Інгеборг Данська (дан. Ingeborg Valdemardatter af Danmark, фр. Ingeburge de Danemark; 1174 — 29 липня 1236) — Данська принцеса, у шлюбі — королева Франції в 1193 і 1200—1223 роках. Друга дружина короля Франції Філіпа II Августа.
Інгеборг дан. Ingeborg Valdemardatter af Danmark | |
---|---|
Біографічні дані | |
Релігія | християнство |
Народження | 1174 |
Смерть | 29 липня 1236 Корбей-Ессонн |
Поховання | Іль-де-Франс |
У шлюбі з | Філіп II Август |
Династія | Естрідсени |
Батько | Вальдемар I Великий |
Мати | Софія Мінська |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молодша донька короля Данії Вальдемара I Великого (онука Великого князя Київського Мстислава І) і принцеси Софії (правнучки Короля Русі Ярополка Ізяславича).
Вона була сестрою королів Данії Кнуда VI і Вальдемара II Переможця.
У грудні 1192 року англійський король Річард I Левове Серце потрапив до австрійського полону. Французький король Філіп II, який був супротивником Річарда І, хотів скористатись цим й почав вести переговори з королем Кнудом VI Данським про укладення шлюбу з однією з його сестер. Через цей союз мав намір скористатися стародавнім «нормандським правом на Англію», пов'язаним з данським завоюванням, і розраховував на допомогу данського флоту і армії під час нападу на Англію. Зі свого боку Кнуд VI, одружений з дочкою короля Генріха Лева, бажав позбутися опіки імператора Генріха VI й охоче скористався підтримкою французів у боротьбі проти нього.
Кнуд VI вибрав «найкрасивішу зі своїх сестер, Інгеборгу». Переговори про шлюб велися півроку, але коли наречена прибула морем до Франції потреби в цьому союзі для Філіпа II вже не було. Угода про викуп короля Річарда І була укладена 29 червня, і Філіпу довелося спішно виправляти помилку, яку він зробив, завдавши своїм шлюбом образу імператору Генріху VI. До того ж імператор хотів створити політичний союз з Францією і планував одружити Філіпа зі своєю двоюрідною сестрою Аґнесою Рейнською.
14 серпня 1193 року в соборі Ам'єнської Богоматері Інгеборга одружилася з королем Філіпом II Августом, вдівцем після смерті Ізабели де Ено. Намагаючись виправити становище, в яке потрапив, він запропонував данським послам відвезти Інгеборгу з собою в Данію, але вона відмовилася залишати Францію, яку тепер вважала своєю.
Провівши своїх земляків до Фландрії, вона влаштувалася в Сізуенському абатстві, а після в монастирі Сен-Мор-де-Фоссе, призначеному їй в якості резиденції. Оскільки Філіпу Августу потрібні були сини, 5 листопада 1193 року на асамблеї єпископів він домігся дозволу на розлучення, посилаючись на існуючу спорідненість з Інгеборгою. Вже 1 червня 1196 він одружився з Аґнесою Меранською.
Інгеборга, що залишилася без підтримки і не говорила ні французькою, ні латиною, все-таки заявила свій протест в зверненні до Папи Римського Целестина III. Це стало причиною її двадцятирічного ув'язнення в замку Етамп, під час якого Інгеборга страждала від жорстокості і принижень. До неї не допускали ніяких послів з батьківщини, обмежували в харчуванні, відмовляли у лікарському догляді.
Її становище було відомо всій Європі. Папство присвятило цій трагедії чотири церковних собори, які постановили, що розлучення було незаконним, а Інгеборга наполягала на збереженні шлюбу. За наполяганням Папи Інокентія III, який 6 грудня 1199 року на церковному соборі в Діжоні відлучив короля від церкви, Філіп ще до смерті Аґнеси Меранської (1200 рік) визнав Інгеборгу своєю дружиною, але незабаром знову відкинув її.
Коли в січні 1213 року постала загроза конфлікту з Англією і імператором Оттоном IV, Філіпу знадобився союз з Папою Римським, він повернув Інгеборзі місце дружини і королеви. Незважаючи на всі свої нещастя, Інгеборга раділа виходу на свободу. Всі десять наступних років вона жила з чоловіком «як брат і сестра».
У своєму заповіті Філіп II надав їй 10 000 золотих, так як визнав, що поводився з нею несправедливо.
1223 року Інгеборга стала вдовою-королевою, після чого вела замкнене життя і виходила в світ лише з нагоди великих церемоній. Отримавши в уділ Орлеан, вона провела там залишок життя.
Інгеборга померла бездітною 29 липня 1236 р. в сані настоятельки абатства Святого Івана в Корбі. Вона заповідала, щоб її поховали в соборі Сен-Дені, але онук Філіпа II, Людовик IX Святий, її прохання відхилив. Після смерті її майно було повернуто короні.
Родовід
Інгеборг Данська веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських та Королів Русі.
Джерела
- Alex Sanmark The Princess in the Tower (History Today February 2006)
- Gérard Morel (1987) Ingeburge, la reine interdite (Payot, collection Les romans de l'Histoire)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ingeborg Danska dan Ingeborg Valdemardatter af Danmark fr Ingeburge de Danemark 1174 29 lipnya 1236 Danska princesa u shlyubi koroleva Franciyi v 1193 i 1200 1223 rokah Druga druzhina korolya Franciyi Filipa II Avgusta Ingeborg dan Ingeborg Valdemardatter af DanmarkBiografichni daniReligiya hristiyanstvoNarodzhennya 1174Smert 29 lipnya 1236 Korbej EssonnPohovannya Il de FransU shlyubi z Filip II AvgustDinastiya EstridseniBatko Valdemar I VelikijMati Sofiya Minska Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodsha donka korolya Daniyi Valdemara I Velikogo onuka Velikogo knyazya Kiyivskogo Mstislava I i princesi Sofiyi pravnuchki Korolya Rusi Yaropolka Izyaslavicha Vona bula sestroyu koroliv Daniyi Knuda VI i Valdemara II Peremozhcya U grudni 1192 roku anglijskij korol Richard I Levove Serce potrapiv do avstrijskogo polonu Francuzkij korol Filip II yakij buv suprotivnikom Richarda I hotiv skoristatis cim j pochav vesti peregovori z korolem Knudom VI Danskim pro ukladennya shlyubu z odniyeyu z jogo sester Cherez cej soyuz mav namir skoristatisya starodavnim normandskim pravom na Angliyu pov yazanim z danskim zavoyuvannyam i rozrahovuvav na dopomogu danskogo flotu i armiyi pid chas napadu na Angliyu Zi svogo boku Knud VI odruzhenij z dochkoyu korolya Genriha Leva bazhav pozbutisya opiki imperatora Genriha VI j ohoche skoristavsya pidtrimkoyu francuziv u borotbi proti nogo Knud VI vibrav najkrasivishu zi svoyih sester Ingeborgu Peregovori pro shlyub velisya pivroku ale koli narechena pribula morem do Franciyi potrebi v comu soyuzi dlya Filipa II vzhe ne bulo Ugoda pro vikup korolya Richarda I bula ukladena 29 chervnya i Filipu dovelosya spishno vipravlyati pomilku yaku vin zrobiv zavdavshi svoyim shlyubom obrazu imperatoru Genrihu VI Do togo zh imperator hotiv stvoriti politichnij soyuz z Franciyeyu i planuvav odruzhiti Filipa zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Agnesoyu Rejnskoyu 14 serpnya 1193 roku v sobori Am yenskoyi Bogomateri Ingeborga odruzhilasya z korolem Filipom II Avgustom vdivcem pislya smerti Izabeli de Eno Namagayuchis vipraviti stanovishe v yake potrapiv vin zaproponuvav danskim poslam vidvezti Ingeborgu z soboyu v Daniyu ale vona vidmovilasya zalishati Franciyu yaku teper vvazhala svoyeyu Provivshi svoyih zemlyakiv do Flandriyi vona vlashtuvalasya v Sizuenskomu abatstvi a pislya v monastiri Sen Mor de Fosse priznachenomu yij v yakosti rezidenciyi Oskilki Filipu Avgustu potribni buli sini 5 listopada 1193 roku na asambleyi yepiskopiv vin domigsya dozvolu na rozluchennya posilayuchis na isnuyuchu sporidnenist z Ingeborgoyu Vzhe 1 chervnya 1196 vin odruzhivsya z Agnesoyu Meranskoyu Ingeborga sho zalishilasya bez pidtrimki i ne govorila ni francuzkoyu ni latinoyu vse taki zayavila svij protest v zvernenni do Papi Rimskogo Celestina III Ce stalo prichinoyu yiyi dvadcyatirichnogo uv yaznennya v zamku Etamp pid chas yakogo Ingeborga strazhdala vid zhorstokosti i prinizhen Do neyi ne dopuskali niyakih posliv z batkivshini obmezhuvali v harchuvanni vidmovlyali u likarskomu doglyadi Yiyi stanovishe bulo vidomo vsij Yevropi Papstvo prisvyatilo cij tragediyi chotiri cerkovnih sobori yaki postanovili sho rozluchennya bulo nezakonnim a Ingeborga napolyagala na zberezhenni shlyubu Za napolyagannyam Papi Inokentiya III yakij 6 grudnya 1199 roku na cerkovnomu sobori v Dizhoni vidluchiv korolya vid cerkvi Filip she do smerti Agnesi Meranskoyi 1200 rik viznav Ingeborgu svoyeyu druzhinoyu ale nezabarom znovu vidkinuv yiyi Koli v sichni 1213 roku postala zagroza konfliktu z Angliyeyu i imperatorom Ottonom IV Filipu znadobivsya soyuz z Papoyu Rimskim vin povernuv Ingeborzi misce druzhini i korolevi Nezvazhayuchi na vsi svoyi neshastya Ingeborga radila vihodu na svobodu Vsi desyat nastupnih rokiv vona zhila z cholovikom yak brat i sestra U svoyemu zapoviti Filip II nadav yij 10 000 zolotih tak yak viznav sho povodivsya z neyu nespravedlivo 1223 roku Ingeborga stala vdovoyu korolevoyu pislya chogo vela zamknene zhittya i vihodila v svit lishe z nagodi velikih ceremonij Otrimavshi v udil Orlean vona provela tam zalishok zhittya Ingeborga pomerla bezditnoyu 29 lipnya 1236 r v sani nastoyatelki abatstva Svyatogo Ivana v Korbi Vona zapovidala shob yiyi pohovali v sobori Sen Deni ale onuk Filipa II Lyudovik IX Svyatij yiyi prohannya vidhiliv Pislya smerti yiyi majno bulo povernuto koroni RodovidIngeborg Danska vede svij rodovid v tomu chisli j vid Velikih knyaziv Kiyivskih ta Koroliv Rusi DzherelaAlex Sanmark The Princess in the Tower History Today February 2006 Gerard Morel 1987 Ingeburge la reine interdite Payot collection Les romans de l Histoire ISBN 978 2228751209