Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чортове беремище (помилково — Хрещатицьке беремище) — давнє урочище в Києві, височина на схилі Михайлівської гори (187,7 м) в районі сучасного парку Володимирська гірка, одна з шістьох київських «Лисих гір».
| Чортове Беремище | |
 Чортове беремище (обабіч траси фунікулеру). | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Київ |
| Перша письмова згадка | 1672 |
Координати: 50°27′26″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.45723179179505991° пн. ш. 30.52312302912893927° сх. д.
Історія
Згадка Чортового беремища вперше з'являється у рукопису ігумена Михайловського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича «Хроніка з літописців стародавніх», написаному у 1672—1673 роках. У 10-й главі автор переповідає історію знищення князем Володимиром у 988 році язичницького капища на Перуновому пагорбі з Повісті временних літ (далі — ПВЛ), додавши нові деталі. Згідно з розповіддю, ідола (в «Хроніці» — безіменного, у ПВЛ — Перуна), волочили з гори щоб втопити у Дніпрі, при чому його били, від чого біс в ідолі нібито кричав. Через це шлях (за ПВЛ — Боричів взвоз), що вів від Михайлівського монастиря вниз к Подолу і назвали Чортове беремище — мов на ньому чорту (тобто ідолу) було тяжко (беремя, бремя — тяжкість). За Софоновичем (у перекладі І. Жиленко): "Повість давня також є, що колись одного ідола тягли з гори до Дніпра і били по череву. Біс у ньому кричав, лементуючи. Звідтіль ту з гори дорогу нижче монастиря Михайлівського назвали здавна «Чортове Беремище», тобто — «тягар чортів», бо слово слов'янське «бремя» означає «тягар». З «Хроніці» Софоновича цей фрагмент майже дослівно увійшов до третього (1680 року) видання «Синопсиса Київського» Інокентія Гізеля.
Максим Берлинський у «Краткому описании Киева» виданому у 1820 році, посилаючись на «Синопсис» вказав на тотожність Чортового беремища та Боричевого взвоза, але в той же час відзначив, що простолюд називаю Чортовим беремищем кут гори біля Трьохсвятительської церкви звернутий до Боричевого взвозу. Останній проходив приблизно по трасі сучасного фунікулеру.
Місце це довгий час користувалося поганою славою. У середньовіччя вважали, що сюди злітаються на шабаш відьми.
Сучасний стан
Зараз нічого не нагадує тут про загадкове минуле. На місці язичницького капища височіє стародавній Михайлівський Золотоверхий собор — перший храм з позолоченими куполами в Києві. Нижче по схилу Михайлівської гори в XIX був розбитий парк Володимирська гірка. А в яру за яким колись тягли поваленого язичницького бога проходить траса фунікулера, відкритого в 1905 році. Михайлівська гора — один з відрогів Старокиївської гори, який відділявся від неї невеличким яром, що проходив нинішньою Михайлівською площею і відкривався у напрямок Подолу Боричевим узвозом (в районі сучасної траси фунікулеру). На цій горі розміщувався двір Ізяслава (Дмитра) Ярославовича та його родовий — Дмитрівський монастир. Його син — Святополк ІІ (Михайло) Ізяславович збудував поруч з Дмитрівським собором — Михайлівський Золотоверхий собор, який згодом став центральною спорудою гори. А в ХІІІ сторіччі вже і сам монастир став з Дмитрівського Михайлівським. Після татарської навали на горі залишилися лише монастирські споруди. У період розквіту українського бароко монастир відбудовується і розширюється. В середині ХХ сторіччя північні та східні схили гори впорядковують і розбивають тут парк, а у 1853 році — відкривають пам'ятник святому рівноапостольному князю Володимиру, який став композиційною основою східної частини гори. Відтоді східний виступ гори і парк дістали назву Володимирська гірка.
Після руйнації монастиря та перейменування вулиць топонім «Михайлівська гора» почав поступово зникати з вжитку (витіснявся Володимирською гіркою, проте, з відбудовою собору і поверненням назви площі — гору все частіше знову називають Михайлівською.
Хрещатицьке беремище
Деякі сучасні джерела (таки, як наприклад, «Веб-енциклопедія Києва») вказують на тотожність Чортового та Хрещатицького беремищ. Але згідно з першоджерелами, це є два різних місця, хоч вони й розташовані зовсім поруч. Додатково плутанину імовірно додав зв'язок обох цих місць з «нечистою силою». В «Краткому описании Киева» Максима Берлинського Хрещатицьке беремище описано як «рос. самый высокий старого Киева наугольный холм, обращенный к Хрещатику». З книги М. Закревського, випливає, що мова йде про терасу, що виступає зі схилу Михайловської гори на південний схід, та на який у 1853 році був споруджений памятник Володимиру Святославичу (М. Берлинський писав свою книгу до спорудження монументу). Це також підтверджується доданою до «Краткого описания Киева» мапою, з позначенням Хрещатицького беремища (і окремо від нього Чортового беремища, на північний захід від Хрещатицького). На думку Берлинського, на цьому пагорбі (терасі) в давнину також стояв поганський ідол, пізніше скинутий. Також він вказував, що Хрещатицьке беремище мало іншу назву — Кучинська гора (Кучинская гора), від саду такого-собі Кучинського та мало серед простолюду погану славу місця сбору відьом, перевертней та упирів. Слід відмітити, що М. Закревський та сучасні автори, розміщують сад Кучинського «де відьми злітались» дещо в іншому місці — на схилах Михайловської гори.
Інші «Лисі гори» Києва
Згідно з кратким топонімічним словником «Київ», назву «Лиса гора» у Києві мали усього шість підвишень. Окрім Хрещатицького беремища описаного у даній статті, це також були:
- Дівич-гора в гирлі Либіді.
- інша назва Юрковиці.
- інша назва місцевості Западинка, або, за іншими даними, найвища із Западинських піщаних гір.
- піщане підвищення між Чортороєм і селищем Троєщина та Вигурівщиною на лівому березі Києва.
- неіснуюче зараз піщане підвищення на Верхній Солом'янці біля Либеді.
В першоджерелах
«Хроніка з літописців стародавніх»:
 | Повѣстъ теж єсть старых тая, же гды ємного балвана волокли з горы утопити в Нєпръ и били по чєрєву, бѣсь в нєм кричал, лямєнтуючи. Ѡттол тую з горы дорогу нижше монастыря Михаиловского назвали здавна Чортово Бєрємищє, то єсть тяжкость чорту, бо слово славєнскоє „брємя“ значит „тяжкость“. |  |
Див. також
Примітки
- СИНОПСИС КИЇВСЬКИЙ (1674). Процитовано 6 травня 2023.
- Порівняй: І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями. Повість временних літ у перекладі Л. Махновця
- СИНОПСИС КИЇВСЬКИЙ (1674). Процитовано 6 травня 2023.
На думку Ю. Мицика, дана вставка потрапила до "Синопсиса" саме з писань Софоновича (Мыцык Ю.А. Влияние "Кройники" Феодосия Софоновича на Киевский "Синопсис"... — С. 134).
- У перекладі І. Жиленко: «Носиться й така повість, яку [чув] від старих людей: як деякого ідола, коли волочили [його] вірні [християни] з гори, [аби] втопити в Дніпрі, б'ючи його нещадно, [то] біс у тому ідолі кричав, ридаючи сильно. І звідтоді дорогу ту з гори нижнє од монастиря Золотоверхого Михайлівського назвали в давнину: „Чортове беремище“, що означає „Тяжко чорту“; бо слов'янською „бремя“ означає „тяжесть“.»
- Берлинский, 1820, с. 190.
- Михайлівська гора [ 22 серпня 2014 у Wayback Machine.], «Веб-енциклопедія Києва»
- Берлинский, 1820, План города Киева.
- Лиса гора. Веб-енциклопедії Києва. Процитовано 10 серпня 2023.
Чортове Беремище (Хрещатицьке Беремище; на території парку Володимирська гірка, біля верхньої станції фунікулеру);
- Берлинский, 1820, с. 191.
- Закревский, 1868, с. 428.
- Берлинский, 1820, с. 191—192.
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 40.
- Софонович, 1992, с. 67—68.
Джерела
- Берлинский М. Краткое описание Киева, содержащее историческую перечень сего города, так же показание достопамятностей и древностей онаго. — СПб. : В типографии Департамента народнаго просвещения, 1820.
- Закревский Н. В. Описание Киева. — М., 1868. — Т. I.
- Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник / Пономаренко Л., Різник О.. — К. : Павлім, 2003. — .
- Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх / Підготовка тексту до друку, передмова, коментарі Ю. А. Мицика, В. М. Кравченка. — К. : Наукова думка, 1992. — .
Посилання
- Михайлівський собор[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chortove beremishe pomilkovo Hreshaticke beremishe davnye urochishe v Kiyevi visochina na shili Mihajlivskoyi gori 187 7 m v rajoni suchasnogo parku Volodimirska girka odna z shistoh kiyivskih Lisih gir Chortove BeremisheChortove beremishe obabich trasi funikuleru Krayina UkrayinaAdministrativna odinicyaKiyivPersha pismova zgadka1672 Koordinati 50 27 26 pn sh 30 31 23 sh d 50 45723179179505991 pn sh 30 52312302912893927 sh d 50 45723179179505991 30 52312302912893927IstoriyaZgadka Chortovogo beremisha vpershe z yavlyayetsya u rukopisu igumena Mihajlovskogo Zolotoverhogo monastirya Feodosiya Sofonovicha Hronika z litopisciv starodavnih napisanomu u 1672 1673 rokah U 10 j glavi avtor perepovidaye istoriyu znishennya knyazem Volodimirom u 988 roci yazichnickogo kapisha na Perunovomu pagorbi z Povisti vremennih lit dali PVL dodavshi novi detali Zgidno z rozpoviddyu idola v Hronici bezimennogo u PVL Peruna volochili z gori shob vtopiti u Dnipri pri chomu jogo bili vid chogo bis v idoli nibito krichav Cherez ce shlyah za PVL Borichiv vzvoz sho viv vid Mihajlivskogo monastirya vniz k Podolu i nazvali Chortove beremishe mov na nomu chortu tobto idolu bulo tyazhko beremya bremya tyazhkist Za Sofonovichem u perekladi I Zhilenko Povist davnya takozh ye sho kolis odnogo idola tyagli z gori do Dnipra i bili po cherevu Bis u nomu krichav lementuyuchi Zvidtil tu z gori dorogu nizhche monastirya Mihajlivskogo nazvali zdavna Chortove Beremishe tobto tyagar chortiv bo slovo slov yanske bremya oznachaye tyagar Z Hronici Sofonovicha cej fragment majzhe doslivno uvijshov do tretogo 1680 roku vidannya Sinopsisa Kiyivskogo Inokentiya Gizelya Maksim Berlinskij u Kratkomu opisanii Kieva vidanomu u 1820 roci posilayuchis na Sinopsis vkazav na totozhnist Chortovogo beremisha ta Borichevogo vzvoza ale v toj zhe chas vidznachiv sho prostolyud nazivayu Chortovim beremishem kut gori bilya Trohsvyatitelskoyi cerkvi zvernutij do Borichevogo vzvozu Ostannij prohodiv priblizno po trasi suchasnogo funikuleru Misce ce dovgij chas koristuvalosya poganoyu slavoyu U serednovichchya vvazhali sho syudi zlitayutsya na shabash vidmi Suchasnij stanZaraz nichogo ne nagaduye tut pro zagadkove minule Na misci yazichnickogo kapisha visochiye starodavnij Mihajlivskij Zolotoverhij sobor pershij hram z pozolochenimi kupolami v Kiyevi Nizhche po shilu Mihajlivskoyi gori v XIX buv rozbitij park Volodimirska girka A v yaru za yakim kolis tyagli povalenogo yazichnickogo boga prohodit trasa funikulera vidkritogo v 1905 roci Mihajlivska gora odin z vidrogiv Starokiyivskoyi gori yakij viddilyavsya vid neyi nevelichkim yarom sho prohodiv ninishnoyu Mihajlivskoyu plosheyu i vidkrivavsya u napryamok Podolu Borichevim uzvozom v rajoni suchasnoyi trasi funikuleru Na cij gori rozmishuvavsya dvir Izyaslava Dmitra Yaroslavovicha ta jogo rodovij Dmitrivskij monastir Jogo sin Svyatopolk II Mihajlo Izyaslavovich zbuduvav poruch z Dmitrivskim soborom Mihajlivskij Zolotoverhij sobor yakij zgodom stav centralnoyu sporudoyu gori A v HIII storichchi vzhe i sam monastir stav z Dmitrivskogo Mihajlivskim Pislya tatarskoyi navali na gori zalishilisya lishe monastirski sporudi U period rozkvitu ukrayinskogo baroko monastir vidbudovuyetsya i rozshiryuyetsya V seredini HH storichchya pivnichni ta shidni shili gori vporyadkovuyut i rozbivayut tut park a u 1853 roci vidkrivayut pam yatnik svyatomu rivnoapostolnomu knyazyu Volodimiru yakij stav kompozicijnoyu osnovoyu shidnoyi chastini gori Vidtodi shidnij vistup gori i park distali nazvu Volodimirska girka Pislya rujnaciyi monastirya ta perejmenuvannya vulic toponim Mihajlivska gora pochav postupovo znikati z vzhitku vitisnyavsya Volodimirskoyu girkoyu prote z vidbudovoyu soboru i povernennyam nazvi ploshi goru vse chastishe znovu nazivayut Mihajlivskoyu Hreshaticke beremisheFragment Planu mista Kiyeva dodanij do knigi M Berlinskogo Kratkoe opisanie Kieva Chortove beremishe poznacheno chervonim kolom Hreshaticke zhovtim Deyaki suchasni dzherela taki yak napriklad Veb enciklopediya Kiyeva vkazuyut na totozhnist Chortovogo ta Hreshatickogo beremish Ale zgidno z pershodzherelami ce ye dva riznih miscya hoch voni j roztashovani zovsim poruch Dodatkovo plutaninu imovirno dodav zv yazok oboh cih misc z nechistoyu siloyu V Kratkomu opisanii Kieva Maksima Berlinskogo Hreshaticke beremishe opisano yak ros samyj vysokij starogo Kieva naugolnyj holm obrashennyj k Hreshatiku Z knigi M Zakrevskogo viplivaye sho mova jde pro terasu sho vistupaye zi shilu Mihajlovskoyi gori na pivdennij shid ta na yakij u 1853 roci buv sporudzhenij pamyatnik Volodimiru Svyatoslavichu M Berlinskij pisav svoyu knigu do sporudzhennya monumentu Ce takozh pidtverdzhuyetsya dodanoyu do Kratkogo opisaniya Kieva mapoyu z poznachennyam Hreshatickogo beremisha i okremo vid nogo Chortovogo beremisha na pivnichnij zahid vid Hreshatickogo Na dumku Berlinskogo na comu pagorbi terasi v davninu takozh stoyav poganskij idol piznishe skinutij Takozh vin vkazuvav sho Hreshaticke beremishe malo inshu nazvu Kuchinska gora Kuchinskaya gora vid sadu takogo sobi Kuchinskogo ta malo sered prostolyudu poganu slavu miscya sboru vidom perevertnej ta upiriv Slid vidmititi sho M Zakrevskij ta suchasni avtori rozmishuyut sad Kuchinskogo de vidmi zlitalis desho v inshomu misci na shilah Mihajlovskoyi gori Inshi Lisi gori KiyevaZgidno z kratkim toponimichnim slovnikom Kiyiv nazvu Lisa gora u Kiyevi mali usogo shist pidvishen Okrim Hreshatickogo beremisha opisanogo u danij statti ce takozh buli Divich gora v girli Libidi insha nazva Yurkovici insha nazva miscevosti Zapadinka abo za inshimi danimi najvisha iz Zapadinskih pishanih gir pishane pidvishennya mizh Chortoroyem i selishem Troyeshina ta Vigurivshinoyu na livomu berezi Kiyeva neisnuyuche zaraz pishane pidvishennya na Verhnij Solom yanci bilya Libedi V pershodzherelah Hronika z litopisciv starodavnih Povѣst tezh yest staryh taya zhe gdy yemnogo balvana volokli z gory utopiti v Nyepr i bili po chyeryevu bѣs v nyem krichal lyamyentuyuchi Ѡttol tuyu z gory dorogu nizhshe monastyrya Mihailovskogo nazvali zdavna Chortovo Byeryemishye to yest tyazhkost chortu bo slovo slavyenskoye bryemya znachit tyazhkost Div takozhKiyivski goriPrimitkiSINOPSIS KIYiVSKIJ 1674 Procitovano 6 travnya 2023 Porivnyaj I koli Volodimir pribuv poveliv vin poskidati kumiriv tih porubati a drugih vognyu oddati Peruna zh poveliv vin priv yazati konevi do hvosta i volochiti z Gori po Borichevomu uzvozu na ruchaj i dvanadcyatoh muzhiv pristaviv biti jogo palicyami Povist vremennih lit u perekladi L Mahnovcya SINOPSIS KIYiVSKIJ 1674 Procitovano 6 travnya 2023 Na dumku Yu Micika dana vstavka potrapila do Sinopsisa same z pisan Sofonovicha Mycyk Yu A Vliyanie Krojniki Feodosiya Sofonovicha na Kievskij Sinopsis S 134 U perekladi I Zhilenko Nositsya j taka povist yaku chuv vid starih lyudej yak deyakogo idola koli volochili jogo virni hristiyani z gori abi vtopiti v Dnipri b yuchi jogo neshadno to bis u tomu idoli krichav ridayuchi silno I zvidtodi dorogu tu z gori nizhnye od monastirya Zolotoverhogo Mihajlivskogo nazvali v davninu Chortove beremishe sho oznachaye Tyazhko chortu bo slov yanskoyu bremya oznachaye tyazhest Berlinskij 1820 s 190 Mihajlivska gora 22 serpnya 2014 u Wayback Machine Veb enciklopediya Kiyeva Berlinskij 1820 Plan goroda Kieva Lisa gora Veb enciklopediyi Kiyeva Procitovano 10 serpnya 2023 Chortove Beremishe Hreshaticke Beremishe na teritoriyi parku Volodimirska girka bilya verhnoyi stanciyi funikuleru Berlinskij 1820 s 191 Zakrevskij 1868 s 428 Berlinskij 1820 s 191 192 Ponomarenko Riznik 2003 s 40 Sofonovich 1992 s 67 68 DzherelaBerlinskij M Kratkoe opisanie Kieva soderzhashee istoricheskuyu perechen sego goroda tak zhe pokazanie dostopamyatnostej i drevnostej onago SPb V tipografii Departamenta narodnago prosvesheniya 1820 Zakrevskij N V Opisanie Kieva M 1868 T I Ponomarenko L Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Ponomarenko L Riznik O K Pavlim 2003 ISBN 966 686 050 3 Sofonovich F Hronika z litopisciv starodavnih Pidgotovka tekstu do druku peredmova komentari Yu A Micika V M Kravchenka K Naukova dumka 1992 ISBN 5 12 002045 3 PosilannyaMihajlivskij sobor nedostupne posilannya z lipnya 2019