Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з іменем Хусейн бін Алі див Хусейн ібн Алі Хусейн бін Алі аль Хашимі араб الحسين بن علي الهاشمي 1853 18

Алі бен Хусейн

Алі бен Хусейн
Щодо інших людей з іменем Хусейн бін Алі див. Хусейн ібн Алі.

Хусейн бін Алі аль-Хашимі (араб. الحسين بن علي الهاشمي‎ 1853/1854 — 4 червня 1931) — арабський лідер з династії Хашимітів, шаріф та емір Мекки з 1908 року, після проголошення арабського повстання проти Османської імперії — король Хіджаза з 1916 по 1924 рік. Згідно з родоводом був прямим нащадком пророка Мухаммеда у 37-му коліні.

Хусейн бін Алі аль-Хашимі
араб. ونعم‎
image
Хусейн бін Алі аль-Хашимі
Король Хіджаза
жовтень 1916 — 3 жовтня 1924
Попередниктитул заснований
НаступникАлі бін Хусейн
Шаріф Мекки
листопад 1908 — 3 жовтня 1924
ПопередникАбд аль-Ілла Паша
НаступникАлі бін Хусейн
Народився1853[1][2][3]
Стамбул, Османська імперія
Помер4 червня 1931(1931-06-04)[2][4]
Амман, емірат Трансйорданія
ПохованийМечеть аль-Акса[5][6]
Відомий якхаліф
КраїнаОсманська імперія і Королівство Хіджаз
Національністьараби[7]
Батькоd
Матиd[8]
У шлюбі зd[9]
Діти
Релігіяіслам
Нагороди
imageimageimage
imageimage
image Медіафайли у Вікісховищі

Хусейн бін Алі належав до клану Овн племені Катадідів (Бану Катаді) емірів Мекки, виховувався й зростав у Стамбулі та Мецці. 1908 року, після революції молодотурок, султан Абдул-Гамід II призначив його шаріфом та еміром Мекки. 1916 року, у відповідь на обіцяну британську підтримку арабської незалежності, Хусейн звинуватив партію молодотурок «Єдність та прогрес» у порушенні ісламу і обмеженні влади султана-халіфа та оголосив арабське повстання проти Османської імперії. Незабаром після початку повстання Хусейн оголосив себе «королем арабських країн», але його панарабські прагнення не підтримали союзники і визнали його лише королем Хіджаза.

Після Першої світової війни Хусейн відмовився від ратифікації Версальського договору на знак протесту проти Декларації Бальфура і встановлення британських і французьких мандатів у Сирії, Іраку і Палестині. Пізніше також відмовився підписати англо-хашимітський договір, що позбавило його британської підтримки, коли його королівство захопив Абдель-Азіз ібн Сауд. У березні 1924 року, після скасування Османського халіфату, Хусейн проголосив себе халіфом усіх мусульман. У жовтні 1924 року, зазнавши поразки від Ібн Сауда, зрікся престолу на користь старшого сина Алі. Сини Хусейна Фейсал та Абдалла 1921 року стали, відповідно, правителями Іраку та Трансйорданії.

Ранні роки

Хусейн бін Алі бін Мухаммад бін Абд аль-Му'ін бін Овн народився в Стамбулі 1853 або 1854 року (1270 рік Хіджри) в родині шаріфа Алі бін Мухаммад, другого сина Мухаммада бін Абд аль-Му'ін, колишнього еміра Мекки. Він був нащадком пророка Мухаммада через свого пращура Хасана бін Алі і належав до старовинної хашимітської династії. Його мати походила з Ємену, а бабця була черкешенкою.

За походженням належав до клану Дхаву Овн, гілки племені Бану Катаді. Бану Катаді керували еміратом Мекка з часів їхнього пращура Катада бін Ідріса, що став еміром 1201 року, і були останніми з чотирьох династій шаріфів Мекки X століття.

Хусейн бін Алі вперше відвідав Мекку у три роки, коли його дід, Мухаммад бін Овн, 1856 року вдруге став шаріфом Мекки і вирушив туди з родиною та синами. 1958 року шаріф Мухаммад помер і родина повернулася до Стамбула. Після смерті Хусейнового батька, Алі, родина знов вирушила до Мекки і оселилася у його дядька Абдалли, який наслідував посаду шаріфа Мекки. Хусейн жив під опікою шаріфа Абдалли в атмосфері змагань за посаду шаріфа між суперницькими кланами Дхаву Зайд та його власним Дхаву Овн, добре ознайомився з політикою та інтригами шаріфського оточення. Шаріфу Абдаллі наслідував Хусейн бін Мухаммад. Після вбивства шаріфа Хусейна бін Мухаммада бін Овн 1877 року, султан Абдул Гамід II відновив на посаді старого шаріфа Абда аль-Муталіба ібн Галіб з клану Дхаву Зайд і двадцятичотирирічний Хусейн повернувся в Стамбул. Достеменно невідомо, чи було це повернення вимушеним чи добровільним.

Шаріф Мекки

В Стамбулі Хусейн разом з іншими представниками клану Дхаву Овн та колишнім шаріфом Овном аль-Рафіком бін Мухаммад бін Овн почали інтригувати на користь відновлення свого шаріфата, відвідувати іноземні амбасади, ця діяльність викликала гнів султана Абдул Гаміда. Останній побоювався, що Велика Британія прагне утворити халіфат у Мецці, цю ідею навіть обговорювали представники османського конституційного руху та британська преса. З цієї причини Хусейн бін Алі незабаром був висланий у Хіджаз.

Клан Дхаву Овн повернув собі керівництво еміратом 1882 року з відстороненням Абд аль-Мутталіба і призначенням шаріфа Овна аль-Рафіка, наступного старшого з синів шаріфа Мухаммада. В цей час Хусейн інтригував вже проти свого дядька, діючого шаріфа. Султану Абдул Гаміду доповідали, що він є свавільною і непокірною людиною, чиї погляди, в тих рідкісних випадках, коли він погоджувався їх висловити, демонструють небезпечний зміст і незалежне мислення. Тому в лютому 1893 року Хусейна, разом з трьома синами, Алі, Абдаллою та Фейсалом, знов відкликають жити у Стамбул. 1905 року шаріфом, замість померлого Овна аль-Рафіка, став кузен Хусейна, Алі бін Абдалла бін Мухаммад бін Овн. Хусейн продовжив інтригувати проти Алі, допоки 1908 року не зайняв його місце. Султан, з опозиції до молодотурецької партії «Єдність і прогрес», віддав йому перевагу проти кандидата молодотурок. На цей час Хусейну було вже понад п'ятдесят років, він, як його придворний друг, великий візир і сам султан, був людиною старомодною, провів більшу частину свого життя у почесному полоні при дворі в Стамбулі, і навіть сторонній ворожий погляд не виявив би чогось неналежного в його поведінці.

image
Хусейн бін Алі. 1916 рік

Підйом турецького націоналізму в Османській імперії, що завершився революцією молодотурок 1908 року, викликав незадоволення Хашимітів та розлад між ними й османськими революціонерами. Хусейн всіляко демонстрував відданість та лояльність султану, а оскільки султан внаслідок революції 1908 року став здебільшого фігурою декоративною і реальна влада належала молодотуркам, Хусейн все більше розходився з урядом і, зокрема, з його політикою централізації. Амбіції Хусейна бін Алі полягали в збереженні посади еміра для себе, а в майбутньому — для своєї родини. Він прагнув збільшити свою незалежність, тоді як центральний уряд «Єдності та прогресу» мав на меті зменшити її. Уряд просував будівництво Хіджазької залізниці, спрямоване, серед іншого, на обмеження автономії еміра. 1908 року було відкрито залізничне сполучення від сирійського Дамаска до Медіни у Хіджазі, але уряд планував її продовження до Мекки і порту Джидда. Це було загрозою для бедуїнських племен, що володіли єдиним транспортним засобом — верблюдами, і їхньому прибутковому контролю над маршрутами паломників до святих місць. Використання залізниці і телеграфу надавало уряду можливість контролювати Медіну, Мекку і решту Хіджазу. Запровадження урядового плану зробило б з Хусейна звичайного функціонера, тому він відповів підбурюванням племінних заворушень проти будівництва.

В роки, що передували Першій світовій війні, таємні товариства у Сирії та аравійські вожді племен прагнули отримати більше прав, ніж надавала їм імперія. 1911 року арабські депутати парламенту Османської імперії запропонували Хусейну очолити рух визволення від турецького ярма, але отримали відмову. З цього часу арабські націоналісти вважали його знаряддям в руках турецького уряду. Два сини Хусейна брали активну участь в політичному житті: Абдалла був депутатом парламенту від Мекки, а Фейсал — від Джидди. Абдалла переконував батька виступити проти уряду, сподіваючись на підтримку таємних товариств та Британії, Фейсал радив утриматись.

З початком війни уряд відклав завершення будівництва залізниці, проте зажадав людських ресурсів для армії, з досить прозорим наміром: Хіджаз мав доправити своїх солдатів для участі у віддалених операціях, а їхнє місце в гарнізонах (і контроль над Хіджазом) отримають турецькі війська. Хусейн просив уряд надати грошей для рекрутування війська та його спорядження, але так і не надіслав жодного підрозділу до османської армії.

Арабське повстання

Хоча на початку Першої світової війни Хусейн лишався лояльним до Османської імперії, він, за порадою сина Абдалли, розпочав таємні переговори з британцями. Британський військовий міністр, фельдмаршал лорд Кітченер, під час зустрічей в Каїрі в лютому-квітні 1914 року з Абдаллою, обговорював можливість утворення арабського халіфату з центром у Мецці. 1915 року в листуванні з цього приводу з Генрі Макмагоном, Верховним комісаром Великої Британії в Султанаті Єгипет, Хусейн отримав пропозицію виступити в конфлікті проти Османської імперії на боці Антанти. Він зажадав визнання арабської нації, що включала Хіджаз та прилеглі території, а також проголошення Арабського ісламського халіфату. Верховний комісар Макмагон погодився і запевнив Хусейна, що його допомога буде винагороджена арабською імперією, яка охопить весь проміжок між Єгиптом і Персією, за винятком британських володінь та інтересів в Кувейті, Адені й сирійському узбережжі. Хусейну було надано запоруку арабської незалежності, що було несумісним з зобов'язаннями Великої Британії щодо Франції, які остаотчно були оформлені у травні 1916 року Угодою Сайкса — Піко. Під тиском подій і шаріф, і Велика Британія вирішили відкласти свої розбіжності до повоєнного врегулювання, контури якого неможливо було передбачити в 1916 році.

Паралельно Хусейн через свого сина Фейсала відновив контакти з арабськими націоналістичними колами Дамаска, таємними товариствами аль-Ахд та аль-Фатат. Початок повстання суперечив його поглядам і був для Хусейна близьким до визнання поразки. Його політика полягала в тому, щоб займати нейтральну позицію і отримувати користь з обох сторін. Він неохоче зрушив на сторону союзників, змушений зробити це під загрозою неминучого відсторонення урядом молодотурків. На остаточне рішення вплинуло виявлення нових ризиків, що виникли влітку 1915 року, коли Джемаль-паша почав придушення дисидентів в арабських колах, з якими Хусейн (через свого сина Фейсала) підтримував контакти в Дамаску. Були проведені арешти і допити, до арештованих застосовували тортури та влаштовували судові процеси. 21 серпня 1915 року одинадцять осіб засудили за зраду. У наступні місяці хвиля арештів і судових процесів зросла, низка заарештованих була видатними діячами арабського життя, серед них були люди, що могли викрити подробиці контактів Фейсала з таємними товариствами аль-Ахд та аль-Фатат, а також обіцянок, наданих Хусейнуа Кітченером і Макмагоном. Шаріф, не впевнений, що вони будуть мовчати, звернувся до Джемаля-паші та Порти з проханням виявити милосердя до ув'язнених, але тільки скомпрометував себе цим зверненням.

У квітні 1916 року Хусейн дізнався від Джемаля-паші про 3 500 османських вояків, що мали перетнути Хіджаз разом з групою німецьких офіцерів з метою спорудження телеграфної станції на краю Аравійського півострова. Османський контингент був досить потужним, аби знищити Хусейна на шляху через його володіння. Ця новина, а також двадцять одна нова страта ув'язнених 6 травня в Бейруті і Дамаску, підштовхнули шаріфа до поспішних імпровізованих дій і пошуку захисту у британського Королівського флоту. Передбачливий Хусейн вже отримав понад 50 000 фунтів золотом від Порти, призначених для організації і спорядження війська на війну з англійцями, до цього він додав істотний перший внесок з Британії, призначений для організації і спорядження війська для боротьби з турками. Між 5 і 10 червня 1916 року в Хіджазі було оголошено арабське повстання проти Османської імперії. Королівський флот негайно рушив уздовж берегової лінії Хіджазу, що завадило подальшому просуванню німецько-турецьких сил.

image
Учасники Арабського повстання 1916—1918 рр.

Очікувалось, що повстання отримає підтримку всього мусульманського і арабомовного світів. Найголовніша надія покладалась на підтримку арабських частин османської армії. Фейсал і Хусейн повідомили Британію, що очікують приєднання близько 100 000 арабських солдатів, це становило приблизно третину бойової потужності османської армії. Проте арабського повстання, на яке сподівався Хусейн, не відбулося, жоден арабський підрозділ османської армії не приєднався до Хусейна. Жоден політичний або військовий діяч Османської імперії не приєднався до нього чи союзників. Війська Хусейна складалися з кількох тисяч одноплемінників, субсидованих британськими грошима, він не мав регулярної армії і, за межами Хіджаза та сусідніх племен, не отримав підтримки повстання в жодній частині арабомовного світу.

За оцінкою Т. Е. Лоуренса, в листопаді 1916 року, аби розбити озброєну старовинними мушкетами армію шаріфа, вистачило б однієї роти турецьких регулярних військ. Первісна військова проблема полягала в безпорадності невеликої кількості послідовників шаріфа проти османської артилерії. Їхні атаки на турецькі гарнізони в Мецці та Таїф були відбиті, так само як і атаки Медіни і порту Джидда. Британські кораблі і літаки прийшли на допомогу і атакували Джидду. Після захоплення порту була забезпечена висадка британських мусульманських військ з єгипетської армії, що рушили в середину країни допомогти Хусейну взяти Мекку і Таїф. Британці також легко захопили порти Рабіг, захищений менш ніж тридцятьма турками, та Янбу і, таким чином, британський Королівський флот отримав контроль над всім аравійським узбережжям Червоного моря.

Хусейн заборонив пересування країною християнським британським військовим підрозділам. Він тримався думки, з якою погодилися і британці, що це загрожуватиме його авторитету в мусульманському світі і що присутність у святих місцях немусульман буде сприйнята населенням як глибока образа. Це створювало проблему, адже сам по собі Хусейн не міг впоратися з турками. Неможливість участі британських експедиційних сил в Хіджазі змусила британських політиків, наскільки це було можливо, надавати професійну військову допомогу Хіджазу через мусульманських офіцерів і солдатів. Сам Хусейн з перших днів свого повстання не припиняв спілкування з молодотурками, аби, при можливості, повернутися на османський бік. Його програма лишалася незмінною: він прагнув більшої влади і автономії в Османській імперії, а також спадковості свого правління. Хоча англійці ще не знали про його листуванні з ворогом, вони швидко розчарувалися в шаріфі, оскільки він, на їхню думку, не був лідером новоствореного арабського націоналізму, мало цікавився націоналізмом і єдиною турботою мав розширення повноважень і територій.

Король Хіджаза

Емір наполіг на проголошення себе королем арабів, хоча британці й попереджали його не робити цього, оскільки ці претензії не мали жодного підґрунтя в арабському середовищі. Зрештою Британія, попри глибоко розчарування нездатністю Хусейна до керівництва, була змушена підтримати його, наскільки це було можливо. Згідно з пізнішим звітом, Британія витратила загалом 11 мільйонів фунтів стерлінгів на субсидування повстання Хусейна.

image
Хусейн бін Алі в Єрусалимі з мером міста (ліворуч). 1917 рік

2-го мухаррама 1335 року Хіджри (30 жовтня 1916 р.) син Хусейна, емір Абдалла скликав меджліс, де проголосив Хусейна бін Алі сувереном арабської нації. Присутні схвалили це рішення і проголосили його маліком аль-Араб, королем арабів. Попри запевнення Макмагона, Хусейн не отримав територій, обіцяних йому британськими союзниками. Макмагон стверджував, що землі, які запропоновані для нової арабської держави, не є суто арабськими, але справжньою причиною відмови були претензії Франції на ці території.

В середині 1917 року шаріфська армія складалася вже з близько 5 000 регулярних і багатьох тисяч нерегулярних військ. Значну частину регулярних сил становили арабські військовополонені з османської армії (більшістю іракці), що приєдналися до повстання. Нерегулярні сили в масі були непідготовленими і погано навченими арабами, що на короткий час, коли бойові дії відбувалися поблизу їхніх домівок, приєднувалися до повстання. Коли бойові дії віддалилися від Мекки, багато солдатів з Мекки вирішили, що виконали свою роль і повернулися додому. Повстанці довго не могли взяти Медіну, що трималася до січня 1919 року, але, водночас, просунулися на північ у напрямку Дамаску, створивши «сходи» союзних племен на заході Аравійського плато. Зброя, зерно і золото, що були надані Британією (обсяг субсидії дорівнював 125 000 фунтів стерлінгів на місяць), були засобами формування цих «сходів» і головною рушійною силою повстання. Багато племен боролися за тих, хто пропонував їм найбільші гроші. Деякі лідери племен, що погодилися битися на боці Британії і отримали її гроші та зброю, незабаром після цього переходили на бік турок, якщо їм пропонували більшу платню. Ця нестійкість демонструвала відсутність загальної зацікавленості в арабській єдності, кінцевій меті шаріфа Хусейна. Однак, сильні навички Фейсала у переговорах залучили на бік повстання багато племінних вождів, надавши Хашимітам необхідну підтримку.

Перші кілька місяців на чолі повстання перебував Алі, військо повстанців складалося з близько 30 000 осіб, переважно це були нерегулярні частини. До вересня 1916 року армію було поділено між синами шаріфа Хусейна, Алі, Абдаллою, Фейсалом і Зайдом, кожен з яких командував щонайменше 6 000 нерегулярних військ. Нурі аль-Саїд і Джафар аль-Аскарі, колишні офіцери Османської армії, переконані арабські націоналісти, приєдналися до повстання і очолили армію безпосередньо шаріфа. На початку 1917 року регулярні війська складали приблизно 4 000 осіб. Більшість з них перебували під командуванням Хусейна або Алі. З часом, коли найуспішнішим з чотирьох братів став Фейсал, більшість військ потрапила під його контроль. Значною мірою своїми успіхами Фейсал завдячував перебуванню поряд з ним Лоуренса Аравійського, що надав йому доступ до даних британської розвідки.

Після взяття Дамаску Фейсал утвердився в Сирії і правив там до остаточної поразки від французів у франко-сирійській війні 24 липня 1920 року. 1920 року Ліга Націй вирішила поділити землі Османської імперії за новоствореною мандатною системою. Країна, що отримала мандат, була відповідальною за управління підмандатною територією до набуття нею державної незалежності. Британці отримали мандати Палестини та Месопотамії (Ірак), а французи — мандат Сирії та Лівану. Ці мандати та їхні кордони відповідали розділу, передбаченому угодою Сайкса—Піко 1916 року.

Вигнання та зречення

Декларація Бальфура ускладнила ситуацію в регіоні, оскільки обіцяла створення єврейської держави в Палестині замість надання цієї території шаріфу Хусейну як частини арабського королівства. Хоча палестинське питання не отримало рішення, 1921 року англійці вирішили надати сину Хусейна Абдаллі новостворений емірат Трансйорданію. Під контролем Хусейна британці залишили Хіджаз і допомогли Фейсалу прийти до влади в Іраку. Шаріф Хусейн продовжував правити Хіджазом і, після скасування турецького халіфату Великими національними зборами Туреччини 3 березня 1924, оголосив себе халіфом. Претензія на титул була сприйнята арабами суперечливо. Насамперед, це посилило його давній конфлікт з Абдулазізом ібн Саудом, що мав місце через відмінності в релігійних переконаннях. Проти Ібн Сауда Хусейн воював на боці Османської імперії ще до Першої світової війни.

Хоча Велика Британія підтримувала Хусейна у арабському повстанні, вона не стала допомагати йому у війні проти саудитів, Ібн Сауд зайняв Мекку, Медіну і Джидду. У жовтні 1924 король Хусейн був змушений зректися королівства, втекти на Кіпр, а згодом перебратися в Трансйорданію, де його син Абдалла був еміром. Попри вигнання і поразку у війні, Хусейн продовжував використовувати титул халіфа, навіть коли жив в еміраті свого сина, Трансйорданії. Після зречення Хусейна, інший з його синів, Алі, на короткий час наслідував трон Хіджаза і продовжив війну, але теж був змушений тікати від саудівських військ. Хусейн бін Алі помер в Аммані 1931 року і був похований в Єрусалимі на Храмовій горі.

Шлюби та діти

Хусейн мав чотирьох дружин, від трьох з них у нього було п'ять синів і три дочки:

  • Алі, останній король Хіджаза
  • Хасан
  • Абдалла, емір і король Трансйорданії
  • Фейсал, король Сирії та Іраку
  • Зейд, наступник короля Іраку Фейсала ІІ
  • Фатіма
  • Салеха
  • Сара

Нагороди

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #121456161 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. https://damapedia.com/%D8%A7%D9%84%D8%B4%D8%B1%D9%8A%D9%81-%D8%AD%D8%B3%D9%8A%D9%86-%D8%A8%D9%86-%D8%B9%D9%84%D9%8A/
  6. https://books.google.fr/books?id=OeRSEAAAQBAJ
  7. https://www.britannica.com/biography/Hussein-ibn-Ali
  8. https://www.royalark.net/Arabia/hijaz1.htm
  9. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00263206.2019.1596895
  10. Teitelbaum, с. 37—38.
  11. Dawn, C. Ernest (15 лютого 1960). . Proceedings of the American Philosophical Society (англ.). Vol. 104, No. 1: 11-34. JSTOR 985602. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  12. Fromkin, с. 112—113.
  13. Dahlan, с. 74—75.
  14. Tell, Tariq (2000). Guns, Gold, and Grain. У Heydemann, Steven (ред.). (англ.). University of California Press. с. 40—49. ISBN . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  15. Fromkin, с. 114—115.
  16. Teitelbaum, с. 47.
  17. Teitelbaum, с. 49.
  18. Fromkin, с. 218—219.
  19. Brown, Malcolm, ред. (2005). (англ.). Frontline Books. с. 76. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  20. Fromkin, с. 220—221.
  21. Fromkin, с. 223.
  22. Dahlan, с. 76—81.
  23. Tauber, Eliezer (2014). (англ.). Routledge. с. 101—164. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  24. Dahlan, с. 86—95.
  25. Teitelbaum, с. 243—245.
  26. Teitelbaum, с. 272—282.
  27. Commins, David; Lesch, David W. (2013). (англ.). Scarecrow Press. с. 166. ISBN . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  28. . Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 27 січня 2019.
  29. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 січня 2019.

Література

  • Dahlan, Malik (2018). (англ.). Hurst. с. 71—103. ISBN . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  • Dann, Uriel; Shmuelevitz, Aryeh; Susser, Asher (2013). (англ.). Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  • Fromkin, David (2010). (англ.). Henry Holt and Company. ISBN . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  • Teitelbaum, Joshua (2001). (англ.). C. Hurst & Co. Publishers. ISBN . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z imenem Husejn bin Ali div Husejn ibn Ali Husejn bin Ali al Hashimi arab الحسين بن علي الهاشمي 1853 1854 4 chervnya 1931 arabskij lider z dinastiyi Hashimitiv sharif ta emir Mekki z 1908 roku pislya progoloshennya arabskogo povstannya proti Osmanskoyi imperiyi korol Hidzhaza z 1916 po 1924 rik Zgidno z rodovodom buv pryamim nashadkom proroka Muhammeda u 37 mu kolini Husejn bin Ali al Hashimiarab ونعم Husejn bin Ali al HashimiKorol Hidzhazazhovten 1916 3 zhovtnya 1924Poperedniktitul zasnovanijNastupnikAli bin HusejnSharif Mekkilistopad 1908 3 zhovtnya 1924PoperednikAbd al Illa PashaNastupnikAli bin HusejnNarodivsya1853 1 2 3 Stambul Osmanska imperiyaPomer4 chervnya 1931 1931 06 04 2 4 Amman emirat TransjordaniyaPohovanijMechet al Aksa 5 6 Vidomij yakhalifKrayinaOsmanska imperiya i Korolivstvo HidzhazNacionalnistarabi 7 BatkodMatid 8 U shlyubi zd 9 DitiAliAbdalla IFejsal IZejdSalihaFatimaSaraReligiyaislamNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Husejn bin Ali nalezhav do klanu Ovn plemeni Katadidiv Banu Katadi emiriv Mekki vihovuvavsya j zrostav u Stambuli ta Mecci 1908 roku pislya revolyuciyi molodoturok sultan Abdul Gamid II priznachiv jogo sharifom ta emirom Mekki 1916 roku u vidpovid na obicyanu britansku pidtrimku arabskoyi nezalezhnosti Husejn zvinuvativ partiyu molodoturok Yednist ta progres u porushenni islamu i obmezhenni vladi sultana halifa ta ogolosiv arabske povstannya proti Osmanskoyi imperiyi Nezabarom pislya pochatku povstannya Husejn ogolosiv sebe korolem arabskih krayin ale jogo panarabski pragnennya ne pidtrimali soyuzniki i viznali jogo lishe korolem Hidzhaza Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Husejn vidmovivsya vid ratifikaciyi Versalskogo dogovoru na znak protestu proti Deklaraciyi Balfura i vstanovlennya britanskih i francuzkih mandativ u Siriyi Iraku i Palestini Piznishe takozh vidmovivsya pidpisati anglo hashimitskij dogovir sho pozbavilo jogo britanskoyi pidtrimki koli jogo korolivstvo zahopiv Abdel Aziz ibn Saud U berezni 1924 roku pislya skasuvannya Osmanskogo halifatu Husejn progolosiv sebe halifom usih musulman U zhovtni 1924 roku zaznavshi porazki vid Ibn Sauda zriksya prestolu na korist starshogo sina Ali Sini Husejna Fejsal ta Abdalla 1921 roku stali vidpovidno pravitelyami Iraku ta Transjordaniyi Ranni rokiHusejn bin Ali bin Muhammad bin Abd al Mu in bin Ovn narodivsya v Stambuli 1853 abo 1854 roku 1270 rik Hidzhri v rodini sharifa Ali bin Muhammad drugogo sina Muhammada bin Abd al Mu in kolishnogo emira Mekki Vin buv nashadkom proroka Muhammada cherez svogo prashura Hasana bin Ali i nalezhav do starovinnoyi hashimitskoyi dinastiyi Jogo mati pohodila z Yemenu a babcya bula cherkeshenkoyu Za pohodzhennyam nalezhav do klanu Dhavu Ovn gilki plemeni Banu Katadi Banu Katadi keruvali emiratom Mekka z chasiv yihnogo prashura Katada bin Idrisa sho stav emirom 1201 roku i buli ostannimi z chotiroh dinastij sharifiv Mekki X stolittya Husejn bin Ali vpershe vidvidav Mekku u tri roki koli jogo did Muhammad bin Ovn 1856 roku vdruge stav sharifom Mekki i virushiv tudi z rodinoyu ta sinami 1958 roku sharif Muhammad pomer i rodina povernulasya do Stambula Pislya smerti Husejnovogo batka Ali rodina znov virushila do Mekki i oselilasya u jogo dyadka Abdalli yakij nasliduvav posadu sharifa Mekki Husejn zhiv pid opikoyu sharifa Abdalli v atmosferi zmagan za posadu sharifa mizh supernickimi klanami Dhavu Zajd ta jogo vlasnim Dhavu Ovn dobre oznajomivsya z politikoyu ta intrigami sharifskogo otochennya Sharifu Abdalli nasliduvav Husejn bin Muhammad Pislya vbivstva sharifa Husejna bin Muhammada bin Ovn 1877 roku sultan Abdul Gamid II vidnoviv na posadi starogo sharifa Abda al Mutaliba ibn Galib z klanu Dhavu Zajd i dvadcyatichotiririchnij Husejn povernuvsya v Stambul Dostemenno nevidomo chi bulo ce povernennya vimushenim chi dobrovilnim Sharif MekkiV Stambuli Husejn razom z inshimi predstavnikami klanu Dhavu Ovn ta kolishnim sharifom Ovnom al Rafikom bin Muhammad bin Ovn pochali intriguvati na korist vidnovlennya svogo sharifata vidviduvati inozemni ambasadi cya diyalnist viklikala gniv sultana Abdul Gamida Ostannij poboyuvavsya sho Velika Britaniya pragne utvoriti halifat u Mecci cyu ideyu navit obgovoryuvali predstavniki osmanskogo konstitucijnogo ruhu ta britanska presa Z ciyeyi prichini Husejn bin Ali nezabarom buv vislanij u Hidzhaz Klan Dhavu Ovn povernuv sobi kerivnictvo emiratom 1882 roku z vidstoronennyam Abd al Muttaliba i priznachennyam sharifa Ovna al Rafika nastupnogo starshogo z siniv sharifa Muhammada V cej chas Husejn intriguvav vzhe proti svogo dyadka diyuchogo sharifa Sultanu Abdul Gamidu dopovidali sho vin ye svavilnoyu i nepokirnoyu lyudinoyu chiyi poglyadi v tih ridkisnih vipadkah koli vin pogodzhuvavsya yih visloviti demonstruyut nebezpechnij zmist i nezalezhne mislennya Tomu v lyutomu 1893 roku Husejna razom z troma sinami Ali Abdalloyu ta Fejsalom znov vidklikayut zhiti u Stambul 1905 roku sharifom zamist pomerlogo Ovna al Rafika stav kuzen Husejna Ali bin Abdalla bin Muhammad bin Ovn Husejn prodovzhiv intriguvati proti Ali dopoki 1908 roku ne zajnyav jogo misce Sultan z opoziciyi do molodotureckoyi partiyi Yednist i progres viddav jomu perevagu proti kandidata molodoturok Na cej chas Husejnu bulo vzhe ponad p yatdesyat rokiv vin yak jogo pridvornij drug velikij vizir i sam sultan buv lyudinoyu staromodnoyu proviv bilshu chastinu svogo zhittya u pochesnomu poloni pri dvori v Stambuli i navit storonnij vorozhij poglyad ne viyaviv bi chogos nenalezhnogo v jogo povedinci Husejn bin Ali 1916 rik Pidjom tureckogo nacionalizmu v Osmanskij imperiyi sho zavershivsya revolyuciyeyu molodoturok 1908 roku viklikav nezadovolennya Hashimitiv ta rozlad mizh nimi j osmanskimi revolyucionerami Husejn vsilyako demonstruvav viddanist ta loyalnist sultanu a oskilki sultan vnaslidok revolyuciyi 1908 roku stav zdebilshogo figuroyu dekorativnoyu i realna vlada nalezhala molodoturkam Husejn vse bilshe rozhodivsya z uryadom i zokrema z jogo politikoyu centralizaciyi Ambiciyi Husejna bin Ali polyagali v zberezhenni posadi emira dlya sebe a v majbutnomu dlya svoyeyi rodini Vin pragnuv zbilshiti svoyu nezalezhnist todi yak centralnij uryad Yednosti ta progresu mav na meti zmenshiti yiyi Uryad prosuvav budivnictvo Hidzhazkoyi zaliznici spryamovane sered inshogo na obmezhennya avtonomiyi emira 1908 roku bulo vidkrito zaliznichne spoluchennya vid sirijskogo Damaska do Medini u Hidzhazi ale uryad planuvav yiyi prodovzhennya do Mekki i portu Dzhidda Ce bulo zagrozoyu dlya beduyinskih plemen sho volodili yedinim transportnim zasobom verblyudami i yihnomu pributkovomu kontrolyu nad marshrutami palomnikiv do svyatih misc Vikoristannya zaliznici i telegrafu nadavalo uryadu mozhlivist kontrolyuvati Medinu Mekku i reshtu Hidzhazu Zaprovadzhennya uryadovogo planu zrobilo b z Husejna zvichajnogo funkcionera tomu vin vidpoviv pidburyuvannyam pleminnih zavorushen proti budivnictva V roki sho pereduvali Pershij svitovij vijni tayemni tovaristva u Siriyi ta aravijski vozhdi plemen pragnuli otrimati bilshe prav nizh nadavala yim imperiya 1911 roku arabski deputati parlamentu Osmanskoyi imperiyi zaproponuvali Husejnu ocholiti ruh vizvolennya vid tureckogo yarma ale otrimali vidmovu Z cogo chasu arabski nacionalisti vvazhali jogo znaryaddyam v rukah tureckogo uryadu Dva sini Husejna brali aktivnu uchast v politichnomu zhitti Abdalla buv deputatom parlamentu vid Mekki a Fejsal vid Dzhiddi Abdalla perekonuvav batka vistupiti proti uryadu spodivayuchis na pidtrimku tayemnih tovaristv ta Britaniyi Fejsal radiv utrimatis Z pochatkom vijni uryad vidklav zavershennya budivnictva zaliznici prote zazhadav lyudskih resursiv dlya armiyi z dosit prozorim namirom Hidzhaz mav dopraviti svoyih soldativ dlya uchasti u viddalenih operaciyah a yihnye misce v garnizonah i kontrol nad Hidzhazom otrimayut turecki vijska Husejn prosiv uryad nadati groshej dlya rekrutuvannya vijska ta jogo sporyadzhennya ale tak i ne nadislav zhodnogo pidrozdilu do osmanskoyi armiyi Arabske povstannyaHocha na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Husejn lishavsya loyalnim do Osmanskoyi imperiyi vin za poradoyu sina Abdalli rozpochav tayemni peregovori z britancyami Britanskij vijskovij ministr feldmarshal lord Kitchener pid chas zustrichej v Kayiri v lyutomu kvitni 1914 roku z Abdalloyu obgovoryuvav mozhlivist utvorennya arabskogo halifatu z centrom u Mecci 1915 roku v listuvanni z cogo privodu z Genri Makmagonom Verhovnim komisarom Velikoyi Britaniyi v Sultanati Yegipet Husejn otrimav propoziciyu vistupiti v konflikti proti Osmanskoyi imperiyi na boci Antanti Vin zazhadav viznannya arabskoyi naciyi sho vklyuchala Hidzhaz ta prilegli teritoriyi a takozh progoloshennya Arabskogo islamskogo halifatu Verhovnij komisar Makmagon pogodivsya i zapevniv Husejna sho jogo dopomoga bude vinagorodzhena arabskoyu imperiyeyu yaka ohopit ves promizhok mizh Yegiptom i Persiyeyu za vinyatkom britanskih volodin ta interesiv v Kuvejti Adeni j sirijskomu uzberezhzhi Husejnu bulo nadano zaporuku arabskoyi nezalezhnosti sho bulo nesumisnim z zobov yazannyami Velikoyi Britaniyi shodo Franciyi yaki ostaotchno buli oformleni u travni 1916 roku Ugodoyu Sajksa Piko Pid tiskom podij i sharif i Velika Britaniya virishili vidklasti svoyi rozbizhnosti do povoyennogo vregulyuvannya konturi yakogo nemozhlivo bulo peredbachiti v 1916 roci Paralelno Husejn cherez svogo sina Fejsala vidnoviv kontakti z arabskimi nacionalistichnimi kolami Damaska tayemnimi tovaristvami al Ahd ta al Fatat Pochatok povstannya superechiv jogo poglyadam i buv dlya Husejna blizkim do viznannya porazki Jogo politika polyagala v tomu shob zajmati nejtralnu poziciyu i otrimuvati korist z oboh storin Vin neohoche zrushiv na storonu soyuznikiv zmushenij zrobiti ce pid zagrozoyu neminuchogo vidstoronennya uryadom molodoturkiv Na ostatochne rishennya vplinulo viyavlennya novih rizikiv sho vinikli vlitku 1915 roku koli Dzhemal pasha pochav pridushennya disidentiv v arabskih kolah z yakimi Husejn cherez svogo sina Fejsala pidtrimuvav kontakti v Damasku Buli provedeni areshti i dopiti do areshtovanih zastosovuvali torturi ta vlashtovuvali sudovi procesi 21 serpnya 1915 roku odinadcyat osib zasudili za zradu U nastupni misyaci hvilya areshtiv i sudovih procesiv zrosla nizka zaareshtovanih bula vidatnimi diyachami arabskogo zhittya sered nih buli lyudi sho mogli vikriti podrobici kontaktiv Fejsala z tayemnimi tovaristvami al Ahd ta al Fatat a takozh obicyanok nadanih Husejnua Kitchenerom i Makmagonom Sharif ne vpevnenij sho voni budut movchati zvernuvsya do Dzhemalya pashi ta Porti z prohannyam viyaviti miloserdya do uv yaznenih ale tilki skomprometuvav sebe cim zvernennyam U kvitni 1916 roku Husejn diznavsya vid Dzhemalya pashi pro 3 500 osmanskih voyakiv sho mali peretnuti Hidzhaz razom z grupoyu nimeckih oficeriv z metoyu sporudzhennya telegrafnoyi stanciyi na krayu Aravijskogo pivostrova Osmanskij kontingent buv dosit potuzhnim abi znishiti Husejna na shlyahu cherez jogo volodinnya Cya novina a takozh dvadcyat odna nova strata uv yaznenih 6 travnya v Bejruti i Damasku pidshtovhnuli sharifa do pospishnih improvizovanih dij i poshuku zahistu u britanskogo Korolivskogo flotu Peredbachlivij Husejn vzhe otrimav ponad 50 000 funtiv zolotom vid Porti priznachenih dlya organizaciyi i sporyadzhennya vijska na vijnu z anglijcyami do cogo vin dodav istotnij pershij vnesok z Britaniyi priznachenij dlya organizaciyi i sporyadzhennya vijska dlya borotbi z turkami Mizh 5 i 10 chervnya 1916 roku v Hidzhazi bulo ogolosheno arabske povstannya proti Osmanskoyi imperiyi Korolivskij flot negajno rushiv uzdovzh beregovoyi liniyi Hidzhazu sho zavadilo podalshomu prosuvannyu nimecko tureckih sil Uchasniki Arabskogo povstannya 1916 1918 rr Ochikuvalos sho povstannya otrimaye pidtrimku vsogo musulmanskogo i arabomovnogo svitiv Najgolovnisha nadiya pokladalas na pidtrimku arabskih chastin osmanskoyi armiyi Fejsal i Husejn povidomili Britaniyu sho ochikuyut priyednannya blizko 100 000 arabskih soldativ ce stanovilo priblizno tretinu bojovoyi potuzhnosti osmanskoyi armiyi Prote arabskogo povstannya na yake spodivavsya Husejn ne vidbulosya zhoden arabskij pidrozdil osmanskoyi armiyi ne priyednavsya do Husejna Zhoden politichnij abo vijskovij diyach Osmanskoyi imperiyi ne priyednavsya do nogo chi soyuznikiv Vijska Husejna skladalisya z kilkoh tisyach odnopleminnikiv subsidovanih britanskimi groshima vin ne mav regulyarnoyi armiyi i za mezhami Hidzhaza ta susidnih plemen ne otrimav pidtrimki povstannya v zhodnij chastini arabomovnogo svitu Za ocinkoyu T E Lourensa v listopadi 1916 roku abi rozbiti ozbroyenu starovinnimi mushketami armiyu sharifa vistachilo b odniyeyi roti tureckih regulyarnih vijsk Pervisna vijskova problema polyagala v bezporadnosti nevelikoyi kilkosti poslidovnikiv sharifa proti osmanskoyi artileriyi Yihni ataki na turecki garnizoni v Mecci ta Tayif buli vidbiti tak samo yak i ataki Medini i portu Dzhidda Britanski korabli i litaki prijshli na dopomogu i atakuvali Dzhiddu Pislya zahoplennya portu bula zabezpechena visadka britanskih musulmanskih vijsk z yegipetskoyi armiyi sho rushili v seredinu krayini dopomogti Husejnu vzyati Mekku i Tayif Britanci takozh legko zahopili porti Rabig zahishenij mensh nizh tridcyatma turkami ta Yanbu i takim chinom britanskij Korolivskij flot otrimav kontrol nad vsim aravijskim uzberezhzhyam Chervonogo morya Husejn zaboroniv peresuvannya krayinoyu hristiyanskim britanskim vijskovim pidrozdilam Vin trimavsya dumki z yakoyu pogodilisya i britanci sho ce zagrozhuvatime jogo avtoritetu v musulmanskomu sviti i sho prisutnist u svyatih miscyah nemusulman bude sprijnyata naselennyam yak gliboka obraza Ce stvoryuvalo problemu adzhe sam po sobi Husejn ne mig vporatisya z turkami Nemozhlivist uchasti britanskih ekspedicijnih sil v Hidzhazi zmusila britanskih politikiv naskilki ce bulo mozhlivo nadavati profesijnu vijskovu dopomogu Hidzhazu cherez musulmanskih oficeriv i soldativ Sam Husejn z pershih dniv svogo povstannya ne pripinyav spilkuvannya z molodoturkami abi pri mozhlivosti povernutisya na osmanskij bik Jogo programa lishalasya nezminnoyu vin pragnuv bilshoyi vladi i avtonomiyi v Osmanskij imperiyi a takozh spadkovosti svogo pravlinnya Hocha anglijci she ne znali pro jogo listuvanni z vorogom voni shvidko rozcharuvalisya v sharifi oskilki vin na yihnyu dumku ne buv liderom novostvorenogo arabskogo nacionalizmu malo cikavivsya nacionalizmom i yedinoyu turbotoyu mav rozshirennya povnovazhen i teritorij Korol HidzhazaEmir napolig na progoloshennya sebe korolem arabiv hocha britanci j poperedzhali jogo ne robiti cogo oskilki ci pretenziyi ne mali zhodnogo pidgruntya v arabskomu seredovishi Zreshtoyu Britaniya popri gliboko rozcharuvannya nezdatnistyu Husejna do kerivnictva bula zmushena pidtrimati jogo naskilki ce bulo mozhlivo Zgidno z piznishim zvitom Britaniya vitratila zagalom 11 miljoniv funtiv sterlingiv na subsiduvannya povstannya Husejna Husejn bin Ali v Yerusalimi z merom mista livoruch 1917 rik 2 go muharrama 1335 roku Hidzhri 30 zhovtnya 1916 r sin Husejna emir Abdalla sklikav medzhlis de progolosiv Husejna bin Ali suverenom arabskoyi naciyi Prisutni shvalili ce rishennya i progolosili jogo malikom al Arab korolem arabiv Popri zapevnennya Makmagona Husejn ne otrimav teritorij obicyanih jomu britanskimi soyuznikami Makmagon stverdzhuvav sho zemli yaki zaproponovani dlya novoyi arabskoyi derzhavi ne ye suto arabskimi ale spravzhnoyu prichinoyu vidmovi buli pretenziyi Franciyi na ci teritoriyi V seredini 1917 roku sharifska armiya skladalasya vzhe z blizko 5 000 regulyarnih i bagatoh tisyach neregulyarnih vijsk Znachnu chastinu regulyarnih sil stanovili arabski vijskovopoloneni z osmanskoyi armiyi bilshistyu irakci sho priyednalisya do povstannya Neregulyarni sili v masi buli nepidgotovlenimi i pogano navchenimi arabami sho na korotkij chas koli bojovi diyi vidbuvalisya poblizu yihnih domivok priyednuvalisya do povstannya Koli bojovi diyi viddalilisya vid Mekki bagato soldativ z Mekki virishili sho vikonali svoyu rol i povernulisya dodomu Povstanci dovgo ne mogli vzyati Medinu sho trimalasya do sichnya 1919 roku ale vodnochas prosunulisya na pivnich u napryamku Damasku stvorivshi shodi soyuznih plemen na zahodi Aravijskogo plato Zbroya zerno i zoloto sho buli nadani Britaniyeyu obsyag subsidiyi dorivnyuvav 125 000 funtiv sterlingiv na misyac buli zasobami formuvannya cih shodiv i golovnoyu rushijnoyu siloyu povstannya Bagato plemen borolisya za tih hto proponuvav yim najbilshi groshi Deyaki lideri plemen sho pogodilisya bitisya na boci Britaniyi i otrimali yiyi groshi ta zbroyu nezabarom pislya cogo perehodili na bik turok yaksho yim proponuvali bilshu platnyu Cya nestijkist demonstruvala vidsutnist zagalnoyi zacikavlenosti v arabskij yednosti kincevij meti sharifa Husejna Odnak silni navichki Fejsala u peregovorah zaluchili na bik povstannya bagato pleminnih vozhdiv nadavshi Hashimitam neobhidnu pidtrimku Pershi kilka misyaciv na choli povstannya perebuvav Ali vijsko povstanciv skladalosya z blizko 30 000 osib perevazhno ce buli neregulyarni chastini Do veresnya 1916 roku armiyu bulo podileno mizh sinami sharifa Husejna Ali Abdalloyu Fejsalom i Zajdom kozhen z yakih komanduvav shonajmenshe 6 000 neregulyarnih vijsk Nuri al Sayid i Dzhafar al Askari kolishni oficeri Osmanskoyi armiyi perekonani arabski nacionalisti priyednalisya do povstannya i ocholili armiyu bezposeredno sharifa Na pochatku 1917 roku regulyarni vijska skladali priblizno 4 000 osib Bilshist z nih perebuvali pid komanduvannyam Husejna abo Ali Z chasom koli najuspishnishim z chotiroh brativ stav Fejsal bilshist vijsk potrapila pid jogo kontrol Znachnoyu miroyu svoyimi uspihami Fejsal zavdyachuvav perebuvannyu poryad z nim Lourensa Aravijskogo sho nadav jomu dostup do danih britanskoyi rozvidki Pislya vzyattya Damasku Fejsal utverdivsya v Siriyi i praviv tam do ostatochnoyi porazki vid francuziv u franko sirijskij vijni 24 lipnya 1920 roku 1920 roku Liga Nacij virishila podiliti zemli Osmanskoyi imperiyi za novostvorenoyu mandatnoyu sistemoyu Krayina sho otrimala mandat bula vidpovidalnoyu za upravlinnya pidmandatnoyu teritoriyeyu do nabuttya neyu derzhavnoyi nezalezhnosti Britanci otrimali mandati Palestini ta Mesopotamiyi Irak a francuzi mandat Siriyi ta Livanu Ci mandati ta yihni kordoni vidpovidali rozdilu peredbachenomu ugodoyu Sajksa Piko 1916 roku Vignannya ta zrechennyaDeklaraciya Balfura uskladnila situaciyu v regioni oskilki obicyala stvorennya yevrejskoyi derzhavi v Palestini zamist nadannya ciyeyi teritoriyi sharifu Husejnu yak chastini arabskogo korolivstva Hocha palestinske pitannya ne otrimalo rishennya 1921 roku anglijci virishili nadati sinu Husejna Abdalli novostvorenij emirat Transjordaniyu Pid kontrolem Husejna britanci zalishili Hidzhaz i dopomogli Fejsalu prijti do vladi v Iraku Sharif Husejn prodovzhuvav praviti Hidzhazom i pislya skasuvannya tureckogo halifatu Velikimi nacionalnimi zborami Turechchini 3 bereznya 1924 ogolosiv sebe halifom Pretenziya na titul bula sprijnyata arabami superechlivo Nasampered ce posililo jogo davnij konflikt z Abdulazizom ibn Saudom sho mav misce cherez vidminnosti v religijnih perekonannyah Proti Ibn Sauda Husejn voyuvav na boci Osmanskoyi imperiyi she do Pershoyi svitovoyi vijni Hocha Velika Britaniya pidtrimuvala Husejna u arabskomu povstanni vona ne stala dopomagati jomu u vijni proti sauditiv Ibn Saud zajnyav Mekku Medinu i Dzhiddu U zhovtni 1924 korol Husejn buv zmushenij zrektisya korolivstva vtekti na Kipr a zgodom perebratisya v Transjordaniyu de jogo sin Abdalla buv emirom Popri vignannya i porazku u vijni Husejn prodovzhuvav vikoristovuvati titul halifa navit koli zhiv v emirati svogo sina Transjordaniyi Pislya zrechennya Husejna inshij z jogo siniv Ali na korotkij chas nasliduvav tron Hidzhaza i prodovzhiv vijnu ale tezh buv zmushenij tikati vid saudivskih vijsk Husejn bin Ali pomer v Ammani 1931 roku i buv pohovanij v Yerusalimi na Hramovij gori Shlyubi ta ditiHusejn mav chotiroh druzhin vid troh z nih u nogo bulo p yat siniv i tri dochki Ali ostannij korol Hidzhaza Hasan Abdalla emir i korol Transjordaniyi Fejsal korol Siriyi ta Iraku Zejd nastupnik korolya Iraku Fejsala II Fatima Saleha SaraNagorodiVelikij magistr zasnovnik Vishogo Ordena Vidrodzhennya Hidzhaz 1917 Velikij magistr zasnovnik Ordena Nezalezhnosti Hidzhaz 1921 Kavaler Velikogo lancyuga Ordena Muhammeda Ali Yegipet Licar Velikogo Hresta Orden Lazni Velika Britaniya 11 03 1920 Kavaler Ordena Slavi pershogo klasu Osmanska Imperiya 29 10 1908 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 121456161 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https damapedia com D8 A7 D9 84 D8 B4 D8 B1 D9 8A D9 81 D8 AD D8 B3 D9 8A D9 86 D8 A8 D9 86 D8 B9 D9 84 D9 8A https books google fr books id OeRSEAAAQBAJ https www britannica com biography Hussein ibn Ali https www royalark net Arabia hijaz1 htm https www tandfonline com doi full 10 1080 00263206 2019 1596895 Teitelbaum s 37 38 Dawn C Ernest 15 lyutogo 1960 Proceedings of the American Philosophical Society angl Vol 104 No 1 11 34 JSTOR 985602 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Fromkin s 112 113 Dahlan s 74 75 Tell Tariq 2000 Guns Gold and Grain U Heydemann Steven red angl University of California Press s 40 49 ISBN 978 0 5202 2422 3 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Fromkin s 114 115 Teitelbaum s 47 Teitelbaum s 49 Fromkin s 218 219 Brown Malcolm red 2005 angl Frontline Books s 76 ISBN 978 1 8536 7653 6 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Fromkin s 220 221 Fromkin s 223 Dahlan s 76 81 Tauber Eliezer 2014 angl Routledge s 101 164 ISBN 978 1 1351 9978 4 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Dahlan s 86 95 Teitelbaum s 243 245 Teitelbaum s 272 282 Commins David Lesch David W 2013 angl Scarecrow Press s 166 ISBN 978 0 8108 7966 9 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 14 bereznya 2010 Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 sichnya 2019 LiteraturaDahlan Malik 2018 angl Hurst s 71 103 ISBN 978 1 8490 4879 8 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Dann Uriel Shmuelevitz Aryeh Susser Asher 2013 angl Routledge ISBN 978 1 1363 0164 3 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Fromkin David 2010 angl Henry Holt and Company ISBN 978 1 4299 8852 0 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Teitelbaum Joshua 2001 angl C Hurst amp Co Publishers ISBN 978 1 8506 5460 5 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019

Дата публікації:
Топ