Інна Виходцева

Інна Миколаївна Виходцева (нар. 27 червня 1934, Сталіно, Українська РСР, СРСР) — радянська і російська актриса, заслужена артистка Російської Федерації (1992).

Виходцева Інна Миколаївна
Народилася	27 червня 1934(1934-06-27)^[1](90 років) Сталіно, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1957)
Вчителі	^d
У шлюбі з	Поляков Лев Олександрович
IMDb	nm0904538
Нагороди та премії

Біографія

Інна Виходцева народилася 27 червня 1934 року в Сталіно. Пізніше сім'я переїхала до Краснодона Луганської області. Під час німецько-радянської війни була в евакуації.

У дитинстві брала участь у самодіяльності — читала зі сцени вірші, виступала на зльотах і святкових концертах. Відвідувала шкільний драмгурток. У 1951 році зі срібною медаллю закінчила школу.

У 1957 році закінчила ВДІК (майстерня народного артиста СРСР ).

У 1969—1997 роках працювала актрисою дубляжу. Її голосом говорили акторки Софі Лорен («Любов під в'язами»), Стефанія Сандреллі («Вони йшли за солдатами»), Клаудія Кардінале («Червоний намет») та ін.

З 1957 по 2019 рік перебувала в трупі Театру-студії кіноактора. З 2019 року — у трупі Центру театру та кіно.

Стан здоров'я

У 2022 році намагалася накласти на себе руки, наковтавшись таблеток. Її госпіталізували в . 10 жовтня була виписана з лікарні.

Родина

• Чоловік — Лев Олександрович Поляков (1927—2001), актор Театру-студії кіноактора, Народний артист Російської Федерації.
  • Син — (1960—1998), перекладач, закінчив інститут Моріса Тореза. Зник у Домініканській Республіці за нез'ясованих обставин під час цунамі 1998 року.

В інтерв'ю журналу «Тільки зірки» актриса вперше розповіла про трагедію, що сталася із сином:

«Після закінчення ВНЗ Микита працював референтом-перекладачем у різних країнах. У Парижі він познайомився з Христиною, привіз її до нас у Москву. Йшла мова про весілля. У 1998 році Микиту запросили за контрактом працювати в Домініканській Республіці. Незабаром там було цунамі. Ми кинулися шукати сина. Зверталися по допомогу до Червоного Хреста, до МЗС. Але все марно. Потім моя родичка ходила до ворожки, і та підтвердила, що Микити немає в живих. Їх усіх змило в океан. Синові було всього 38 років».

У загибелі сина є певна незрозумілість, ^[en].

Нагороди

• Заслужена артистка Російської Федерації (10 червня 1992) — за заслуги в галузі кіномистецтва.

Фільмографія

• 1957 — Балтійська слава — Люся Зарніцина з друкарні революційної газети
• 1958 — Тихий Дон — Анна Погудко (не вказана в титрах)
• 1958 —  — Ліна
• 1958 — Юність наших батьків — Варя
• 1959 — Сувора жінка — Юлька
• 1960 — Безсонна ніч — Віка Яхонтова
• 1961 —  — Ніна
• 1962 — У твого порога — «До побачення, миленький, одужуй!» медсестра
• 1964 — Криниці — Наталія Петрівна
• 1964 — Батько солдата — жінка з дітьми на возі, мати Васі
• 1965 — Три пори року
• 1965 — Повз вікон йдуть поїзди — Євгенія Іванівна, вчителька
• 1965 — Чорний бізнес — Валя, працівниця камвольного комбінату, член Штабу «Комсомольського Прожектора»
• 1966 — Поганий анекдот — емансипована дівчина
• 1966 — Всюди є небо — мама Тані - головна роль
• 1969 — Старий дім — кріпосна Мусіна-Пушкіна
• 1970 — Переступи поріг
• 1971 — У нас на заводі — мати Юри
• 1974 — Шукаю мою долю
• 1974 — Остання зустріч — льотчиця
• 1976 — Село Утка — продавчиня
• 1977 — Службовий роман — співробітниця статистичної установи
• 1977 — Зрадниця — вчителька
• 1977 — Доля — колхозниця
• 1978 — П'ять вечорів — дружина капітана в ресторані (нема в титрах)
• 1979 — Москва сльозам не вірить — телережисер
• 1980 —
• 1980 — Огарьова, 6 — слідча Ірина Петрівна
• 1981 — Кохана жінка механіка Гаврилова
• 1981 — Рідня
• 1983 — Летаргія
• 1984 — Мертві душі — дружина віце-губернатора
• 1985 — Битва за Москву — епізод
• 1986 — Говорить Москва — працівник виконкому
• 1988 — Бризки шампанського — Інна
• 1990 — Хлопчики
• 1991 — Щен із сузір'я Гончих Псів — сусідка
• 1991 — (Як живете, карасі?)
• 2001 —  — родичка Маші, жертва грабіжників
• 2003 — Каменська-3: Стиліст
• 2004 — 2013 —
• 2005 —
• 2011 —  — Зоя
• 2014 —  — пацієнтка
• 2017 — Син — вахтерка

Озвучування

• 1936 — Партійний квиток — Анна
• 1937 — Арсен (у відновленій версії 1969 року)
• 1948 —  — Сільвана, роль Сільвани Мангано
• 1948 —  — Една Філбі
• 1958 —  — Анна Кебот, роль Софі Лорен
• 1960 — Моє останнє танго (Іспанія)
• 1965 — Червона борода (Японія) — Масае
• 1966 — (Угорщина) — Анні, роль
• 1966 —  — Шушик, роль К. Казарян
• 1966 — Привид замку Моррісвіль (Чехословаччина) — Мейбл, роль
• 1967 — Зрада — Саодат, роль Зухри Хасанової
• 1968 — (Угорщина) — Іца
• 1968 — Лілейська гора (Югославія) — Неда, роль Анки Зупанч
• 1969 — Випалена земля (Норвегія) — Хердіс
• 1969 — Гладіатор — Анні Тиху, роль Вії Артмане
• 1969 — Червоний намет — Валерія, роль Клавдія Кардинале
• 1969 — Промені в склі — Іріс, роль Вії Артмане
• 1969 — Минулі дні — Зейнаб, роль Г. Зуфарової
• 1969 — Я пам'ятаю тебе, вчителю — дружина Джабіша, роль Шафіги Мамедової
• 1970 —  — Манан, роль Каріни Сукіасян
• 1970 —  — Ріті, роль А. Вескімяе
• 1971 — Шукачі затонулого міста — Лалі, роль
• 1972 — Високий блондин у чорному черевику — Крістін, роль Мірей Дарк
• 1972 — Повторний шлюб — Пауліна
• 1972 — Вулиця — Сеїль, роль
• 1973 — (Єгипет)
• 1973 — Потоп — Оленька, роль Малгожати Браунек
• 1973 — Хаос — Марта, роль Арусі Папян
• 1973 — Шах королеві діамантів — Долмане, роль
• 1974 — Повернення високого блондина — Крістін, роль Мірей Дарк
• 1974 — Коли жінка осідлає коня — Артикгуль, роль Мая-Гозель Аймедової
• 1974 — Месник з Гянджабасара — Габіба, роль
• 1974 — Людина з «Олімпу» — Арпік, роль
• 1975 — Соло для слона з оркестром — член циркового жюрі, роль
• 1976 — Дервіш підриває Париж, роль
• 1976 — Вмій сказати «ні»! — Акджемал, роль Мая-Гозель Аймедової
• 1978 — Кваркваре — Аграпіна, роль
• 1997 — (Болгарія, Росія) — Герцогиня, роль Людмили Чешмеджиєвої

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. Биография Инны Выходцевой. оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 30 січня 2024.
3. «Дайте мне умереть»: звезда фильма «Москва слезам не верит» попыталась покончить жизнь самоубийством. оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 30 січня 2024.
4. Вдова Льва Полякова: Трагедия сына нас сильно подкосила | Собеседник.ру. оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
5. Указ Президента Российской Федерации от 10 июня 1992 года № 604 «О присвоении почётных званий Российской Федерации работникам кино». оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 17 лютого 2019.

Посилання

• Інна Виходцева на сайті Центру театру і кіно під керівництвом Микити Михалкова
• (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2005. Процитовано 2 травня 2020.