Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Блаженний Дунс Скот, O.F.M. (лат. Duns Scotus, пр. 1266 — 8 листопада 1308) — шотландський філософ і теолог Високого Середньовіччя, який значно вплинув на католицькі й світські ідеї свого часу. Найбільше він відомий доктриною «одноголосності» буття, поняттям та ідеєю цьогості, атрибуту, що робить будь-що тим, чим воно є. Він розвинув складну систему доказів існування Бога, пропагував ідею непорочного зачаття.
| Дунс Скот | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Johannes Duns Scotus | ||||
| Західна філософія | ||||
 Джон Дунс Скот | ||||
| Народження | 1266[1] d, d, Бервікшир[1][2] | |||
| Смерть | 8 листопада 1308 Кельн | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство (підданство) |  Шотландське королівство | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | англ. John Duns | |||
| Псевдонім | Doctor Subtilis | |||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Паризький університет | |||
| Школа / Традиція | схоластика | |||
| Основні інтереси | метафізика, теологія, логіка, епістемологія, етика | |||
| Вплинув | Олександр VI, Сикст IV, Вільям Оккам, Мартін Лютер, Декарт, Ляйбніц, Мартін Гайдеггер, Чарлз Пірс, Жиль Делез | |||
| Alma mater | d і Університет Оксфорда | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Вчителі | d, d і d | |||
| Відомі студенти | Вільям Оккам | |||
| Історичний період | Філософія Середньовіччя | |||
| Конфесія | католицька церква[6] і католицтво[6] | |||
| | ||||
 Дунс Скот у Вікісховищі | ||||
Життя
Про життя Дунса Скота збереглося мало свідчень. Сучасники звали його Йоганнесом Дунсом, що за звичаями того часу вказувало на його походження з міста у Шотландії. Сучасною англійською мовою його власне ім'я звучить Джон, а перекладають його за традицією Йоан (Іоан). Дунс Скот був францисканським ченцем. Навчався в Оксфордському університеті, куди переселилася значна францисканська громада після закриття Паризького університету 1230 року.
До 1300—1301 років він залишався в Оксфорді, а з 1302 року почав викладати «Сентенції» Ломбарда в Паризькому університеті. Потім його прогнали з університету через суперечку між Папою Римським Боніфацієм VIII та французьким королем Філіпом Красивим, в якій підтримав Папу. З 1304 він знову викладав в Паризькому університеті, доки 1307 року його з невідомої причини направили до Кельна. У Кельні він помер 8 листопада 1308 року. Похований у францисканській церкві. 20 березня 1993 року за Івана Павла II Дунса Скота було беатифіковано.
Твори
Найголовнішим твором Дунса Скота були коментарі до «Сентенцій» Петра Ломбарда, в яких він виклав свої основні ідеї. Коментарі існують у кількох варіантах. Класичним вважається варіант на основі лекцій, які він читав в Окфорді, хоча цей варіант не завершений. Два інші варіанти містять конспекти лекцій, прочитаних у Парижі. Твір Ломбарда був основою для дискусій щодо широкого кола філософських та теологічних питань.
У коментарях до Аристотелевого «Органону» Скот розмірковував на суто філософські та логічні теми. Він також написав коментарі до «Метафізики» Аристотеля. Ці коментарі було втрачено впродовж століть і віднайдено тільки нещодавно.
Метафізика
Дунс Скот вважається реалістом, на противагу номіналістам в дискусії про універсалії. Себто, він визнавав реальне існування абстракцій, а не вважав їх тільки назвами.
Питання індивідуального
Дунс Скот запропонував поняття цьогості (лат. haecceitas), критикуючи тих, хто надавав надто великого значення загальному і не міг пояснити суті індивідуального. Мішенню його критики був гілеморфізм, себто теорія, що пояснює буття як сукупність матерії та форми, де матерія забезпечує завдяки своїй невизначеності індивідуальність, а форма надає матерії визначеності. Такі ідеї були продовженням метафізики Аристотеля, і їх відстоював, зокрема, домініканець Тома Аквінський. Скот заперечував те, що невизначена матерія може надати чомусь індивідуальності — Сократа робить Сократом його «Сократність». Не потрібно шукати іншої причини індивідуального, крім самої індивідуальності, ніщо інше не може пояснити існування окремого. Для пояснення своєї думки Скот говорить про ангелів, які є нематеріальними, а, отже, чистою формою, однак кожен із них відрізняється від інших.
Поняття цьогості критикував Ляйбніц, який дав індивідуальному епістемологічне, а не онтологічне, як у Скота, пояснення.
Питання буття
Дунс Скот відстоював думку, що буття єдине, і те, яким чином Бог є, нічим не відрізняється від того, яким чином є будь-що інше.
Богослов'я
Іван Дунс Скот відомий також як один з найбільших богословів зрілого середньовіччя та видатний представник францисканської філософсько-богословської школи (разом з Бонавентурою та Роджером Беконом). Одним із питань, які розглядав Дунс Скот, було непорочне зачаття Діви Марії. Саме вчення філософа стало основою для майбутньої богословської концепції непорочного зачаття, що була затверджена остаточно як догма Католицької церкви буллою папи Пія ІХ Ineffabilis Deus 1854 року. Згідно із Дунсом Скотом позаяк Ісус Христос як досконала людина, незаплямована гріхом, не міг народитися від грішної жінки, Бог звільнив Діву Марію за своєю волею від гріха як виняток - це вчення про praeredemptio (), що випливало загалом від давньої традиції Церкви, особливо на Заході.
Стосовно питань віри, Дунс Скот вважав, що оскільки людина не може розумом пізнати Божу волю, вона може тільки повірити у , яке є викладене в Біблії. Для того, щоби людина отримала істинне об'явлення, була встановлена Церква, завданням якої є передавати кожному істинне об'явлення Бога.
Іншим важливим богословським питанням у спадщині Дунса Скота була причина Христового воплочення. Дунс Скот категорично заперечував вчення про ("щасливу провину"), але стверджував натомість, що Христос воплотився і став чоловіком з великої любові до людства, а не через гріх.
Одним із найважливіших сотеріологічних питань, які піднімав Дунс Скот, було питання благодаті. На думку філософа, дар благодаті полягає у тому, що Бог дарує людині здатність любити, незалежно від її заслуг чи добрих діл. Завданням людини є розвинути дарований Богом задаток любові. Така позиція є близькою до пелагіанства. Втім вона вкоренилася у францисканській школі.
Вшанування пам'яті
Першим офіційний документом церкви, присвяченим Івану Дунсу Скоту був апостольський лист Alma parens Папи Павла VI від 14 липня 1966 року (з нагоди 700-ліття від народження). Лист визнає його за найбільш виразного представника францисканської школи, а саму школу зараховує до всесвітнього надбання
Ф. Пельстер, один з відомих скотистів XX століття є переконаним, що Скот промовляє також до сучасних філософів і богословів.
М. Гайдегер вважав Івана Дунса Скота мислителем майбутнього.
Примітки
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- encyclopedia.com — HighBeam Research.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- CONOR.Sl
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Duns-Szkot-Jan;3894929.html
- G. Bloch. Bl. Jan Duns s. 25 – 27. Jarocin 1996.
Джерела
- Соловьев Владимир,. Дунс Скот, Иоанн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XI. — С. 240—244. (рос. дореф.)
Література
- Дунс Скот, Йоган // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Скот, Іоан Дунс // ФЕС, с.587
Посилання
- Дунс Скот // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Иоанн Дунс Скот (1265—1308) [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.], из книги «Диалектический спиритуализм».(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blazhennij Duns Skot O F M lat Duns Scotus pr 1266 8 listopada 1308 shotlandskij filosof i teolog Visokogo Serednovichchya yakij znachno vplinuv na katolicki j svitski ideyi svogo chasu Najbilshe vin vidomij doktrinoyu odnogolosnosti buttya ponyattyam ta ideyeyu cogosti atributu sho robit bud sho tim chim vono ye Vin rozvinuv skladnu sistemu dokaziv isnuvannya Boga propaguvav ideyu neporochnogo zachattya Duns Skotangl Johannes Duns ScotusZahidna filosofiyaDzhon Duns SkotNarodzhennya1266 1 d d Bervikshir 1 2 Smert8 listopada 1308 1308 11 08 KelnPohovannyadGromadyanstvo piddanstvo Shotlandske korolivstvoZnannya movlatina 3 4 5 Im ya pri narodzhenniangl John DunsPsevdonimDoctor SubtilisDiyalnistbogoslov vikladach universitetu pismennik Catholic cleric regular priest vikladach klerikalni ordeni rimo katolickij svyashennosluzhitel pastor propovidnikVikladavParizkij universitetShkola TradiciyasholastikaOsnovni interesimetafizika teologiya logika epistemologiya etikaVplinuvOleksandr VI Sikst IV Vilyam Okkam Martin Lyuter Dekart Lyajbnic Martin Gajdegger Charlz Pirs Zhil DelezAlma materd i Universitet OksfordaZaznav vplivuAristotel svyatij Avgustin Avicenna Boecij Anselm Kenterberijskij Toma Akvinskij Vchitelid d i dVidomi studentiVilyam OkkamIstorichnij periodFilosofiya SerednovichchyaKonfesiyakatolicka cerkva 6 i katolictvo 6 Duns Skot u VikishovishiZhittyaPro zhittya Dunsa Skota zbereglosya malo svidchen Suchasniki zvali jogo Jogannesom Dunsom sho za zvichayami togo chasu vkazuvalo na jogo pohodzhennya z mista u Shotlandiyi Suchasnoyu anglijskoyu movoyu jogo vlasne im ya zvuchit Dzhon a perekladayut jogo za tradiciyeyu Joan Ioan Duns Skot buv franciskanskim chencem Navchavsya v Oksfordskomu universiteti kudi pereselilasya znachna franciskanska gromada pislya zakrittya Parizkogo universitetu 1230 roku Do 1300 1301 rokiv vin zalishavsya v Oksfordi a z 1302 roku pochav vikladati Sentenciyi Lombarda v Parizkomu universiteti Potim jogo prognali z universitetu cherez superechku mizh Papoyu Rimskim Bonifaciyem VIII ta francuzkim korolem Filipom Krasivim v yakij pidtrimav Papu Z 1304 vin znovu vikladav v Parizkomu universiteti doki 1307 roku jogo z nevidomoyi prichini napravili do Kelna U Kelni vin pomer 8 listopada 1308 roku Pohovanij u franciskanskij cerkvi 20 bereznya 1993 roku za Ivana Pavla II Dunsa Skota bulo beatifikovano TvoriNajgolovnishim tvorom Dunsa Skota buli komentari do Sentencij Petra Lombarda v yakih vin viklav svoyi osnovni ideyi Komentari isnuyut u kilkoh variantah Klasichnim vvazhayetsya variant na osnovi lekcij yaki vin chitav v Okfordi hocha cej variant ne zavershenij Dva inshi varianti mistyat konspekti lekcij prochitanih u Parizhi Tvir Lombarda buv osnovoyu dlya diskusij shodo shirokogo kola filosofskih ta teologichnih pitan U komentaryah do Aristotelevogo Organonu Skot rozmirkovuvav na suto filosofski ta logichni temi Vin takozh napisav komentari do Metafiziki Aristotelya Ci komentari bulo vtracheno vprodovzh stolit i vidnajdeno tilki neshodavno MetafizikaDuns Skot vvazhayetsya realistom na protivagu nominalistam v diskusiyi pro universaliyi Sebto vin viznavav realne isnuvannya abstrakcij a ne vvazhav yih tilki nazvami Pitannya individualnogo Duns Skot zaproponuvav ponyattya cogosti lat haecceitas kritikuyuchi tih hto nadavav nadto velikogo znachennya zagalnomu i ne mig poyasniti suti individualnogo Mishennyu jogo kritiki buv gilemorfizm sebto teoriya sho poyasnyuye buttya yak sukupnist materiyi ta formi de materiya zabezpechuye zavdyaki svoyij neviznachenosti individualnist a forma nadaye materiyi viznachenosti Taki ideyi buli prodovzhennyam metafiziki Aristotelya i yih vidstoyuvav zokrema dominikanec Toma Akvinskij Skot zaperechuvav te sho neviznachena materiya mozhe nadati chomus individualnosti Sokrata robit Sokratom jogo Sokratnist Ne potribno shukati inshoyi prichini individualnogo krim samoyi individualnosti nisho inshe ne mozhe poyasniti isnuvannya okremogo Dlya poyasnennya svoyeyi dumki Skot govorit pro angeliv yaki ye nematerialnimi a otzhe chistoyu formoyu odnak kozhen iz nih vidriznyayetsya vid inshih Ponyattya cogosti kritikuvav Lyajbnic yakij dav individualnomu epistemologichne a ne ontologichne yak u Skota poyasnennya Pitannya buttya Duns Skot vidstoyuvav dumku sho buttya yedine i te yakim chinom Bog ye nichim ne vidriznyayetsya vid togo yakim chinom ye bud sho inshe Bogoslov yaIvan Duns Skot vidomij takozh yak odin z najbilshih bogosloviv zrilogo serednovichchya ta vidatnij predstavnik franciskanskoyi filosofsko bogoslovskoyi shkoli razom z Bonaventuroyu ta Rodzherom Bekonom Odnim iz pitan yaki rozglyadav Duns Skot bulo neporochne zachattya Divi Mariyi Same vchennya filosofa stalo osnovoyu dlya majbutnoyi bogoslovskoyi koncepciyi neporochnogo zachattya sho bula zatverdzhena ostatochno yak dogma Katolickoyi cerkvi bulloyu papi Piya IH Ineffabilis Deus 1854 roku Zgidno iz Dunsom Skotom pozayak Isus Hristos yak doskonala lyudina nezaplyamovana grihom ne mig naroditisya vid grishnoyi zhinki Bog zvilniv Divu Mariyu za svoyeyu voleyu vid griha yak vinyatok ce vchennya pro praeredemptio sho viplivalo zagalom vid davnoyi tradiciyi Cerkvi osoblivo na Zahodi Stosovno pitan viri Duns Skot vvazhav sho oskilki lyudina ne mozhe rozumom piznati Bozhu volyu vona mozhe tilki poviriti u yake ye vikladene v Bibliyi Dlya togo shobi lyudina otrimala istinne ob yavlennya bula vstanovlena Cerkva zavdannyam yakoyi ye peredavati kozhnomu istinne ob yavlennya Boga Inshim vazhlivim bogoslovskim pitannyam u spadshini Dunsa Skota bula prichina Hristovogo voplochennya Duns Skot kategorichno zaperechuvav vchennya pro shaslivu provinu ale stverdzhuvav natomist sho Hristos voplotivsya i stav cholovikom z velikoyi lyubovi do lyudstva a ne cherez grih Odnim iz najvazhlivishih soteriologichnih pitan yaki pidnimav Duns Skot bulo pitannya blagodati Na dumku filosofa dar blagodati polyagaye u tomu sho Bog daruye lyudini zdatnist lyubiti nezalezhno vid yiyi zaslug chi dobrih dil Zavdannyam lyudini ye rozvinuti darovanij Bogom zadatok lyubovi Taka poziciya ye blizkoyu do pelagianstva Vtim vona vkorenilasya u franciskanskij shkoli Vshanuvannya pam yatiPershim oficijnij dokumentom cerkvi prisvyachenim Ivanu Dunsu Skotu buv apostolskij list Alma parens Papi Pavla VI vid 14 lipnya 1966 roku z nagodi 700 littya vid narodzhennya List viznaye jogo za najbilsh viraznogo predstavnika franciskanskoyi shkoli a samu shkolu zarahovuye do vsesvitnogo nadbannya F Pelster odin z vidomih skotistiv XX stolittya ye perekonanim sho Skot promovlyaye takozh do suchasnih filosofiv i bogosloviv M Gajdeger vvazhav Ivana Dunsa Skota mislitelem majbutnogo PrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 encyclopedia com HighBeam Research d Track Q3244666d Track Q48968006 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 CONOR Sl d Track Q16744133 https encyklopedia pwn pl haslo Duns Szkot Jan 3894929 html G Bloch Bl Jan Duns s 25 27 Jarocin 1996 DzherelaSolovev Vladimir Duns Skot Ioann Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XI S 240 244 ros doref LiteraturaDuns Skot Jogan Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Skot Ioan Duns FES s 587PosilannyaDuns Skot Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ioann Duns Skot 1265 1308 25 chervnya 2016 u Wayback Machine iz knigi Dialekticheskij spiritualizm ros