Руралес (ісп. Rurales — «сільські») — верхова сільська поліція, яка діяла в Мексиці від 1861 до 1914 року.
Історія
В XIX столітті великою проблемою для мексиканської влади була відсутність порядку і бандитизм у сільській місцевості. Спроби організувати формування, які могли б навести тут порядок, робилися від 1855 року. Однак офіційно частини сільської поліції, що пізніше отримали назву «руралес», створив президент Беніто Хуарес 1861 року. Ці формування були організовані за прикладом іспанської жандармерії.
Ефективному втіленню в життя програми з наведення порядку в селі завадила іноземна інтервенція, повернутися до цього питання уряд Мексики зміг тільки 1867 року. Беніто Хуарес вивів руралес з підпорядкування військового міністра і передав їх під контроль міністра внутрішніх справ. Чисельність загонів кінної поліції було доведено до 1500 чоловік, при цьому в її ряди потрапило багато бандитів. Займалися руралес переважно патрулюванням доріг навколо Мехіко.
Розквіту організація сільської поліції досягла за президентова Порфіріо Діаса. Останній, прагнучи залучити в країну іноземні інвестиції, бачив у руралес важливий інструмент для забезпечення правопорядку в країні. Їх чисельність збільшилася до 3000 чоловік, при цьому, на відміну від армії, руралес комплектувалися добровольцями, термін служби яких становив 4 роки. Проблема вступу до руралес кримінальних елементів зберігалася, але більшість членів формувань були звичайними селянами або ремісниками. Іншими проблемами стали дезертирство та корупція — начальники руралес приписували до своїх частин «мертві душі», збільшуючи фінансування, а офіцери постачання продавали зброю і амуніцію місцевим жителям. За Діаса руралес охороняли залізниці, виконували інкасаторські функції і підтримували порядок серед сільських і заводських робітників.
Під час революційних повстань 1910 і 1911 років руралес зберегли відданість Порфіріо Діасу, проте через свою незначну чисельність вони не могли чинити серйозного опору повстанцям. Після відставки Діаса і його еміграції заворушення тривали, а люди, які підтримали революцію, потребували роботи. Тому новий президент Франсіско Мадеро не тільки не скасував руралес, але й збільшив їх чисельність. Одним з революціонерів, спрямованих у ряди руралес, став генерал Паскуаль Ороско. Після вбивства Мадеро і узурпації влади контрреволюційним генералом Вікторіано Уертою руралес були знову підпорядковані армійському командуванню. До липня 1914 року їх чисельність становила 6000 чоловік, але в захисті режиму президента Уерти вони відігравали незначну роль. У серпні того ж року, після відставки президента, революціонери роззброїли та розформували руралес.
Хоча пізніше деякі інші формування носили назву «руралес», з федеральною сільською поліцією 1861—1914 років історичної спадкоємності вони не мали.
Література
- Coerver D. M., Pasztor S. B., Buffington R. Mexico: An Encyclopedia of Contemporary Culture and History. — ABC-CLIO, 2004. — P. 455—457. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rurales isp Rurales silski verhova silska policiya yaka diyala v Meksici vid 1861 do 1914 roku IstoriyaV XIX stolitti velikoyu problemoyu dlya meksikanskoyi vladi bula vidsutnist poryadku i banditizm u silskij miscevosti Sprobi organizuvati formuvannya yaki mogli b navesti tut poryadok robilisya vid 1855 roku Odnak oficijno chastini silskoyi policiyi sho piznishe otrimali nazvu rurales stvoriv prezident Benito Huares 1861 roku Ci formuvannya buli organizovani za prikladom ispanskoyi zhandarmeriyi Efektivnomu vtilennyu v zhittya programi z navedennya poryadku v seli zavadila inozemna intervenciya povernutisya do cogo pitannya uryad Meksiki zmig tilki 1867 roku Benito Huares viviv rurales z pidporyadkuvannya vijskovogo ministra i peredav yih pid kontrol ministra vnutrishnih sprav Chiselnist zagoniv kinnoyi policiyi bulo dovedeno do 1500 cholovik pri comu v yiyi ryadi potrapilo bagato banditiv Zajmalisya rurales perevazhno patrulyuvannyam dorig navkolo Mehiko Rozkvitu organizaciya silskoyi policiyi dosyagla za prezidentova Porfirio Diasa Ostannij pragnuchi zaluchiti v krayinu inozemni investiciyi bachiv u rurales vazhlivij instrument dlya zabezpechennya pravoporyadku v krayini Yih chiselnist zbilshilasya do 3000 cholovik pri comu na vidminu vid armiyi rurales komplektuvalisya dobrovolcyami termin sluzhbi yakih stanoviv 4 roki Problema vstupu do rurales kriminalnih elementiv zberigalasya ale bilshist chleniv formuvan buli zvichajnimi selyanami abo remisnikami Inshimi problemami stali dezertirstvo ta korupciya nachalniki rurales pripisuvali do svoyih chastin mertvi dushi zbilshuyuchi finansuvannya a oficeri postachannya prodavali zbroyu i amuniciyu miscevim zhitelyam Za Diasa rurales ohoronyali zaliznici vikonuvali inkasatorski funkciyi i pidtrimuvali poryadok sered silskih i zavodskih robitnikiv Pid chas revolyucijnih povstan 1910 i 1911 rokiv rurales zberegli viddanist Porfirio Diasu prote cherez svoyu neznachnu chiselnist voni ne mogli chiniti serjoznogo oporu povstancyam Pislya vidstavki Diasa i jogo emigraciyi zavorushennya trivali a lyudi yaki pidtrimali revolyuciyu potrebuvali roboti Tomu novij prezident Fransisko Madero ne tilki ne skasuvav rurales ale j zbilshiv yih chiselnist Odnim z revolyucioneriv spryamovanih u ryadi rurales stav general Paskual Orosko Pislya vbivstva Madero i uzurpaciyi vladi kontrrevolyucijnim generalom Viktoriano Uertoyu rurales buli znovu pidporyadkovani armijskomu komanduvannyu Do lipnya 1914 roku yih chiselnist stanovila 6000 cholovik ale v zahisti rezhimu prezidenta Uerti voni vidigravali neznachnu rol U serpni togo zh roku pislya vidstavki prezidenta revolyucioneri rozzbroyili ta rozformuvali rurales Hocha piznishe deyaki inshi formuvannya nosili nazvu rurales z federalnoyu silskoyu policiyeyu 1861 1914 rokiv istorichnoyi spadkoyemnosti voni ne mali LiteraturaCoerver D M Pasztor S B Buffington R Mexico An Encyclopedia of Contemporary Culture and History ABC CLIO 2004 P 455 457 ISBN 9781576071328