Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оборона Алькасара — оборона фортеці Алькасар повсталими військовими (націоналістами та «фалангістами») в місті Толедо, яка тривала від 22 липня до 27 вересня 1936 р., під час Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр.
| Оборона Алькасару | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Громадянська війна в Іспанії | |||||||
 Алькасар у сучасному Толедо | |||||||
| Координати: 39°51′29″ пн. ш. 4°01′14″ зх. д. / 39.85820000002777164° пн. ш. 4.020600000028° зх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Друга Іспанська республіка |  Іспанські націоналісти | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Кандідо Кабелло | Хосе Москардо Ітуарте | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 8000 міліціонерів 2-3 танки | 1028 солдат регулярних військ, курсантів, гвардійців та активістів правих партій 2 артилерійські гармати | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | 48 вбитих 438 поранених 22 зниклих безвісти | ||||||
Обороною керував полковник Хосе Москардо Ітуарте (1878–1956). Кількість захисників Алькасара дещо перевищувала одну тисячу чоловік. Здебільшого вони належали до поліцейського підрозділу Цивільної гвардії, а також серед них було 8 кадетів Академії сухопутних військ 1 військовий-артилерист і 110 цивільних. Разом із чоловіками, в Алькасарі під час облоги знаходилося близько 500 жінок і 50 дітей.
До облоги Алькасара було залучено близько 8 тисяч прибічників республіканського уряду, які здебільшого були не професійними військовими, а представляли робітничі спілки анархістів, соціалістів і комуністів, тобто так званої «робітничої міліції». Вони доволі добре озброєні — окрім стрілецької зброї, у їхньому розпорядженні було кілька артилерійських гармат, броньовані автомобілі та 2 або 3 танки, — і користувалися підтримкою авіації, яка за час облоги здійснила 35 бойових вильотів.
Загальна кількість втрат під час оборони була приблизно однаковою для обох воюючих сторін. Республіканців загинуло не менше 57 осіб, а повстанців утратили 48 убитими, 438 пораненими і 22 зниклими безвісти.
Хронологія
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Повстання в Толедо розпочалося 21 липня 1936 року о 7 годині ранку. Після того як гвардійці зайняли усі стратегічні позиції в місті, капітан Веля Ідальґо зачитав на головній площі міста декларацію про воєнний стан, яка, зокрема, передбачала зміну влади, арешт республіканської адміністрації та прихильників уряду. Увечері цього ж дня до Толедо вступили скеровані з Мадрида республіканські підрозділи, які розпочали переговори з гвардійцями, котрі охороняли військову фабрику. Ті, в свою чергу, скориставшись поміркованістю урядових представників, вивезли рештки амуніції до Алькасара і підірвали фабрику.
22 липня до Толедо ввійшли основні підрозділи республіканців, в складі яких були дві піхотні роти, штурмові гвардійці, рота кулеметників, батарея 105-мм гармат, значна кількість міліціонерів-добровольців із організації «Анархістські орли» та інших робітничих профспілок загальною кількістю близько 2500 осіб. Вони доволі швидко заволоділи містом і оточили Алькасар.
23 липня відбувається одна з найдраматичніших подій в історії облоги Алькасара. В цей день у полковника Москардо пролунав телефонний дзвінок з міста від начальника республіканської червоної міліції, яка оточила фортецю. Він запропонував Москардо негайно припинити оборону і здатися, інакше його шістнадцятирічний син, який потрапив в руки червоних, буде розстріляний. Між батьком і сином відбувається такий діалог. Син: «Тату!» Москардо: «Так, що сталося, синку?» Син: «Нічого. Тільки вони кажуть, що розстріляють мене, якщо ти не здаси Алькасар». Москардо: «Тоді доручи свою душу Богу, крикни „Віва Еспанья!“ І помри націоналістом та патріотом». Син: «Я цілу тебе, тату». Москардо: «Я цілу тебе, синку.» Потім Москардо додав начальнику червоної міліції: «Не зволікайте. Алькасар не здасться вам ніколи» і поклав слухавку. Луїса Москардо розстріляли через місяць після початку облоги, разом з іншими заручниками — «ворогами республіки».
25 липня до облоги фортеці була долучена важка артилерія. Війська зі збільшеною чисельністю зробили спробу захопити Алькасар штурмом. На початку серпня становище повстанців ще більше загострилося, оскільки практично закінчилися харчі і вода. Серед оборонців почастішали випадки самогубств і дезертирства (тільки впродовж другого тижня серпня на бік повстанців перебігло 23 особи). Щоб піднести дух повстанців, в Алькасарі почали видавати пропагандистській листок , який згодом перетворився на найрадикальнішу праву газету франкістської Іспанії. 17 серпня оборонці Алькасара отримали перше повідомлення повстанських військ — з німецького транспортного літака «Юнкерс» до фортеці було скинуто харчі, а також повідомлення, що на допомогу їм поспішає «Африканське військо» генерала Хосе Енріке Варелі.
9 вересня після численних невдалих атак республіканці знову вдалися до переговорів. Але полковник Москардо відмовився здати фортецю. 11 вересня керівники урядових військ запропонували евакуювати з Алькасара жінок і дітей, але отримали негативну відповідь. 13 вересня до переговорів щодо здачі фортеці було залучено посла Чилі в Іспанії Ауреліо Нуньєс Моргало, який особисто гарантував життя повстанцям та їхнім сім'ям, але й ця акція виявилася невдалою. На цьому переговори припинилися.
Зранку 18 вересня, за особистим наказом голови республіканського уряду в 1936–1937 рр. соціаліста Франциско Ларго Кабальєро, було підірвано дві міни, закладені під південно-західною стіною Алькасара. Вибух повністю зруйнував вежу з цього боку будівлі, вбивши двох повстанців, які у ній перебували. Після цього республіканці здійснили чотири невдалих атаки з участю броньованих машин і танків. Усю наступну добу фортецю невпинно обстрілювали з гармат.
21 вересня оборонці Алькасара перейшли у будівлі фортеці, які вціліли, і продовжували оборону звідти. Зранку 23 вересня республіканці підірвали північну стіну і мало не вибили повстанців із укріплень, але завдяки швидкій контратаці останнім вдалося повернути втрачені позиції.
26 вересня до околиць Толедо підійшли війська повстанців і вже зранку 27 вересня націоналісти вийшли до околиць Толедо і відкрили артилерійський вогонь по місту, вокзалу та Мадридською шосе. Республіканці розстріляли командирів, які намагалися налагодити оборону, спішно завантажились в автобуси і зникли з місця бою. Коли генерал Варела з військами підійшов до Алькасара, назустріч йому вийшов зарослий бородою Москардо з офіцерами, і відрапортував:
 | В Алькасарі все спокійно, мій генерал |  |
Фактично повністю знищений під час боїв, після війни Алькасар був відбудований заново. Тут поховано тіла захисників фортеці, полеглих під час облоги. Поруч з ними був похований Хосе Москардо і його розстріляний син Луїс. В Алькасарі розміщений музей, присвячений його захисникам, де збережений розгромлений та обгорілий кабінет Хосе Москардо, з якого він вів свою знамениту телефонну розмову із сином.
Оборона Алькасара в культурі
У 1940 р. в Італії режисер Аугусто Дженіна зняв фільм «Облога Алькасара», який завоював приз «Кубок Муссоліні» Венеціанського кінофестивалю.
Окрім того події у Толедо з великим захопленням сприймалися більшістю української політичної еліти Галичини. присвятили українські націоналістичні періодичні видання, що прямо й опосередковано зверталися до теми Алькасара. Так, під кінець 1936 р. в журналі «Вістник», головним редактором якого був ідеолог українського інтегрального націоналізму Дмитро Донцов (1883–1973), з'явилася стаття поетеси Олени Теліги (1906-1942) «Сила через радість». Метою цієї публікації була літературна критика віршів Олега Кандиби (Ольжича) (1907–1944), який, як і Теліга, належав до Організації Українських Націоналістів (ОУН). Також тема Алькасара лягла в основу вірша Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937) «Слово про Альказар», написаного у жовтні 1936 р.
Примітки
- Богдан Чума. Алькасар: Воєнний міф 1936 року та його рецепція українцями Галичини // Цитаделя. — 2009. — № 2. — С. 38-46.
Література
- Богдан Чума. Алькасар: Воєнний міф 1936 року та його рецепція українцями Галичини // Цитаделя. — 2009. — № 2. — С. 38-46.
- Іваницька О. П. Франко-каудильйо Іспанії. - Чернівці : Книги ХХІ, 2006.
- Томас Х. Гражданская война в Испании. 1931–1939 гг. — М.: Центрполиграф, 2003. — 573 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oborona Alkasara oborona forteci Alkasar povstalimi vijskovimi nacionalistami ta falangistami v misti Toledo yaka trivala vid 22 lipnya do 27 veresnya 1936 r pid chas Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 rr Oborona Alkasaru Gromadyanska vijna v Ispaniyi Alkasar u suchasnomu Toledo Alkasar u suchasnomu Toledo Koordinati 39 51 29 pn sh 4 01 14 zh d 39 85820000002777164 pn sh 4 020600000028 zh d 39 85820000002777164 4 020600000028 Data 21 lipnya 27 veresnya 1936 Misce Toledo Ispaniya Rezultat peremoga nacionalistiv Storoni Druga Ispanska respublika Ispanski nacionalisti Komanduvachi Kandido Kabello Hose Moskardo Ituarte Vijskovi sili 8000 milicioneriv 2 3 tanki 1028 soldat regulyarnih vijsk kursantiv gvardijciv ta aktivistiv pravih partij 2 artilerijski garmati Vtrati nevidomo 48 vbitih 438 poranenih 22 zniklih bezvisti Oboronoyu keruvav polkovnik Hose Moskardo Ituarte 1878 1956 Kilkist zahisnikiv Alkasara desho perevishuvala odnu tisyachu cholovik Zdebilshogo voni nalezhali do policejskogo pidrozdilu Civilnoyi gvardiyi a takozh sered nih bulo 8 kadetiv Akademiyi suhoputnih vijsk 1 vijskovij artilerist i 110 civilnih Razom iz cholovikami v Alkasari pid chas oblogi znahodilosya blizko 500 zhinok i 50 ditej Do oblogi Alkasara bulo zalucheno blizko 8 tisyach pribichnikiv respublikanskogo uryadu yaki zdebilshogo buli ne profesijnimi vijskovimi a predstavlyali robitnichi spilki anarhistiv socialistiv i komunistiv tobto tak zvanoyi robitnichoyi miliciyi Voni dovoli dobre ozbroyeni okrim strileckoyi zbroyi u yihnomu rozporyadzhenni bulo kilka artilerijskih garmat bronovani avtomobili ta 2 abo 3 tanki i koristuvalisya pidtrimkoyu aviaciyi yaka za chas oblogi zdijsnila 35 bojovih vilotiv Zagalna kilkist vtrat pid chas oboroni bula priblizno odnakovoyu dlya oboh voyuyuchih storin Respublikanciv zaginulo ne menshe 57 osib a povstanciv utratili 48 ubitimi 438 poranenimi i 22 zniklimi bezvisti HronologiyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Povstannya v Toledo rozpochalosya 21 lipnya 1936 roku o 7 godini ranku Pislya togo yak gvardijci zajnyali usi strategichni poziciyi v misti kapitan Velya Idalgo zachitav na golovnij ploshi mista deklaraciyu pro voyennij stan yaka zokrema peredbachala zminu vladi aresht respublikanskoyi administraciyi ta prihilnikiv uryadu Uvecheri cogo zh dnya do Toledo vstupili skerovani z Madrida respublikanski pidrozdili yaki rozpochali peregovori z gvardijcyami kotri ohoronyali vijskovu fabriku Ti v svoyu chergu skoristavshis pomirkovanistyu uryadovih predstavnikiv vivezli reshtki amuniciyi do Alkasara i pidirvali fabriku 22 lipnya do Toledo vvijshli osnovni pidrozdili respublikanciv v skladi yakih buli dvi pihotni roti shturmovi gvardijci rota kulemetnikiv batareya 105 mm garmat znachna kilkist milicioneriv dobrovolciv iz organizaciyi Anarhistski orli ta inshih robitnichih profspilok zagalnoyu kilkistyu blizko 2500 osib Voni dovoli shvidko zavolodili mistom i otochili Alkasar 23 lipnya vidbuvayetsya odna z najdramatichnishih podij v istoriyi oblogi Alkasara V cej den u polkovnika Moskardo prolunav telefonnij dzvinok z mista vid nachalnika respublikanskoyi chervonoyi miliciyi yaka otochila fortecyu Vin zaproponuvav Moskardo negajno pripiniti oboronu i zdatisya inakshe jogo shistnadcyatirichnij sin yakij potrapiv v ruki chervonih bude rozstrilyanij Mizh batkom i sinom vidbuvayetsya takij dialog Sin Tatu Moskardo Tak sho stalosya sinku Sin Nichogo Tilki voni kazhut sho rozstrilyayut mene yaksho ti ne zdasi Alkasar Moskardo Todi doruchi svoyu dushu Bogu krikni Viva Espanya I pomri nacionalistom ta patriotom Sin Ya cilu tebe tatu Moskardo Ya cilu tebe sinku Potim Moskardo dodav nachalniku chervonoyi miliciyi Ne zvolikajte Alkasar ne zdastsya vam nikoli i poklav sluhavku Luyisa Moskardo rozstrilyali cherez misyac pislya pochatku oblogi razom z inshimi zaruchnikami vorogami respubliki 25 lipnya do oblogi forteci bula doluchena vazhka artileriya Vijska zi zbilshenoyu chiselnistyu zrobili sprobu zahopiti Alkasar shturmom Na pochatku serpnya stanovishe povstanciv she bilshe zagostrilosya oskilki praktichno zakinchilisya harchi i voda Sered oboronciv pochastishali vipadki samogubstv i dezertirstva tilki vprodovzh drugogo tizhnya serpnya na bik povstanciv perebiglo 23 osobi Shob pidnesti duh povstanciv v Alkasari pochali vidavati propagandistskij listok yakij zgodom peretvorivsya na najradikalnishu pravu gazetu frankistskoyi Ispaniyi 17 serpnya oboronci Alkasara otrimali pershe povidomlennya povstanskih vijsk z nimeckogo transportnogo litaka Yunkers do forteci bulo skinuto harchi a takozh povidomlennya sho na dopomogu yim pospishaye Afrikanske vijsko generala Hose Enrike Vareli Hronologiya rujnuvannya Alkasara na 4 8 16 21 27 veresnya 9 veresnya pislya chislennih nevdalih atak respublikanci znovu vdalisya do peregovoriv Ale polkovnik Moskardo vidmovivsya zdati fortecyu 11 veresnya kerivniki uryadovih vijsk zaproponuvali evakuyuvati z Alkasara zhinok i ditej ale otrimali negativnu vidpovid 13 veresnya do peregovoriv shodo zdachi forteci bulo zalucheno posla Chili v Ispaniyi Aurelio Nunyes Morgalo yakij osobisto garantuvav zhittya povstancyam ta yihnim sim yam ale j cya akciya viyavilasya nevdaloyu Na comu peregovori pripinilisya Zranku 18 veresnya za osobistim nakazom golovi respublikanskogo uryadu v 1936 1937 rr socialista Francisko Largo Kabalyero bulo pidirvano dvi mini zakladeni pid pivdenno zahidnoyu stinoyu Alkasara Vibuh povnistyu zrujnuvav vezhu z cogo boku budivli vbivshi dvoh povstanciv yaki u nij perebuvali Pislya cogo respublikanci zdijsnili chotiri nevdalih ataki z uchastyu bronovanih mashin i tankiv Usyu nastupnu dobu fortecyu nevpinno obstrilyuvali z garmat 21 veresnya oboronci Alkasara perejshli u budivli forteci yaki vcilili i prodovzhuvali oboronu zvidti Zranku 23 veresnya respublikanci pidirvali pivnichnu stinu i malo ne vibili povstanciv iz ukriplen ale zavdyaki shvidkij kontrataci ostannim vdalosya povernuti vtracheni poziciyi 26 veresnya do okolic Toledo pidijshli vijska povstanciv i vzhe zranku 27 veresnya nacionalisti vijshli do okolic Toledo i vidkrili artilerijskij vogon po mistu vokzalu ta Madridskoyu shose Respublikanci rozstrilyali komandiriv yaki namagalisya nalagoditi oboronu spishno zavantazhilis v avtobusi i znikli z miscya boyu Koli general Varela z vijskami pidijshov do Alkasara nazustrich jomu vijshov zaroslij borodoyu Moskardo z oficerami i vidraportuvav V Alkasari vse spokijno mij general Faktichno povnistyu znishenij pid chas boyiv pislya vijni Alkasar buv vidbudovanij zanovo Tut pohovano tila zahisnikiv forteci poleglih pid chas oblogi Poruch z nimi buv pohovanij Hose Moskardo i jogo rozstrilyanij sin Luyis V Alkasari rozmishenij muzej prisvyachenij jogo zahisnikam de zberezhenij rozgromlenij ta obgorilij kabinet Hose Moskardo z yakogo vin viv svoyu znamenitu telefonnu rozmovu iz sinom Oborona Alkasara v kulturiU 1940 r v Italiyi rezhiser Augusto Dzhenina znyav film Obloga Alkasara yakij zavoyuvav priz Kubok Mussolini Venecianskogo kinofestivalyu Okrim togo podiyi u Toledo z velikim zahoplennyam sprijmalisya bilshistyu ukrayinskoyi politichnoyi eliti Galichini prisvyatili ukrayinski nacionalistichni periodichni vidannya sho pryamo j oposeredkovano zvertalisya do temi Alkasara Tak pid kinec 1936 r v zhurnali Vistnik golovnim redaktorom yakogo buv ideolog ukrayinskogo integralnogo nacionalizmu Dmitro Doncov 1883 1973 z yavilasya stattya poetesi Oleni Teligi 1906 1942 Sila cherez radist Metoyu ciyeyi publikaciyi bula literaturna kritika virshiv Olega Kandibi Olzhicha 1907 1944 yakij yak i Teliga nalezhav do Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv OUN Takozh tema Alkasara lyagla v osnovu virsha Bogdana Igorya Antonicha 1909 1937 Slovo pro Alkazar napisanogo u zhovtni 1936 r PrimitkiBogdan Chuma Alkasar Voyennij mif 1936 roku ta jogo recepciya ukrayincyami Galichini Citadelya 2009 2 S 38 46 LiteraturaBogdan Chuma Alkasar Voyennij mif 1936 roku ta jogo recepciya ukrayincyami Galichini Citadelya 2009 2 S 38 46 Ivanicka O P Franko kaudiljo Ispaniyi Chernivci Knigi HHI 2006 Tomas H Grazhdanskaya vojna v Ispanii 1931 1939 gg M Centrpoligraf 2003 573 s