Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інокентій світське ім я Олександр Дмитрович Пустинський рос Пустынский Александр Дмитриевич 6 жовтня 1868 18681006 3 гру

Інокентій (Пустинський)

Інокентій (Пустинський)

Інокентій (світське ім'я — Олександр Дмитрович Пустинський, рос. Пустынский Александр Дмитриевич) 6 жовтня 1868(18681006) — 3 грудня 1937) — церковний діяч, богослов.

Інокентій Пустинський
Олександр Дмитрович Пустинський
image
Єпископ Ташкентський і Туркестанський Інокентій Пустинський у 1909 р.
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Діяльність: письменник
Народження: 6 жовтня 1868(1868-10-06)
Вологодська губернія
Смерть: 3 грудня 1937(1937-12-03) (69 років)
Алмати
Похований: Жаналик
Священство: єпископ

image Інокентій у Вікісховищі

Біографія

Народився у Вологодській губернії Російської імперії неподалік Олександро-Коровинської пустині (тепер Російська Федерація). Практикував християнське віросповідання з дитинства у місцевій Свято-Троїцькій церкві. Закінчив навчання у Київський духовній академії де здобув звання магістра теології. Згодом призначений був на ректора Тверської духовної семінарії.

В 1903 рока — намісник Чудівского монастиря в Московському Кремлі. Того ж року закінчив навчання у Московському археологічному інституті.

Від 14 грудня 1903 рока до 1 травня 1909 р. — намісник Аляскинський в Північноамериканській єпархії (у м. Сан-Франциско в лютому—червні 1907 р. був намісником Американським).

Від 25 червня 1912 р. до 16 грудня 1916 р. — намісник Астанайський (Алма-Атинська єпархія). Спромігся у грудні 1916 р. перенести центр кафедри з міста Вєрний (нині м. Алмати) у м. Ташкент Російської імперії (тепер в Узбекистані). З того часу до червня 1923 р. — єпископ Ташкентський і Туркестанський, опікувався Ташкентською єпархією (архієпископ в Якутській і Туркестанській єпархіях).

У 1923 р. — намісник Курської єпархії. Після собору в м. Москві у 1923 р. схилився до православної течії обновленців. За що піддавався критиці комуністичної преси і з боку «тихоновців», переслідувався спецслужбами (ВЧК-ОГПУ-НКВС).

Брав участь 15 листопада 1924 р. у Всеукраїнській нараді перед II-м Собором обновленців у Харкові (УАПЦ-«УПАЦ»), там відстоював автокефалію й українізацію богослужіння. Осудив релігійний фанатизм в Церкві, політичні провокації держави проти релігії, агресивну конфліктність православної течії «тихоновців» з Московської патріархії РПЦ, хоча сам належав до Російської православної церкви Московської патріархії. Під його особистим впливом нарада ухвалила вперше в історії перекласти богослужбові книги на сучасну українську мову й послати священиків на місіонерство до православних українців Кубані, Дону, Туркестану й Східного Сибіру з цими книгами.

У 1924—1929 р. — намісник Київський, титулований на митрополита Київського і Галицького, голова Ради і ректор Богословської школи в Києві. В 1929—1931 р. — намісник Архангельський, після чого відправляється на заслужений відпочинок у Вологодську губернію Російської імперії. Його сучасники вважали, що він строгий і проникливий, книголюб і поліглот, блискучий проповідник, завжди жив по чернечому у простоті побуту скромно, служив шляхетно і дисципліновано, опікувався вихованням молоді.

На початку 1932 рока відкликається і призначається «обновленським» синодом для управління Архангельською митрополією. Весною того ж року — обирається бути головою Церковного управління Північного краю Росії (до нього тоді входила й Вологодська губернія з центром у м. Архангельську).

Виступив відверто проти атеїстичного фанатизму комуністичної партії й оповідав про розквіт релігії в цивілізованих країнах і жадав розбудови такої цивілізації в ріднім краї без переслідування (свободи совісті) християн. Давав безкомпромісну оцінку духівництву РПЦ Московської патріархії, закликав до очищення і морального покращення відповідальних кліриків і мирян, дбав за життя Церкви. І болюче переживав небажання віруючих (пастви) оновлювати релігійне життя відповідно до вимог Євангелія та сучасності. Відстоював викладання в усіх державних школах Закону Божого (християнську етику) і засуджував лицемірство «подвійного стандарту» державної політики уряду щодо «відокремлення церкви від держави і держави від Церкви» (секуляризм). Був прихильником об'єднання всіх християнських конфесій (екуменізм). Виступав проти тягарів — несправедливо великих податків для громадян (народу), примусових форм соціалістичної колективізації тощо. Не встиг реалізувати намір емігрувати через розповсюдження «войовничого атеїзму». І 14 березня 1933 р. цього владику було заарештовано НКВС СРСР за звинуваченням у «незгоді з політикою радянської влади у відношення до церкви», в «антирадянській агітації й веденні діяльності по створенню контрреволюційного церковно-монархічного підпілля» (пункт 10 статті 58 «антирадянська пропаганда»). За записами слідчих на допитах не хитрував, вів себе достойно і відверто. За вироком його було відправлено на 3 роки у Казахстан на заслання. Але 3 грудня 1937 р. — НКВС його там на засланні знову арештувало і розстріляла в м. Алма-Аті.

16 січня 1989 р. на підставі статті № 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР «про додаткові заходи по відновленню справедливості у відношенні до жертв репресій що мали місце в період 1930–1940 рр. і на початку 1950-х рр.» реабілітований як «жертва політичних репресій» (посмертно).

Богословські праці

  • «Два пути». «Богословский вестник» 1897, октябрь. (рос.)
  • «Дары земные небесному жителю». «Богословский вестник» 1897, ноябрь, с. 169. (рос.)
  • Пастырское богословие в России за XIX век. (Сергиев Посад, 1899, магістерська дисертація) (рос.)
  • Пастырское богословие. (Мысли по поводу изданной книги: «Пастырское богословие в России») // , 1900 г., I (рос.)
  • «Многое и единое». (Лук. 10, 41, 42) // «Богословский вестник» 1898, октябрь, с. 8. (рос.)
  • Три искушения. Речь. (г. Тверь, 1901 г.) (рос.)

Див. також

Джерела

  • ЦДАГО слідча справа № 914/33 ВЧК-ОГПУ-НКВС (КГБ СССР); (рос.)
  • Брокгауз Ф. А. и Ефрон И. А., «Энциклопедический словарь», — «Пастырское богословие» [ 22 грудня 2013 у Wayback Machine.]; (рос.)
  • Раздорский А. И., «АРХИЕРЕИ КУРСКОГО КРАЯ XVII — XX вв.» (Краткий биографический справочник), «Регион-Пресс», г. Курск, 2004 г.; (рос.)
  • «Большая биографическая энциклопедия», 2009 г. (рос.)

Посилання

  • Выпускники Санкт-Петербургской духовной семинарии [ 11 грудня 2016 у Wayback Machine.]; (рос.)
  • ; (рос.)
  • «к 130-летию ТУРКЕСТАНСКОЙ ЕПАРХИИ портреты архипастырей» [ 19 серпня 2007 у Wayback Machine.]; (рос.)
  • «ЯКУТСК ПРАВОСЛАВНЫЙ» [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.]; (рос.)
  • Иннокентий Пустынский [ 22 грудня 2013 у Wayback Machine.]; (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Inokentij svitske im ya Oleksandr Dmitrovich Pustinskij ros Pustynskij Aleksandr Dmitrievich 6 zhovtnya 1868 18681006 3 grudnya 1937 cerkovnij diyach bogoslov Inokentij Pustinskij Oleksandr Dmitrovich PustinskijYepiskop Tashkentskij i Turkestanskij Inokentij Pustinskij u 1909 r Alma mater Kiyivska duhovna akademiyaDiyalnist pismennikNarodzhennya 6 zhovtnya 1868 1868 10 06 Vologodska guberniyaSmert 3 grudnya 1937 1937 12 03 69 rokiv AlmatiPohovanij ZhanalikSvyashenstvo yepiskop Inokentij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Vologodskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi nepodalik Oleksandro Korovinskoyi pustini teper Rosijska Federaciya Praktikuvav hristiyanske virospovidannya z ditinstva u miscevij Svyato Troyickij cerkvi Zakinchiv navchannya u Kiyivskij duhovnij akademiyi de zdobuv zvannya magistra teologiyi Zgodom priznachenij buv na rektora Tverskoyi duhovnoyi seminariyi V 1903 roka namisnik Chudivskogo monastirya v Moskovskomu Kremli Togo zh roku zakinchiv navchannya u Moskovskomu arheologichnomu instituti Vid 14 grudnya 1903 roka do 1 travnya 1909 r namisnik Alyaskinskij v Pivnichnoamerikanskij yeparhiyi u m San Francisko v lyutomu chervni 1907 r buv namisnikom Amerikanskim Vid 25 chervnya 1912 r do 16 grudnya 1916 r namisnik Astanajskij Alma Atinska yeparhiya Spromigsya u grudni 1916 r perenesti centr kafedri z mista Vyernij nini m Almati u m Tashkent Rosijskoyi imperiyi teper v Uzbekistani Z togo chasu do chervnya 1923 r yepiskop Tashkentskij i Turkestanskij opikuvavsya Tashkentskoyu yeparhiyeyu arhiyepiskop v Yakutskij i Turkestanskij yeparhiyah U 1923 r namisnik Kurskoyi yeparhiyi Pislya soboru v m Moskvi u 1923 r shilivsya do pravoslavnoyi techiyi obnovlenciv Za sho piddavavsya kritici komunistichnoyi presi i z boku tihonovciv peresliduvavsya specsluzhbami VChK OGPU NKVS Brav uchast 15 listopada 1924 r u Vseukrayinskij naradi pered II m Soborom obnovlenciv u Harkovi UAPC UPAC tam vidstoyuvav avtokefaliyu j ukrayinizaciyu bogosluzhinnya Osudiv religijnij fanatizm v Cerkvi politichni provokaciyi derzhavi proti religiyi agresivnu konfliktnist pravoslavnoyi techiyi tihonovciv z Moskovskoyi patriarhiyi RPC hocha sam nalezhav do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskoyi patriarhiyi Pid jogo osobistim vplivom narada uhvalila vpershe v istoriyi pereklasti bogosluzhbovi knigi na suchasnu ukrayinsku movu j poslati svyashenikiv na misionerstvo do pravoslavnih ukrayinciv Kubani Donu Turkestanu j Shidnogo Sibiru z cimi knigami U 1924 1929 r namisnik Kiyivskij titulovanij na mitropolita Kiyivskogo i Galickogo golova Radi i rektor Bogoslovskoyi shkoli v Kiyevi V 1929 1931 r namisnik Arhangelskij pislya chogo vidpravlyayetsya na zasluzhenij vidpochinok u Vologodsku guberniyu Rosijskoyi imperiyi Jogo suchasniki vvazhali sho vin strogij i proniklivij knigolyub i poliglot bliskuchij propovidnik zavzhdi zhiv po chernechomu u prostoti pobutu skromno sluzhiv shlyahetno i disciplinovano opikuvavsya vihovannyam molodi Na pochatku 1932 roka vidklikayetsya i priznachayetsya obnovlenskim sinodom dlya upravlinnya Arhangelskoyu mitropoliyeyu Vesnoyu togo zh roku obirayetsya buti golovoyu Cerkovnogo upravlinnya Pivnichnogo krayu Rosiyi do nogo todi vhodila j Vologodska guberniya z centrom u m Arhangelsku Vistupiv vidverto proti ateyistichnogo fanatizmu komunistichnoyi partiyi j opovidav pro rozkvit religiyi v civilizovanih krayinah i zhadav rozbudovi takoyi civilizaciyi v ridnim krayi bez peresliduvannya svobodi sovisti hristiyan Davav bezkompromisnu ocinku duhivnictvu RPC Moskovskoyi patriarhiyi zaklikav do ochishennya i moralnogo pokrashennya vidpovidalnih klirikiv i miryan dbav za zhittya Cerkvi I bolyuche perezhivav nebazhannya viruyuchih pastvi onovlyuvati religijne zhittya vidpovidno do vimog Yevangeliya ta suchasnosti Vidstoyuvav vikladannya v usih derzhavnih shkolah Zakonu Bozhogo hristiyansku etiku i zasudzhuvav licemirstvo podvijnogo standartu derzhavnoyi politiki uryadu shodo vidokremlennya cerkvi vid derzhavi i derzhavi vid Cerkvi sekulyarizm Buv prihilnikom ob yednannya vsih hristiyanskih konfesij ekumenizm Vistupav proti tyagariv nespravedlivo velikih podatkiv dlya gromadyan narodu primusovih form socialistichnoyi kolektivizaciyi tosho Ne vstig realizuvati namir emigruvati cherez rozpovsyudzhennya vojovnichogo ateyizmu I 14 bereznya 1933 r cogo vladiku bulo zaareshtovano NKVS SRSR za zvinuvachennyam u nezgodi z politikoyu radyanskoyi vladi u vidnoshennya do cerkvi v antiradyanskij agitaciyi j vedenni diyalnosti po stvorennyu kontrrevolyucijnogo cerkovno monarhichnogo pidpillya punkt 10 statti 58 antiradyanska propaganda Za zapisami slidchih na dopitah ne hitruvav viv sebe dostojno i vidverto Za virokom jogo bulo vidpravleno na 3 roki u Kazahstan na zaslannya Ale 3 grudnya 1937 r NKVS jogo tam na zaslanni znovu areshtuvalo i rozstrilyala v m Alma Ati 16 sichnya 1989 r na pidstavi statti 1 Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR pro dodatkovi zahodi po vidnovlennyu spravedlivosti u vidnoshenni do zhertv represij sho mali misce v period 1930 1940 rr i na pochatku 1950 h rr reabilitovanij yak zhertva politichnih represij posmertno Bogoslovski praci Dva puti Bogoslovskij vestnik 1897 oktyabr ros Dary zemnye nebesnomu zhitelyu Bogoslovskij vestnik 1897 noyabr s 169 ros Pastyrskoe bogoslovie v Rossii za XIX vek Sergiev Posad 1899 magisterska disertaciya ros Pastyrskoe bogoslovie Mysli po povodu izdannoj knigi Pastyrskoe bogoslovie v Rossii 1900 g I ros Mnogoe i edinoe Luk 10 41 42 Bogoslovskij vestnik 1898 oktyabr s 8 ros Tri iskusheniya Rech g Tver 1901 g ros Div takozhUkrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva 1919 1937 Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva Mitropolit Kiyivskij Ukrayinska sinodalna cerkvaDzherelaCDAGO slidcha sprava 914 33 VChK OGPU NKVS KGB SSSR ros Brokgauz F A i Efron I A Enciklopedicheskij slovar Pastyrskoe bogoslovie 22 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Razdorskij A I ARHIEREI KURSKOGO KRAYa XVII XX vv Kratkij biograficheskij spravochnik Region Press g Kursk 2004 g ros Bolshaya biograficheskaya enciklopediya 2009 g ros PosilannyaVypuskniki Sankt Peterburgskoj duhovnoj seminarii 11 grudnya 2016 u Wayback Machine ros ros k 130 letiyu TURKESTANSKOJ EPARHII portrety arhipastyrej 19 serpnya 2007 u Wayback Machine ros YaKUTSK PRAVOSLAVNYJ 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros Innokentij Pustynskij 22 grudnya 2013 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ