Філіпп III Сміливий (фр. Philippe III de France; 30 квітня 1245, Пуасі — 5 жовтня 1285, Перпіньян) — король Франції з 1270 року до своєї смерті, десятий король із династії Капетингів.
Філіпп III Сміливий фр. Philippe III de France | |
---|---|
Dei Gratia Franciae Rex | |
Король Франції | |
Правління | 1270—1285 |
Коронація | 30 серпня 1271 |
Попередник | Людовик IX Святий |
Наступник | Філіп IV Красивий |
Біографічні дані | |
Релігія | католицтво |
Народження | 30 квітня 1245 Пуассі |
Смерть | 5 жовтня 1285 (40 років) Перпіньян дизентерія |
Поховання | Абатство Сен-Дені, Париж, Франція |
Дружина | Ізабелла Арагонська |
Другий шлюб | Марія Брабантська |
Діти | Людовик I, Філіп IV, Карл, Людовик II, Бланка, Маргарита |
Династія | Капетинги |
Батько | Людовик IX Святий |
Мати | Маргарита Прованська |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Філіпп був другим сином Людовика IX Святого та Маргарити Прованської. Своє ім'я він отримав на честь свого прадіда Філіпа II Августа. У 1260 році, після смерті свого старшого брата Людовика, він став спадкоємцем престолу. Разом із батьком брав участь у Восьмому хрестовому поході до Тунісу. Його проголосили королем у 1270 році після смерті батька під час походу.
Правління
Філіпп брав участь разом з батьком в його останньому хрестовому поході і був проголошений королем в таборі на африканському березі. Негайно після повернення до Франції він упокорив декількох непокірних васалів і добився визнання своєї верховної влади архієпископом Ліонським.
На початку його правління великим впливом на державні справи користувався П'єр де ла Брос, людина незнатного походження, що була камергером при дворі; але в 1278 році він став жертвою інтриг феодальної знаті, що діяла на Філіппа через королеву Марію Брабантську. Після смерті Броса піднеслися абат монастиря Сен-Дені Матьє де Вансдом і сенешаль Етьєн Бомарше. Окрім них, на слабохарактерного Філіппа мав вплив його дядько Карл I Анжуйський, що був у той час королем Обох Сицилій. Поступаючись його наполяганням, Філіп виставив свою кандидатуру на престол Німецької імперії, але невдало; через Карла він вплутався і в іспанські справи, в яких його чекали поразка і смерть.
Утім, у Філіппа були і власні інтереси в Іспанії. 1275 року він відстояв Наварру від домагань королів Кастилії і Арагону, але його заступництво за французьку принцесу, що була заміжньою за сином Альфонса X Кастильського і позбавлена прав після смерті чоловіка (1276), не привело до бажаної мети. Більш невдалою була Арагонська експедиція, зроблена після Сицилійської вечерні, за наполяганням Карла Анжуйського. Папа Мартин IV, вірний Карлу і Філіппу, відлучив Педро Арагонського від церкви, оголосив його позбавленим влади і на його місце призначив одного з молодших синів Філіппа. Французьке військо і французький флот, споряджені для здійснення цих проєктів, зазнали повної невдачі: флот був двічі розбитий, а армія, затримана у своєму наступі фортецею Героною, стала жертвою хвороб. Філіпп, який особисто командував своїм військом, також захворів і помер під час відступу від дизентерії.
За правління Філіппа, як і за правління більшості Капетингів, відбулося збільшення французької території. Він забрав виморочний лен графів тулузьких (тобто половину Південної Франції — Пуату, Сентонж, Тулон, , Овернь, Керсі, Ажене, Руерг, Венсенн), частина якого він, втім, віддав як відступне Англії і Папі; через шлюб спадкоємця престолу з Жанною Наваррською до Франції були приєднані Наварра, Шампань і Брі. Крім того, було підготовлено приєднання Ліона і Монпельє.
Протягом свого правління Філіпп запроваджує певні зміни у внутрішньополітичному житті держави. Він фіксує повноліття французьких королів у 14 років. Філіпп підсилює королівське правосуддя на шкоду сеньйоріальному, запровадивши королівський трибунал у кожному судовому окрузі чи сенешальстві. Він вводить штрафи стосовно дворян, які відмовляються йти до королівського війська. Він вводить податок на перенесення ленних володінь. Філіп інституціоналізує сегрегацію євреїв.
Сім'я
Дружини
Діти
- Від Ізабелли:
- Від Марії:
- 1
(1276—1319) - 2 Бланка
(1278/1282—1306) - 3
(1282—1318)
Примітки
- Zotz T. Philipp III. der Kühne // Die französischen Könige des Mittelalters. Von Odo bis Karl VIII. — München: Verlag C.H. Beck, 2006, S. 177.
- Jonathan Sumption, The Hundred Years War: Trial by Battle, Vol. I, (Faber and Faber Limited, 1990), 24.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Filipp U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Filip III Filipp III Smilivij fr Philippe III de France 30 kvitnya 1245 Puasi 5 zhovtnya 1285 Perpinyan korol Franciyi z 1270 roku do svoyeyi smerti desyatij korol iz dinastiyi Kapetingiv Filipp III Smilivij fr Philippe III de FranceDei Gratia Franciae RexKorol FranciyiPravlinnya1270 1285Koronaciya30 serpnya 1271PoperednikLyudovik IX SvyatijNastupnikFilip IV KrasivijBiografichni daniReligiyakatolictvoNarodzhennya30 kvitnya 1245 1245 04 30 PuassiSmert5 zhovtnya 1285 1285 10 05 40 rokiv Perpinyan dizenteriyaPohovannyaAbatstvo Sen Deni Parizh FranciyaDruzhinaIzabella AragonskaDrugij shlyubMariya BrabantskaDitiLyudovik I Filip IV Karl Lyudovik II Blanka MargaritaDinastiyaKapetingiBatkoLyudovik IX SvyatijMatiMargarita Provanska Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFilipp buv drugim sinom Lyudovika IX Svyatogo ta Margariti Provanskoyi Svoye im ya vin otrimav na chest svogo pradida Filipa II Avgusta U 1260 roci pislya smerti svogo starshogo brata Lyudovika vin stav spadkoyemcem prestolu Razom iz batkom brav uchast u Vosmomu hrestovomu pohodi do Tunisu Jogo progolosili korolem u 1270 roci pislya smerti batka pid chas pohodu PravlinnyaFilipp brav uchast razom z batkom v jogo ostannomu hrestovomu pohodi i buv progoloshenij korolem v tabori na afrikanskomu berezi Negajno pislya povernennya do Franciyi vin upokoriv dekilkoh nepokirnih vasaliv i dobivsya viznannya svoyeyi verhovnoyi vladi arhiyepiskopom Lionskim Na pochatku jogo pravlinnya velikim vplivom na derzhavni spravi koristuvavsya P yer de la Bros lyudina neznatnogo pohodzhennya sho bula kamergerom pri dvori ale v 1278 roci vin stav zhertvoyu intrig feodalnoyi znati sho diyala na Filippa cherez korolevu Mariyu Brabantsku Pislya smerti Brosa pidneslisya abat monastirya Sen Deni Matye de Vansdom i seneshal Etyen Bomarshe Okrim nih na slaboharakternogo Filippa mav vpliv jogo dyadko Karl I Anzhujskij sho buv u toj chas korolem Oboh Sicilij Postupayuchis jogo napolyagannyam Filip vistaviv svoyu kandidaturu na prestol Nimeckoyi imperiyi ale nevdalo cherez Karla vin vplutavsya i v ispanski spravi v yakih jogo chekali porazka i smert Utim u Filippa buli i vlasni interesi v Ispaniyi 1275 roku vin vidstoyav Navarru vid domagan koroliv Kastiliyi i Aragonu ale jogo zastupnictvo za francuzku princesu sho bula zamizhnoyu za sinom Alfonsa X Kastilskogo i pozbavlena prav pislya smerti cholovika 1276 ne privelo do bazhanoyi meti Bilsh nevdaloyu bula Aragonska ekspediciya zroblena pislya Sicilijskoyi vecherni za napolyagannyam Karla Anzhujskogo Papa Martin IV virnij Karlu i Filippu vidluchiv Pedro Aragonskogo vid cerkvi ogolosiv jogo pozbavlenim vladi i na jogo misce priznachiv odnogo z molodshih siniv Filippa Francuzke vijsko i francuzkij flot sporyadzheni dlya zdijsnennya cih proyektiv zaznali povnoyi nevdachi flot buv dvichi rozbitij a armiya zatrimana u svoyemu nastupi forteceyu Geronoyu stala zhertvoyu hvorob Filipp yakij osobisto komanduvav svoyim vijskom takozh zahvoriv i pomer pid chas vidstupu vid dizenteriyi Za pravlinnya Filippa yak i za pravlinnya bilshosti Kapetingiv vidbulosya zbilshennya francuzkoyi teritoriyi Vin zabrav vimorochnij len grafiv tuluzkih tobto polovinu Pivdennoyi Franciyi Puatu Sentonzh Tulon Overn Kersi Azhene Ruerg Vensenn chastina yakogo vin vtim viddav yak vidstupne Angliyi i Papi cherez shlyub spadkoyemcya prestolu z Zhannoyu Navarrskoyu do Franciyi buli priyednani Navarra Shampan i Bri Krim togo bulo pidgotovleno priyednannya Liona i Monpelye Protyagom svogo pravlinnya Filipp zaprovadzhuye pevni zmini u vnutrishnopolitichnomu zhitti derzhavi Vin fiksuye povnolittya francuzkih koroliv u 14 rokiv Filipp pidsilyuye korolivske pravosuddya na shkodu senjorialnomu zaprovadivshi korolivskij tribunal u kozhnomu sudovomu okruzi chi seneshalstvi Vin vvodit shtrafi stosovno dvoryan yaki vidmovlyayutsya jti do korolivskogo vijska Vin vvodit podatok na perenesennya lennih volodin Filip institucionalizuye segregaciyu yevreyiv Sim yaDruzhini 1 Izabella 1247 1271 2 Mariya 1256 1321 Diti Vid Izabelli 1 Lyudovik 1263 1264 1276 2 Filip 1268 1314 3 Robert 1269 1276 4 Karl 1270 1325 5 Sin 1271 Vid Mariyi 1 1276 1319 2 Blanka 1278 1282 1306 3 1282 1318 PrimitkiZotz T Philipp III der Kuhne Die franzosischen Konige des Mittelalters Von Odo bis Karl VIII Munchen Verlag C H Beck 2006 S 177 Jonathan Sumption The Hundred Years War Trial by Battle Vol I Faber and Faber Limited 1990 24 Poperednik Lyudovik IX Svyatij Korol Franciyi 1270 1285 roki Nastupnik Filip IV Krasivij