Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володавський повіт (рос. дореф. Влодавскій уѣздъ, пол. Powiat włodawski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Володава.
| Володавський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Холмська губернія, Седлецька губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Володава | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1176,0 (1885) | |||
| Населення | 72 476 осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Володава, Парчів | |||
| Попередники | Володавський округ | |||
| Наступники | Володавський повіт | |||
Волості
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Володава — с. Шуминка,
- Воля-Верещинська — с. Воля-Верещинська,
- Вирики — с. Вирики,
- Ганськ — с. Ганськ,
- Городище — с. Вишниці,
- Дубова-Колода — с. Дубова-Колода,
- Кривоверба — с. Кривоверба,
- Опілля — с. Опілля,
- Острів — с. Острів,
- Романів — с. Соснівка,
- Собібор — с. Собібор,
- Турно — с. Замолодичі,
- Тисьмениця — с. Тисьмениця,
- Устимів — с. Устимів.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Володавського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: місто Володава і волості Острів, Устимів, Воля-Верещинська, Володава, Вирики, Ганськ, Городище, Кривоверба, Опілля, Романів, Собібор і Турно та села Боднарівка, Білка, Угнин і Хмелів волості Дубова-Колода, села Бабянка, Колеховичі і Тисьмениця волості Тисьмениця.
Розташування
Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на півдні з Холмським повітом, на заході — з Любартівським, на північному сході — з Більським повітом, на північному заході — з Радинським, а на сході — з Берестейським Гродненської губернії і Володимир-Волинським повітом Волинської губернії. Площа повіту становила 1900,1 версти.
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 38 894 українськомовних греко-католиків.
В 1890 р. в повіті нараховувалось 83 474 особи, з них 3 701 особа непостійного проживання, у містах — 13 726 осіб, у селах — 69748 осіб. За віровизнанням: 50 397 православних (до 1875 р. — греко-католики), 15 290 римокатоликів, 15 516 юдеїв, 2 694 протестанти.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 035 осіб (49 389 чоловіків і 48 646 жінок). Найбільші міста — Володава (6673 осіб) та Парчів (6660 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 54 653 | 55,75 % |
| польська | 21 017 | 21,44 % |
| єврейська | 15 601 | 15,91 % |
| німецька | 4 237 | 4,32 % |
| російська | 2 271 | 2,32 % |
| інші | 256 | 0,26 % |
| Разом | 98 035 | 100 % |
У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 43 576 православних і 44 175 римо-католиків.
Інфраструктура
У 1906/1907 роках у повіті діяло 30 православних церков і 7 римо-католицьких костелів.
Див. також
Примітки
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Влодавский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- [pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7. (пол.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Powiat włodawski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 712. (пол.) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodavskij povit ros doref Vlodavskij uѣzd pol Powiat wlodawski istorichna administrativno teritorialna odinicya Sedleckoyi 1867 1912 i Holmskoyi 1912 1918 gubernij Rosijskoyi imperiyi ta Lyublinskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi Utvorenij u 1867 roci Povitovij centr misto Volodava Volodavskij povitGuberniya Holmska guberniya Sedlecka guberniyaCentr VolodavaStvorenij 1867Skasovanij 1939Plosha 1176 0 1885 Naselennya 72 476 osib 1897 Najbilshi mista Volodava ParchivPoperedniki Volodavskij okrugNastupniki Volodavskij povitVolostiVolodavskij povit 1907 V 1911 r povit podilyavsya na 14 volostej Volodava s Shuminka Volya Vereshinska s Volya Vereshinska Viriki s Viriki Gansk s Gansk Gorodishe s Vishnici Dubova Koloda s Dubova Koloda Krivoverba s Krivoverba Opillya s Opillya Ostriv s Ostriv Romaniv s Sosnivka Sobibor s Sobibor Turno s Zamolodichi Tismenicya s Tismenicya Ustimiv s Ustimiv Uhvaloyu drugoyi Dumi vid 9 travnya 1912 zakon 23 chervnya 1912 naselena ukrayincyami chastina Volodavskogo povitu peredana z Sedleckoyi guberniyi do novoutvorenoyi Holmskoyi misto Volodava i volosti Ostriv Ustimiv Volya Vereshinska Volodava Viriki Gansk Gorodishe Krivoverba Opillya Romaniv Sobibor i Turno ta sela Bodnarivka Bilka Ugnin i Hmeliv volosti Dubova Koloda sela Babyanka Kolehovichi i Tismenicya volosti Tismenicya RoztashuvannyaPovit roztashovuvavsya na pivdennomu shodi guberniyi Mezhuvav na pivdni z Holmskim povitom na zahodi z Lyubartivskim na pivnichnomu shodi z Bilskim povitom na pivnichnomu zahodi z Radinskim a na shodi z Berestejskim Grodnenskoyi guberniyi i Volodimir Volinskim povitom Volinskoyi guberniyi Plosha povitu stanovila 1900 1 versti NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 38 894 ukrayinskomovnih greko katolikiv V 1890 r v poviti narahovuvalos 83 474 osobi z nih 3 701 osoba nepostijnogo prozhivannya u mistah 13 726 osib u selah 69748 osib Za viroviznannyam 50 397 pravoslavnih do 1875 r greko katoliki 15 290 rimokatolikiv 15 516 yudeyiv 2 694 protestanti Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 98 035 osib 49 389 cholovikiv i 48 646 zhinok Najbilshi mista Volodava 6673 osib ta Parchiv 6660 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotokukrayinska 54 653 55 75 polska 21 017 21 44 yevrejska 15 601 15 91 nimecka 4 237 4 32 rosijska 2 271 2 32 inshi 256 0 26 Razom 98 035 100 U 1906 1907 rokah u poviti nalichuvalosya 43 576 pravoslavnih i 44 175 rimo katolikiv InfrastrukturaU 1906 1907 rokah u poviti diyalo 30 pravoslavnih cerkov i 7 rimo katolickih kosteliv Div takozhVolodavskij povitPrimitkiPervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Sedleckaya guberniya www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Vlodavskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej pl Znaczenie historyczne i wartosc naukowa referatu zlozonego w Izbie Panstwowej w sprawie wydzielenie Chelmszczyzny przez D N Czychaczewa Krakow 1913 S 5 7 pol DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Powiat wlodawski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 712 pol pol