Ілзе Марисівна Лієпа (нар.. 22 листопада 1963, Москва) — радянська і російська балерина, актриса театру і кіно. Народна артистка РФ (2002). Народна артистка Карелії (2007). Лауреат Державної премії РФ (2003). Лауреат національної театральної премії «Золота маска» (2003).
Лієпа Ілзе Марисівна | |
---|---|
Народилася | 22 листопада 1963[1](60 років) Москва, СРСР |
Країна | Росія |
Діяльність | акторка, письменниця, балерина |
Alma mater | Московське академічне училище Мінкультури СРСР (1981) і Російський університет театрального мистецтва (1991) |
Знання мов | російська |
Заклад | Державний академічний Великий театр Росії |
Батько | Лієпа Маріс-Рудольф Едуардович |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0509674 |
Сайт | ilze-liepa.ru |
|
Має антиукраїнські погляди, підтримала війну РФ проти України. Фігурант бази даних центру «Миротворець».
Життєпис
Ілзе Лієпа народилася 22 листопада 1963 року в родині народного артиста СРСР Маріса Лієпи та актриси Московського драматичного театру Маргарити Жигунової. Брат — Андріс Лієпа, зведена сестра — Марія Лієпа.
В 1981 році Ілзе закінчила Московське академічне хореографічне училище (клас Наталії Золотової), а в 1991 році закінчила педагогічне відділення ГІТІСу.
На початку своєї артистичної кар'єри у Великому театрі Ілзе Лієпа виконувала характерні танці в операх «Кармен», «Іван Сусанін», «Князь Ігор», «Хованщина», «Травіата».
Наприкінці 1990-х років дебютувала як драматична актриса в Санкт-Петербурзькій антрепризі, потім у квітні 2000 в театрі «Модернъ» під керівництвом Світлани Врагової відбулася прем'єра вистави «Сон імператриці», де Ілзе виконала роль імператриці Катерини.
У 2011 році була у складі журі на конкурсі «Євробачення для молодих танцюристів 2011».
З 2011 року веде авторську програму «Балет FM» на радіо «Орфей».
Перший чоловік — скрипаль Сергій Стадлер.
Другий чоловік — бізнесмен Владислав Паулюс. 15 березня 2010 року від нього народила доньку Надію, ставши мамою в 46 років. У 2013 році пара розлучилася.
Має власну студію пілатеса, де особисто проводить заняття. Систематичні заняття пілатесом у поєднанні з балетними методиками стали основою для написання книги «Метод Лієпа», що описує комплекс вправ, розроблений балериною для підтримки себе у формі (видано «Альпіна нон-фікшн»).
У січні 2014 року вийшла її книга казок для дітей «Театральні казки», які Ілзе Лієпа складала, будучи вагітною.
У 2018 році була довіреною особою кандидата в мери Москви Сергія Собяніна.
Суспільна позиція
В 2022 році підтримала рішення президента В. Путіна і війну РФ проти України. "Абсолютно підтримую. Усією душею, усім серцем", — сказала Лієпа в інтерв'ю ria.ru у перші дні після початку війни".
18 березня 2022 року виступила у «Лужниках» на мітингу-концерті на честь роковин анексії Криму та на підтримку військової агресії РФ в Україні.
В інтерв'ю російським ЗМІ засуджує країни Балтії за їхню політику та дії. Через це і з огляду на підтримку війни в Україні, Департамент міграції Литви запропонував позбавити її литовського громадянства.
Творчість
Репертуар у Большому театрі
1983 рік — Гера (танцювальна сцена в опері «Іфігенія в Авліді» К. В. Глюка в постановці А. Петрова) — перша виконавиця
1984 рік — мазурка і краков'як («Польський бал» в опері «Іван Сусанін» М. Глінки, хореографія Р. Захарова) болеро («Дон Кіхот» Л. Мінкуса, хореографія М. Петіпа, А. Горського)
1985 рік — іспанський танець, мазурка («Раймонда» А. Глазунова, хореографія М. Петіпа в редакції Ю. Григоровича) Мерседес («Дон Кіхот») Чіполла-мати («Чиполліно» К. Хачатуряна, хореографія Р. Майорова)
1986 рік — циганський танець («Дон Кіхот») Батильда («Жизель» А. Адана, хореографія Ж. Кораллі, Ж. Перро, М. Петіпа) три циганки («Анюта» на музику В. Гавриліна в постановці В. Васильєва) — в числі перших виконавиць у Большому театрі Корольова («Спляча красуня» П. Чайковського, хореографія М. Петіпа в редакції Ю. Григоровича) Дружина Штальбаума («Лускунчик» П. Чайковського, хореографія Ю. Григоровича)
1987 рік — придворні танцівниці («Легенді про кохання» А. Мелікова, хореографія Ю. Григоровича) Можновладна принцеса («Лебедине озеро» П. Чайковського, хореографія А. Горського, М. Петіпа, Л. Іванова в редакції Ю. Григоровича) Синьйора Капулетті («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва, хореографія Ю. Григоровича)
1988 рік — Персидка («Половецькі танці» в опері «Князь Ігор» А. Бородіна, хореографія К. Голейзовського) Персидка (опера «Хованщина» М. Мусоргського, хореографія С. Кореня)
1992 рік — Зюльма («Корсар» А. Адана, хореографія К. Сергєєва за М. Петіпа)
1994 рік — Цариця балу («Фантазії на тему Казанови» на музику В. А. Моцарта у постановці М. Лавровського)
1995 рік — Королева-мачуха («Білосніжка» К. Хачатуряна в постановці Р. Майорова) — перша виконавиця у Большому театрі Капулетті-мати («Ромео і Джульєтта», хореографія Л. Лавровського)
2001 рік — Графиня («Пікова дама» на музику П. Чайковського у постановці Р. Петі) — перша виконавиця (світова прем'єра)
2003 рік — Леді Капулетті («Ромео і Джульєтта» в постановці Д. Доннеллана і Р. Поклітару) — перша виконавиця
2007 рік — Піаністка («Урок» Ж. Делерю в постановці Ф. Фліндта)
Веде активну концертну та гастрольну діяльність. У 2003 році творчі вечори Ілзе Лієпа пройшли на Новій сцені Большого театру, і в них були зайняті артисти балетної трупи театру. Ілзе Лієпа стала першою російською балериною, яка виконала після Майї Плісецької партію Кармен в балеті «Кармен-сюїта» Ж. Бізе на музику Р. Щедріна (хореографія А. Алонсо). В 1993 році вперше в Росії виконала партію Зобеїди у відновленому її братом Андрісом Лиєпою і онукою М. Фокіна Ізабель Фокіної балеті М. Фокіна «Шехеразада» на музику М. Римського-Корсакова. В репертуарі балерини як широко відомі мініатюри — «Вмираючий лебідь» (К. Сен-Санс — М. Фокін), «Загибель троянди» (Р. Малер — Р. Петі), так і спеціально для неї поставлені номери і балети (з Ілзе співпрацювали хореографи Д. Брянцев, Р. Алексідзе, В. Смирнова, Т. Сердюкова, М. Шеннон та інші).
Ролі в драматичному театрі
- «Ваша сестра і полонянка…» Людмили Розумовської — Марія Стюарт (антреприза)
- «Сон імператриці», п'єса і постановка Андрія Максимова Катерина (Московський драматичний театр «Модернъ» під керівництвом Світлани Враговойї)
- «Чайна церемонія» А. Строганова, режисер: Карен Нерсісян — Жінка (Театральне товариство «Старий театр»)
Фільмографія
- 1984 — Герой її роману
- 1984 — Блискучий світ — Руна
- 1985 — Дитинство Бембі — Лебідь-мати
- 1986 — Юність Бембі — Лебідь-мати
- 1986 — Михайло Ломоносов — Єлизавета Андріївна Ломоносова (Елізабет Христина Цильх)
- 1986 — Лермонтов — Соломирська
- 1987 — Мандрівник
- 1988 — Ці... три вірні карти...
- 1990 — Алі-Баба і сорок розбійників — донька султана
- 1993 — Повернення Жар-птиці
- 1997 — Фантазія на тему Казанови
- 1998 — Самозванці — Гізела
- 2000 — Імперія під ударом — балерина Тамара Карсавіна
- 2005 — Люби мене — Троянда
- 2009 — Перша любов — Галина
Дубляж мультфільмів
Визнання і нагороди
- 1996 — Заслужена артистка Російської Федерації
- 1998 — театральна премія «Кришталева Турандот» (за виконання ролі Марії Стюарт у виставі за п'єсою Людмили Розумовської «Ваша сестра і полонянка»)
- 2000 — театральна премія «Чайка» (за виконання ролі Катерини II в спектаклі за п'єсою А. Максимова «Сон імператриці»)
- 2002 — Народна артистка Російської Федерації
- 2003 — театральна премія «Золота маска»
- 2003 — Державна премія Російської Федерації
- 2003 — премія громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської академії бізнесу та підприємництва
- 2007 — Народна артистка Республіки Карелія
Бібліографія
- Илзе Лиепа. Метод Лиепа. Философия тела. — М.: Альпина нон-фикшн, 2012. — 200 с. — 5000 экз. — , 978-5-91671-061-8.
- Илзе Лиепа. Театральные сказки / Художник: Анастасия Орлова. — М.: Рипол Классик, 2014. — 80 с. — (Сказки от звёзд). — 3000 экз. — .
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Указ Президента Российской Федерации от 15.04.2002 г. № 390 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- У Литві готуються до позбавлення громадянства балерини Лієпи, вона підтримала агресію РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
- Центр «Миротворець»: Лієпа Ілзе Марисівна
- . Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 29 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 2 серпня 2009.
- «Балет FM» [ 19 листопада 2014 у Wayback Machine.] на радио «Орфей»
- . Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 29 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
- (рос.). Городской информационный канал m24.ru. 28.01.2014 12:22. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 15 липня 2015.
- Владимир Варфоломеев (26 серпня 2018). . Эхо Москвы. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
- Илзе Лиепа "всем сердцем" поддержала вторжение России в Украину (3 марта 2022 года)
- Телеграф. Минкульт Латвии хочет включить в список нежелательных лиц более 20 российских деятелей культуры (22 марта 2022)
- "Мне очень стыдно за Прибалтику". Департамент миграции Литвы просит оценить высказывание Илзе Лиепы о Путине. lrt.lt (рос.). 13 листопада 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
- Балерина пішла в мелодраму. Ілзе Лієпа знову виходить на драматичну сцену [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Независимая газета»
- Указ Президента Российской Федерации от 12.09.1996 г. № 1352 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- Илзе Лиепа [ 29 грудня 2008 у Wayback Machine.] на сайте Большого театра
- . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2007. Процитовано 5 червня 2010.
Література
- Чижова А. Э. Лиепа Илзе Марисовна / А. Э. Чижова // Русский балет: энциклопедия. — М., 1997. — С. 264—265.
Посилання
- Офіційний сайт балетної школи-студії Ілзе Лієпа [ 8 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ілзе Лієпа в програмі «Без антракта», 2002 на YouTube (рос.)
- Інтерв'ю каналу «Москва 24» (авторська програма Євгена Додолева «Правда-24», 2015) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilze Marisivna Liyepa nar 22 listopada 1963 Moskva radyanska i rosijska balerina aktrisa teatru i kino Narodna artistka RF 2002 Narodna artistka Kareliyi 2007 Laureat Derzhavnoyi premiyi RF 2003 Laureat nacionalnoyi teatralnoyi premiyi Zolota maska 2003 Liyepa Ilze MarisivnaNarodilasya22 listopada 1963 1963 11 22 1 60 rokiv Moskva SRSRKrayina RosiyaDiyalnistaktorka pismennicya balerinaAlma materMoskovske akademichne uchilishe Minkulturi SRSR 1981 i Rosijskij universitet teatralnogo mistectva 1991 Znannya movrosijskaZakladDerzhavnij akademichnij Velikij teatr RosiyiBatkoLiyepa Maris Rudolf EduardovichBrati sestridU shlyubi zdNagorodid 2000 d 2003 IMDbID 0509674Sajtilze liepa ru Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Liyepa Maye antiukrayinski poglyadi pidtrimala vijnu RF proti Ukrayini Figurant bazi danih centru Mirotvorec ZhittyepisIlze Liyepa narodilasya 22 listopada 1963 roku v rodini narodnogo artista SRSR Marisa Liyepi ta aktrisi Moskovskogo dramatichnogo teatru Margariti Zhigunovoyi Brat Andris Liyepa zvedena sestra Mariya Liyepa V 1981 roci Ilze zakinchila Moskovske akademichne horeografichne uchilishe klas Nataliyi Zolotovoyi a v 1991 roci zakinchila pedagogichne viddilennya GITISu Na pochatku svoyeyi artistichnoyi kar yeri u Velikomu teatri Ilze Liyepa vikonuvala harakterni tanci v operah Karmen Ivan Susanin Knyaz Igor Hovanshina Traviata Naprikinci 1990 h rokiv debyutuvala yak dramatichna aktrisa v Sankt Peterburzkij antreprizi potim u kvitni 2000 v teatri Modern pid kerivnictvom Svitlani Vragovoyi vidbulasya prem yera vistavi Son imperatrici de Ilze vikonala rol imperatrici Katerini U 2011 roci bula u skladi zhuri na konkursi Yevrobachennya dlya molodih tancyuristiv 2011 Z 2011 roku vede avtorsku programu Balet FM na radio Orfej Pershij cholovik skripal Sergij Stadler Drugij cholovik biznesmen Vladislav Paulyus 15 bereznya 2010 roku vid nogo narodila donku Nadiyu stavshi mamoyu v 46 rokiv U 2013 roci para rozluchilasya Maye vlasnu studiyu pilatesa de osobisto provodit zanyattya Sistematichni zanyattya pilatesom u poyednanni z baletnimi metodikami stali osnovoyu dlya napisannya knigi Metod Liyepa sho opisuye kompleks vprav rozroblenij balerinoyu dlya pidtrimki sebe u formi vidano Alpina non fikshn U sichni 2014 roku vijshla yiyi kniga kazok dlya ditej Teatralni kazki yaki Ilze Liyepa skladala buduchi vagitnoyu U 2018 roci bula dovirenoyu osoboyu kandidata v meri Moskvi Sergiya Sobyanina Suspilna poziciyaV 2022 roci pidtrimala rishennya prezidenta V Putina i vijnu RF proti Ukrayini Absolyutno pidtrimuyu Usiyeyu dusheyu usim sercem skazala Liyepa v interv yu ria ru u pershi dni pislya pochatku vijni 18 bereznya 2022 roku vistupila u Luzhnikah na mitingu koncerti na chest rokovin aneksiyi Krimu ta na pidtrimku vijskovoyi agresiyi RF v Ukrayini V interv yu rosijskim ZMI zasudzhuye krayini Baltiyi za yihnyu politiku ta diyi Cherez ce i z oglyadu na pidtrimku vijni v Ukrayini Departament migraciyi Litvi zaproponuvav pozbaviti yiyi litovskogo gromadyanstva TvorchistRepertuar u Bolshomu teatri 1983 rik Gera tancyuvalna scena v operi Ifigeniya v Avlidi K V Glyuka v postanovci A Petrova persha vikonavicya 1984 rik mazurka i krakov yak Polskij bal v operi Ivan Susanin M Glinki horeografiya R Zaharova bolero Don Kihot L Minkusa horeografiya M Petipa A Gorskogo 1985 rik ispanskij tanec mazurka Rajmonda A Glazunova horeografiya M Petipa v redakciyi Yu Grigorovicha Mersedes Don Kihot Chipolla mati Chipollino K Hachaturyana horeografiya R Majorova 1986 rik ciganskij tanec Don Kihot Batilda Zhizel A Adana horeografiya Zh Koralli Zh Perro M Petipa tri ciganki Anyuta na muziku V Gavrilina v postanovci V Vasilyeva v chisli pershih vikonavic u Bolshomu teatri Korolova Splyacha krasunya P Chajkovskogo horeografiya M Petipa v redakciyi Yu Grigorovicha Druzhina Shtalbauma Luskunchik P Chajkovskogo horeografiya Yu Grigorovicha 1987 rik pridvorni tancivnici Legendi pro kohannya A Melikova horeografiya Yu Grigorovicha Mozhnovladna princesa Lebedine ozero P Chajkovskogo horeografiya A Gorskogo M Petipa L Ivanova v redakciyi Yu Grigorovicha Sinjora Kapuletti Romeo i Dzhulyetta S Prokof yeva horeografiya Yu Grigorovicha 1988 rik Persidka Polovecki tanci v operi Knyaz Igor A Borodina horeografiya K Golejzovskogo Persidka opera Hovanshina M Musorgskogo horeografiya S Korenya 1992 rik Zyulma Korsar A Adana horeografiya K Sergyeyeva za M Petipa 1994 rik Caricya balu Fantaziyi na temu Kazanovi na muziku V A Mocarta u postanovci M Lavrovskogo 1995 rik Koroleva machuha Bilosnizhka K Hachaturyana v postanovci R Majorova persha vikonavicya u Bolshomu teatri Kapuletti mati Romeo i Dzhulyetta horeografiya L Lavrovskogo 2001 rik Grafinya Pikova dama na muziku P Chajkovskogo u postanovci R Peti persha vikonavicya svitova prem yera 2003 rik Ledi Kapuletti Romeo i Dzhulyetta v postanovci D Donnellana i R Poklitaru persha vikonavicya 2007 rik Pianistka Urok Zh Deleryu v postanovci F Flindta Vede aktivnu koncertnu ta gastrolnu diyalnist U 2003 roci tvorchi vechori Ilze Liyepa projshli na Novij sceni Bolshogo teatru i v nih buli zajnyati artisti baletnoyi trupi teatru Ilze Liyepa stala pershoyu rosijskoyu balerinoyu yaka vikonala pislya Majyi Pliseckoyi partiyu Karmen v baleti Karmen syuyita Zh Bize na muziku R Shedrina horeografiya A Alonso V 1993 roci vpershe v Rosiyi vikonala partiyu Zobeyidi u vidnovlenomu yiyi bratom Andrisom Liyepoyu i onukoyu M Fokina Izabel Fokinoyi baleti M Fokina Sheherazada na muziku M Rimskogo Korsakova V repertuari balerini yak shiroko vidomi miniatyuri Vmirayuchij lebid K Sen Sans M Fokin Zagibel troyandi R Maler R Peti tak i specialno dlya neyi postavleni nomeri i baleti z Ilze spivpracyuvali horeografi D Bryancev R Aleksidze V Smirnova T Serdyukova M Shennon ta inshi Roli v dramatichnomu teatri Vasha sestra i polonyanka Lyudmili Rozumovskoyi Mariya Styuart antrepriza Son imperatrici p yesa i postanovka Andriya Maksimova Katerina Moskovskij dramatichnij teatr Modern pid kerivnictvom Svitlani Vragovojyi Chajna ceremoniya A Stroganova rezhiser Karen Nersisyan Zhinka Teatralne tovaristvo Starij teatr Filmografiya 1984 Geroj yiyi romanu 1984 Bliskuchij svit Runa 1985 Ditinstvo Bembi Lebid mati 1986 Yunist Bembi Lebid mati 1986 Mihajlo Lomonosov Yelizaveta Andriyivna Lomonosova Elizabet Hristina Cilh 1986 Lermontov Solomirska 1987 Mandrivnik 1988 Ci tri virni karti 1990 Ali Baba i sorok rozbijnikiv donka sultana 1993 Povernennya Zhar ptici 1997 Fantaziya na temu Kazanovi 1998 Samozvanci Gizela 2000 Imperiya pid udarom balerina Tamara Karsavina 2005 Lyubi mene Troyanda 2009 Persha lyubov GalinaDublyazh multfilmiv 2016 Balerina OdettaViznannya i nagorodi1996 Zasluzhena artistka Rosijskoyi Federaciyi 1998 teatralna premiya Krishtaleva Turandot za vikonannya roli Mariyi Styuart u vistavi za p yesoyu Lyudmili Rozumovskoyi Vasha sestra i polonyanka 2000 teatralna premiya Chajka za vikonannya roli Katerini II v spektakli za p yesoyu A Maksimova Son imperatrici 2002 Narodna artistka Rosijskoyi Federaciyi 2003 teatralna premiya Zolota maska 2003 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi 2003 premiya gromadskogo viznannya dosyagnen zhinok Olimpiya Rosijskoyi akademiyi biznesu ta pidpriyemnictva 2007 Narodna artistka Respubliki KareliyaBibliografiyaIlze Liepa Metod Liepa Filosofiya tela M Alpina non fikshn 2012 200 s 5000 ekz ISBN 978 5 91671 223 0 978 5 91671 061 8 Ilze Liepa Teatralnye skazki Hudozhnik Anastasiya Orlova M Ripol Klassik 2014 80 s Skazki ot zvyozd 3000 ekz ISBN 978 5 386 06766 3 PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 15 04 2002 g 390 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 U Litvi gotuyutsya do pozbavlennya gromadyanstva balerini Liyepi vona pidtrimala agresiyu RF RBK Ukraina ukr Procitovano 13 listopada 2023 Centr Mirotvorec Liyepa Ilze Marisivna Arhiv originalu za 14 travnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2009 Procitovano 2 serpnya 2009 Balet FM 19 listopada 2014 u Wayback Machine na radio Orfej Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 Procitovano 29 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2016 Procitovano 29 kvitnya 2019 ros Gorodskoj informacionnyj kanal m24 ru 28 01 2014 12 22 Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2015 Vladimir Varfolomeev 26 serpnya 2018 Eho Moskvy Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 Ilze Liepa vsem serdcem podderzhala vtorzhenie Rossii v Ukrainu 3 marta 2022 goda Telegraf Minkult Latvii hochet vklyuchit v spisok nezhelatelnyh lic bolee 20 rossijskih deyatelej kultury 22 marta 2022 Mne ochen stydno za Pribaltiku Departament migracii Litvy prosit ocenit vyskazyvanie Ilze Liepy o Putine lrt lt ros 13 listopada 2023 Procitovano 13 listopada 2023 Balerina pishla v melodramu Ilze Liyepa znovu vihodit na dramatichnu scenu 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 12 09 1996 g 1352 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 Ilze Liepa 29 grudnya 2008 u Wayback Machine na sajte Bolshogo teatra Arhiv originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 21 lipnya 2007 Procitovano 5 chervnya 2010 LiteraturaChizhova A E Liepa Ilze Marisovna A E Chizhova Russkij balet enciklopediya M 1997 S 264 265 PosilannyaOficijnij sajt baletnoyi shkoli studiyi Ilze Liyepa 8 travnya 2019 u Wayback Machine ros Ilze Liyepa v programi Bez antrakta 2002 na YouTube ros Interv yu kanalu Moskva 24 avtorska programa Yevgena Dodoleva Pravda 24 2015 ros