Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́рфа Боре́цька (відома також як Ма́рфа-поса́дниця, в різних джерелах вона зазначається по батькові як Семенівна або Іванівна) — одна з лідерів новгородської республіканської опозиції, запеклий противник Івана III. Виступала за незалежність Новгорода від Москви та зближення його з Великим князівством Литовським, Руським та Жемайтійським. Втратила землі та майно після поразки Новгорода у Московсько-новгородській війні 1477—1478 років. Була вивезена з Новгорода, згодом прийняла постриг та померла у монастирі чи була страчена.
| Марфа Борецька | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 15 століття Новогород |
| Померла | 1503 Нижній Новгород |
| Діяльність | політична діячка |
| Знання мов | давньоруська |
| Посада | d |
| Конфесія | православ'я |
| У шлюбі з | Борецький Ісаак Андрійович |
| Діти | Дмитро Ісаакович Борецький |
| |
Життєпис
Відомості про ранній період життя Марфи нечисельні. Відомо, що походила вона з боярського роду Лошинських і що вона двічі виходила заміж. Першим її чоловіком був боярин Пилип, в шлюбі народилося двоє синів, Антон та Фелікс, які загинули на Карельському березі Білого моря. Другим її чоловіком був новгородський посадник Ісаак Борецький. Формально Марфа Борецька ніколи не була правителькою. Відповідно до норм давньоруської мови словом «посадниця» позначалася лише жінка посадника тож прізвиськом це слово не було. «Посадницею» Марфа була за другим чоловіком — Ісааком Борецьким. Крім того, посадником був і старший син Марфи - Дмитро. Була удовою багатого землевласника і сама володіла значними спадковими землями вздовж берегів Двіни та Білого моря, вона постійно збільшувала свої володіння внаслідок власних «прикупів» та земель, колонізованих з її відома або за її розпорядженням представниками батьківщинної адміністрації. До 70-х років XV століття за размірами своїх володінь Марфа була єдиною у своєму роді вотчинницею, не порівнюваною з іншими новгородськими боярами (Єсиповими, Овіновими та іншими). Вважається, що за кількістю власності наприкінці XV століття Марфа була третьою після новгородського владики та монастирів. Марфа Борецька вперше з'являється на політичній арені Новгороду в 1470 році під час виборів нового архієпископа Новгородського. Пімен, якого вона підтримувала, сану тоді не отримав, а обраного Феофіла висвячують у Москві, а не в Києві, як того хотіла литовська партія.
Марфа та її старший син, новгородський степенний посадник Дмитро, у 1471 році виступали за вихід Новгорода із залежності від Москви, встановленої Яжелбицьким миром у 1456 році. Марфа була неформальним лідером боярської опозиції до Москви, її підтримували ще дві знатні новгородські удовиці: Анастасія (дружина боярина Івана Григоровича) та Євфімія (дружина посадника Андрія Горшкова). Марфа, що володіла значними грошовими коштами, вела перемовини з великим князем литовським та королем польським Казимиром IV про вступ Новгорода до складу Великого князівства Литовського на правах автономії за умови збереження політичних прав Новгорода.
Дізнавшись про перемовини про приєднання Новгороду до Великого князівства Литовського, великий князь Московський Іван III оголосив війну Новгородській республіці. У Шелонській битві (1471 рік) новгородська армія була розбита московитами. Посадник Дмитро (старший син Марфи) був страчений як політичний злочинець. Однак, право Новгороду на самоврядування в його внутрішніх справах було збережене. Не дивлячись на смерть сина та дії Івана III, Марфа продовжувала перемовини з Казимиром, який обіцяв їй підтримку. Виник конфлікт між литовською та московською партіями, про який стало відомо Івану III.
У 1478 році під час нового військового походу Іван III остаточно підкорив Новгород і позбавив його привілеїв самоврядування, поширивши на колишню республіку московське самодержавство. На знак ліквідації новгородського віча вічовий дзвін був вивезений до Москви. Крім того ряду впливових городян були винесені присуди. Землі Марфи були конфісковані, її з онуком Василем Федоровичем Ісаковим вивезли спочатку до Москви, а потім вислали у Нижній Новгород, де постригли в черниці під іменем Марії у Зачат'євському (з 1814 року — Хрестовоздвиженський) монастирі, де вона й померла у 1503 році. За іншою версією, Марфа померла чи була страчена по дорозі до Москви у селі Мльово Біжецької п'ятини Новгородської землі. У 1841 роцв відомий публіцист Павло Мельников-Печерський повідомив про те, що знайшов у Нижньому Новгороді перепис парафіян церкви Івана Предтечі, серед яких згадувалося ім'я Марфи, колишньої посадниці Великого Новгорода.
У московських літописах Марфа Борецька порівнюється з Єзавеллю, Далілою, Іродіадою та імператрицею Євдоксією. Серед звинувачень на її адресу називають бажання одружитися із «литовським паном», щоб володіти Новгородом після його приєднання до Великого князівства Литовського. У новгородських народних переказах Марфа Борецька виступає в образі владної правительки, каральної самодержиці. Легенда розповідає, що, дізнавшись про загибель синів від першого шлюбу у Заонежжі, Марфа наказала спалити там низку поселень
Родина
Чоловіки:
- Пилип — новгородський боярин
- Ісаак Борецький — новгородський посадник
Діти:
- Антон Пилипович — загинув під час мандрівки на біломорське узбережжя
- Фелікс Пилипович — загинув під час мандрівки на біломорське узбережжя
- Дмитро Ісаакович Борецький — новогородський посадник у 1471 році, страчений московитами після Шелонської битви;
- Федір Ісаакович Борецький — заарештований московитами у 1476 році, відправлений у заслання до Мурома, де помер того ж року;
- Ксенія Ісааківна Борецька — наречена Мирослава, вождя повсталих новгородців.
Онук:
- Василь Федорович Ісаков-Борецький — у 1478 році разом з бабою був відправлений до заслання спочатку до Москви, а потім — у Нижній Новгород.
Марфа Борецька й Зосіма Соловецький
У житії Зосіми Соловецького є розповідь про те, що Зосіма, засновник Соловецького монастиря, передбачив падіння Марфи Борецької. Це пророцтво він залишив під час відвідин Великого Новгорода в часи конфлікту монастиря й Новгородської республіки щодо монастирських прав на рибальство . Марфа вигнала преподобного з Новгорода і він передрік: «Прийде час, коли мешканці цього дому не будуть ходити по своєму двору; двері будинку зачиняться і вже не відкриються; цей двір спорожніє». Через деякий час на запрошення архієпископа Феофіла Зосіма знову відвідав Новгород. Марфа, каялась і приймала його у своєму домі. Вона дала Соловецькому монастирю грамоту на права на тоні (місця для рибальства). Згідно з дослідженнями В. А. Бурова, цей документ не міг бути виданий Марфою, а є пізнішою підробкою соловецьких ченців
«Могила Марфи-посадниці»
У 1815 році на погості в селі Мльове була віднайдена кам'яна плита (з огляду на перший знак датування, встановлена не раніше 1492 року) з написом: «Літа 7… положенася преставися раба Божия Марфа напа…». Під плитою був цегляний склеп. Розповсюдилася версія, що пов'язує дану плиту з могилою Марфи Борецької. До цієї версії скептично віднеслись вже М. Карамзін та С. Максімов. Встановлено, що селом Мльове володіла «Марфа Васильєва жена Розстригіна» і ця могила цілком може належати їй.
На початку XX століття навколо «могили Марфи-посадниці» (за участі Миколи Реріха, який багато писав про неї) склався певний культ; до неї розпочалися паломництва; з'явилися розповіді про її дива і зараз вона є популярним туристичним об'єктом.
В мистецтві
- «Марфа-посадница, або Підкорення Новагороду» — історична повість Миколи Карамзіна.
- «Марфа-Посадниця» — фільм 1910 року.
- «Софія» - російський телесеріал 2016 року, режисер — Олексій Андріанов. В ролі Марфи Борецької — Лідія Байрашевська.
- «Марфа Посадниця» — вірш Сергія Єсеніна.
- «Марфа Посадниця» — роман Дмитра Балашова 1972 року.
- «Плач Марфи-посадниці» — пісня Олександра Городницького 1959 року.
- «Вдовий плат» — повість Бориса Акуніна 2016 року.
- «Марфа, посадниця Новгородська» — історична трагедія у віршах Михайла Погодіна 1830 року.
- «Новгородська вольниця» — роман Миколи Гейнце 1895 року.
Примітки
- Марфа-Посадниця (Борецька Марфа Семенівна) [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] Проект «Хронос» (Всесвітня історія в інтернеті).
- Іконніков В. Борецкая, Мария Ивановна // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- . Архів оригіналу за 8 липня 2007. Процитовано 27 січня 2022.
- Бояриня Марфа Борецька, посадниця [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] // Пушкарьова Н. Л. Знамениті росіянки. — М., 1991.
- Посадниця [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] // Тлумачний словник Єфремової / Т. Ф. Єфремова. — 2000.
- Посадниця [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] // Російський семантичний словник: Тлумачний словник, систематизований за класами слів та значень / Російська академія наук, Ін-т рос. мови ім. В. В. Виноградова; Під загальною ред. Н. Ю. Шведової. — М.: Азбуковник, 1998.
- В Південному Прионежжі їй належало у трьох погостах (Ошта, Велика Мегра, Витегра) близько 500 сіл з приблизно 700 селянськими дворами. Біля 150 дворів належало їй у Кижському та Пудожському погостах. В Вигозерському погості їй належало близько 300 дворів. Всього за Марфою в погостах Обонежської п'ятини вказані понад 700 сіл з 1200 дворами. // Вернадський В. Н. Новгород: Новгородська земля у XV столітті / Академія наук СРСР, Інститут історії, Ленінградське відділення; Видання Академії наук СРСР. — М.—Л.: АН СРСР, 1961. — С. 56.
- Пушкарьова Н. Л. Марфа Борецька — “Княжна ця була розуму дуже гордовитого…” // Жінки Давньої Русі : [ 25 листопада 2018]. — М. : Мысль, 1989. — С. 52. — .
- [dic.academic.ru/dic.nsf/biograf2/1797 Борецька Марфа] // Біографічний словник.
- Борецкая, Марфа Ивановна // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- . Solovki Encyclopaedia. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 20 червня 2018.
- Буров В. Про печатку «Марфи-посадниці» (з історії фальсифікації) // Російська археологія. — 1999. — № 1.
- Архангельский Н. А. История Удомельского района с древнейших времён до 1900 года. — Тверь : Верхневолжская ассоциация периодической печати, 1993. — 143 с. — .
- Карамзін М. М. Марфа-посадница, або Підкорення Новагороду // Твори: В 2-х томах / М. М. Карамзін; [Укл. вступ. ст. та коммент. Г. П. Макогоненко]. — Л. : Художня література: Ленінградське відділення, 1984. — Т. 1. Автобіографія; Листи російського мандрівника; Повісті. — 671 с.
Література
- Рудаков В. Е. Борецкие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Иконников, В. С. Борецкий, Исаак Андреевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma rfa Bore cka vidoma takozh yak Ma rfa posa dnicya v riznih dzherelah vona zaznachayetsya po batkovi yak Semenivna abo Ivanivna odna z lideriv novgorodskoyi respublikanskoyi opoziciyi zapeklij protivnik Ivana III Vistupala za nezalezhnist Novgoroda vid Moskvi ta zblizhennya jogo z Velikim knyazivstvom Litovskim Ruskim ta Zhemajtijskim Vtratila zemli ta majno pislya porazki Novgoroda u Moskovsko novgorodskij vijni 1477 1478 rokiv Bula vivezena z Novgoroda zgodom prijnyala postrig ta pomerla u monastiri chi bula strachena Marfa BoreckaNarodilasya15 stolittya NovogorodPomerla1503 Nizhnij NovgorodDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movdavnoruskaPosadadKonfesiyapravoslav yaU shlyubi zBoreckij Isaak AndrijovichDitiDmitro Isaakovich Boreckij Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVidomosti pro rannij period zhittya Marfi nechiselni Vidomo sho pohodila vona z boyarskogo rodu Loshinskih i sho vona dvichi vihodila zamizh Pershim yiyi cholovikom buv boyarin Pilip v shlyubi narodilosya dvoye siniv Anton ta Feliks yaki zaginuli na Karelskomu berezi Bilogo morya Drugim yiyi cholovikom buv novgorodskij posadnik Isaak Boreckij Formalno Marfa Borecka nikoli ne bula pravitelkoyu Vidpovidno do norm davnoruskoyi movi slovom posadnicya poznachalasya lishe zhinka posadnika tozh prizviskom ce slovo ne bulo Posadniceyu Marfa bula za drugim cholovikom Isaakom Boreckim Krim togo posadnikom buv i starshij sin Marfi Dmitro Bula udovoyu bagatogo zemlevlasnika i sama volodila znachnimi spadkovimi zemlyami vzdovzh beregiv Dvini ta Bilogo morya vona postijno zbilshuvala svoyi volodinnya vnaslidok vlasnih prikupiv ta zemel kolonizovanih z yiyi vidoma abo za yiyi rozporyadzhennyam predstavnikami batkivshinnoyi administraciyi Do 70 h rokiv XV stolittya za razmirami svoyih volodin Marfa bula yedinoyu u svoyemu rodi votchinniceyu ne porivnyuvanoyu z inshimi novgorodskimi boyarami Yesipovimi Ovinovimi ta inshimi Vvazhayetsya sho za kilkistyu vlasnosti naprikinci XV stolittya Marfa bula tretoyu pislya novgorodskogo vladiki ta monastiriv Marfa Borecka vpershe z yavlyayetsya na politichnij areni Novgorodu v 1470 roci pid chas viboriv novogo arhiyepiskopa Novgorodskogo Pimen yakogo vona pidtrimuvala sanu todi ne otrimav a obranogo Feofila visvyachuyut u Moskvi a ne v Kiyevi yak togo hotila litovska partiya Klavdij Lyebyedyev Marfa posadnicya Znishennya novgorodskogo vicha Marfa ta yiyi starshij sin novgorodskij stepennij posadnik Dmitro u 1471 roci vistupali za vihid Novgoroda iz zalezhnosti vid Moskvi vstanovlenoyi Yazhelbickim mirom u 1456 roci Marfa bula neformalnim liderom boyarskoyi opoziciyi do Moskvi yiyi pidtrimuvali she dvi znatni novgorodski udovici Anastasiya druzhina boyarina Ivana Grigorovicha ta Yevfimiya druzhina posadnika Andriya Gorshkova Marfa sho volodila znachnimi groshovimi koshtami vela peremovini z velikim knyazem litovskim ta korolem polskim Kazimirom IV pro vstup Novgoroda do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo na pravah avtonomiyi za umovi zberezhennya politichnih prav Novgoroda Diznavshis pro peremovini pro priyednannya Novgorodu do Velikogo knyazivstva Litovskogo velikij knyaz Moskovskij Ivan III ogolosiv vijnu Novgorodskij respublici U Shelonskij bitvi 1471 rik novgorodska armiya bula rozbita moskovitami Posadnik Dmitro starshij sin Marfi buv strachenij yak politichnij zlochinec Odnak pravo Novgorodu na samovryaduvannya v jogo vnutrishnih spravah bulo zberezhene Ne divlyachis na smert sina ta diyi Ivana III Marfa prodovzhuvala peremovini z Kazimirom yakij obicyav yij pidtrimku Vinik konflikt mizh litovskoyu ta moskovskoyu partiyami pro yakij stalo vidomo Ivanu III Marfa posadnicya na monumenti 1000 littya Rosiyi u Velikomu Novgorodi U 1478 roci pid chas novogo vijskovogo pohodu Ivan III ostatochno pidkoriv Novgorod i pozbaviv jogo privileyiv samovryaduvannya poshirivshi na kolishnyu respubliku moskovske samoderzhavstvo Na znak likvidaciyi novgorodskogo vicha vichovij dzvin buv vivezenij do Moskvi Krim togo ryadu vplivovih gorodyan buli vineseni prisudi Zemli Marfi buli konfiskovani yiyi z onukom Vasilem Fedorovichem Isakovim vivezli spochatku do Moskvi a potim vislali u Nizhnij Novgorod de postrigli v chernici pid imenem Mariyi u Zachat yevskomu z 1814 roku Hrestovozdvizhenskij monastiri de vona j pomerla u 1503 roci Za inshoyu versiyeyu Marfa pomerla chi bula strachena po dorozi do Moskvi u seli Mlovo Bizheckoyi p yatini Novgorodskoyi zemli U 1841 rocv vidomij publicist Pavlo Melnikov Pecherskij povidomiv pro te sho znajshov u Nizhnomu Novgorodi perepis parafiyan cerkvi Ivana Predtechi sered yakih zgaduvalosya im ya Marfi kolishnoyi posadnici Velikogo Novgoroda U moskovskih litopisah Marfa Borecka porivnyuyetsya z Yezavellyu Daliloyu Irodiadoyu ta imperatriceyu Yevdoksiyeyu Sered zvinuvachen na yiyi adresu nazivayut bazhannya odruzhitisya iz litovskim panom shob voloditi Novgorodom pislya jogo priyednannya do Velikogo knyazivstva Litovskogo U novgorodskih narodnih perekazah Marfa Borecka vistupaye v obrazi vladnoyi pravitelki karalnoyi samoderzhici Legenda rozpovidaye sho diznavshis pro zagibel siniv vid pershogo shlyubu u Zaonezhzhi Marfa nakazala spaliti tam nizku poselenRodinaCholoviki Pilip novgorodskij boyarin Isaak Boreckij novgorodskij posadnik Diti Anton Pilipovich zaginuv pid chas mandrivki na bilomorske uzberezhzhya Feliks Pilipovich zaginuv pid chas mandrivki na bilomorske uzberezhzhya Dmitro Isaakovich Boreckij novogorodskij posadnik u 1471 roci strachenij moskovitami pislya Shelonskoyi bitvi Fedir Isaakovich Boreckij zaareshtovanij moskovitami u 1476 roci vidpravlenij u zaslannya do Muroma de pomer togo zh roku Kseniya Isaakivna Borecka narechena Miroslava vozhdya povstalih novgorodciv Onuk Vasil Fedorovich Isakov Boreckij u 1478 roci razom z baboyu buv vidpravlenij do zaslannya spochatku do Moskvi a potim u Nizhnij Novgorod Marfa Borecka j Zosima SoloveckijKartina Dmitra Ivanova Vruchennya pustelnikom Feodosiyem Boreckim Ratmirovogo mecha yunomu vozhdyu novgorodciv Miroslavu priznachenomu Marfoyu posadniceyu v choloviki svoyeyi dochki Kseniyi 1808 r U zhitiyi Zosimi Soloveckogo ye rozpovid pro te sho Zosima zasnovnik Soloveckogo monastirya peredbachiv padinnya Marfi Boreckoyi Ce proroctvo vin zalishiv pid chas vidvidin Velikogo Novgoroda v chasi konfliktu monastirya j Novgorodskoyi respubliki shodo monastirskih prav na ribalstvo Marfa vignala prepodobnogo z Novgoroda i vin peredrik Prijde chas koli meshkanci cogo domu ne budut hoditi po svoyemu dvoru dveri budinku zachinyatsya i vzhe ne vidkriyutsya cej dvir sporozhniye Cherez deyakij chas na zaproshennya arhiyepiskopa Feofila Zosima znovu vidvidav Novgorod Marfa kayalas i prijmala jogo u svoyemu domi Vona dala Soloveckomu monastiryu gramotu na prava na toni miscya dlya ribalstva Zgidno z doslidzhennyami V A Burova cej dokument ne mig buti vidanij Marfoyu a ye piznishoyu pidrobkoyu soloveckih chenciv Mogila Marfi posadnici U 1815 roci na pogosti v seli Mlove bula vidnajdena kam yana plita z oglyadu na pershij znak datuvannya vstanovlena ne ranishe 1492 roku z napisom Lita 7 polozhenasya prestavisya raba Bozhiya Marfa napa Pid plitoyu buv ceglyanij sklep Rozpovsyudilasya versiya sho pov yazuye danu plitu z mogiloyu Marfi Boreckoyi Do ciyeyi versiyi skeptichno vidneslis vzhe M Karamzin ta S Maksimov Vstanovleno sho selom Mlove volodila Marfa Vasilyeva zhena Rozstrigina i cya mogila cilkom mozhe nalezhati yij Na pochatku XX stolittya navkolo mogili Marfi posadnici za uchasti Mikoli Reriha yakij bagato pisav pro neyi sklavsya pevnij kult do neyi rozpochalisya palomnictva z yavilisya rozpovidi pro yiyi diva i zaraz vona ye populyarnim turistichnim ob yektom V mistectvi Marfa posadnica abo Pidkorennya Novagorodu istorichna povist Mikoli Karamzina Marfa Posadnicya film 1910 roku Sofiya rosijskij teleserial 2016 roku rezhiser Oleksij Andrianov V roli Marfi Boreckoyi Lidiya Bajrashevska Marfa Posadnicya virsh Sergiya Yesenina Marfa Posadnicya roman Dmitra Balashova 1972 roku Plach Marfi posadnici pisnya Oleksandra Gorodnickogo 1959 roku Vdovij plat povist Borisa Akunina 2016 roku Marfa posadnicya Novgorodska istorichna tragediya u virshah Mihajla Pogodina 1830 roku Novgorodska volnicya roman Mikoli Gejnce 1895 roku PrimitkiMarfa Posadnicya Borecka Marfa Semenivna 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine Proekt Hronos Vsesvitnya istoriya v interneti Ikonnikov V Boreckaya Mariya Ivanovna Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Arhiv originalu za 8 lipnya 2007 Procitovano 27 sichnya 2022 Boyarinya Marfa Borecka posadnicya 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Pushkarova N L Znameniti rosiyanki M 1991 Posadnicya 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Tlumachnij slovnik Yefremovoyi T F Yefremova 2000 Posadnicya 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Rosijskij semantichnij slovnik Tlumachnij slovnik sistematizovanij za klasami sliv ta znachen Rosijska akademiya nauk In t ros movi im V V Vinogradova Pid zagalnoyu red N Yu Shvedovoyi M Azbukovnik 1998 V Pivdennomu Prionezhzhi yij nalezhalo u troh pogostah Oshta Velika Megra Vitegra blizko 500 sil z priblizno 700 selyanskimi dvorami Bilya 150 dvoriv nalezhalo yij u Kizhskomu ta Pudozhskomu pogostah V Vigozerskomu pogosti yij nalezhalo blizko 300 dvoriv Vsogo za Marfoyu v pogostah Obonezhskoyi p yatini vkazani ponad 700 sil z 1200 dvorami Vernadskij V N Novgorod Novgorodska zemlya u XV stolitti Akademiya nauk SRSR Institut istoriyi Leningradske viddilennya Vidannya Akademiyi nauk SRSR M L AN SRSR 1961 S 56 Pushkarova N L Marfa Borecka Knyazhna cya bula rozumu duzhe gordovitogo Zhinki Davnoyi Rusi 25 listopada 2018 M Mysl 1989 S 52 ISBN 5 244 00281 3 dic academic ru dic nsf biograf2 1797 Borecka Marfa Biografichnij slovnik Boreckaya Marfa Ivanovna Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Solovki Encyclopaedia Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 20 chervnya 2018 Burov V Pro pechatku Marfi posadnici z istoriyi falsifikaciyi Rosijska arheologiya 1999 1 Arhangelskij N A Istoriya Udomelskogo rajona s drevnejshih vremyon do 1900 goda Tver Verhnevolzhskaya associaciya periodicheskoj pechati 1993 143 s ISBN 5 88058 025 3 Karamzin M M Marfa posadnica abo Pidkorennya Novagorodu Tvori V 2 h tomah M M Karamzin Ukl vstup st ta komment G P Makogonenko L Hudozhnya literatura Leningradske viddilennya 1984 T 1 Avtobiografiya Listi rosijskogo mandrivnika Povisti 671 s LiteraturaRudakov V E Boreckie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ikonnikov V S Boreckij Isaak Andreevich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros