Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Їжате ць дикобра з Hystrix рід гризунів з родини їжатцевих Hystricidae Рід містить вісім видів найбільше у цій родині по

Hystrix

Hystrix

Їжате́ць, дикобра́з (Hystrix) — рід гризунів з родини їжатцевих (Hystricidae). Рід містить вісім видів (найбільше у цій родині), поширених в Африці, на Близькому Сході, в Індії, Південно-Східній Азії та островах Індонезійського архіпелагу. Представники роду проживають у саванах, рідколіссях, кам'янистих районах, лісах і плантаціях, але не в дощових лісах. Рід характеризується великими розмірами (довжина голови й тіла — до 80 см, вага — до 20 кг); грубими чорними щетинками на голові, кінцівках і череві; довгими голками з почерговими чорними й білими смугами на задній і бічній поверхні; коротким хвостом; великою головою. В Україні представники роду відомі за викопними рештками і за сучасними живими колекціями зоопарків.

Їжатець
Період існування: ранній міоцен — наш час
image
Їжатець чубатий (Hystrix cristata)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Клада: Гліреси (Glires)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Інфраряд: Hystricognathi
Парворяд: Phiomorpha
Родина: Їжатцеві (Hystricidae)
Рід: Їжатець (Hystrix)
Linnaeus, 1758
Типовий вид
Hystrix cristata
Linnaeus, 1758
Підроди
  • Acanthion
  • Hystrix
  • Thecurus
image Вікісховище: Hystrix

Систематика

Рід Їжатець (Hystrix) — типовий рід родини їжатцеві (Hystricidae). Рід включає 8 видів, які групують у три підроди.

  • Підрід Hystrix
  • Підрід Acanthion
  • Підрід Thecurus
  • викопні види:
    • †Hystrix arayanensis — пізній міоцен Афганістану
    • † — пізній міоцен Китаю
    • † — ранній пліоцен Північного Кавказу
    • †Hystrix depereti — міоцен Італії й пліоцен Франції
    • † — ранній плейстоцен Китаю
    • † — пізній міоцен Туреччини
    • † — середній пліоцен Африки
    • † — пізній міоцен — ранній пліоцен Китаю
    • † — пліоцен Китаю
    • † — пліоцен — ранній плейстоцен Африки
    • †Hystrix parvae (syn. Hystrix suevica) — міоцен Угорщини, Австрії, Німеччини, Іспанії,
    • †Hystrix paukensis — пізній міоцен-пліоцен М'янми
    • †Hystrix primigenia — пізній міоцен-пліоцен країн: Іспанія, Франція, Грузія, Польща, Іспанія, Болгарія, Греція, Росія, Туреччина
    • †Hystrix refossa — плейстоцен Китаю
    • † — пліоцен Китаю
    • † — пізній пліоцен Таджикистану
    • † — пізній пліоцен — пізній плейстоцен від Центральної Європи до берегів Каспійського моря і до Центральної Азії
    • † — пліоцен-плейстоцен Китаю

Відомі представники та поширення

image
Їжатець індійський

Найвідоміші представники роду — їжатець індійський (Hystrix indica), що мешкає в Індії, Середній Азії, Закавказзі та Передкавказзі, та їжатець чубатий (Hystrix cristata), що мешкає у південній частині Європи (найімовірніше давній інтродуцент) та на півночі Африки.

Останніми роками через глобальне потепління ареали їжатців просуваються на північ. Зокрема, їжатець індійський (Hystrix indica) протягом 2000—2010 років сформував життєздатні популяції в Дагестані, на північ від Кавказького вододілу[3] [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.].

Викопні види

image
Їжатець малайський (Hystrix brachyura)— вид, який ідентифікували у складі викопних з території України

Більшість викопних видів відомі лише за невеликими колекціями зубів. Зокрема, в Україні було знайдено кілька окремих зубів з раннього плейстоцену на Тарханкутському півострові, нижньощелепну кістку з пізнього плейстоцену, біля селища Іллінка, неподалік від Одеси. Обидві знахідки було віднесено до виду Hystrix vinogradovi. За останніми дослідженнями цей вид вважається синонімом Hystrix brachyura (себто вид підроду Acanthion, поширений тепер у південно-східній Азії).

Морфологія

Загальний вигляд

Довжина дорослих тварин сягає 80 см. Маса до 15 кг.

Передні кінцівки чотирипалі, задні — п'ятипалі. Задні кінцівки з найдовшим внутрішнім пальцем серед усіх представників вищого таксона. Третій і четвертий пальці приблизно однакові, і довші за інші. Покрив із голок найрозвинутіший серед усіх представників родини. Голки найбільше диференційовані, а волосяний покрив найбільше редукований. На загривку добре розвинена «грива» з довгих та пружних вигнутих голок, що частково прикриває довгі, гострі голки верхньої поверхні тіла. Обидва типи голок мають кілька почергових білих і чорних поясків. Пустотілі голки-брязкальця хвоста відносно численніші і добре розвинуті, як і короткі й гострі білі голки навколо них.

image
Череп виду Hystrix cristata

Череп із видовженим лицьовим і укороченим потиличним відділом — відстань від середини лобно-тім'яного шва до середини потиличного гребеня менша третини основної довжини черепа. Верхня поверхня черепа помітно надута, лінія профілю опукла. Лобні кістки коротші за носові. Задній край носових кісток доходить до рівня передньо-горішніх кутів очних ямок, а найбільша ширина кожної кістки значно перевищує половину ширини лобової кістки. Ширина слухових барабанів не буває меншою за їхню довжину, і є зазвичай рівною або трохи більшою. Довжина нижньої діастеми не менша за зовнішню альвеолярну довжину P4-M2.

Голки

image
Різні типи голок їжатців

Їжатці відомі своїми найдовшими голками серед ссавців. Голки є видозміною довгого остьового волосся. Декотрі з голок досягають 40 см довжини і 7 мм діаметром.

Деякі легенди розповідають, що їжатець, тікаючи від ворога, може «стріляти» своїми голками, проте цей факт є вигадкою. Функція голок — захисна. Це пояснюється тим, що голки тримаються неміцно. При нападі їжатець трясе хвостом, унаслідок чого вилітають голки[].

Значення

Їжатців нерідко утримують у живих колекціях. Зокрема, в Україні їх утримують і розводять у Київському, Харківському та Рівненському зоопарках. Ці тварини є доволі рухливими і приваблюють відвідувачів звіринців своїм дивним зовнішнім виглядом (звідси інша, запозичена з російської мови, назва «дикобраз», тобто «диковинного вигляду звір»). Однією з перших згадок їжатця при описах звіринців можна знайти у відомому путівникові «Київ», виданого 1930 року за редакцією Федора Ернста.

Як і всі гризуни, їжатці погано привчаються і навчаються, тому їх не часто беруть як артистів до цирку.

У давні часи (переважно 19 ст.) серед рибалок було надзвичайно поширене використання голок їжатців як поплавців для вудок. Такі поплавці були міцними і практично не намокали. Називали їх «їжатцеве перо» (Сабанєєв та ін.).

Представники їжатців є шкідниками городів, посівів зернових та садових культур. М'ясо їстівне.

Назва

Див. також: Синоніми у зоологічній систематиці в українській мові

Етимологія

У Вікісловнику є сторінка їжатець.
У Вікісловнику є сторінка дикобраз.

Наукова назва лат. hystrix походить від дав.-гр. ὕστριξ ‎— грецької назви цієї тварини.

Українська вернакулярна назва тварини — їжатець (або їжáтка) — пов'язана з найпомітнішою її особливістю — наявністю довгих голок (однокорінне з «їжак», «їжачитися» тощо).

За О. Карабутою (2003), суфікс «-ець» є одним з найпоширеніших при формуванні зооназв, додавання якого до іменникових основ дозволяє посилити називну особливість (окрім «їжатець», наводяться такі приклади: песець, телець; воронець, лінивець, сивець, сліпець).

Поширена в Україні інша назва — «дикобраз» — є запозиченням з російської та походить від слів дикий, диковина та образ (тварина диковинної подоби).

Широковідома англійська назва «поркупін» (porcupine) походить від середньоанглійського та англо-фр. «porc» = свиня, свинина (так само лат. «porcus» = свиня, опорос) та «pine» — так само із середньоанглійського та староанглійського «pīn» = шпилька, з лат. «pinus» = сосна. Себто, разом це можна перекласти як «порося голчасте», або «свиня наїжачена» тощо.

«Великий їжак»

У деяких країнах їжатців вважають їжаками. Зокрема, поширені в Туркменістані їжатці місцевим населенням називаються «їжаками великими» (прямий переклад з туркменської). У книжці «Краса сонячного краю» акад. Анна-Мухамед Кличев (1979) у розділі «їжаки» (с. 108—109) пише про те, що в Туркменістані живуть два види їжаків — їжак малий, або звичайний, та їжак великий, або їжатець (рос. дикобраз).

Назва «їжатець» в українськомовній літературі

Ця тварина нечасто згадується в літературі, виданій в Україні, позаяк їжатець є дуже рідкісним видом у нашій фауні. Існує низка прикладів використання, як назви цієї тварини, в україномовній літературі саме слова «їжатець»:

У науковій літературі

  • Михайло Полянський Зоологія, 1874: «Ѣжатець чубатый (Hystrix cristata…)».
  • Малоруско-німецкий словар (ред. Євгений Желеховский), 1886 рік.: «їжатець — stahelschwein»
  • Російсько-український словничок термінів природознавства і географії (упорядник К. В. Дубняк), м. Кобеляк Полтавська обл. 1917 р.: «дикобраз — їжатка»
  • Дубровський В.Г. Словник московсько-український. — Київ : Рідна мова, 1918. — 542 с.
  • Іваницький С., Шумлянський Ф. Російсько-український словник. — Вінниця : Видання відділу народньої освіти Подільської Губерніяльної Народньої Управи, 1918. — С. 90.
  • Російсько-український словник (гол. ред. А. Е. Кримський та С.О. Єфремов), 1924–33рр., перевидано 2007 рік.: «дикобраз, зоол. — їжате́ць (р. -тця́), ж. р. їжа́тка.»
  • Шарлемань М., Татарко К. Назви хребетних тварин // Словник зоологічної номенклатури. Частина 2 (Київ: Держ. вид-во України, 1927): «208. Hystricidae — Їжатцюваті. р[ос]. — Дикобразы. н[ім]. — Erdstachelschwein. … 210. Hystrix cristata L. — Їжатець чубатий. Їжатець чубатий (Пол[янський].), Їжатка (Грінч[енко].). р[ос]. — Дикобраз. нім. — Stachelschwein.»
  • Полонський Х. (Українська Академія Наук) — Матеріяли до української термінології та номенклатури, том XI, Словник природничої термінології (проєкт), Державне видавництво України, 1928, ст. 30: «Дикобраз, Hystrix L. — їжате́ць».
  • Григорій Голоскевич — Правописний словник (за нормами УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ Всеукраїнської Академії Наук), Харків, 1929, с.221: їжате́ць, -тця́, -тце́ві; -тці’, -тці'в
  • Ізюмов О. — Російсько-український словник (видання четверте доповнене й виправлене за новим правописом), Державне видавництво України, Харків, Київ, 1930: «дикобраз, зоол. — їжате́ць, -тця; -зовый — їжате́цький, -а, -е».
  • Українська загальна енциклопедія під головною редакцією Івана Раковського. — Станіслав: «Союзна друкарня». — Том II, 1930—1933. «Їжатець, їжатка (Hystrix), гризун до 7 дм дов., зверху вкритий довгими роговими колючками»
  • Паночіні С. Словник біологічної термінології. — Харків : Радянська школа, 1931. — С. 20.
  • Київ, довідник (ред. Федор Ернст, 800 ст.), Київ, 1930, розділ «Київський Зоологічний Сад», 675 ст.: «Ліворуч містяться тварини та хижі птахи, що їх нечасто можна спостерігати в природі, через вночішній спосіб їхнього життя — це вовки, їжатці (дикобрази), сови, пугачі, а трохи далі — величезні представники хижих птахів — грифи, орлани-білохвости, орли (беркути, могильники)…»
  • Етимологічний словник української мови, том 2, Київ, Наукова думка, 1985 р.: "[їжатець] (зоол.) "дикобраз, Hystrix"Ж, [їжатка] — похідні утворення від [їж] «їжак»; назви зумовлені зовнішньою подібністю тварин."
  • УРЕС том 1, 1987 (ред. Ф. С. Бабичев, А. В. Кудрицький): «ДИКОБРАЗ, їжатець (Hystrix) — рід гризунів. Тіло (довж. до 90 см) зверху вкрите голками (довж. до 40 см).»
  • Павло Штепа. Словник чужомовних слів і термінів (Монреаль, 1977 р.): «дикобраз (тварина) — їжатець»
  • Російсько-український словник (Українська академія наук): «Як перекласти ДИКОБРАЗ? — ЇЖАТЕЦЬ»
  • Морфемна будова зооназв: «У словотворчій структурі аналізованих назв поширений також суфікс -ець. Шляхом додавання цього суфікса до іменникових основ утворилися зооназви, твірна основа яких указує на особливість тварини: їжатець, песець, телець; воронець, лінивець, сивець, сліпець.».
  • Огляд «Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів…» (Збірник праць Зоологічного музею ННПМ НАН України. Київ, 2009, № 40 / За ред. Ю. Некрутенка) «… розрізняють такі три основні групи гризунів: сциуроморфи („вивірковидні“, Sciuromorpha) міоморфи („мишовидні“, Myomorpha) та гістрікоморфи („їжатцевидні“, Hystricomorpha).»
  • Загороднюк, І.; Харчук, С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Наук. вісн. НУБіП України. Сер. Лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164, частина 3. — С. 124–135.
  • Царик, Й.В.; Хамар, І.С.; Дикий, І.В.; Горбань, І.М.; Лєснік, В.В.; Сребродольська Є.Б. Зоологія хордових : підручник. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — С. 306. — (серія).
  • Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 103, 107, 112. — .

У художній літературі

  • Фенімор Купер «Звіробій»: «Жоден червоний воїн не верещатиме, мов недорізаний кабан. Той стогін виривається з горлянки блідолицього, з грудей інгіза, і звуки ці приємні, мов дівоча пісня. Пес! Смердючий тхір! Бабак! Видра! Їжатець!»… «Придивившись до мокасина, Уа-та-Уа впевнено сказала, що він гуронський, бо на передку по-особливому розташовані голки їжатця.»
  • / Вірши / Віґілії LXXVI: «Ні соломини, на яку — зіпертись. І на долоні, як молюск — життя. Ні звуку — лиш світанку їжатець.»
  • / Роман про людське призначення (роман): «… їм прочинив їжатець, що їв сиру картоплину з тим самим сумнозосередженим виразом, як той інший їжатець, котрий так сподобався Федорові, ще перед війною в Київському зоопарку, куди Федора водила мати до арешту батька…»
  • Словник мудрої голови. А. Вовк. Відповіді та зауваги до словогри. Ч. 8 (про тварин) Юнак, 1982, № 12 с. 17): «Тут зате живе подібна тварина з багато довшими шпильками, що зветься porcupine. її українська назва є ЇЖАТЕЦЬ, але не „дикобраз“, що є російське слово».
  • Франсуа Рабле Ґарґантюа і Пантаґрюель (роман, переклад зі старофранцузької) [ 25 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Definition: porcupine // Webster's Online Dictionary with Multilingual Thesaurus Translation[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

  1. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 20.
  2. Раковський, І (гол. ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станіславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 2. — С. 144.
  3. Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. Серія: лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164. — № 3. — С. 124–135.
  4. Царик, Й.В. Хамар, І.С., Дикий І. В. та ін. Зоологія хордових. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — С. 306.
  5. Дикобраз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Kingdon, J.; Happold, D.; Butynski, T.; Hoffmann, M.; Happold, M.; Kalina, J. Mammals of Africa. — Bloomsbury Publishing, 2013. — Т. 1–6. — С. 674. — .
  7. Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 1645. — .
  8. D.J. van Weers. The porcupine Hystrix refossa Gervais, 1852 from the Plio-Pleistocene of Europe, with notes on other fossil and extant species of the genus Hystrix // Scripta Geologica. — 1994. — Т. 106. — С. 35-52. з джерела 4 листопада 2016. Процитовано 13 серпня 2011.
  9. Gennady F. Baryshnikov. Pleistocene small porcupine from the Ural Mountains , Russia , with note on taxonomy of Hystrix vinogradovi (Rodentia, Hystricidae) // Russian Journal of Theriology. — 2003. — Т. 2, вип. 1. — С. 43-47. з джерела 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2011.
  10. D.J. van Weers. A taxonomic revision of the Pleistocene Hystrix (Hystricidae, Rodentia) from Eurasia with notes on the evolution of the family // Contributions to Zoology. — 2005. — Т. 74, вип. 3/4. — С. 301-312. з джерела 4 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2011.
  11. (І.М.Громов)під заг. керівництвом І.І.Соколова. Млекопитающие фауны СССР. — Видавництво АН СРСР, 1963. — Т. 1. — С. 348-349.
  12. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 25.03.2018.
  13. . Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 25.03.2018.
  14. Штепа, П. Словник чужомовних слів і термінів. — Монреаль, 1977. з джерела 3 листопада 2011
  15. О. Карабута // Південний архів. Філолог. науки. Херсон, 2003. Вип. ХХІ
  16. Загороднюк, І.В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Збірник праць Зоологічного музею. — 2008–2009. — № 40. — С. 149.
  17. (пер. Леоніда Солонька [ 1 вересня 2011 у Wayback Machine.])
  18. [1][недоступне посилання з серпня 2019]
  19. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  20. [2]
  21. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2014. Процитовано 15 серпня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yizhate c dikobra z Hystrix rid grizuniv z rodini yizhatcevih Hystricidae Rid mistit visim vidiv najbilshe u cij rodini poshirenih v Africi na Blizkomu Shodi v Indiyi Pivdenno Shidnij Aziyi ta ostrovah Indonezijskogo arhipelagu Predstavniki rodu prozhivayut u savanah ridkolissyah kam yanistih rajonah lisah i plantaciyah ale ne v doshovih lisah Rid harakterizuyetsya velikimi rozmirami dovzhina golovi j tila do 80 sm vaga do 20 kg grubimi chornimi shetinkami na golovi kincivkah i cherevi dovgimi golkami z pochergovimi chornimi j bilimi smugami na zadnij i bichnij poverhni korotkim hvostom velikoyu golovoyu V Ukrayini predstavniki rodu vidomi za vikopnimi reshtkami i za suchasnimi zhivimi kolekciyami zooparkiv Yizhatec Period isnuvannya rannij miocen nash chasYizhatec chubatij Hystrix cristata Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Klada Gliresi Glires Ryad Mishopodibni Rodentia Pidryad Yizhatcevidi Hystricomorpha Infraryad HystricognathiParvoryad PhiomorphaRodina Yizhatcevi Hystricidae Rid Yizhatec Hystrix Linnaeus 1758Tipovij vidHystrix cristata Linnaeus 1758PidrodiAcanthion Hystrix ThecurusVikishovishe HystrixSistematikaRid Yizhatec Hystrix tipovij rid rodini yizhatcevi Hystricidae Rid vklyuchaye 8 vidiv yaki grupuyut u tri pidrodi Pidrid Hystrix yizhatec afrikanskij Hystrix africaeaustralis vikopni reshtki znajdeno vid pliocenu do chetvertinnogo periodu pd sh i pn Afriki yizhatec chubatij Hystrix cristata vikopni reshtki znajdeno vid pliocenu do chetvertinnogo periodu Afriki yizhatec indijskij Hystrix indica Pidrid Acanthion yizhatec malajskij Hystrix brachyura yizhatec zondskij Hystrix javanica Pidrid Thecurus Hystrix crassispinis yizhatec tovstogolkovij Hystrix pumila yizhatec filippinskij Hystrix sumatrae yizhatec sumatranskij vikopni vidi Hystrix arayanensis piznij miocen Afganistanu piznij miocen Kitayu rannij pliocen Pivnichnogo Kavkazu Hystrix depereti miocen Italiyi j pliocen Franciyi rannij plejstocen Kitayu piznij miocen Turechchini serednij pliocen Afriki piznij miocen rannij pliocen Kitayu pliocen Kitayu pliocen rannij plejstocen Afriki Hystrix parvae syn Hystrix suevica miocen Ugorshini Avstriyi Nimechchini Ispaniyi Hystrix paukensis piznij miocen pliocen M yanmi Hystrix primigenia piznij miocen pliocen krayin Ispaniya Franciya Gruziya Polsha Ispaniya Bolgariya Greciya Rosiya Turechchina Hystrix refossa plejstocen Kitayu pliocen Kitayu piznij pliocen Tadzhikistanu piznij pliocen piznij plejstocen vid Centralnoyi Yevropi do beregiv Kaspijskogo morya i do Centralnoyi Aziyi pliocen plejstocen KitayuVidomi predstavniki ta poshirennyaYizhatec indijskij Najvidomishi predstavniki rodu yizhatec indijskij Hystrix indica sho meshkaye v Indiyi Serednij Aziyi Zakavkazzi ta Peredkavkazzi ta yizhatec chubatij Hystrix cristata sho meshkaye u pivdennij chastini Yevropi najimovirnishe davnij introducent ta na pivnochi Afriki Ostannimi rokami cherez globalne poteplinnya areali yizhatciv prosuvayutsya na pivnich Zokrema yizhatec indijskij Hystrix indica protyagom 2000 2010 rokiv sformuvav zhittyezdatni populyaciyi v Dagestani na pivnich vid Kavkazkogo vododilu 3 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Vikopni vidiYizhatec malajskij Hystrix brachyura vid yakij identifikuvali u skladi vikopnih z teritoriyi Ukrayini Bilshist vikopnih vidiv vidomi lishe za nevelikimi kolekciyami zubiv Zokrema v Ukrayini bulo znajdeno kilka okremih zubiv z rannogo plejstocenu na Tarhankutskomu pivostrovi nizhnoshelepnu kistku z piznogo plejstocenu bilya selisha Illinka nepodalik vid Odesi Obidvi znahidki bulo vidneseno do vidu Hystrix vinogradovi Za ostannimi doslidzhennyami cej vid vvazhayetsya sinonimom Hystrix brachyura sebto vid pidrodu Acanthion poshirenij teper u pivdenno shidnij Aziyi MorfologiyaZagalnij viglyad Dovzhina doroslih tvarin syagaye 80 sm Masa do 15 kg Peredni kincivki chotiripali zadni p yatipali Zadni kincivki z najdovshim vnutrishnim palcem sered usih predstavnikiv vishogo taksona Tretij i chetvertij palci priblizno odnakovi i dovshi za inshi Pokriv iz golok najrozvinutishij sered usih predstavnikiv rodini Golki najbilshe diferencijovani a volosyanij pokriv najbilshe redukovanij Na zagrivku dobre rozvinena griva z dovgih ta pruzhnih vignutih golok sho chastkovo prikrivaye dovgi gostri golki verhnoyi poverhni tila Obidva tipi golok mayut kilka pochergovih bilih i chornih poyaskiv Pustotili golki bryazkalcya hvosta vidnosno chislennishi i dobre rozvinuti yak i korotki j gostri bili golki navkolo nih Cherep vidu Hystrix cristata Cherep iz vidovzhenim licovim i ukorochenim potilichnim viddilom vidstan vid seredini lobno tim yanogo shva do seredini potilichnogo grebenya mensha tretini osnovnoyi dovzhini cherepa Verhnya poverhnya cherepa pomitno naduta liniya profilyu opukla Lobni kistki korotshi za nosovi Zadnij kraj nosovih kistok dohodit do rivnya peredno gorishnih kutiv ochnih yamok a najbilsha shirina kozhnoyi kistki znachno perevishuye polovinu shirini lobovoyi kistki Shirina sluhovih barabaniv ne buvaye menshoyu za yihnyu dovzhinu i ye zazvichaj rivnoyu abo trohi bilshoyu Dovzhina nizhnoyi diastemi ne mensha za zovnishnyu alveolyarnu dovzhinu P4 M2 Golki Rizni tipi golok yizhatciv Yizhatci vidomi svoyimi najdovshimi golkami sered ssavciv Golki ye vidozminoyu dovgogo ostovogo volossya Dekotri z golok dosyagayut 40 sm dovzhini i 7 mm diametrom Deyaki legendi rozpovidayut sho yizhatec tikayuchi vid voroga mozhe strilyati svoyimi golkami prote cej fakt ye vigadkoyu Funkciya golok zahisna Ce poyasnyuyetsya tim sho golki trimayutsya nemicno Pri napadi yizhatec tryase hvostom unaslidok chogo vilitayut golki dzherelo ZnachennyaYizhatciv neridko utrimuyut u zhivih kolekciyah Zokrema v Ukrayini yih utrimuyut i rozvodyat u Kiyivskomu Harkivskomu ta Rivnenskomu zooparkah Ci tvarini ye dovoli ruhlivimi i privablyuyut vidviduvachiv zvirinciv svoyim divnim zovnishnim viglyadom zvidsi insha zapozichena z rosijskoyi movi nazva dikobraz tobto dikovinnogo viglyadu zvir Odniyeyu z pershih zgadok yizhatcya pri opisah zvirinciv mozhna znajti u vidomomu putivnikovi Kiyiv vidanogo 1930 roku za redakciyeyu Fedora Ernsta Yak i vsi grizuni yizhatci pogano privchayutsya i navchayutsya tomu yih ne chasto berut yak artistiv do cirku U davni chasi perevazhno 19 st sered ribalok bulo nadzvichajno poshirene vikoristannya golok yizhatciv yak poplavciv dlya vudok Taki poplavci buli micnimi i praktichno ne namokali Nazivali yih yizhatceve pero Sabanyeyev ta in Predstavniki yizhatciv ye shkidnikami gorodiv posiviv zernovih ta sadovih kultur M yaso yistivne NazvaDiv takozh Sinonimi u zoologichnij sistematici v ukrayinskij movi Etimologiya U Vikislovniku ye storinka yizhatec U Vikislovniku ye storinka dikobraz Naukova nazva lat hystrix pohodit vid dav gr ὕstri3 greckoyi nazvi ciyeyi tvarini Ukrayinska vernakulyarna nazva tvarini yizhatec abo yizhatka pov yazana z najpomitnishoyu yiyi osoblivistyu nayavnistyu dovgih golok odnokorinne z yizhak yizhachitisya tosho Za O Karabutoyu 2003 sufiks ec ye odnim z najposhirenishih pri formuvanni zoonazv dodavannya yakogo do imennikovih osnov dozvolyaye posiliti nazivnu osoblivist okrim yizhatec navodyatsya taki prikladi pesec telec voronec linivec sivec slipec Poshirena v Ukrayini insha nazva dikobraz ye zapozichennyam z rosijskoyi ta pohodit vid sliv dikij dikovina ta obraz tvarina dikovinnoyi podobi Shirokovidoma anglijska nazva porkupin porcupine pohodit vid serednoanglijskogo ta anglo fr porc svinya svinina tak samo lat porcus svinya oporos ta pine tak samo iz serednoanglijskogo ta staroanglijskogo pin shpilka z lat pinus sosna Sebto razom ce mozhna pereklasti yak porosya golchaste abo svinya nayizhachena tosho Velikij yizhak U deyakih krayinah yizhatciv vvazhayut yizhakami Zokrema poshireni v Turkmenistani yizhatci miscevim naselennyam nazivayutsya yizhakami velikimi pryamij pereklad z turkmenskoyi U knizhci Krasa sonyachnogo krayu akad Anna Muhamed Klichev 1979 u rozdili yizhaki s 108 109 pishe pro te sho v Turkmenistani zhivut dva vidi yizhakiv yizhak malij abo zvichajnij ta yizhak velikij abo yizhatec ros dikobraz Nazva yizhatec v ukrayinskomovnij literaturi Cya tvarina nechasto zgaduyetsya v literaturi vidanij v Ukrayini pozayak yizhatec ye duzhe ridkisnim vidom u nashij fauni Isnuye nizka prikladiv vikoristannya yak nazvi ciyeyi tvarini v ukrayinomovnij literaturi same slova yizhatec U naukovij literaturi Mihajlo Polyanskij Zoologiya 1874 Ѣzhatec chubatyj Hystrix cristata Malorusko nimeckij slovar red Yevgenij Zhelehovskij 1886 rik yizhatec stahelschwein Rosijsko ukrayinskij slovnichok terminiv prirodoznavstva i geografiyi uporyadnik K V Dubnyak m Kobelyak Poltavska obl 1917 r dikobraz yizhatka Dubrovskij V G Slovnik moskovsko ukrayinskij Kiyiv Ridna mova 1918 542 s Ivanickij S Shumlyanskij F Rosijsko ukrayinskij slovnik Vinnicya Vidannya viddilu narodnoyi osviti Podilskoyi Guberniyalnoyi Narodnoyi Upravi 1918 S 90 Rosijsko ukrayinskij slovnik gol red A E Krimskij ta S O Yefremov 1924 33rr perevidano 2007 rik dikobraz zool yizhate c r tcya zh r yizha tka Sharleman M Tatarko K Nazvi hrebetnih tvarin Slovnik zoologichnoyi nomenklaturi Chastina 2 Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 208 Hystricidae Yizhatcyuvati r os Dikobrazy n im Erdstachelschwein 210 Hystrix cristata L Yizhatec chubatij Yizhatec chubatij Pol yanskij Yizhatka Grinch enko r os Dikobraz nim Stachelschwein Polonskij H Ukrayinska Akademiya Nauk Materiyali do ukrayinskoyi terminologiyi ta nomenklaturi tom XI Slovnik prirodnichoyi terminologiyi proyekt Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1928 st 30 Dikobraz Hystrix L yizhate c Grigorij Goloskevich Pravopisnij slovnik za normami UKRAYiNSKOGO PRAVOPISU Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk Harkiv 1929 s 221 yizhate c tcya tce vi tci tci v Izyumov O Rosijsko ukrayinskij slovnik vidannya chetverte dopovnene j vipravlene za novim pravopisom Derzhavne vidavnictvo Ukrayini Harkiv Kiyiv 1930 dikobraz zool yizhate c tcya zovyj yizhate ckij a e Ukrayinska zagalna enciklopediya pid golovnoyu redakciyeyu Ivana Rakovskogo Stanislav Soyuzna drukarnya Tom II 1930 1933 Yizhatec yizhatka Hystrix grizun do 7 dm dov zverhu vkritij dovgimi rogovimi kolyuchkami Panochini S Slovnik biologichnoyi terminologiyi Harkiv Radyanska shkola 1931 S 20 Kiyiv dovidnik red Fedor Ernst 800 st Kiyiv 1930 rozdil Kiyivskij Zoologichnij Sad 675 st Livoruch mistyatsya tvarini ta hizhi ptahi sho yih nechasto mozhna sposterigati v prirodi cherez vnochishnij sposib yihnogo zhittya ce vovki yizhatci dikobrazi sovi pugachi a trohi dali velichezni predstavniki hizhih ptahiv grifi orlani bilohvosti orli berkuti mogilniki Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi tom 2 Kiyiv Naukova dumka 1985 r yizhatec zool dikobraz Hystrix Zh yizhatka pohidni utvorennya vid yizh yizhak nazvi zumovleni zovnishnoyu podibnistyu tvarin URES tom 1 1987 red F S Babichev A V Kudrickij DIKOBRAZ yizhatec Hystrix rid grizuniv Tilo dovzh do 90 sm zverhu vkrite golkami dovzh do 40 sm Pavlo Shtepa Slovnik chuzhomovnih sliv i terminiv Monreal 1977 r dikobraz tvarina yizhatec Rosijsko ukrayinskij slovnik Ukrayinska akademiya nauk Yak pereklasti DIKOBRAZ YiZhATEC Morfemna budova zoonazv U slovotvorchij strukturi analizovanih nazv poshirenij takozh sufiks ec Shlyahom dodavannya cogo sufiksa do imennikovih osnov utvorilisya zoonazvi tvirna osnova yakih ukazuye na osoblivist tvarini yizhatec pesec telec voronec linivec sivec slipec Oglyad Taksonomiya i nomenklatura nemishovidnih grizuniv Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu NNPM NAN Ukrayini Kiyiv 2009 40 Za red Yu Nekrutenka rozriznyayut taki tri osnovni grupi grizuniv sciuromorfi vivirkovidni Sciuromorpha miomorfi mishovidni Myomorpha ta gistrikomorfi yizhatcevidni Hystricomorpha Zagorodnyuk I Harchuk S Nazivnichi zasadi opisu taksonomichnogo riznomanittya ssavciv Yevropi Nauk visn NUBiP Ukrayini Ser Lisivnictvo ta dekorativne sadivnictvo 2011 Vip 164 chastina 3 S 124 135 Carik J V Hamar I S Dikij I V Gorban I M Lyesnik V V Srebrodolska Ye B Zoologiya hordovih pidruchnik Lviv LNU im Ivana Franka 2013 S 306 ISBN 978 966 613 752 7 seriya Reshetilo O Zoogeografiya navch posib Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 S 103 107 112 ISBN 978 966 613 977 4 U hudozhnij literaturi Fenimor Kuper Zvirobij Zhoden chervonij voyin ne vereshatime mov nedorizanij kaban Toj stogin virivayetsya z gorlyanki blidolicogo z grudej ingiza i zvuki ci priyemni mov divocha pisnya Pes Smerdyuchij thir Babak Vidra Yizhatec Pridivivshis do mokasina Ua ta Ua vpevneno skazala sho vin guronskij bo na peredku po osoblivomu roztashovani golki yizhatcya Virshi Vigiliyi LXXVI Ni solomini na yaku zipertis I na doloni yak molyusk zhittya Ni zvuku lish svitanku yizhatec Roman pro lyudske priznachennya roman yim prochiniv yizhatec sho yiv siru kartoplinu z tim samim sumnozoseredzhenim virazom yak toj inshij yizhatec kotrij tak spodobavsya Fedorovi she pered vijnoyu v Kiyivskomu zooparku kudi Fedora vodila mati do areshtu batka Slovnik mudroyi golovi A Vovk Vidpovidi ta zauvagi do slovogri Ch 8 pro tvarin Yunak 1982 12 s 17 Tut zate zhive podibna tvarina z bagato dovshimi shpilkami sho zvetsya porcupine yiyi ukrayinska nazva ye YiZhATEC ale ne dikobraz sho ye rosijske slovo Fransua Rable Gargantyua i Pantagryuel roman pereklad zi starofrancuzkoyi 25 lyutogo 2018 u Wayback Machine DzherelaDefinition porcupine Webster s Online Dictionary with Multilingual Thesaurus Translation nedostupne posilannya z chervnya 2019 PosilannyaSharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 20 Rakovskij I gol red Ukrayinska zagalna enciklopediya Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 S 144 Zagorodnyuk I Harchuk S Nazivnichi zasadi opisu taksonomichnogo riznomanittya ssavciv Yevropi Naukovij visnik NUBiP Ukrayini Seriya lisivnictvo ta dekorativne sadivnictvo 2011 Vip 164 3 S 124 135 Carik J V Hamar I S Dikij I V ta in Zoologiya hordovih Lviv LNU im Ivana Franka 2013 S 306 Dikobraz Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kingdon J Happold D Butynski T Hoffmann M Happold M Kalina J Mammals of Africa Bloomsbury Publishing 2013 T 1 6 S 674 ISBN 9781408189962 Nowak R M Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 1645 ISBN 0801857899 D J van Weers The porcupine Hystrix refossa Gervais 1852 from the Plio Pleistocene of Europe with notes on other fossil and extant species of the genus Hystrix Scripta Geologica 1994 T 106 S 35 52 z dzherela 4 listopada 2016 Procitovano 13 serpnya 2011 Gennady F Baryshnikov Pleistocene small porcupine from the Ural Mountains Russia with note on taxonomy of Hystrix vinogradovi Rodentia Hystricidae Russian Journal of Theriology 2003 T 2 vip 1 S 43 47 z dzherela 5 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2011 D J van Weers A taxonomic revision of the Pleistocene Hystrix Hystricidae Rodentia from Eurasia with notes on the evolution of the family Contributions to Zoology 2005 T 74 vip 3 4 S 301 312 z dzherela 4 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2011 I M Gromov pid zag kerivnictvom I I Sokolova Mlekopitayushie fauny SSSR Vidavnictvo AN SRSR 1963 T 1 S 348 349 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 25 03 2018 Arhiv originalu za 15 listopada 2011 Procitovano 25 03 2018 Shtepa P Slovnik chuzhomovnih sliv i terminiv Monreal 1977 z dzherela 3 listopada 2011 O Karabuta Pivdennij arhiv Filolog nauki Herson 2003 Vip HHI Zagorodnyuk I V Taksonomiya i nomenklatura nemishovidnih grizuniv fauni Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu 2008 2009 40 S 149 per Leonida Solonka 1 veresnya 2011 u Wayback Machine 1 nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 15 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 2 PDF Arhiv originalu PDF za 19 kvitnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya

Дата публікації:
Топ