Срі́бний або Золоти́й флот (Ісп. Flota de Indias; букв. — «флот Індій») — військово-транспортна флотилія Іспанської колоніальної імперії, що призначалася для експорту з Нового Світу до Європи різноманітних цінностей — переважно срібла з рудників Потосі, а також золота, діамантів, спецій, тютюну і шовку.
Історія
Кораблі іспанської корони стали здійснювати маршрути з товарами з Нового світу починаючи від першої експедиції Христофора Колумба 1492 року.
Однак створення регулярного іспанського Срібного флоту припадає на 1520-ті роки й відбулось після початку нападів на іспанські судна іноземних каперів та піратів. 1522 року французький капер Жан Флері захопив два з трьох іспанських галеонів, що перевозили ацтекські скарби Ернана Кортеса (так зване «золото Монтесуми») з Мексики до Іспанії. З метою захисту іспанських торгових суден від розбійних нападів, король Іспанії наказав здійснювати перевезення скарбів з Нового Світу до метрополії суто в складі озброєних конвоїв. До цього Іспанія намагалася захистити судноплавство на маршрутах, організовуючи захист від нападів піратів та іноземних флотів навколо портів, розташованих на Кубі, півдні Іспанії та Канарських островах. Організатором системи конвоїв вважають адмірала і особистого радника короля Філіпа II — Педро Менендеса де Авілеса.
Ідея полягала у створенні двох різних флотів, обидва з яких складалися з важко озброєних галеонів з гарматами та торгових суден для перевезення вантажу. Обидва флоти щороку залишали Севілью (з 1679 р. Кадіс) і прямували один до Веракрусу в Мексиці, а інший до Південної Америки (Картахена-де-Індіас у сучасній Колумбії та і Портобело в сучасній Панамі). Після завершення розвантаження своєї продукції (промислових товарів, а пізніше також і рабів), флоти зустрічались в Гавані на острові Куба для спільного зворотного шляху. В Тихому океані аналогом Срібного флоту були іспанські Манільські галеони.
Монопсонія на американську сировину була основним джерелом доходу іспанської скарбниці в XVI—XVIII століттях. Контроль за перевезенням товарів покладався на севільську факторію під назвою Каса-де- Контратасьйон (ісп. Casa de la Contratación de Indias). З усіх товарів і цінностей, що ввозилися з Нового світу стягували 20-відсотковий податок, знаний як квінто-реал або королівська п'я́та. Як видно за даними архіву Індій, кількість і якість увезених в Іспанію товарів прагнули занизити, процвітала контрабанда.
У XVII столітті система флотів почала руйнуватися. Флот постійно зазнавав збитків, першза все, від ураганів. Так, наприклад, у вересні 1622 року ураган спричинив загибель іспанського галеона «Нуестра Сеньйора де Аточа».
У XVII столітті і на початку XVIII, особливо в роки Війни за іспанську спадщину, Вест-Індський флот, укомплектований маломаневровими галеонами, став мішенню для нападів англійських моряків. Крім власне Королівського флоту, великої шкоди комерційному мореплавству у Вест-Індії наносили буканіри англійського та французького походження, які, зі схвалення британської влади, базувалися в Порт-Роялі на Ямайці.
Французькі пірати заснували свою базу в Сан-Домініго 1625 року, а голландці зайняли Кюрасао 1634 року. Але слід відзначити, що майже за триста років існування флоту Індій тільки два конвої повністю потопили або захопили представники ворожих держав — двічі англійцї, а один раз — голландці. Срібний флот 1628 року був захоплений голландцем Пітом Гайном у битві в затоці Матансас під час Фландрської війни, а Срібні флоти 1656 (битва при Кадісі) були захоплені англійцем Річардом Стайнером, а 1657 році потоплений в битві при Санта-Крус-де-Тенерифе Робертом Блейком під час англо-іспанської війни 1654-1660 років. При цьому в останньому випадку іспанці встигли вивантажити скарби і сховати їх в на берег під прикриття іспанського форту.
В ході війни за вухо Дженкінса англійці спробували завоювати плацдарм поблизу від Панамського перешийка — в Картахені або Портобело. Тривала оборона цих ключових портів на деякий час паралізувала Срібний флот. Після закінчення війни замість величезних флотів, що курсували між кількома портами, іспанці стали перевозити вантажі невеликими ескадрами. Мережа залучених до цього портів також розширилася, тоді як значення кожного з них окремо впало.
У 1780-х роках Іспанія відкрила колонії для вільного ринку, а в 1790 році було ліквідовано Каса-де-Контратасьйон. Потому, в разі потреби, для перевезення товарів або дорогоцінних металів використовували невеликі конвої з військово-морських суден.
Деякі з потоплених кораблів Срібних флотів, зокрема кораблі Срібного флоту 1715 року, що затонув у повному складі, в XX столітті дослідили морські археологи, а в окремих випадках і підійняли з морського дна, що дозволило значно скорегувати відомості істориків про склад і обсяг вивезених іспанцями з Нового Світу скарбів.
Див. також
Примітки
- Thomas, Hugh. La conquista de México ch.38, pg.619-625 ed.Planeta
Посилання
- Spanish treasure fleet [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.] — Britannica Online Encyclopedia (англ.)
- Анатолий Артюшкин (1997-05). . журнал Вокруг Света, №5 (2680). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 7 березня 2009. (рос.)
В іншому мовному розділі є повніша стаття Spanish treasure fleet(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sri bnij abo Zoloti j flot Isp Flota de Indias bukv flot Indij vijskovo transportna flotiliya Ispanskoyi kolonialnoyi imperiyi sho priznachalasya dlya eksportu z Novogo Svitu do Yevropi riznomanitnih cinnostej perevazhno sribla z rudnikiv Potosi a takozh zolota diamantiv specij tyutyunu i shovku Osnovni torgovi shlyahi Ispanskoyi imperiyi Chervonim vidileno ispansku a zelenim portugalsku sferi vplivu Karta vod pid yurisdikciyeyu ispanskoyi koroni v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv Skrinya zi zlivkami sribla z ekspoziciyi odnogo z muzeyiv Sevilyi IstoriyaKorabli ispanskoyi koroni stali zdijsnyuvati marshruti z tovarami z Novogo svitu pochinayuchi vid pershoyi ekspediciyi Hristofora Kolumba 1492 roku Odnak stvorennya regulyarnogo ispanskogo Sribnogo flotu pripadaye na 1520 ti roki j vidbulos pislya pochatku napadiv na ispanski sudna inozemnih kaperiv ta pirativ 1522 roku francuzkij kaper Zhan Fleri zahopiv dva z troh ispanskih galeoniv sho perevozili actekski skarbi Ernana Kortesa tak zvane zoloto Montesumi z Meksiki do Ispaniyi Z metoyu zahistu ispanskih torgovih suden vid rozbijnih napadiv korol Ispaniyi nakazav zdijsnyuvati perevezennya skarbiv z Novogo Svitu do metropoliyi suto v skladi ozbroyenih konvoyiv Do cogo Ispaniya namagalasya zahistiti sudnoplavstvo na marshrutah organizovuyuchi zahist vid napadiv pirativ ta inozemnih flotiv navkolo portiv roztashovanih na Kubi pivdni Ispaniyi ta Kanarskih ostrovah Organizatorom sistemi konvoyiv vvazhayut admirala i osobistogo radnika korolya Filipa II Pedro Menendesa de Avilesa Ideya polyagala u stvorenni dvoh riznih flotiv obidva z yakih skladalisya z vazhko ozbroyenih galeoniv z garmatami ta torgovih suden dlya perevezennya vantazhu Obidva floti shoroku zalishali Sevilyu z 1679 r Kadis i pryamuvali odin do Verakrusu v Meksici a inshij do Pivdennoyi Ameriki Kartahena de Indias u suchasnij Kolumbiyi ta i Portobelo v suchasnij Panami Pislya zavershennya rozvantazhennya svoyeyi produkciyi promislovih tovariv a piznishe takozh i rabiv floti zustrichalis v Gavani na ostrovi Kuba dlya spilnogo zvorotnogo shlyahu V Tihomu okeani analogom Sribnogo flotu buli ispanski Manilski galeoni Monopsoniya na amerikansku sirovinu bula osnovnim dzherelom dohodu ispanskoyi skarbnici v XVI XVIII stolittyah Kontrol za perevezennyam tovariv pokladavsya na sevilsku faktoriyu pid nazvoyu Kasa de Kontratasjon isp Casa de la Contratacion de Indias Z usih tovariv i cinnostej sho vvozilisya z Novogo svitu styaguvali 20 vidsotkovij podatok znanij yak kvinto real abo korolivska p ya ta Yak vidno za danimi arhivu Indij kilkist i yakist uvezenih v Ispaniyu tovariv pragnuli zaniziti procvitala kontrabanda U XVII stolitti sistema flotiv pochala rujnuvatisya Flot postijno zaznavav zbitkiv pershza vse vid uraganiv Tak napriklad u veresni 1622 roku uragan sprichiniv zagibel ispanskogo galeona Nuestra Senjora de Atocha U XVII stolitti i na pochatku XVIII osoblivo v roki Vijni za ispansku spadshinu Vest Indskij flot ukomplektovanij malomanevrovimi galeonami stav mishennyu dlya napadiv anglijskih moryakiv Krim vlasne Korolivskogo flotu velikoyi shkodi komercijnomu moreplavstvu u Vest Indiyi nanosili bukaniri anglijskogo ta francuzkogo pohodzhennya yaki zi shvalennya britanskoyi vladi bazuvalisya v Port Royali na Yamajci Francuzki pirati zasnuvali svoyu bazu v San Dominigo 1625 roku a gollandci zajnyali Kyurasao 1634 roku Ale slid vidznachiti sho majzhe za trista rokiv isnuvannya flotu Indij tilki dva konvoyi povnistyu potopili abo zahopili predstavniki vorozhih derzhav dvichi anglijcyi a odin raz gollandci Sribnij flot 1628 roku buv zahoplenij gollandcem Pitom Gajnom u bitvi v zatoci Matansas pid chas Flandrskoyi vijni a Sribni floti 1656 bitva pri Kadisi buli zahopleni anglijcem Richardom Stajnerom a 1657 roci potoplenij v bitvi pri Santa Krus de Tenerife Robertom Blejkom pid chas anglo ispanskoyi vijni 1654 1660 rokiv Pri comu v ostannomu vipadku ispanci vstigli vivantazhiti skarbi i shovati yih v na bereg pid prikrittya ispanskogo fortu V hodi vijni za vuho Dzhenkinsa anglijci sprobuvali zavoyuvati placdarm poblizu vid Panamskogo pereshijka v Kartaheni abo Portobelo Trivala oborona cih klyuchovih portiv na deyakij chas paralizuvala Sribnij flot Pislya zakinchennya vijni zamist velicheznih flotiv sho kursuvali mizh kilkoma portami ispanci stali perevoziti vantazhi nevelikimi eskadrami Merezha zaluchenih do cogo portiv takozh rozshirilasya todi yak znachennya kozhnogo z nih okremo vpalo U 1780 h rokah Ispaniya vidkrila koloniyi dlya vilnogo rinku a v 1790 roci bulo likvidovano Kasa de Kontratasjon Potomu v razi potrebi dlya perevezennya tovariv abo dorogocinnih metaliv vikoristovuvali neveliki konvoyi z vijskovo morskih suden Deyaki z potoplenih korabliv Sribnih flotiv zokrema korabli Sribnogo flotu 1715 roku sho zatonuv u povnomu skladi v XX stolitti doslidili morski arheologi a v okremih vipadkah i pidijnyali z morskogo dna sho dozvolilo znachno skoreguvati vidomosti istorikiv pro sklad i obsyag vivezenih ispancyami z Novogo Svitu skarbiv Div takozhSribnij flot 1715 rokuPrimitkiThomas Hugh La conquista de Mexico ch 38 pg 619 625 ed Planeta ISBN 970 690 163 9PosilannyaSpanish treasure fleet 29 sichnya 2015 u Wayback Machine Britannica Online Encyclopedia angl Anatolij Artyushkin 1997 05 zhurnal Vokrug Sveta 5 2680 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 7 bereznya 2009 ros V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Spanish treasure fleet angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad