Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Осій значення О сій село в Україні в Іршавській міській громаді Хус

Осій

Осій
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Осій (значення).

О́сій — село в Україні, в Іршавській міській громаді Хустського району Закарпатської області.

село Осій
image image
Герб Прапор
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Іршавська міська
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 3555
Площа 40,88 км²
Густота населення 86,96 осіб/км²
Поштовий індекс 90131
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°21′40″ пн. ш. 23°07′10″ сх. д. / 48.36111° пн. ш. 23.11944° сх. д. / 48.36111; 23.11944Координати: 48°21′40″ пн. ш. 23°07′10″ сх. д. / 48.36111° пн. ш. 23.11944° сх. д. / 48.36111; 23.11944
Середня висота
над рівнем моря 		282 м
Водойми Синявка
Місцева влада
Адреса ради 90131, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Осій, вул. Шевченка, 47
Карта
image
image
Осій
image
image
Осій
Мапа

image Осій у Вікісховищі

Етимологія

image
Вид на с. Осій
image
Річка Синявка

Цікаві дослідження назви села зробив уродженець с. Осій, археолог та етнограф Михайло Потушняк, син поета Федора Потушняка. Він звернув увагу на топонімічні назви і виявив, що багато з них мають болгарську основу, тобто залишилися у спадок від давніх поселенців — болгар. Ця версія отримала підтвердження і археологічними розкопками — в одному з урочищ було виявлено залишки поселення, яке належало древнім болгарам. І справді, для болгар слово «осій» означає затінена сторона гори або тінисте місце.

Географія

Село Осій розташоване у підніжжя та на схилах гірського масиву Великий Діл, що є центральною частиною Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта.

Через село протікає річка Синявка, ліва притока річки Іршава.

Історія

В південній околиці села Осій, в урочищі Чищаник-Фединівки — поселення культури Баден. Біля південного підніжжя гори Хрін — у різних місцях знайдено 8 шліфованих кам'яних сокир, а також 15 глиняних конусів доби раннього заліза. В урочищі Хомовиця — багатошарове поселення епох неоліту, раннього заліза, провінційно-римського і давньоруського часів. В урочищі Чищаник — поселення куштановицької культури. З присілка Лави походять три шліфовані кам'яні сокири.

Перші згадки про село Руське (це на території сучасного с. Осій) сягають XI століття, а вже в 1363 році в угорських документах вперше фіксується назва «Осій» у зв'язку із поширенням чуми.

У 1587 році угорці перейменували село Осій на Szajkófalva (Сойкофолво — фолво — «село», а сойко вони пов'язували з тим, що Осій походить від слова «сойка»). Така назва села існувала до 1919 року, а потім край ввійшов у склад Чехословацької Республіки, і була повернута попередня назва.

З 1844 року селище користувалось громадською печаткою з гербом: зображенням увінчаного короною щита "французького" типу, на якому — кінь, що йде в правий геральдичний бік.

Релігія

храм св. арх. Михайла. 1859.

Священика згадують у 1748 р. До спорудження в селі типової базилічної церкви за о. Івана Грабаря тут стояла дерев'яна церква. Табличка над входом повідомляє, що церкву збудовано в 1883 р. (можливо, будівництво тривало до цього року).

У 1936 р. майстер Ґрюнберґер вкрив вежу бляхою. У 1984 р. проведено капітальний ремонт церкви. У 1987 р. Михайло Росада вирізьбив новий іконостас.

У 1991 р. розібрано традиційну каркасну дерев'яну дзвіницю. У червні 1994 р. посвячено камінь під будівництво Григорівської православної церкви, а Михайлівську повернуто греко-католикам. Біля вівтарної частини стоїть кам'яний хрест з рельєфом та написом — Бряник Митер 1920. Перед головним фасадом — кам'яний хрест з написом: «СЕИ КРЕСТЪ | ОСНОВАЛЪ | МАГІКО ИВАНЪ | ДОБАЧИНЪ | 1889 РОКА». Церква св. Юрія. 1927.

храм св. Юрія. 1927.

Православна громада перейшла в греко -католицьку церкву наприкінці 1940-х років. Дерев'яну православну церкву під бляшаним дахом, збудовану від 1924 до 1927 p., було знято з реєстрації 10 червня 1960 р. і розібрано. Нині споруджено цегляну церкву.

Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир

image
Свято-Пантелеймоновський жіночий монастир

І хоча монастир був заснований порівняно недавно, в 2000 році, підстава його, з життєвої точки зору, було не зовсім звичайним. У селі Осій, поруч з яким стоїть монастир, жив на спокої священик Георгій Петровцій. Йому було вже більше шістдесяти років, здоров'я його було слабким і він хотів прийняти чернецтво. Одного разу на Великдень йому приснився сон, і сон цей повторився тричі — три дні поспіль. Йому снилося, що він сидить на горі і на протилежній горі, через річку, бачить чудовий монастир, і голос з неба каже отцю Георгію: «Строй на цьому місці монастир!». І як недавно з'ясувалося, це місце, в урочищі Кам'янка, непроста: там знайшли стародавні келії, вирубані в скелі, за зовнішнім виглядом схожі на келії в Києво-Печерській лаврі. Своєрідні склепіння, ніші для свічок та ікон. Таких келій там кілька. Є там і одна велика печера, вирубана в формі хреста. У цій печері прекрасна акустика, і, судячи з усього, у ній знаходився храм. Заплановано з часом відновити в ньому богослужіння.

У архіві Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря містяться документи, які характеризують існування монастиря протягом перших 5 років існування як Свято-Пантелеймонівського храму. Багато інформації про засновника протоієрея Георгія Петровція, про подальше існування церкви, перетворення її на чоловічий монастир 26 липня 2005 року, затвердження намісника архімандрита Петра (Прядка). Надалі Свято-Пантелеймонівську обитель було реорганізовано на жіночий монастир. Документи, що підтверджують цей факт, знаходяться у поточному архіві даного монастиря. Серед них — указ Високопреосвященнійшого Феодора, керуючого Мукачівською православною єпархією, у якому йдеться про призначення насельниці Свято-Успенського жіночого монастиря у селі Домбоки Мукачівського району інокині Сергії (Марційчук), в.о настоятельниці новоствореного жіночого монастиря.

Перша письмова згадка про відкриття школи в селі Осій припадає на 1860 рік. Хроніка школи с. Осій, яка велася з 1919 по 1943 рр., згадує, що перша школа при греко-католицькій парафії була відкрита в 1860 році. Першим півце-вчителем в парафіяльній школі працював церковний дяк Василь Чепак. А після його смерті в 1875 році вчителем було обрано його сина Андрія, який працював в школі до 1898 року. А до 1902 року вчителем школи був Яцина.

В 1902 році відкривається державна початкова школа. Таким чином в цей період в селі існують дві школи — державна та парафіяльна з двома класами, у яких навчаються діти чотирьох шкільних років.

В 1912 році вчителем у державній школі був призначений Іванчов, який на свої кошти будує шкільне приміщення в присілку Лази, котре держава в нього орендує. В 1912—1913 навчальному році в селі працюють три класи, у яких навчається 180 дітей. До 1919 року навчання викладалося угорською мовою

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3468 осіб, з яких 1720 чоловіків та 1748 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3555 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,47 %
російська 0,51 %
білоруська 0,03 %

Відомі люди

В селі Осій народились відомі постаті:

Віта Остапчук (Кізляк) співачка, війсковослужбовець ЗСУ

Природно-заповідний фонд

image
НПП . Інформаційний стенд
image
Барвисті скелі
Національний природний парк «Зачаро́ваний край»

Національний природний парк «Зачарований край» розташований північніше с. Осій у межах гірського масиву Великий Діл. Він є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Його створено з метою збереження, відтворення та ефективного використання типових та унікальних природних комплексів Східних Карпат, зокрема хребет Великий Діл, що має важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення. Загальна площа 6101 га. Рослинний покрив утворений різновіковим буковим лісом з домішками ялини європейської. Також тут багатий тваринний світ.

До складу національного природного парку «Зачарований край» входять:

  • Геологічний заказник загальнодержавного значення «Зачарована долина»;
  • Гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Болото Чорне Багно».
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Зачарована долина»

У геологічному заказнику загальнодержавного значення «Зачарована долина» охороняється мальовниче міжгір'я у верхів'ї Смерекового потоку (Ялового потоку) з оригінальними кам'яними утвореннями. Скелі з вторинних кварцитів заввишки від 20 до 100 м внаслідок вивітрювання набули різноманітних фантастичних форм, що нагадують руїни замків (Городище Велетня), дерева (Смерековий Камінь), тварин (Верблюд-Велетень, Соколята). Є тут скам'янілий водоспад — потік застиглої лави. На правому березі потоку є печера з джерелом мінеральної води.

Туристичні місця

  • Національний природний парк «Зачарований край»
  • храм св. арх. Михайла. 1859.
  • храм св. Юрія. 1927.
  • в урочищі Кам'янка, функціонують дві траси середньої та низької складності, які підходять для новачків гірськолижного спорту. Довжина трас 600 і 800 метрів, а перепад висоти становить 50-70 метрів. Коротша траса, яка розташована праворуч є більш пологою і рівномірною. Вона є вдалим варіантом для навчання новачків, які хочуть з нуля навчитись кататись на лижах чи сноуборді. Довший спуск є стрімкішим й екстремальнішим, розрахованим на більш досвідчених лижників і сноубордистів. На трасах діє бугельний підйомник завдовжки 450 метрів та ратрак. Пропускна спроможність підйомника становить 720 чоловік на годину. В темний час доби траси освітлюються.

Див. також

Примітки

  1. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

  • Погода в селі Осій [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • До історії назви села Осій[недоступне посилання з квітня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Osij znachennya O sij selo v Ukrayini v Irshavskij miskij gromadi Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti selo Osij Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Irshavska miska Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 3555 Plosha 40 88 km Gustota naselennya 86 96 osib km Poshtovij indeks 90131 Telefonnij kod 380 3144 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 21 40 pn sh 23 07 10 sh d 48 36111 pn sh 23 11944 sh d 48 36111 23 11944 Koordinati 48 21 40 pn sh 23 07 10 sh d 48 36111 pn sh 23 11944 sh d 48 36111 23 11944 Serednya visota nad rivnem morya 282 m Vodojmi Sinyavka Misceva vlada Adresa radi 90131 Zakarpatska obl Irshavskij r n s Osij vul Shevchenka 47 Karta Osij Osij Mapa Osij u VikishovishiEtimologiyaVid na s Osij Richka Sinyavka Cikavi doslidzhennya nazvi sela zrobiv urodzhenec s Osij arheolog ta etnograf Mihajlo Potushnyak sin poeta Fedora Potushnyaka Vin zvernuv uvagu na toponimichni nazvi i viyaviv sho bagato z nih mayut bolgarsku osnovu tobto zalishilisya u spadok vid davnih poselenciv bolgar Cya versiya otrimala pidtverdzhennya i arheologichnimi rozkopkami v odnomu z urochish bulo viyavleno zalishki poselennya yake nalezhalo drevnim bolgaram I spravdi dlya bolgar slovo osij oznachaye zatinena storona gori abo tiniste misce GeografiyaSelo Osij roztashovane u pidnizhzhya ta na shilah girskogo masivu Velikij Dil sho ye centralnoyu chastinoyu Vigorlat Gutinskogo vulkanichnogo hrebta Cherez selo protikaye richka Sinyavka liva pritoka richki Irshava IstoriyaV pivdennij okolici sela Osij v urochishi Chishanik Fedinivki poselennya kulturi Baden Bilya pivdennogo pidnizhzhya gori Hrin u riznih miscyah znajdeno 8 shlifovanih kam yanih sokir a takozh 15 glinyanih konusiv dobi rannogo zaliza V urochishi Homovicya bagatosharove poselennya epoh neolitu rannogo zaliza provincijno rimskogo i davnoruskogo chasiv V urochishi Chishanik poselennya kushtanovickoyi kulturi Z prisilka Lavi pohodyat tri shlifovani kam yani sokiri Pershi zgadki pro selo Ruske ce na teritoriyi suchasnogo s Osij syagayut XI stolittya a vzhe v 1363 roci v ugorskih dokumentah vpershe fiksuyetsya nazva Osij u zv yazku iz poshirennyam chumi U 1587 roci ugorci perejmenuvali selo Osij na Szajkofalva Sojkofolvo folvo selo a sojko voni pov yazuvali z tim sho Osij pohodit vid slova sojka Taka nazva sela isnuvala do 1919 roku a potim kraj vvijshov u sklad Chehoslovackoyi Respubliki i bula povernuta poperednya nazva Z 1844 roku selishe koristuvalos gromadskoyu pechatkoyu z gerbom zobrazhennyam uvinchanogo koronoyu shita francuzkogo tipu na yakomu kin sho jde v pravij geraldichnij bik Religiyahram sv arh Mihajla 1859 Svyashenika zgaduyut u 1748 r Do sporudzhennya v seli tipovoyi bazilichnoyi cerkvi za o Ivana Grabarya tut stoyala derev yana cerkva Tablichka nad vhodom povidomlyaye sho cerkvu zbudovano v 1883 r mozhlivo budivnictvo trivalo do cogo roku U 1936 r majster Gryunberger vkriv vezhu blyahoyu U 1984 r provedeno kapitalnij remont cerkvi U 1987 r Mihajlo Rosada virizbiv novij ikonostas U 1991 r rozibrano tradicijnu karkasnu derev yanu dzvinicyu U chervni 1994 r posvyacheno kamin pid budivnictvo Grigorivskoyi pravoslavnoyi cerkvi a Mihajlivsku povernuto greko katolikam Bilya vivtarnoyi chastini stoyit kam yanij hrest z relyefom ta napisom Bryanik Miter 1920 Pered golovnim fasadom kam yanij hrest z napisom SEI KREST OSNOVAL MAGIKO IVAN DOBAChIN 1889 ROKA Cerkva sv Yuriya 1927 hram sv Yuriya 1927 Pravoslavna gromada perejshla v greko katolicku cerkvu naprikinci 1940 h rokiv Derev yanu pravoslavnu cerkvu pid blyashanim dahom zbudovanu vid 1924 do 1927 p bulo znyato z reyestraciyi 10 chervnya 1960 r i rozibrano Nini sporudzheno ceglyanu cerkvu Svyato Pantelejmonivskij zhinochij monastir Svyato Pantelejmonovskij zhinochij monastir I hocha monastir buv zasnovanij porivnyano nedavno v 2000 roci pidstava jogo z zhittyevoyi tochki zoru bulo ne zovsim zvichajnim U seli Osij poruch z yakim stoyit monastir zhiv na spokoyi svyashenik Georgij Petrovcij Jomu bulo vzhe bilshe shistdesyati rokiv zdorov ya jogo bulo slabkim i vin hotiv prijnyati chernectvo Odnogo razu na Velikden jomu prisnivsya son i son cej povtorivsya trichi tri dni pospil Jomu snilosya sho vin sidit na gori i na protilezhnij gori cherez richku bachit chudovij monastir i golos z neba kazhe otcyu Georgiyu Stroj na comu misci monastir I yak nedavno z yasuvalosya ce misce v urochishi Kam yanka neprosta tam znajshli starodavni keliyi virubani v skeli za zovnishnim viglyadom shozhi na keliyi v Kiyevo Pecherskij lavri Svoyeridni sklepinnya nishi dlya svichok ta ikon Takih kelij tam kilka Ye tam i odna velika pechera virubana v formi hresta U cij pecheri prekrasna akustika i sudyachi z usogo u nij znahodivsya hram Zaplanovano z chasom vidnoviti v nomu bogosluzhinnya U arhivi Svyato Pantelejmonivskogo zhinochogo monastirya mistyatsya dokumenti yaki harakterizuyut isnuvannya monastirya protyagom pershih 5 rokiv isnuvannya yak Svyato Pantelejmonivskogo hramu Bagato informaciyi pro zasnovnika protoiyereya Georgiya Petrovciya pro podalshe isnuvannya cerkvi peretvorennya yiyi na cholovichij monastir 26 lipnya 2005 roku zatverdzhennya namisnika arhimandrita Petra Pryadka Nadali Svyato Pantelejmonivsku obitel bulo reorganizovano na zhinochij monastir Dokumenti sho pidtverdzhuyut cej fakt znahodyatsya u potochnomu arhivi danogo monastirya Sered nih ukaz Visokopreosvyashennijshogo Feodora keruyuchogo Mukachivskoyu pravoslavnoyu yeparhiyeyu u yakomu jdetsya pro priznachennya naselnici Svyato Uspenskogo zhinochogo monastirya u seli Domboki Mukachivskogo rajonu inokini Sergiyi Marcijchuk v o nastoyatelnici novostvorenogo zhinochogo monastirya Persha pismova zgadka pro vidkrittya shkoli v seli Osij pripadaye na 1860 rik Hronika shkoli s Osij yaka velasya z 1919 po 1943 rr zgaduye sho persha shkola pri greko katolickij parafiyi bula vidkrita v 1860 roci Pershim pivce vchitelem v parafiyalnij shkoli pracyuvav cerkovnij dyak Vasil Chepak A pislya jogo smerti v 1875 roci vchitelem bulo obrano jogo sina Andriya yakij pracyuvav v shkoli do 1898 roku A do 1902 roku vchitelem shkoli buv Yacina V 1902 roci vidkrivayetsya derzhavna pochatkova shkola Takim chinom v cej period v seli isnuyut dvi shkoli derzhavna ta parafiyalna z dvoma klasami u yakih navchayutsya diti chotiroh shkilnih rokiv V 1912 roci vchitelem u derzhavnij shkoli buv priznachenij Ivanchov yakij na svoyi koshti buduye shkilne primishennya v prisilku Lazi kotre derzhava v nogo orenduye V 1912 1913 navchalnomu roci v seli pracyuyut tri klasi u yakih navchayetsya 180 ditej Do 1919 roku navchannya vikladalosya ugorskoyu movoyuNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3468 osib z yakih 1720 cholovikiv ta 1748 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3555 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 47 rosijska 0 51 biloruska 0 03 Vidomi lyudiV seli Osij narodilis vidomi postati narodnij artist Ukrayini Ivan Popovich poet Fedir Potushnyak arheolog ta etnograf Mihajlo Potushnyak doktor himichnih nauk profesor laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Peresh Yevgen Yulijovich pismennik ta poet Ivan Petrovcij Vita Ostapchuk Kizlyak spivachka vijskovosluzhbovec ZSUPrirodno zapovidnij fondNPP Informacijnij stend Barvisti skeli Nacionalnij prirodnij park Zacharo vanij kraj Nacionalnij prirodnij park Zacharovanij kraj roztashovanij pivnichnishe s Osij u mezhah girskogo masivu Velikij Dil Vin ye prirodoohoronnoyu rekreacijnoyu kulturno osvitnoyu naukovo doslidnoyu ustanovoyu zagalnoderzhavnogo znachennya i vhodit do skladu prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini ohoronyayetsya yak nacionalne nadbannya shodo yakogo vstanovlyuyetsya osoblivij rezhim ohoroni vidtvorennya ta vikoristannya Jogo stvoreno z metoyu zberezhennya vidtvorennya ta efektivnogo vikoristannya tipovih ta unikalnih prirodnih kompleksiv Shidnih Karpat zokrema hrebet Velikij Dil sho maye vazhlive prirodoohoronne estetichne naukove osvitnye rekreacijne ta ozdorovche znachennya Zagalna plosha 6101 ga Roslinnij pokriv utvorenij riznovikovim bukovim lisom z domishkami yalini yevropejskoyi Takozh tut bagatij tvarinnij svit Do skladu nacionalnogo prirodnogo parku Zacharovanij kraj vhodyat Geologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Zacharovana dolina Gidrologichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Boloto Chorne Bagno Geologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Zacharovana dolina U geologichnomu zakazniku zagalnoderzhavnogo znachennya Zacharovana dolina ohoronyayetsya malovniche mizhgir ya u verhiv yi Smerekovogo potoku Yalovogo potoku z originalnimi kam yanimi utvorennyami Skeli z vtorinnih kvarcitiv zavvishki vid 20 do 100 m vnaslidok vivitryuvannya nabuli riznomanitnih fantastichnih form sho nagaduyut ruyini zamkiv Gorodishe Veletnya dereva Smerekovij Kamin tvarin Verblyud Veleten Sokolyata Ye tut skam yanilij vodospad potik zastigloyi lavi Na pravomu berezi potoku ye pechera z dzherelom mineralnoyi vodi Turistichni miscyaNacionalnij prirodnij park Zacharovanij kraj hram sv arh Mihajla 1859 hram sv Yuriya 1927 v urochishi Kam yanka funkcionuyut dvi trasi serednoyi ta nizkoyi skladnosti yaki pidhodyat dlya novachkiv girskolizhnogo sportu Dovzhina tras 600 i 800 metriv a perepad visoti stanovit 50 70 metriv Korotsha trasa yaka roztashovana pravoruch ye bilsh pologoyu i rivnomirnoyu Vona ye vdalim variantom dlya navchannya novachkiv yaki hochut z nulya navchitis katatis na lizhah chi snoubordi Dovshij spusk ye strimkishim j ekstremalnishim rozrahovanim na bilsh dosvidchenih lizhnikiv i snoubordistiv Na trasah diye bugelnij pidjomnik zavdovzhki 450 metriv ta ratrak Propuskna spromozhnist pidjomnika stanovit 720 cholovik na godinu V temnij chas dobi trasi osvitlyuyutsya Div takozhBorzhavska vuzkokolijna zaliznicyaPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Osij 6 listopada 2016 u Wayback Machine Do istoriyi nazvi sela Osij nedostupne posilannya z kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ