Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Project 1794 | |
|---|---|
 | |
| Avro Canada Project 1794 | |
| Призначення: | Надзвуковий літальний апарат дископодібної форми, з можливістю вертикального злету та приземлення |
| Історія виробництва | |
| Розробник: | Avro Canada |
| Всього збудовано: | 0 |
| Характеристики | |
| Екіпаж: | 1 ос. |
| Максимальна швидкість: | 3-4 Маха км/год |
| Дальність польоту: | 1850 км км |
| Розміри | |
| Маса | |
| Силова установка | |
| Озброєння | |
Project 1794 (також Weapons Systems 606A, TS-140) — Проєкт перспективного, надзвукового літального апарату дископодібної форми, з можливістю вертикального злету та приземлення. Проєкт розроблявся окремим підрозділом Avro Canada, групою спеціальних проєктів (англ. Special Projects Group (SPG)), в середині 1950-х років, на замовлення і за фінансування повітряних сил США (англ. United States Air Force (USAF)). Літальний апарат, що створювався в межах цього проєкту, так ніколи й не піднявся в повітря, проте технології відпрацьовані під час його створення, втілені в деяких сучасних літаках.
Концепція літального апарату
Літальний апарат, що проєктувався, під кодовою назвою Project 1794 — це літак з тонким крилом, що в плані, мало форму диску, складною системою сопл, розміщених на перефирії крила, та потужним турбовентилятором розміщеним внизу, в центрі диску. Повітряний потік з турбовентилятора був направлений вниз. Кабіна пілота знаходилась в центрі диску, зверху над турбовентилятором. Силовою установкою літака, мав слугувати турбореактивний двигун особливої конструкції, з відцентровим турбокомпресором, трубчастими камерами згоряння, розміщеними навколо компресора радіально, на зразок спиць в колесі і турбіною особливої конструкції, відцентрового типу. Відцентрова турбіна, подібного двигуна маючи великий діаметр, і високу швидкість обертів, повинна була створювати значний гіроскопічний момент, який мав додатково слугувати для забезпечення стабілізації літального апарату в просторі. Передача крутного моменту від турбіни до компресора, відбувалась через редуктор. Подібний двигун, в плані, являв собою плаский диск, реактивний струмінь був направлений від центру двигуна назовні. Рушійні сопла були розмішені по всьому периметру крила і кожне з них було оснащено системою пневматично-керованих лопаток (так звані «зябра»), для забезпечення повороту напрямку реактивної тяги кожного окремого сопла.
В режимі вертикального злету, приземлення чи висіння, підіймальна сила апарату складалася з двох частин. Першу частину створював повітряний потік з турбовентилятора направлений вниз. Друга частина виникала внаслідок руху продуктів згорання з турбореактивного двигуна, що виходили, через систему реактивних сопел, на верхню поверхню диска, а потім за допомогою аеродинамічних поверхонь розверталися вниз, під крило. Реактивний струмінь з високою енергією газів, окрім безпосереднього створення реактивної тяги, додатково, здував граничний шар повітря з верхньої поверхні крила, тим самим створюючи додаткову підіймальну силу, завдяки ефекту Коанда. В безпосередній близькості до поверхні, підіймальна сила додатково збільшувалась завдяки (екранному ефекту). При переході в горизонтальний політ, тяга всіх сопел розверталась в одному напрямку, створюючи рушійну силу, а підіймальна сила створювалася крилом. Обдування верхньої поверхні крила струменями газу з реактивних сопел, дозволяло змінити характер обтікання крила і додатково збільшити підіймальну силу крила.
Оціночні характеристики потенційного літального апарату, вказані авторами проєкту, були вражаючими. Можливість вертикального злету і приземлення, максимальна швидкість, на висоті, в діапазоні між 3 і 4 Маха, практична стеля понад 30 000 м (100 000 ft) і радіус дії понад 1850 км (1000 NM).
Історія розробки
Двигун
Реактивна ера авіації тільки починалась, існуючі на той час турбореактивні двигуни, мали низьку ефективність і надійність, проте переваги які надавала реактивна тяга, були очевидні всім. Багато інженерів того часу, працювали над покращенням і вдосконаленням конструкції турбореактивного двигуна. Одним з таких інженерів, був молодий, талановитий, британський авіаконструктор [en], який 1951 року очолив групу спеціальних проєктів (SPG), в компанії Avro Canada. Фрост запропонував новий тип турбореактивного двигуна «Газова турбіна з радіальним потоком» (англ. Radial Flow Gas Turbine (RFGT)), що складався з турбокомпресора відцентрового типу, трубчастих камер згоряння, розташованих безпосередньо поза зовнішнім краєм цього компресора і турбіни особливої конструкції, відцентрового типу. Двигун такого компонування, в плані, мав форму плаского диска, через що його іноді називали «двигун млинець» (англ. Pancake engine). Планувалося, що подібна конструкція, могла покращити ККД відцентрового компресора, завдяки відсутності потреби розвертати потік повітря після стиснення, розрахунки показували, що це дозволило б суттєво збільшити співвідношення потужності до маси двигуна, в порівнянні з існуючими на той час аналогами. Проте конструкція мала і свої недоліки. Головна проблема полягала в тому, що в такому двигуні, реактивна тяга була направлена відцентрово-симетрично, по всій довжині периметра диска, а це робило майже неможливим, використання його в літаках традиційного компонування. Це спонукало конструктора, до розробки концепції дископодібних літальних апаратів, в яких потенційно можна було б використати подібний двигун. Існує версія, що історія проєкту 1794, бере свій початок саме з досліджень Джона Фроста, в галузі турбореактивних двигунів.
Деякі джерела стверджують, що і сама конструкція RFGT двигуна, і ідеї «літаючих тарілок» на його основі, не є винаходами Джона Фроста, а були «запозичені» в полонених німецьких інженерів, третього рейху. Згідно з документами, з національного архіву Канади, 1953 року, в Західній Німеччині, відбулася незвичайна зустріч, на якій були присутні Джон Фрост, офіцери королівських повітряних сил Канади, офіцери Королівських повітряних сил Великобританії і неназваний німецький агент, який стверджував, що працював над секретним проєктом літаючого диска, поблизу Праги в 1944—1945 роках. Також є свідчення, керівника відділу прикладної науки та наукової розвідки ЦРУ, Вілтона Е. Лексова, датовані жовтнем 1955 року, в яких він стверджує, що Джон Фрост, керівник проєкту створення дископодібної літаючої машини, отримав інформацію про подібні апарати, від німецьких інженерів, по закінченню другої світової війни, і ймовірно, що цією інформацією також володіє СРСР. Окрім цього, є згадки, про зустріч представників SPG Avro Canada, з Александром Ліппішем, видатним німецьким, а пізніше американським авіаконструктором, який серед іншого відомий своїми напрацюваннями в галузі літаків схеми літаюче крило, та апаратів, що використовують ефект земного екрану.
Проєкт «Y»
Першою спробою створення літака, придатного для використання RFGT двигуна, став проєкт «Y», започаткований Фростом і групою SPG. Було запропоновано створити літальний апарат здатний здійснювати вертикальний зліт та приземлення. Диск двигуна вписали в крило дельтоподібного типу. Щоб перенаправити тягу, що витікає з передньої частини двигуна до задньої частини літального апарату Було запропоновано використати мережу каналів і вентиляційних отворів, які розташовувались в товщі крила за межами двигуна. Як результат вийшов літак, який, в плані, нагадував форму заступу. Кабіна знаходилася над крилом, в передній частині виступу над крилом, який називали «хребтом» літака. В хвостовій частині, було розміщено мережу заслінок, що мали контролювати напрям реактивної тяги, проте випробування показали, що ця система не ефективна і в подальшому від неї відмовились. На початку планувалося, що завдяки довгим переднім опорам шасі, літак зможе прийняти положення під кутом близько 40 градусів до поверхні, і здійснювати зліт з коротким розбігом. Згодом вирішили переробити літак таким чином, щоб забезпечити йому можливість здійснювати вертикальний зліт та приземлення. Для цього планувалося оснастити літак дуже довгою висувною опорою шасі, таким чином, що коли опора була максимально випущена, літак знаходився під кутом приблизно 75 градусів до поверхні землі, і саме з такої позиції він мав здійснювати майже вертикальний зліт без розбігу. Перебуваючи в стартовій позиції, літак виглядав дуже химерно, через що отримав прізвисько «Богомол що молиться» (англ. Praying mantis). Згодом було запропоновано третій варант, з повністю вертикальним стартом і приземленням, для чого в задній частині «хребта», на верхній поверхні літака, розташували додаткову висувну опору, і тепер літак перед стартом міг приймати повністю вертикальне положення, ніби стоячи на хвості. Було заявлено, що літак проєкту «Y» буде мати можливість вертикального злету і приземлення, а за своїми льотними показниками зможе досягти, в горизонтальному польоті, максимальної швидкості — 2,25 Маха, з максимальною стелею — 20 тисяч метрів. З недоліків вказувались погана оглядовість з місця пілота, під час вертикального злету й приземлення, коли літальний апарат стояв на хвості. Avro Canada намагалась знайти замовників, які б погодились фінансувати цей проєкт, проводились перемовини з представниками Королівських повітряних сил Великобританії, проте кошторис проєкту був дуже великим і інвестора знайти не вдалося. Незважаючи на режим цілковитої секретності, в якій проводилися роботи над проєктом, інформація про нього просочилася в пресу. В лютому 1953 року «Toronto Star» опублікувала статтю з доволі детальним описом проєкту «Y», згодом ця ж інформація була опублікована в статті «Літаюча тарілка створена людиною» (англ. ManMade Flying Saucer), британського журналу . Згодом і уряди Канади і США визнали існування цього проєкту, випустивши короткі прес-релізи на цю тему, в яких було визнано існування проєкту, а також те що проєкт згорнули, через значне зростання витрат. Називалася сума в 100 мільйонів доларів США, яка була потрібна для реалізації проєкту і побудови діючого прототипу.
Проєкт «Y2»
Поки тривали роботи над проєктом «Y», Фрост зацікавився ефектом Коанда, який полягає в «прилипанні» потоку рідини/газу до аеродинамічної поверхні. Фрост вирішив, що цей ефект можна використати в літаку з RFGT двигуном для створення більш ефективного апарату вертикального злету й приземлення, в якому вихлопні гази витікають назовні через верхню поверхню крила, а потім спрямовуються вниз за допомогою аеродинамічних поверхонь подібних до закрилків. Це б дозволило створити підіймальну силу по всьому периметру крила, що було потрібно для вертикального польоту. Фрост виготовив кілька невеликих експериментальних конструкцій і випробовував їх, використовуючи стиснене повітря замість двигуна. Це досліди дозволили оцінити перспективність різних форм крила для такого режиму польоту і за їх результатами Фрост вирішив, що оптимальним рішенням є форма круга/диска. Подальші дослідження показали, що система перенаправлення тяги двигуна через верхню поверхню крила, підходить не лише для режимів висіння, вертикального злету й приземлення. Вона також може бути корисною і в горизонтальному польоті. Для горизонтального польоту дископодібна форма крила була не найкращим рішенням, така форма була нейтральною щодо напрямку руху, що створювало певні труднощі для стабілізації і керування польоту. Однак використання струменів газів з сопел двигуна дозволяло модифікувати повітряні потоки навколо крила, створюючи щось на зразок «віртуального профілю» будь-якої необхідної конфігурації. Наприклад, якщо спрямувати навіть невелику кількість реактивної тяги, через верхню поверхню крила вниз, то значна маса повітря, завдяки ефекту ежекції затягнеться з верхньої поверхні крила вниз, що буде створювати підіймальну силу. Здавалося, що це могло стати рішенням однієї з найбільш неприємних проблем створення надзвукових літаків, забезпечення однаково високої ефективності крила як на дозвукових так і на надзвукових швидкостях польоту. Дозвукова підіймальна сила створюється повітряним потоком навколо крила, а надзвукова підіймальна сила створюється ударними хвилями в точках критичної кривизни. Жодна конструкція крила не може запропонувати високу продуктивність для обох режимів. А диск з обдуванням вихлопними газами потенційно міг би вирішити цю проблему. Очікувалось що отримана конструкція буде налаштована на високі надзвукові характеристики і при цьому матиме розумні дозвукові характеристики, а також забезпечуватиме вертикальний політ і висіння, і все це в одній конструкції. Всередині 1954 року повітряні сили США взяли під свій контроль роботи по проєкту «Y2» і виділили на ці цілі додаткове фінансування, в межах власної програми «англ. Silver Bug» (що можна перекласти як «Срібний жук»). В межах цієї програми пропонувалося створення декількох варіантів дископодібних літальних апаратів різних розмірів і призначення, оснащених різними варіантами двигунів.
Перший варіант планувався як невеликий дозвуковий дослідницький літак вертикального злету й приземлення, з діаметром крила 6,55 м, оснащений вісьмома турбореактивними двигунами [en] традиційної осьової конструкції. Двигуни розташовувались відцентрово, таким чином, що повітрозабірники знаходились біля центру диска а вихлопні гази виходили біля зовнішнього краю крила. Використання звичайних двигунів, мало на меті пришвидшити випробування літального апарату, не чекаючи поки будуть завершені роботи по створенню нового RFGT двигуна.
Другий варіант діаметром 8,84 м, був більш прогресивним, розрахованим на використання RFGT двигуна, і політ з надзвуковою швидкістю. В документах USAF він отримав власну кодову назву «англ. Ladybird» (що можна перекласти як «Сонечко»). Особливістю цього варіанту було дуже щільне компонування агрегатів, яка майже не залишала місця для озброєння. Серед іншого було запропоновано екзотичний варіант, виконання крайки крила з міцних сплавів, з метою таранити ворожі літаки. Подібні концепції вже відпрацьовувалися німецькими конструкторами під час другої світової війни. Конструктора наполягали, що завдяки тонкій міцьній крайці крила, на швидкостях понад 2000 миль/год, Ladybird зможе прорізати ворожий бомбардувальник без ризику бути пошкодженим самому. Проте подібна концепція так і лишилася лише теорією.
Були також пропозиції створити «тарілку» діаметром понад 100 футів (понад 30 м) і товщиною в центральній частині 20 футів (понад 6 м), яка могла б виконувати роль стратегічного бомбардувальника чи великого транспорту. Ще розглядався варіант створення безпілотних «тарілок» діаметром близько 2 метрів, які б містили бойовий заряд (звичайний чи ядерний) і могли бути використані як заміна традиційних ракет. Проте відомостей про детальне пропрацювання подібних апаратів немає.
Проєкт 1794
Наприкінці 1954 року, командування авіаційних досліджень і розробок на авіабазі Райт-Паттерсон профінансувало суворо секретну альтернативу «Silver Bug», якій було присвоєно позначення «Project 1794». Даний проєкт став кульмінаційною стадією всіх ідей щодо створення дископодібного літального апарату з можливістю здійснення вертикального злету та приземлення, який мав забезпечити значно вищі характеристики ніж апарати «Silver Bug» чи їх попередники. 1955 року проекту було дофінансовано ще на 750 тисяч доларів і вже в вересні 1955 року, зменшена модель літака діаметром (в масштабі 1 до 6), прибула на авіабазу Райт-Паттерсон для випробувань в аеродинамічній трубі. А інженери Avro Canada взялися до випробувань двигунів у Малтоні, Онтаріо.
В роботі одночасно перебувало два варіанти, перший з яких передбачав використання RFGT двигуна, а інший використовував 6 класичних двигунів Armstrong Siddeley Viper, тягою по 1900 фунтів кожен, як генераторів високоенергетичних газів для двохступінчатої радіальної турбіни великого діаметру. Відмова від концепції RFTG двигуна дозволяла пришвидшити роботи, щоб не чекати готовності нового двигуна, а також дозволяло підвищити резервування систем літака, адже у випадку виходу з ладу одного чи двох двигунів, літак зберігав можливість продовжувати політ, в той час як відмова єдиного RFGT двигуна безальтернативно приводила до катастрофи.
.
Згортання проєкту
В масовій культурі
Див. також
Примітки
- Declassified: America's Secret Flying Saucer (англ.). оригіналу за 08 липня 2017. Процитовано 25 грудня 2023.
- (англ.). Архів оригіналу за 04 серпня 2006. Процитовано 25 грудня 2023.
- Zuk, 2001, с. 56.
- Project 1794 Final Development Summary Report (англ.). оригіналу за 09 листопада 2021. Процитовано 01 квітня 2023.
- Campagna, 2010, с. 64.
- Rose, 2007, с. 58-59.
- Zuk, 2001, с. 72.
- Rose, 2007, с. 60-61.
- RAF FLYING REVIEW APRIL 1953: BELL X-5/ FLYING SAUCER/ FLYING A VAMPIRE/ POLAND'S AIR FORCE/ LIGHTWEIGHT FIGHTER (англ.). оригіналу за 04 січня 2024. Процитовано 01 грудня 2020.
- Rose, 2007, с. 62-63.
- Campagna, 2010, с. 61.
- Campagna, 2010, с. 62-63.
- Rose, 2007, с. 64.
- Rose, 2007, с. 64-65.
- Rose, 2007, с. 66-67.
- Rose, 2007, с. 67.
- Program Planning Report, Project 1794 Extension Program (англ.). оригіналу за 09 листопада 2021. Процитовано 01 квітня 2023.
Джерела
- Zuk, Bill. Avrocar: Canada's Flying Saucer: The Story of Avro Canada's Secret Projects. — Ерін, Онтаріо : Boston Mills Press, 2001. — .
- Rose, Bill; Buttler, Tony. Secret Projects: Flying Saucer Aircraft. — Мілбанк, Південна Дакота : Midland Publishing, 2007. — .
- Campagna, Palmiro. The UFO Files: The Canadian Connection Exposed. — Торонто, Онтаріо : Dundurn Press, 2010. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Project 1794 Avro Canada Project 1794 Priznachennya Nadzvukovij litalnij aparat diskopodibnoyi formi z mozhlivistyu vertikalnogo zletu ta prizemlennya Istoriya virobnictva Rozrobnik Avro Canada Vsogo zbudovano 0 Harakteristiki Ekipazh 1 os Maksimalna shvidkist 3 4 Maha km god Dalnist polotu 1850 km km Rozmiri Masa Silova ustanovka Ozbroyennya Project 1794 takozh Weapons Systems 606A TS 140 Proyekt perspektivnogo nadzvukovogo litalnogo aparatu diskopodibnoyi formi z mozhlivistyu vertikalnogo zletu ta prizemlennya Proyekt rozroblyavsya okremim pidrozdilom Avro Canada grupoyu specialnih proyektiv angl Special Projects Group SPG v seredini 1950 h rokiv na zamovlennya i za finansuvannya povitryanih sil SShA angl United States Air Force USAF Litalnij aparat sho stvoryuvavsya v mezhah cogo proyektu tak nikoli j ne pidnyavsya v povitrya prote tehnologiyi vidpracovani pid chas jogo stvorennya vtileni v deyakih suchasnih litakah Koncepciya litalnogo aparatuPrincip vertikalnogo polotu Litalnij aparat sho proyektuvavsya pid kodovoyu nazvoyu Project 1794 ce litak z tonkim krilom sho v plani malo formu disku skladnoyu sistemoyu sopl rozmishenih na perefiriyi krila ta potuzhnim turboventilyatorom rozmishenim vnizu v centri disku Povitryanij potik z turboventilyatora buv napravlenij vniz Kabina pilota znahodilas v centri disku zverhu nad turboventilyatorom Silovoyu ustanovkoyu litaka mav sluguvati turboreaktivnij dvigun osoblivoyi konstrukciyi z vidcentrovim turbokompresorom trubchastimi kamerami zgoryannya rozmishenimi navkolo kompresora radialno na zrazok spic v kolesi i turbinoyu osoblivoyi konstrukciyi vidcentrovogo tipu Vidcentrova turbina podibnogo dviguna mayuchi velikij diametr i visoku shvidkist obertiv povinna bula stvoryuvati znachnij giroskopichnij moment yakij mav dodatkovo sluguvati dlya zabezpechennya stabilizaciyi litalnogo aparatu v prostori Peredacha krutnogo momentu vid turbini do kompresora vidbuvalas cherez reduktor Podibnij dvigun v plani yavlyav soboyu plaskij disk reaktivnij strumin buv napravlenij vid centru dviguna nazovni Rushijni sopla buli rozmisheni po vsomu perimetru krila i kozhne z nih bulo osnasheno sistemoyu pnevmatichno kerovanih lopatok tak zvani zyabra dlya zabezpechennya povorotu napryamku reaktivnoyi tyagi kozhnogo okremogo sopla V rezhimi vertikalnogo zletu prizemlennya chi visinnya pidijmalna sila aparatu skladalasya z dvoh chastin Pershu chastinu stvoryuvav povitryanij potik z turboventilyatora napravlenij vniz Druga chastina vinikala vnaslidok ruhu produktiv zgorannya z turboreaktivnogo dviguna sho vihodili cherez sistemu reaktivnih sopel na verhnyu poverhnyu diska a potim za dopomogoyu aerodinamichnih poverhon rozvertalisya vniz pid krilo Reaktivnij strumin z visokoyu energiyeyu gaziv okrim bezposerednogo stvorennya reaktivnoyi tyagi dodatkovo zduvav granichnij shar povitrya z verhnoyi poverhni krila tim samim stvoryuyuchi dodatkovu pidijmalnu silu zavdyaki efektu Koanda V bezposerednij blizkosti do poverhni pidijmalna sila dodatkovo zbilshuvalas zavdyaki ekrannomu efektu Pri perehodi v gorizontalnij polit tyaga vsih sopel rozvertalas v odnomu napryamku stvoryuyuchi rushijnu silu a pidijmalna sila stvoryuvalasya krilom Obduvannya verhnoyi poverhni krila strumenyami gazu z reaktivnih sopel dozvolyalo zminiti harakter obtikannya krila i dodatkovo zbilshiti pidijmalnu silu krila Ocinochni harakteristiki potencijnogo litalnogo aparatu vkazani avtorami proyektu buli vrazhayuchimi Mozhlivist vertikalnogo zletu i prizemlennya maksimalna shvidkist na visoti v diapazoni mizh 3 i 4 Maha praktichna stelya ponad 30 000 m 100 000 ft i radius diyi ponad 1850 km 1000 NM Istoriya rozrobkiDvigun Integraciya RFGT dviguna v planer Reaktivna era aviaciyi tilki pochinalas isnuyuchi na toj chas turboreaktivni dviguni mali nizku efektivnist i nadijnist prote perevagi yaki nadavala reaktivna tyaga buli ochevidni vsim Bagato inzheneriv togo chasu pracyuvali nad pokrashennyam i vdoskonalennyam konstrukciyi turboreaktivnogo dviguna Odnim z takih inzheneriv buv molodij talanovitij britanskij aviakonstruktor en yakij 1951 roku ocholiv grupu specialnih proyektiv SPG v kompaniyi Avro Canada Frost zaproponuvav novij tip turboreaktivnogo dviguna Gazova turbina z radialnim potokom angl Radial Flow Gas Turbine RFGT sho skladavsya z turbokompresora vidcentrovogo tipu trubchastih kamer zgoryannya roztashovanih bezposeredno poza zovnishnim krayem cogo kompresora i turbini osoblivoyi konstrukciyi vidcentrovogo tipu Dvigun takogo komponuvannya v plani mav formu plaskogo diska cherez sho jogo inodi nazivali dvigun mlinec angl Pancake engine Planuvalosya sho podibna konstrukciya mogla pokrashiti KKD vidcentrovogo kompresora zavdyaki vidsutnosti potrebi rozvertati potik povitrya pislya stisnennya rozrahunki pokazuvali sho ce dozvolilo b suttyevo zbilshiti spivvidnoshennya potuzhnosti do masi dviguna v porivnyanni z isnuyuchimi na toj chas analogami Prote konstrukciya mala i svoyi nedoliki Golovna problema polyagala v tomu sho v takomu dviguni reaktivna tyaga bula napravlena vidcentrovo simetrichno po vsij dovzhini perimetra diska a ce robilo majzhe nemozhlivim vikoristannya jogo v litakah tradicijnogo komponuvannya Ce sponukalo konstruktora do rozrobki koncepciyi diskopodibnih litalnih aparativ v yakih potencijno mozhna bulo b vikoristati podibnij dvigun Isnuye versiya sho istoriya proyektu 1794 bere svij pochatok same z doslidzhen Dzhona Frosta v galuzi turboreaktivnih dviguniv Deyaki dzherela stverdzhuyut sho i sama konstrukciya RFGT dviguna i ideyi litayuchih tarilok na jogo osnovi ne ye vinahodami Dzhona Frosta a buli zapozicheni v polonenih nimeckih inzheneriv tretogo rejhu Zgidno z dokumentami z nacionalnogo arhivu Kanadi 1953 roku v Zahidnij Nimechchini vidbulasya nezvichajna zustrich na yakij buli prisutni Dzhon Frost oficeri korolivskih povitryanih sil Kanadi oficeri Korolivskih povitryanih sil Velikobritaniyi i nenazvanij nimeckij agent yakij stverdzhuvav sho pracyuvav nad sekretnim proyektom litayuchogo diska poblizu Pragi v 1944 1945 rokah Takozh ye svidchennya kerivnika viddilu prikladnoyi nauki ta naukovoyi rozvidki CRU Viltona E Leksova datovani zhovtnem 1955 roku v yakih vin stverdzhuye sho Dzhon Frost kerivnik proyektu stvorennya diskopodibnoyi litayuchoyi mashini otrimav informaciyu pro podibni aparati vid nimeckih inzheneriv po zakinchennyu drugoyi svitovoyi vijni i jmovirno sho ciyeyu informaciyeyu takozh volodiye SRSR Okrim cogo ye zgadki pro zustrich predstavnikiv SPG Avro Canada z Aleksandrom Lippishem vidatnim nimeckim a piznishe amerikanskim aviakonstruktorom yakij sered inshogo vidomij svoyimi napracyuvannyami v galuzi litakiv shemi litayuche krilo ta aparativ sho vikoristovuyut efekt zemnogo ekranu Proyekt Y Maket prototipu litaka proyektu Y v eksperimentalnomu cehu Pershoyu sproboyu stvorennya litaka pridatnogo dlya vikoristannya RFGT dviguna stav proyekt Y zapochatkovanij Frostom i grupoyu SPG Bulo zaproponovano stvoriti litalnij aparat zdatnij zdijsnyuvati vertikalnij zlit ta prizemlennya Disk dviguna vpisali v krilo deltopodibnogo tipu Shob perenapraviti tyagu sho vitikaye z perednoyi chastini dviguna do zadnoyi chastini litalnogo aparatu Bulo zaproponovano vikoristati merezhu kanaliv i ventilyacijnih otvoriv yaki roztashovuvalis v tovshi krila za mezhami dviguna Yak rezultat vijshov litak yakij v plani nagaduvav formu zastupu Kabina znahodilasya nad krilom v perednij chastini vistupu nad krilom yakij nazivali hrebtom litaka V hvostovij chastini bulo rozmisheno merezhu zaslinok sho mali kontrolyuvati napryam reaktivnoyi tyagi prote viprobuvannya pokazali sho cya sistema ne efektivna i v podalshomu vid neyi vidmovilis Na pochatku planuvalosya sho zavdyaki dovgim perednim oporam shasi litak zmozhe prijnyati polozhennya pid kutom blizko 40 gradusiv do poverhni i zdijsnyuvati zlit z korotkim rozbigom Zgodom virishili pererobiti litak takim chinom shob zabezpechiti jomu mozhlivist zdijsnyuvati vertikalnij zlit ta prizemlennya Dlya cogo planuvalosya osnastiti litak duzhe dovgoyu visuvnoyu oporoyu shasi takim chinom sho koli opora bula maksimalno vipushena litak znahodivsya pid kutom priblizno 75 gradusiv do poverhni zemli i same z takoyi poziciyi vin mav zdijsnyuvati majzhe vertikalnij zlit bez rozbigu Perebuvayuchi v startovij poziciyi litak viglyadav duzhe himerno cherez sho otrimav prizvisko Bogomol sho molitsya angl Praying mantis Zgodom bulo zaproponovano tretij varant z povnistyu vertikalnim startom i prizemlennyam dlya chogo v zadnij chastini hrebta na verhnij poverhni litaka roztashuvali dodatkovu visuvnu oporu i teper litak pered startom mig prijmati povnistyu vertikalne polozhennya nibi stoyachi na hvosti Bulo zayavleno sho litak proyektu Y bude mati mozhlivist vertikalnogo zletu i prizemlennya a za svoyimi lotnimi pokaznikami zmozhe dosyagti v gorizontalnomu poloti maksimalnoyi shvidkosti 2 25 Maha z maksimalnoyu steleyu 20 tisyach metriv Z nedolikiv vkazuvalis pogana oglyadovist z miscya pilota pid chas vertikalnogo zletu j prizemlennya koli litalnij aparat stoyav na hvosti Avro Canada namagalas znajti zamovnikiv yaki b pogodilis finansuvati cej proyekt provodilis peremovini z predstavnikami Korolivskih povitryanih sil Velikobritaniyi prote koshtoris proyektu buv duzhe velikim i investora znajti ne vdalosya Nezvazhayuchi na rezhim cilkovitoyi sekretnosti v yakij provodilisya roboti nad proyektom informaciya pro nogo prosochilasya v presu V lyutomu 1953 roku Toronto Star opublikuvala stattyu z dovoli detalnim opisom proyektu Y zgodom cya zh informaciya bula opublikovana v statti Litayucha tarilka stvorena lyudinoyu angl ManMade Flying Saucer britanskogo zhurnalu Zgodom i uryadi Kanadi i SShA viznali isnuvannya cogo proyektu vipustivshi korotki pres relizi na cyu temu v yakih bulo viznano isnuvannya proyektu a takozh te sho proyekt zgornuli cherez znachne zrostannya vitrat Nazivalasya suma v 100 miljoniv dolariv SShA yaka bula potribna dlya realizaciyi proyektu i pobudovi diyuchogo prototipu Proyekt Y2 Dzhon Frost demonstruye svoyu ideyu Povitrya pid tiskom vitikaye z trubki zavdyaki efektu Koanda prilipaye do opuklogo diska povertayuchi za poverhneyu vniz sho stvoryuye pidijmalnu silu Poki trivali roboti nad proyektom Y Frost zacikavivsya efektom Koanda yakij polyagaye v prilipanni potoku ridini gazu do aerodinamichnoyi poverhni Frost virishiv sho cej efekt mozhna vikoristati v litaku z RFGT dvigunom dlya stvorennya bilsh efektivnogo aparatu vertikalnogo zletu j prizemlennya v yakomu vihlopni gazi vitikayut nazovni cherez verhnyu poverhnyu krila a potim spryamovuyutsya vniz za dopomogoyu aerodinamichnih poverhon podibnih do zakrilkiv Ce b dozvolilo stvoriti pidijmalnu silu po vsomu perimetru krila sho bulo potribno dlya vertikalnogo polotu Frost vigotoviv kilka nevelikih eksperimentalnih konstrukcij i viprobovuvav yih vikoristovuyuchi stisnene povitrya zamist dviguna Ce doslidi dozvolili ociniti perspektivnist riznih form krila dlya takogo rezhimu polotu i za yih rezultatami Frost virishiv sho optimalnim rishennyam ye forma kruga diska Podalshi doslidzhennya pokazali sho sistema perenapravlennya tyagi dviguna cherez verhnyu poverhnyu krila pidhodit ne lishe dlya rezhimiv visinnya vertikalnogo zletu j prizemlennya Vona takozh mozhe buti korisnoyu i v gorizontalnomu poloti Dlya gorizontalnogo polotu diskopodibna forma krila bula ne najkrashim rishennyam taka forma bula nejtralnoyu shodo napryamku ruhu sho stvoryuvalo pevni trudnoshi dlya stabilizaciyi i keruvannya polotu Odnak vikoristannya strumeniv gaziv z sopel dviguna dozvolyalo modifikuvati povitryani potoki navkolo krila stvoryuyuchi shos na zrazok virtualnogo profilyu bud yakoyi neobhidnoyi konfiguraciyi Napriklad yaksho spryamuvati navit neveliku kilkist reaktivnoyi tyagi cherez verhnyu poverhnyu krila vniz to znachna masa povitrya zavdyaki efektu ezhekciyi zatyagnetsya z verhnoyi poverhni krila vniz sho bude stvoryuvati pidijmalnu silu Zdavalosya sho ce moglo stati rishennyam odniyeyi z najbilsh nepriyemnih problem stvorennya nadzvukovih litakiv zabezpechennya odnakovo visokoyi efektivnosti krila yak na dozvukovih tak i na nadzvukovih shvidkostyah polotu Dozvukova pidijmalna sila stvoryuyetsya povitryanim potokom navkolo krila a nadzvukova pidijmalna sila stvoryuyetsya udarnimi hvilyami v tochkah kritichnoyi krivizni Zhodna konstrukciya krila ne mozhe zaproponuvati visoku produktivnist dlya oboh rezhimiv A disk z obduvannyam vihlopnimi gazami potencijno mig bi virishiti cyu problemu Ochikuvalos sho otrimana konstrukciya bude nalashtovana na visoki nadzvukovi harakteristiki i pri comu matime rozumni dozvukovi harakteristiki a takozh zabezpechuvatime vertikalnij polit i visinnya i vse ce v odnij konstrukciyi Vseredini 1954 roku povitryani sili SShA vzyali pid svij kontrol roboti po proyektu Y2 i vidilili na ci cili dodatkove finansuvannya v mezhah vlasnoyi programi angl Silver Bug sho mozhna pereklasti yak Sribnij zhuk V mezhah ciyeyi programi proponuvalosya stvorennya dekilkoh variantiv diskopodibnih litalnih aparativ riznih rozmiriv i priznachennya osnashenih riznimi variantami dviguniv Pershij variant planuvavsya yak nevelikij dozvukovij doslidnickij litak vertikalnogo zletu j prizemlennya z diametrom krila 6 55 m osnashenij vismoma turboreaktivnimi dvigunami en tradicijnoyi osovoyi konstrukciyi Dviguni roztashovuvalis vidcentrovo takim chinom sho povitrozabirniki znahodilis bilya centru diska a vihlopni gazi vihodili bilya zovnishnogo krayu krila Vikoristannya zvichajnih dviguniv malo na meti prishvidshiti viprobuvannya litalnogo aparatu ne chekayuchi poki budut zaversheni roboti po stvorennyu novogo RFGT dviguna Drugij variant diametrom 8 84 m buv bilsh progresivnim rozrahovanim na vikoristannya RFGT dviguna i polit z nadzvukovoyu shvidkistyu V dokumentah USAF vin otrimav vlasnu kodovu nazvu angl Ladybird sho mozhna pereklasti yak Sonechko Osoblivistyu cogo variantu bulo duzhe shilne komponuvannya agregativ yaka majzhe ne zalishala miscya dlya ozbroyennya Sered inshogo bulo zaproponovano ekzotichnij variant vikonannya krajki krila z micnih splaviv z metoyu taraniti vorozhi litaki Podibni koncepciyi vzhe vidpracovuvalisya nimeckimi konstruktorami pid chas drugoyi svitovoyi vijni Konstruktora napolyagali sho zavdyaki tonkij micnij krajci krila na shvidkostyah ponad 2000 mil god Ladybird zmozhe prorizati vorozhij bombarduvalnik bez riziku buti poshkodzhenim samomu Prote podibna koncepciya tak i lishilasya lishe teoriyeyu Buli takozh propoziciyi stvoriti tarilku diametrom ponad 100 futiv ponad 30 m i tovshinoyu v centralnij chastini 20 futiv ponad 6 m yaka mogla b vikonuvati rol strategichnogo bombarduvalnika chi velikogo transportu She rozglyadavsya variant stvorennya bezpilotnih tarilok diametrom blizko 2 metriv yaki b mistili bojovij zaryad zvichajnij chi yadernij i mogli buti vikoristani yak zamina tradicijnih raket Prote vidomostej pro detalne propracyuvannya podibnih aparativ nemaye Proyekt 1794 Naprikinci 1954 roku komanduvannya aviacijnih doslidzhen i rozrobok na aviabazi Rajt Patterson profinansuvalo suvoro sekretnu alternativu Silver Bug yakij bulo prisvoyeno poznachennya Project 1794 Danij proyekt stav kulminacijnoyu stadiyeyu vsih idej shodo stvorennya diskopodibnogo litalnogo aparatu z mozhlivistyu zdijsnennya vertikalnogo zletu ta prizemlennya yakij mav zabezpechiti znachno vishi harakteristiki nizh aparati Silver Bug chi yih poperedniki 1955 roku proektu bulo dofinansovano she na 750 tisyach dolariv i vzhe v veresni 1955 roku zmenshena model litaka diametrom v masshtabi 1 do 6 pribula na aviabazu Rajt Patterson dlya viprobuvan v aerodinamichnij trubi A inzheneri Avro Canada vzyalisya do viprobuvan dviguniv u Maltoni Ontario V roboti odnochasno perebuvalo dva varianti pershij z yakih peredbachav vikoristannya RFGT dviguna a inshij vikoristovuvav 6 klasichnih dviguniv Armstrong Siddeley Viper tyagoyu po 1900 funtiv kozhen yak generatoriv visokoenergetichnih gaziv dlya dvohstupinchatoyi radialnoyi turbini velikogo diametru Vidmova vid koncepciyi RFTG dviguna dozvolyala prishvidshiti roboti shob ne chekati gotovnosti novogo dviguna a takozh dozvolyalo pidvishiti rezervuvannya sistem litaka adzhe u vipadku vihodu z ladu odnogo chi dvoh dviguniv litak zberigav mozhlivist prodovzhuvati polit v toj chas yak vidmova yedinogo RFGT dviguna bezalternativno privodila do katastrofi Zgortannya proyektuV masovij kulturiDiv takozhPrimitkiDeclassified America s Secret Flying Saucer angl originalu za 08 lipnya 2017 Procitovano 25 grudnya 2023 angl Arhiv originalu za 04 serpnya 2006 Procitovano 25 grudnya 2023 Zuk 2001 s 56 Project 1794 Final Development Summary Report angl originalu za 09 listopada 2021 Procitovano 01 kvitnya 2023 Campagna 2010 s 64 Rose 2007 s 58 59 Zuk 2001 s 72 Rose 2007 s 60 61 RAF FLYING REVIEW APRIL 1953 BELL X 5 FLYING SAUCER FLYING A VAMPIRE POLAND S AIR FORCE LIGHTWEIGHT FIGHTER angl originalu za 04 sichnya 2024 Procitovano 01 grudnya 2020 Rose 2007 s 62 63 Campagna 2010 s 61 Campagna 2010 s 62 63 Rose 2007 s 64 Rose 2007 s 64 65 Rose 2007 s 66 67 Rose 2007 s 67 Program Planning Report Project 1794 Extension Program angl originalu za 09 listopada 2021 Procitovano 01 kvitnya 2023 DzherelaZuk Bill Avrocar Canada s Flying Saucer The Story of Avro Canada s Secret Projects Erin Ontario Boston Mills Press 2001 ISBN 9781550463590 Rose Bill Buttler Tony Secret Projects Flying Saucer Aircraft Milbank Pivdenna Dakota Midland Publishing 2007 ISBN 9781857802337 Campagna Palmiro The UFO Files The Canadian Connection Exposed Toronto Ontario Dundurn Press 2010 ISBN 9781554886999