Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тарасівці, Братство (Братерство) тарасівців — таємна політична організація, створена в Харкові1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Кобзаря, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його безсмертні ідеї.
| Братство тарасівців | |
|---|---|
 Братство тарасівців у Харкові | |
| Гасло | Не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо! |
| На честь | Шевченко Тарас Григорович |
| Тип | політична організація Таємне товариство d[1] |
| Засновано | 1891 Могила Тараса Шевченка[1] |
| Ідеологія | український націоналізм і федералізм |
| Країна |  Російська імперія |
| Розташування | гол. центри: Харків, Київ |
| Членів | ~100 |
 Братство тарасівців у Вікісховищі | |
Серед активних діячів Братства були відомі письменники й науковці: В. Боржковський, М. Вороний, Б. Грінченко, M. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, Є. Тимченко, В. Шемет, Микола Міхновський та інші.
Програма
Крім культурно-просвітницької діяльності (поширення української мови в родині, установах, школах, навчання дітей української грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), Тарасівці висунули політичні постулати визволення української нації з-під московського ярма, повної автономії для всіх народів Російської імперії та соціальної справедливості.
Наприкінці літа 1891 у Глинську на Сумщині, де працювали студенти, було закладено Програму товариства, яка не збереглась.
Ідеї, закладені в Програмі, були розвинуті, у 1893 проголошені на Шевченкові роковини в Харкові та надруковані у квітневому номері львівського журналу «Правда» під назвою «Profession de foi молодих українців»; їх пропагував Б. Грінченко у «Листах з України Наддніпрянської» та М. Коцюбинський у казці-алегорії «Хо».
Діяльність
Задум щодо організації спротиву українців тогочасній колоніальній політиці царату виник у групи харківських студентів, (Михайло Базькевич (Баськевич), Микола Байздренко, Віталій Боровик, Іван Липа), коли вони відвідували Тарасову могилу в Каневі влітку 1891.
Тарасівці проводили свою діяльність серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітництва. Спершу їхнім центром був Харків. У 1892 запрацювала філія в Києві (куди цю ідею привіз В. Боровик, і де згодом головував М. Міхновський, налічувала не менше 16 членів). Поступово з'являються осередки в Катеринославі, Лубнах, Одесі, Полтаві, Прилуках, Чернігові та ін., щонайменше 10-12. Загальна ж чисельність братчиків, за деякими оцінками, становила близько 100 осіб.
1893 року невдовзі після публікації «Profession de foi…» та стороннього доносу — жандармерія ліквідувала харківське ядро Братства. Опинився за ґратами й один із його фундаторів Іван Липа, засуджений за статтею «відторгнення Малоросії від Великої Росії», звідки вийшов через 13 місяців під постійний нагляд поліції. Київський гурток остаточно перебрав на себе лідерство.
Достеменно невідомо, скільки проіснувала організація. Називають різні дати, аж до 1902.
На честь руху була названа вулиця Братства тарасівців в місті Києві.
Див. також
Примітки
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2021.
- Символ віри молодих українців
- Бондар-Терещенко І. У задзеркаллі 1910-30-их років. — К.: Темпора, 2009. — 519, [8] с.: іл. — / Братство тарасівців: ми єсьмо націоналами (fb2) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Коллард Ю. Спогади юнацьких днів (1897—1906). [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Торонто: Срібна сурма, 1972. — 222 с.
- Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя). — К.: Парапан, 2002. — 396 с. — Бібліогр.: с. 377—392. — / Українська держава в поглядах та діях засновників УНР [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Турченко Ф. Г. Микола Міхновський: Життя і Слово (fb2) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
Література
- Липа І. Братерство тарасівців. Спомини // ЛНВ. 1925. № 7–8;
- Нариси з історії українського національного руху. К., 1994.
Посилання
- Ю. П. Лавров. «Братерство тарасівців» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 368. — .
- Ю. П. Лавров. Братство Тарасівців // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
- Тарасівці // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1878-1879. — 1000 екз.
- Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 90-91.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tarasivci Bratstvo Braterstvo tarasivciv tayemna politichna organizaciya stvorena v Harkovi1891 r Yiyi uchasniki dali klyatvu na mogili Kobzarya de prisyaglisya vsima zasobami poshiryuvati sered ukrayinciv jogo bezsmertni ideyi Bratstvo tarasivcivBratstvo tarasivciv u HarkoviGasloNe mi budemo koli Vkrayini voli j doli ne zdobudemo Na chestShevchenko Taras GrigorovichTippolitichna organizaciya Tayemne tovaristvo d 1 Zasnovano1891 Mogila Tarasa Shevchenka 1 Ideologiyaukrayinskij nacionalizm i federalizmKrayina Rosijska imperiyaRoztashuvannyagol centri Harkiv KiyivChleniv 100 Bratstvo tarasivciv u Vikishovishi Sered aktivnih diyachiv Bratstva buli vidomi pismenniki j naukovci V Borzhkovskij M Voronij B Grinchenko M Kononenko M Kocyubinskij V Samijlenko Ye Timchenko V Shemet Mikola Mihnovskij ta inshi ProgramaKrim kulturno prosvitnickoyi diyalnosti poshirennya ukrayinskoyi movi v rodini ustanovah shkolah navchannya ditej ukrayinskoyi gramoti dopovidej kultivuvannya idej Shevchenka Tarasivci visunuli politichni postulati vizvolennya ukrayinskoyi naciyi z pid moskovskogo yarma povnoyi avtonomiyi dlya vsih narodiv Rosijskoyi imperiyi ta socialnoyi spravedlivosti Mikola Mihnovskij pershij ideolog ukrayinskogo nacionalizmu ta organizator vijska Naprikinci lita 1891 u Glinsku na Sumshini de pracyuvali studenti bulo zakladeno Programu tovaristva yaka ne zbereglas Ideyi zakladeni v Programi buli rozvinuti u 1893 progolosheni na Shevchenkovi rokovini v Harkovi ta nadrukovani u kvitnevomu nomeri lvivskogo zhurnalu Pravda pid nazvoyu Profession de foi molodih ukrayinciv yih propaguvav B Grinchenko u Listah z Ukrayini Naddnipryanskoyi ta M Kocyubinskij u kazci alegoriyi Ho DiyalnistIvan Lipa Zadum shodo organizaciyi sprotivu ukrayinciv togochasnij kolonialnij politici caratu vinik u grupi harkivskih studentiv Mihajlo Bazkevich Baskevich Mikola Bajzdrenko Vitalij Borovik Ivan Lipa koli voni vidviduvali Tarasovu mogilu v Kanevi vlitku 1891 Tarasivci provodili svoyu diyalnist sered studentstva shkilnoyi molodi selyanstva i robitnictva Spershu yihnim centrom buv Harkiv U 1892 zapracyuvala filiya v Kiyevi kudi cyu ideyu priviz V Borovik i de zgodom golovuvav M Mihnovskij nalichuvala ne menshe 16 chleniv Postupovo z yavlyayutsya oseredki v Katerinoslavi Lubnah Odesi Poltavi Prilukah Chernigovi ta in shonajmenshe 10 12 Zagalna zh chiselnist bratchikiv za deyakimi ocinkami stanovila blizko 100 osib 1893 roku nevdovzi pislya publikaciyi Profession de foi ta storonnogo donosu zhandarmeriya likviduvala harkivske yadro Bratstva Opinivsya za gratami j odin iz jogo fundatoriv Ivan Lipa zasudzhenij za statteyu vidtorgnennya Malorosiyi vid Velikoyi Rosiyi zvidki vijshov cherez 13 misyaciv pid postijnij naglyad policiyi Kiyivskij gurtok ostatochno perebrav na sebe liderstvo Dostemenno nevidomo skilki proisnuvala organizaciya Nazivayut rizni dati azh do 1902 Na chest ruhu bula nazvana vulicya Bratstva tarasivciv v misti Kiyevi Div takozhUkrayinskij nacionalnij ruh Ukrayinski politichni organizaciyi v Rosijskij imperiyi Ukrayinski politichni organizaciyi v Imperiyi Gabsburgiv UNP 1902 Konstituciya MihnovskogoPrimitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 esu com ua Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2021 Simvol viri molodih ukrayinciv Bondar Tereshenko I U zadzerkalli 1910 30 ih rokiv K Tempora 2009 519 8 s il ISBN 978 966 8201 54 7 Bratstvo tarasivciv mi yesmo nacionalami fb2 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Kollard Yu Spogadi yunackih dniv 1897 1906 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Toronto Sribna surma 1972 222 s Saltovskij O I Koncepciyi ukrayinskoyi derzhavnosti v istoriyi vitchiznyanoyi politichnoyi dumki vid vitokiv do pochatku XX storichchya K Parapan 2002 396 s Bibliogr s 377 392 ISBN 966 8210 00 X Ukrayinska derzhava v poglyadah ta diyah zasnovnikiv UNR 7 listopada 2012 u Wayback Machine Turchenko F G Mikola Mihnovskij Zhittya i Slovo fb2 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 LiteraturaLipa I Braterstvo tarasivciv Spomini LNV 1925 7 8 Narisi z istoriyi ukrayinskogo nacionalnogo ruhu K 1994 PosilannyaYu P Lavrov Braterstvo tarasivciv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 368 ISBN 966 00 0734 5 Yu P Lavrov Bratstvo Tarasivciv Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 Tarasivci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1878 1879 1000 ekz Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 90 91