Азовський ейялет — провінція Османської імперії у північно-східному Приазов'ї (на території сучасної Ростовської області Росії) у другій половині 16 століття до 1700 року та 1711–1739 роках. Адміністративний центр — місто Азов.
Ця територія була приєднана до Османської імперії в 1475 році. Азовський ейялет був утворений шляхом поділу , що охоплював також територію східної частини Балканського півстрова (нині територія Болгарії).
Територія ейялету простяглася:
- на північний схід до міста Черкаська на річці Доні (з Всевеликим Військом Донським);
- на північний захід до нижньої течії річки Міусу (з Джамбуйлуцькою ордою);
- на південь до річки Західного Манича (з Кубанською ногайською ордою).
В 1705 та 1739–1741 роках його кордони уточнювалися російсько-турецькими комісіями.
Азовський ейялет належав до тих провінцій Османанської імперії, на які було поширено військово-ленну тимарну систему (тимар — помістя з доходом 3—10 тисяч акче, що надавалося турецьким воїнам-спахіям для несення ними військової служби). Мав потужні укріплення (Азов, , Лютик, башти Каланчі тощо), контролював північну гілку Великого шовкового шляху, був значним центром работоргівлі.
1559 року Азов брав у облогу князь Дмитро Вишневецький; в 1637–1642 роках його захопили, а потім зруйнували донські та запорозькі козаки (див. «Азовське сидіння» 1637–1642); 1695 року місто атакували, а 1696 року ним оволоділи війська Російської державиви та українські козацькі полки (див. Азовсько-Дніпровські походи 1695–1696).
За Константинопольським мирним договором 1700 року Османська імперія передала територію Азовського ейялету Російській державі, остання почала інтенсивно заселяти її. Слобідським українським козацтвом (див. Слобідська Україна) було заселено землі між річкою Міусом та містом Азовом. За Прутським трактатом 1711 Російська держава повернула територію Азовського ейялету Османській імперії, однак 1736 року знову її окупувала. За Белградським мирним договором 1739 року Османанська імперія передала територію Азовського ейялету Російській імперії, але ці землі мали залишатися незаселеними. Остаточно Азовський ейялет приєднано до Російської імперії за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року.
Література
- Краткое описание военных случаев, касающихся до Азова… СПб., 1782;
- Юзефович Т. Договоры России с Востоком политические и торговые. СПб., 1869;
- Кресін О. В. Османська імперія: політика, право, роль в історії України. «Правова держава: Міжвідомчий збірник наукових праць», 2002, вип. 13.
Джерела
- О. В. Кресін Азовський ейялет Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azovskij ejyalet provinciya Osmanskoyi imperiyi u pivnichno shidnomu Priazov yi na teritoriyi suchasnoyi Rostovskoyi oblasti Rosiyi u drugij polovini 16 stolittya do 1700 roku ta 1711 1739 rokah Administrativnij centr misto Azov Cya teritoriya bula priyednana do Osmanskoyi imperiyi v 1475 roci Azovskij ejyalet buv utvorenij shlyahom podilu sho ohoplyuvav takozh teritoriyu shidnoyi chastini Balkanskogo pivstrova nini teritoriya Bolgariyi Teritoriya ejyaletu prostyaglasya na pivnichnij shid do mista Cherkaska na richci Doni z Vsevelikim Vijskom Donskim na pivnichnij zahid do nizhnoyi techiyi richki Miusu z Dzhambujluckoyu ordoyu na pivden do richki Zahidnogo Manicha z Kubanskoyu nogajskoyu ordoyu V 1705 ta 1739 1741 rokah jogo kordoni utochnyuvalisya rosijsko tureckimi komisiyami Azovskij ejyalet nalezhav do tih provincij Osmananskoyi imperiyi na yaki bulo poshireno vijskovo lennu timarnu sistemu timar pomistya z dohodom 3 10 tisyach akche sho nadavalosya tureckim voyinam spahiyam dlya nesennya nimi vijskovoyi sluzhbi Mav potuzhni ukriplennya Azov Lyutik bashti Kalanchi tosho kontrolyuvav pivnichnu gilku Velikogo shovkovogo shlyahu buv znachnim centrom rabotorgivli 1559 roku Azov brav u oblogu knyaz Dmitro Vishneveckij v 1637 1642 rokah jogo zahopili a potim zrujnuvali donski ta zaporozki kozaki div Azovske sidinnya 1637 1642 1695 roku misto atakuvali a 1696 roku nim ovolodili vijska Rosijskoyi derzhavivi ta ukrayinski kozacki polki div Azovsko Dniprovski pohodi 1695 1696 Za Konstantinopolskim mirnim dogovorom 1700 roku Osmanska imperiya peredala teritoriyu Azovskogo ejyaletu Rosijskij derzhavi ostannya pochala intensivno zaselyati yiyi Slobidskim ukrayinskim kozactvom div Slobidska Ukrayina bulo zaseleno zemli mizh richkoyu Miusom ta mistom Azovom Za Prutskim traktatom 1711 Rosijska derzhava povernula teritoriyu Azovskogo ejyaletu Osmanskij imperiyi odnak 1736 roku znovu yiyi okupuvala Za Belgradskim mirnim dogovorom 1739 roku Osmananska imperiya peredala teritoriyu Azovskogo ejyaletu Rosijskij imperiyi ale ci zemli mali zalishatisya nezaselenimi Ostatochno Azovskij ejyalet priyednano do Rosijskoyi imperiyi za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom 1774 roku LiteraturaKratkoe opisanie voennyh sluchaev kasayushihsya do Azova SPb 1782 Yuzefovich T Dogovory Rossii s Vostokom politicheskie i torgovye SPb 1869 Kresin O V Osmanska imperiya politika pravo rol v istoriyi Ukrayini Pravova derzhava Mizhvidomchij zbirnik naukovih prac 2002 vip 13 DzherelaO V Kresin Azovskij ejyalet Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s il