Із життя Остапа Вишні український документальний ігровий фільм режисера Ярослава Ланчака про страждання Остапа Вишні у з

«Із життя Остапа Вишні» — український документальний ігровий фільм режисера Ярослава Ланчака про страждання Остапа Вишні у засланні до Сибіру.

Із життя Остапа Вишні
Жанр	документальний / біографічний / драма
Режисер	Ярослав Ланчак
Сценарист	Анатолій Журавський
У головних ролях	Богдан Ступка Людмила Чиншева Володимир Олексієнко Микола Бабенко Богдан Бенюк Геннадій Болотов Володимир Волков Віктор Демерташ Олексій Довгань Юрій Мисенко Ніна Колчина-Бунь Нестор Кондратюк Юрій Крітенко Людмила Кузьміна Леся Ланчак Рустам Сагдуллаєв Галина Довгозвяга Микола Олійник Остап Ступка Олександр Мілютін Андрій Пархоменко Андрій Подубинський Ігор Стариков
Оператор	Павло Небера Віктор Політов
Композитор	Іван Карабиць
Монтаж	Роза Лорман
Художник	Віталій Волинський
Костюмер	Т. Александрова
Звукорежисер	Михайло Глушко
Кінокомпанія	Київська кіностудія імені О.Довженка, ТВО «Союзтелефільм»
Тривалість	76 хвилин
Мова	українська, російська
Країна	СРСР
Рік	1991
IMDb	ID 5824332

Опис

У 1991 році на кіностудії ім. Олександра Довженка було знято фільм «Із житія Остапа Вишні». А за 47 років до цього, в 1944 році, Олександр Довженко вніс ім'я Остапа Вишні в список політичних ув'язнених, про амністію яких він просив Сталіна.

Фільм розповідає про історію кохання, гідну декабристів. Історію молодого українського письменника-сатирика Павла Михайловича Губенка та актриси Варвари Олексіївни Маслюченко.

У 1933 році відомий письменник-фейлетоніст Остап Вишня, подібно до багатьох людей свого часу, був заарештований за безпідставним звинуваченням і засуджений на 10 років таборів. Дружина Остапа, Варвара, пише дружині Максима Горького і домагається права жити поруч з чоловіком.

Перший рік життя близько табору на Кольському півострові подружжя живе від побачення до побачення, але потім Вишню переводять в інше місце, де заборонено навіть листування. Судячи з фільму — так проходять п'ять років. Варвару з донькою виселяють з Архангельська, вони переїжджають в Рязанську область.

Остап поневіряється по таборах, не раз опиняючись на межі життя і смерті, але знайомиться з чудовими людьми. Саме в цей час він пише у щоденниках: «Якби не зустрінуті прекрасні люди, чудові лікарі, — мене б і не було вже на світі».

У 1955 році Остапа Вишню реабілітували, а в 1956 році він помер у Києві від серцевого нападу.

У фільм включені унікальні кадри документальної зйомки прощання киян з улюбленим письменником.

Знімальна група

Режисер-постановник: Ярослав Ланчак
Режисер-асистент: М.Пилко
Сценаристи: Анатолій Журавський
Оператори-постановники: Павло Небера Віктор Політов
Композитор: Іван Карабиць
Художники-постановники: Віталій Волинський
Художник по костюмах: Т. Александрова
Художник по гриму: І.Прохницька
Звукооператор: Михайло Глушко
Монтажер: Роза Лорман
Редактор: Юрій Морозов
Директор: Іветта Мироненко

Примітки

Анатолій Федорович Журавський

Посилання

«Із житія Остапа Вишні» на сайті KINO-КОЛО
«Із житія Остапа Вишні» [ 12 березня 2014 у Wayback Machine.] на сайт
«Із житія Остапа Вишні» на сайт «Гуртом»

[1] Анатолій Федорович Журавський