Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокульський Lib Іван СокульськийСокульський Іван ГригоровичІван Сокуль

Іван Сокульський

Іван Сокульський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокульський.

Іван Сокульський
Сокульський Іван Григорович
image
Іван Сокульський, 1968 рік
Народився13 липня 1940(1940-07-13)
x. Червоноярське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, Українська РСР
Помер22 червня 1992(1992-06-22) (51 рік)
Дніпропетровськ, image Україна
Громадянствоimage СРСР
Діяльністьпоет, літературний критик, дисидент
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Мова творівукраїнська
Нагороди
image
image
Орден «За мужність» І ступеня

Іва́н Григо́рович Соку́льський (*13 липня 1940,  — †22 червня 1992) — український поет, правозахисник, громадський діяч, один з авторів «Листа творчої молоді м. Дніпропетровська».

Життєпис

Народився на хуторі Синельниківського району Дніпропетровської області. Навчався в Михайлівській школі (1947—1954), а в 1957 закінчив Синельниківську СШ № 3. Працював токарем, слюсарем.

У 1962–1964 навчався на філологічному факультеті Львівського університету, з 1964 перевівся до Дніпропетровського університету. Діяльний учасник Львівського та співзасновник Дніпропетровського клубів творчої молоді.

Антирадянська діяльність: перший строк

1966-го «за написання націоналістичних віршів» виключений з комсомолу і відрахований з університету.

Працював пожежником, бібліотекарем, кореспондентом газети «Енергетик», матросом річкового пароплавства. Контактував з дисидентськими колами у Києві та Львові, поширював самвидав.

У серпні 1968 разом з журналістом Михайлом Скориком написав «Листа творчої молоді Дніпропетровська», в якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування національної інтелігенції, плюндрування пам'яток культури, цькування роману О. Гончара «Собор». Навесні 1969 «Лист» передала радіостанція «Свобода», опублікували зарубіжні засоби масової інформації.

У середині червня 1969 Сокульского заарештували, і 27 січня 1970 Дніпропетровський обласний суд засудив його за статтею 62, ч. 1 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») до 4,5 років таборів суворого режиму.

Покарання Сокульський відбував спочатку в Мордовії, а з кінця 1971 — у Володимирському централі, згодом у таборах Пермської області.

Звільнений 14 грудня 1973.

Дисидентський рух

Після звільнення Іван Сокульський жив у Дніпрі, займався опозиційною діяльністю, впорядкував самвидавну поетичну збірку.

У жовтні 1979 вступив у правозахисну організацію — Українську гельсінську групу. У квітні 1980 був знову заарештований, рішенням суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом і засуджений разом з Григорієм Приходьком у січні 1981 до 10 років позбавлення волі та 5 років заслання.

Покарання відбував у Чистопольській в'язниці (тепер Татарстан, РФ). За дев'ять днів до закінчення тюремного терміну 3 квітня 1985 р. втретє заарештований і засуджений Чистопольським міськсудом до трьох років таборів за сфабрикованим звинуваченням у «хуліганстві».

У жовтні 1985 переведений на дільницю особливо суворого режиму Кучинського концтабору ВС-389/36-1 Пермської області.

Неодноразово його карали ШІЗО (штрафний ізолятор) за відмову від роботи та інші «порушення режиму». У 1987 р. переведений на 1 рік до одиночної камери, позбавлений права на передачі.

Звільнений з ув'язнення у серпні 1988.

Політична діяльність

Після повернення в Дніпро працював в Українській Гельсінській спілці, був одним із засновників обласних організацій Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Народного руху України, «Меморіалу».

Очолював обласну організацію Української республіканської партії. 3 1989 редагував і видавав журнал «Пороги».

Активно підтримував відродження Української Автокефальної православної церкви.

20 травня 1991 був жорстоко побитий агентами КДБ під час пікетування з вимогами незалежності України в Дніпрі, що призвело до різкого погіршення здоров'я.

22 червня 1992 Сокульський помер. Похований у м. Дніпро.

Творча діяльність і літературна спадщина

У 1960-х роках публікував вірші в альманасі «Вітрила», журналі «Прапор» та переклади з білоруської у журналі «Вітчизна».

У 1971 видавництво «Молодь» планувало видати збірку поезій Сокульського, але її зняли з виробництва у зв'язку з арештом автора. Пізніше твори Сокульського публікувалися лише за кордоном.

В Україні перша збірка поезій «Владар каменю» вийшла друком лише після смерті поета — у 1993 в Києві..

У липні 1995 Сокульського посмертно прийняли у Спілку письменників України.

У 2000 були видані листи Івана Сокульського до дочки із тюрми.

Державні нагороди

  • Орден «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (посмертно).
  • Орден Свободи (10 лютого 2010) — за визначний особистий внесок у боротьбу за незалежність України, самовіддане служіння національній ідеї та відстоювання прав і свобод людини (посмертно);

Вшанування пам'яті

Твори

  1. >

Відео

  1. Вечір пам'яті до 70-ти річчя Івана Сокульского. Дніпропетровськ. 13.07.2010 р.
  2. Віртуальна виставка до 80-ти річчя Івана Сокульского. Дніпро. 13.07.2020

Примітки

  1. Цуканов Ф. Маска та обличчя наклепників // Зоря (газета), Дніпропетровськ. — 1970. — 7 лют.
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 1 січня 2010.
  3. [1]
  4. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 3 лютого 2007.
  5. Сокульський І. Г. Владар каменю: Вірші. / Передм. авт.; Післяслово Ю. Вівташа. — К.: Укр. письменник, 1993. — 158 с.
  6. Сокульський Іван. Листи до Марієчки: Вибране листування (1981—1987). — К.: Смолоскип, 2000. — 92 с.
  7. . Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 25 грудня 2010.
  8. Указ Президента України № 937/2006 від 8 листопада 2006 року «Про відзначення державними нагородами України засновників та активістів Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод»
  9. Указ Президента України № 150/2010 від 10 лютого 2010 року «Про нагородження орденом Свободи»

Бібліографія

  • Сокульський І. Г. Владар каменю: Вірші / Передм. авт.; Післяслово Ю. Вівташа. — К.: Укр. письменик, 1993. — 158 с.
  • Сокульський І. Г. Означення волі: Вибрані поезії. — Дніпропетровськ: Січ, 1997. — 351 с. — .
  • Сокульський І. Г. Листи на світанку. — Кн. 1. — Дніпропетровськ: Січ, 2001. — 517 с. — ; Кн. 2. — Дніпропетровськ: Січ, 2002. — 507 с. — .
  • Пороги: Літературно-мистецький і громадсько-політичний самвидавний журнал: Вибране / Упорядники: Р. Лиша, Ю. Вівташ, О. Сокульська. — К.: Смолоскип, 2009 — 624 с. — .
  • Володимир Єфимов. Іван Сокульський присвятив життя Україні // Свобода. — 2010. — 12 листоп. — С. 18.

Джерела та література

  1. Довідник з історії України / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
  2. Г. Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960–1980-х років. — К.: Либідь, 1995. — С. 84, 170, 171.
  3. Л. Алексеева. История инакомыслия в СССР. Вильнюс — Москва: Весть, 1992. — С. 21, 31.
  4. А. Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні. — К.: Видавництво ім. О. Теліги. — 1998. — С. 156, 173.
  5. Українська Гельсінкська група. До 20-річчя створення. — К.: УРП, 1996. — С. 24.
  6. Хроника текущих событий. — Нью-Йорк: Хроника, 1983, вып. 63. — С. 79.
  7. Вести из СССР. Т. 1. 1978—1981. — Мюнхен: Права человека. — 1981, вып. 7–10.
  8. Вести из СССР. Т. 2. 1982—1984. — Мюнхен: Права человека. — 1982, вып. 1–16, 10–7, 13–4; 1984, вып. 7–19.
  9. Вести из СССР. Т. 3. 1985—1986. — Мюнхен: Права человека. — 1985, вып. 20–24.
  10. Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української Гельсінкської групи. — Нью-Йорк, 1982, вип. 7–8. — С. 3; 1984, вип. 4. — С. 7.

Примітки

  1. Юрій Фоменко. www.facebook.com (укр.). Процитовано 28 жовтня 2019.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sokulskij Lib Ivan SokulskijSokulskij Ivan GrigorovichIvan Sokulskij 1968 rikNarodivsya13 lipnya 1940 1940 07 13 x Chervonoyarske Sinelnikivskij rajon Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSRPomer22 chervnya 1992 1992 06 22 51 rik Dnipropetrovsk UkrayinaGromadyanstvo SRSRDiyalnistpoet literaturnij kritik disidentAlma materDniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya GoncharaMova tvorivukrayinskaNagorodiOrden Za muzhnist I stupenya Iva n Grigo rovich Soku lskij 13 lipnya 1940 22 chervnya 1992 ukrayinskij poet pravozahisnik gromadskij diyach odin z avtoriv Lista tvorchoyi molodi m Dnipropetrovska ZhittyepisNarodivsya na hutori Sinelnikivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Navchavsya v Mihajlivskij shkoli 1947 1954 a v 1957 zakinchiv Sinelnikivsku SSh 3 Pracyuvav tokarem slyusarem U 1962 1964 navchavsya na filologichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu z 1964 perevivsya do Dnipropetrovskogo universitetu Diyalnij uchasnik Lvivskogo ta spivzasnovnik Dnipropetrovskogo klubiv tvorchoyi molodi Antiradyanska diyalnist pershij strok 1966 go za napisannya nacionalistichnih virshiv viklyuchenij z komsomolu i vidrahovanij z universitetu Pracyuvav pozhezhnikom bibliotekarem korespondentom gazeti Energetik matrosom richkovogo paroplavstva Kontaktuvav z disidentskimi kolami u Kiyevi ta Lvovi poshiryuvav samvidav U serpni 1968 razom z zhurnalistom Mihajlom Skorikom napisav Lista tvorchoyi molodi Dnipropetrovska v yakomu vislovlyuvavsya protest proti politiki rusifikaciyi v Ukrayini peresliduvannya nacionalnoyi inteligenciyi plyundruvannya pam yatok kulturi ckuvannya romanu O Gonchara Sobor Navesni 1969 List peredala radiostanciya Svoboda opublikuvali zarubizhni zasobi masovoyi informaciyi U seredini chervnya 1969 Sokulskogo zaareshtuvali i 27 sichnya 1970 Dnipropetrovskij oblasnij sud zasudiv jogo za statteyu 62 ch 1 KK URSR antiradyanska agitaciya i propaganda do 4 5 rokiv taboriv suvorogo rezhimu Pokarannya Sokulskij vidbuvav spochatku v Mordoviyi a z kincya 1971 u Volodimirskomu centrali zgodom u taborah Permskoyi oblasti Zvilnenij 14 grudnya 1973 Disidentskij ruh Pislya zvilnennya Ivan Sokulskij zhiv u Dnipri zajmavsya opozicijnoyu diyalnistyu vporyadkuvav samvidavnu poetichnu zbirku U zhovtni 1979 vstupiv u pravozahisnu organizaciyu Ukrayinsku gelsinsku grupu U kvitni 1980 buv znovu zaareshtovanij rishennyam sudu viznanij osoblivo nebezpechnim recidivistom i zasudzhenij razom z Grigoriyem Prihodkom u sichni 1981 do 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv zaslannya Pokarannya vidbuvav u Chistopolskij v yaznici teper Tatarstan RF Za dev yat dniv do zakinchennya tyuremnogo terminu 3 kvitnya 1985 r vtretye zaareshtovanij i zasudzhenij Chistopolskim misksudom do troh rokiv taboriv za sfabrikovanim zvinuvachennyam u huliganstvi U zhovtni 1985 perevedenij na dilnicyu osoblivo suvorogo rezhimu Kuchinskogo konctaboru VS 389 36 1 Permskoyi oblasti Neodnorazovo jogo karali ShIZO shtrafnij izolyator za vidmovu vid roboti ta inshi porushennya rezhimu U 1987 r perevedenij na 1 rik do odinochnoyi kameri pozbavlenij prava na peredachi Zvilnenij z uv yaznennya u serpni 1988 Politichna diyalnist Pislya povernennya v Dnipro pracyuvav v Ukrayinskij Gelsinskij spilci buv odnim iz zasnovnikiv oblasnih organizacij Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka Narodnogo ruhu Ukrayini Memorialu Ocholyuvav oblasnu organizaciyu Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi 3 1989 redaguvav i vidavav zhurnal Porogi Aktivno pidtrimuvav vidrodzhennya Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi 20 travnya 1991 buv zhorstoko pobitij agentami KDB pid chas piketuvannya z vimogami nezalezhnosti Ukrayini v Dnipri sho prizvelo do rizkogo pogirshennya zdorov ya 22 chervnya 1992 Sokulskij pomer Pohovanij u m Dnipro Tvorcha diyalnist i literaturna spadshina U 1960 h rokah publikuvav virshi v almanasi Vitrila zhurnali Prapor ta perekladi z biloruskoyi u zhurnali Vitchizna U 1971 vidavnictvo Molod planuvalo vidati zbirku poezij Sokulskogo ale yiyi znyali z virobnictva u zv yazku z areshtom avtora Piznishe tvori Sokulskogo publikuvalisya lishe za kordonom V Ukrayini persha zbirka poezij Vladar kamenyu vijshla drukom lishe pislya smerti poeta u 1993 v Kiyevi U lipni 1995 Sokulskogo posmertno prijnyali u Spilku pismennikiv Ukrayini U 2000 buli vidani listi Ivana Sokulskogo do dochki iz tyurmi Derzhavni nagorodiOrden Za muzhnist I st 8 listopada 2006 za gromadyansku muzhnist samoviddanist u borotbi za utverdzhennya idealiv svobodi i demokratiyi ta z nagodi 30 yi richnici stvorennya Ukrayinskoyi Gromadskoyi Grupi spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod posmertno Orden Svobodi 10 lyutogo 2010 za viznachnij osobistij vnesok u borotbu za nezalezhnist Ukrayini samoviddane sluzhinnya nacionalnij ideyi ta vidstoyuvannya prav i svobod lyudini posmertno Vshanuvannya pam yatiZ 2015 roku v Dnipri ye Tvori gt VideoVechir pam yati do 70 ti richchya Ivana Sokulskogo Dnipropetrovsk 13 07 2010 r Virtualna vistavka do 80 ti richchya Ivana Sokulskogo Dnipro 13 07 2020PrimitkiCukanov F Maska ta oblichchya naklepnikiv Zorya gazeta Dnipropetrovsk 1970 7 lyut Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 1 sichnya 2010 1 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 3 lyutogo 2007 Sokulskij I G Vladar kamenyu Virshi Peredm avt Pislyaslovo Yu Vivtasha K Ukr pismennik 1993 158 s Sokulskij Ivan Listi do Mariyechki Vibrane listuvannya 1981 1987 K Smoloskip 2000 92 s Arhiv originalu za 10 listopada 2014 Procitovano 25 grudnya 2010 Ukaz Prezidenta Ukrayini 937 2006 vid 8 listopada 2006 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini zasnovnikiv ta aktivistiv Ukrayinskoyi Gromadskoyi Grupi spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod Ukaz Prezidenta Ukrayini 150 2010 vid 10 lyutogo 2010 roku Pro nagorodzhennya ordenom Svobodi BibliografiyaSokulskij I G Vladar kamenyu Virshi Peredm avt Pislyaslovo Yu Vivtasha K Ukr pismenik 1993 158 s Sokulskij I G Oznachennya voli Vibrani poeziyi Dnipropetrovsk Sich 1997 351 s ISBN 966 511 115 9 Sokulskij I G Listi na svitanku Kn 1 Dnipropetrovsk Sich 2001 517 s ISBN 966 511 123 X Kn 2 Dnipropetrovsk Sich 2002 507 s ISBN 966 511 123 X Porogi Literaturno misteckij i gromadsko politichnij samvidavnij zhurnal Vibrane Uporyadniki R Lisha Yu Vivtash O Sokulska K Smoloskip 2009 624 s ISBN 966 8499 38 7 Volodimir Yefimov Ivan Sokulskij prisvyativ zhittya Ukrayini Svoboda 2010 12 listop S 18 Dzherela ta literaturaDovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 G Kasyanov Nezgodni ukrayinska inteligenciya v rusi oporu 1960 1980 h rokiv K Libid 1995 S 84 170 171 L Alekseeva Istoriya inakomysliya v SSSR Vilnyus Moskva Vest 1992 S 21 31 A Rusnachenko Nacionalno vizvolnij ruh v Ukrayini K Vidavnictvo im O Teligi 1998 S 156 173 Ukrayinska Gelsinkska grupa Do 20 richchya stvorennya K URP 1996 S 24 Hronika tekushih sobytij Nyu Jork Hronika 1983 vyp 63 S 79 Vesti iz SSSR T 1 1978 1981 Myunhen Prava cheloveka 1981 vyp 7 10 Vesti iz SSSR T 2 1982 1984 Myunhen Prava cheloveka 1982 vyp 1 16 10 7 13 4 1984 vyp 7 19 Vesti iz SSSR T 3 1985 1986 Myunhen Prava cheloveka 1985 vyp 20 24 Visnik represij v Ukrayini Zakordonne predstavnictvo Ukrayinskoyi Gelsinkskoyi grupi Nyu Jork 1982 vip 7 8 S 3 1984 vip 4 S 7 PrimitkiYurij Fomenko www facebook com ukr Procitovano 28 zhovtnya 2019 Literatura Bazhan O G Sokulskij Ivan Grigorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 697 ISBN 978 966 00 1290 5

Дата публікації:
Топ