Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́да Емі́лія Аа́лберг (фін. Ida Emilia Aalberg; 4 грудня 1857, — 17 січня 1915, Петроград) — фінська акторка. У першому шлюбі (від 1887) — Іда Ківекяс, у другому шлюбі (від 1894) — Іда фон Ікскюль-Гюлленбанд.
| Іда Емілія Аалберг Ida Emilia Aalberg | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Іда Аалберг, 1907 рік | ||||
| Ім'я при народженні | Іда Емілія Аалберг | |||
| Інші імена | Іда Ківекяс; Іда фон Ікскюль-Гюлленбанд | |||
| Народилася | 4 грудня 1857 | |||
| Померла | 17 січня 1915 (57 років) Петроград | |||
| Поховання | Гієтаніємі[4] | |||
| Громадянство | Велике князівство Фінляндське | |||
| Діяльність | акторка, акторка театру, театральна режисерка | |||
| Роки діяльності | 1874—1915 | |||
| Чоловік | Лаурі Ківекяс; Олександр Йоган фон Ікскюль-Гюлленбанд | |||
| Брати / сестри | d і d | |||
| Провідні ролі | Нора («Ляльковий дім» Ібсена) | |||
| | ||||
 Іда Емілія АалбергIda Emilia Aalberg у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася 4 грудня 1857 року в місті в бідній сім'ї шляхового майстра Антті Альберга та Агнети Шарлотти Ліндроос. Через матеріальні труднощі не здобула повноцінної освіти: тільки рік навчалася у фінській школі для дівчат, а також брала приватні уроки в своєму селі.
Рано проявила природний талант до декламації. А перший перегляд гастрольної вистави фінського театру в місті став визначальним у долі Іди. 1874 року у 17 років вона втекла з рідного дому в Гельсінкі й прийшла у фінський театр до , який побачив її акторський потенціал і взяв на навчання.
Акторська діяльність
Становлення (1874—1880)
У перші роки роботи у Фінському театрі (1874—1877) Іда Аалберг зіграла багато невеликих ролей, а також працювала асистенткою під час оперних виступів. Інтерес публіки до її гри проявився тільки 1877 року — після успіху в ролі Бориски в угорській п'єсі «Сільський негідник». У 1877 та 1880 роках Аалберґ переймала акторську майстерність у відомої німецької акторки Марії Німан-Зеєбах. Крім аналізу ролі, сценічної мови та акторської майстерності, Аалберґ вивчала також німецьку мову. Засвоєний у Німеччині величавий декламаційний стиль, притаманний так званому зоряному театру, ніколи повністю не зникав з її творчості. Правда, пізніше вона розвивала свій стиль у напрямку чуттєвого ібсенівського реалізму, а також запозичила елементи стилю Сари Бернар та Елеонори Дузе.
Навчання невдовзі принесло плоди. Уже 1879 року в Гельсінкі Іда Аалберґ виконала дві перспективні ролі: головну роль у сценічній версії «Джєйн Ейр» Шарлоти Бронте та роль Луїзи Міллер у п'єсі Фрідріха Шіллера.
Перший смак міжнародного успіху Аалберг відчула влітку 1880 року — під час гастролей театру вона виступала в Мюнхені, Відні та Будапешті. У Будапешті, де Аалберґ виступала перед спорідненим народом (з фінсько-угорської мовної сім'ї), особливий успіх мав фінський варіант ролі Бориски в «Сільському негідникові». Звістка про тріумф акторки в Угорщині невдовзі донеслася до Фінляндії та зміцнила статус Аалберґ не тільки як акторки, але і як своєрідного національного надбання.
Того ж 1880 року Аалберґ здійснила безперечний прорив у Фінському театрі, зігравши Нору в «Ляльковому домі» Генріка Ібсена. Виступ у Гельсінкі призвів до справжнього ажіотажу навколо персонажки Нори. Це також була перемога нового стилю гри у Фінському театрі: актори просто розмовляли на сцені, а не виголошували промови. Гру Аалберґ вважали чудовим прикладом цієї нової реалістичної манери, в якій головним був природний і живий характер розмови замість важкуватого пафосу.
Провідна акторка
Закріплення за Ідою Аалберґ статусу популярної виконавиці головних ролей, зростання її артистизму як у комедійних, так і в трагедійних ролях для керівника Фінського театру Каарло Берґбума означало дуже багато. Завдяки добрій провідній акторці можна було розширювати репертуар театру — як класичними творами, так і фінськими п'єсами. З участю Аалберґ відбулося чимало фінськомовних прем'єр світової класики. Зокрема, вона зіграла Марію Стюарт у п'єсі Шіллера, Офелію в «Гамлеті» Шекспіра, Гретхен у «Фаусті» Гете.
Услід за професійним зростанням Аалберґ Берґбум намагався підняти і рівень Фінського театру в цілому. Хоч гастрольні турне тривали, але із сезону 1879—1880 років театр усе більше став виступати в столиці.
Міцно закріпившись у статусі акторки, 1883 року Аалберґ покинула Фінський театр. Тепер багато сил та енергії вона віддавала для розвитку своєї кар'єри за кордоном, хоча майже щороку виступала в Гельсінкі.
За тривалою поїздкою у 1883—1884 роках у Париж із навчальною метою послідували численні зарубіжні ангажементи, тож у 1885—1887 роках Аалберґ виступала здебільшого за кордоном. 1885 року в Стокгольмському Королівському театрі вона фінсьою мовою зіграла Офелію в Гамлеті Вільяма Шекспіра (головну роль виконав ). Великий успіх мала її Нора шведською мовою в столиці Норвегії Христіанії (Осло).
1885 року в Копенгагені Аалберґ прийняли в театр «Казино», а від 1886 року вона виступала в театрі «Дагмар», де зіграла чимало великих ролей спочатку шведською, а потім данською мовою.
1887 року Аалберґ одружилася з адвокатом та політиком Лаурі Ківекясом (1852—1893).
1893 року, після смерті чоловіка, заснувала власну трупу, до репертуару якої входили «Нора», «Сільва». Вона також виступала на гастролях у Скандинавії.
Санкт-Петербург
1894 року Іда Аалберґ одружилася з завзятим театралом — дійсним статським радником, бароном Олександром Йоганом фон Ікскюль-Гюлленбандом (1864—1923), тож переїхала на постійне місце проживання в Санкт-Петербург.
Акторка багато грає, з особливим успіхом виступає у виставах «Дама з камеліями», «Леді Макбет», «Дім», «Теодора». З тріумфом пройшло відкриття «Народного театру» в Петербурзі, де Аалберґ грала роль Ківен Леана. Вона виступає з німецькомовною трупою. Грає в п'єсах Ібсена, Стріндберга, Чехова. Багато гастролює по Росії, Фінляндії, Німеччині, Скандинавії.
1906 року помер Каарло Берґбом. Іда Аалберґ бере на себе керівництво Фінським Національним театром. Вона і художня керівниця, і режисерка, а також грає у виставах.
1914 року було відзначено 40-річчя творчої діяльності акторки. Це був зоряний рік Іди Аалберґ. Щовечора вона блискуче грала в п'єсі Судермана «Дім». Гастролювала зі своєю трупою. Під час цих гастролей її Нора незмінно зривала овації залу.
Проте в січні 1915 року Іда Аалберґ раптово захворіла й померла в Петрограді. Поховали її в Гельсінкі.
У Петрограді в журналі «Театр і мистецтво» (№ 2 за 1915 рік) було вміщено некролог, в якому, зокрема, сказано про Іду Аалберґ:
«Уже в перший період своєї діяльності вона заявила про себе в трагедіях Шекспіра, але коли їй випала можливість створити Нору, всі відчули, що норвезький драматург знайшов гідну подиву втілювачку своїх жіночих образів. Окремі моменти Нори виділяли, можливо, й краще інші актриси, наприклад Коміссаржевська, Дузе, але ту Нору, яку бачив у своїй уяві Ібсен, передавала тільки Іда Аалберг».
Творчість
Мистецтво Аалберґ, одної із найзначніших фінських акторок, відрізнялося великою драматичною силою. Вона створювала не просто образи жінок, що кохають і страждають: її героїні вирізнялися глибиною почуттів, цільністю та пристрасністю. В грі Аалберґ тонке розкриття психології героїнь поєднувалося з відточеною зовнішньою формою, ретельним оздобленням деталей.
Іда Аалберґ залишилася в пам'яті сучасників як приголомшлива трагічна акторка, в якій рідкісно поєднувалися чарівність, твердий сильний характер і творча чутливість. Вражало її вміння перевтілюватися та повністю віддаватися характеру героїні. Відважна та працелюбна, вона не знічувалася при невдачах, шукала нові можливості, щоб віддавати талант народові, фінському театрові. Всі відзначали працелюбність акторки, адже їй доводилося готувати та завчати ролі п'ятьма мовами.
Постійно граючи Нору в «Ляльковому домі» Ібсена, Аалберґ з роками все більший акцент робила на останніх сценах п'єси. Трагічна суть її героїні очищувалася й оголювалася. Тим самим Аалберґ стала своєрідною попередницею трактування Віри Коміссаржевської — найвідомішої російської Нори. Аалберґ панувала над аудиторією навіть у німих сценах, де її виразна міміка ні на хвилину не відпускала уваги публіки. Коли 1902 року фінська акторка зіграла Нору німецькою мовою в Петербурзі, російський критик писав:
«Ця Нора поступово розгортає перед глядачем свою самовіддану, глибоку душу, захоплює драматизмом свого становища, коли кожне пошепки промовлене слово б’є молотом, потрясає та залишає незабутнє враження».
Крім театру, Іда Аалберґ багато часу віддавала декламації. У неї був мелодійний голос зі специфічним грудним відтінком. З дитинства Аалберґ багато виступала з читанням віршів і прози зі сцени, в також керувала в театрі постановкою голосу.
Пам'ять
Значення Іди Аалберґ для фінського сценічного мистецтва було великим, а сама вона перетворилася ледве не на національний символ. Їй встановлено пам'ятник, на її честь названо вулицю. Біограф акторки Ілмарі Рясянен писав:
«Я вважаю, що вона щось більше, ніж улюблений спогад, непоясниме диво чи красивий портрет: для сучасної та майбутньої Фінляндії вона є передусім проблемою культури, її значимість рано чи пізно буде оцінено з допомогою об’єктивного та неупередженого дослідження».
Основні ролі
- Кірсті («Смерть Еліни» ).
- Офелія («Гамлет» Вільяма Шекспіра).
- Марія Стюарт («Марія Стюарт» Фрідріха Шіллера).
- Гретхен («Фауст» Гете).
- Магда («Родина» Германа Зудермана).
- Маргарита Готьє («Дама з камеліями» Александра Дюма-сина).
- Феодора («Феодора» Віктор'єна Сарду).
- Нора («Ляльковий дім» («Нора») Генріка Ібсена).
- Ребекка та Гедда Габлер («Росмерсхольм», «Гедда Габлер» Ібсена).
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- BiographySampo
- Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
- https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
Література
- Театральная энциклопедия: В пяти томах. — Т. 1. — М.: Советская энциклопедия, 1961.
- Ханна Суутела. Ида Аалберг (1857—1915) // Сто замечательных финнов: Калейдоскоп биографий. — Хельсинки, 2004.
Джерела
- Візуальний словник [ 12 липня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- Лійса Бюклінг (доктор філософії, Гельсінкі). Російсько-фінські театральні зв'язки на рубежі XIX—XX століть [ 9 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I da Emi liya Aa lberg fin Ida Emilia Aalberg 4 grudnya 1857 18571204 17 sichnya 1915 Petrograd finska aktorka U pershomu shlyubi vid 1887 Ida Kivekyas u drugomu shlyubi vid 1894 Ida fon Ikskyul Gyullenband Ida Emiliya Aalberg Ida Emilia AalbergIda Aalberg 1907 rikIda Aalberg 1907 rikIm ya pri narodzhenniIda Emiliya AalbergInshi imenaIda Kivekyas Ida fon Ikskyul GyullenbandNarodilasya4 grudnya 1857 1857 12 04 Pomerla17 sichnya 1915 1915 01 17 57 rokiv PetrogradPohovannyaGiyetaniyemi 4 GromadyanstvoVelike knyazivstvo FinlyandskeDiyalnistaktorka aktorka teatru teatralna rezhiserkaRoki diyalnosti1874 1915CholovikLauri Kivekyas Oleksandr Jogan fon Ikskyul GyullenbandBrati sestrid i dProvidni roliNora Lyalkovij dim Ibsena Ida Emiliya Aalberg Ida Emilia Aalberg u VikishovishiIda AalbergBiografiyaNarodilasya 4 grudnya 1857 roku v misti v bidnij sim yi shlyahovogo majstra Antti Alberga ta Agneti Sharlotti Lindroos Cherez materialni trudnoshi ne zdobula povnocinnoyi osviti tilki rik navchalasya u finskij shkoli dlya divchat a takozh brala privatni uroki v svoyemu seli Rano proyavila prirodnij talant do deklamaciyi A pershij pereglyad gastrolnoyi vistavi finskogo teatru v misti stav viznachalnim u doli Idi 1874 roku u 17 rokiv vona vtekla z ridnogo domu v Gelsinki j prijshla u finskij teatr do yakij pobachiv yiyi aktorskij potencial i vzyav na navchannya Aktorska diyalnistStanovlennya 1874 1880 U pershi roki roboti u Finskomu teatri 1874 1877 Ida Aalberg zigrala bagato nevelikih rolej a takozh pracyuvala asistentkoyu pid chas opernih vistupiv Interes publiki do yiyi gri proyavivsya tilki 1877 roku pislya uspihu v roli Boriski v ugorskij p yesi Silskij negidnik U 1877 ta 1880 rokah Aalberg perejmala aktorsku majsternist u vidomoyi nimeckoyi aktorki Mariyi Niman Zeyebah Krim analizu roli scenichnoyi movi ta aktorskoyi majsternosti Aalberg vivchala takozh nimecku movu Zasvoyenij u Nimechchini velichavij deklamacijnij stil pritamannij tak zvanomu zoryanomu teatru nikoli povnistyu ne znikav z yiyi tvorchosti Pravda piznishe vona rozvivala svij stil u napryamku chuttyevogo ibsenivskogo realizmu a takozh zapozichila elementi stilyu Sari Bernar ta Eleonori Duze Navchannya nevdovzi prineslo plodi Uzhe 1879 roku v Gelsinki Ida Aalberg vikonala dvi perspektivni roli golovnu rol u scenichnij versiyi Dzhyejn Ejr Sharloti Bronte ta rol Luyizi Miller u p yesi Fridriha Shillera Pershij smak mizhnarodnogo uspihu Aalberg vidchula vlitku 1880 roku pid chas gastrolej teatru vona vistupala v Myunheni Vidni ta Budapeshti U Budapeshti de Aalberg vistupala pered sporidnenim narodom z finsko ugorskoyi movnoyi sim yi osoblivij uspih mav finskij variant roli Boriski v Silskomu negidnikovi Zvistka pro triumf aktorki v Ugorshini nevdovzi doneslasya do Finlyandiyi ta zmicnila status Aalberg ne tilki yak aktorki ale i yak svoyeridnogo nacionalnogo nadbannya Togo zh 1880 roku Aalberg zdijsnila bezperechnij proriv u Finskomu teatri zigravshi Noru v Lyalkovomu domi Genrika Ibsena Vistup u Gelsinki prizviv do spravzhnogo azhiotazhu navkolo personazhki Nori Ce takozh bula peremoga novogo stilyu gri u Finskomu teatri aktori prosto rozmovlyali na sceni a ne vigoloshuvali promovi Gru Aalberg vvazhali chudovim prikladom ciyeyi novoyi realistichnoyi maneri v yakij golovnim buv prirodnij i zhivij harakter rozmovi zamist vazhkuvatogo pafosu Providna aktorka Zakriplennya za Idoyu Aalberg statusu populyarnoyi vikonavici golovnih rolej zrostannya yiyi artistizmu yak u komedijnih tak i v tragedijnih rolyah dlya kerivnika Finskogo teatru Kaarlo Bergbuma oznachalo duzhe bagato Zavdyaki dobrij providnij aktorci mozhna bulo rozshiryuvati repertuar teatru yak klasichnimi tvorami tak i finskimi p yesami Z uchastyu Aalberg vidbulosya chimalo finskomovnih prem yer svitovoyi klasiki Zokrema vona zigrala Mariyu Styuart u p yesi Shillera Ofeliyu v Gamleti Shekspira Grethen u Fausti Gete Uslid za profesijnim zrostannyam Aalberg Bergbum namagavsya pidnyati i riven Finskogo teatru v cilomu Hoch gastrolni turne trivali ale iz sezonu 1879 1880 rokiv teatr use bilshe stav vistupati v stolici Micno zakripivshis u statusi aktorki 1883 roku Aalberg pokinula Finskij teatr Teper bagato sil ta energiyi vona viddavala dlya rozvitku svoyeyi kar yeri za kordonom hocha majzhe shoroku vistupala v Gelsinki Za trivaloyu poyizdkoyu u 1883 1884 rokah u Parizh iz navchalnoyu metoyu posliduvali chislenni zarubizhni angazhementi tozh u 1885 1887 rokah Aalberg vistupala zdebilshogo za kordonom 1885 roku v Stokgolmskomu Korolivskomu teatri vona finsoyu movoyu zigrala Ofeliyu v Gamleti Vilyama Shekspira golovnu rol vikonav Velikij uspih mala yiyi Nora shvedskoyu movoyu v stolici Norvegiyi Hristianiyi Oslo 1885 roku v Kopengageni Aalberg prijnyali v teatr Kazino a vid 1886 roku vona vistupala v teatri Dagmar de zigrala chimalo velikih rolej spochatku shvedskoyu a potim danskoyu movoyu 1887 roku Aalberg odruzhilasya z advokatom ta politikom Lauri Kivekyasom 1852 1893 1893 roku pislya smerti cholovika zasnuvala vlasnu trupu do repertuaru yakoyi vhodili Nora Silva Vona takozh vistupala na gastrolyah u Skandinaviyi Sankt Peterburg 1894 roku Ida Aalberg odruzhilasya z zavzyatim teatralom dijsnim statskim radnikom baronom Oleksandrom Joganom fon Ikskyul Gyullenbandom 1864 1923 tozh pereyihala na postijne misce prozhivannya v Sankt Peterburg Aktorka bagato graye z osoblivim uspihom vistupaye u vistavah Dama z kameliyami Ledi Makbet Dim Teodora Z triumfom projshlo vidkrittya Narodnogo teatru v Peterburzi de Aalberg grala rol Kiven Leana Vona vistupaye z nimeckomovnoyu trupoyu Graye v p yesah Ibsena Strindberga Chehova Bagato gastrolyuye po Rosiyi Finlyandiyi Nimechchini Skandinaviyi 1906 roku pomer Kaarlo Bergbom Ida Aalberg bere na sebe kerivnictvo Finskim Nacionalnim teatrom Vona i hudozhnya kerivnicya i rezhiserka a takozh graye u vistavah 1914 roku bulo vidznacheno 40 richchya tvorchoyi diyalnosti aktorki Ce buv zoryanij rik Idi Aalberg Shovechora vona bliskuche grala v p yesi Sudermana Dim Gastrolyuvala zi svoyeyu trupoyu Pid chas cih gastrolej yiyi Nora nezminno zrivala ovaciyi zalu Prote v sichni 1915 roku Ida Aalberg raptovo zahvorila j pomerla v Petrogradi Pohovali yiyi v Gelsinki U Petrogradi v zhurnali Teatr i mistectvo 2 za 1915 rik bulo vmisheno nekrolog v yakomu zokrema skazano pro Idu Aalberg Uzhe v pershij period svoyeyi diyalnosti vona zayavila pro sebe v tragediyah Shekspira ale koli yij vipala mozhlivist stvoriti Noru vsi vidchuli sho norvezkij dramaturg znajshov gidnu podivu vtilyuvachku svoyih zhinochih obraziv Okremi momenti Nori vidilyali mozhlivo j krashe inshi aktrisi napriklad Komissarzhevska Duze ale tu Noru yaku bachiv u svoyij uyavi Ibsen peredavala tilki Ida Aalberg TvorchistU roli Magdi 1904 1905 Foto Geleni Mrozovskoyi Sankt Peterburg Mogila Idi Aalberg na kladovishi v Gelsinki Mistectvo Aalberg odnoyi iz najznachnishih finskih aktorok vidriznyalosya velikoyu dramatichnoyu siloyu Vona stvoryuvala ne prosto obrazi zhinok sho kohayut i strazhdayut yiyi geroyini viriznyalisya glibinoyu pochuttiv cilnistyu ta pristrasnistyu V gri Aalberg tonke rozkrittya psihologiyi geroyin poyednuvalosya z vidtochenoyu zovnishnoyu formoyu retelnim ozdoblennyam detalej Ida Aalberg zalishilasya v pam yati suchasnikiv yak prigolomshliva tragichna aktorka v yakij ridkisno poyednuvalisya charivnist tverdij silnij harakter i tvorcha chutlivist Vrazhalo yiyi vminnya perevtilyuvatisya ta povnistyu viddavatisya harakteru geroyini Vidvazhna ta pracelyubna vona ne znichuvalasya pri nevdachah shukala novi mozhlivosti shob viddavati talant narodovi finskomu teatrovi Vsi vidznachali pracelyubnist aktorki adzhe yij dovodilosya gotuvati ta zavchati roli p yatma movami Postijno grayuchi Noru v Lyalkovomu domi Ibsena Aalberg z rokami vse bilshij akcent robila na ostannih scenah p yesi Tragichna sut yiyi geroyini ochishuvalasya j ogolyuvalasya Tim samim Aalberg stala svoyeridnoyu poperedniceyu traktuvannya Viri Komissarzhevskoyi najvidomishoyi rosijskoyi Nori Aalberg panuvala nad auditoriyeyu navit u nimih scenah de yiyi virazna mimika ni na hvilinu ne vidpuskala uvagi publiki Koli 1902 roku finska aktorka zigrala Noru nimeckoyu movoyu v Peterburzi rosijskij kritik pisav Cya Nora postupovo rozgortaye pered glyadachem svoyu samoviddanu gliboku dushu zahoplyuye dramatizmom svogo stanovisha koli kozhne poshepki promovlene slovo b ye molotom potryasaye ta zalishaye nezabutnye vrazhennya Krim teatru Ida Aalberg bagato chasu viddavala deklamaciyi U neyi buv melodijnij golos zi specifichnim grudnim vidtinkom Z ditinstva Aalberg bagato vistupala z chitannyam virshiv i prozi zi sceni v takozh keruvala v teatri postanovkoyu golosu Pam yatFinska poshtova marka do 100 richchya z dnya narodzhennya aktorki Znachennya Idi Aalberg dlya finskogo scenichnogo mistectva bulo velikim a sama vona peretvorilasya ledve ne na nacionalnij simvol Yij vstanovleno pam yatnik na yiyi chest nazvano vulicyu Biograf aktorki Ilmari Ryasyanen pisav Ya vvazhayu sho vona shos bilshe nizh ulyublenij spogad nepoyasnime divo chi krasivij portret dlya suchasnoyi ta majbutnoyi Finlyandiyi vona ye peredusim problemoyu kulturi yiyi znachimist rano chi pizno bude ocineno z dopomogoyu ob yektivnogo ta neuperedzhenogo doslidzhennya Osnovni roliKirsti Smert Elini Ofeliya Gamlet Vilyama Shekspira Mariya Styuart Mariya Styuart Fridriha Shillera Grethen Faust Gete Magda Rodina Germana Zudermana Margarita Gotye Dama z kameliyami Aleksandra Dyuma sina Feodora Feodora Viktor yena Sardu Nora Lyalkovij dim Nora Genrika Ibsena Rebekka ta Gedda Gabler Rosmersholm Gedda Gabler Ibsena PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 BiographySampo d Track Q105657727 Kansallisbiografia za red M Klinge Suomalaisen Kirjallisuuden Seura Suomen Historiallinen Seura ISSN 1799 4349 d Track Q3055194d Track Q10495591d Track Q2843522d Track Q4349956 https www helsinginseurakunnat fi material attachments hautausmaat hietaniemi w8GZkM0y7 Hietaniemen merkittavia vainajia pdfLiteraturaTeatralnaya enciklopediya V pyati tomah T 1 M Sovetskaya enciklopediya 1961 Hanna Suutela Ida Aalberg 1857 1915 Sto zamechatelnyh finnov Kalejdoskop biografij Helsinki 2004 DzherelaVizualnij slovnik 12 lipnya 2007 u Wayback Machine ros ros Lijsa Byukling doktor filosofiyi Gelsinki Rosijsko finski teatralni zv yazki na rubezhi XIX XX stolit 9 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros