Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́кі Кри́вчиці — місцевість Личаківського району Львова, розташована на північному сході міста і обмежена вулицею Польовою, музеєм народної архітектури та побуту «Шевченківський гай», вулицями Ніщинського та Тракт Глинянський, Богданівською. Сьогодні — тихий район міста з переважно малоповерховою забудовою.
| Великі Кривчиці Львів | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°50′ пн. ш. 24°05′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.083° сх. д.Координати: 49°50′ пн. ш. 24°05′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.083° сх. д. | ||||
| Район | Личаківський | |||
| Адмінодиниця | Львів | |||
| Головні вулиці | Кривчицька дорога, Ніщинського, Богданівська | |||
| Підприємства | Львівська овочева фабрика, Львівська фабрика свічок | |||
Назва
Історики припускають, що назва «Кривчиці» походить від народної назви лісу, що ріс неподалік — «Кривий ліс».
Природа
На захід від Кривчиць височіє гора Хомець — унікальна пам'ятка природи з залишками реліктового . Вона є одним із найцінніших ботанічних об'єктів регіонального ландшафтного парку «Знесіння». Саме тут зупинилось поширення великого, так званого Рисського, заледеніння (100—200 тисяч років тому).
Історія
Село Кривчиці вперше згадується у 1447 році, хоча поселення на цьому місці було ще в дохристиянські часи. Під час облог Львова 1648 та 1655 років військами Богдана Хмельницького тут стояв його військовий табір.
Село було віном другої дружини коронного гетьмана Юзефа Потоцького Людвіки з Мнішеків.
Вінцентій Потоцький — польський шляхтич із роду Потоцьких — за родинним поділом у Варшаві (28-30 грудня 1770 р.) з братами Пйотром, Францішеком, Юзефом — отримав з багатомільйонного спадку родини («фортуни»), зокрема, Кривчиці, львівські юридики Личаківську та Сикстуську з «дворищем палацовим».
У 1830-х роках у Кривчицях заснували цукроварню. У 1908 році через Кривчиці проклали залізницю від Підзамче до Личаківського двірця.
11 квітня 1930 р. південно-західну частину громади Кривчиці включили до меж міста. На приєднаних до міста теренах заснували дві колонії. «Робітнича Колонія Кривчиці» виникла вздовж вулиць Кривчицька Дорога, Втіха, Березова. А ближче до міста, в районі нинішніх вулиць Ірини Вільде, Міжгірної та Ніщинського, у 1930-х збудували за проектами Тадеуша Врубеля, Леопольда Карасінського, Максиміліана Кочура вісім десятків, переважно двоповерхових, вілл — «Професорську колонію», де поселили професорів Львівського університету.
У 1936–1963 роках у будинку при вул. Козацькій, 11а жила українська педагог та громадський діяч Степанів Олена.
За підрахунками Володимира Кубійовича у 1939 році в Кривчицях (тій частині громади, що не була включена до Львова) було 1560 мешканців: з них 1320 поляків, 160 українців та 80 євреїв. Після війни більшість поляків виїхала до Польщі, а на їх місце прибули українці із Закерзоння.
У 1942 році німецька влада приєднала Кривчиці до складу Львова (до дільниці Вайнберґен). У 1944 році Кривчиці знову стали селом і увійшли до Новояричівського району, а остаточно приєднали їх до Львова у 1962 році.
Важливі споруди
- авторинок
Церкви
- Святого Іллі (вул. Кривчицька Дорога, 113), відома з XVII ст. була раніше дочірною церковцею парафіяльної церкви Вознесіння Господнього на Старому Знесінні. Дослідники припускають, що фундаменти церкви могли бути змуровані ще у ХІІІ ст. Тоді на цьому місці спорудили шестигранну в плані оборонну вежу. М. Бандрівський припускає, що залишки башти були використані для побудови церкви св. Іллі.
- Різдва Пресвятої Богородиці розташована біля перетину нинішніх вулиць Богданівської та Кривчицька Дорога; збудувана в 1930-х в «історичному стилі». Спочатку це був костел Воздвиження Святого Хреста. За радянських часів костел перетворено на склад, а в 1990 році храм передали громаді УАПЦ, яка перебудувала вежу замінивши готичний шпиль на цибулясту баню. Тепер тут церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Примітки
- Link-Lenczowski A. Potocki Józef h. Pilawa (1673—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 70. (пол.)
- Szczygielski W. Potocki Wincenty h. Pilawa (zm. 1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 227—229. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — .
- Таємниці міста Лева: Книга для читання / укладачі О. Волосевич, О. Даниленко. — Львів : Аверс, 2004.
- Krzywczyce (po rusku Krywczyci) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 802. (пол.)
Посилання
- Кривчиці — Львів зсередини [ 26 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- «Професорська колонія» — Львів зсередини [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.]
- * . yp.lviv.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 20-02-2022.
- Львів та околиці [ 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ki Kri vchici miscevist Lichakivskogo rajonu Lvova roztashovana na pivnichnomu shodi mista i obmezhena vuliceyu Polovoyu muzeyem narodnoyi arhitekturi ta pobutu Shevchenkivskij gaj vulicyami Nishinskogo ta Trakt Glinyanskij Bogdanivskoyu Sogodni tihij rajon mista z perevazhno malopoverhovoyu zabudovoyu Veliki Krivchici LvivVeliki Krivchici Zagalna informaciya 49 50 pn sh 24 05 sh d 49 833 pn sh 24 083 sh d 49 833 24 083 Koordinati 49 50 pn sh 24 05 sh d 49 833 pn sh 24 083 sh d 49 833 24 083Rajon LichakivskijAdminodinicya LvivGolovni vulici Krivchicka doroga Nishinskogo BogdanivskaPidpriyemstva Lvivska ovocheva fabrika Lvivska fabrika svichokNazvaIstoriki pripuskayut sho nazva Krivchici pohodit vid narodnoyi nazvi lisu sho ris nepodalik Krivij lis PrirodaNa zahid vid Krivchic visochiye gora Homec unikalna pam yatka prirodi z zalishkami reliktovogo Vona ye odnim iz najcinnishih botanichnih ob yektiv regionalnogo landshaftnogo parku Znesinnya Same tut zupinilos poshirennya velikogo tak zvanogo Risskogo zaledeninnya 100 200 tisyach rokiv tomu IstoriyaSelo Krivchici vpershe zgaduyetsya u 1447 roci hocha poselennya na comu misci bulo she v dohristiyanski chasi Pid chas oblog Lvova 1648 ta 1655 rokiv vijskami Bogdana Hmelnickogo tut stoyav jogo vijskovij tabir Selo bulo vinom drugoyi druzhini koronnogo getmana Yuzefa Potockogo Lyudviki z Mnishekiv Vincentij Potockij polskij shlyahtich iz rodu Potockih za rodinnim podilom u Varshavi 28 30 grudnya 1770 r z bratami Pjotrom Francishekom Yuzefom otrimav z bagatomiljonnogo spadku rodini fortuni zokrema Krivchici lvivski yuridiki Lichakivsku ta Sikstusku z dvorishem palacovim U 1830 h rokah u Krivchicyah zasnuvali cukrovarnyu U 1908 roci cherez Krivchici proklali zaliznicyu vid Pidzamche do Lichakivskogo dvircya 11 kvitnya 1930 r pivdenno zahidnu chastinu gromadi Krivchici vklyuchili do mezh mista Na priyednanih do mista terenah zasnuvali dvi koloniyi Robitnicha Koloniya Krivchici vinikla vzdovzh vulic Krivchicka Doroga Vtiha Berezova A blizhche do mista v rajoni ninishnih vulic Irini Vilde Mizhgirnoyi ta Nishinskogo u 1930 h zbuduvali za proektami Tadeusha Vrubelya Leopolda Karasinskogo Maksimiliana Kochura visim desyatkiv perevazhno dvopoverhovih vill Profesorsku koloniyu de poselili profesoriv Lvivskogo universitetu U 1936 1963 rokah u budinku pri vul Kozackij 11a zhila ukrayinska pedagog ta gromadskij diyach Stepaniv Olena Za pidrahunkami Volodimira Kubijovicha u 1939 roci v Krivchicyah tij chastini gromadi sho ne bula vklyuchena do Lvova bulo 1560 meshkanciv z nih 1320 polyakiv 160 ukrayinciv ta 80 yevreyiv Pislya vijni bilshist polyakiv viyihala do Polshi a na yih misce pribuli ukrayinci iz Zakerzonnya U 1942 roci nimecka vlada priyednala Krivchici do skladu Lvova do dilnici Vajnbergen U 1944 roci Krivchici znovu stali selom i uvijshli do Novoyarichivskogo rajonu a ostatochno priyednali yih do Lvova u 1962 roci Vazhlivi sporudiavtorinokCerkviSvyatogo Illi vul Krivchicka Doroga 113 vidoma z XVII st bula ranishe dochirnoyu cerkovceyu parafiyalnoyi cerkvi Voznesinnya Gospodnogo na Staromu Znesinni Doslidniki pripuskayut sho fundamenti cerkvi mogli buti zmurovani she u HIII st Todi na comu misci sporudili shestigrannu v plani oboronnu vezhu M Bandrivskij pripuskaye sho zalishki bashti buli vikoristani dlya pobudovi cerkvi sv Illi Dokladnishe Cerkva svyatogo Illi Lviv Rizdva Presvyatoyi Bogorodici roztashovana bilya peretinu ninishnih vulic Bogdanivskoyi ta Krivchicka Doroga zbuduvana v 1930 h v istorichnomu stili Spochatku ce buv kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta Za radyanskih chasiv kostel peretvoreno na sklad a v 1990 roci hram peredali gromadi UAPC yaka perebuduvala vezhu zaminivshi gotichnij shpil na cibulyastu banyu Teper tut cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Dokladnishe Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Krivchici PrimitkiLink Lenczowski A Potocki Jozef h Pilawa 1673 1751 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 T XXVIII 1 Zeszyt 116 S 70 pol Szczygielski W Potocki Wincenty h Pilawa zm 1825 Polski Slownik Biograficzny T XXVIII 2 Zeszyt 117 S 227 229 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 11 kwietnia 1930 r o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w wojewodztwie lwowskiem 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol DzherelaMelnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 ISBN 978 966 7022 79 2 Tayemnici mista Leva Kniga dlya chitannya ukladachi O Volosevich O Danilenko Lviv Avers 2004 Krzywczyce po rusku Krywczyci Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 802 pol PosilannyaKrivchici Lviv zseredini 26 lyutogo 2009 u Wayback Machine Profesorska koloniya Lviv zseredini 28 bereznya 2020 u Wayback Machine yp lviv ua Arhiv originalu za 28 bereznya 2020 Procitovano 20 02 2022 Lviv ta okolici 17 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na mapi fon Miga 1783