Бельведе́р (від італ. Belvedere) — розкішний палацовий комплекс-бельведер періоду бароко в місті Відень, столиці Австрії. Нині один з найбільших і найбагатших своїм зібранням музеїв мистецтва Європи.
Бельведер | |
---|---|
| |
48°11′36″ пн. ш. 16°22′49″ сх. д. / 48.19340000002777202° пн. ш. 16.38051944447222397° сх. д.Координати: 48°11′36″ пн. ш. 16°22′49″ сх. д. / 48.19340000002777202° пн. ш. 16.38051944447222397° сх. д. | |
Тип | палац[1] |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
Країна | Австрія |
Розташування | Ландштрассе[1] Відень |
Архітектурний стиль | бароко |
Архітектор | Йоган Лукас фон Гілдебрандт |
Засновник | Євгеній Савойський |
Засновано | 1714 |
Власник | Євгеній Савойський |
Сайт | belvedere.at |
Бельведер (Відень) (Австрія) | |
Бельведер у Вікісховищі |
Загальні дані
Комплекс Віденський Бельведер, зведений Лукасом фон Гілдебрандтом як літня (тоді заміська) резиденція для одного з уславлених полководців свого часу принца Євгенія Савойського на початку XVIII століття, від перших десятиліть ХХ століття є музеєм мистецтва.
Палац-музей розміщений за адресою:
- Prinz Eugen-Str. 27, 1030 Wien (Верхній Бельведер);
- Rennweg 6, 1030 Wien (Нижній Бельведер, Оранжерея, Палацові стайні).
Години для відвідування:
- Верхній Бельведер (галерея картин від 15 століття до сьогодення): щодня 10:00—18:00
- Нижній Бельведер (музей бароко), Оранжерея: щодня 10:00-18:00, щосереди 10:00—21:00
- виставка сучасного мистецтва в саду «Augarten»: четвер—неділя 11:00—19:00
- Палацові стайні: щодня 10:00 до ночі.
Історія
Резиденція монархів
Палац Бельведер був зведений за велінням принца Євгенія Савойського (1663-1736). Ідею втілив відомий віденський архітектор Йоган Лукас фон Гільдебрандт. У 1700 році на схилі пагорбу, що спускався до міста, почалися роботи з влаштування парку на французький манер. А в 1713 році взялися за будівництво споруди Нижнього палацу, що тривало три роки.
Головну будівлю комплексу — Верхній палац, звідки за планом повинен був розгортатися дивовижний вигляд на Відень, — споруджений у 1721—1723 роках.
Після смерті принца Євгенія Савойського Карл VI придбав його бібліотеку, яка склала істотну частину імператорської бібліотеки в Гофбурзі (нині Національна Бібліотека).
У 1752 році імператриця Марія Терезія придбала обидва палаци разом з парком. Правда, Бельведер досить довго був у запустінні, оскільки правителька й далі використовувала Шенбрунн як свою літню резиденцію. У Бельведері ж періодично влаштовувалися барвисті вистави й фестивалі. Найпишніше святкування було влаштоване тут на честь заручин Марії Антуанети з майбутнім королем Франції Людовиком XVI.
Наприкінці 1770-х Йосиф II вирішив перевезти велику частину імператорської колекції з Гофбурґа у Верхній Бельведер і велів видати каталог художніх творів, що містились у палаці. Так Бельведер став одним з перших музеїв в Європі, відкритих для громадськості.
У 1897 році палац став резиденцією спадкоємця австрійського престолу принца Франца Фердинанда. Він потурбувався про те, щоб у палаці були проведені електрика й центральне опалення. Отже, замок доби бароко був адаптований під житлові й службові приміщення.
Із початком Першої світової війни Верхній Бельведер запустів, тоді Нижній палац уже з 1903 року перетворений на картинну галерею. Попри передвоєнний неспокій, а згодом військовий час, спеціальна комісія піклувалася про регулярне поповнення художньої колекції. Так, наприклад, найвідоміша картина Ґустава Клімта «Поцілунок» була придбана музеєм практично відразу ж після її написання у 1908 році.
Опис
Палацовий комплекс має у своєму складі:
- Верхній палац (Верхній Бельведер);
- Нижній палац (Нижній Бельведер);
- Палацовий сад (парк);
- Оранжерея;
- Палацові стайні.
Віденський Бельведер зберігся до наших днів у майже незміненому вигляді, за винятком втраченого нині звіринця у верхній частині парку й значною мірою переробленої оранжереї біля Нижнього палацу.
Палацовому комплексу Бельведер як архітектурному шедевру австрійського майстра Йогана фон Гільдебрандта властиве поєднання парадної величі й невимушеної простоти, широкого розмаху й водночас доступності.
Між двома палацами розкинувся парк з акуратно підстриженими кущами й низькими алеями, адже дерева не повинні розростатися і закривати вид на фонтани, сходи, басейни, вази та статуї. Споруди гармонійно вписуються в пейзаж і сприймаються як його частина, а сам краєвид — теж творіння людських рук.
У палацово-парковому комплексі Віденського Бельведеру завжди можна подихати свіжим повітрям і на деякий час забути про метушню великого міста, тому Бельведер є улюбленим місцем прогулянок як для віденців, так і для численних туристів.
Мистецький музей
Після Першої світової війни, у 1920-1921 роках, музей Бельведер ґрунтовно змінився. У Нижньому палаці розмістився музей бароко; у Верхньому — Галерея мистецтва XIX століття; оранжерею ж перетворили на Галерею сучасного мистецтва.
Практично всі твори австрійського бароко були перевезені з художньо-історичного музею (нім. Kunsthistorisches Museum) до палацу Нижній Бельведер. В економічно кризові 1930-ті музею, однак, вдавалося поповнювати своє зібрання шедеврами класичного й сучасного мистецтва з Франції та Німеччини.
Під час ІІ Світової війни в жовтні 1944 року західна частина Верхнього палацу була зруйнована бомбою, а в лютому 1945 року така ж доля спіткала й західне крило Нижнього палацу.
По війні після тривалих і наполегливих реставраційних робіт нарешті в 1953 році в Нижньому палаці був знову відкритий музей бароко, а в липні 1954 року частина зібрання предметів мистецтва XIX та XX століть була виставлена у Верхньому Бельведері і в Оранжереї.
У повоєнний час на Бельведері була зосереджена увага австрійської та світової громадськості. Адже в травні 1955 року са́ме в Мармуровій залі Верхнього палацу відбулося підписання Державного договору про відновлення незалежної і демократичної Австрії представниками Австрії та 4 держав-переможниць у ІІ Світовій війн: СРСР, США, Великої Британії та Франції. Так, Австрійська Республіка, приєднана під час війни до німецького Третього Рейху, а з 1945 року зайнята союзними військами, знову здобула повну державну незалежність.
Наприкінці ХХ століття закінчилася ґрунтовна реконструкція Верхнього палацу — знову відкриті для огляду зали палацу з виставленими із запасників художніми творами надають можливість побачити палацову капелу, розписану провідними італійськими живописцями XVIII століття, роботи австрійського майстра Макарта, а також багате зібрання полотен європейського імпресіонізму — від Дега до Ренуара і Ґоґена, і найбільшу колекцію творів австрійських еспресіоністів та модерністів — картини Еґона Шіле та гордості вітчизняного мистецтва Ґустава Клімта.
Світлини
- Палац Верхній Бельведер
- Фонтан-джерельце у Садах Бельведеру
- Розписи Carlonesaal у Верхньому Бельведері
Музей бароко
Мистецтво бароко Австрії посіло почесне місце в історії Європи. На початковому етапі воно розвинулось під сильним впливом бароко Італії, визначного центру барокового мистецтва взагалі. Війни, що йшли між Австрією і Оттоманською Портою (Туреччиною) затримали розвиток мистецтв в країні. Але ситуація радикально змінилася після перемог над Туреччиною, і в Австрії розпочався будівельний бум. За 30-40 років будівництва Відень та його передмістя отримали нові архітектурні домінанти у стилі бароко з новими палацами і садами.
Музей бароко в палаці Нижній Бельведер добре висвітлює цю добу і сам є експонатом музею, адже побудований в цей же період. Славу музею складає колекція скульптур, бо поряд з власною архітектурною школою склалася і потужна національна скульптурна школа. Її представники:
- Балтазар Пермозер (1651—1732)
- Георг Доннер (1693—1741)
- Франц Мессершмідт (11736-1783)
- Матьяш Бернард Браун, що працював переважно в Чехії, яка входила тоді до складу Австрійської імперії.
Серед творів музейної збірки Пермозеру належить скульптурна група «Апофеоз принца Євгена Савойського», а віртуозу Францу Мессершмідту скульптура імператриці Марії Терезії у повний зріст. У розкішному Мармуровому залі Нижнього Бельведеру розмістили і частини фонтану, скульптури для якого створив Георг Доннер (Алегорії річок Еннс і Марч тощо).
З 28 жовтня 2016 року до 12 лютого 2017 року експресивні барокові роботи — різьблення Йогана Георга Пінзеля та живопис — виставлені на показ у Зимовому палаці принца Євгена Савойського. Однак ні на сітілайтах, ні в офіційних пресрелізах палацу не згадують, що це колекція із фондів Львівської галереї мистецтв.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Бароковий скульптор Йоган Георг Пінзель — у Бельведері. На афішах нема про Україну [ 1 листопада 2016 у Wayback Machine.] // zik.ua 27.10.2016
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бельведер (Відень) |
- Вебсторінка Віденського Бельведера [ 31 травня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Віденський Бельведер на www.algol.com.ua (турфірма «Алголь») [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Belvede r vid ital Belvedere rozkishnij palacovij kompleks belveder periodu baroko v misti Viden stolici Avstriyi Nini odin z najbilshih i najbagatshih svoyim zibrannyam muzeyiv mistectva Yevropi Belveder48 11 36 pn sh 16 22 49 sh d 48 19340000002777202 pn sh 16 38051944447222397 sh d 48 19340000002777202 16 38051944447222397 Koordinati 48 11 36 pn sh 16 22 49 sh d 48 19340000002777202 pn sh 16 38051944447222397 sh d 48 19340000002777202 16 38051944447222397Tip palac 1 Status spadshini pam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Krayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 Roztashuvannya Landshtrasse 1 VidenArhitekturnij stil barokoArhitektor Jogan Lukas fon GildebrandtZasnovnik Yevgenij SavojskijZasnovano 1714Vlasnik Yevgenij SavojskijSajt belvedere atBelveder Viden Avstriya Belveder u VikishovishiVidenskij Belveder abo Verhnij Belveder sadovij fasadU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Belveder znachennya Zagalni daniKompleks Videnskij Belveder zvedenij Lukasom fon Gildebrandtom yak litnya todi zamiska rezidenciya dlya odnogo z uslavlenih polkovodciv svogo chasu princa Yevgeniya Savojskogo na pochatku XVIII stolittya vid pershih desyatilit HH stolittya ye muzeyem mistectva Palac muzej rozmishenij za adresoyu Prinz Eugen Str 27 1030 Wien Verhnij Belveder Rennweg 6 1030 Wien Nizhnij Belveder Oranzhereya Palacovi stajni Godini dlya vidviduvannya Verhnij Belveder galereya kartin vid 15 stolittya do sogodennya shodnya 10 00 18 00 Nizhnij Belveder muzej baroko Oranzhereya shodnya 10 00 18 00 shoseredi 10 00 21 00 vistavka suchasnogo mistectva v sadu Augarten chetver nedilya 11 00 19 00 Palacovi stajni shodnya 10 00 do nochi IstoriyaRezidenciya monarhiv Videnskij Belveder gravyura 1753 Palac Belveder buv zvedenij za velinnyam princa Yevgeniya Savojskogo 1663 1736 Ideyu vtiliv vidomij videnskij arhitektor Jogan Lukas fon Gildebrandt U 1700 roci na shili pagorbu sho spuskavsya do mista pochalisya roboti z vlashtuvannya parku na francuzkij maner A v 1713 roci vzyalisya za budivnictvo sporudi Nizhnogo palacu sho trivalo tri roki Golovnu budivlyu kompleksu Verhnij palac zvidki za planom povinen buv rozgortatisya divovizhnij viglyad na Viden sporudzhenij u 1721 1723 rokah Pislya smerti princa Yevgeniya Savojskogo Karl VI pridbav jogo biblioteku yaka sklala istotnu chastinu imperatorskoyi biblioteki v Gofburzi nini Nacionalna Biblioteka U 1752 roci imperatricya Mariya Tereziya pridbala obidva palaci razom z parkom Pravda Belveder dosit dovgo buv u zapustinni oskilki pravitelka j dali vikoristovuvala Shenbrunn yak svoyu litnyu rezidenciyu U Belvederi zh periodichno vlashtovuvalisya barvisti vistavi j festivali Najpishnishe svyatkuvannya bulo vlashtovane tut na chest zaruchin Mariyi Antuaneti z majbutnim korolem Franciyi Lyudovikom XVI Naprikinci 1770 h Josif II virishiv perevezti veliku chastinu imperatorskoyi kolekciyi z Gofburga u Verhnij Belveder i veliv vidati katalog hudozhnih tvoriv sho mistilis u palaci Tak Belveder stav odnim z pershih muzeyiv v Yevropi vidkritih dlya gromadskosti U 1897 roci palac stav rezidenciyeyu spadkoyemcya avstrijskogo prestolu princa Franca Ferdinanda Vin poturbuvavsya pro te shob u palaci buli provedeni elektrika j centralne opalennya Otzhe zamok dobi baroko buv adaptovanij pid zhitlovi j sluzhbovi primishennya Iz pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Verhnij Belveder zapustiv todi Nizhnij palac uzhe z 1903 roku peretvorenij na kartinnu galereyu Popri peredvoyennij nespokij a zgodom vijskovij chas specialna komisiya pikluvalasya pro regulyarne popovnennya hudozhnoyi kolekciyi Tak napriklad najvidomisha kartina Gustava Klimta Pocilunok bula pridbana muzeyem praktichno vidrazu zh pislya yiyi napisannya u 1908 roci OpisViglyad na Verhnij Belveder Palacovij kompleks maye u svoyemu skladi Verhnij palac Verhnij Belveder Nizhnij palac Nizhnij Belveder Palacovij sad park Oranzhereya Palacovi stajni Videnskij Belveder zberigsya do nashih dniv u majzhe nezminenomu viglyadi za vinyatkom vtrachenogo nini zvirincya u verhnij chastini parku j znachnoyu miroyu pereroblenoyi oranzhereyi bilya Nizhnogo palacu Palacovomu kompleksu Belveder yak arhitekturnomu shedevru avstrijskogo majstra Jogana fon Gildebrandta vlastive poyednannya paradnoyi velichi j nevimushenoyi prostoti shirokogo rozmahu j vodnochas dostupnosti Mizh dvoma palacami rozkinuvsya park z akuratno pidstrizhenimi kushami j nizkimi aleyami adzhe dereva ne povinni rozrostatisya i zakrivati vid na fontani shodi basejni vazi ta statuyi Sporudi garmonijno vpisuyutsya v pejzazh i sprijmayutsya yak jogo chastina a sam krayevid tezh tvorinnya lyudskih ruk U palacovo parkovomu kompleksi Videnskogo Belvederu zavzhdi mozhna podihati svizhim povitryam i na deyakij chas zabuti pro metushnyu velikogo mista tomu Belveder ye ulyublenim miscem progulyanok yak dlya videnciv tak i dlya chislennih turistiv Misteckij muzej Dokladnishe Avstrijska galereya Belveder Yudit Klimta v zibranni Avstrijskoyi galereyi Belvederu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni u 1920 1921 rokah muzej Belveder gruntovno zminivsya U Nizhnomu palaci rozmistivsya muzej baroko u Verhnomu Galereya mistectva XIX stolittya oranzhereyu zh peretvorili na Galereyu suchasnogo mistectva Praktichno vsi tvori avstrijskogo baroko buli perevezeni z hudozhno istorichnogo muzeyu nim Kunsthistorisches Museum do palacu Nizhnij Belveder V ekonomichno krizovi 1930 ti muzeyu odnak vdavalosya popovnyuvati svoye zibrannya shedevrami klasichnogo j suchasnogo mistectva z Franciyi ta Nimechchini Pid chas II Svitovoyi vijni v zhovtni 1944 roku zahidna chastina Verhnogo palacu bula zrujnovana bomboyu a v lyutomu 1945 roku taka zh dolya spitkala j zahidne krilo Nizhnogo palacu Po vijni pislya trivalih i napoleglivih restavracijnih robit nareshti v 1953 roci v Nizhnomu palaci buv znovu vidkritij muzej baroko a v lipni 1954 roku chastina zibrannya predmetiv mistectva XIX ta XX stolit bula vistavlena u Verhnomu Belvederi i v Oranzhereyi U povoyennij chas na Belvederi bula zoseredzhena uvaga avstrijskoyi ta svitovoyi gromadskosti Adzhe v travni 1955 roku sa me v Marmurovij zali Verhnogo palacu vidbulosya pidpisannya Derzhavnogo dogovoru pro vidnovlennya nezalezhnoyi i demokratichnoyi Avstriyi predstavnikami Avstriyi ta 4 derzhav peremozhnic u II Svitovij vijn SRSR SShA Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Tak Avstrijska Respublika priyednana pid chas vijni do nimeckogo Tretogo Rejhu a z 1945 roku zajnyata soyuznimi vijskami znovu zdobula povnu derzhavnu nezalezhnist Naprikinci HH stolittya zakinchilasya gruntovna rekonstrukciya Verhnogo palacu znovu vidkriti dlya oglyadu zali palacu z vistavlenimi iz zapasnikiv hudozhnimi tvorami nadayut mozhlivist pobachiti palacovu kapelu rozpisanu providnimi italijskimi zhivopiscyami XVIII stolittya roboti avstrijskogo majstra Makarta a takozh bagate zibrannya poloten yevropejskogo impresionizmu vid Dega do Renuara i Gogena i najbilshu kolekciyu tvoriv avstrijskih espresionistiv ta modernistiv kartini Egona Shile ta gordosti vitchiznyanogo mistectva Gustava Klimta SvitliniPalac Verhnij Belveder Fontan dzherelce u Sadah Belvederu Rozpisi Carlonesaal u Verhnomu BelvederiMuzej barokoMuzej baroko Nizhnij Belveder Skulptor G Donner Svyatij Martin viddaye zhebraku polovinu svogo plasha Mistectvo baroko Avstriyi posilo pochesne misce v istoriyi Yevropi Na pochatkovomu etapi vono rozvinulos pid silnim vplivom baroko Italiyi viznachnogo centru barokovogo mistectva vzagali Vijni sho jshli mizh Avstriyeyu i Ottomanskoyu Portoyu Turechchinoyu zatrimali rozvitok mistectv v krayini Ale situaciya radikalno zminilasya pislya peremog nad Turechchinoyu i v Avstriyi rozpochavsya budivelnij bum Za 30 40 rokiv budivnictva Viden ta jogo peredmistya otrimali novi arhitekturni dominanti u stili baroko z novimi palacami i sadami Muzej baroko v palaci Nizhnij Belveder dobre visvitlyuye cyu dobu i sam ye eksponatom muzeyu adzhe pobudovanij v cej zhe period Slavu muzeyu skladaye kolekciya skulptur bo poryad z vlasnoyu arhitekturnoyu shkoloyu sklalasya i potuzhna nacionalna skulpturna shkola Yiyi predstavniki Baltazar Permozer 1651 1732 Georg Donner 1693 1741 Franc Messershmidt 11736 1783 Matyash Bernard Braun sho pracyuvav perevazhno v Chehiyi yaka vhodila todi do skladu Avstrijskoyi imperiyi Sered tvoriv muzejnoyi zbirki Permozeru nalezhit skulpturna grupa Apofeoz princa Yevgena Savojskogo a virtuozu Francu Messershmidtu skulptura imperatrici Mariyi Tereziyi u povnij zrist U rozkishnomu Marmurovomu zali Nizhnogo Belvederu rozmistili i chastini fontanu skulpturi dlya yakogo stvoriv Georg Donner Alegoriyi richok Enns i March tosho Z 28 zhovtnya 2016 roku do 12 lyutogo 2017 roku ekspresivni barokovi roboti rizblennya Jogana Georga Pinzelya ta zhivopis vistavleni na pokaz u Zimovomu palaci princa Yevgena Savojskogo Odnak ni na sitilajtah ni v oficijnih presrelizah palacu ne zgaduyut sho ce kolekciya iz fondiv Lvivskoyi galereyi mistectv PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Barokovij skulptor Jogan Georg Pinzel u Belvederi Na afishah nema pro Ukrayinu 1 listopada 2016 u Wayback Machine zik ua 27 10 2016PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Belveder Viden Vebstorinka Videnskogo Belvedera 31 travnya 2011 u Wayback Machine nim Videnskij Belveder na www algol com ua turfirma Algol 23 serpnya 2011 u Wayback Machine