Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Протети́чні зву́ки в праслов'я́нській мо́ві — такі звуки, що виникли через дію закону відкритого складу, щоб уникнути зіяння. Фонетичний процес полягав у появі протези на початку слова перед голосними. Зазвичай, це звуки [i̯] та [u̯].
Історія
Передумови
У праслов'янській мові завжди були слова, що починалися з голосного. Це не викликало якихось труднощів, але, коли почав діяти закон відкритого складу, відпали кінцеві приголосні, тому зіяння неабияк поширилося, ускладнивши вимову. Тим паче, що зіяння вступало в суперечність із законом відкритого складу, головним виявленням якого було розміщення всіх звуків у складі за висхідною артикуляцією. Вимова поряд двох голосних порушувала основну властивість фонетичної системи спільнослов'янської мови, цим і зумовлено розвиток протетичних приголосних, що усунув міжслівне зіяння.
Не всі мовознавці пояснюють появу протетичних звуків однаково. Так, О. О. Шахматов, як і П. Ф. Фортунатов, уважав, що їх вимовляли з гортанним придихом, який згодом розвинувся в самостійний звук. Поширенішою є точка зору В. Вондрака, Г. А. Ільїнського, А. Мейє, [ru], згідно з якою початкові приголосні — це все ж протеза. А. Мартіне й Е. Петрович заперечують у появі протези вирішальне значення тенденції усувати зіяння, а вбачають у ній лише другорядну, допоміжу функцію. Гіпотеза, за якою появу протетичних приголосних у мові пов'язано з делабіалізацією початкових голосних і з пересувом палаталізації, видається подекуди безумовно продуктивною й доповнює теорію зіяння, але вона неспроможна пояснити деяких фактів, зокрема наявності в позиції перед [а] та [u].
Наразі питання відсутності протези перед [а] та [е] у сполучниках, частках і вигуках досі в науці не розв'язано. На думку П. Ф. Фортунатова, у займенникових основах ще на спільноіндоєвропейськім рівні вимовлявся придиховий [h]: hă, hā, hĕ. Таким чином слова прикривав придиховий [h], а отже, не було умов для появи протези, а коли придих занепав, закон відкритого складу вже перестав діяти: укр. а, еге, ех тощо. Але всі дані П. Ф. Фортунова й О. О. Шахматова, на які вони посилалися, не вагомі.
Сонант [ i̯ ]
Протетичний [i̯] виникав перед голосними переднього ряду:
- іє. *ĕsmĭ → прасл. *ĕsmь → *i̯ĕsmь → *jĕsmь →… укр. є;
- іє. *ĕĝʰis → прасл. *ežь → *i̯ĕžь → *jĕžь →… укр. їж;
- іє. *ĭmām → прасл. *ьmǫ → *i̯ьmǫ → *jьmǫ →… укр. іму / йму;
- іє. *αĝʰ- → прасл. *ьz → *i̯ьz → *jьz →… укр. із / з;
- іє. *āgu̯ʰ-no-s → прасл. *āgnъ → *i̯āgnę → *jagnę →… укр. ягня;
- іє. *oiĝʰ- → прасл. *ĕzva → *i̯ĕzva → *jĕzva →… укр. язва;
- іє. *ēĝʰ- → прасл. *ĕzъ → *i̯аzъ → *jаzъ →… укр. я;
- іє. *ed- → прасл. *ēdti → *ēsti → *ĕsti → *i̯ĕsti → *jĕsti →… укр. їсти;
- іє. *enk- → прасл. *i̯enk- → *i̯ęk- → *jęčati →… укр. ячати;
- іє. *aitr- → прасл. *intr-(iti)- → *i̯entro- → *i̯ętro- → *jętro- →… укр. ятрити;
- іє. *oidos → прасл. *ĕdъ → *i̯аdъ → *jаdъ →… заст. укр. яд.
Ця протеза виникла раніше носових голосних, тому в таких словах як прасл. *i̯ętro- або прасл. *i̯ęčati слід розгладати протезу не перед *ę, а перед *е. Винятком є болгарська мова (і дещо російська), де досі спостережено варіанти болг. агне — ягне, аз — яз, абълка — ябълка.
Сонант [i̯] виникав і перед [u], хоча дуже рано в цій позиції почав занепадати, як припускають, «фонетичним шляхом у деяких синтаксичних умовах, що досі не визначено». Процес утрати [i̯] перед [u] був закономірний для східнослов'янських мов: дав.-рус. оугоу, оунии, оунъ, оунєць, оуноша, унъ. Решта слов'янських мов протезу зберігали, хоч були винятки. Проте згодом під впливом старослов'янської мови приставний [i̯] знову поширився, хоч і непослідовно: укр. юний, юнак, утро / ютро, рос. юный, союз, ужин, уха, узы, біл. юны, юнак. У занепаді [i̯] перед [u] відбилася тенденція в слов'янських мовах сполучати цей [i̯] → [j] із наступним голосним переднього, а не заднього ряду.
Сонант [ u̯ ]
Протетичний [u̯] виникав перед голосними заднього ряду:
- іє. *uṇ- → прасл. *ъn → *u̯ъ(n) → *vъ →… укр. у / в;
- іє. *ŭs- → прасл. *ъšь → *u̯ъšь → *vъšь →… укр. воша;
- іє. *ūdrā → прасл. *ydrā → *u̯ydrā → *vydrā →… укр. видра;
- іє. *ūdmen- → прасл. *ymę → *u̯ymę → *vymę →… укр. вим'я;
- іє. *aui̯o- → прасл. *ui̯ь → *u̯ui̯ь → *vujь →… укр. вуй;
- іє. *ātrā → прасл. *u̯ātrā → *vātrā →… укр. ватра;
- іє. *angŭlŏs → прасл. *ǫgъlъ → *u̯ǫgъlъ → vǫgъlъ →… укр. вугол;
- іє. *anĝ- → прасл. *ǫzъkъ, *ǫzъ → *u̯ǫzъkъ, *u̯ǫzъ → *vǫzъkъ, *vǫzъ →… укр. вузький;
- іє. *ōi-i̯o- → прасл. *ai̯ьce → *u̯ai̯ьce → *vajьce.
Завдяки сонантові [u̯] у сучасних слов'янських мовах відсутні слова, що починались би на [y] чи [ъ].
Інші
У слов'янських мовах відомі й інші другорядні звуки на початку слів, частіше це [g], [h], пор. укр. гусениця, пол. gąsienica. Зовсім рідко знаходимо [r]: дав.-рус. рѫтробы.
Наслідок
Виникнення протетичних приголосних ще на спільнослов'янському ґрунті пояснює те, що в усіх сучасних слов'янських, окрім болгарської, мовах усі слова, що починаються на [а] та [е] (окрім сполучників, часток і вигуків), належать не до споконвічно слов'янських, а до пізніших запозичень, наприклад: укр. атом, автор, агент, етика, ера, електрика тощо.
Примітки
- С.Б. Бернштейн (2005). Сравнительная грамматика славянских языков [Порівняльна граматика слов'янських мов] (Російською) . Москва: Наука. с. 185.
- М.А. Жовтобрюх, В.М. Русанівський, В.Г. Скляренко. (1979). Історія української мови. Фонетика (Українською) . Київ: Наукова думка. с. 115—116.
- Селищев, Афанасий (1951). Старославянский язык. Введение фонетика [Старослов'янська мова. Уведення фонетика] (Російською) . Москва. с. 190-191.
- С.Б. Бернштейн (2005). Сравнительная грамматика славянских языков [Порівняльна граматика слов'янських мов] (Російською) . Москва: Наука. с. 186—187.
Джерела
- Г.А. Ильинскій. Праславянская грамматика. — Нѣжинъ : Печатникъ, 1916. — С. 163-165.
- А.И. Изотов. Старославянский язык в сравнительно-историческом освещении: Учебное пособие. — Москва : Азбуковник, 2010. — С. 49. — .
- С.Б. Бернштейн. Сравнительная грамматика славянских языков. — Москва : Наука, 2005. — С. 185-187.
- М.А. Жовтобрюх, В.М. Русанівський, В.Г. Скляренко. Історія української мови. Фонетика. — Київ : Наукова думка, 1979. — С. 112-116.
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z zvichajnoyu protezoyu Proteti chni zvu ki v praslov ya nskij mo vi taki zvuki sho vinikli cherez diyu zakonu vidkritogo skladu shob uniknuti ziyannya Fonetichnij proces polyagav u poyavi protezi na pochatku slova pered golosnimi Zazvichaj ce zvuki i ta u IstoriyaPeredumovi U praslov yanskij movi zavzhdi buli slova sho pochinalisya z golosnogo Ce ne viklikalo yakihos trudnoshiv ale koli pochav diyati zakon vidkritogo skladu vidpali kincevi prigolosni tomu ziyannya neabiyak poshirilosya uskladnivshi vimovu Tim pache sho ziyannya vstupalo v superechnist iz zakonom vidkritogo skladu golovnim viyavlennyam yakogo bulo rozmishennya vsih zvukiv u skladi za vishidnoyu artikulyaciyeyu Vimova poryad dvoh golosnih porushuvala osnovnu vlastivist fonetichnoyi sistemi spilnoslov yanskoyi movi cim i zumovleno rozvitok protetichnih prigolosnih sho usunuv mizhslivne ziyannya Ne vsi movoznavci poyasnyuyut poyavu protetichnih zvukiv odnakovo Tak O O Shahmatov yak i P F Fortunatov uvazhav sho yih vimovlyali z gortannim pridihom yakij zgodom rozvinuvsya v samostijnij zvuk Poshirenishoyu ye tochka zoru V Vondraka G A Ilyinskogo A Mejye ru zgidno z yakoyu pochatkovi prigolosni ce vse zh proteza A Martine j E Petrovich zaperechuyut u poyavi protezi virishalne znachennya tendenciyi usuvati ziyannya a vbachayut u nij lishe drugoryadnu dopomizhu funkciyu Gipoteza za yakoyu poyavu protetichnih prigolosnih u movi pov yazano z delabializaciyeyu pochatkovih golosnih i z peresuvom palatalizaciyi vidayetsya podekudi bezumovno produktivnoyu j dopovnyuye teoriyu ziyannya ale vona nespromozhna poyasniti deyakih faktiv zokrema nayavnosti v poziciyi pered a ta u Narazi pitannya vidsutnosti protezi pered a ta e u spoluchnikah chastkah i vigukah dosi v nauci ne rozv yazano Na dumku P F Fortunatova u zajmennikovih osnovah she na spilnoindoyevropejskim rivni vimovlyavsya pridihovij h hă ha hĕ Takim chinom slova prikrivav pridihovij h a otzhe ne bulo umov dlya poyavi protezi a koli pridih zanepav zakon vidkritogo skladu vzhe perestav diyati ukr a ege eh tosho Ale vsi dani P F Fortunova j O O Shahmatova na yaki voni posilalisya ne vagomi Sonant i Protetichnij i vinikav pered golosnimi perednogo ryadu iye ĕsmĭ prasl ĕsm i ĕsm jĕsm ukr ye iye ĕĝʰis prasl ez i ĕz jĕz ukr yizh iye ĭmam prasl mǫ i mǫ jmǫ ukr imu jmu iye aĝʰ prasl z i z jz ukr iz z iye agu ʰ no s prasl agn i agne jagne ukr yagnya iye oiĝʰ prasl ĕzva i ĕzva jĕzva ukr yazva iye eĝʰ prasl ĕz i az jaz ukr ya iye ed prasl edti esti ĕsti i ĕsti jĕsti ukr yisti iye enk prasl i enk i ek jecati ukr yachati iye aitr prasl intr iti i entro i etro jetro ukr yatriti iye oidos prasl ĕd i ad jad zast ukr yad Cya proteza vinikla ranishe nosovih golosnih tomu v takih slovah yak prasl i etro abo prasl i ecati slid rozgladati protezu ne pered e a pered e Vinyatkom ye bolgarska mova i desho rosijska de dosi sposterezheno varianti bolg agne yagne az yaz ablka yablka Sonant i vinikav i pered u hocha duzhe rano v cij poziciyi pochav zanepadati yak pripuskayut fonetichnim shlyahom u deyakih sintaksichnih umovah sho dosi ne viznacheno Proces utrati i pered u buv zakonomirnij dlya shidnoslov yanskih mov dav rus ougou ounii oun ounyec ounosha un Reshta slov yanskih mov protezu zberigali hoch buli vinyatki Prote zgodom pid vplivom staroslov yanskoyi movi pristavnij i znovu poshirivsya hoch i neposlidovno ukr yunij yunak utro yutro ros yunyj soyuz uzhin uha uzy bil yuny yunak U zanepadi i pered u vidbilasya tendenciya v slov yanskih movah spoluchati cej i j iz nastupnim golosnim perednogo a ne zadnogo ryadu Sonant u Protetichnij u vinikav pered golosnimi zadnogo ryadu iye uṇ prasl n u n v ukr u v iye ŭs prasl s u s vs ukr vosha iye udra prasl ydra u ydra vydra ukr vidra iye udmen prasl yme u yme vyme ukr vim ya iye aui o prasl ui u ui vuj ukr vuj iye atra prasl u atra vatra ukr vatra iye angŭlŏs prasl ǫgl u ǫgl vǫgl ukr vugol iye anĝ prasl ǫzk ǫz u ǫzk u ǫz vǫzk vǫz ukr vuzkij iye ōi i o prasl ai ce u ai ce vajce Zavdyaki sonantovi u u suchasnih slov yanskih movah vidsutni slova sho pochinalis bi na y chi Inshi U slov yanskih movah vidomi j inshi drugoryadni zvuki na pochatku sliv chastishe ce g h por ukr gusenicya pol gasienica Zovsim ridko znahodimo r dav rus rѫtroby NaslidokViniknennya protetichnih prigolosnih she na spilnoslov yanskomu grunti poyasnyuye te sho v usih suchasnih slov yanskih okrim bolgarskoyi movah usi slova sho pochinayutsya na a ta e okrim spoluchnikiv chastok i vigukiv nalezhat ne do spokonvichno slov yanskih a do piznishih zapozichen napriklad ukr atom avtor agent etika era elektrika tosho PrimitkiS B Bernshtejn 2005 Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov Porivnyalna gramatika slov yanskih mov Rosijskoyu Moskva Nauka s 185 M A Zhovtobryuh V M Rusanivskij V G Sklyarenko 1979 Istoriya ukrayinskoyi movi Fonetika Ukrayinskoyu Kiyiv Naukova dumka s 115 116 Selishev Afanasij 1951 Staroslavyanskij yazyk Vvedenie fonetika Staroslov yanska mova Uvedennya fonetika Rosijskoyu Moskva s 190 191 S B Bernshtejn 2005 Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov Porivnyalna gramatika slov yanskih mov Rosijskoyu Moskva Nauka s 186 187 DzherelaG A Ilinskij Praslavyanskaya grammatika Nѣzhin Pechatnik 1916 S 163 165 A I Izotov Staroslavyanskij yazyk v sravnitelno istoricheskom osveshenii Uchebnoe posobie Moskva Azbukovnik 2010 S 49 ISBN 978 5 91172 025 2 S B Bernshtejn Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov Moskva Nauka 2005 S 185 187 M A Zhovtobryuh V M Rusanivskij V G Sklyarenko Istoriya ukrayinskoyi movi Fonetika Kiyiv Naukova dumka 1979 S 112 116 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi