Микола Бернуллі I (нім. Nikolaus I. Bernoulli; 21 жовтня 1687, Базель — 29 листопада 1759, Базель) — швейцарський математик і один з багатьох видатних математиків в сім'ї Бернуллі.
Микола I Бернуллі | |
---|---|
Народився | 21 жовтня 1687[2] або 10 (20) жовтня 1687[1] Базель, Швейцарія |
Помер | 29 листопада 1759[1][2] (72 роки) Базель, Швейцарія |
Поховання | d |
Країна | Швейцарія |
Місце проживання | Стара Швейцарська конфедерація |
Діяльність | математик, викладач університету, правник |
Галузь | теорія ймовірностей[3], математика[3], геометрія[3], логіка[3], право[3] і теорія диференціальних рівнянь[d][3] |
Alma mater | Базельський університет |
Вчителі | Якоб Бернуллі |
Знання мов | німецька[3], французька[3] і латина[3] |
Заклад | Падуанський університет і Базельський університет |
Членство | Лондонське королівське товариство і Прусська академія наук |
Magnum opus | санкт-петербурзький парадокс |
Посада | d і ректор[3] |
Рід | Сім'я Бернуллі |
Батько | d |
Мати | d |
Родичі | Якоб Бернуллі, Йоганн Бернуллі і d |
Нагороди | |
|
Він був сином Миколи Бернуллі — художника та старійшини Базеля. У 1704 році закінчив Базельський університет під керівництвом Якоба Бернуллі. П'ять років по тому (в 1709 році) отримав ступінь доктора філософії за роботу з теорії ймовірностей в юриспруденції. Його дисертація називалась Dissertatio Inauguralis Mathematico-Juridica de Usu Artis Conjectandi in Jure.
В 1716 р. він очолив кафедру в університеті Падуї (на якій колись працював Галілей), де він працював у сфері диференціальних рівнянь та геометрії. У 1722 році він повернувся до Швейцарії і дістав роботу викладача логіки в Базельському університеті.
Він був обраний членом Королівського товариства в Лондоні в березні 1714 року.
Його найбільш важливий внесок можна знайти в його листах, зокрема до П'єра Ремонда де Монмора. У цих листах, він ввів зокрема, Санкт-Петербурзький парадокс. Він також спілкувався з Лейбніцем і Леонардом Ейлером.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119166895 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Czech National Authority Database
- Робота доступна на online at Gallica [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.].
- Library and Archive Catalogue. Royal Society. Процитовано 13 грудня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Микола I Бернуллі в архіві MacTutor (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Bernulli I nim Nikolaus I Bernoulli 21 zhovtnya 1687 Bazel 29 listopada 1759 Bazel shvejcarskij matematik i odin z bagatoh vidatnih matematikiv v sim yi Bernulli Mikola I BernulliNarodivsya21 zhovtnya 1687 1687 10 21 2 abo 10 20 zhovtnya 1687 1 Bazel ShvejcariyaPomer29 listopada 1759 1759 11 29 1 2 72 roki Bazel ShvejcariyaPohovannyadKrayinaShvejcariyaMisce prozhivannyaStara Shvejcarska konfederaciyaDiyalnistmatematik vikladach universitetu pravnikGaluzteoriya jmovirnostej 3 matematika 3 geometriya 3 logika 3 pravo 3 i teoriya diferencialnih rivnyan d 3 Alma materBazelskij universitetVchiteliYakob BernulliZnannya movnimecka 3 francuzka 3 i latina 3 ZakladPaduanskij universitet i Bazelskij universitetChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo i Prusska akademiya naukMagnum opussankt peterburzkij paradoksPosadad i rektor 3 RidSim ya BernulliBatkodMatidRodichiYakob Bernulli Jogann Bernulli i dNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u Vikishovishi Vin buv sinom Mikoli Bernulli hudozhnika ta starijshini Bazelya U 1704 roci zakinchiv Bazelskij universitet pid kerivnictvom Yakoba Bernulli P yat rokiv po tomu v 1709 roci otrimav stupin doktora filosofiyi za robotu z teoriyi jmovirnostej v yurisprudenciyi Jogo disertaciya nazivalas Dissertatio Inauguralis Mathematico Juridica de Usu Artis Conjectandi in Jure V 1716 r vin ocholiv kafedru v universiteti Paduyi na yakij kolis pracyuvav Galilej de vin pracyuvav u sferi diferencialnih rivnyan ta geometriyi U 1722 roci vin povernuvsya do Shvejcariyi i distav robotu vikladacha logiki v Bazelskomu universiteti Vin buv obranij chlenom Korolivskogo tovaristva v Londoni v berezni 1714 roku Jogo najbilsh vazhlivij vnesok mozhna znajti v jogo listah zokrema do P yera Remonda de Monmora U cih listah vin vviv zokrema Sankt Peterburzkij paradoks Vin takozh spilkuvavsya z Lejbnicem i Leonardom Ejlerom PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119166895 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Robota dostupna na online at Gallica 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Library and Archive Catalogue Royal Society Procitovano 13 grudnya 2010 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PosilannyaDzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Mikola I Bernulli v arhivi MacTutor angl