Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ольшевський Іван Ольшевський пол Jan Olszewski біл Ян Альшэўскі середи

Іван Ольшевський

Іван Ольшевський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ольшевський.

Іван Ольшевський (пол. Jan Olszewski, біл. Ян Альшэўскі; середина XVII століття, Берестейське воєводство? — 9 грудня 1723, Битень) — діяч Унійної церкви в Речі Посполитій, церковний історик, василіянин.

Іван Ольшевський
Протоконсультор Василіянського Чину Конґреґації Пресвятої Трійці (1717—1723)
Загальна інформація
Народженнясер. XVII століття
Берестейське воєводство
Смерть9 грудня 1723(1723-12-09)
Битень
ПідданствоРіч Посполита
Служіння в церкві
КонфесіяУнійна церква в Речі Посполитій
Рукоположення1700

Життєпис

Походив зі шляхетського роду. Обіймав посаду підсудка Берестейського земського суду. Втратив праву руку під час бійки. У 1686 році став ченцем Василіянського Чину. У 1700 році був висвячений на священника. Обіймав посади прокуратора (1690—1706) та вікарія (1704—1705) Віленського монастиря Пресвятої Трійці. Настоятель василіянських монастирів у Мінську (1706—1709), Борунах (1709—1716), Тороканах (близько 1718—1721), Жировичах (1718—1719), консультор (з 1709), протоконсультор (1717—1723) Василіянського Чину.

Творчість

Досліджував історію василіянських монастирів Великого князівства Литовського. Писав польською мовою.

У праці «Спростування відомостей полоцьких священників-єзуїтів про майно їхньої колегії» (1699) він помістив задокументовані свідчення про незаконність передачі земель та будівель православних монастирів королем Стефаном Баторієм Полоцькій єзуїтській колегії. У «Меморіалі про Віленський монастир церкви Пресвятої Трійці» (1701—1704) він дав детальний опис монастирських будівель, нерухомості, фондів та архівів. Брошура «Захист Віленського монастиря церкви Пресвятої Трійці» (Вільно, 1702) пов'язана з попереднім твором. У ній автор захищає право чернечої громади на самоврядування, критикує спроби мирян та унійних єпископів послабити роль Василіянського Чину в управлінні монастирем.

Боротьба між василіянами та унійним єпископатом за монастирське майно висвітлюється в «Поясненні деяких конституцій Чину» (близько 1719). Він також подає важливу інформацію про низку монастирів Великого князівства Литовського. Іван Ольшевський — автор літопису Борунського василіянського монастиря.

Цінним джерелом історії Василіянського Чину укладений істориком є «Пом'яник…» (1721). Твір містить короткі біографії 125 ченців, включаючи унійних єпископів та митрополитів з 1686 по 1721 рік. Після смерті Іван Ольшевського «Пом'яник» був продовжений і доведений до 1730 року протоконсультором Василіянського Чину Антонієм Завадським.

Вивчав політичну історію Речі Посполитої. В історичній хроніці «Нарис нещасть батьківщини» (1721) описав події у Великому князівстві Литовському з 1696 по 1721 роки, зокрема громадянську війну (1696—1702) та Північну війну (1700—1721).

Твори

  • Refutacja informacji XX. Jezuitów Połockich o dobrach do ich collegium należących // Археографический сборник документов относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Том XIII. — Вильна, 1902. — С. 47—71.
  • Memoriał abo informacja i objaśnienie klasztoru wileńskiego cerkwi Przenajświętszej Trojcy od jednego zakonnika … sporządzone roku 1701. // Археографический сборник документов относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Том X. — Вильна, 1874. — С. 1—211.
  • Obrona monastyra wileńskiego cerkwi przenayswiętszey Troycy y zupełna informacya przez wielebnych OO. Bazylianow wileńskich unitow przy tey że cerkwi zostaiących na przyszłą da Bog generalną tegoż zakonu przpadaiącą kongregacyą sporządzona y do druku w roku 1702 podana: z obiasnieniem iak dawno y przez kogo cerkiew wileńska s. Troycy fundowana iest, iakie ab antiquo nadanie miała, y co zaprzyczyna że one za disuniey utraci. (Wilnio), 1702.
  • Objaśnienie niektorych konstytucyj zakonnych reguły Świętego Ojca naszego Bazylego Wielkiego // Археографический сборник документов относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Том XIII. — Вильна, 1902. — С. 1 — 34.
  • Wiadomość niektórych rżeczy, który sie działy w Borunach od roku 1706 od pogorżenia miasteczka i klasztoru…aż do roku 1715 wykonnotowane.
  • Pominnik, abo wizerunek śmiertelności ludzkiej przez opisanie wielebnych ojców i braci, zmarłych w Zakonie Ś-o Bazylego.od roku 1686, aż do roku terażnejszego 1721, od jednego zakonnika tejże reguły… — Російська Національна Бібліотека (Санкт-Петербург). — Відділ рукописів. — Польськ. F.1.47.
  • Abrys domowej nieszczęśliwości i wnętrznej niesnaski, wojny, Korony Polskiej i Wielkiego Księstwa Litewskiego pro informatione potomnym następującym czasom przez iedną zakonną osobę światu pokazany y z żałością wyrażony anno 1721. Opr. Franciszek Ksawery Kluczycki. — Kraków 1899. [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • O sukcesji metropolitów od Jedności S. w Litwie i Rusi przyjętej z Kościołem rzymskim.

Примітки

  1. Російська Національна Бібліотека (Санкт-Петербург). — Відділ рукописів. — Польськ. F.1.47. — S. 102.
  2. . Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
  3. Deruga Aleksy. Jeszcze jeden rękopis bazylianina Jana Oleszewskiego (†1723) // Ateneum Wileńskie — Rocznik XI — 1936 — S. 291.
  4. Диковский Н. Базилианский орден и его значение в западно-русской униатской церкви в XVII и нач. XVIII в. — до Замойского провинциального собора 1720 г. // Гродненские Епархиальные ведомости. — 1906. — № 38 — С. 1023.
  5. Deruga Aleksy. Jeszcze jeden rękopis bazylianina Jana Oleszewskiego (†1723) // Ateneum Wileńskie — Rocznik XI — 1936 — S. 292.
  6. Археографический сборник документов относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Том XII. — Вильна, 1900. — С. 170.
  7. Stebelski I. Ostatnie prace // Archiwum Komissyi Historycznej. — Tom 1. — Kraków, 1878. — S. 372.
  8. Археографический сборник документов относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Том XII. — Вильна, 1900. — С. 163
  9. Кульчинский И. Съезды базилиан в Западной Руси. // Вестник Западной России|Вестник Западной России. — 1870. — Кн. IV. — Т. ІІ. — Отд. ІІ. — С. 37.
  10. . www.bazylianie.pl. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
  11. Deruga Aleksy. Jeszcze jeden rękopis bazylianina Jana Olszewskiego (†1723) // Ateneum Wileńskie — Rocznik XI — 1936 — S. 291—297.
  12. Диковский Н. Базилианский орден и его значение в западно-русской униатской церкви в XVII и нач. XVIII в. — до Замойского провинциального собора 1720 г. // Гродненские Епархиальные ведомости. — 1906. — № 38 — С. 1024.

Джерела

  • Диковский Н. Базилианский орден и его значение в западно-русской униатской церкви в XVII и нач. XVIII в. — до Замойского провинциального собора 1720 г. // Гродненские Епархиальные ведомости. — 1906. — № 38 — С. 1023—1026.
  • Deruga Aleksy. Jeszcze jeden rękopis bazylianina Jana Oleszewskiego (†1723) // Ateneum Wileńskie — Rocznik XI — 1936 — S. 291—297.
  • Wojnar M. M. Basilian scholars and publishing houses (XVII—XVIII) // Записки Чина Св. Василія Великого. — Том. 9 — Вип. 1 — 4. — Рим. 1974. — P. 74-75.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Olshevskij Ivan Olshevskij pol Jan Olszewski bil Yan Alsheyski seredina XVII stolittya Berestejske voyevodstvo 9 grudnya 1723 Biten diyach Unijnoyi cerkvi v Rechi Pospolitij cerkovnij istorik vasiliyanin Ivan OlshevskijProtokonsultor Vasiliyanskogo Chinu Kongregaciyi Presvyatoyi Trijci 1717 1723 Zagalna informaciyaNarodzhennyaser XVII stolittya Berestejske voyevodstvoSmert9 grudnya 1723 1723 12 09 BitenPiddanstvoRich PospolitaSluzhinnya v cerkviKonfesiyaUnijna cerkva v Rechi PospolitijRukopolozhennya1700ZhittyepisPohodiv zi shlyahetskogo rodu Obijmav posadu pidsudka Berestejskogo zemskogo sudu Vtrativ pravu ruku pid chas bijki U 1686 roci stav chencem Vasiliyanskogo Chinu U 1700 roci buv visvyachenij na svyashennika Obijmav posadi prokuratora 1690 1706 ta vikariya 1704 1705 Vilenskogo monastirya Presvyatoyi Trijci Nastoyatel vasiliyanskih monastiriv u Minsku 1706 1709 Borunah 1709 1716 Torokanah blizko 1718 1721 Zhirovichah 1718 1719 konsultor z 1709 protokonsultor 1717 1723 Vasiliyanskogo Chinu TvorchistDoslidzhuvav istoriyu vasiliyanskih monastiriv Velikogo knyazivstva Litovskogo Pisav polskoyu movoyu U praci Sprostuvannya vidomostej polockih svyashennikiv yezuyitiv pro majno yihnoyi kolegiyi 1699 vin pomistiv zadokumentovani svidchennya pro nezakonnist peredachi zemel ta budivel pravoslavnih monastiriv korolem Stefanom Batoriyem Polockij yezuyitskij kolegiyi U Memoriali pro Vilenskij monastir cerkvi Presvyatoyi Trijci 1701 1704 vin dav detalnij opis monastirskih budivel neruhomosti fondiv ta arhiviv Broshura Zahist Vilenskogo monastirya cerkvi Presvyatoyi Trijci Vilno 1702 pov yazana z poperednim tvorom U nij avtor zahishaye pravo chernechoyi gromadi na samovryaduvannya kritikuye sprobi miryan ta unijnih yepiskopiv poslabiti rol Vasiliyanskogo Chinu v upravlinni monastirem Borotba mizh vasiliyanami ta unijnim yepiskopatom za monastirske majno visvitlyuyetsya v Poyasnenni deyakih konstitucij Chinu blizko 1719 Vin takozh podaye vazhlivu informaciyu pro nizku monastiriv Velikogo knyazivstva Litovskogo Ivan Olshevskij avtor litopisu Borunskogo vasiliyanskogo monastirya Cinnim dzherelom istoriyi Vasiliyanskogo Chinu ukladenij istorikom ye Pom yanik 1721 Tvir mistit korotki biografiyi 125 chenciv vklyuchayuchi unijnih yepiskopiv ta mitropolitiv z 1686 po 1721 rik Pislya smerti Ivan Olshevskogo Pom yanik buv prodovzhenij i dovedenij do 1730 roku protokonsultorom Vasiliyanskogo Chinu Antoniyem Zavadskim Vivchav politichnu istoriyu Rechi Pospolitoyi V istorichnij hronici Naris neshast batkivshini 1721 opisav podiyi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu z 1696 po 1721 roki zokrema gromadyansku vijnu 1696 1702 ta Pivnichnu vijnu 1700 1721 TvoriRefutacja informacji XX Jezuitow Polockich o dobrach do ich collegium nalezacych Arheograficheskij sbornik dokumentov otnosyashihsya k istorii Severo Zapadnoj Rusi Tom XIII Vilna 1902 S 47 71 Memorial abo informacja i objasnienie klasztoru wilenskiego cerkwi Przenajswietszej Trojcy od jednego zakonnika sporzadzone roku 1701 Arheograficheskij sbornik dokumentov otnosyashihsya k istorii Severo Zapadnoj Rusi Tom X Vilna 1874 S 1 211 Obrona monastyra wilenskiego cerkwi przenayswietszey Troycy y zupelna informacya przez wielebnych OO Bazylianow wilenskich unitow przy tey ze cerkwi zostaiacych na przyszla da Bog generalna tegoz zakonu przpadaiaca kongregacya sporzadzona y do druku w roku 1702 podana z obiasnieniem iak dawno y przez kogo cerkiew wilenska s Troycy fundowana iest iakie ab antiquo nadanie miala y co zaprzyczyna ze one za disuniey utraci Wilnio 1702 Objasnienie niektorych konstytucyj zakonnych reguly Swietego Ojca naszego Bazylego Wielkiego Arheograficheskij sbornik dokumentov otnosyashihsya k istorii Severo Zapadnoj Rusi Tom XIII Vilna 1902 S 1 34 Wiadomosc niektorych rzeczy ktory sie dzialy w Borunach od roku 1706 od pogorzenia miasteczka i klasztoru az do roku 1715 wykonnotowane Pominnik abo wizerunek smiertelnosci ludzkiej przez opisanie wielebnych ojcow i braci zmarlych w Zakonie S o Bazylego od roku 1686 az do roku teraznejszego 1721 od jednego zakonnika tejze reguly Rosijska Nacionalna Biblioteka Sankt Peterburg Viddil rukopisiv Polsk F 1 47 Abrys domowej nieszczesliwosci i wnetrznej niesnaski wojny Korony Polskiej i Wielkiego Ksiestwa Litewskiego pro informatione potomnym nastepujacym czasom przez iedna zakonna osobe swiatu pokazany y z zaloscia wyrazony anno 1721 Opr Franciszek Ksawery Kluczycki Krakow 1899 29 sichnya 2018 u Wayback Machine O sukcesji metropolitow od Jednosci S w Litwie i Rusi przyjetej z Kosciolem rzymskim PrimitkiRosijska Nacionalna Biblioteka Sankt Peterburg Viddil rukopisiv Polsk F 1 47 S 102 Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2020 Deruga Aleksy Jeszcze jeden rekopis bazylianina Jana Oleszewskiego 1723 Ateneum Wilenskie Rocznik XI 1936 S 291 Dikovskij N Bazilianskij orden i ego znachenie v zapadno russkoj uniatskoj cerkvi v XVII i nach XVIII v do Zamojskogo provincialnogo sobora 1720 g Grodnenskie Eparhialnye vedomosti 1906 38 S 1023 Deruga Aleksy Jeszcze jeden rekopis bazylianina Jana Oleszewskiego 1723 Ateneum Wilenskie Rocznik XI 1936 S 292 Arheograficheskij sbornik dokumentov otnosyashihsya k istorii Severo Zapadnoj Rusi Tom XII Vilna 1900 S 170 Stebelski I Ostatnie prace Archiwum Komissyi Historycznej Tom 1 Krakow 1878 S 372 Arheograficheskij sbornik dokumentov otnosyashihsya k istorii Severo Zapadnoj Rusi Tom XII Vilna 1900 S 163 Kulchinskij I Sezdy bazilian v Zapadnoj Rusi Vestnik Zapadnoj Rossii Vestnik Zapadnoj Rossii 1870 Kn IV T II Otd II S 37 www bazylianie pl Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2020 Deruga Aleksy Jeszcze jeden rekopis bazylianina Jana Olszewskiego 1723 Ateneum Wilenskie Rocznik XI 1936 S 291 297 Dikovskij N Bazilianskij orden i ego znachenie v zapadno russkoj uniatskoj cerkvi v XVII i nach XVIII v do Zamojskogo provincialnogo sobora 1720 g Grodnenskie Eparhialnye vedomosti 1906 38 S 1024 DzherelaDikovskij N Bazilianskij orden i ego znachenie v zapadno russkoj uniatskoj cerkvi v XVII i nach XVIII v do Zamojskogo provincialnogo sobora 1720 g Grodnenskie Eparhialnye vedomosti 1906 38 S 1023 1026 Deruga Aleksy Jeszcze jeden rekopis bazylianina Jana Oleszewskiego 1723 Ateneum Wilenskie Rocznik XI 1936 S 291 297 Wojnar M M Basilian scholars and publishing houses XVII XVIII Zapiski China Sv Vasiliya Velikogo Tom 9 Vip 1 4 Rim 1974 P 74 75

Дата публікації:
Топ