Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трансполярна магістраль або Залізниця Салехард — Ігарка — недобудована ширококолійна залізниця (1524 мм) в північному Сибіру. Залізниця була проектом Радянської системи ГУЛАГ у 1947—1953 роках. Будівництво залізниці було заплановано і запроваджено у двох окремих проектах ГУЛАГу — , що мала починатися від річки Об, і , що мала починатися від річки Єнісей, частина грандіозного проекту Йосипа Сталіна щодо охоплення залізничною мережею півночі Сибіру, щоб досягти східних територій Радянського Союзу
| Трансполярна магістраль | |
 | |
| Країна |  Росія і  СРСР |
|---|---|
| Власник | Міністерство внутрішніх справ СРСР |
| Розташування штаб-квартири | Абезь, Ігарка, d, Салехард і Печора |
| Дата офіційного відкриття | 1949 |
| Дата офіційного закриття | 1953 |
| Ширина колії | російська колія |
| Довжина або відстань | 1297 км |
 | |
 Трансполярна магістраль у Вікісховищі | |
Координати: 65°51′ пн. ш. 88°04′ сх. д. / 65.850° пн. ш. 88.067° сх. д.
| Трансполярна магістраль | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Запланований маршрут від Ігарки до Салехарду мав бути 1297 км завдовжки. Проект був побудований в основному ув'язненими, зокрема політичними в'язнями, під час будівництва тисячі осіб загинули
Перебудована ділянка залізниці між Новим Уренгоєм та Надимом експлуатується, також як ділянка від Лабитнангі з'єднана з материковою залізницею через Воркуту. Лінію від Салехарду до Надиму планується добудувати, в тому числі новий міст через Об в Салехарді для з'єднання з материковою частиною російської залізниці через Лабитнангі
Мета проекту
На меті проекту три завдання: полегшити експорт нікелю Норильську; забезпечити роботою тисячі повоєнних в'язнів та військовополонених; з'єднати глибоководні морські порти Ігарка і Салехард з материковою російською залізничною мережею. Під час Другої світової війни радянська промисловість була перебазована до Західного Сибіру, при цьому збільшилась значимість річкових систем сточища Північного Льодовитого океану.
Історія
Праця ув'язнених використовувалась для побудови залізниць царської Росії, а пізніше у Радянському Союзі під час швидкої індустріалізації 1930-х років.
Будівництво залізниці Салехард-Ігарка почалося влітку 1949 року під керівництвом полковника Василя Барабанова. 501 Трудовий табір почав роботу на схід від Салехарда, в той час як 503 трудовий табір розташувався на захід від Ігарки. Планувалося будівництво одноколійної залізничної лінії з 28 станціями і 106 роз'їздами. Для перетину річища Обі завширшки 2,3 км та Єнісею — 1,6 км влітку були використані пороми, а взимку кригою прокладали через річки тимчасову залізничну колію.
Було підраховано, що до будівництва було залучено 80 000 — 120 000 робітників. Взимку будівництво було ускладнено вкрай низькими температурами, вічною мерзлотою і нестачею харчів. Влітку на заваді були заболочена місцевість, хвороби, комарі, мошки, гедзі тощо. З технічного боку проблемними були особливості будівництва у вічній мерзлоті, погана логістика, стислі терміни будівництва та гостра нестача електрики та техніки. В результаті вже збудовані залізничні колії повільно руйнувались. Брак матеріалів також вплинув на проект. Однометрові шматки рейок евакуйованих з охоплених війною районів мали бути доставлені і знову зварені, щоб сформувати 10-метрові рейки.
У міру розвитку проекту з'ясувалась його малорентабельність. У 1952 році чиновники дозволили знизити темп роботи над проектом. Будівництво було зупинено в 1953 році після смерті Сталіна. Всього 698 км залізниці було завершено, офіційна вартість робіт склала 260 мільйонів рублів, проте за пізнішими оцінками близько 42 млрд рублів (2,5 % від загального обсягу інвестицій СРСР на той час, або близько $ 10 млрд в доларах на 1950). Залізниця була швидко знищена великими температурними градієнтами і структурними невдачами, пов'язаними з реконструкцією. Принаймні 11 локомотивів і 60 000 тонн металу були закинуті, збудовані мости згнили або згоріли. З усім тим, телефонна мережа залізниці залишалася на службі до 1976 року.
Близько 350 км колій між Салехардом і Надимом залишилися в експлуатації з 1950 по 1980-і роки. Однак в 1990 році лінія була закрита, і перші 92 км залізниці з Салехарда були демонтовані.
Поточні операції та перспективи
На середину 2010-х в експлуатації є найзахідніша частина залізниці, що зв'язує Лабитнангі із залізницею на Воркуту, і, таким чином, з материковою залізницею. Міст через Об в Салехарді так і не було побудовано.
Ділянка між Пангоди і Новим Уренгоєм була відновлена у 1970-х роках з розвитком газових родовищ в регіоні, в тому числі відгалуження до . Лінія має з'єднання з материковою залізницею в .
Відомий як частина Північного широтного шляху, , нове будівництво ділянки залізниці між Салехардом і Надимом розпочалася 19 березня 2010 року в Салехарді Планується побудувати комбіновані автомобільно-залізничні мости через річки Об і Надим, таким чином залізниця буде з'єднана з материковою на обох кінцях.
Примітки
- http://rbth.co.uk/articles/2012/06/07/a_living_city_among_dead_roads_15830.html
- . Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Gulag Memorial
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 25 липня 2015.
- . Marchmont. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 25 липня 2015.
- (PDF). Ural Industrial – Ural Polar. Feb 2010. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2015.
- . cupp.ru. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
- . Corporation Ural Industrial - Ural Polar. 19 березня 2010. Архів оригіналу за 20 March 2013. Процитовано 5 березня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transpolyarna magistral abo Zaliznicya Salehard Igarka nedobudovana shirokokolijna zaliznicya 1524 mm v pivnichnomu Sibiru Zaliznicya bula proektom Radyanskoyi sistemi GULAG u 1947 1953 rokah Budivnictvo zaliznici bulo zaplanovano i zaprovadzheno u dvoh okremih proektah GULAGu sho mala pochinatisya vid richki Ob i sho mala pochinatisya vid richki Yenisej chastina grandioznogo proektu Josipa Stalina shodo ohoplennya zaliznichnoyu merezheyu pivnochi Sibiru shob dosyagti shidnih teritorij Radyanskogo SoyuzuTranspolyarna magistral Krayina Rosiya i SRSR VlasnikMinisterstvo vnutrishnih sprav SRSR Roztashuvannya shtab kvartiriAbez Igarka d Salehard i Pechora Data oficijnogo vidkrittya1949 Data oficijnogo zakrittya1953 Shirina koliyirosijska koliya Dovzhina abo vidstan1297 km Transpolyarna magistral u Vikishovishi Koordinati 65 51 pn sh 88 04 sh d 65 850 pn sh 88 067 sh d 65 850 88 067 prTranspolyarna magistral Legenda Pechorska zaliznicya z Kotlas 0 Pechorska zaliznicya km 2200 6 Pechorska zaliznicya km 2206 do Vorkuti 45 Usa 51 Yelecka 75 99 Respublika Komi YaNAO Polyarnij Ural 118 Sob 153 Harp Syevyerne Syayannya 181 Obska na Bovanenkovo 196 Labitnangi Mist cherez Ob 209 Salehard 359 Poluj 489 Yarudej 589 Nadim 699 Pangodi Nida 819 Novij Urengoj na Korotchayevo na Surgut Mist cherez 909 Urengoj 1059 Vodorazdelna Mist cherez Taz 1129 Sedelnikovo Kataran YaNAO Krasnoyarskij kraj Mist cherez Turuhan 1219 Yanov Stan Koster Mist cherez Yenisej 1339 Yenisejska 1459 Igarka Zaplanovanij marshrut vid Igarki do Salehardu mav buti 1297 km zavdovzhki Proekt buv pobudovanij v osnovnomu uv yaznenimi zokrema politichnimi v yaznyami pid chas budivnictva tisyachi osib zaginuli Perebudovana dilyanka zaliznici mizh Novim Urengoyem ta Nadimom ekspluatuyetsya takozh yak dilyanka vid Labitnangi z yednana z materikovoyu zalizniceyu cherez Vorkutu Liniyu vid Salehardu do Nadimu planuyetsya dobuduvati v tomu chisli novij mist cherez Ob v Salehardi dlya z yednannya z materikovoyu chastinoyu rosijskoyi zaliznici cherez LabitnangiMeta proektuNa meti proektu tri zavdannya polegshiti eksport nikelyu Norilsku zabezpechiti robotoyu tisyachi povoyennih v yazniv ta vijskovopolonenih z yednati glibokovodni morski porti Igarka i Salehard z materikovoyu rosijskoyu zaliznichnoyu merezheyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni radyanska promislovist bula perebazovana do Zahidnogo Sibiru pri comu zbilshilas znachimist richkovih sistem stochisha Pivnichnogo Lodovitogo okeanu IstoriyaPracya uv yaznenih vikoristovuvalas dlya pobudovi zaliznic carskoyi Rosiyi a piznishe u Radyanskomu Soyuzi pid chas shvidkoyi industrializaciyi 1930 h rokiv Budivnictvo zaliznici Salehard Igarka pochalosya vlitku 1949 roku pid kerivnictvom polkovnika Vasilya Barabanova 501 Trudovij tabir pochav robotu na shid vid Saleharda v toj chas yak 503 trudovij tabir roztashuvavsya na zahid vid Igarki Planuvalosya budivnictvo odnokolijnoyi zaliznichnoyi liniyi z 28 stanciyami i 106 roz yizdami Dlya peretinu richisha Obi zavshirshki 2 3 km ta Yeniseyu 1 6 km vlitku buli vikoristani poromi a vzimku krigoyu prokladali cherez richki timchasovu zaliznichnu koliyu Bulo pidrahovano sho do budivnictva bulo zalucheno 80 000 120 000 robitnikiv Vzimku budivnictvo bulo uskladneno vkraj nizkimi temperaturami vichnoyu merzlotoyu i nestacheyu harchiv Vlitku na zavadi buli zabolochena miscevist hvorobi komari moshki gedzi tosho Z tehnichnogo boku problemnimi buli osoblivosti budivnictva u vichnij merzloti pogana logistika stisli termini budivnictva ta gostra nestacha elektriki ta tehniki V rezultati vzhe zbudovani zaliznichni koliyi povilno rujnuvalis Brak materialiv takozh vplinuv na proekt Odnometrovi shmatki rejok evakujovanih z ohoplenih vijnoyu rajoniv mali buti dostavleni i znovu zvareni shob sformuvati 10 metrovi rejki U miru rozvitku proektu z yasuvalas jogo malorentabelnist U 1952 roci chinovniki dozvolili zniziti temp roboti nad proektom Budivnictvo bulo zupineno v 1953 roci pislya smerti Stalina Vsogo 698 km zaliznici bulo zaversheno oficijna vartist robit sklala 260 miljoniv rubliv prote za piznishimi ocinkami blizko 42 mlrd rubliv 2 5 vid zagalnogo obsyagu investicij SRSR na toj chas abo blizko 10 mlrd v dolarah na 1950 Zaliznicya bula shvidko znishena velikimi temperaturnimi gradiyentami i strukturnimi nevdachami pov yazanimi z rekonstrukciyeyu Prinajmni 11 lokomotiviv i 60 000 tonn metalu buli zakinuti zbudovani mosti zgnili abo zgorili Z usim tim telefonna merezha zaliznici zalishalasya na sluzhbi do 1976 roku Blizko 350 km kolij mizh Salehardom i Nadimom zalishilisya v ekspluataciyi z 1950 po 1980 i roki Odnak v 1990 roci liniya bula zakrita i pershi 92 km zaliznici z Saleharda buli demontovani Potochni operaciyi ta perspektiviNa seredinu 2010 h v ekspluataciyi ye najzahidnisha chastina zaliznici sho zv yazuye Labitnangi iz zalizniceyu na Vorkutu i takim chinom z materikovoyu zalizniceyu Mist cherez Ob v Salehardi tak i ne bulo pobudovano Dilyanka mizh Pangodi i Novim Urengoyem bula vidnovlena u 1970 h rokah z rozvitkom gazovih rodovish v regioni v tomu chisli vidgaluzhennya do Liniya maye z yednannya z materikovoyu zalizniceyu v Vidomij yak chastina Pivnichnogo shirotnogo shlyahu nove budivnictvo dilyanki zaliznici mizh Salehardom i Nadimom rozpochalasya 19 bereznya 2010 roku v Salehardi Planuyetsya pobuduvati kombinovani avtomobilno zaliznichni mosti cherez richki Ob i Nadim takim chinom zaliznicya bude z yednana z materikovoyu na oboh kincyah Primitkihttp rbth co uk articles 2012 06 07 a living city among dead roads 15830 html Arhiv originalu za 12 lipnya 2015 Procitovano 25 lipnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Gulag Memorial Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 25 lipnya 2015 Marchmont 10 bereznya 2010 Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2015 PDF Ural Industrial Ural Polar Feb 2010 Arhiv originalu PDF za 2 kvitnya 2015 Procitovano 5 bereznya 2015 cupp ru 10 bereznya 2010 Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 9 lipnya 2015 Corporation Ural Industrial Ural Polar 19 bereznya 2010 Arhiv originalu za 20 March 2013 Procitovano 5 bereznya 2015