Паскуаль Ороско Васкес (ісп. Pascual Orozco Vazquez, 28 січня 1882, Сан-Ісідро — 30 серпня 1915, Ель-Пасо) — мексиканський військовий і політичний лідер періоду революції 1910—1917 років.
Паскуаль Ороско | |
---|---|
Народився | 28 січня 1882[1] Сан-Ісідро-Паскуаль-Ороско, d, Чіуауа, Мексика |
Помер | 30 серпня 1915[1] (33 роки) Ель-Пасо, Техас, США |
Країна | Мексика |
Діяльність | політик, футболіст |
Знання мов | іспанська |
Учасник | Мексиканська революція |
Роки активності | з 1910 |
Військове звання | генерал |
Батько | Паскуаль Ороско[d] |
|
Життєпис
Після декількох років початкової освіти Ороско деякий час працював у крамниці свого батька, потім став погоничем мулів, що перевозили срібну руду з копалень до міста. Ставши власником власної зв'язки мулів, Ороско перетворився на досить забезпечену людину — до початку революції він володів капіталом 100 тисяч песо.
Населення його рідного штату Чіуауа було політично активним і налаштованим проти чинного президента Порфіріо Діаса. Батько Ороско допомагав опозиційній [ru]. 19 листопада 1910 року Паскуаль приєднався до революційного руху Франсіско Мадеро. 27 листопада він завдав поразки федеральним військам в Чіуауа, що стало першою серйозною перемогою повстанців. 10 травня загони Паскуаля Ороско взяли Сьюдад-Хуарес. Після перемоги революційних сил і приходу до влади Мадеро Ороско очікував, що його буде призначено військовим міністром чи губернатором Чіуауа. Однак він отримав лише посаду начальника сільської поліції штату. 19 січня 1912 року Ороско подав прохання про відставку, яке Мадеро не задовольнив. У лютому він брав участь у придушенні повстання в Сьюдад-Хуаресі, після чого повторно попросив про відставку, яку цього разу було прийнято.
3 березня 1912 року Паскуаль Ороско оголосив про повстання проти Мадеро, причиною якого було невиконання останнім своїх обіцянок стосовно земельної реформи. На початку кампанії сили Ороско здобули кілька перемог, зокрема над загонами Панчо Вільї. Однак у квітні почався наступ федеральної армії під командуванням генерала Вікторіано Уерти і в серпні повстанці втратили Сьюдад-Хуарес. Ороско перейшов до партизанських дій.
В лютому 1913 року ситуація різко змінилася — внаслідок повстання в Мехіко влада перейшла до рук генерала Уерти, а Мадеро було вбито. Ставши новим президентом, Уерта зіткнувся з опором у північних штатах — повстанням т. зв. конституціоналістів. Тому він спробував заручитися підтримкою основних військових лідерів. Йому вдалося домовитися з Ороско, oj вимагав певних фінансових умов та гарантій земельної реформи. Ороско було призначено бригадним генералом федеральної армії. Уерта також планував використовувати його в переговорах про мир з Еміліано Сапатою. Батька Ороско направили в ставку Сапати, але за наказом останнього його заарештували і розстріляли.
Ороско вступив у кампанію проти конституціоналістів у травні 1913 року, попрямувавши в Чіуауа. Він здобув кілька перемог, до того часу коли в його силах стався розкол: Ороско посварився з одним зі своїх командирів — [es]. Відсутність єдності в урядових військах уможливила успішний контрнаступ повсталих, який почався в листопаді 1913 року, а до січня 1914 року повстанці Панчо Вільї вже контролювали весь Чіуауа. Сили Ороско були розсіяні, йому самому вдалося уникнути полону, що загрожував розстрілом. У квітні Орсоко спробував організувати новий наступ на Чіуауа, але в серпні Уерта склав з себе президентські повноваження і пішов у заслання в Європу. Ороско все ще міг зібрати близько 4 тис. осіб, але тепер він не мав фінансової підтримки і колишньої популярності в народі.
Через деякий час із пропозицією нового заколоту до Паскуалю Ороско звернувся посиланні Уерта, що перебував у засланні і якому німецький уряд обіцяв фінансову допомогу. В квітні 1915 року Уерта прибув до США, повстання призначили на 28 червня. Він і Ороско домовилися зустрітися недалеко від містечка Ель-Пасо. Однак під час зустрічі їх заарештувала американська влада, що стежила за Уертою. Обом змовникам оголосили звинувачення в порушенні нейтралітету США. 3 липня Ороско втік з-під домашнього арешту. 30 серпня його і чотирьох його супутників застрелено зведеним загоном, що складався з федеральних маршалів, техаських рейнджерів і солдатів США.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Mexico: An Encyclopedia…, 2004, с. 360.
- Платошкин, 2011, с. 123.
- Mexico: An Encyclopedia…, 2004, с. 361.
- Mexico: An Encyclopedia…, 2004, с. 361—362.
- Mexico: An Encyclopedia…, 2004, с. 362.
- Mexico: An Encyclopedia…, 2004, с. 363.
- Платошкин, 2011, с. 341.
Література
- Coerver D. M., Pasztor S. B., Buffington R. Mexico: An Encyclopedia of Contemporary Culture and History. — ABC-CLIO, 2004. — .
- Платошкин Н. Н. История Мексиканской революции. Истоки и победа 1810—1917 гг. — М. : Университет Дмитрия Пожарского : Русский Фонд содействия образованию и науке, 2011. — Т. 1. — 432 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paskual Orosko Vaskes isp Pascual Orozco Vazquez 28 sichnya 1882 San Isidro 30 serpnya 1915 El Paso meksikanskij vijskovij i politichnij lider periodu revolyuciyi 1910 1917 rokiv Paskual OroskoNarodivsya28 sichnya 1882 1882 01 28 1 San Isidro Paskual Orosko d Chiuaua MeksikaPomer30 serpnya 1915 1915 08 30 1 33 roki El Paso Tehas SShAKrayina MeksikaDiyalnistpolitik futbolistZnannya movispanskaUchasnikMeksikanska revolyuciyaRoki aktivnostiz 1910Vijskove zvannyageneralBatkoPaskual Orosko d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPislya dekilkoh rokiv pochatkovoyi osviti Orosko deyakij chas pracyuvav u kramnici svogo batka potim stav pogonichem muliv sho perevozili sribnu rudu z kopalen do mista Stavshi vlasnikom vlasnoyi zv yazki muliv Orosko peretvorivsya na dosit zabezpechenu lyudinu do pochatku revolyuciyi vin volodiv kapitalom 100 tisyach peso Naselennya jogo ridnogo shtatu Chiuaua bulo politichno aktivnim i nalashtovanim proti chinnogo prezidenta Porfirio Diasa Batko Orosko dopomagav opozicijnij ru 19 listopada 1910 roku Paskual priyednavsya do revolyucijnogo ruhu Fransisko Madero 27 listopada vin zavdav porazki federalnim vijskam v Chiuaua sho stalo pershoyu serjoznoyu peremogoyu povstanciv 10 travnya zagoni Paskualya Orosko vzyali Syudad Huares Pislya peremogi revolyucijnih sil i prihodu do vladi Madero Orosko ochikuvav sho jogo bude priznacheno vijskovim ministrom chi gubernatorom Chiuaua Odnak vin otrimav lishe posadu nachalnika silskoyi policiyi shtatu 19 sichnya 1912 roku Orosko podav prohannya pro vidstavku yake Madero ne zadovolniv U lyutomu vin brav uchast u pridushenni povstannya v Syudad Huaresi pislya chogo povtorno poprosiv pro vidstavku yaku cogo razu bulo prijnyato 3 bereznya 1912 roku Paskual Orosko ogolosiv pro povstannya proti Madero prichinoyu yakogo bulo nevikonannya ostannim svoyih obicyanok stosovno zemelnoyi reformi Na pochatku kampaniyi sili Orosko zdobuli kilka peremog zokrema nad zagonami Pancho Vilyi Odnak u kvitni pochavsya nastup federalnoyi armiyi pid komanduvannyam generala Viktoriano Uerti i v serpni povstanci vtratili Syudad Huares Orosko perejshov do partizanskih dij V lyutomu 1913 roku situaciya rizko zminilasya vnaslidok povstannya v Mehiko vlada perejshla do ruk generala Uerti a Madero bulo vbito Stavshi novim prezidentom Uerta zitknuvsya z oporom u pivnichnih shtatah povstannyam t zv konstitucionalistiv Tomu vin sprobuvav zaruchitisya pidtrimkoyu osnovnih vijskovih lideriv Jomu vdalosya domovitisya z Orosko oj vimagav pevnih finansovih umov ta garantij zemelnoyi reformi Orosko bulo priznacheno brigadnim generalom federalnoyi armiyi Uerta takozh planuvav vikoristovuvati jogo v peregovorah pro mir z Emiliano Sapatoyu Batka Orosko napravili v stavku Sapati ale za nakazom ostannogo jogo zaareshtuvali i rozstrilyali Orosko vstupiv u kampaniyu proti konstitucionalistiv u travni 1913 roku popryamuvavshi v Chiuaua Vin zdobuv kilka peremog do togo chasu koli v jogo silah stavsya rozkol Orosko posvarivsya z odnim zi svoyih komandiriv es Vidsutnist yednosti v uryadovih vijskah umozhlivila uspishnij kontrnastup povstalih yakij pochavsya v listopadi 1913 roku a do sichnya 1914 roku povstanci Pancho Vilyi vzhe kontrolyuvali ves Chiuaua Sili Orosko buli rozsiyani jomu samomu vdalosya uniknuti polonu sho zagrozhuvav rozstrilom U kvitni Orsoko sprobuvav organizuvati novij nastup na Chiuaua ale v serpni Uerta sklav z sebe prezidentski povnovazhennya i pishov u zaslannya v Yevropu Orosko vse she mig zibrati blizko 4 tis osib ale teper vin ne mav finansovoyi pidtrimki i kolishnoyi populyarnosti v narodi Cherez deyakij chas iz propoziciyeyu novogo zakolotu do Paskualyu Orosko zvernuvsya posilanni Uerta sho perebuvav u zaslanni i yakomu nimeckij uryad obicyav finansovu dopomogu V kvitni 1915 roku Uerta pribuv do SShA povstannya priznachili na 28 chervnya Vin i Orosko domovilisya zustritisya nedaleko vid mistechka El Paso Odnak pid chas zustrichi yih zaareshtuvala amerikanska vlada sho stezhila za Uertoyu Obom zmovnikam ogolosili zvinuvachennya v porushenni nejtralitetu SShA 3 lipnya Orosko vtik z pid domashnogo areshtu 30 serpnya jogo i chotiroh jogo suputnikiv zastreleno zvedenim zagonom sho skladavsya z federalnih marshaliv tehaskih rejndzheriv i soldativ SShA PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Mexico An Encyclopedia 2004 s 360 Platoshkin 2011 s 123 Mexico An Encyclopedia 2004 s 361 Mexico An Encyclopedia 2004 s 361 362 Mexico An Encyclopedia 2004 s 362 Mexico An Encyclopedia 2004 s 363 Platoshkin 2011 s 341 LiteraturaCoerver D M Pasztor S B Buffington R Mexico An Encyclopedia of Contemporary Culture and History ABC CLIO 2004 ISBN 9781576071328 Platoshkin N N Istoriya Meksikanskoj revolyucii Istoki i pobeda 1810 1917 gg M Universitet Dmitriya Pozharskogo Russkij Fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2011 T 1 432 s ISBN 978 5 91244 034 2