Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іскендерун, Вірменська або Александреттська затока (тур. İskenderun Körfez, вірм. Ալեքսանդրեկի ծոց) — затока Левантійського моря або північно-східного краю Середземного моря, що омиває береги південної Туреччини, провінції Хатай.
| тур. İskenderun Körfez, вірм. Ալեքսանդրեկի ծոց | |
|---|---|
 | |
| 36°34′ пн. ш. 35°49′ сх. д. / 36.567° пн. ш. 35.817° сх. д.Координати: 36°34′ пн. ш. 35°49′ сх. д. / 36.567° пн. ш. 35.817° сх. д. | |
| Назва на честь | Іскендерун |
| Частина від | Середземне море |
| Прибережні країни |  Туреччина |
| Регіон | Адана Хатай |
| Максимальна глибина | 99 м |
| Вливаються | |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 311110 |
| У проєкті OpenStreetMap | r11243639 ·R |
  Іскендерун, Вірменська або Александреттська затока Іскендерун, Вірменська або Александреттська затока (Туреччина) | |
 Іскендерун, Вірменська або Александреттська затока у Вікісховищі | |
Глибина біля входу — до 99 м. До затоки впадає річка Джейхан. Порт — Іскендерун.
Історія
Затока в давнину мала назву Іссос (за назвою однойменного грецького міста біля її північно-східного узбережжя). За часів походів Александра Македонського на південно-східному краю затоки було збудовано місто Александретта. Затоку також почали називати Александреттською. Але з часів завоювання Тиграна Великого береги цієї затоки, як і всієї Східної Кілікії, почали заселяти вірмени. За їхнім іменем затока була відома також як Вірменська. На північному узбережжі затоки розташовано місто-фортеця Айас (нині має назву ) — яке було свого часу головною морською брамою Кілікійської Вірменії.
Біля східної берегової лінії розташовані руїни грецького міста Іссос та вірменське місто Чорк-Марзпан (нині Дьортйол). У місці, де берегова лінія повертає на південь, розташовано те місто, назване на честь його засновника, Олександра Македонського — Александретта (вірм. Ալեքսանդրեկ).
Далі на південь берегова лінія обривається крутими схилами гір Аманус (вірм. Ամանուս (Սև) լեռներ), на яких донині видно руїни вірменських монастирів Сапіран, Шугр і Кармір-ванк. Гірська мережа завершується на півдні, неподалік від входу до затоки — величною горою Муса-Даг, яка добре відома світові через події, описані в книзі знаменитого письменника Франца Верфеля — Сорок дній Муса-Дага, де жителі шести найближчих вірменських сіл, не підкорившись згубному наказу турецької влади, піднялись на цю гору та близько двох місяців успішно захищали свої родини від ворога, який багаторазово переважав за чисельністю та озброєнням.
З кінця XIX й початку XX століть регіон зазнав колосальних змін в етнографічному сенсі. , і геноцид вірменів (1915–1923) звели нанівець тисячолітнє існування вірменів та вірменської культури в Кілікії та Західній Вірменії в цілому. Ціна — загибель понад 2 мільйонів вірменів та знищення близько 4000 вірменських монастирів. Внаслідок цього назва затоки стала більш співзвучною з турецькою вимовою імені Олександр (Іскендер) — затока й вірменське місто Александрек (вірм. Ալեքսանդրեկ) почали називатись Іскендерун.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 4 травня 2013.
Джерела
 | Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iskenderun Virmenska abo Aleksandrettska zatoka tur Iskenderun Korfez virm Ալեքսանդրեկի ծոց zatoka Levantijskogo morya abo pivnichno shidnogo krayu Seredzemnogo morya sho omivaye beregi pivdennoyi Turechchini provinciyi Hataj Iskenderun Virmenska abo Aleksandrettska zatokatur Iskenderun Korfez virm Ալեքսանդրեկի ծոց36 34 pn sh 35 49 sh d 36 567 pn sh 35 817 sh d 36 567 35 817 Koordinati 36 34 pn sh 35 49 sh d 36 567 pn sh 35 817 sh d 36 567 35 817Nazva na chestIskenderunChastina vidSeredzemne morePriberezhni krayini TurechchinaRegionAdana HatajMaksimalna glibina99 mVlivayutsyaQ21210251 i Q21696359 identifikatori i posilannyaGeoNames311110U proyekti OpenStreetMapr11243639 RIskenderun Virmenska abo Aleksandrettska zatokaIskenderun Virmenska abo Aleksandrettska zatoka Turechchina Iskenderun Virmenska abo Aleksandrettska zatoka u Vikishovishi Glibina bilya vhodu do 99 m Do zatoki vpadaye richka Dzhejhan Port Iskenderun IstoriyaZatoka v davninu mala nazvu Issos za nazvoyu odnojmennogo greckogo mista bilya yiyi pivnichno shidnogo uzberezhzhya Za chasiv pohodiv Aleksandra Makedonskogo na pivdenno shidnomu krayu zatoki bulo zbudovano misto Aleksandretta Zatoku takozh pochali nazivati Aleksandrettskoyu Ale z chasiv zavoyuvannya Tigrana Velikogo beregi ciyeyi zatoki yak i vsiyeyi Shidnoyi Kilikiyi pochali zaselyati virmeni Za yihnim imenem zatoka bula vidoma takozh yak Virmenska Na pivnichnomu uzberezhzhi zatoki roztashovano misto fortecya Ajas nini maye nazvu yake bulo svogo chasu golovnoyu morskoyu bramoyu Kilikijskoyi Virmeniyi Bilya shidnoyi beregovoyi liniyi roztashovani ruyini greckogo mista Issos ta virmenske misto Chork Marzpan nini Dortjol U misci de beregova liniya povertaye na pivden roztashovano te misto nazvane na chest jogo zasnovnika Oleksandra Makedonskogo Aleksandretta virm Ալեքսանդրեկ Dali na pivden beregova liniya obrivayetsya krutimi shilami gir Amanus virm Ամանուս Սև լեռներ na yakih donini vidno ruyini virmenskih monastiriv Sapiran Shugr i Karmir vank Girska merezha zavershuyetsya na pivdni nepodalik vid vhodu do zatoki velichnoyu goroyu Musa Dag yaka dobre vidoma svitovi cherez podiyi opisani v knizi znamenitogo pismennika Franca Verfelya Sorok dnij Musa Daga de zhiteli shesti najblizhchih virmenskih sil ne pidkorivshis zgubnomu nakazu tureckoyi vladi pidnyalis na cyu goru ta blizko dvoh misyaciv uspishno zahishali svoyi rodini vid voroga yakij bagatorazovo perevazhav za chiselnistyu ta ozbroyennyam Z kincya XIX j pochatku XX stolit region zaznav kolosalnih zmin v etnografichnomu sensi i genocid virmeniv 1915 1923 zveli nanivec tisyacholitnye isnuvannya virmeniv ta virmenskoyi kulturi v Kilikiyi ta Zahidnij Virmeniyi v cilomu Cina zagibel ponad 2 miljoniv virmeniv ta znishennya blizko 4000 virmenskih monastiriv Vnaslidok cogo nazva zatoki stala bilsh spivzvuchnoyu z tureckoyu vimovoyu imeni Oleksandr Iskender zatoka j virmenske misto Aleksandrek virm Ալեքսանդրեկ pochali nazivatis Iskenderun Primitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 4 travnya 2013 DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi