Толедо (ісп. Toledo, лат. Toletum, араб. طليطلة, Ṭulayṭulah) — місто в центральній частині Іспанії, адміністративний центр автономної спільноти Кастилія-Ла-Манча і провінції Толедо. В минулому столиця держави вестготів та, пізніше, Кастилії. За свою багату культурну спадщину та багато збережених споруд різних часів історії міста з 1986 року місто занесене до списку Світової спадщини.
Толедо Toledo | |||
---|---|---|---|
— Муніципалітет — | |||
Толедо увечері: вид на алькасар і собор міста | |||
| |||
Координати: 39°51′24″ пн. ш. 4°01′28″ зх. д. / 39.85667° пн. ш. 4.02444° зх. д. | |||
Країна | Іспанія | ||
Автономна спільнота | Кастилія-Ла-Манча | ||
Провінція | Толедо | ||
Комарка | Толедо | ||
Населене | ~ 7 ст. до н.е. | ||
Площа | |||
- Повна | 232,1 км² | ||
Висота над р.м. | 529 м | ||
Населення (2009) INE | |||
- Усього | 82 291 | ||
- Густота | 354,5/км² | ||
Поштові коди | 45001-45009 | ||
Телефонний код(и) | +34 | ||
Вебсайт: www.ayto-toledo.org | |||
Толедо | |||
Толедо відоме як «Імперське місто» через те, що в місті розташовувався основний суд Карла V, імператора Священної Римської імперії, і як «Місто трьох культур», оскільки перебуває під впливом історичного співіснування християн, мусульман і євреїв. Толедо має історію як виробник холодної зброї. Нині ці вироби дуже популярні серед туристів, тому зараз це один із основних сувенірів у місті.
У Толедо народилося чи проживало багато визначних людей, зокрема Брунгільда Австразійська, Аль-Заркалі, Гарсіласо де ла Вега, Елеонора Толедо, Альфонсо X і Ель Греко. Місто було також місцем важливих історичних подій. Станом на 2015 населення складає 83 226 осіб і площа 232,1 км² (89,6 квадратних миль).
Історія
Толедо | |
---|---|
Historic City of Toledo | |
Світова спадщина | |
Толедо | |
39°52′ пн. ш. 4°02′ зх. д. / 39.867° пн. ш. 4.033° зх. д. | |
Країна | Іспнія |
Тип | Cultural |
(Критерії) | i, ii, iii, iv |
Об'єкт № | 379 |
Зареєстровано: | 1986 (10 сесія) |
| |
Толедо у Вікісховищі |
Назва
Сучасна назва міста походить від давньоримської «Толетум». У 192 до н. е. римлянин Марк Фульвій Нобіліор з військом відвоював місцевість у племені карпетан і заснував тут фортецю «Толетум». Римляни колонізували місцевість.
На околицях знайшли поклади залізних руд, що сприяло подальшому розвитку поселення, що карбувало навіть власні монети. Сучасні розкопки в околицях міста відкрили залишки давньоримських вілл, акведуку, практично зруйнованого нині.
Мавританський період
У 418 році місто було завойоване вестготами, внаслідок чого, це місто стало їх столицею. Під час військового захоплення Іберійського півострова маври в 712 відвоювали Толедо у вестготів. Почався 350-річний арабський період історії міста.
Толедо став центром виробництва холодної зброї, спорудження мечетей й арабської науки.
Значна частина будівель арабського періоду пізніше була зруйнована, а мечеті без суттєвих перебудов перетворені на католицькі храми.
Риси арабо-мавританської архітектури зберігають лише стародавня забудова та декілька споруд:
- Міська брама Пуерта дель Соль
- церква Санта Марія ла Бланка, колишня мечеть
- дзвіниця церкви Сан Томе, перебудована з мінарету
- колишня мечеть Баб-аль-Мардум (архітектор мавр Муса ібн Алі, 999) та інші.
Залишки мавританської архітектури
- В інтер'єрі Синагоги
- Брама де Сокодовер
- Пуерта дел Сол ( брама ).
- Фортечна стіна
Збережена єврейська сінагога Ель Трансіто
Іспанський період
25 травня 1085 вояки короля Альфонсо VI Кастильського відвоювали місто у маврів. Толедо стало резиденцією королів Кастилії та залишалося нею до 1561, доки новий іспанський король не переніс столицю в Мадрид.
Довгий час Толедо був релігійним центром Іспанії та могутньої католицької інквізиції.
Церкви Толедо
- Церква Санта Леокадія
- Церква Сан Ільдефонсо (Івана Хрестителя)
- Церква Санто Томе
- Церква Св. Марка
Катедральний собор Толедо
- Головний фасад
-
- Свято
- План собору
Катедральний собор, Ювелірні скарби
В 20 столітті
Місто мало постраждало під час громадянської війни в Іспанії між вояками Франсіско Франко та республіканцями. Після встановлення диктатури Франко він навідався в місто і був у захопленні від його середньовічної забудови. Стародавню частину не перебудовували, зробивши своєрідним недоторканим заповідником. Сучасне будівництво було дозволене лише в передмістях. Стародавнє Толедо щасливо уникло нівелювання історичних кварталів та їх банальної модернізації. Наново відбудований лише стародавній палац Алькасар, що постраждав під час боїв франкістів з республіканцями.
Місто стоїть на скелі і майже не має рослинності. Толедці з Середньовіччя будували заміські садибки «сігаральєс», куди підводили струмки та рясно висаджували дерева.
Відомі люди
- Абдаррахман ІІ (792—866) — 4-й емір Кордовського емірату з 822 року.
- Хуан Лопес де Падилья — ватажок повстання Комунерос.
- Ель Греко (Доменікос Теотокопулос, 1541—1614) — відомий італо-іспанський художник 16 ст., грек за походженням.
- Педро Мачука (1490?-1550) — відомий іспанський архітектор 16 ст., автор проекту та будівництва велетенського палацу Карла в фортеці Альгамбра. Уродженець Толедо.
- Лопе де Вега (1562—1632) — відомий іспанський драматург, мешкав в Толедо у 1603—1607, член толедської приватної академії графа Мора.
- Хуан Санчес Котан (1560—1627) — відомий іспанський художник доби маньєризму, майстер релігійного живопису та натюрмортів.
Визначні місця Толедо
- Історичний центр міста
- церква Сан Роман (San Román), 13 ст.
- Єврейське гетто
- Фортечні мури
- Пуерта дел Сол (міська брама)
- Руїни давньоримського цирку та акведуку
- Мечеть Баб аль-Мардум, 10 ст., нині
- Єврейська синагога, найстаріша зі збережених в Європі
- Королівський палац Алькасар
- Замок Сан-Сервандо
- Шпиталь Санта-Круз,16 ст.
- Шпиталь Тавера (1541—1603 рр.)
- Монастир францисканців Сан Хуан де лос Рейес, 15 ст., готика
- Цистерціанський монастир Санто-Домінго-ель-Антигуо (1085 р.)
- Монастир Святої Урсули в стилі мудехар, 15 ст.
- Церква Санто Томе
- Церква Сан Ільдефонсо, бароко
- Церква Санта Марія ла Бланка (12 ст), перебудована із синагоги
- Монастир Св. Урсули, Стиль Мудехар, 14 ст.
- Церква Сантьяго де Аррабал, перебудована з мавританської мечеті 12 ст.
- Катедральний собор Св. Марії, готика
- Шпиталь Тавера
- Міська брама Бісагра
- Міст Алькантара
- Міст Сан-Мартін
Музеї Толедо
- Музей сефардів, синагога Ель Трансіто
- церква San Román, 13 ст., музей вестготської культури
- Музей-шпиталь Санта-Круз,16 ст.
- Музей Ель Греко, після реконструкції.
Міста побратими
- Аахен, Німеччина
- Велико-Тирново, Болгарія
- Єрусалим, Ізраїль
- Гавана, Куба
- Дамаск, Сирія
- Толідо, штат Огайо, США
- Ажен, Франція
- Гуанахуато, Мексика
- Нара, Японія
- Корпус-Крісті, США
Клімат
Толедо має типовий холодний напівпустельний клімат.
Клімат Толедо | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22,0 | 23,8 | 29,0 | 31,6 | 37,7 | 42,0 | 42,8 | 44,2 | 41,3 | 33,3 | 25,6 | 22,2 | 44,2 |
Середній максимум, °C | 11,5 | 14,0 | 18,1 | 19,9 | 24,2 | 30,5 | 34,6 | 34,0 | 29,0 | 22,1 | 15,6 | 11,6 | 22,1 |
Середня температура, °C | 6,4 | 8,3 | 11,6 | 13,5 | 17,6 | 23,2 | 26,8 | 26,3 | 22,0 | 16,1 | 10,5 | 7,1 | 15,8 |
Середній мінімум, °C | 1,3 | 2,6 | 5,0 | 7,2 | 11,0 | 15,9 | 18,9 | 18,6 | 14,9 | 10,2 | 5,3 | 2,5 | 9,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −13,4 | −9 | −5,8 | −2,6 | −0,3 | 4,3 | 10,0 | 10,0 | 5,4 | 0,0 | −5,6 | −8 | −13,4 |
Норма опадів, мм | 26 | 25 | 23 | 39 | 44 | 24 | 7 | 9 | 18 | 48 | 39 | 41 | 342 |
Кількість | 151 | 172 | 228 | 249 | 286 | 337 | 382 | 351 | 260 | 210 | 157 | 126 | 2922 |
Кількість днів з опадами | 5 | 5 | 4 | 6 | 6 | 3 | 1 | 2 | 3 | 7 | 6 | 6 | |
Вологість повітря, % | 76 | 69 | 59 | 58 | 54 | 45 | 39 | 41 | 51 | 66 | 74 | 79 | 59 |
Релігія
Джерела
- Cruz Muñoz, Julio de la (coordinador). Historia de Toledo. Editorial Azacanes (1997). .
- Dorado Badillo, Ángel. Toledo. 20 años de ayuntamiento democrático (1979—1999). Volumen I. Editorial Azacanes. .
- Martínez Gil, Fernando. La Invención de Toledo. Imágenes históricas de una identidad urbana. Biblioteca Añil. .
- Palomero Plaza, Santiago. Historia de la Sinagoga de Samuel Ha Leví y del Museo Sefardí de Toledo. Ministerio de Cultura.
- Каптерева Т. П. «Искусство Испании», М, 1989 (рос)
- Juan Campos Payo This is Toledo. History, Monuments, Legends.. — Toledo: Artes Graficas Toledo S. A., 2002.
Посилання
- Толедо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Толедо |
- Фото міста Толедо — Антоні Марша
- Серце Іспанії живе у Толедо
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toledo isp Toledo lat Toletum arab طليطلة Ṭulayṭulah misto v centralnij chastini Ispaniyi administrativnij centr avtonomnoyi spilnoti Kastiliya La Mancha i provinciyi Toledo V minulomu stolicya derzhavi vestgotiv ta piznishe Kastiliyi Za svoyu bagatu kulturnu spadshinu ta bagato zberezhenih sporud riznih chasiv istoriyi mista z 1986 roku misto zanesene do spisku Svitovoyi spadshini Toledo Toledo Municipalitet Toledo uvecheri vid na alkasar i sobor mistaToledo uvecheri vid na alkasar i sobor mistaPrapor GerbKoordinati 39 51 24 pn sh 4 01 28 zh d 39 85667 pn sh 4 02444 zh d 39 85667 4 02444KrayinaIspaniyaAvtonomna spilnotaKastiliya La ManchaProvinciyaToledoKomarkaToledoNaselene 7 st do n e Plosha Povna 232 1 km Visota nad r m 529 m Naselennya 2009 INE Usogo 82 291 Gustota 354 5 km Poshtovi kodi 45001 45009Telefonnij kod i 34Vebsajt www ayto toledo orgToledo Toledo vidome yak Imperske misto cherez te sho v misti roztashovuvavsya osnovnij sud Karla V imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i yak Misto troh kultur oskilki perebuvaye pid vplivom istorichnogo spivisnuvannya hristiyan musulman i yevreyiv Toledo maye istoriyu yak virobnik holodnoyi zbroyi Nini ci virobi duzhe populyarni sered turistiv tomu zaraz ce odin iz osnovnih suveniriv u misti U Toledo narodilosya chi prozhivalo bagato viznachnih lyudej zokrema Brungilda Avstrazijska Al Zarkali Garsilaso de la Vega Eleonora Toledo Alfonso X i El Greko Misto bulo takozh miscem vazhlivih istorichnih podij Stanom na 2015 naselennya skladaye 83 226 osib i plosha 232 1 km 89 6 kvadratnih mil IstoriyaToledoHistoric City of Toledo Svitova spadshinaToledo39 52 pn sh 4 02 zh d 39 867 pn sh 4 033 zh d 39 867 4 033Krayina IspniyaTip CulturalKriteriyi i ii iii ivOb yekt 379Zareyestrovano 1986 10 sesiya Toledo u VikishovishiNazva Suchasna nazva mista pohodit vid davnorimskoyi Toletum U 192 do n e rimlyanin Mark Fulvij Nobilior z vijskom vidvoyuvav miscevist u plemeni karpetan i zasnuvav tut fortecyu Toletum Rimlyani kolonizuvali miscevist Na okolicyah znajshli pokladi zaliznih rud sho spriyalo podalshomu rozvitku poselennya sho karbuvalo navit vlasni moneti Suchasni rozkopki v okolicyah mista vidkrili zalishki davnorimskih vill akveduku praktichno zrujnovanogo nini Mavritanskij period U 418 roci misto bulo zavojovane vestgotami vnaslidok chogo ce misto stalo yih stoliceyu Pid chas vijskovogo zahoplennya Iberijskogo pivostrova mavri v 712 vidvoyuvali Toledo u vestgotiv Pochavsya 350 richnij arabskij period istoriyi mista Toledo stav centrom virobnictva holodnoyi zbroyi sporudzhennya mechetej j arabskoyi nauki Znachna chastina budivel arabskogo periodu piznishe bula zrujnovana a mecheti bez suttyevih perebudov peretvoreni na katolicki hrami Risi arabo mavritanskoyi arhitekturi zberigayut lishe starodavnya zabudova ta dekilka sporud Miska brama Puerta del Sol cerkva Santa Mariya la Blanka kolishnya mechet dzvinicya cerkvi San Tome perebudovana z minaretu kolishnya mechet Bab al Mardum arhitektor mavr Musa ibn Ali 999 ta inshi Zalishki mavritanskoyi arhitekturi V inter yeri Sinagogi Brama de Sokodover Puerta del Sol brama Fortechna stinaZberezhena yevrejska sinagoga El Transito Ispanskij period 25 travnya 1085 voyaki korolya Alfonso VI Kastilskogo vidvoyuvali misto u mavriv Toledo stalo rezidenciyeyu koroliv Kastiliyi ta zalishalosya neyu do 1561 doki novij ispanskij korol ne perenis stolicyu v Madrid Dovgij chas Toledo buv religijnim centrom Ispaniyi ta mogutnoyi katolickoyi inkviziciyi Cerkvi Toledo Cerkva Santa Leokadiya Cerkva San Ildefonso Ivana Hrestitelya Cerkva Santo Tome Cerkva Sv MarkaKatedralnij sobor Toledo Golovnij fasad Svyato Plan soboruKatedralnij sobor Yuvelirni skarbi V 20 stolitti Toledskij Alkasar u 2017 Misto malo postrazhdalo pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi mizh voyakami Fransisko Franko ta respublikancyami Pislya vstanovlennya diktaturi Franko vin navidavsya v misto i buv u zahoplenni vid jogo serednovichnoyi zabudovi Starodavnyu chastinu ne perebudovuvali zrobivshi svoyeridnim nedotorkanim zapovidnikom Suchasne budivnictvo bulo dozvolene lishe v peredmistyah Starodavnye Toledo shaslivo uniklo nivelyuvannya istorichnih kvartaliv ta yih banalnoyi modernizaciyi Nanovo vidbudovanij lishe starodavnij palac Alkasar sho postrazhdav pid chas boyiv frankistiv z respublikancyami Misto stoyit na skeli i majzhe ne maye roslinnosti Toledci z Serednovichchya buduvali zamiski sadibki sigaralyes kudi pidvodili strumki ta ryasno visadzhuvali dereva Vidomi lyudi Abdarrahman II 792 866 4 j emir Kordovskogo emiratu z 822 roku Huan Lopes de Padilya vatazhok povstannya Komuneros El Greko Domenikos Teotokopulos 1541 1614 vidomij italo ispanskij hudozhnik 16 st grek za pohodzhennyam Pedro Machuka 1490 1550 vidomij ispanskij arhitektor 16 st avtor proektu ta budivnictva veletenskogo palacu Karla v forteci Algambra Urodzhenec Toledo Lope de Vega 1562 1632 vidomij ispanskij dramaturg meshkav v Toledo u 1603 1607 chlen toledskoyi privatnoyi akademiyi grafa Mora Huan Sanches Kotan 1560 1627 vidomij ispanskij hudozhnik dobi manyerizmu majster religijnogo zhivopisu ta natyurmortiv Viznachni miscya Toledo Istorichnij centr mistaIstorichnij centr mista cerkva San Roman San Roman 13 st Yevrejske getto Fortechni muri Puerta del Sol miska brama Ruyini davnorimskogo cirku ta akveduku Mechet Bab al Mardum 10 st niniMiska brama BisagraYevrejska sinagoga najstarisha zi zberezhenih v Yevropi Korolivskij palac Alkasar Zamok San Servando Shpital Santa Kruz 16 st Shpital Tavera 1541 1603 rr Monastir franciskanciv San Huan de los Rejes 15 st gotika Cistercianskij monastir Santo Domingo el Antiguo 1085 r Monastir Svyatoyi Ursuli v stili mudehar 15 st Cerkva Santo Tome Cerkva San Ildefonso baroko Cerkva Santa Mariya la Blanka 12 st perebudovana iz sinagogiCerkva Kristo de la Lus perebudova mecheti 10 st Monastir Sv Ursuli Stil Mudehar 14 st Cerkva Santyago de Arrabal perebudovana z mavritanskoyi mecheti 12 st Katedralnij sobor Sv Mariyi gotika Shpital Tavera Miska brama Bisagra Mist Alkantara Mist San MartinPanorama ToledoMist AlkantaraMist San MartinMuzeyi Toledo Muzej sefardiv sinagoga El Transito cerkva San Roman 13 st muzej vestgotskoyi kulturi Muzej shpital Santa Kruz 16 st Muzej El Greko pislya rekonstrukciyi Mista pobratimi Aahen Nimechchina Veliko Tirnovo Bolgariya Yerusalim Izrayil Gavana Kuba Damask Siriya Tolido shtat Ogajo SShA Azhen Franciya Guanahuato Meksika Nara Yaponiya Korpus Kristi SShAKlimatToledo maye tipovij holodnij napivpustelnij klimat Klimat ToledoPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 22 0 23 8 29 0 31 6 37 7 42 0 42 8 44 2 41 3 33 3 25 6 22 2 44 2Serednij maksimum C 11 5 14 0 18 1 19 9 24 2 30 5 34 6 34 0 29 0 22 1 15 6 11 6 22 1Serednya temperatura C 6 4 8 3 11 6 13 5 17 6 23 2 26 8 26 3 22 0 16 1 10 5 7 1 15 8Serednij minimum C 1 3 2 6 5 0 7 2 11 0 15 9 18 9 18 6 14 9 10 2 5 3 2 5 9 5Absolyutnij minimum C 13 4 9 5 8 2 6 0 3 4 3 10 0 10 0 5 4 0 0 5 6 8 13 4Norma opadiv mm 26 25 23 39 44 24 7 9 18 48 39 41 342Kilkist 151 172 228 249 286 337 382 351 260 210 157 126 2922Kilkist dniv z opadami 5 5 4 6 6 3 1 2 3 7 6 6Vologist povitrya 76 69 59 58 54 45 39 41 51 66 74 79 59ReligiyaCentr Toledskoyi arhidioceziyi Katolickoyi cerkvi DzherelaCruz Munoz Julio de la coordinador Historia de Toledo Editorial Azacanes 1997 ISBN 84 88480 19 9 Dorado Badillo Angel Toledo 20 anos de ayuntamiento democratico 1979 1999 Volumen I Editorial Azacanes ISBN 84 88480 66 8 Martinez Gil Fernando La Invencion de Toledo Imagenes historicas de una identidad urbana Biblioteca Anil ISBN 84 934140 7 7 Palomero Plaza Santiago Historia de la Sinagoga de Samuel Ha Levi y del Museo Sefardi de Toledo Ministerio de Cultura ISBN 84 8181 339 5 Kaptereva T P Iskusstvo Ispanii M 1989 ros Juan Campos Payo This is Toledo History Monuments Legends Toledo Artes Graficas Toledo S A 2002 PosilannyaToledo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ToledoFoto mista Toledo Antoni Marsha Serce Ispaniyi zhive u ToledoPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku