Урочище Хрещатик (також Хрещатицьке урочище, Хрещатий яр, Святе місце) — невеликий яр, історична місцевість та урочище в Подільскому районі Києва, на правому березі Дніпра (до якого виходить південніше Поштової площі), між Печерською горою та Хрещатим парком з південного боку, і Володимирським узвозом та Володимирською гіркою з північного боку, вздовж сходів, що ведуть до нижнього памятника Володимиру (колона Магдебурзького права) і далі до Набережного шосе. Також до урочища належить берег Дніпра від яру до Поштової площі. Відоме передусім як місце, де за деякими джерелами, відбулося хрещення киян у 988 році — подія, що символично вважається хрещенням Русі. Назва урочища вперше згадується у XVI сторіччі.
Від урочища Хрещатик походить низка київських топонімів — вулиці Хрещатик, Хрещатицька (існувала на Подолі в XVII столітті) та Набережно-Хрещатицька, Хрещатицька гора (Михайлівська гора, Володимирська гірка), Хрещатицькі гори (дніпровські схили від Хрещатицького яра вздовж Царського саду), Хрещатицький (Дмитрівський) узвіз (пролягав по схилу Хрещатицької гори до середини XIX сторіччя), Хрещатицька брама (частина подільських укріплень, що була на Поштовій площі), Хрещатицький город (поряд з Хрещатицькою брамою, підписаний на плані 1695 року).
Історія
У давнину в урочищі існувало джерело Хрещатик. З нього витікав струмок, що впадав у Почайну. За джерелами XVII сторіччя («Патерик» С. Косіва, «Синопсис» І. Гізеля), в цьому джерелі 988 року князь Володимир охрестив 12 своїх синів, а наступного дня, у річці Почайні біля джерела — усіх киян. Опосередковано це свідчення підтверджує Пролог XIV сторіччя, згідно з яким місце хрещення киян розташовувалось біля Петрової церкви. Відомо, що церква Петра у Києві існувала у Дмитрівському монастирі, який розташовувався на Михайловський горі (сучасна Володимирська гірка), фактично над Хрещатим яром.
Саме як місце хрещення Хрещатик вшановувався церквою — над джерелом був облаштований колодязь, над яким була побудована невелика дерев'яна каплиця з іконами Святого Володимира, Бориса і Гліба та іншими. Цей колодязь був відомий під назвою колодязь Князя Володимира, урочище загалом було відомо під назвою Святе місце. Каплиця над джерелом належала церкві Різдва (на Поштовій площі), причт якої два рази на рік здійснював хресні ходи до неї з освяченням води у колодязі — 2 травня (день памяти Бориса і Гліба) і 15 липня (день памяти Святого Володимира). Зображення цієї каплиці (підписаної Хрещатик) міститься на плані Києві 1695 стольника Ушакова.
У 1802—1808 роках в яру був побудований памятник хрещенню (також відомий як памятник Володимиру; одночасно був присвячений відновленню Магдебурзького права у Києві імператором Олександром). Джерело було засипано, а вода з нього підведена трубами до басейну, що був під самим пам'ятником. Ікони, що були у каплиці, при цьому були перенесені в кам'яний павільйон над басейном, який таким чином, заменив собою колишню каплицю та продовжував бути у веденні причта церква Різдва.
1804 року митрополит Серапіон встановив здійснювати кожну середу Преполовенія хресний хід з Софійського собору до Хрещатицького джерела з освяченням води у ньому. З 1861 року кожного 15 липня став відбуватися так званий Володимирський хресний хід зі усіх церков міста, що мав закінчення біля памятника з джерелом. В 1883 для зручності хресних ходів, прочан та відвідувачів, в яру були побудовані дерев'яні сходи до пам'ятника, в 1915 році їх замінили на залізобетонні за проектом М. Бобрусова. В 2018—2019 роках над Хрещатим яром був побудований пішохідно-велосипедний міст, що поєднав Хрещатий парк з парком Володимирська горка, та з якого можна добре оглянути урочище по всій його довжині.
Примітки
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 73.
- Історична енциклопедія, 2000, Урочище Хрещатик.
- Закревский, 1868, с. 420.
- Не слід плутати його зі струмком Хрещатик, що протікав на місці сучасної вулиці Хрещатик та впадав у річку Клов
- Каргер, 1961, с. 267.
- Закревский, 1868, с. 420—421.
- Історична енциклопедія, 2000, Нижній пам'ятник Хрещення Русі.
- Закревский, 1868, с. 421.
- Закревский, 1868, с. 422.
Джерела
- Закревский Н. В. Описание Киева. — М., 1868. — Т. I.
- Каргер М. К. Древний Киев. — М.-Л. : Издательство АН СССР, 1961. — Т. II.
- Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник / Пономаренко Л., Різник О.. — К. : Павлім, 2003. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hreshatik znachennya Urochishe Hreshatik takozh Hreshaticke urochishe Hreshatij yar Svyate misce nevelikij yar istorichna miscevist ta urochishe v Podilskomu rajoni Kiyeva na pravomu berezi Dnipra do yakogo vihodit pivdennishe Poshtovoyi ploshi mizh Pecherskoyu goroyu ta Hreshatim parkom z pivdennogo boku i Volodimirskim uzvozom ta Volodimirskoyu girkoyu z pivnichnogo boku vzdovzh shodiv sho vedut do nizhnogo pamyatnika Volodimiru kolona Magdeburzkogo prava i dali do Naberezhnogo shose Takozh do urochisha nalezhit bereg Dnipra vid yaru do Poshtovoyi ploshi Vidome peredusim yak misce de za deyakimi dzherelami vidbulosya hreshennya kiyan u 988 roci podiya sho simvolichno vvazhayetsya hreshennyam Rusi Nazva urochisha vpershe zgaduyetsya u XVI storichchi Nizhnya chastina urochisha Hreshatik z boku Naberezhnogo shose Vid urochisha Hreshatik pohodit nizka kiyivskih toponimiv vulici Hreshatik Hreshaticka isnuvala na Podoli v XVII stolitti ta Naberezhno Hreshaticka Hreshaticka gora Mihajlivska gora Volodimirska girka Hreshaticki gori dniprovski shili vid Hreshatickogo yara vzdovzh Carskogo sadu Hreshatickij Dmitrivskij uzviz prolyagav po shilu Hreshatickoyi gori do seredini XIX storichchya Hreshaticka brama chastina podilskih ukriplen sho bula na Poshtovij ploshi Hreshatickij gorod poryad z Hreshatickoyu bramoyu pidpisanij na plani 1695 roku IstoriyaHreshennya kiyan malyunok K Lebedyeva pochatok XIX st U davninu v urochishi isnuvalo dzherelo Hreshatik Z nogo vitikav strumok sho vpadav u Pochajnu Za dzherelami XVII storichchya Paterik S Kosiva Sinopsis I Gizelya v comu dzhereli 988 roku knyaz Volodimir ohrestiv 12 svoyih siniv a nastupnogo dnya u richci Pochajni bilya dzherela usih kiyan Oposeredkovano ce svidchennya pidtverdzhuye Prolog XIV storichchya zgidno z yakim misce hreshennya kiyan roztashovuvalos bilya Petrovoyi cerkvi Vidomo sho cerkva Petra u Kiyevi isnuvala u Dmitrivskomu monastiri yakij roztashovuvavsya na Mihajlovskij gori suchasna Volodimirska girka faktichno nad Hreshatim yarom Same yak misce hreshennya Hreshatik vshanovuvavsya cerkvoyu nad dzherelom buv oblashtovanij kolodyaz nad yakim bula pobudovana nevelika derev yana kaplicya z ikonami Svyatogo Volodimira Borisa i Gliba ta inshimi Cej kolodyaz buv vidomij pid nazvoyu kolodyaz Knyazya Volodimira urochishe zagalom bulo vidomo pid nazvoyu Svyate misce Kaplicya nad dzherelom nalezhala cerkvi Rizdva na Poshtovij ploshi pricht yakoyi dva razi na rik zdijsnyuvav hresni hodi do neyi z osvyachennyam vodi u kolodyazi 2 travnya den pamyati Borisa i Gliba i 15 lipnya den pamyati Svyatogo Volodimira Zobrazhennya ciyeyi kaplici pidpisanoyi Hreshatik mistitsya na plani Kiyevi 1695 stolnika Ushakova U 1802 1808 rokah v yaru buv pobudovanij pamyatnik hreshennyu takozh vidomij yak pamyatnik Volodimiru odnochasno buv prisvyachenij vidnovlennyu Magdeburzkogo prava u Kiyevi imperatorom Oleksandrom Dzherelo bulo zasipano a voda z nogo pidvedena trubami do basejnu sho buv pid samim pam yatnikom Ikoni sho buli u kaplici pri comu buli pereneseni v kam yanij paviljon nad basejnom yakij takim chinom zameniv soboyu kolishnyu kaplicyu ta prodovzhuvav buti u vedenni prichta cerkva Rizdva 1804 roku mitropolit Serapion vstanoviv zdijsnyuvati kozhnu seredu Prepoloveniya hresnij hid z Sofijskogo soboru do Hreshatickogo dzherela z osvyachennyam vodi u nomu Z 1861 roku kozhnogo 15 lipnya stav vidbuvatisya tak zvanij Volodimirskij hresnij hid zi usih cerkov mista sho mav zakinchennya bilya pamyatnika z dzherelom V 1883 dlya zruchnosti hresnih hodiv prochan ta vidviduvachiv v yaru buli pobudovani derev yani shodi do pam yatnika v 1915 roci yih zaminili na zalizobetonni za proektom M Bobrusova V 2018 2019 rokah nad Hreshatim yarom buv pobudovanij pishohidno velosipednij mist sho poyednav Hreshatij park z parkom Volodimirska gorka ta z yakogo mozhna dobre oglyanuti urochishe po vsij jogo dovzhini PrimitkiPonomarenko Riznik 2003 s 73 Istorichna enciklopediya 2000 Urochishe Hreshatik Zakrevskij 1868 s 420 Ne slid plutati jogo zi strumkom Hreshatik sho protikav na misci suchasnoyi vulici Hreshatik ta vpadav u richku Klov Karger 1961 s 267 Zakrevskij 1868 s 420 421 Istorichna enciklopediya 2000 Nizhnij pam yatnik Hreshennya Rusi Zakrevskij 1868 s 421 Zakrevskij 1868 s 422 DzherelaZakrevskij N V Opisanie Kieva M 1868 T I Karger M K Drevnij Kiev M L Izdatelstvo AN SSSR 1961 T II Kiyiv Istorichna enciklopediya Elektronnij resurs Elektron tekstovi graf zv dan i progr 442 Mb 3MEDIA 2000 1 elektron opt disk CD ROM Ponomarenko L Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Ponomarenko L Riznik O K Pavlim 2003 ISBN 966 686 050 3