Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вагилевич Іва н Микола йович Вагиле вич пол Iwan Wahylewycz псевд і кр

Вагилевич Іван

Вагилевич Іван
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вагилевич.

Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (пол. Iwan Wahylewycz; псевд. і крипт.: Вагилевич Далибор, Волк Заклика; 2 вересня 1811, с. Ясень, нині Калуський район, Івано-Франківська область — 10 червня 1866) — український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч і греко-католицький священник. Один з авторів альманаху «Русалка Дністровая».

Іван Миколайович Вагилевич
Іван Миколайович Вагилевич
image
Іван Вагилевич
Ім'я при народженніВагилевич Іван Миколайович
ПсевдонімВагилевич Далибор, Волк Заклика
Народився2 вересня 1811(1811-09-02)
с. Ясень, нині Рожнятівський район, Івано-Франківська область, Україна
Помер10 червня 1866(1866-06-10) (54 роки)
Львів, нині Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоАвстрійська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьпрозаїк, поет
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Мова творівукраїнська
ЧленствоРуська трійця
image Вагилевич Іван Миколайович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Народився у родині пароха в селі Ясень (нині Калуського району Івано-Франківської області, Україна, тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія).

Закінчив нормальну школу в Бучачі, потім — цісарсько-королівську гімназію Станиславова (1829). Навчався у Львівській духовній семінарії, яку закінчив 1839 року. Під час навчання брав участь у польських конспіративних організаціях.

Був одним із зачинателів нової української літератури в Галичині. Співавтор збірок «Зоря» у 1835 році (заборонена цензурою) та «Русалка Дністровая» у 1837 році, (дозволена цензурою Угорського королівства і видана у Будапешті, але заборонена цензурою Греко-Католицької Церкви). 1833 року разом з Маркіяном Шашкевичем і Яковом Головацьким організував «Руську трійцю». Через діяльність у ній Івана Вагилевича висвятили на священика лише через сім років після того, як він завершив семінарію.

У 1846–1848 роках був душпастирем у селі Нестаничі (тепер Червоноградського району). За даними Романа Горака, перший його запис в метричних книгах парафії — від 14 листопада 1846 року, останній — 23 серпня 1848 року. Сюди був скерований митрополичою консисторією за сприяння митрополита Михайла Левицького, перебував під наглядом графині Коморовської. Проживав у тому самому будинку, що М. Шашкевич.

Під час «весни народів» Іван Вагилевич 1848 року самовільно залишив парафію та виїхав до Львова. Він перейшов на полонофільські позиції: проповідував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі, став редактором газети угруповання полонізованої української шляхти «Собор Руський» — «Дневник руський» і сформулював на її шпальтах програмні засади модерного українського націоналізму.

Після розгрому революціонерів кардинал Михайло (Левицький) позбавив Івана Вагилевича духовного сану за самовільне залишення ним парафії. У цій ситуації вирішив перейти на лютеранство. Так він втратив підтримку своїх покровителів — князя Леона Сапіги та графа Мавриція Дідушицького — куратора бібліотеки Оссолінських, тепер — Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника НАН України, який наполіг на його звільненні. Вагилевич пропрацював лише дев'ять місяців у 1851 році на посаді кустоша (директора) бібліотеки.

Іван Вагилевич ледве зводить кінці з кінцями, тяжко працюючи, аби прогодувати дружину та дітей: був перекладачем української мови, друкував статті в «Газеті львівській», коригував виступи депутатів Галицького сейму, з 1862 року недовго працював перекладачем «Крайового виділу». Брав участь у підготовці нового видання словника польської мови Лінде. 1862 року одержав посаду міського архіваріуса, на якій працював до самої смерті.

Іван Вагилевич помер 10 травня 1866 року у Львові. Короткий некролог надрукували в газеті «Слово». Його могилу на Личаківському цвинтарі розшукати неможливо. На полі № 5 стоїть гранітний обеліск із його іменем, надписом українською мовою проте існують твердження, що ця могила не автентична. Зокрема, Роман Горак стверджував про його встановлення як символічного у 1987 році неподалік могил М. Шашкевича, І. Франка.

Сім'я

Дружина — Амалія, померла 3 лютого 1882 року в 55-річному віці. Останні роки мешкала по вулиці Каліча Гора, 4. Діти:

  • Володимир, учень класичної гімназії, помер 11 березня 1863 року в 16-річному віці
  • Михайло, помер 3-річним 5 січня 1864 року.

З родиною мешкав певний час у будинку Тадея Василевського на вулиці Каліча Гора, 5.

Наукова діяльність

Писав українською і польською мовами. Перекладав також із чеської мови. Основна його мовознавча праця «Граматика малоруської мови в Галичині» (1844 року, опублікована 1845 року, польською мовою) відіграла помітну роль у краю. Інша праця — «Розправа про південно-руську мову» (1843, польською мовою) залишилася у рукопису.

Попри складні життєві обставини, він не залишав своїх наукових занять і плідно співпрацював з Авґустом Бельовським на ниві історичної науки, передусім джерелознавства. Так Вагилевич взяв участь у виданні фундаментальних видань «Akta grodzkie i ziemskie» та «Monumenta Poloniae Historica». Писав також власні праці, які мають зразкове джерелознавче підґрунтя.

Підготував опис з додатком дакійсько-польського словника «Наука про дакійсько-романську мову» (не опублікована, польською мовою). Збирав і опрацьовував для словників, зокрема, українсько-німецько-латинського.

Етнографічні праці — «Гуцули, мешканці (1837 р.), «Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині» (1839 р.) та «Лемки, мешканці (1841 р.) — містять цінний діалектичний матеріал.

З етнографічними працями Івана Вагилевича пов'язується початок наукового вивчення мови і культури Гуцульщини.

Творчі набутки

Автор романтичних балад, поезій у прозі, серії статей про українську літературу. Перекладав «Слово о полку Ігоревім» українською і польською мовами, давши науковий коментар (опубліковано у ЗНТШ, т. 234. Праці філологічної секції. — Л., 1997).

З 1835 року і до кінця життя виступав, в основному, як учений, друкуючи свої цікаві фольклорно-етнографічні та історичні розвідки в руських (українських), чеських і польських виданнях («Русалка Дністровая», «Часопис чеського музею», «Варшавська бібліотека», «Бібліотека Оссолінських», «Родинне коло», «Дневник Руський», «Gazeta Lwówska» та іншій місцевій періодиці). Наукова спадщина Івана Вагилевича й досі не зібрана і не вивчена.

  • Співавторство «Русалки Дністрової» → 1837 році
  • «Гуцули, мешканці Східного Прикарпаття» → 1837 році
  • «Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині» → 1839 році
  • «Лемки, мешканці Західного Прикарпаття» → 1841 році
  • «Про упирів та відьом» → 1840 році
  • «Монастир Скит у Маняві» → 1848 році
  • «Замітки о руській літературі» → 1840 році
  • «Наука про дакійсько-романську мову» → 1845 році
  • Вагилевич І. Дакійсько-романська мова // Переклад, упорядкування, передмова та додатки Євгена Мельника. — Дрогобич,2023. — 48 с.
  • «Граматика малоруської мови в Галичині» → 1844 році
  • «Розправа про південно-руську мову» → 1843 році
  • «Замітки о руській літературі» → 1848 році
  • «Початкові правила малоруської граматики» → 1846 році
  • Літературна розвідка «Передговор к народним руським пісням» (передмова з Русалки Дністрової)
  • Співавторство «Akta grodzkie i zemskie» та «Monumenta Poloniae Historica»
  • Поезії з «Русалки Дністрової»
  • Вагилевич В. Грамматика языка малорусского в Галиции / сочиненные Иваном Вагилевичем. —– Львов: Печатано в Ин-те Ставропиг., 1845. — 190 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
    • «Мадей»
    • «Жулин і калина»
    • «Колядки» (ймовірні Вагилевичеві обробки із Русалки Дністрової)
    • «Ладкані» (ймовірні Вагилевичеві обробки із Русалки Дністрової)
    • «Гагілки» (ймовірні Вагилевичеві обробки із Русалки Дністрової)
  • Переклади на польську та руську-українську мови:
    • «Дочка Слави» → поема чеського письменника Яна Коллара → !!! році
    • «Краледворський рукопис» → окремі твори В. Ганки та Й. Лінди → !!! році
    • «Слова о полку Ігоревім» → на українську та польську мови → !!! → !!! році
    • «Повість минулих літ» → на польську мову → !!! році

Цікавий факт

Граф Маврицій Дідушицький у передмові до свої праці «Kronika domowa Dzieduszyckich (1865)» висловив вдячність Івану Вагилевичу за допомогу в її написанні.

Вшанування Івана Вагилевича

Незважаючи на всю суперечливість життя та творчості Івана Вагилевича , він залишається для українців шанованою персоною, будучи одним із зачинателів українського руху просвітництва та першовідкривачем багатьох фольклорних українських тематик. Тому в багатьох містах та селах України шанують автора «Руської трійці»: називаючи вулиці його іменем, ставлячи меморіальні дошки та пам'ятники.

31 грудня 2013 року в Івано-Франківську відкрили перший у світі пам'ятник «Руській Трійці». Серед постатей на пам'ятнику є, зокрема, Іван Вагилевич. 30 липня 2015 року сквер, де стоїть пам'ятник, перейменували на Сквер імені Руської Трійці. В Івано-Франківську також є Вулиця Івана Вагилевича.

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. Нахлік Є., Нахлік О. Вагилевич Іван Миколайович… — С. 219.
  3. Медведик П., Петраш О. Вагилевич Іван Миколайович… — С. 218.
  4. Горак, 1989.
  5. . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
  6. Maurycy Dzieduszycki. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.].— Lwów: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. — S. 18. (пол.)
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 січня 2014.

Джерела

Посилання

Іван Вагилевич
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Теми у Вікіджерелах?
image Іван Вагилевич у Вікісховищі?
  • ІВАН ВАГИЛЕВИЧ | Програма «Велич особистості» | 2016 (ВІДЕО)
  • Твори Івана Вагилевича // Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого. Виданє друге (З додатком творів: Івана Вагилевича і Тимка Падури). — У Львові, 1913. — С. 337—379.
  • Біографія. Поезії, переклади, статті, листи [ 22 травня 2009 у Wayback Machine.]
  • І. Вагилевич і «Слово о полку Ігоревім» [ 25 червня 2007 у Wayback Machine.]
  • Детальніше про Івана Вагилевича та взірці його творів [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Поезії Івана Вагилевича [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Швачка, Т. О. Вагилевич Іван Миколайович / Т. О. Швачка // Українська бібліотечна енциклопедія. — Режим доступу вільний, назва з екрана. [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vagilevich Iva n Mikola jovich Vagile vich pol Iwan Wahylewycz psevd i kript Vagilevich Dalibor Volk Zaklika 2 veresnya 1811 s Yasen nini Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast 10 chervnya 1866 ukrayinskij poet filolog folklorist etnograf gromadskij diyach i greko katolickij svyashennik Odin z avtoriv almanahu Rusalka Dnistrovaya Ivan Mikolajovich VagilevichIvan Mikolajovich VagilevichIvan VagilevichIm ya pri narodzhenniVagilevich Ivan MikolajovichPsevdonimVagilevich Dalibor Volk ZaklikaNarodivsya2 veresnya 1811 1811 09 02 s Yasen nini Rozhnyativskij rajon Ivano Frankivska oblast UkrayinaPomer10 chervnya 1866 1866 06 10 54 roki Lviv nini UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintar 1 GromadyanstvoAvstrijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik poetAlma materLNU im I FrankaMova tvorivukrayinskaChlenstvoRuska trijcya Vagilevich Ivan Mikolajovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya u rodini paroha v seli Yasen nini Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina todi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya Zakinchiv normalnu shkolu v Buchachi potim cisarsko korolivsku gimnaziyu Stanislavova 1829 Navchavsya u Lvivskij duhovnij seminariyi yaku zakinchiv 1839 roku Pid chas navchannya brav uchast u polskih konspirativnih organizaciyah Buv odnim iz zachinateliv novoyi ukrayinskoyi literaturi v Galichini Spivavtor zbirok Zorya u 1835 roci zaboronena cenzuroyu ta Rusalka Dnistrovaya u 1837 roci dozvolena cenzuroyu Ugorskogo korolivstva i vidana u Budapeshti ale zaboronena cenzuroyu Greko Katolickoyi Cerkvi 1833 roku razom z Markiyanom Shashkevichem i Yakovom Golovackim organizuvav Rusku trijcyu Cherez diyalnist u nij Ivana Vagilevicha visvyatili na svyashenika lishe cherez sim rokiv pislya togo yak vin zavershiv seminariyu U 1846 1848 rokah buv dushpastirem u seli Nestanichi teper Chervonogradskogo rajonu Za danimi Romana Goraka pershij jogo zapis v metrichnih knigah parafiyi vid 14 listopada 1846 roku ostannij 23 serpnya 1848 roku Syudi buv skerovanij mitropolichoyu konsistoriyeyu za spriyannya mitropolita Mihajla Levickogo perebuvav pid naglyadom grafini Komorovskoyi Prozhivav u tomu samomu budinku sho M Shashkevich Pid chas vesni narodiv Ivan Vagilevich 1848 roku samovilno zalishiv parafiyu ta viyihav do Lvova Vin perejshov na polonofilski poziciyi propoviduvav ideyu polsko ukrayinskogo soyuzu pid zverhnistyu Polshi stav redaktorom gazeti ugrupovannya polonizovanoyi ukrayinskoyi shlyahti Sobor Ruskij Dnevnik ruskij i sformulyuvav na yiyi shpaltah programni zasadi modernogo ukrayinskogo nacionalizmu Pislya rozgromu revolyucioneriv kardinal Mihajlo Levickij pozbaviv Ivana Vagilevicha duhovnogo sanu za samovilne zalishennya nim parafiyi U cij situaciyi virishiv perejti na lyuteranstvo Tak vin vtrativ pidtrimku svoyih pokroviteliv knyazya Leona Sapigi ta grafa Mavriciya Didushickogo kuratora biblioteki Ossolinskih teper Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni Vasilya Stefanika NAN Ukrayini yakij napolig na jogo zvilnenni Vagilevich propracyuvav lishe dev yat misyaciv u 1851 roci na posadi kustosha direktora biblioteki Ivan Vagilevich ledve zvodit kinci z kincyami tyazhko pracyuyuchi abi progoduvati druzhinu ta ditej buv perekladachem ukrayinskoyi movi drukuvav statti v Gazeti lvivskij koriguvav vistupi deputativ Galickogo sejmu z 1862 roku nedovgo pracyuvav perekladachem Krajovogo vidilu Brav uchast u pidgotovci novogo vidannya slovnika polskoyi movi Linde 1862 roku oderzhav posadu miskogo arhivariusa na yakij pracyuvav do samoyi smerti Ivan Vagilevich pomer 10 travnya 1866 roku u Lvovi Korotkij nekrolog nadrukuvali v gazeti Slovo Jogo mogilu na Lichakivskomu cvintari rozshukati nemozhlivo Na poli 5 stoyit granitnij obelisk iz jogo imenem nadpisom ukrayinskoyu movoyu prote isnuyut tverdzhennya sho cya mogila ne avtentichna Zokrema Roman Gorak stverdzhuvav pro jogo vstanovlennya yak simvolichnogo u 1987 roci nepodalik mogil M Shashkevicha I Franka Sim yaDruzhina Amaliya pomerla 3 lyutogo 1882 roku v 55 richnomu vici Ostanni roki meshkala po vulici Kalicha Gora 4 Diti Volodimir uchen klasichnoyi gimnaziyi pomer 11 bereznya 1863 roku v 16 richnomu vici Mihajlo pomer 3 richnim 5 sichnya 1864 roku Z rodinoyu meshkav pevnij chas u budinku Tadeya Vasilevskogo na vulici Kalicha Gora 5 Naukova diyalnist Pisav ukrayinskoyu i polskoyu movami Perekladav takozh iz cheskoyi movi Osnovna jogo movoznavcha pracya Gramatika maloruskoyi movi v Galichini 1844 roku opublikovana 1845 roku polskoyu movoyu vidigrala pomitnu rol u krayu Insha pracya Rozprava pro pivdenno rusku movu 1843 polskoyu movoyu zalishilasya u rukopisu Popri skladni zhittyevi obstavini vin ne zalishav svoyih naukovih zanyat i plidno spivpracyuvav z Avgustom Belovskim na nivi istorichnoyi nauki peredusim dzhereloznavstva Tak Vagilevich vzyav uchast u vidanni fundamentalnih vidan Akta grodzkie i ziemskie ta Monumenta Poloniae Historica Pisav takozh vlasni praci yaki mayut zrazkove dzhereloznavche pidgruntya Pidgotuvav opis z dodatkom dakijsko polskogo slovnika Nauka pro dakijsko romansku movu ne opublikovana polskoyu movoyu Zbirav i opracovuvav dlya slovnikiv zokrema ukrayinsko nimecko latinskogo Etnografichni praci Guculi meshkanci 1837 r Bojki rusko slov yanskij lyud u Galichini 1839 r ta Lemki meshkanci 1841 r mistyat cinnij dialektichnij material Z etnografichnimi pracyami Ivana Vagilevicha pov yazuyetsya pochatok naukovogo vivchennya movi i kulturi Guculshini Tvorchi nabutkiAvtor romantichnih balad poezij u prozi seriyi statej pro ukrayinsku literaturu Perekladav Slovo o polku Igorevim ukrayinskoyu i polskoyu movami davshi naukovij komentar opublikovano u ZNTSh t 234 Praci filologichnoyi sekciyi L 1997 Z 1835 roku i do kincya zhittya vistupav v osnovnomu yak uchenij drukuyuchi svoyi cikavi folklorno etnografichni ta istorichni rozvidki v ruskih ukrayinskih cheskih i polskih vidannyah Rusalka Dnistrovaya Chasopis cheskogo muzeyu Varshavska biblioteka Biblioteka Ossolinskih Rodinne kolo Dnevnik Ruskij Gazeta Lwowska ta inshij miscevij periodici Naukova spadshina Ivana Vagilevicha j dosi ne zibrana i ne vivchena Spivavtorstvo Rusalki Dnistrovoyi 1837 roci Guculi meshkanci Shidnogo Prikarpattya 1837 roci Bojki rusko slov yanskij lyud u Galichini 1839 roci Lemki meshkanci Zahidnogo Prikarpattya 1841 roci Pro upiriv ta vidom 1840 roci Monastir Skit u Manyavi 1848 roci Zamitki o ruskij literaturi 1840 roci Nauka pro dakijsko romansku movu 1845 roci Vagilevich I Dakijsko romanska mova Pereklad uporyadkuvannya peredmova ta dodatki Yevgena Melnika Drogobich 2023 48 s Gramatika maloruskoyi movi v Galichini 1844 roci Rozprava pro pivdenno rusku movu 1843 roci Zamitki o ruskij literaturi 1848 roci Pochatkovi pravila maloruskoyi gramatiki 1846 roci Literaturna rozvidka Peredgovor k narodnim ruskim pisnyam peredmova z Rusalki Dnistrovoyi Spivavtorstvo Akta grodzkie i zemskie ta Monumenta Poloniae Historica Poeziyi z Rusalki Dnistrovoyi Vagilevich V Grammatika yazyka malorusskogo v Galicii sochinennye Ivanom Vagilevichem Lvov Pechatano v In te Stavropig 1845 190 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Madej Zhulin i kalina Kolyadki jmovirni Vagilevichevi obrobki iz Rusalki Dnistrovoyi Ladkani jmovirni Vagilevichevi obrobki iz Rusalki Dnistrovoyi Gagilki jmovirni Vagilevichevi obrobki iz Rusalki Dnistrovoyi Perekladi na polsku ta rusku ukrayinsku movi Dochka Slavi poema cheskogo pismennika Yana Kollara roci Kraledvorskij rukopis okremi tvori V Ganki ta J Lindi roci Slova o polku Igorevim na ukrayinsku ta polsku movi roci Povist minulih lit na polsku movu rociCikavij faktGraf Mavricij Didushickij u peredmovi do svoyi praci Kronika domowa Dzieduszyckich 1865 visloviv vdyachnist Ivanu Vagilevichu za dopomogu v yiyi napisanni Vshanuvannya Ivana VagilevichaNezvazhayuchi na vsyu superechlivist zhittya ta tvorchosti Ivana Vagilevicha vin zalishayetsya dlya ukrayinciv shanovanoyu personoyu buduchi odnim iz zachinateliv ukrayinskogo ruhu prosvitnictva ta pershovidkrivachem bagatoh folklornih ukrayinskih tematik Tomu v bagatoh mistah ta selah Ukrayini shanuyut avtora Ruskoyi trijci nazivayuchi vulici jogo imenem stavlyachi memorialni doshki ta pam yatniki 31 grudnya 2013 roku v Ivano Frankivsku vidkrili pershij u sviti pam yatnik Ruskij Trijci Sered postatej na pam yatniku ye zokrema Ivan Vagilevich 30 lipnya 2015 roku skver de stoyit pam yatnik perejmenuvali na Skver imeni Ruskoyi Trijci V Ivano Frankivsku takozh ye Vulicya Ivana Vagilevicha PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 157 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Nahlik Ye Nahlik O Vagilevich Ivan Mikolajovich S 219 Medvedik P Petrash O Vagilevich Ivan Mikolajovich S 218 Gorak 1989 Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 19 travnya 2014 Maurycy Dzieduszycki Kronika domowa Dzieduszyckich 21 listopada 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 480 s dod S 18 pol Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2014 DzherelaVoznyak M Galickie gramatiki ukrayinskoyi movi pershoyi polovini XIX viku Lviv 1911 Gorak R Zadlya praznika U sutinkah Kiyiv Radyanskij pismennik 1989 374 s ISBN 5 333 00206 1 Gricenko P Yu Vagilevich Ivan Mikolajovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Gumenyuk M Kravchenko Ye Markiyan Shashkevich Ivan Vagilevich Yakiv Golovackij Bibliografichnij pokazhchik Lviv 1962 Dem yan G Ivan Vagilevich istorik narodoznavec K 1993 Dzoban O Ivan Vagilevich Pokazhchik rukopisiv prac ta materialiv do biografiyi Lviv 1986 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 135 Kupchinskij O Slovo o polku Igorevim u perekladah perespivah i doslidzhennyah pershoyi pol XIX st Lviv Zapiski NTSh 1997 T 234 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Medvedik P Petrash O Vagilevich Ivan Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 218 ISBN 966 528 197 6 Nahlik Ye Nahlik O Vagilevich Ivan Mikolajovich Frankivska enciklopediya v 7 t redkol M Zhulinskij Ye Nahlik A Shvec ta in Lviv Svit 2016 ISBN 978 966 914 033 3 Ogonovskij O Istoriya literatury ruskoj Lviv 1894 Ch 4 Petrash O Ruska trijcya K 1986 Rozumnij Ya redaktor Markiyan Shashkevich na Zahodi Vinnipeg Institut Zapovidnik Markiyana Shashkevicha 2007 Semchinskij S V Fonetichni osoblivosti Dakijskogo slovnika I M Vagilevicha Visnik Kiyivskogo universitetu Seriya filologichna 1970 12 Steblij F I Vagilevich Ivan Mikolajovich 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 425 ISBN 966 00 0734 5 Franko I Ya Do biografiyi Ivana Vagilevicha Franko I Ya Zibrannya tvoriv K 1982 T 37 PosilannyaIvan Vagilevich u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Ivan Vagilevich u Vikishovishi IVAN VAGILEVICh Programa Velich osobistosti 2016 VIDEO Tvori Ivana Vagilevicha Tvori Markiyana Shashkevicha i Yakova Golovackogo Vidanye druge Z dodatkom tvoriv Ivana Vagilevicha i Timka Paduri U Lvovi 1913 S 337 379 Biografiya Poeziyi perekladi statti listi 22 travnya 2009 u Wayback Machine I Vagilevich i Slovo o polku Igorevim 25 chervnya 2007 u Wayback Machine Detalnishe pro Ivana Vagilevicha ta vzirci jogo tvoriv 26 listopada 2020 u Wayback Machine Poeziyi Ivana Vagilevicha 26 listopada 2020 u Wayback Machine Shvachka T O Vagilevich Ivan Mikolajovich T O Shvachka Ukrayinska bibliotechna enciklopediya Rezhim dostupu vilnij nazva z ekrana 23 veresnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ