Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євре́йсько-ара́бські мо́ви (діале́кти) (араб. عربية يهودية, івр. ערבית יהודית лугат-аль-яхуд) — сукупність діалектів євреїв арабських країн — від Магрибу до Іраку та Ємену — що належать до різних [ru]. До 1948 року були поширені переважно в традиційно арабських країнах, пізніше більшість їх носіїв переселилася до Ізраїлю, а також (головно алжирські євреї) до Франції та інших країн. Молодь переходить з єврейсько-арабських діалектів на іврит, у Франції — на французьку мову.
Середньовічна єврейсько-арабська мова
Середньовічна єврейсько-арабська мова є різновидом середньоарабської мови, якою говорили також мусульмани і християни. Однак у мові євреїв часто зустрічаються єврейські й арамейські слова і вирази, а письмо є гебрейським. Оскільки число букв у гебрейському алфавіті менше, ніж в арабському, воно було збільшено шляхом уведення діакритичних знаків. Середньовічною єврейсько-арабською мовою написана багатюща релігійна, філософська, наукова і світська література. Хоча багато євреїв перейшли на арабську з VII століття н. е., перші писемні пам'ятки належать до IX ст.
Багато значних єврейських творів, у тому числі низка релігійних творів Маймоніда і [ru], спочатку були написані юдео-арабською мовою, оскільки вона була основною розмовною мовою їх авторів.
Особливим різновидом єврейсько-арабської є караїмо-арабський діалект, яким користувалися караїми, які жили в арабських країнах. Крім можливих відмінностей у словниковому складі цих мов, цікавий факт використання в караїмо-арабських рукописах X—XII ст. арабського письма, що суперечить загальній тенденції використання в єврейських мовах тієї епохи тільки єврейського письма. Можливо, караїми зазнали інтенсивнішого впливу арабської культури, ніж їх порівняно бідні сучасники — раббаніти.
Середньовічна єврейсько-арабська мова як мова науки і релігії справила значний вплив на давньоєврейську (наприклад, арабська граматична термінологія широко використовувалася при складанні граматик давньоєврейської в арабських країнах).
Сучасні єврейсько-арабські діалекти
Сучасні єврейсько-арабські діалекти, як правило, відрізняються від відповідних [en] незначно (наприклад, діалекти євреїв Сирії, Лівану, Ємену, Тунісу), переважно лише лексично (через наявність великої кількості запозичень з давньоєврейської й арамейської, що позначають поняття релігії і культури: звичаї, свята, єврейські професії, реалії єврейського культу і єврейської освіти тощо), хоча деякі в силу пізніх міграцій відрізняються більш істотно (у Лівії, Іраку, частково Єгипті). Вони знаходять своє вираження в існуванні численних мовних рис, властивих почасти лише єврейсько-арабським діалектам цих районів, на всіх рівнях мови — у фонетиці, морфології, синтаксисі і семантиці.
Вирізняються наступні сучасні єврейсько-арабські діалекти:
- Єврейсько-марокканський — варіанти кількох арабських діалектів, переважно осілої (старомагрибських) групи діалектів магрибсько-арабської мови; до 250 тисяч в Ізраїлі, близько 8 тисяч у Марокко (Касабланка, Фес, Марракеш); частина марокканських євреїв говорить арабською.
- Єврейсько-алжирський — варіанти кількох арабських діалектів, головним чином осілої (старомагрибських) групи діалектів, але також міських бедуїнських діалектів магрибсько-арабської мови; практично зник нині: близько 140 тисяч алжирських євреїв (із яких значна частина говорила сефардською, а деякі арабською) після 1962 року виїхали до Франції і перейшли там на французьку.
- Єврейсько-туніський — варіанти туніських діалектів осілої говірки магрибсько-арабської мови, дуже відрізняються від діалектів мусульман, хоча ті також (частково) належать до осілого типу. Зі 105 тисяч євреїв, сущих до 1948 року в Тунісі, в 2004 році залишалося 1.5 тисячі євреїв, більшість із яких уже перейшли на французьку. Притому частина з них спочатку говорила на берберській мові [ru]. Решта виїхали до Франції та Ізраїлю (45 тисяч), а також до Італії, Іспанії, США.
- Єврейсько-триполітанський (єврейсько-лівійський, Tripolita'it, Yudi) — залишок осілої говірки магрибсько-арабської мови (так само й інші єврейсько-магрибські діалекти) — продовження арабської мови першої хвилі заселення, в той час як усе інше населення Лівії послуговується лише бедуїнською говіркою тих кочівників, що прийшли пізніше; на початку століття близько 21 тисячі євреїв (міста Триполі, Бенгазі), які потім виїхали в Італію, Ізраїль (30 тисяч) і США. На 2002 рік у Лівії залишалася одна жінка.
- Єврейсько-єгипетський — ймовірно належить до лівійських діалектів (або має сильний вплив), дуже відрізняється від арабських діалектів решти країни. Втім, значна частина євреїв Єгипту до початку XX століття (близько 100 тисяч) говорило сефардською, англійською або французькою мовами, що було наслідком приїзду багатьох євреїв за останні кілька століть. За даними перепису 1947 р. в Єгипті жили 65 тис. євреїв (64 % в Каїрі, 32 % в Олександрії). Потім більшість виїхали в Ізраїль (35 тис.), Бразилію (15 тис.), Францію (10 тис.), США (9 тис.) й Аргентину (9 тис.) В Єгипті залишилося близько 100 євреїв.
- Єврейсько-сирійський — варіант сирійських діалектів, дуже близький до єврейсько-ліванського, оскільки обидва належать до лівансько-сирійського діалекту сиро-палестинської говірки сиро-месопотамської арабської мови. Включають дві групи: арабомовних євреїв (муста'рабі), що жили в Сирії з давніх часів, і сефарди, які прибули після 1492 року, але згодом перейшли на арабську мову. На початку XX століття багато сирійських євреїв виїхало до США, Бразилії, Аргентини, Великої Британії та Палестини. У 1947 р. в Сирії залишалося 15-16 тисяч євреїв, з них близько 10 тисяч жили в Дамаску, близько 5 тисяч — у Халебі (Алеппо), кілька сотень — у Камишли ([ru] лахлухі). На початку 2000-х рр. у Сирії залишалося менше 100 євреїв, переважно люди похилого віку.
- Єврейсько-ліванський варіант ліванських діалектів, дуже близький до єврейсько-сирійського, адже обидва належать до лівансько-сирійського діалекту сиро-палестинської говірки сиро-месопотамської арабської мови. 9 тисяч у 1951 р., потім більшість виїхали до Франції і США, у 2006 р. залишалося близько 40 євреїв.
- Єврейсько-іракський — кілька міських діалектів, що належать до ранньо-месопотамських діалектів (тип qəltu) сиро-месопотамської мови: на відміну від більшості арабських діалектів Іраку (в тому числі діалекту арабів Багдаду), що належать до північно-східних говірок аравійсько-арабської мови (тип gilit). Діалекти євреїв Іраку, як і решта ранньо-месопотамських діалектів, є прямим продовженням арабської мови, якою розмовляли в містах Іраку ще у VIII ст. і яка замінила там арамейську мову, колишню спільну мову християн і євреїв. Діалект же мусульман Багдаду належить до групи діалектів кочівників, що заселили цей район порівняно недавно. Розрізняються північні діалекти (міста Мосул, Тікріт, Ана і Хіт) та південний діалект євреїв Багдаду. Зі 150 тисяч євреїв, які жили в Іраку в 1948 році, близько 20 тисяч говорили арамейською. 2003 року в Іраку залишалося 11 євреїв. Більшість виїхали до Ізраїлю, частина також до Великої Британії та інших країн. Деякі здавна влаштувалися в Індії — т. зв. [en] (у 1948 році — 6 тисяч).
- Єврейсько-єменський — становить сукупність єврейських варіантів відповідних діалектів єменської говірки аравійсько-арабської мови: міст Сана, Аден, Хаббан і Аль-Байда. Близько 50 тисяч носіїв живуть в Ізраїлі і близько 200 у Ємені, переважно на півночі країни у місті Саада.
Існує також єврейсько-арабське арго, зване лашон («мова»).
У єврейсько-арабській мові багато давньоєврейсько-арамейских запозичень, надто у сфері абстрактних понять, що не стосуються позначення конкретних реалій і побуту. На цій змішаній мові виголошувалися проповіді, здійснювалося релігійне навчання, формулювалися рішення рабинських судів і громадських рад. На відміну від єврейських мов, поширених у християнських країнах, єврейсько-арабські діалекти використовувалися також у коментарях до текстів єврейського релігійного канону і в трактатах релігійного та релігійно-філософського характеру. Це пояснюється тим, що в арабських країнах євреї раніше використовували і як розмовну мову, і як мову релігійної літератури арамейську мову, спільну для євреїв і неєвреїв. Тому, перейшовши, як і їхні сусіди-неєвреї, на арабську мову, євреї стали використовувати її в тих же ситуаціях, що раніше — арамейську. Однак мовою поезії залишалася для них давньоєврейська. У новітній період з'явилася і поезія на єврейсько-арабській мові (в Ємені, Марокко та інших країнах).
Орфографія
| Юдео- арабська літера | Арабська літера | Семітське ім'я | Транслітерація |
|---|---|---|---|
| א | ا | Алеф | ā та іноді ʾI |
| ב | ب | Бет | b |
| ג | ج | Гімель | ğ, англ. звук j |
| גׄ | غ | Гайн | ġ, гортанний звук gh |
| ד | د | Далет | d |
| דׄ | ذ | Заль | ḏ, англ. th в «that» |
| ה | ه | [en] | h |
| ו | و | Вав | w та іноді ū |
| ז | ز | [en] | z |
| ח | ح | Хет | ḥ |
| ט | ط | [en] | ṭ |
| טׄ | ظ | За | ẓ, втягнута форма звуку th в «that» |
| י | ي | [en] | y or ī |
| כ, ך | ك | [en] | k |
| כׄ, ךׄ | خ | Ха | ḫ, звук kh як у «Bach» |
| ל | ل | Ламед | l |
| מ | م | Мем | m |
| נ | ن | Нун | n |
| ס | س | Самех | s |
| ע | ع | Айн | ʿa, ʿ та іноді ʿi |
| פ, ף/פׄ, ףׄ | ف | [en] | f |
| צ, ץ | ص | [en] | ṣ, жорсткий звук s |
| צׄ, ץׄ | ض | Дад | ḍ, втягнутий звук d |
| ק | ق | [en] | q |
| ר | ر | [en] | r |
| ש | ش | Шин | š, в англ. звук sh |
| ת | ت | Та | t |
| תׄ/ת֒ | ث | Са | ṯ, англ. th як у «thank» |
Див. також
- [ru]
- [en]
Література
- Blanc, Haim, Communal Dialects in Baghdad: Harvard 1964
- Blau, Joshua, The Emergence and Linguistic Background of Judaeo-Arabic: OUP, last edition 1999
- Blau, Joshua, A Grammar of Mediaeval Judaeo-Arabic: Jerusalem 1980 (in Hebrew)
- Blau, Joshua, Studies in Middle Arabic and its Judaeo-Arabic variety: Jerusalem 1988 (in English)
- Blau, Joshua, Dictionary of Mediaeval Judaeo-Arabic Texts: Jerusalem 2006
- Mansour, Jacob, The Jewish Baghdadi Dialect: Studies and Texts in the Judaeo-Arabic Dialect of Baghdad: Or Yehuda 1991
- Heath, Jeffrey, Jewish and Muslim dialects of Moroccan Arabic (Routledge Curzon Arabic linguistics series): London, New York, 2002.
Посилання
- еврейско-арабский язык // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Alan Corré's Judeo-Arabic Literature site [ 19 червня 2004 у Wayback Machine.]
- Jewish Language Research Website [ 24 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevre jsko ara bski mo vi diale kti arab عربية يهودية ivr ערבית יהודית lugat al yahud sukupnist dialektiv yevreyiv arabskih krayin vid Magribu do Iraku ta Yemenu sho nalezhat do riznih ru Do 1948 roku buli poshireni perevazhno v tradicijno arabskih krayinah piznishe bilshist yih nosiyiv pereselilasya do Izrayilyu a takozh golovno alzhirski yevreyi do Franciyi ta inshih krayin Molod perehodit z yevrejsko arabskih dialektiv na ivrit u Franciyi na francuzku movu Storinka dokumenta z Kayirskoyi genizi chastina yakogo napisana yudeo arabskoyu movoyuSerednovichna yevrejsko arabska movaSerednovichna yevrejsko arabska mova ye riznovidom serednoarabskoyi movi yakoyu govorili takozh musulmani i hristiyani Odnak u movi yevreyiv chasto zustrichayutsya yevrejski j aramejski slova i virazi a pismo ye gebrejskim Oskilki chislo bukv u gebrejskomu alfaviti menshe nizh v arabskomu vono bulo zbilsheno shlyahom uvedennya diakritichnih znakiv Serednovichnoyu yevrejsko arabskoyu movoyu napisana bagatyusha religijna filosofska naukova i svitska literatura Hocha bagato yevreyiv perejshli na arabsku z VII stolittya n e pershi pisemni pam yatki nalezhat do IX st Bagato znachnih yevrejskih tvoriv u tomu chisli nizka religijnih tvoriv Majmonida i ru spochatku buli napisani yudeo arabskoyu movoyu oskilki vona bula osnovnoyu rozmovnoyu movoyu yih avtoriv Osoblivim riznovidom yevrejsko arabskoyi ye karayimo arabskij dialekt yakim koristuvalisya karayimi yaki zhili v arabskih krayinah Krim mozhlivih vidminnostej u slovnikovomu skladi cih mov cikavij fakt vikoristannya v karayimo arabskih rukopisah X XII st arabskogo pisma sho superechit zagalnij tendenciyi vikoristannya v yevrejskih movah tiyeyi epohi tilki yevrejskogo pisma Mozhlivo karayimi zaznali intensivnishogo vplivu arabskoyi kulturi nizh yih porivnyano bidni suchasniki rabbaniti Serednovichna yevrejsko arabska mova yak mova nauki i religiyi spravila znachnij vpliv na davnoyevrejsku napriklad arabska gramatichna terminologiya shiroko vikoristovuvalasya pri skladanni gramatik davnoyevrejskoyi v arabskih krayinah Suchasni yevrejsko arabski dialektiSuchasni yevrejsko arabski dialekti yak pravilo vidriznyayutsya vid vidpovidnih en neznachno napriklad dialekti yevreyiv Siriyi Livanu Yemenu Tunisu perevazhno lishe leksichno cherez nayavnist velikoyi kilkosti zapozichen z davnoyevrejskoyi j aramejskoyi sho poznachayut ponyattya religiyi i kulturi zvichayi svyata yevrejski profesiyi realiyi yevrejskogo kultu i yevrejskoyi osviti tosho hocha deyaki v silu piznih migracij vidriznyayutsya bilsh istotno u Liviyi Iraku chastkovo Yegipti Voni znahodyat svoye virazhennya v isnuvanni chislennih movnih ris vlastivih pochasti lishe yevrejsko arabskim dialektam cih rajoniv na vsih rivnyah movi u fonetici morfologiyi sintaksisi i semantici Viriznyayutsya nastupni suchasni yevrejsko arabski dialekti Yevrejsko marokkanskij varianti kilkoh arabskih dialektiv perevazhno osiloyi staromagribskih grupi dialektiv magribsko arabskoyi movi do 250 tisyach v Izrayili blizko 8 tisyach u Marokko Kasablanka Fes Marrakesh chastina marokkanskih yevreyiv govorit arabskoyu Yevrejsko alzhirskij varianti kilkoh arabskih dialektiv golovnim chinom osiloyi staromagribskih grupi dialektiv ale takozh miskih beduyinskih dialektiv magribsko arabskoyi movi praktichno znik nini blizko 140 tisyach alzhirskih yevreyiv iz yakih znachna chastina govorila sefardskoyu a deyaki arabskoyu pislya 1962 roku viyihali do Franciyi i perejshli tam na francuzku Yevrejsko tuniskij varianti tuniskih dialektiv osiloyi govirki magribsko arabskoyi movi duzhe vidriznyayutsya vid dialektiv musulman hocha ti takozh chastkovo nalezhat do osilogo tipu Zi 105 tisyach yevreyiv sushih do 1948 roku v Tunisi v 2004 roci zalishalosya 1 5 tisyachi yevreyiv bilshist iz yakih uzhe perejshli na francuzku Pritomu chastina z nih spochatku govorila na berberskij movi ru Reshta viyihali do Franciyi ta Izrayilyu 45 tisyach a takozh do Italiyi Ispaniyi SShA Yevrejsko tripolitanskij yevrejsko livijskij Tripolita it Yudi zalishok osiloyi govirki magribsko arabskoyi movi tak samo j inshi yevrejsko magribski dialekti prodovzhennya arabskoyi movi pershoyi hvili zaselennya v toj chas yak use inshe naselennya Liviyi poslugovuyetsya lishe beduyinskoyu govirkoyu tih kochivnikiv sho prijshli piznishe na pochatku stolittya blizko 21 tisyachi yevreyiv mista Tripoli Bengazi yaki potim viyihali v Italiyu Izrayil 30 tisyach i SShA Na 2002 rik u Liviyi zalishalasya odna zhinka Yevrejsko yegipetskij jmovirno nalezhit do livijskih dialektiv abo maye silnij vpliv duzhe vidriznyayetsya vid arabskih dialektiv reshti krayini Vtim znachna chastina yevreyiv Yegiptu do pochatku XX stolittya blizko 100 tisyach govorilo sefardskoyu anglijskoyu abo francuzkoyu movami sho bulo naslidkom priyizdu bagatoh yevreyiv za ostanni kilka stolit Za danimi perepisu 1947 r v Yegipti zhili 65 tis yevreyiv 64 v Kayiri 32 v Oleksandriyi Potim bilshist viyihali v Izrayil 35 tis Braziliyu 15 tis Franciyu 10 tis SShA 9 tis j Argentinu 9 tis V Yegipti zalishilosya blizko 100 yevreyiv Yevrejsko sirijskij variant sirijskih dialektiv duzhe blizkij do yevrejsko livanskogo oskilki obidva nalezhat do livansko sirijskogo dialektu siro palestinskoyi govirki siro mesopotamskoyi arabskoyi movi Vklyuchayut dvi grupi arabomovnih yevreyiv musta rabi sho zhili v Siriyi z davnih chasiv i sefardi yaki pribuli pislya 1492 roku ale zgodom perejshli na arabsku movu Na pochatku XX stolittya bagato sirijskih yevreyiv viyihalo do SShA Braziliyi Argentini Velikoyi Britaniyi ta Palestini U 1947 r v Siriyi zalishalosya 15 16 tisyach yevreyiv z nih blizko 10 tisyach zhili v Damasku blizko 5 tisyach u Halebi Aleppo kilka soten u Kamishli ru lahluhi Na pochatku 2000 h rr u Siriyi zalishalosya menshe 100 yevreyiv perevazhno lyudi pohilogo viku Yevrejsko livanskij variant livanskih dialektiv duzhe blizkij do yevrejsko sirijskogo adzhe obidva nalezhat do livansko sirijskogo dialektu siro palestinskoyi govirki siro mesopotamskoyi arabskoyi movi 9 tisyach u 1951 r potim bilshist viyihali do Franciyi i SShA u 2006 r zalishalosya blizko 40 yevreyiv Yevrejsko irakskij kilka miskih dialektiv sho nalezhat do ranno mesopotamskih dialektiv tip qeltu siro mesopotamskoyi movi na vidminu vid bilshosti arabskih dialektiv Iraku v tomu chisli dialektu arabiv Bagdadu sho nalezhat do pivnichno shidnih govirok aravijsko arabskoyi movi tip gilit Dialekti yevreyiv Iraku yak i reshta ranno mesopotamskih dialektiv ye pryamim prodovzhennyam arabskoyi movi yakoyu rozmovlyali v mistah Iraku she u VIII st i yaka zaminila tam aramejsku movu kolishnyu spilnu movu hristiyan i yevreyiv Dialekt zhe musulman Bagdadu nalezhit do grupi dialektiv kochivnikiv sho zaselili cej rajon porivnyano nedavno Rozriznyayutsya pivnichni dialekti mista Mosul Tikrit Ana i Hit ta pivdennij dialekt yevreyiv Bagdadu Zi 150 tisyach yevreyiv yaki zhili v Iraku v 1948 roci blizko 20 tisyach govorili aramejskoyu 2003 roku v Iraku zalishalosya 11 yevreyiv Bilshist viyihali do Izrayilyu chastina takozh do Velikoyi Britaniyi ta inshih krayin Deyaki zdavna vlashtuvalisya v Indiyi t zv en u 1948 roci 6 tisyach Yevrejsko yemenskij stanovit sukupnist yevrejskih variantiv vidpovidnih dialektiv yemenskoyi govirki aravijsko arabskoyi movi mist Sana Aden Habban i Al Bajda Blizko 50 tisyach nosiyiv zhivut v Izrayili i blizko 200 u Yemeni perevazhno na pivnochi krayini u misti Saada Isnuye takozh yevrejsko arabske argo zvane lashon mova U yevrejsko arabskij movi bagato davnoyevrejsko aramejskih zapozichen nadto u sferi abstraktnih ponyat sho ne stosuyutsya poznachennya konkretnih realij i pobutu Na cij zmishanij movi vigoloshuvalisya propovidi zdijsnyuvalosya religijne navchannya formulyuvalisya rishennya rabinskih sudiv i gromadskih rad Na vidminu vid yevrejskih mov poshirenih u hristiyanskih krayinah yevrejsko arabski dialekti vikoristovuvalisya takozh u komentaryah do tekstiv yevrejskogo religijnogo kanonu i v traktatah religijnogo ta religijno filosofskogo harakteru Ce poyasnyuyetsya tim sho v arabskih krayinah yevreyi ranishe vikoristovuvali i yak rozmovnu movu i yak movu religijnoyi literaturi aramejsku movu spilnu dlya yevreyiv i neyevreyiv Tomu perejshovshi yak i yihni susidi neyevreyi na arabsku movu yevreyi stali vikoristovuvati yiyi v tih zhe situaciyah sho ranishe aramejsku Odnak movoyu poeziyi zalishalasya dlya nih davnoyevrejska U novitnij period z yavilasya i poeziya na yevrejsko arabskij movi v Yemeni Marokko ta inshih krayinah OrfografiyaYudeo arabska litera Arabska litera Semitske im ya Transliteraciya א ا Alef a ta inodi ʾI ב ب Bet b ג ج Gimel g angl zvuk j ג غ Gajn ġ gortannij zvuk gh ד د Dalet d ד ذ Zal ḏ angl th v that ה ه en h ו و Vav w ta inodi u ז ز en z ח ح Het ḥ ט ط en ṭ ט ظ Za ẓ vtyagnuta forma zvuku th v that י ي en y or i כ ך ك en k כ ך خ Ha ḫ zvuk kh yak u Bach ל ل Lamed l מ م Mem m נ ن Nun n ס س Sameh s ע ع Ajn ʿa ʿ ta inodi ʿi פ ף פ ף ف en f צ ץ ص en ṣ zhorstkij zvuk s צ ץ ض Dad ḍ vtyagnutij zvuk d ק ق en q ר ر en r ש ش Shin s v angl zvuk sh ת ت Ta t ת ת ث Sa ṯ angl th yak u thank Div takozh ru en LiteraturaBlanc Haim Communal Dialects in Baghdad Harvard 1964 Blau Joshua The Emergence and Linguistic Background of Judaeo Arabic OUP last edition 1999 Blau Joshua A Grammar of Mediaeval Judaeo Arabic Jerusalem 1980 in Hebrew Blau Joshua Studies in Middle Arabic and its Judaeo Arabic variety Jerusalem 1988 in English Blau Joshua Dictionary of Mediaeval Judaeo Arabic Texts Jerusalem 2006 Mansour Jacob The Jewish Baghdadi Dialect Studies and Texts in the Judaeo Arabic Dialect of Baghdad Or Yehuda 1991 Heath Jeffrey Jewish and Muslim dialects of Moroccan Arabic Routledge Curzon Arabic linguistics series London New York 2002 Posilannyaevrejsko arabskij yazyk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Alan Corre s Judeo Arabic Literature site 19 chervnya 2004 u Wayback Machine Jewish Language Research Website 24 lipnya 2017 u Wayback Machine