Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ізабела Стахович (пол. Izabela Stachowicz; 5 листопада 1893, Сосновець — 11 грудня 1969, Варшава), відома також як Бела Чайка-Стахович (пол. Bela Czajka-Stachowicz) — польська письменниця, поетеса, мемуаристка та громадська діячка єврейського походження. У роки нацистської окупації — ув'язнена Варшавського гетто, потім учасниця Опору, боєць Армії Людова. У перші повоєнні роки — поручник Польської народної армії, капітан громадянської міліції та громадської безпеки. Займалася пошуком витворів мистецтва, викрадених під час окупації. Була співробітницею Національного музею, видною фігурою літературно-мистецьких богемних салонів. Автор популярних віршованих збірок, прози та мемуарів. Публічно підтримувала Ізраїль та критикувала режим ПОРП під час та після Шестиденної війни. Виступала проти офіційної пропаганди ПНР під час політичної кризи 1968 року.
| Ізабела Стахович | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Izabela Stachowicz | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | пол. Izabela Szwarc | |||
| Псевдонім | Iza Bell | |||
| Народилася | 5 листопада 1893 Сосновець, Республіка Польща[1] | |||
| Померла | 11 грудня 1969 (76 років) Варшава, Польська Народна Республіка[1] | |||
| Поховання | Військові Повонзки | |||
| Країна |  Республіка Польща[1] | |||
| Діяльність | поетеса, письменниця | |||
| Мова творів | польська | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Ізабела Стахович у Вікісховищі | ||||
Богемна мандрівниця
Народилася у заможній родині Вільгельма Шварца — варшавського інженера-металурга та комерсанта єврейського походження. Навчалася на філософському факультеті Варшавського університету. З юності була близько знайома з визначними діячами польської культури, влаштовувала знамениті у Варшаві богемні вечірники. Дискутувала на факультеті з поетами Юліаном Тувімом і Владиславом Броневським. Відрізнялася надзвичайно розкутою епатажною поведінкою, постійно це афішувала — що приваблювало щирі симпатії оточення.
Продовжувала гуманітарну освіту у Відні та Берліні. Закінчила у Парижі Школу образотворчих мистецтв. Заснувала біля Ейфелевої вежі магазин польської книги. Співпрацювала із різними польськими виданнями. До війни двічі була одружена. Першим її чоловіком був відомий соціолог Олександр Герц. Після розлучення вийшла заміж у Парижі за відомого архітектора Єжи Гельбарда.
Багато подорожувала світом. У 1937 році під псевдонімом Іза Белл видала дорожні щоденники «Moja podróż. Szlakiem Południa» («Моя подорож. Стежка Півдня»). У Буенос-Айресі познайомилася зі Станіславом Віткевичем (Віткаци) і з того часу вважалася його музою. У романі «Pożegnanie jesieni» («Прощавай, осінь») Віткаци вивів Белу Герц у демонічному образі Гели Берц — єврейської красуні та «червоної терористки», яка психологічно підкорила молодого письменника-декадента.
Гетто та війна
Разом з Єжи Гельбардом повернулася до Польщі незадовго до Другої світової війни, яка почалася нападом нацистської Німеччини на Польщу. Під час німецької окупації Єжи й Ізабела були ув'язнені у Варшавському гетто. Ізабела мала кафе, де створювала подобу культурного центру з читанням віршів і музичними вечорами. За подальшими відгуками, це сприяло підтримці духовної твердості мешканців гетто.
Дізнавшись про ліквідацію гетто нацистами чоловік допоміг дружині бігти та незабаром загинув у Майданеку. Ізабела зуміла втекти під ім'ям Стефанія Чайка. Вигадане прізвище Чайка стало постійним псевдонімом і частиною особистого імені. Приєдналася до партизанського загону комуністичної Армії Людова, брала участь у війні.
Армія, міліція, держбезпека
У 1945 році вступила на службу до нової польської армії, мала офіцерське звання поручника. Втретє одружилася з офіцером громадянської міліції Владиславом Стаховичем (він же Фріц Зайдлер, який також врятувався від нацистського геноциду). Була призначена на службу до Катовицької комендатури громадянської міліції, потім до Міністерства громадської безпеки (МГБ).
Разом із командою Яна Захватовича займалася розшуком викрадених під час окупації творів мистецтва. За її участю було виявлено та збережено у Польщі картини Яна Матейка — «Рейтан — занепад Польщі», «Стефан Баторій під Псковом», «Люблінська унія». У 1946 році опублікувала за підписом Ізабели Гельбард збірку поезій «Pieśni żałobne Getta» («Похоронні пісні Гетто») (авторський підпис був Ізабелла Гельбард, передмову написав Владислав Броневський).
Служба Ізабели Стахович у міліції та МГБ тривала недовго. Немає жодних відомостей про її участь у політичних репресіях чи фізичному насильстві. Однак існують свідчення, що її діяльність все ж таки не зводилася до пошуку художніх цінностей. За деякими даними, Стахович брала участь в оперативних заходах Юлії Брістігер: відкривала літературно-мистецькі салони, приваблювала своєю присутністю відомих представників інтелігенції — після чого Брістігер та її агенти здійснювали вербування.
Згодом Ізабела Стахович розповідала, з яким обуренням зустрічала в апараті МОБ колишніх співробітників пронацистської Єврейської поліції, відомих їй по службі в гетто. Значною мірою з цієї причини у 1946 році вона звільнилася у званні капітана. Перебравшись до Варшави, відкрила перший у «народній Польщі», з 1952 — ПНР літературний салон. Є інформація, що відкриття санкціонував член Політбюро ЦК ПОРП Якуб Берман — член панівного тріумвірату, куратор каральних органів.
Музей і література
З 1951 року Ізабела Стахович працювала старшим асистентом у варшавському Національному музеї. За спогадами товаришів по службі, значну частину робочого часу вона проводила у знаменитому арткафе «Lajkonik» і «побачивши професора Лоренца, який зайшов, (директор музею) ховалася під столом». Надавала всіляке сприяння представникам «нестандартних» напрямів у мистецтві. Зокрема, Стахович допомагала художнику-примітивісту Теофілу Оцепке, якого представляла «польським Анрі Руссо», та його Янувській групі. Забезпечила Янувській групі прикриття від репресій.
Публікувала статті на теми літератури та мистецтва. Брала активну участь у діяльності Суспільно-культурне товариство євреїв у Польщі (TSKŻ). У 1963 році відвідала Ізраїль.
У ПНР Ізабела Стахович стала популярною письменницею. Найчастіше вона підписувалася псевдонімом Чайка чи Чайка-Стахович, іноді Бела Шварц. Основні її твори написані у жанрі спогадів. У 1956 році вийшла книга «Ocalił mnie kowal» («Врятував мене коваль»): історія втечі з гетто, де автор з вдячністю згадала людей, які допомагали їй втекти від нацистів. Далі були автобіографічні нариси «Córka czarownicy na huśtawce» («Дочка відьми на гойдалці»), «Lecę w świat» («Лечу у світ»), «Płynę w świat» («Пливу у світ»), «Król węży i salamandra» («Король змій і саламандр»), «Moja wo po raz pierwszy» («Вперше заміжня»), «Nigdy nie wyjdę za mąż» («Ніколи не вийду заміж»), «Dubo… Dubon… Dubonnet» («Дюбо… Дюбон… Дюбонне»).
У 1966 році Ізабела Стахович була нагороджена Кавалерським хрестом ордена Відродження Польщі за внесок у розвиток польської культури.
Конфлікт з владою
Ізабела Стахович не була членом правлячої компартії ПОРП, але й не вступала у політичні конфлікти з режимом. Однак у 1967 році вона рішуче підтримала Ізраїль у Шестиденній війні. Її виступи у TSKŻ були перейняті пафосом єврейської перемоги та з ентузіазмом зустрічалися молоддю.
Під час антисемітської кампанії 1968 року Стахович була взята під нагляд Служби безпеки (СБ) і особливо відзначалася начальником III (політичного) департаменту СБ полковником Генриком Пентеком. З нападками на неї виступав партійний публіцист Ришард Гонтаж, колишній співробітник МОБ та СБ, майбутній ідеолог та організатор «партійного бетону». У відповідь Стахович різко критикувала комуністичний режим й антисемітські настрої. Згодом її характеризували як «свою у владі й опозиціонерку в душі».
Пам'ять
Наступного року Ізабела Стахович померла у віці 76 років.
Твори Ізабели Стахович, її роль у польській культурі, неабиякі риси її особистості привертають велику увагу. У 1992 році біографію Стахович видала журналістка та письменниця Крістіна Коліньська — «Szatańska księżniczka: Opowieść o Izabeli Czajce-Stachowicz» («Сатанинська принцеса: Оповідь про Ізбель Чайку-Стахович»). У 2011 році дослідниця польської філології Пауліна Солов'янюк опублікувала роботу «Ta piękna mitomanka. O Izabeli Czajce-Stachowicz» — («Ця чудова міфоманка. Про Ізабель Чайку-Стахович»).
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Izabela Czajka-Stachowicz, muza Witkacego, pisarka i skandalistka, kapitan UB. оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Kim była… IZABELLA CZAJKA STACHOWICZ Polska poetka, dziennikarka, skandalistka. ✝ 76. оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Izabela Czajka Stachowicz (05.11.1893-11.12.1969). оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Powojenne zdjęcia Żydów polskich. оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Lista książek: Izabela Czajka Stachowicz. оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Franciszek Dąbrowski, IPN. Ryszard Gontarz funkcjonariusz UB i SB, dziennikarz PRL / Komentarze historyczne. Wydziale Badań Archiwalnych i Edycji Źródeł BUiAD IPN w Warszawie.
- Krystyna Kolińska. Szatanska ksiezniczka: Opowiesc o Izabeli Czajce- Stachowicz / Krajowa Agencja Wydawnicza, 1992).
- Paulina Solowianiuk. Ta piekna mitomanka. O Izabeli Czajce-Stachowicz / Wydawnictwo Iskry, 2011.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izabela Stahovich pol Izabela Stachowicz 5 listopada 1893 1893listopada05 Sosnovec 11 grudnya 1969 Varshava vidoma takozh yak Bela Chajka Stahovich pol Bela Czajka Stachowicz polska pismennicya poetesa memuaristka ta gromadska diyachka yevrejskogo pohodzhennya U roki nacistskoyi okupaciyi uv yaznena Varshavskogo getto potim uchasnicya Oporu boyec Armiyi Lyudova U pershi povoyenni roki poruchnik Polskoyi narodnoyi armiyi kapitan gromadyanskoyi miliciyi ta gromadskoyi bezpeki Zajmalasya poshukom vitvoriv mistectva vikradenih pid chas okupaciyi Bula spivrobitniceyu Nacionalnogo muzeyu vidnoyu figuroyu literaturno misteckih bogemnih saloniv Avtor populyarnih virshovanih zbirok prozi ta memuariv Publichno pidtrimuvala Izrayil ta kritikuvala rezhim PORP pid chas ta pislya Shestidennoyi vijni Vistupala proti oficijnoyi propagandi PNR pid chas politichnoyi krizi 1968 roku Izabela Stahovichpol Izabela StachowiczIm ya pri narodzhennipol Izabela SzwarcPsevdonimIza BellNarodilasya5 listopada 1893 1893 11 05 Sosnovec Respublika Polsha 1 Pomerla11 grudnya 1969 1969 12 11 76 rokiv Varshava Polska Narodna Respublika 1 PohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika Polsha 1 Diyalnistpoetesa pismennicyaMova tvorivpolskaU shlyubi zdNagorodi Izabela Stahovich u VikishovishiBogemna mandrivnicyaNarodilasya u zamozhnij rodini Vilgelma Shvarca varshavskogo inzhenera metalurga ta komersanta yevrejskogo pohodzhennya Navchalasya na filosofskomu fakulteti Varshavskogo universitetu Z yunosti bula blizko znajoma z viznachnimi diyachami polskoyi kulturi vlashtovuvala znameniti u Varshavi bogemni vechirniki Diskutuvala na fakulteti z poetami Yulianom Tuvimom i Vladislavom Bronevskim Vidriznyalasya nadzvichajno rozkutoyu epatazhnoyu povedinkoyu postijno ce afishuvala sho privablyuvalo shiri simpatiyi otochennya Prodovzhuvala gumanitarnu osvitu u Vidni ta Berlini Zakinchila u Parizhi Shkolu obrazotvorchih mistectv Zasnuvala bilya Ejfelevoyi vezhi magazin polskoyi knigi Spivpracyuvala iz riznimi polskimi vidannyami Do vijni dvichi bula odruzhena Pershim yiyi cholovikom buv vidomij sociolog Oleksandr Gerc Pislya rozluchennya vijshla zamizh u Parizhi za vidomogo arhitektora Yezhi Gelbarda Bagato podorozhuvala svitom U 1937 roci pid psevdonimom Iza Bell vidala dorozhni shodenniki Moja podroz Szlakiem Poludnia Moya podorozh Stezhka Pivdnya U Buenos Ajresi poznajomilasya zi Stanislavom Vitkevichem Vitkaci i z togo chasu vvazhalasya jogo muzoyu U romani Pozegnanie jesieni Proshavaj osin Vitkaci viviv Belu Gerc u demonichnomu obrazi Geli Berc yevrejskoyi krasuni ta chervonoyi teroristki yaka psihologichno pidkorila molodogo pismennika dekadenta Getto ta vijnaRazom z Yezhi Gelbardom povernulasya do Polshi nezadovgo do Drugoyi svitovoyi vijni yaka pochalasya napadom nacistskoyi Nimechchini na Polshu Pid chas nimeckoyi okupaciyi Yezhi j Izabela buli uv yazneni u Varshavskomu getto Izabela mala kafe de stvoryuvala podobu kulturnogo centru z chitannyam virshiv i muzichnimi vechorami Za podalshimi vidgukami ce spriyalo pidtrimci duhovnoyi tverdosti meshkanciv getto Diznavshis pro likvidaciyu getto nacistami cholovik dopomig druzhini bigti ta nezabarom zaginuv u Majdaneku Izabela zumila vtekti pid im yam Stefaniya Chajka Vigadane prizvishe Chajka stalo postijnim psevdonimom i chastinoyu osobistogo imeni Priyednalasya do partizanskogo zagonu komunistichnoyi Armiyi Lyudova brala uchast u vijni Armiya miliciya derzhbezpekaU 1945 roci vstupila na sluzhbu do novoyi polskoyi armiyi mala oficerske zvannya poruchnika Vtretye odruzhilasya z oficerom gromadyanskoyi miliciyi Vladislavom Stahovichem vin zhe Fric Zajdler yakij takozh vryatuvavsya vid nacistskogo genocidu Bula priznachena na sluzhbu do Katovickoyi komendaturi gromadyanskoyi miliciyi potim do Ministerstva gromadskoyi bezpeki MGB Razom iz komandoyu Yana Zahvatovicha zajmalasya rozshukom vikradenih pid chas okupaciyi tvoriv mistectva Za yiyi uchastyu bulo viyavleno ta zberezheno u Polshi kartini Yana Matejka Rejtan zanepad Polshi Stefan Batorij pid Pskovom Lyublinska uniya U 1946 roci opublikuvala za pidpisom Izabeli Gelbard zbirku poezij Piesni zalobne Getta Pohoronni pisni Getto avtorskij pidpis buv Izabella Gelbard peredmovu napisav Vladislav Bronevskij Sluzhba Izabeli Stahovich u miliciyi ta MGB trivala nedovgo Nemaye zhodnih vidomostej pro yiyi uchast u politichnih represiyah chi fizichnomu nasilstvi Odnak isnuyut svidchennya sho yiyi diyalnist vse zh taki ne zvodilasya do poshuku hudozhnih cinnostej Za deyakimi danimi Stahovich brala uchast v operativnih zahodah Yuliyi Bristiger vidkrivala literaturno mistecki saloni privablyuvala svoyeyu prisutnistyu vidomih predstavnikiv inteligenciyi pislya chogo Bristiger ta yiyi agenti zdijsnyuvali verbuvannya Zgodom Izabela Stahovich rozpovidala z yakim oburennyam zustrichala v aparati MOB kolishnih spivrobitnikiv pronacistskoyi Yevrejskoyi policiyi vidomih yij po sluzhbi v getto Znachnoyu miroyu z ciyeyi prichini u 1946 roci vona zvilnilasya u zvanni kapitana Perebravshis do Varshavi vidkrila pershij u narodnij Polshi z 1952 PNR literaturnij salon Ye informaciya sho vidkrittya sankcionuvav chlen Politbyuro CK PORP Yakub Berman chlen panivnogo triumviratu kurator karalnih organiv Muzej i literaturaZ 1951 roku Izabela Stahovich pracyuvala starshim asistentom u varshavskomu Nacionalnomu muzeyi Za spogadami tovarishiv po sluzhbi znachnu chastinu robochogo chasu vona provodila u znamenitomu artkafe Lajkonik i pobachivshi profesora Lorenca yakij zajshov direktor muzeyu hovalasya pid stolom Nadavala vsilyake spriyannya predstavnikam nestandartnih napryamiv u mistectvi Zokrema Stahovich dopomagala hudozhniku primitivistu Teofilu Ocepke yakogo predstavlyala polskim Anri Russo ta jogo Yanuvskij grupi Zabezpechila Yanuvskij grupi prikrittya vid represij Publikuvala statti na temi literaturi ta mistectva Brala aktivnu uchast u diyalnosti Suspilno kulturne tovaristvo yevreyiv u Polshi TSKZ U 1963 roci vidvidala Izrayil U PNR Izabela Stahovich stala populyarnoyu pismenniceyu Najchastishe vona pidpisuvalasya psevdonimom Chajka chi Chajka Stahovich inodi Bela Shvarc Osnovni yiyi tvori napisani u zhanri spogadiv U 1956 roci vijshla kniga Ocalil mnie kowal Vryatuvav mene koval istoriya vtechi z getto de avtor z vdyachnistyu zgadala lyudej yaki dopomagali yij vtekti vid nacistiv Dali buli avtobiografichni narisi Corka czarownicy na hustawce Dochka vidmi na gojdalci Lece w swiat Lechu u svit Plyne w swiat Plivu u svit Krol wezy i salamandra Korol zmij i salamandr Moja wo po raz pierwszy Vpershe zamizhnya Nigdy nie wyjde za maz Nikoli ne vijdu zamizh Dubo Dubon Dubonnet Dyubo Dyubon Dyubonne U 1966 roci Izabela Stahovich bula nagorodzhena Kavalerskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi za vnesok u rozvitok polskoyi kulturi Konflikt z vladoyuIzabela Stahovich ne bula chlenom pravlyachoyi kompartiyi PORP ale j ne vstupala u politichni konflikti z rezhimom Odnak u 1967 roci vona rishuche pidtrimala Izrayil u Shestidennij vijni Yiyi vistupi u TSKZ buli perejnyati pafosom yevrejskoyi peremogi ta z entuziazmom zustrichalisya moloddyu Pid chas antisemitskoyi kampaniyi 1968 roku Stahovich bula vzyata pid naglyad Sluzhbi bezpeki SB i osoblivo vidznachalasya nachalnikom III politichnogo departamentu SB polkovnikom Genrikom Pentekom Z napadkami na neyi vistupav partijnij publicist Rishard Gontazh kolishnij spivrobitnik MOB ta SB majbutnij ideolog ta organizator partijnogo betonu U vidpovid Stahovich rizko kritikuvala komunistichnij rezhim j antisemitski nastroyi Zgodom yiyi harakterizuvali yak svoyu u vladi j opozicionerku v dushi Pam yatNastupnogo roku Izabela Stahovich pomerla u vici 76 rokiv Tvori Izabeli Stahovich yiyi rol u polskij kulturi neabiyaki risi yiyi osobistosti privertayut veliku uvagu U 1992 roci biografiyu Stahovich vidala zhurnalistka ta pismennicya Kristina Kolinska Szatanska ksiezniczka Opowiesc o Izabeli Czajce Stachowicz Sataninska princesa Opovid pro Izbel Chajku Stahovich U 2011 roci doslidnicya polskoyi filologiyi Paulina Solov yanyuk opublikuvala robotu Ta piekna mitomanka O Izabeli Czajce Stachowicz Cya chudova mifomanka Pro Izabel Chajku Stahovich PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Izabela Czajka Stachowicz muza Witkacego pisarka i skandalistka kapitan UB originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Kim byla IZABELLA CZAJKA STACHOWICZ Polska poetka dziennikarka skandalistka 76 originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Izabela Czajka Stachowicz 05 11 1893 11 12 1969 originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Powojenne zdjecia Zydow polskich originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Lista ksiazek Izabela Czajka Stachowicz originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Franciszek Dabrowski IPN Ryszard Gontarz funkcjonariusz UB i SB dziennikarz PRL Komentarze historyczne Wydziale Badan Archiwalnych i Edycji Zrodel BUiAD IPN w Warszawie Krystyna Kolinska Szatanska ksiezniczka Opowiesc o Izabeli Czajce Stachowicz Krajowa Agencja Wydawnicza 1992 Paulina Solowianiuk Ta piekna mitomanka O Izabeli Czajce Stachowicz Wydawnictwo Iskry 2011 Posilannya