Кормильча

Корми́льча — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Кормильча
Троїцька церква Троїцька церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Чемеровецька селищна громада
Основні дані
Засноване	1402
Населення	799
Площа	2,643 км²
Густота населення	302,31 осіб/км²
Поштовий індекс	31655
Телефонний код	+380 3859
Географічні дані
Географічні координати	48°51′08″ пн. ш. 26°23′47″ сх. д. / 48.85222° пн. ш. 26.39639° сх. д. / 48.85222; 26.39639Координати: 48°51′08″ пн. ш. 26°23′47″ сх. д. / 48.85222° пн. ш. 26.39639° сх. д. / 48.85222; 26.39639
Середня висота над рівнем моря	228 м
Місцева влада
Адреса ради	31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, буд. 40
Карта
Кормильча
Кормильча
Мапа
Кормильча у Вікісховищі

Географія

Подільське село Кормильча розкинулось на південному заході України, за 23 кілометри від Кам’янця-Подільського. Селом тече річка Жванчик. Біля села проходить автошлях регіонального значення Р48 Кам'янець-Подільський — Сатанів.

Клімат

Кормильча знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.

Історія

Національний банк репресованих

Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Король Польщі Владислав II Ягайло видав 9 серпня 1402 року привілей Юрієві зі Львова на посаду війта у Кам'янці та на поселення Кормильче. 26 березня 1410 року дав привілей подільському воєводі Грицькові Кердею на Кормильче та Ходиківці (тепер Зарічанка).

Король Сигізмунд І Старий у 1525 році надав село магістрату Кам'янця для забезпечення доходів, які мали використовуватись на утримання бурмістрів та райців.

Згадане в податковому описі 1565 р. серед містечок Подільського воєводства (с. 180).

1593 року Кормильче належало до Анни та Катерини (з роду Гринька Кередея) з Оринина.

Церква святої Трійці збудована в 1731 році. В 1886 році на місці святої Трійці збудована нова кам’яна одноверха хрещата церква, крита залізом, з дзвіницею над західним входом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення

Населення становить 799 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,62%
російська	1,38%

Відомі уродженці

Народились

• Карачківський Михайло Федорович (1899—1950) — український історик, священик, один з учнів Михайла Грушевського його київського періоду.
• Свято Василь Петрович — Народний депутат України, кандидат фізико-математичних наук.
• Польовий Віктор Павлович — український лікар та науковець у галузі хірургії.

Проживали, перебували

• Кердейович Грицько — руський (український) боярин з роду Кирдеєвичів, державний і військовий діяч Польського Королівства.

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

• Троїцька церква
• Будинок культури
• Старостат
• Колишня школа
• Ставок біля села

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
2. Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). . Warszawa. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
3. ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Kormilcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 404. (пол.)

Посилання

• Погода в селі Кормильча [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Сайт села Кормильче^{[недоступне посилання з червня 2019]}