Георг фон Пурбах | |
---|---|
Georg von Peuerbach | |
Ім'я при народженні | нім. Georg Aunpekh[1] |
Народився | 30 травня 1423 Пурбах |
Помер | 4 квітня 1461 (37 років) Відень |
Поховання | Собор Святого Стефана[2] |
Місце проживання | Відень |
Діяльність | астроном, математик, викладач університету |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | астрономія, астрологія, математика |
Заклад | Віденський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | d[3] |
Відомі учні | Реґіомонтан |
Аспіранти, докторанти | Реґіомонтан[4] |
Георг фон Пурбах у Вікісховищі |
Георг фон Пурбах (нім. Georg von Peuerbach; 30 травня 1423, Пурбах біля Лінца — 4 квітня 1461, Відень) — австрійський астроном і математик, старший товариш і вчитель Реґіомонтана (від 1452). Першим у Західній Європі виклав птолемеєву теорію епіциклів. Автор посібника з астрономії, який користувався популярністю протягом двох сторіч.
Життєпис
Георг фон Пурбах вступив до Віденського університету навесні 1446 року, у доволі пізньому віці 23 роки. Видатні здібності дозволили йому через півтора року стати бакалавром, двома роками пізніше — , у лютому 1453 — магістром. Його вчителем математики був, ймовірно, . Під час навчання Пурбах кілька років провів у Німеччині, Франції та Італії. Вивчав астрономію в Римі, Феррарі, Болоньї, Падуї (там 1448 року з ним познайомився Мартин Русин). В Італії Пурбах познайомився з Миколою Кузанським і . Повернувшись на батьківщину, Пурбах деякий час перебував у вельми скрутному матеріальному становищі, поки не став придворним астрологом. Незабаром, з 1450 посів посаду професора математики й астрономії Віденського університету, де читав лекції як з астрономії та математики, так і з гуманітарних предметів.
В 1453/54 році Пурбах прочитав свій перший курс з теорії руху планет. За змістом курс був викладом основ геоцентричної теорії Клавдія Птолемея. Вчення про прецесії викладалося тут не за «Альмагестом» Птолемея, а за «Сабейським зиджем» Аль-Баттані. Лекції Пурбаха супроводжувалися демонстрацією креслень і схем, а також просторових моделей. Вони мали величезний успіх і багато разів переписувалися вручну — збереглися численні їхні копії. За цими лекціями Пурбах склав навчальний посібник, де першим в Західній Європі виклав птолемеєву теорію епіциклів. Реґіомонтан видав його 1472 року під назвою «Нова теорія планет» (Theoricae Novae Planetarum), після чого протягом майже двох століть він був одним з найпопулярніших посібників з астрономії: до 1653 його видано латиною не менше 60 разів, також видавався в перекладі іншими мовами.
У 1456—1461 роках разом з Реґіомонтаном виконав багато спостережень затемнень, комет та сонячних висот, під час яких було відзначено, що «Альфонсові таблиці» дають помилку в кілька градусів. Пурбах склав допоміжні таблиці для складання астрономічних щорічників, написав підручник арифметики «Веселий курс з алгоритму». Він склав також «Трактат про пропозиції Птолемея про синуси й хорди», в якому тригонометрія хорд Птолемея порівнювалася з тригонометрією синусів. До трактату додавалися таблиці синусів із кроком в 10' і радіусом тригонометричного кола 6000 одиниць. Пурбах приділяв велику увагу устрою сонячних годинників й астрономічних інструментів; результати цих занять він висвітлив у лекціях (1458) і в ряді рукописів.
1456 року Пурбах спостерігав велику комету, яка пізніше була ототожнена з кометою Галлея. У праці Пурбаха, присвяченій цим спостереженням, зроблено спробу визначити розміри комети та її віддалення від Землі. У своїх розрахунках Пурбах виходив з того, що комету слід віднести до «підмісячного світу». Він дійшов висновку, що відстань до комети перевищувала 1000 миль, а її розмір — 80 миль; втім, ці оцінки занадто грубі, тому що вони менші реальних розмірів у десятки й сотні тисяч разів.
Спільно з Реґіомонтаном працював над перекладом праць Клавдія Птолемея, в результаті чого 1473 року було опубліковано «Короткий виклад великого твору Птолемея». Пурбах спочатку мав у своєму розпорядженні текст «Альмагеста» Птолемея в перекладі . Він поставив перед собою завдання підготувати скорочений текст цього твору, який можна було б застосовувати як навчальний посібник. Грецький текст «Альмагеста» йому надав кардинал Віссаріон. Цю працю Пурбах довів до VI книги, а завершив її Реґіомонтан. Опублікована вона була після смерті останнього (1496 року) у Венеції під назвою «Епітома Альмагеста Птолемея» (Epitome in Ptolemaei Almagestum).
Пурбах займався також астрономічними спостереженнями й виготовленням астрономічних інструментів. Зокрема, винайшов вимірювальний прилад (так званий геометричний квадрат), який, по суті, заміняв відсутні в той час таблиці тангенсів. Він розробив інструменти для визначення молодиків і повних місяців, інструмент для визначення висоти й декілька видів сонячного годинника, котрі широко застосовувалися до XVIII століття. 1451 року він сконструював годинник для собору Святого Стефана у Відні, який і зараз можна бачити на південному контрфорсі хорів.
Праці
- Sex primi libri epitomatis Almagesti, completed by Regiomontanus (Venice, 1496; Basel, 1543; Nuremberg, 1550);
- Tractatus Georgii Peurbachii Super Propositiones Ptolemaei de Sinubus & Chordis. Norimbergae 1541, Online-Ausgabe der Sächsischen Landesbibliothek — Staats- und Universitätsbibliothek Dresden
- Georgii Purbachii … Dispositiones Motuum Coelestium, Quas Theorias Planetarum vocant. Wittebergae 1653, Online-Ausgabe der Sächsischen Landesbibliothek — Staats- und Universitätsbibliothek Dresden
- Quadratu(m) Geometricu(m) prae clarissimi Mathematici Georgij Burbachij. Nurenberge 1516, Online-Ausgabe der Sächsischen Landesbibliothek — Staats- und Universitätsbibliothek Dresden
- Scripta Clarissimi Mathematici M. Ioannis Regiomontani. Norimbergae 1544, Online-Ausgabe der Sächsischen Landesbibliothek — Staats- und Universitätsbibliothek Dresden
Див. також
На честь науковця названо астероїд 9119 Ґеорґпурбах
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Marian Zwiercan. Marcin z Żurawicy zwany Król (z Przemyśla. de Polonia), (ok. 1422—1453) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974.— Tom XIX/4, zeszyt 83. — S. 580. (пол.)
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Пурбах (Пёйербах) Георг. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Белый Ю. А. Иоганн Мюллер (Региомонтан). 1436—1476. [ 10 вересня 2010 у Wayback Machine.] М.: Наука, 1985.
- Aiton E. J. Peurbach's 'Theoricae novae planetarum', Osiris, 3, 1987, p. 4-43.
- Dobrzycki J., Kremer R. L. Peurbach and Maragha astronomy? The 'Ephemerides' of Johannes Angelus and their implications. Journal for History of Astronomy, 27, 1996, p. 187-237.
- Langermann T. Y. Peurbach in the Hebrew tradition. Journal for History of Astronomy, 29, 1998, p. 137-150.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Georg fon PurbahGeorg von PeuerbachIm ya pri narodzhenninim Georg Aunpekh 1 Narodivsya30 travnya 1423 1423 05 30 PurbahPomer4 kvitnya 1461 1461 04 04 37 rokiv VidenPohovannyaSobor Svyatogo Stefana 2 Misce prozhivannyaVidenDiyalnistastronom matematik vikladach universitetuAlma materVidenskij universitetGaluzastronomiya astrologiya matematikaZakladVidenskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikd 3 Vidomi uchniRegiomontanAspiranti doktorantiRegiomontan 4 Georg fon Purbah u Vikishovishi Georg fon Purbah nim Georg von Peuerbach 30 travnya 1423 Purbah bilya Linca 4 kvitnya 1461 Viden avstrijskij astronom i matematik starshij tovarish i vchitel Regiomontana vid 1452 Pershim u Zahidnij Yevropi viklav ptolemeyevu teoriyu epicikliv Avtor posibnika z astronomiyi yakij koristuvavsya populyarnistyu protyagom dvoh storich ZhittyepisTitulnij list Epitomi Almagesta Ptolemeya Purbaha Regiomontana Parizh 1496 Georg fon Purbah vstupiv do Videnskogo universitetu navesni 1446 roku u dovoli piznomu vici 23 roki Vidatni zdibnosti dozvolili jomu cherez pivtora roku stati bakalavrom dvoma rokami piznishe u lyutomu 1453 magistrom Jogo vchitelem matematiki buv jmovirno Pid chas navchannya Purbah kilka rokiv proviv u Nimechchini Franciyi ta Italiyi Vivchav astronomiyu v Rimi Ferrari Bolonyi Paduyi tam 1448 roku z nim poznajomivsya Martin Rusin V Italiyi Purbah poznajomivsya z Mikoloyu Kuzanskim i Povernuvshis na batkivshinu Purbah deyakij chas perebuvav u velmi skrutnomu materialnomu stanovishi poki ne stav pridvornim astrologom Nezabarom z 1450 posiv posadu profesora matematiki j astronomiyi Videnskogo universitetu de chitav lekciyi yak z astronomiyi ta matematiki tak i z gumanitarnih predmetiv V 1453 54 roci Purbah prochitav svij pershij kurs z teoriyi ruhu planet Za zmistom kurs buv vikladom osnov geocentrichnoyi teoriyi Klavdiya Ptolemeya Vchennya pro precesiyi vikladalosya tut ne za Almagestom Ptolemeya a za Sabejskim zidzhem Al Battani Lekciyi Purbaha suprovodzhuvalisya demonstraciyeyu kreslen i shem a takozh prostorovih modelej Voni mali velicheznij uspih i bagato raziv perepisuvalisya vruchnu zbereglisya chislenni yihni kopiyi Za cimi lekciyami Purbah sklav navchalnij posibnik de pershim v Zahidnij Yevropi viklav ptolemeyevu teoriyu epicikliv Regiomontan vidav jogo 1472 roku pid nazvoyu Nova teoriya planet Theoricae Novae Planetarum pislya chogo protyagom majzhe dvoh stolit vin buv odnim z najpopulyarnishih posibnikiv z astronomiyi do 1653 jogo vidano latinoyu ne menshe 60 raziv takozh vidavavsya v perekladi inshimi movami U 1456 1461 rokah razom z Regiomontanom vikonav bagato sposterezhen zatemnen komet ta sonyachnih visot pid chas yakih bulo vidznacheno sho Alfonsovi tablici dayut pomilku v kilka gradusiv Purbah sklav dopomizhni tablici dlya skladannya astronomichnih shorichnikiv napisav pidruchnik arifmetiki Veselij kurs z algoritmu Vin sklav takozh Traktat pro propoziciyi Ptolemeya pro sinusi j hordi v yakomu trigonometriya hord Ptolemeya porivnyuvalasya z trigonometriyeyu sinusiv Do traktatu dodavalisya tablici sinusiv iz krokom v 10 i radiusom trigonometrichnogo kola 6000 odinic Purbah pridilyav veliku uvagu ustroyu sonyachnih godinnikiv j astronomichnih instrumentiv rezultati cih zanyat vin visvitliv u lekciyah 1458 i v ryadi rukopisiv 1456 roku Purbah sposterigav veliku kometu yaka piznishe bula ototozhnena z kometoyu Galleya U praci Purbaha prisvyachenij cim sposterezhennyam zrobleno sprobu viznachiti rozmiri kometi ta yiyi viddalennya vid Zemli U svoyih rozrahunkah Purbah vihodiv z togo sho kometu slid vidnesti do pidmisyachnogo svitu Vin dijshov visnovku sho vidstan do kometi perevishuvala 1000 mil a yiyi rozmir 80 mil vtim ci ocinki zanadto grubi tomu sho voni menshi realnih rozmiriv u desyatki j sotni tisyach raziv Sonyachnij godinnik na pivdennomu boci soboru Svyatogo Stefana u Vidni skonstrujovanij Purbahom Spilno z Regiomontanom pracyuvav nad perekladom prac Klavdiya Ptolemeya v rezultati chogo 1473 roku bulo opublikovano Korotkij viklad velikogo tvoru Ptolemeya Purbah spochatku mav u svoyemu rozporyadzhenni tekst Almagesta Ptolemeya v perekladi Vin postaviv pered soboyu zavdannya pidgotuvati skorochenij tekst cogo tvoru yakij mozhna bulo b zastosovuvati yak navchalnij posibnik Greckij tekst Almagesta jomu nadav kardinal Vissarion Cyu pracyu Purbah doviv do VI knigi a zavershiv yiyi Regiomontan Opublikovana vona bula pislya smerti ostannogo 1496 roku u Veneciyi pid nazvoyu Epitoma Almagesta Ptolemeya Epitome in Ptolemaei Almagestum Purbah zajmavsya takozh astronomichnimi sposterezhennyami j vigotovlennyam astronomichnih instrumentiv Zokrema vinajshov vimiryuvalnij prilad tak zvanij geometrichnij kvadrat yakij po suti zaminyav vidsutni v toj chas tablici tangensiv Vin rozrobiv instrumenti dlya viznachennya molodikiv i povnih misyaciv instrument dlya viznachennya visoti j dekilka vidiv sonyachnogo godinnika kotri shiroko zastosovuvalisya do XVIII stolittya 1451 roku vin skonstruyuvav godinnik dlya soboru Svyatogo Stefana u Vidni yakij i zaraz mozhna bachiti na pivdennomu kontrforsi horiv Na chest Purbaha nazvano krater na Misyaci PraciSex primi libri epitomatis Almagesti completed by Regiomontanus Venice 1496 Basel 1543 Nuremberg 1550 Tractatus Georgii Peurbachii Super Propositiones Ptolemaei de Sinubus amp Chordis Norimbergae 1541 Online Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek Staats und Universitatsbibliothek Dresden Georgii Purbachii Dispositiones Motuum Coelestium Quas Theorias Planetarum vocant Wittebergae 1653 Online Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek Staats und Universitatsbibliothek Dresden Quadratu m Geometricu m prae clarissimi Mathematici Georgij Burbachij Nurenberge 1516 Online Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek Staats und Universitatsbibliothek Dresden Scripta Clarissimi Mathematici M Ioannis Regiomontani Norimbergae 1544 Online Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek Staats und Universitatsbibliothek DresdenDiv takozhNa chest naukovcya nazvano asteroyid 9119 GeorgpurbahPrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Marian Zwiercan Marcin z Zurawicy zwany Krol z Przemysla de Polonia ok 1422 1453 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1974 Tom XIX 4 zeszyt 83 S 580 pol Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Purbah Pyojerbah Georg Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Belyj Yu A Iogann Myuller Regiomontan 1436 1476 10 veresnya 2010 u Wayback Machine M Nauka 1985 Aiton E J Peurbach s Theoricae novae planetarum Osiris 3 1987 p 4 43 Dobrzycki J Kremer R L Peurbach and Maragha astronomy The Ephemerides of Johannes Angelus and their implications Journal for History of Astronomy 27 1996 p 187 237 Langermann T Y Peurbach in the Hebrew tradition Journal for History of Astronomy 29 1998 p 137 150