Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євсекція, аббр. від Єврейська секція — назва єврейських комуністичних секцій ВКП(б), створених у період існування СРСР поряд з іншими національними секціями при ВКП(б), а також при компартіях України (КП(б)У) та Білорусі (КП(б)Б). Головним завданням цих національних секцій було поширення комуністичної ідеології серед національних меншин їх рідною мовою та залучення їх у будівництво соціалістичного суспільства. Для рядових членів соціал-демократичних та інших непролетарських партій революційної спрямованості, створених до 1917 року на національній основі (Бунд, Поалей Ціон), євсекції грали роль своєрідного шлюзу на шляху до входження до лав основного складу ВКП(б), який за статутом формувався на принципах пролетарського інтернаціоналізму.
Історія створення
Перша Євсекція була організована в липні 1918 року в Орлі, друга — у Вітебську, а потім ще в 11 містах із єврейським населенням. Створена для придушення проявів релігійності та буржуазного націоналізму в єврейському середовищі і прагнула замінити єврейську культуру традиційного єврейського містечка (ідішкайт) пролетарською культурою. Євсекції впроваджували ідеї диктатури пролетаріату серед єврейського робітничого класу. Перша конференція Євсекцій відбулася у жовтні 1918 року у Москві.
Персоналії
До Євсекції крім більшовиків увійшли багато представників Бунда, Поалей-Ціона та інших революційних єврейських партій.
Головою Центрального бюро Єврейської секції ВКП(б) був обраний Семен Діманштейн (1886—1937).
Члени Центрального бюро:
- Іван Сударський
- Юлій Шимеліович (1890—1919)
- Аркадій Альський (1892—1936)
- Самуїл Агурський (1884—1947)
- А. Криницький-Бампі (1896—1971).
Видатний ідеолог руху (1880—1941) — одна із засновниць Бунда. Після розпуску Євсекції Фрумкіна очолила факультет єврейської мови та культури в Університеті національних меншин, а потім працювала ректором цього навчального закладу до його закриття у 1936 році. Після розпуску Євсекції Естер Фрумкіна очолила факультет єврейської мови та культури в Університеті національних меншин, а потім була ректором цього навчального закладу до його закриття у 1936 році.
Газета «Дер Емес»
Центральний орган Євсекцій — газета (їдишом). Виходила з 1918 до 1939 року. Головний редактор газети (1921—1937) Мойсей Літваков. Редакція: А. Чемериський (1880—1942), А. Мережин (1880—1937), Ш. Епштейн (1881—1945).
Ідеологія
Багато євреїв-революціонерів прагнули, прийшовши до влади, ліквідувати національно-культурні передумови «єврейського питання», яке гостро стояло в російському суспільстві, шляхом культурної інтеграції єврейства в нове суспільство на «пролетарсько-революційній» платформі. На думку професора , одночасно з російською революцією відбувалася єврейська — за зміну громадського порядку в єврейському середовищі.
Багато євреїв-комуністів були налаштовані проти традиційної єврейської містечкової культури (ідішкайт). Як і інші революціонери-марксисти того часу, вони були атеїстами, прихильниками кардинальних змін у суспільстві та вірили у пролетарський інтернаціоналізм. Хоча багато членів евекції заперечували єврейський націоналізм чи сепаратизм у політиці, вони, однак, зовсім не прагнули асиміляції єврейської культури.
Створення єврейської пролетарської культури
Радянська влада робила у 1920-х — 1930-х роках зусилля заохотити «радянську пролетарську культуру» на їдиші як контрзахід проти традиційного єврейського «буржуа» чи культури «штетл». Єврейська газета («Правда») виходила з 1918 до 1938 року.
Протягом деякого часу в 1920-х роках їдиш був однією з чотирьох офіційних мов Білорусі. Протягом 1920-х та 1930-х років багато освітніх закладів у колишній смузі осілості навчання велося їдишем. Було створено 5 єврейських національних районів:
- Калініндорфський (адміністративний центр — Калініндорф сучасної Херсонської області),
- Сталіндорфський (Сталіндорф сучасної Дніпропетровської області),
- Новозлатопільський (Новозлатопіль сучасної Запорізької області)
- Фрайдорфський (Фрайдорф у Криму) та
- Ларіндорфський (Ларіндорф також у Криму).
У низці областей України велося судочинство їдишем. Було створено , а також мережу театрів на їдиші у Києві, Одесі та інших містах.
В університетах Москви, Києва, Харкова, Мінська та інших міст масово відкривалися єврейські кафедри та кабінети, створено науково-дослідні інститути для вивчення єврейського фольклору, мови та лінгвістики.
За сприяння Євсекції було створено єврейські секції при Спілках письменників Росії, України та Білорусії та у Середній Азії.
Євсекція займалася створенням єврейських колективних господарств та вирішенням проблем декласованого єврейського населення.
Зі змінами в єврейському суспільстві з'явилися нові слова та поняття: шабесник (суботник), пейсаховник, йомкіперник. Так тепер називалися єврейські робочі дні, пов'язані з найбільш священними для релігійних євреїв днями: Шабатом, Песахом та Йом-Кіпуром. Ці поняття добре передавали войовничий атеїзм нового єврейського життя.
Публіцист Міхаель Дорфман вважає, що «Програма соціалістичного перетворення радянського єврейства» Центрального Бюро Єврейської Секції Комуністичної партії більшовиків, написана в 1926 році колишньою видною діячкою Бунда Естер Фрумкін (відомою в революційних колах як товариш Есфірь), мало відрізнялася від сучасних сіоністських проєктів.
Самі євреї активно перетворювали синагоги на клуби, бібліотеки, магазини, кінотеатри, спортзали. Молоді комуністи, як і молоді кібуцники чи бундисти писали свої великодні перекази агадот, створювали нові обряди, як «ройтер брис» (червоне обрізання), куди запрошували своїх неєврейських товаришів.
Після закриття Євсекції культурна діяльність на їдиші в СРСР була поступово згорнута.
Боротьба з ідеологічними ворогами
Більшовики вважали іврит «реакційною мовою», вважаючи, що він пов'язаний з юдаїзмом та сіонізмом. Він був офіційно заборонений (комісаріат освіти) у 1919 році. Книги на івриті та періодичні видання припинили з'являтися та вилучалися з бібліотек; остання радянська публікація цією мовою була здійснена в 1926 році. Московський театр на івриті Габіма був затаврований головою Євсекції Семеном Діманштейном як «примха… представників буржуазії, які хочуть… повернути євреїв до релігійних забобонів».
Розпуск
Євсекція була розформована у 1930 році, після створення Єврейської автономної області. Багато з її членів загинули під час масових репресій 1937—1938 років.
Примітки
- Евсекция // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Рошель Ратчилд. Эсфирь Фрумкина: принести счастье на еврейскую улицу / ред. Е. Гапова // Сборник «Женщины на краю Европы». — Мн. : , 2003. — 16 липня. — С. 295—305. — ISSN 985-6723-12-4 ISBN 985-6723-12-4.
- Рошель Ратчилд. Эсфирь Фрумкина: принести счастье на еврейскую улицу // Сборник «Женщины на краю Европы». — Мн. : , 2003. — С. 295—305. — ISSN 985-6723-12-4 ISBN 985-6723-12-4.
- Дорфман М. Евреи в мире, где все евреи Архівна копія на сайті Wayback Machine.. / Рецензия на книгу: Yuri Slezkine. The Jewish Century. — Princeton Univercity Press, 2004. — 344 p.; Юрий Слёзкин. Эра Меркурия: евреи в современном мире. / Пер. с англ. С. Ильина. — Москва: Новое литературное обозрение, 2005. — 544 c.
- «Як тільки суспільству вдасться скасувати емпіричну сутність єврейства, торгівля та його передумови, єврей стане неможливим, бо його свідомість не матиме більше об'єкта, бо конфлікт між індивідуально-чуттєвим буттям людини та її родовим буттям буде скасований. Громадська емансипація єврея є емансипацією суспільства від єврейства». — Карл Маркс. До єврейського питання. 1843 року
- Дорфман М. СОВЕТСКИЕ ЕВРЕИ: МОЙ ОТЕЦ — ЛУЧШИЙ СВИНОВОД… [ 2008-03-02 у Wayback Machine.] — № 453, 27 ноября 2005]
- Дорфман М. СОВЕТСКИЕ ЕВРЕИ: МОЙ ОТЕЦ — ЛУЧШИЙ СВИНОВОД… [ 2008-03-02 у Wayback Machine.] — № 453, 27 ноября 2005]
- Стенограмма обсуждения «Габимы» в Центротеатре 16 февраля 1920 года. // По: Иванов В. В. Русские сезоны театра Габима. М.: Артист. Режиссёр. Театр, 1999. 317 с.
- Евсекция // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Література
- Zvi Gitelman. Jewish Nationality and Soviet Politics: The Jewish Sections of the CPSU, Princeton, 1972.
- Simon Dubnow. History of the Jews in Russia and Poland from the earliest times until the present day in three volumes, updated by author in 1938.
- Дубнов С. М. Новейшая история еврейского народа (1789—1914) в 3-х томах. (С эпилогом 1938 г.). — Иер.—Москва: Мосты культуры, 2002.
- Костырченко Г. В. Тайная политика Сталина. Власть и антисемитизм. — Москва, 2001.
- Евреи в Советской России (1917—1967). — Иер.: Библиотека-Алия, 1975.
Посилання
- Евсекция // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- .(англ.)
- Дорфман М.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevsekciya abbr vid Yevrejska sekciya nazva yevrejskih komunistichnih sekcij VKP b stvorenih u period isnuvannya SRSR poryad z inshimi nacionalnimi sekciyami pri VKP b a takozh pri kompartiyah Ukrayini KP b U ta Bilorusi KP b B Golovnim zavdannyam cih nacionalnih sekcij bulo poshirennya komunistichnoyi ideologiyi sered nacionalnih menshin yih ridnoyu movoyu ta zaluchennya yih u budivnictvo socialistichnogo suspilstva Dlya ryadovih chleniv social demokratichnih ta inshih neproletarskih partij revolyucijnoyi spryamovanosti stvorenih do 1917 roku na nacionalnij osnovi Bund Poalej Cion yevsekciyi grali rol svoyeridnogo shlyuzu na shlyahu do vhodzhennya do lav osnovnogo skladu VKP b yakij za statutom formuvavsya na principah proletarskogo internacionalizmu Istoriya stvorennyaPersha Yevsekciya bula organizovana v lipni 1918 roku v Orli druga u Vitebsku a potim she v 11 mistah iz yevrejskim naselennyam Stvorena dlya pridushennya proyaviv religijnosti ta burzhuaznogo nacionalizmu v yevrejskomu seredovishi i pragnula zaminiti yevrejsku kulturu tradicijnogo yevrejskogo mistechka idishkajt proletarskoyu kulturoyu Yevsekciyi vprovadzhuvali ideyi diktaturi proletariatu sered yevrejskogo robitnichogo klasu Persha konferenciya Yevsekcij vidbulasya u zhovtni 1918 roku u Moskvi PersonaliyiDo Yevsekciyi krim bilshovikiv uvijshli bagato predstavnikiv Bunda Poalej Ciona ta inshih revolyucijnih yevrejskih partij Golovoyu Centralnogo byuro Yevrejskoyi sekciyi VKP b buv obranij Semen Dimanshtejn 1886 1937 Chleni Centralnogo byuro Ivan Sudarskij Yulij Shimeliovich 1890 1919 Arkadij Alskij 1892 1936 Samuyil Agurskij 1884 1947 A Krinickij Bampi 1896 1971 Vidatnij ideolog ruhu 1880 1941 odna iz zasnovnic Bunda Pislya rozpusku Yevsekciyi Frumkina ocholila fakultet yevrejskoyi movi ta kulturi v Universiteti nacionalnih menshin a potim pracyuvala rektorom cogo navchalnogo zakladu do jogo zakrittya u 1936 roci Pislya rozpusku Yevsekciyi Ester Frumkina ocholila fakultet yevrejskoyi movi ta kulturi v Universiteti nacionalnih menshin a potim bula rektorom cogo navchalnogo zakladu do jogo zakrittya u 1936 roci Gazeta Der Emes Centralnij organ Yevsekcij gazeta yidishom Vihodila z 1918 do 1939 roku Golovnij redaktor gazeti 1921 1937 Mojsej Litvakov Redakciya A Chemeriskij 1880 1942 A Merezhin 1880 1937 Sh Epshtejn 1881 1945 IdeologiyaBagato yevreyiv revolyucioneriv pragnuli prijshovshi do vladi likviduvati nacionalno kulturni peredumovi yevrejskogo pitannya yake gostro stoyalo v rosijskomu suspilstvi shlyahom kulturnoyi integraciyi yevrejstva v nove suspilstvo na proletarsko revolyucijnij platformi Na dumku profesora odnochasno z rosijskoyu revolyuciyeyu vidbuvalasya yevrejska za zminu gromadskogo poryadku v yevrejskomu seredovishi Bagato yevreyiv komunistiv buli nalashtovani proti tradicijnoyi yevrejskoyi mistechkovoyi kulturi idishkajt Yak i inshi revolyucioneri marksisti togo chasu voni buli ateyistami prihilnikami kardinalnih zmin u suspilstvi ta virili u proletarskij internacionalizm Hocha bagato chleniv evekciyi zaperechuvali yevrejskij nacionalizm chi separatizm u politici voni odnak zovsim ne pragnuli asimilyaciyi yevrejskoyi kulturi Stvorennya yevrejskoyi proletarskoyi kulturiAfisha Vidkrittya litnogo sezonu Yevmuzdramkomediyi Moskva 1920 ti roki Radyanska vlada robila u 1920 h 1930 h rokah zusillya zaohotiti radyansku proletarsku kulturu na yidishi yak kontrzahid proti tradicijnogo yevrejskogo burzhua chi kulturi shtetl Yevrejska gazeta Pravda vihodila z 1918 do 1938 roku Protyagom deyakogo chasu v 1920 h rokah yidish buv odniyeyu z chotiroh oficijnih mov Bilorusi Protyagom 1920 h ta 1930 h rokiv bagato osvitnih zakladiv u kolishnij smuzi osilosti navchannya velosya yidishem Bulo stvoreno 5 yevrejskih nacionalnih rajoniv Kalinindorfskij administrativnij centr Kalinindorf suchasnoyi Hersonskoyi oblasti Stalindorfskij Stalindorf suchasnoyi Dnipropetrovskoyi oblasti Novozlatopilskij Novozlatopil suchasnoyi Zaporizkoyi oblasti Frajdorfskij Frajdorf u Krimu ta Larindorfskij Larindorf takozh u Krimu U nizci oblastej Ukrayini velosya sudochinstvo yidishem Bulo stvoreno a takozh merezhu teatriv na yidishi u Kiyevi Odesi ta inshih mistah V universitetah Moskvi Kiyeva Harkova Minska ta inshih mist masovo vidkrivalisya yevrejski kafedri ta kabineti stvoreno naukovo doslidni instituti dlya vivchennya yevrejskogo folkloru movi ta lingvistiki Za spriyannya Yevsekciyi bulo stvoreno yevrejski sekciyi pri Spilkah pismennikiv Rosiyi Ukrayini ta Bilorusiyi ta u Serednij Aziyi Yevsekciya zajmalasya stvorennyam yevrejskih kolektivnih gospodarstv ta virishennyam problem deklasovanogo yevrejskogo naselennya Zi zminami v yevrejskomu suspilstvi z yavilisya novi slova ta ponyattya shabesnik subotnik pejsahovnik jomkipernik Tak teper nazivalisya yevrejski robochi dni pov yazani z najbilsh svyashennimi dlya religijnih yevreyiv dnyami Shabatom Pesahom ta Jom Kipurom Ci ponyattya dobre peredavali vojovnichij ateyizm novogo yevrejskogo zhittya Publicist Mihael Dorfman vvazhaye sho Programa socialistichnogo peretvorennya radyanskogo yevrejstva Centralnogo Byuro Yevrejskoyi Sekciyi Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv napisana v 1926 roci kolishnoyu vidnoyu diyachkoyu Bunda Ester Frumkin vidomoyu v revolyucijnih kolah yak tovarish Esfir malo vidriznyalasya vid suchasnih sionistskih proyektiv Sami yevreyi aktivno peretvoryuvali sinagogi na klubi biblioteki magazini kinoteatri sportzali Molodi komunisti yak i molodi kibucniki chi bundisti pisali svoyi velikodni perekazi agadot stvoryuvali novi obryadi yak rojter bris chervone obrizannya kudi zaproshuvali svoyih neyevrejskih tovarishiv Pislya zakrittya Yevsekciyi kulturna diyalnist na yidishi v SRSR bula postupovo zgornuta Borotba z ideologichnimi vorogamiBilshoviki vvazhali ivrit reakcijnoyu movoyu vvazhayuchi sho vin pov yazanij z yudayizmom ta sionizmom Vin buv oficijno zaboronenij komisariat osviti u 1919 roci Knigi na ivriti ta periodichni vidannya pripinili z yavlyatisya ta viluchalisya z bibliotek ostannya radyanska publikaciya ciyeyu movoyu bula zdijsnena v 1926 roci Moskovskij teatr na ivriti Gabima buv zatavrovanij golovoyu Yevsekciyi Semenom Dimanshtejnom yak primha predstavnikiv burzhuaziyi yaki hochut povernuti yevreyiv do religijnih zaboboniv RozpuskYevsekciya bula rozformovana u 1930 roci pislya stvorennya Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti Bagato z yiyi chleniv zaginuli pid chas masovih represij 1937 1938 rokiv PrimitkiEvsekciya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Roshel Ratchild Esfir Frumkina prinesti schaste na evrejskuyu ulicu red E Gapova Sbornik Zhenshiny na krayu Evropy Mn 2003 16 lipnya S 295 305 ISSN 985 6723 12 4 ISBN 985 6723 12 4 Roshel Ratchild Esfir Frumkina prinesti schaste na evrejskuyu ulicu Sbornik Zhenshiny na krayu Evropy Mn 2003 S 295 305 ISSN 985 6723 12 4 ISBN 985 6723 12 4 Dorfman M Evrei v mire gde vse evrei Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Recenziya na knigu Yuri Slezkine The Jewish Century Princeton Univercity Press 2004 344 p Yurij Slyozkin Era Merkuriya evrei v sovremennom mire Per s angl S Ilina Moskva Novoe literaturnoe obozrenie 2005 544 c Yak tilki suspilstvu vdastsya skasuvati empirichnu sutnist yevrejstva torgivlya ta jogo peredumovi yevrej stane nemozhlivim bo jogo svidomist ne matime bilshe ob yekta bo konflikt mizh individualno chuttyevim buttyam lyudini ta yiyi rodovim buttyam bude skasovanij Gromadska emansipaciya yevreya ye emansipaciyeyu suspilstva vid yevrejstva Karl Marks Do yevrejskogo pitannya 1843 roku Dorfman M SOVETSKIE EVREI MOJ OTEC LUChShIJ SVINOVOD 2008 03 02 u Wayback Machine 453 27 noyabrya 2005 Dorfman M SOVETSKIE EVREI MOJ OTEC LUChShIJ SVINOVOD 2008 03 02 u Wayback Machine 453 27 noyabrya 2005 Stenogramma obsuzhdeniya Gabimy v Centroteatre 16 fevralya 1920 goda Po Ivanov V V Russkie sezony teatra Gabima M Artist Rezhissyor Teatr 1999 317 s Evsekciya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros LiteraturaZvi Gitelman Jewish Nationality and Soviet Politics The Jewish Sections of the CPSU Princeton 1972 Simon Dubnow History of the Jews in Russia and Poland from the earliest times until the present day in three volumes updated by author in 1938 Dubnov S M Novejshaya istoriya evrejskogo naroda 1789 1914 v 3 h tomah S epilogom 1938 g Ier Moskva Mosty kultury 2002 Kostyrchenko G V Tajnaya politika Stalina Vlast i antisemitizm Moskva 2001 Evrei v Sovetskoj Rossii 1917 1967 Ier Biblioteka Aliya 1975 PosilannyaEvsekciya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros angl Dorfman M