Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ославиця пол Osławica колишнє лемківське село у Сяноцькому повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща Село Осла

Ославиця

Ославиця

Ославиця (пол. Osławica) — колишнє лемківське село у Сяноцькому повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Село
Ославиця
пол. Osławica

image

Координати H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Ґміна Команча
Населення 38 осіб (31 березня 2021)[1]
Часовий пояс , влітку
Автомобільний код RPR
Код SIMC 0354407
GeoNames 762977
OSM ↑2905012 ·R (Ґміна Команча)
image
image
Ославиця
Ославиця (Польща)
image
image
Ославиця
Ославиця (Підкарпатське воєводство)
image Ославиця у Вікісховищі

Розташування

Розташоване у Східній Лемківщині неподалік Команчі на польсько-словацькому пограниччі. На північ від Ославиці знаходяться Радошиці, Довжиця, Команча, Репедь, Миків, Душатин, Прелуки, Балигород, а на підвень — Смільник, Лупків, Манів, Воля Мигова, Бальниця, Зубряче. Сьогодні в селі залишилось кілька будинків.

Через село текли три потічки — Ославичок, Бистрий і Деркач. За селом, в урочищі Долішняни, вони обєднуються в одну річку з однойменною назвою Ославиця, яка в селі Репедь впадає в Ославу.

Біля Ославиці було три гори — Терпях, Фігура і Верх (або Довгий). Від середньовічних оборонних споруд часів Галицького князівства X—XI століття або так званої карпатської лінії оборони на зразок західноєвропейських лицарських садиб-замків залишились тільки місцеві топоніми з назвою «Фігура» або «Вежа».

Хати у селі були розміщені вздовж річок та залізничної колії неподалік одна від одної. Певна група хат (близько 10-12 хиж) мала свою топонімію, а саме: Долішняни (у нижній частині села), Денисівка, Цапівка, Дурняківка, Горшняни, Нестерівка, Антонівка, Млачки, Кудлівка, Законівка тощо. Вулиць як таких не було, дороги вели до кожної хати окремо. Свої назви мали поля, на яких господарювали ославичяни: на Верші, за Верхом, Довгий, за Довгим, Городки, за Городками, Підославички, Терпяхово, Бусинів кут, Ліщини, Прислуп, Вербадзів Лаз, Олінь. Центр села називався Нестерівка, тут знаходилась церква святого архистратига Михаїла та корчма.

Походження назви

Одним з найдавніших божеств у русичів-русинів була Слава — богиня перемоги та мисливського фарту. Очевидно, що у цій місцевості було святилище богині Слави, яке називалося Славиця. Протягом віків поселення тут лемків назва села трансформувалася в «ось тут була Славиця, ось Славиця», що в кінцевому варіанті сформувалася у відому сьогодні назву села Ославиця.

«Правдоподібно, що на тих землях проголошували християнство учні слов'янських апостолів Кирила і Мефодія. Дехто з учених пов'язує назви річок Ослава і Ославиця, які впадають до річки Сян, а також села Ославиця з іменем Ослава» — зазначено у церковному календарі на 1969 рік (Варшава, 1968, с.118).

Історія

Село закріпачене в 1530 р. за волоським правом. У 1539 р. власником села став краківський воєвода Миколай Гербурт Одновський.

Під час ПСВ через Ославицю проходила лінія фронту. В 1915 році село було цілком під владою росіян. У роки ПСВ австрійці тримали оборонні позиції на найвищій точці гірського масиву біля Ославиці — горі Фігурі. Через село проходили російські, румунські, німецькі, угорські війська. Мешканці Ославиці також брали часть у війні, частина з яких служила у рядах австрійської армії, а інші — у першому полку Українських Січових Стрільців (УСС).

Після розпаду Автро-Угорської імперії у грудні 1918 року була утворена Команчанська Республіка у числі 33 сіл (у тому числі й Ославиця), яка проголосила про входження до складу Західноукраїнської народної республіки.

У 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 950 жителів села — 935 українців і 15 поляків. У 1939 році у боротьбі за Карпатську Україну загинув Каганишин Василь.

Під час ДСВ лінія фронту поділила село на дві зони окупації — радянську і німецьку. Поля і вулиці були перериті окопами. Після того, як німці відступили на захід з приходом радянських військ, розпочався примусовий призов усіх чоловіків придатних до війська до лав Червоної Армії. В результаті на фронті загинули Шарак Гринько, Хвостяк Гриць, Єдинак Стефан, Паньків (Гац) Іван, Паньків (Гац) Федір, Качишник Гриць, Бесарабчик Федір, Мисник Стефан, Гавуляк Іван, Дурняк Гриць, Савко Андрій, Барна Іван, Маткевич, Юрів Петро, Сторожко Дмитро, Хампелів Федір, Антонів (Сікелів) Стефан, Антонів (Волянський) Михайло. Власну боротьбу вело українське підпілля. Перші загони УПА почали формуватися у період німецької окупації, діяльність яких сягнула найбільшого розмаху в часи радянської окупації. У рядах УПА загинули Лазьо Василь (один з командирів, частина якого дислокувалась біля села Балигород), Антонів (Волянський) Іван, Семко Денис, Антонів Василь, Гучка Томко (циган), Антонів Іван, Каганишин Іван, Сабран Іван.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька церква парафії Радошиці Лупківського деканату.

Після підписання Угоди між УРСР та ППР про обмін населенням (1946), розпочались перші переселення. Станом на 27 квітня 1946 року в Ославиці нараховувалось 132 українські родини. Вони повинні були добровільно виїхати до УРСР. Маршрут пролягав через села Команча, Репедь, Куляшне, Чашин вздовж річки Ослава до містечка Загір'я. Тут працювала змішана польсько-радянська переселенська комісія, що займалась формуванням виселенчих ешелонів до радянської України. Таким чином частина мешканців Ославиці опинилися у Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській та Одеській областях. Тим, кому вдалося уникнути виселення до УРСР, вже через рік, у рамках військової операції «Вісла», було депортовано на північні та західні понімецькі землі Польщі. В результаті висиленчих кампаній 1944—1947 років Ославиця обезлюдніла. Село зникло з політичної карти. Сьогодні про існування тут села нагадує хрест та ніким недоглянутий цвинтар.

Церква

Церква збудована у 1846 році з каменю, трьохбанна. Середня баня церкви була знищена під час німецько-радянської війни у 1944 році, коли через село проходила лінія фронту і більше місяця проходили важкі бої. У 1946 році під час депортації мешканців села церква була пограбована польськими вандалами. У 1947 році нова влада зробила з церкви кошару для овець, отари яких випасали поряд. З часом з даху зняли бляху, а в 1972 році підклали міну і висадили церкву у повітря. Каміння з неї розібрали на будівельний матеріал. Сьогодні на місці села пасовище.

Відомі люди

  • Василь Антонів (нар. 1936) — український і російський вчений-оториноларинголог, громадський діяч.

Примітки

  1. https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/061813317042-0354407?var-id=1639616&format=jsonapi
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 75.
  3. . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 6 вересня 2016.

Див. також

Література

  • Ославиця. Лемківщина до і після етноциду та депортації українців у 1944—1947 рр. / Антонів С., Антонів В. — Вінниця, 2006. — 136 с.
  • Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — S. 350-351.
  • Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340—1650. — Wrocław, 1962. — 231 s.
  • Osławica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 643. (пол.)
  • Ославиця – село, якого не існує

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oslavicya pol Oslawica kolishnye lemkivske selo u Syanockomu poviti Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha Selo Oslavicya pol Oslawica Koordinati 49 16 30 pn sh 22 04 22 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina KomanchaNaselennya 38 osib 31 bereznya 2021 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Avtomobilnij kod RPRKod SIMC 0354407GeoNames 762977OSM 2905012 R Gmina Komancha OslavicyaOslavicya Polsha OslavicyaOslavicya Pidkarpatske voyevodstvo Oslavicya u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovane u Shidnij Lemkivshini nepodalik Komanchi na polsko slovackomu pogranichchi Na pivnich vid Oslavici znahodyatsya Radoshici Dovzhicya Komancha Reped Mikiv Dushatin Preluki Baligorod a na pidven Smilnik Lupkiv Maniv Volya Migova Balnicya Zubryache Sogodni v seli zalishilos kilka budinkiv Cherez selo tekli tri potichki Oslavichok Bistrij i Derkach Za selom v urochishi Dolishnyani voni obyednuyutsya v odnu richku z odnojmennoyu nazvoyu Oslavicya yaka v seli Reped vpadaye v Oslavu Bilya Oslavici bulo tri gori Terpyah Figura i Verh abo Dovgij Vid serednovichnih oboronnih sporud chasiv Galickogo knyazivstva X XI stolittya abo tak zvanoyi karpatskoyi liniyi oboroni na zrazok zahidnoyevropejskih licarskih sadib zamkiv zalishilis tilki miscevi toponimi z nazvoyu Figura abo Vezha Hati u seli buli rozmisheni vzdovzh richok ta zaliznichnoyi koliyi nepodalik odna vid odnoyi Pevna grupa hat blizko 10 12 hizh mala svoyu toponimiyu a same Dolishnyani u nizhnij chastini sela Denisivka Capivka Durnyakivka Gorshnyani Nesterivka Antonivka Mlachki Kudlivka Zakonivka tosho Vulic yak takih ne bulo dorogi veli do kozhnoyi hati okremo Svoyi nazvi mali polya na yakih gospodaryuvali oslavichyani na Vershi za Verhom Dovgij za Dovgim Gorodki za Gorodkami Pidoslavichki Terpyahovo Businiv kut Lishini Prislup Verbadziv Laz Olin Centr sela nazivavsya Nesterivka tut znahodilas cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila ta korchma Pohodzhennya nazviOdnim z najdavnishih bozhestv u rusichiv rusiniv bula Slava boginya peremogi ta mislivskogo fartu Ochevidno sho u cij miscevosti bulo svyatilishe bogini Slavi yake nazivalosya Slavicya Protyagom vikiv poselennya tut lemkiv nazva sela transformuvalasya v os tut bula Slavicya os Slavicya sho v kincevomu varianti sformuvalasya u vidomu sogodni nazvu sela Oslavicya dzherelo Pravdopodibno sho na tih zemlyah progoloshuvali hristiyanstvo uchni slov yanskih apostoliv Kirila i Mefodiya Dehto z uchenih pov yazuye nazvi richok Oslava i Oslavicya yaki vpadayut do richki Syan a takozh sela Oslavicya z imenem Oslava zaznacheno u cerkovnomu kalendari na 1969 rik Varshava 1968 s 118 IstoriyaSelo zakripachene v 1530 r za voloskim pravom U 1539 r vlasnikom sela stav krakivskij voyevoda Mikolaj Gerburt Odnovskij Pid chas PSV cherez Oslavicyu prohodila liniya frontu V 1915 roci selo bulo cilkom pid vladoyu rosiyan U roki PSV avstrijci trimali oboronni poziciyi na najvishij tochci girskogo masivu bilya Oslavici gori Figuri Cherez selo prohodili rosijski rumunski nimecki ugorski vijska Meshkanci Oslavici takozh brali chast u vijni chastina z yakih sluzhila u ryadah avstrijskoyi armiyi a inshi u pershomu polku Ukrayinskih Sichovih Strilciv USS Pislya rozpadu Avtro Ugorskoyi imperiyi u grudni 1918 roku bula utvorena Komanchanska Respublika u chisli 33 sil u tomu chisli j Oslavicya yaka progolosila pro vhodzhennya do skladu Zahidnoukrayinskoyi narodnoyi respubliki U 1939 r v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 950 zhiteliv sela 935 ukrayinciv i 15 polyakiv U 1939 roci u borotbi za Karpatsku Ukrayinu zaginuv Kaganishin Vasil Pid chas DSV liniya frontu podilila selo na dvi zoni okupaciyi radyansku i nimecku Polya i vulici buli pereriti okopami Pislya togo yak nimci vidstupili na zahid z prihodom radyanskih vijsk rozpochavsya primusovij prizov usih cholovikiv pridatnih do vijska do lav Chervonoyi Armiyi V rezultati na fronti zaginuli Sharak Grinko Hvostyak Gric Yedinak Stefan Pankiv Gac Ivan Pankiv Gac Fedir Kachishnik Gric Besarabchik Fedir Misnik Stefan Gavulyak Ivan Durnyak Gric Savko Andrij Barna Ivan Matkevich Yuriv Petro Storozhko Dmitro Hampeliv Fedir Antoniv Sikeliv Stefan Antoniv Volyanskij Mihajlo Vlasnu borotbu velo ukrayinske pidpillya Pershi zagoni UPA pochali formuvatisya u period nimeckoyi okupaciyi diyalnist yakih syagnula najbilshogo rozmahu v chasi radyanskoyi okupaciyi U ryadah UPA zaginuli Lazo Vasil odin z komandiriv chastina yakogo dislokuvalas bilya sela Baligorod Antoniv Volyanskij Ivan Semko Denis Antoniv Vasil Guchka Tomko cigan Antoniv Ivan Kaganishin Ivan Sabran Ivan Do viselennya lemkiv u 1945 roci v SRSR ta deportaciyi v 1947 roci v ramkah akciyi Visla u seli bula greko katolicka cerkva parafiyi Radoshici Lupkivskogo dekanatu Pislya pidpisannya Ugodi mizh URSR ta PPR pro obmin naselennyam 1946 rozpochalis pershi pereselennya Stanom na 27 kvitnya 1946 roku v Oslavici narahovuvalos 132 ukrayinski rodini Voni povinni buli dobrovilno viyihati do URSR Marshrut prolyagav cherez sela Komancha Reped Kulyashne Chashin vzdovzh richki Oslava do mistechka Zagir ya Tut pracyuvala zmishana polsko radyanska pereselenska komisiya sho zajmalas formuvannyam viselenchih esheloniv do radyanskoyi Ukrayini Takim chinom chastina meshkanciv Oslavici opinilisya u Ternopilskij Lvivskij Ivano Frankivskij ta Odeskij oblastyah Tim komu vdalosya uniknuti viselennya do URSR vzhe cherez rik u ramkah vijskovoyi operaciyi Visla bulo deportovano na pivnichni ta zahidni ponimecki zemli Polshi V rezultati visilenchih kampanij 1944 1947 rokiv Oslavicya obezlyudnila Selo zniklo z politichnoyi karti Sogodni pro isnuvannya tut sela nagaduye hrest ta nikim nedoglyanutij cvintar CerkvaCerkva zbudovana u 1846 roci z kamenyu trohbanna Serednya banya cerkvi bula znishena pid chas nimecko radyanskoyi vijni u 1944 roci koli cherez selo prohodila liniya frontu i bilshe misyacya prohodili vazhki boyi U 1946 roci pid chas deportaciyi meshkanciv sela cerkva bula pograbovana polskimi vandalami U 1947 roci nova vlada zrobila z cerkvi kosharu dlya ovec otari yakih vipasali poryad Z chasom z dahu znyali blyahu a v 1972 roci pidklali minu i visadili cerkvu u povitrya Kaminnya z neyi rozibrali na budivelnij material Sogodni na misci sela pasovishe Vidomi lyudiVasil Antoniv nar 1936 ukrayinskij i rosijskij vchenij otorinolaringolog gromadskij diyach Primitkihttps bdl stat gov pl api v1 data localities by unit 061813317042 0354407 var id 1639616 amp format jsonapi Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 75 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 6 veresnya 2016 Div takozhReped Shavne KomanchaLiteraturaOslavicya Lemkivshina do i pislya etnocidu ta deportaciyi ukrayinciv u 1944 1947 rr Antoniv S Antoniv V Vinnicya 2006 136 s Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 S 350 351 Fastnacht A Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 1650 Wroclaw 1962 231 s Oslawica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 643 pol Oslavicya selo yakogo ne isnuye

Дата публікації:
Топ