний | 485—500 | 620—600 | 2,48—2,56 |
Синій | 440—485 | 680—620 | 2,56—2,82 |
Фіолетовий | 380—440 | 790—680 | 2,82—3,26 |
Існували й інші спроби поділу спектру на основні кольори. Так, у XX столітті запропонував «октавну» систему (ввів 2 зелених — холодний, морський та теплий, трав'яний), але широкого розповсюдження вона не мала.
«Додаткові» кольори
Термін «додатковий колір» було введено за аналогією з «основним кольором». Було встановлено, що оптичне змішання деяких пар кольорів може давати відчуття білого кольору. Так, до тріади основних кольорів Червоний —Зелений —Синій додатковими є Блакитний —Пурпуровий —Жовтий-кольори. На колірному колі ці кольори розташовуються опозиційно, отже, кольори обох тріад чергуються. У поліграфічній практиці використовують різні набори «основних кольорів».
Змішання спектральних кольорів
Колір | Зображення |
---|---|
ахроматичні | |
Чорний колір | |
Сірий колір | |
Сріблястий колір | |
Білий колір | |
інші неспектральні кольори | |
Золотавий колір | |
Каштановий колір | |
Коричневий колір | |
Бурий колір | |
Оливковий колір | |
Аква | |
Бірюзовий колір | |
Трав'яний колір | |
Рожевий колір | |
Малиновий колір | |
Пурпуровий колір | |
Бордо колір | |
Вишневий колір | |
Шоколадний колір | |
Колір слонової кістки | |
Хакі | |
Беж |
Людина спостерігає монохроматичне випромінення, у рідкісних випадках — більша частина світлового потоку, що поступає в око людини з навколишнього середовища, містить різні довжини хвиль. На відміну від акустичних коливань, які при додаванні можуть утворювати враження множинності звуків, на чому ґрунтується можливість музичного мистецтва оперувати різноманітними співзвуччями, електромагнітні коливання у разі змішання зливаються в певний єдиний колір, в якому людське око не може виділити складові. Проблема змішання кольорів вперше була поставлена І. Ньютоном, який довів, що білий колір являє собою суміш кольорів спектру, а розмаїття кольорів, що сприймаються оком не вичерпуються кольорами спектру.
Так, у спектрі відсутні такі кольори, як пурпуровий чи малиновий, що утворюються змішанням червоного і фіолетового спектральних кольорів. Змішуванням кольорів утворюються і так звані «ахроматичні» кольори — відтінки сірого і білого кольорів, а також бляклі кольори, які можна отримати змішуванням спектральних кольорів з білим кольором.
Ахроматичні кольори
Відтінки сірого (в діапазоні білий — чорний) носять парадоксальну назву ахроматичних кольорів (від грец. α- заперечення, протиставлення + χρωμα — колір, тобто безбарвних кольорів). Найяскравішим ахроматичним кольором є білий, найтемнішим — чорний. Можна зауважити, що за граничного зниження насиченості, розрізнення тону (відношення до певного кольору спектру) відтінку стає неможливим.
Вимірювання кольору
Відкриття колірного спектру і неспектральних кольорів, уможливило представлення усього багатоманіття кольорів, певною сумішшю основних кольорів. Німецький математик Герман Грассман встановив, що при дотриманні певних умов будь-який колір можна представити як сукупність трьох лінійно незалежних кольорів. Наука, що вивчає властивості кольорів отримала назву колориметрія.
В Англії основними кольорами довго вважали червоний, жовтий і синій, лише 1860 року Максвелл запровадив адитивну систему RGB (червоний, зелений, синій). 1931 року асоціація (фр. Commission Internationale de l'Eclairage) прийняла стандартну модель «універсального колірного простору», що отримала назву , або «нормальної колірної системи». Підґрунтям для прийняття цієї системи стали численні експерименти з великою кількістю людей.
Ця система наразі домінує в системах відтворення кольорів для моніторів і телевізорів як така, яку легко забезпечити трьома потоками світла. 1951 року Енді Мюллер запропонував систему CMYK (Синьо-зелений, пурпуровий, жовтий, чорний), яка мала переваги у поліграфії та кольоровій фотографії, і тому швидко «прижилася».
Характеристики кольору
Кожний колір має кількісно вимірювані фізичні характеристики (спектральний склад, яскравість):
Яскравість
Однаково насичені відтінки, що відносяться до одного й того ж кольору спектру, можуть відрізнятися один від одного ступенем яскравості. Наприклад, при зменшенні яскравості синій колір поступово наближається до чорного.
Будь-який колір за крайнього зниження яскравості, стає чорним.
Слід зазначити, що яскравість, як і інші колірні характеристики реального забарвленого об'єкта, суттєво залежать від суб'єктивних причин, обумовлених психологією сприйняття. Так, наприклад синій колір при сусідстві з жовтим здається яскравішим.
Насиченість
Два відтінки одного тону можуть розрізнятися ступенем насиченості. Наприклад, при зменшенні насиченості синій колір наближається до сірого.
Ясність (світлість)
Ступінь близькості кольору до білого, називають ясністю (або світлістю).
Будь-який відтінок за найбільшого підвищення ясності, стає білим.
Колірний тон
Будь-який хроматичний колір може бути віднесеним до певного спектрального кольору. Відтінки, що схожі з одним і тим самим кольором спектру (але розрізняються, наприклад, насиченістю і яскравістю), належать до одного і того ж тону. При зміні тону, наприклад, синього кольору в зеленому напрямку спектру він змінюється на блакитний, в зворотному — на фіолетовий.
Іноді колірні тони поділяють на теплі (червоний, помаранчевий, жовтий — відповідають відчуттю вогню) й холодні (блакитний, синій, фіолетовий — асоціюються із кригою та водою).
Застосування кольору
У промисловості та дизайні
Колір широко застосовують, як засіб для керування увагою людини. Деякі поєднання кольорів вважають привабливішими (наприклад, синій + жовтий), інші — менш (наприклад, червоний + зелений). Психологія сприйняття кольору пояснює, чому ті чи інші сполучення здатні дуже впливати на сприйняття та емоційний стан людини.
Колір в цифрових технологіях
У цифрових технологіях, як і в аналоговому телебаченні, застосовують RGB-системи. При цьому кожен компонент кольору представляється за допомогою цілих чисел у межах деякого діапазону, як правило, від 0 до степеня числа 2 мінус один (2 N — 1), що відповідає найбільш можливій кількості значень, яка може бути закодована певною кількістю бітів.
Найбільше поширення отримала технологія «truecolor», що передбачає 24-бітне кодування кольору. Інтенсивність кожного компоненту в цій системі кодується за допомогою 8 бітів і, таким чином, може приймати 256 значень — від 0 до 255. Загалом же «truecolor» дозволяє представити 16 777 216 (тобто 224) кольорів для кожного пікселя, що вважається достатнім для реалістичного зображення кольору.
Колір в HTML та CSS
Мова розмітки вебсторінок HTML передбачає два різновиди представлення кольору:
- У вигляді рядку, що починається з символу «#» (U+0023) і включає також три пари шістнадцяткових цифр, які відповідають окремо за червоний, зелений і синій кольори. Наприклад, #0000FF — синій колір.
- За допомогою ключових слів англійською мовою, наприклад green, black, при цьому слід мати на увазі, що браузери підтримують лише обмежену кількість таких слів, а також слово transparent (прозорий).
Застосування кольорів безпосередньо у HTML- коді є застарілим підходом і є небажаним. Тому радять використання каскадних таблиць стилів CSS. В них кольори позначаються наступними способами:
- подібно до HTML, за допомогою шістнадцяткових цифр зі знаком #;
- аналогічно до HTML, за допомогою ключових слів;
- у вигляді rgb(*,*,*), де «*» — десяткові числа від 0 до 255, що позначають кількість відповідної колірної компоненти RGB (червона, зелена, синя);
- у вигляді rgb(*%, *%, *%), де «*%» — процентне значення відповідної колірної компоненти;
- у вигляді rgba(*,*,*, x) або rgba(*%, *%, *%, x), де x — значення непрозорості (alpha) від 0 до 1, відповідно до моделі RGBA.
- у вигляді hsl(*,*,*), hsl(*%, *%, *%), hsla(*,*,*, x) або hsla(*%, *%, *%, x) аналогічно до попередніх способів, але у колірній моделі HSL (тон, насиченість, яскравість).
У літературі, мистецтві
Призначення кольорів міняється залежно від роду мистецтв. Завдання кольору у малярстві й художній літературі принципово різні. У живописному творі колір є носієм образотворчих якостей, завдяки світлотіні і кольору, людина зримо сприймає об'ємну форму, матеріал і просторове розміщення предметів, віддзеркалюючи в свідомості їх окремішні особливості. А в художньому — колір створює враження достовірності, зримості об'єкту. За допомогою барв, автор виражає своє відношення до подій, персонажів, колір може розкривати глибину сюжету і служити ключем до розуміння підтексту. Тобто, — як зазначає В.Кухаренко, — функції колірної деталі в тексті, є тотожними функціям художньої деталі як особливого стилістичного прийому: образотворчі, характеротворчі, уточнювальні.
Див. також
Примітки
- Гете И. В. Учение о цвете. Теория познания: пер. с нем. / И. В. Гете. — 2-е изд . — М. : Эдиториал УРСС, 2011 . — 200 с. — (Из наследия мировой философской мысли. этика). —
- Коваль, Т.С. (2007). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015.
- Домасев М. В., Гнатюк С. П. Цвет, управление цветом, цветовые расчеты и измерения. — СПб.: Питер, 2009.
- [en]
- В. В. Шаров. Свет и Цвет — М.1961
- Кузнецова О. В. Презентація «Колір та емоції» [ 8 липня 2019 у Wayback Machine.] // Всеосвіта.
- Специфікація HTML4, кольори [ 4 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Специфікація HTML5, кольори [ 4 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Специфікація CSS3 [ 29 листопада 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Кухаренко В. А. Интерпретация текста: Учебное пособие для педагогических институтов. — Л.: Просвещение, 1979. — 327 с.
Посилання
- Колір [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Символіка кольорів [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.] матеріал сайту Про Україну [ 28 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Кольори англійською мовою [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Життя у кольорі / Ребекка Етвуд. Пер. з англ. Юлії Максимейко. — К.: ArtHuss, 2020. — 272 с. —
- Колір в художньому проектуванні одягу: навч. посіб. / Кулешова С. Г. ; за ред. А. Л. Славінської. — Хмельницький: ХНУ, 2016. — 394 с. : іл., табл. —
- Колір: підручник для студ. ін-тів театр. мистецтва / В. Г. Горпенко. — К. : Київський ін-т театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, 1995.
- Ч. 1-2. — 1995. — 124 с. —
- Ч. 3-4. — 1995. — 201 с. —
- Колористика інтер'єру: навч. посібник / О. І. Сєдак, О. Ю. Запорожченко ; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту ; НАУ. — К. : Освіта України, 2011. — 247 с. : іл. —
- Колористична культура античного світу : Навчально-методичний посібник / Л. В. Бичкова. — Київ: Вища школа, 2003. — 135 с. —
- Кольорознавство. Колір у декоративно-прикладному мистецтві й дизайні: навч. посіб. / І. Г. Черкесова ; Київський національний ун-т культури і мистецтв, Миколаївський філіал Київського національного ун-ту культури і мистецтв. — К. : Іліон ; Миколаїв: [б.в.], 2008. — 156 c. —
- Кольорознавство: навч.-метод. посіб. / О. С. Шестобуз ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. — 100 с. : табл.
- Кольорознавство: навчальний посібник / С. В. Прищенко. — 3-тє вид., випр. і доповн. — К.: Видавничий дім «Кондор», 2018. — 436 с., 32 іл. —
- Кольорознавство / Т. Печенюк ; Львівська національна академія мистецтв. — К. : Грані-Т, 2009. — 192 с.: іл. —
- Основи кольорознавства: навч. посіб. / Тетяна Прокопович ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т мистецтв, Каф. образотвор. мистецтва. — Луцьк: Вежа-Друк, 2016. — 119 с. : рис., табл. —
- Світло-кольоровий дизайн сучасного міста: навч. посіб. для студ. архіт. спец. / [Н. Я. Крижановська, В. П. Дубинський] ; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х. : ХНАМГ, 2013. — 129 с. : іл. —
- Теорія кольору та кольороутворення: навч. посіб / Н. Д. Лотошинська, О. В. Івахів ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — 204 с. : іл. — Бібліогр.: с. 192 (20 назв). —
- Українське малярство Х-XVIII століть: проблеми кольору / В. А. Овсійчук ; Інститут народознавства НАН України. — Львів: [б.в.], 1996. — 479 с.: іл. —
- Цвет и психика / Б. А. Базыма ; Харьковская гос. академия культуры. — Х. : ХДАК, 2001. — 172с. —
- Юрьев Ф. И. Цвет в искусстве книги — К.: Вища шк., 1987. — 245 с.
- Иттен И. Искусство цвета / Пер. с немецкого; 8-е издание; Предисловие Л.Монаховой. — М.: Изд. Д. Аронов, 2013. — 96 с. —
- Джадд Д., Вышецки Г. Цвет в науке и технике. Пер. с англ. — М.: Мир, 1978. — 593 с.
- Зернов В. А. Цветоведение. — М.: Книга, 1972. — 239 с.
- Ивенс Р. М. Введение в теорию цвета. — М.: Мир, 1964. — 442 с.
- Филонович С. Р. Лучи, волны, кванты. — М.: Наука, 1978. — 208 с. — (История науки и техники).
- Миронова Л. Н. Учение о цвете. — Минск: Вышэйш. шк., 1993. — 464 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko lir u konteksti temi takozh ba rva sub yektivna harakteristika sprijnyattya svitlovoyi hvili yaka gruntuyetsya na zdatnosti lyudskogo zoru rozriznyati elektromagnitne viprominyuvannya z dovzhinoyu hvil u mezhah vidimogo diapazonu vidimij diapazon dovzhini hvil vid 380 do 760 nm Sprijnyatij kolir viprominennya abo ob yekta zalezhit vid jogo spektru ta vid psihofiziologichnogo stanu lyudini Spektr vidimogo svitla Kolorovi olivci Rozriznyayut spektralni i nespektralni kolori napriklad purpurovij abo brunatnij kolir a takozh ahromatichni kolori bilij sirij chornij Istoriya vivchennya koloruFenomen koloru cikaviv lyudstvo zdavna Lyudi namagalisya poyasniti ce yavishe z yasuvati jogo vpliv na mozok ta psihiku Sprobi rozrobiti teoriyu koloru syagayut she chasiv Platona j Aristotelya Pitannyami perejmalisya taki vcheni yak Leonardo da Vinchi I Nyuton G Gegel Znachushist v aspekti doslidzhennya koloru yavlyaye traktat J V Gete Vchennya pro kolir 1810 u yakomu doslidnik rozkrivaye chuttyevo moralnu diyu koloru na lyudinu Kolir stav predmetom vivchennya nizki disciplin galuzej nauk ta tehnologij psihofiziki psihofiziologiyi psihologiyi sprijnyattya optiki anatomiyi oka kolorimetriyi svitlotehniki teoriyi fotografiyi poligrafiyi tosho Zroblenij perelik znamenuye praktichnu znachushist problematiki pov yazanoyi z kolorom sho zrostaye z poyavoyu novih zasobiv jogo vidtvorennya j novih sposobiv vikoristannya Kolir ye psihologichnim emocijnim kulturnim chinnikom i za jogo dopomogoyu u mistectvi peredayetsya yiyi risi harakteru rizni socialni ta kulturni yavisha a takozh mentalitet socialni ta kulturni risi zhittya narodu Semantika koloruSpektr na monitori pravoruch dodano purpurovij segment Yaskravist chervonogo zelenogo ta sinogo pryamokutnikiv pid spektrom vidpovidaye vidnosnij intensivnosti vidchuttya na kozhnim z troh nezalezhnih tipiv receptoriv lyudskogo zoru kolbochok Spokonviku kolir sluzhiv ritualnim religijnim cilyam U starodavnih lyudej vin poyednuvavsya z mistichnimi silami U hristiyanstvi osnovni kolori bilij chervonij zelenij predstavleni v ikonopisi mali simvolichne znachennya Bilij virazhaye chistotu i syajvo slavi chervonij simvol krovi muchenikiv zelenij oznachaye yunist Vidoma metameriya koloru fiziologichno vidpovidne vidchuttya koloru mozhna viklikati riznimi naborami svitlovih stimuliv Ponyattya kolir maye 2 sensi vono mozhe stosuvatisya yak psihologichnogo vidchuttya zumovlenogo vidbittyam svitla vid pevnogo ob yekta pomaranchevij apelsin tak i buti odnoznachnoyu harakteristikoyu samih dzherel svitla holodno bile svitlo Tomu slid zauvazhiti sho v tih vipadkah koli mi hochemo dati kolirnu harakteristiku dzherel svitla deyakih nazv koloru prosto ne isnuye tak nemaye sirogo korichnevogo burogo svitla Fiziologiya sprijnyattya koloruZahid soncya Vidchuttya koloru vinikaye v mozku pri zbudzhenni i galmuvanni svitlochutlivih klitin receptoriv ochnoyi sitkivki lyudini abo inshoyi tvarini kolbochkah Vvazhayetsya hocha doteper tak nikim i ne dovedeno sho u lyudej ta inshih primativ isnuye tri vidi kolbochok sho rozriznyayutsya za spektralnoyu chutlivistyu r umovno chervoni g umovno zeleni i b umovno sini vidpovidno Svitlochutlivist kolbochok nevisoka tomu dlya dobrogo sprijnyattya koloru potribna dostatnya osvitlenist abo yaskravist Najbagatshi kolirnimi receptorami centralni chastini sitkivki Kozhne kolirne vidchuttya u lyudini mozhe buti predstavleno u viglyadi sukupnosti vidchuttiv cih troh koloriv t zv trikomponentna teoriya kolirnogo zoru Vstanovleno sho reptiliyi ptahi ta deyaki ribi mayut shirshu oblast vidchutnogo optichnogo viprominyuvannya Voni sprijmayut blizhnij ultrafiolet 300 380 nm sinyu zelenu i chervonu chastinu spektra U razi dosyagnennya potribnoyi dlya sprijnyattya koloru yaskravosti najchutlivishi receptori sutinkovogo zoru palichki avtomatichno vimikayutsya Zovnishni videofajli 1 Kolori na vashomu ekrani nepravilni Kanal Cikava nauka na YouTube 4 lyutogo 2021 Psihologichno sub yektivne sprijnyattya koloru zalezhit takozh vid yaskravosti adaptaciyi oka do fonovogo svitla div kolirna temperatura vid koloru susidnih ob yektiv nayavnosti daltonizmu ta inshih ob yektivnih chinnikiv a takozh riznih situativnih psihologichnih momentiv Spektralni i nespektralni koloriNeperervnij spektr koloriv mozhna sposterigati na difrakcijnij reshitci Dobrim predstavlennyam spektru ye prirodne yavishe veselki Osnovni kolori Vpershe neperervnij spektr na sim koloriv rozbiv Isaak Nyuton Ce rozbittya umovne i bagato v chomu vipadkove Shvidshe za vse Nyuton znahodivsya pid vplivom yevropejskoyi numerologiyi i gruntuvavsya na podibnosti z simoma notami v oktavi takozh na toj chas bulo vidomo lishe 7 planet Sonyachnoyi sistemi Opublikovani u knizi Optics 1704 movoyu originalu ci kolori mali taki nazvi red orange yellow green blue indigo ta violet V ukrayinskij terminologiyi osnovnimi kolorami spektru nazivayut chervonij oranzhevij zhovtij zelenij blakitnij sinij ta fioletovij Vtim problema vidpovidnosti koloriv v ukrayinskij ta anglijskij terminologiyi uskladnyuyetsya tim sho suchasna anglijska mova ne rozriznyaye blakitnogo i sinogo koloriv tozh obidva poznachaye kolorom blue Vidpovidnist osnovnih koloriv spektru dovzhini elektromagnitnih hvil mozhna predstaviti nastupnoyu tabliceyu Kolir Diapazon dovzhin hvil nm Diapazon chastot TGc Diapazon energiyi fotoniv eV Chervonij 625 740 480 405 1 68 1 98 Pomaranchevij 590 625 510 480 1 98 2 10 Zhovtij 565 590 530 510 2 10 2 19 Zelenij 500 565 600 530 2 19 2 48 Blakitnij 485 500 620 600 2 48 2 56 Sinij 440 485 680 620 2 56 2 82 Fioletovij 380 440 790 680 2 82 3 26 Isnuvali j inshi sprobi podilu spektru na osnovni kolori Tak u XX stolitti zaproponuvav oktavnu sistemu vviv 2 zelenih holodnij morskij ta teplij trav yanij ale shirokogo rozpovsyudzhennya vona ne mala Dodatkovi kolori Kolirne koloDokladnishe Dopovnyalni kolori Termin dodatkovij kolir bulo vvedeno za analogiyeyu z osnovnim kolorom Bulo vstanovleno sho optichne zmishannya deyakih par koloriv mozhe davati vidchuttya bilogo koloru Tak do triadi osnovnih koloriv Chervonij Zelenij Sinij dodatkovimi ye Blakitnij Purpurovij Zhovtij kolori Na kolirnomu koli ci kolori roztashovuyutsya opozicijno otzhe kolori oboh triad cherguyutsya U poligrafichnij praktici vikoristovuyut rizni nabori osnovnih koloriv Zmishannya spektralnih koloriv Div takozh Spisok koloriv Kolir Zobrazhennya ahromatichni Chornij kolir Sirij kolir Sriblyastij kolir Bilij kolir inshi nespektralni kolori Zolotavij kolir Kashtanovij kolir Korichnevij kolir Burij kolir Olivkovij kolir Akva Biryuzovij kolir Trav yanij kolir Rozhevij kolir Malinovij kolir Purpurovij kolir Bordo kolir Vishnevij kolir Shokoladnij kolir Kolir slonovoyi kistki Haki Bezh Lyudina sposterigaye monohromatichne viprominennya u ridkisnih vipadkah bilsha chastina svitlovogo potoku sho postupaye v oko lyudini z navkolishnogo seredovisha mistit rizni dovzhini hvil Na vidminu vid akustichnih kolivan yaki pri dodavanni mozhut utvoryuvati vrazhennya mnozhinnosti zvukiv na chomu gruntuyetsya mozhlivist muzichnogo mistectva operuvati riznomanitnimi spivzvuchchyami elektromagnitni kolivannya u razi zmishannya zlivayutsya v pevnij yedinij kolir v yakomu lyudske oko ne mozhe vidiliti skladovi Problema zmishannya koloriv vpershe bula postavlena I Nyutonom yakij doviv sho bilij kolir yavlyaye soboyu sumish koloriv spektru a rozmayittya koloriv sho sprijmayutsya okom ne vicherpuyutsya kolorami spektru Tak u spektri vidsutni taki kolori yak purpurovij chi malinovij sho utvoryuyutsya zmishannyam chervonogo i fioletovogo spektralnih koloriv Zmishuvannyam koloriv utvoryuyutsya i tak zvani ahromatichni kolori vidtinki sirogo i bilogo koloriv a takozh blyakli kolori yaki mozhna otrimati zmishuvannyam spektralnih koloriv z bilim kolorom Ahromatichni kolori Vidtinki sirogo v diapazoni bilij chornij nosyat paradoksalnu nazvu ahromatichnih koloriv vid grec a zaperechennya protistavlennya xrwma kolir tobto bezbarvnih koloriv Najyaskravishim ahromatichnim kolorom ye bilij najtemnishim chornij Mozhna zauvazhiti sho za granichnogo znizhennya nasichenosti rozriznennya tonu vidnoshennya do pevnogo koloru spektru vidtinku staye nemozhlivim Vimiryuvannya koloruDokladnishe kolorimetriya nauka Sistema CIE XYZ Zovnishni krivi liniyi kordonu geometrichne misce tochok sho predstavlyayut kolori bezperervnogo spektru Vidkrittya kolirnogo spektru i nespektralnih koloriv umozhlivilo predstavlennya usogo bagatomanittya koloriv pevnoyu sumishshyu osnovnih koloriv Nimeckij matematik German Grassman vstanoviv sho pri dotrimanni pevnih umov bud yakij kolir mozhna predstaviti yak sukupnist troh linijno nezalezhnih koloriv Nauka sho vivchaye vlastivosti koloriv otrimala nazvu kolorimetriya V Angliyi osnovnimi kolorami dovgo vvazhali chervonij zhovtij i sinij lishe 1860 roku Maksvell zaprovadiv aditivnu sistemu RGB chervonij zelenij sinij 1931 roku asociaciya fr Commission Internationale de l Eclairage prijnyala standartnu model universalnogo kolirnogo prostoru sho otrimala nazvu abo normalnoyi kolirnoyi sistemi Pidgruntyam dlya prijnyattya ciyeyi sistemi stali chislenni eksperimenti z velikoyu kilkistyu lyudej Cya sistema narazi dominuye v sistemah vidtvorennya koloriv dlya monitoriv i televizoriv yak taka yaku legko zabezpechiti troma potokami svitla 1951 roku Endi Myuller zaproponuvav sistemu CMYK Sino zelenij purpurovij zhovtij chornij yaka mala perevagi u poligrafiyi ta kolorovij fotografiyi i tomu shvidko prizhilasya Harakteristiki koloruKozhnij kolir maye kilkisno vimiryuvani fizichni harakteristiki spektralnij sklad yaskravist Yaskravist Odnakovo nasicheni vidtinki sho vidnosyatsya do odnogo j togo zh koloru spektru mozhut vidriznyatisya odin vid odnogo stupenem yaskravosti Napriklad pri zmenshenni yaskravosti sinij kolir postupovo nablizhayetsya do chornogo Bud yakij kolir za krajnogo znizhennya yaskravosti staye chornim Slid zaznachiti sho yaskravist yak i inshi kolirni harakteristiki realnogo zabarvlenogo ob yekta suttyevo zalezhat vid sub yektivnih prichin obumovlenih psihologiyeyu sprijnyattya Tak napriklad sinij kolir pri susidstvi z zhovtim zdayetsya yaskravishim Nasichenist Dva vidtinki odnogo tonu mozhut rozriznyatisya stupenem nasichenosti Napriklad pri zmenshenni nasichenosti sinij kolir nablizhayetsya do sirogo Yasnist svitlist Stupin blizkosti koloru do bilogo nazivayut yasnistyu abo svitlistyu Bud yakij vidtinok za najbilshogo pidvishennya yasnosti staye bilim Kolirnij ton Bud yakij hromatichnij kolir mozhe buti vidnesenim do pevnogo spektralnogo koloru Vidtinki sho shozhi z odnim i tim samim kolorom spektru ale rozriznyayutsya napriklad nasichenistyu i yaskravistyu nalezhat do odnogo i togo zh tonu Pri zmini tonu napriklad sinogo koloru v zelenomu napryamku spektru vin zminyuyetsya na blakitnij v zvorotnomu na fioletovij Inodi kolirni toni podilyayut na tepli chervonij pomaranchevij zhovtij vidpovidayut vidchuttyu vognyu j holodni blakitnij sinij fioletovij asociyuyutsya iz krigoyu ta vodoyu Zastosuvannya koloruU promislovosti ta dizajni Kolir shiroko zastosovuyut yak zasib dlya keruvannya uvagoyu lyudini Deyaki poyednannya koloriv vvazhayut privablivishimi napriklad sinij zhovtij inshi mensh napriklad chervonij zelenij Psihologiya sprijnyattya koloru poyasnyuye chomu ti chi inshi spoluchennya zdatni duzhe vplivati na sprijnyattya ta emocijnij stan lyudini Kolir v cifrovih tehnologiyah U cifrovih tehnologiyah yak i v analogovomu telebachenni zastosovuyut RGB sistemi Pri comu kozhen komponent koloru predstavlyayetsya za dopomogoyu cilih chisel u mezhah deyakogo diapazonu yak pravilo vid 0 do stepenya chisla 2 minus odin 2 N 1 sho vidpovidaye najbilsh mozhlivij kilkosti znachen yaka mozhe buti zakodovana pevnoyu kilkistyu bitiv Najbilshe poshirennya otrimala tehnologiya truecolor sho peredbachaye 24 bitne koduvannya koloru Intensivnist kozhnogo komponentu v cij sistemi koduyetsya za dopomogoyu 8 bitiv i takim chinom mozhe prijmati 256 znachen vid 0 do 255 Zagalom zhe truecolor dozvolyaye predstaviti 16 777 216 tobto 224 koloriv dlya kozhnogo pikselya sho vvazhayetsya dostatnim dlya realistichnogo zobrazhennya koloru Kolir v HTML ta CSS Dokladnishe kolori HTML Mova rozmitki vebstorinok HTML peredbachaye dva riznovidi predstavlennya koloru U viglyadi ryadku sho pochinayetsya z simvolu U 0023 i vklyuchaye takozh tri pari shistnadcyatkovih cifr yaki vidpovidayut okremo za chervonij zelenij i sinij kolori Napriklad 0000FF sinij kolir Za dopomogoyu klyuchovih sliv anglijskoyu movoyu napriklad green black pri comu slid mati na uvazi sho brauzeri pidtrimuyut lishe obmezhenu kilkist takih sliv a takozh slovo transparent prozorij Zastosuvannya koloriv bezposeredno u HTML kodi ye zastarilim pidhodom i ye nebazhanim Tomu radyat vikoristannya kaskadnih tablic stiliv CSS V nih kolori poznachayutsya nastupnimi sposobami podibno do HTML za dopomogoyu shistnadcyatkovih cifr zi znakom analogichno do HTML za dopomogoyu klyuchovih sliv u viglyadi rgb de desyatkovi chisla vid 0 do 255 sho poznachayut kilkist vidpovidnoyi kolirnoyi komponenti RGB chervona zelena sinya u viglyadi rgb de procentne znachennya vidpovidnoyi kolirnoyi komponenti u viglyadi rgba x abo rgba x de x znachennya neprozorosti alpha vid 0 do 1 vidpovidno do modeli RGBA u viglyadi hsl hsl hsla x abo hsla x analogichno do poperednih sposobiv ale u kolirnij modeli HSL ton nasichenist yaskravist U literaturi mistectvi Priznachennya koloriv minyayetsya zalezhno vid rodu mistectv Zavdannya koloru u malyarstvi j hudozhnij literaturi principovo rizni U zhivopisnomu tvori kolir ye nosiyem obrazotvorchih yakostej zavdyaki svitlotini i koloru lyudina zrimo sprijmaye ob yemnu formu material i prostorove rozmishennya predmetiv viddzerkalyuyuchi v svidomosti yih okremishni osoblivosti A v hudozhnomu kolir stvoryuye vrazhennya dostovirnosti zrimosti ob yektu Za dopomogoyu barv avtor virazhaye svoye vidnoshennya do podij personazhiv kolir mozhe rozkrivati glibinu syuzhetu i sluzhiti klyuchem do rozuminnya pidtekstu Tobto yak zaznachaye V Kuharenko funkciyi kolirnoyi detali v teksti ye totozhnimi funkciyam hudozhnoyi detali yak osoblivogo stilistichnogo prijomu obrazotvorchi harakterotvorchi utochnyuvalni Div takozhSpisok koloriv Osnovni kolori Koloroznavstvo Kolorimetriya Kolir mineraliv Indeks peredavannya koloru Faktura Nastrij Pracezdatnist lyudini Geraldichni koloriPrimitkiGete I V Uchenie o cvete Teoriya poznaniya per s nem I V Gete 2 e izd M Editorial URSS 2011 200 s Iz naslediya mirovoj filosofskoj mysli etika ISBN 978 5 397 02025 1 Koval T S 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Domasev M V Gnatyuk S P Cvet upravlenie cvetom cvetovye raschety i izmereniya SPb Piter 2009 en V V Sharov Svet i Cvet M 1961 Kuznecova O V Prezentaciya Kolir ta emociyi 8 lipnya 2019 u Wayback Machine Vseosvita Specifikaciya HTML4 kolori 4 chervnya 2014 u Wayback Machine angl Specifikaciya HTML5 kolori 4 chervnya 2014 u Wayback Machine angl Specifikaciya CSS3 29 listopada 2017 u Wayback Machine angl Kuharenko V A Interpretaciya teksta Uchebnoe posobie dlya pedagogicheskih institutov L Prosveshenie 1979 327 s PosilannyaKolir u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Kolir 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Simvolika koloriv 26 bereznya 2016 u Wayback Machine material sajtu Pro Ukrayinu 28 chervnya 2015 u Wayback Machine Kolori anglijskoyu movoyu 3 serpnya 2020 u Wayback Machine DzherelaZhittya u kolori Rebekka Etvud Per z angl Yuliyi Maksimejko K ArtHuss 2020 272 s ISBN 978 617 7799 49 7 Kolir v hudozhnomu proektuvanni odyagu navch posib Kuleshova S G za red A L Slavinskoyi Hmelnickij HNU 2016 394 s il tabl ISBN 978 966 330 272 0 Kolir pidruchnik dlya stud in tiv teatr mistectva V G Gorpenko K Kiyivskij in t teatralnogo mistectva im I K Karpenka Karogo 1995 Ch 1 2 1995 124 s ISBN 5 7707 8659 0 Ch 3 4 1995 201 s ISBN 5 7707 8659 0 Koloristika inter yeru navch posibnik O I Syedak O Yu Zaporozhchenko Ministerstvo osviti i nauki molodi ta sportu NAU K Osvita Ukrayini 2011 247 s il ISBN 978 966 188 230 9 Koloristichna kultura antichnogo svitu Navchalno metodichnij posibnik L V Bichkova Kiyiv Visha shkola 2003 135 s ISBN 966 642 194 1 Koloroznavstvo Kolir u dekorativno prikladnomu mistectvi j dizajni navch posib I G Cherkesova Kiyivskij nacionalnij un t kulturi i mistectv Mikolayivskij filial Kiyivskogo nacionalnogo un tu kulturi i mistectv K Ilion Mikolayiv b v 2008 156 c ISBN 978 966 2056 38 9 Koloroznavstvo navch metod posib O S Shestobuz Cherniv nac un t im Yu Fedkovicha Chernivci Cherniveckij nac un t 2011 100 s tabl Koloroznavstvo navchalnij posibnik S V Prishenko 3 tye vid vipr i dopovn K Vidavnichij dim Kondor 2018 436 s 32 il ISBN 978 617 7729 00 5 Koloroznavstvo T Pechenyuk Lvivska nacionalna akademiya mistectv K Grani T 2009 192 s il ISBN 978 966 465 235 0 Osnovi koloroznavstva navch posib Tetyana Prokopovich Shidnoyevrop nac un t im Lesi Ukrayinki In t mistectv Kaf obrazotvor mistectva Luck Vezha Druk 2016 119 s ris tabl ISBN 978 617 7272 99 0 Svitlo kolorovij dizajn suchasnogo mista navch posib dlya stud arhit spec N Ya Krizhanovska V P Dubinskij Hark nac akad misk gosp va H HNAMG 2013 129 s il ISBN 978 966 965 180 2 Teoriya koloru ta koloroutvorennya navch posib N D Lotoshinska O V Ivahiv M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika Lviv Vid vo Lviv politehniki 2014 204 s il Bibliogr s 192 20 nazv ISBN 978 617 607 600 1 Ukrayinske malyarstvo H XVIII stolit problemi koloru V A Ovsijchuk Institut narodoznavstva NAN Ukrayini Lviv b v 1996 479 s il ISBN 5 7702 0776 0 Cvet i psihika B A Bazyma Harkovskaya gos akademiya kultury H HDAK 2001 172s ISBN 966 7352 37 4 Yurev F I Cvet v iskusstve knigi K Visha shk 1987 245 s Itten I Iskusstvo cveta Per s nemeckogo 8 e izdanie Predislovie L Monahovoj M Izd D Aronov 2013 96 s ISBN 978 5 94056 026 5 Dzhadd D Vyshecki G Cvet v nauke i tehnike Per s angl M Mir 1978 593 s Zernov V A Cvetovedenie M Kniga 1972 239 s Ivens R M Vvedenie v teoriyu cveta M Mir 1964 442 s Filonovich S R Luchi volny kvanty M Nauka 1978 208 s Istoriya nauki i tehniki Mironova L N Uchenie o cvete Minsk Vyshejsh shk 1993 464 s