Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воєво́дина, або Войво́дина (серб. Војводина, Vojvodina) — автономний край Сербії, розташований на північ від Дунаю. До Першої світової війни належав Австро-Угорщині. Центром (з грудня 2009 до липня 2012 — столицею) Воєводини є місто Новий Сад. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім сербів, що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть угорці, хорвати, українці, словаки, цигани, румуни та німці. Більша частина вірян — православні (69 %). Офіційними мовами є сербська, угорська, словацька, румунська, русинська і хорватська.
На території Воєводини розташований регіон Бачка з чисельною українською (русинською) громадою.
| Воєводина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| серб. Аутономна покрајина Војводина | |||||
| |||||
| місто | Новий Сад | ||||
| Країна | Сербія | ||||
| Номерний знак | SRB | ||||
| Офіційна мова | сербська, угорська, словацька, румунська, хорватська і русинська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 931 809 (2011) | ||||
| Етнікон | італ. vojvodjani | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 21,5 тисяч км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 641 м | ||||
| - мінімальна | 70 м | ||||
| Дата заснування | 28 вересня 1990 | ||||
| Код ISO 3166-2 | RS-VO | ||||
 | |||||
| Воєводина на мапі Сербії | |||||
| |||||
Розташована в межах південної частини Середньодунайської (Тисо-Дунайської) низовини, що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250 м). На південному заході ізольований кряж Фрушка гора (висота до 539 м), на південному сході відріг Південних Карпат (висота до 641 м).
Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24 °C, січня від — 1,2 до 2,6 °C. Опадів 550—750 мм на рік.
Річки
Адміністративний поділ
| Округ | Адмін. центр | Площа км² | Населення 2002 | Густота населення осіб/км² | Муніципалітети та міста | Кількість поселень |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Середньо-Банатський (Srednje-banatski okrug Средње-банатски округ)  | Зренянин | 3 256 | 208 456 | 64.0 | 55 | |
| Північно-Бацький (Severnobački okrug Севернобачки округ)  | Суботиця | 1 784 | 200 140 | 112.2 | 45 | |
| Північно-Банатський (Severno-banatski okrug Северно-банатски округ)  | Кикинда | 2 329 | 165 881 | 71.2 | 50 | |
| Південно-Бацький (Južnobački okrug Јужнобачки округ)  | Новий Сад | 4 016 | 593 666 | 147.8 | 77 | |
| Південно-Банатський (Južno-banatski okrug Јужно-банатски округ)  | Панчево | 4 245 | 313 937 | 73.6 | 94 | |
| Сремський (Sremski okrug Сремски округ)  | Сремська Митровиця | 3 486 | 335 901 | 96.4 | 109 | |
| Західно-Бацький (Zapadno-bački okrug Западно-бачки округ)  | Сомбор | 2 420 | 214 011 | 88.4 | 37 |
Українці Воєводини
Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у XVIII ст., коли австрійський уряд запросив їх до щойно відвойованих у турків земель на лівому березі Дунаю. Перші переселенці потрапили до Воєводини з північно-східної Пряшівщини та Закарпаття, особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я русинів та греко-католицьку релігію, але мову значним чином перейняло від своїх сусідів словаків. Сучасні русини Воєводини користуються на письмі кириличною абеткою (так само як і українці в Україні), але їх літературна мова близька до східнословацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із сербської мови. Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та Закарпаття, так і з українцями Великої України. Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить у своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісні як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії.
За переписом 1910 року, останнім переписом населення Австро-Угорщини, у Воєводині жило 13 497 (0,9 %) українців, 510 754 (33,8 %) сербів, 425 672 (28,1 %) угорців та 324 017 (21,4 %) німців.
Відомі українці
- Костельник Гавриїл Федорович (1886, Руський Крстур — 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов.
- Надь Гавриїл (1913, Старий Врбас — 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет.
- Кочиш Микола Михайлович (1928, Джюрджево — 1973, Новий Сад) — український лінгвіст, письменник.
- Рамач Михайло Юрійович (1951, Руський Крстур) — журналіст, перекладач, поет, телевізійний сценарист.
Цікаві факти
По розпаду Австро-Угорщини, 25 листопада 1918 року, у Новому Саді зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до Сербії та майбутньої Югославії. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став греко-католицький священик із Нового-Саду, член місцевої «Просвіти» Іван (Йован) Хранилович (1855—1924).
Див. також
Джерела
- [en]
- http://www.vojvodina.gov.rs/ [ 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.skupstinavojvodine.gov.rs [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.anem.org.rs/mape/index-en.htm[недоступне посилання з квітня 2019]
- https://archive.today/20121210052038/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-244&srt=npan&col=aohdq&pt=c&va=&geo=-3987
- http://www.vojvodina.com/ [ 22 березня 2004 у Wayback Machine.]
- [2] [ 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Воєводина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Провозглашен Статут Воеводины [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]; Воеводина, или Разрушение Сербии [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 4 серпня 2015.
- Government of the Autonomous Province of Vojvodina [ 17 лютого 2015 у Wayback Machine.] Languages: Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); Аутономна Покрајина Војводина [ 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] Језици: српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, украински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)
- Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [1] [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.]. Щодо терміну Статут (не Устав, Конституція тощо) див. Курносенко Р. А. Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Теория и практика общественного развития [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.]. Выпуск № 2 / 2007 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Историят. // Национални совит рускей националней меншини. [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (русин.)
- Любомир Белей. Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» № 8, Київ, 2008 р. [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
- . Web.archive.org. 26 січня 2011. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 24 вересня 2016.
- . www.rusini.rs. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . www.rusnaci.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
 | Це незавершена стаття з географії Сербії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voyevo dina abo Vojvo dina serb Voјvodina Vojvodina avtonomnij kraj Serbiyi roztashovanij na pivnich vid Dunayu Do Pershoyi svitovoyi vijni nalezhav Avstro Ugorshini Centrom z grudnya 2009 do lipnya 2012 stoliceyu Voyevodini ye misto Novij Sad Voyevodina vidoma svoyim bagatonacionalnim skladom naselennya Okrim serbiv sho stanovlyat 65 vidsotkovu bilshist u nij zhivut ugorci horvati ukrayinci slovaki cigani rumuni ta nimci Bilsha chastina viryan pravoslavni 69 Oficijnimi movami ye serbska ugorska slovacka rumunska rusinska i horvatska Na teritoriyi Voyevodini roztashovanij region Bachka z chiselnoyu ukrayinskoyu rusinskoyu gromadoyu Voyevodinaserb Autonomna pokraјina Voјvodina Autonomna pokrajina Vojvodina ugor Vajdasag Autonom Tartomany slovac Autonomna pokrajina Vojvodina rum Provincia Autonomă Voivodina rusin Avtonomna Pokrayina VojvodinaGerb Voyevodini Prapor Voyevodinimisto Novij SadKrayina SerbiyaNomernij znak SRBOficijna mova serbska ugorska slovacka rumunska horvatska i rusinskaNaselennya povne 1 931 809 2011 Etnikon ital vojvodjaniPlosha povna 21 5 tisyach km Visota maksimalna 641 m minimalna 70 mData zasnuvannya 28 veresnya 1990Kod ISO 3166 2 RS VOVoyevodina na mapi SerbiyiVoyevodina na mapi SerbiyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Voyevodina Roztashovana v mezhah pivdennoyi chastini Serednodunajskoyi Tiso Dunajskoyi nizovini sho maye slabo rozchlenovanij relyef visota 70 250 m Na pivdennomu zahodi izolovanij kryazh Frushka gora visota do 539 m na pivdennomu shodi vidrig Pivdennih Karpat visota do 641 m Klimat pomirnij kontinentalnij Serednya temperatura lipnya 22 24 C sichnya vid 1 2 do 2 6 C Opadiv 550 750 mm na rik RichkiDunaj Tisa Tamish ArankaAdministrativnij podilOkrug Admin centr Plosha km Naselennya 2002 Gustota naselennya osib km Municipaliteti ta mista Kilkist poselenSeredno Banatskij Srednje banatski okrug Sredњe banatski okrug Zrenyanin 3 256 208 456 64 0 Sechan Zrenyanin 55Pivnichno Backij Severnobacki okrug Severnobachki okrug Suboticya 1 784 200 140 112 2 Suboticya Bachka Topola Mali Idzhesh 45Pivnichno Banatskij Severno banatski okrug Severno banatski okrug Kikinda 2 329 165 881 71 2 Kanizha Senta Choka Kikinda 50Pivdenno Backij Juznobacki okrug Јuzhnobachki okrug Novij Sad 4 016 593 666 147 8 Srbobran Bach Bechej Verbas Bachka Palanka Bachki Petrovac Zhabal Titel Temerin Beochin Sremski Karlovci Novij Sad Petrovaradin 77Pivdenno Banatskij Juzno banatski okrug Јuzhno banatski okrug Panchevo 4 245 313 937 73 6 Kovachicya Vrshac Panchevo 94Sremskij Sremski okrug Sremski okrug Sremska Mitrovicya 3 486 335 901 96 4 Shid Indzhiya Sremska Mitrovicya Stara Pazova 109Zahidno Backij Zapadno backi okrug Zapadno bachki okrug Sombor 2 420 214 011 88 4 Sombor Odzhaci 37Ukrayinci VoyevodiniMasove pereselennya ukrayinciv do Voyevodini rozpochalosya u XVIII st koli avstrijskij uryad zaprosiv yih do shojno vidvojovanih u turkiv zemel na livomu berezi Dunayu Pershi pereselenci potrapili do Voyevodini z pivnichno shidnoyi Pryashivshini ta Zakarpattya osoblivo z tih misc de misceve naselennya zbereglo svoye nacionalne im ya rusiniv ta greko katolicku religiyu ale movu znachnim chinom perejnyalo vid svoyih susidiv slovakiv Suchasni rusini Voyevodini koristuyutsya na pismi kirilichnoyu abetkoyu tak samo yak i ukrayinci v Ukrayini ale yih literaturna mova blizka do shidnoslovackih dialektiv a novitni slova ta oficijni termini zdebilshogo kalkuyutsya iz serbskoyi movi Nashadki pereselenciv doteper nazivayut sebe rusinami vidchuvayuchi svoyu sporidnenist yak z rusinami Pryashivshini ta Zakarpattya tak i z ukrayincyami Velikoyi Ukrayini Sered miscevogo naselennya duzhe rozpovsyudzheni zagalnoukrayinski pisni voyevodinskij doslidnik Onufrij Timko navodit u svoyij zbirci Nasha pisnya 1953 r taki pisni yak Vzyav bi ya banduru Nich taka misyachna Chorniyi ochi ta inshi a misceva rusinska organizaciya nazivayetsya Soyuz rusiniv ukrayinciv Serbiyi Za perepisom 1910 roku ostannim perepisom naselennya Avstro Ugorshini u Voyevodini zhilo 13 497 0 9 ukrayinciv 510 754 33 8 serbiv 425 672 28 1 ugorciv ta 324 017 21 4 nimciv Vidomi ukrayinci Kostelnik Gavriyil Fedorovich 1886 Ruskij Krstur 1948 zasnovnik literaturnoyi movi ukrayinciv Voyevodini vvazhav miscevu govirku dialektom ukrayinskoyi movi yakij zaznav vpliviv z boku polskoyi ta slovackoyi mov Nad Gavriyil 1913 Starij Vrbas 1983 Kocur ukrayinskij movoznavec pedagog perekladach poet Kochish Mikola Mihajlovich 1928 Dzhyurdzhevo 1973 Novij Sad ukrayinskij lingvist pismennik Ramach Mihajlo Yurijovich 1951 Ruskij Krstur zhurnalist perekladach poet televizijnij scenarist Cikavi fakti Po rozpadu Avstro Ugorshini 25 listopada 1918 roku u Novomu Sadi zibralosya Narodne viche yake progolosilo pro priyednannya Voyevodini do Serbiyi ta majbutnoyi Yugoslaviyi Pershim golovoyu miscevogo parlamentu Velikoyi Narodnoyi Skupshini Voyevodini stav greko katolickij svyashenik iz Novogo Sadu chlen miscevoyi Prosviti Ivan Jovan Hranilovich 1855 1924 Emblema Soyuzu rusiniv ukrayinciv Serbiyi Div takozhLabudovo oknoDzherela en http www vojvodina gov rs 17 listopada 2020 u Wayback Machine http www skupstinavojvodine gov rs 4 grudnya 2013 u Wayback Machine http www anem org rs mape index en htm nedostupne posilannya z kvitnya 2019 https archive today 20121210052038 http www world gazetteer com wg php x amp men gcis amp lng en amp dat 32 amp geo 244 amp srt npan amp col aohdq amp pt c amp va amp geo 3987 http www vojvodina com 22 bereznya 2004 u Wayback Machine 2 17 listopada 2020 u Wayback Machine PosilannyaVoyevodina Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiProvozglashen Statut Voevodiny 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Voevodina ili Razrushenie Serbii 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 4 serpnya 2015 Government of the Autonomous Province of Vojvodina 17 lyutogo 2015 u Wayback Machine Languages Serbian Hungarian Romanian Slovak Ruthenian Croatian all official languages of Vojvodina Autonomna Pokraјina Voјvodina 19 listopada 2021 u Wayback Machine Јezici srpski maђarski rumunski slovachki hrvatski ukrainski u sluzhbenoј upotrebi u pokraјinskoј administraciјi Stattya 6 Statutu Avtonomnogo krayu Voyevodina 1 27 sichnya 2013 u Wayback Machine Shodo terminu Statut ne Ustav Konstituciya tosho div Kurnosenko R A Konstitucionno pravovoj status avtonomij v Respublike Serbiya 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Teoriya i praktika obshestvennogo razvitiya 10 lipnya 2015 u Wayback Machine Vypusk 2 2007 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Istoriyat Nacionalni sovit ruskej nacionalnej menshini 8 bereznya 2016 u Wayback Machine rusin Lyubomir Belej Ukrayinci ta ukrayinska mova na Balkanah Divoslovo 8 Kiyiv 2008 r 17 veresnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 6 travnya 2017 Procitovano 20 chervnya 2017 Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 20 chervnya 2017 Web archive org 26 sichnya 2011 Arhiv originalu za 26 sichnya 2011 Procitovano 24 veresnya 2016 www rusini rs Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 www rusnaci org Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Istorichna pravda Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Serbiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi