Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болгарська комуністична партія БКП болг Българска комунистическа партия політична партія що керувала Народною Республіко

Болгарська комуністична партія

Болгарська комуністична партія

Болгарська комуністична партія (БКП, болг. Българска комунистическа партия) — політична партія, що керувала Народною Республікою Болгарія в 1946–1990 роках.

Болгарська комуністична партія

Българска комунистическа партия
Країна image Болгарія
Ген. секретар Дмитро Благоєв (перший)
Олександр Лілов (останнє)
Дата заснування 28 травня 1919
Дата розпуску 3 квітня 1990
Штаб-квартира Софія, Болгарія
Ідеологія комунізм і марксизм-ленінізм
Позиція крайній ліворуч
Молодіжна організація Болгарський комуністичний союз молоді, Спілка робітничої молоді, Димитровська комуністична спілка молоді і Димитровська піонерська організація «Вересень»
Союзники та блоки Отечествен фронт
Членство в міжнародних організаціях Комінтерн (1919 – 1943)
Комінформ (1948 – 1956)
Кількість членів (1989) 1 000 000
Офіційний колір (кольори)      Червоний
Гімн «Інтернаціонал»
Друкований орган «Трудова справа»

Заснована 1919 року як наступник БРСДП.

3 квітня 1990 року було прийняте рішення про перейменування на «Болгарська соціалістична партія». Існують також інші болгарські комуністичні партії, які, проте не є наступниками БКП.

Історія

У серпні 1891 на під керівництвом революціонера-марксиста Д. Влагоєва було створено (БСДП) і тим самим закладено основи БКП. У результаті гострої ідейної боротьби між представниками революційного ядра партії, очолюваного Д. Благоєвим та , і «общедельцями» — в 1903 році відбувся розкол БСДП на «тісних» соціалістів, або «тісняків» — Болгарська робітнича соціал-демократична партія (тісних соціалістів) БРСДП (т.с.), і «широких».

З початком Першої Світової війни «тісняки» стали на інтернаціоналістичні позиції. У 1919 БРСДП (т.с.) вийшла з 2-го Інтернаціоналу і взяла участь у створенні Комінтерну; з цього часу вона стала називатися Болгарською комуністичною партією (БКП).

У 1923 Партією було підготовлене Вересневе повстання.

16 квітня 1925 року, під час урочистостей у соборі Свята Неділя у Софії Воєнна організація Болгарської комуністичної партії організувала вибух, який призвів до загибелі великого числа віруючих.

В умовах диктатури 1927 року, з метою використання законних методів боротьби, створена Робітнича партія (РП) під загальним керівництвом БКП.

У 1920–1930-ті партія провела чистку своїх лав.

У 1938–1939 БКП і РП об'єдналися в єдину Болгарську робітничу партію (БРП) на чолі з Григорієм Димитровим і В. Коларовим.

Під час Другої Світової війни у 1942 році з ініціативи і під керівництвом БКП було створено Вітчизняний фронт (ВФ), що об'єднував усі антифашистські сили країни. Наступ Радянської Армії на Балканах викликав у Болгарії велике піднесення. Болгарський народ у вересні 1944 повстав проти монархо-фашистської диктатури і повалив її. У створеному уряді Вітчизняного фронту болгарські комуністи відігравали провідну роль. В країні встановився народно-демократичний лад, здійснено широкі демократичні перетворення; Болгарія стала на шлях соціалізму. Після 9 вересня 1944 партія стала називатись Болгарською робітничою партією (комуністів) — БРП(к).

У серпні 1948 відбулося об'єднання БРП(к) і БРСДП на основі ідейних принципів марксизму-ленінізму. V з'їзд БРП(к) у грудні 1948 перейменував партію на Болгарську комуністичну партію (БКП), прийняв 5-річний план розвитку народного господарства (1949—1953). Програма індустріалізації і електрифікації країни, кооперування й механізації сільського господарства, культурної революції. 2-гий п'ятирічний план (1953—1957), затверджений VI з'їздом партії в лютому—березні 1954. Квітневий пленум ЦК БКП (1956), схвалив рішення XX з'їзду КПРС. Болгарія серед європейських країн народної демократії досягла найбільших успіхів у кооперуванні с-г. (близько 92 % земель, станом на 1958), країна перетворена на індустріально-аграрну.

БКП брала активну участь в роботі , в Нараді представників комуністичних і робітничих партій в Москві (1957), в Нараді комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн Європи по обміну досвідом в розвитку сільського господарства (1960).

Організаційно було задекларовано побудову БКП на засадах демократичного централізму, як і ряду інших компартій. Вищий орган — з'їзд; між з'їздами — Центральний коміт (ЦК). Існували окружні, міські, общинні і первинні організації партії. БКП налічувала на 1958 рік в своїх лавах 484,3 тис. членів і кандидатів. Центральний друкований орган — газета «Работническо дело», теоретичний орган — часопис «Ново време».

Керівники партії

Болгарська соціалістична партія

Див. також

Література

  1. Сохань П. С. Болгарська комуністична партія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 517.
  2. Българската комунистическа партия в резолюции и решения на конгресите, конференциите и пленумите на ЦК. — Т. 1—4. — София, 1947—1955. (болг.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bolgarska komunistichna partiya BKP bolg Blgarska komunisticheska partiya politichna partiya sho keruvala Narodnoyu Respublikoyu Bolgariya v 1946 1990 rokah Bolgarska komunistichna partiya Blgarska komunisticheska partiyaKrayina BolgariyaGen sekretar Dmitro Blagoyev pershij Oleksandr Lilov ostannye Data zasnuvannya 28 travnya 1919Data rozpusku 3 kvitnya 1990Shtab kvartira Sofiya BolgariyaIdeologiya komunizm i marksizm leninizmPoziciya krajnij livoruchMolodizhna organizaciya Bolgarskij komunistichnij soyuz molodi Spilka robitnichoyi molodi Dimitrovska komunistichna spilka molodi i Dimitrovska pionerska organizaciya Veresen Soyuzniki ta bloki Otechestven frontChlenstvo v mizhnarodnih organizaciyah Komintern 1919 1943 Kominform 1948 1956 Kilkist chleniv 1989 1 000 000Oficijnij kolir kolori ChervonijGimn Internacional Drukovanij organ Trudova sprava Zasnovana 1919 roku yak nastupnik BRSDP 3 kvitnya 1990 roku bulo prijnyate rishennya pro perejmenuvannya na Bolgarska socialistichna partiya Isnuyut takozh inshi bolgarski komunistichni partiyi yaki prote ne ye nastupnikami BKP IstoriyaU serpni 1891 na pid kerivnictvom revolyucionera marksista D Vlagoyeva bulo stvoreno BSDP i tim samim zakladeno osnovi BKP U rezultati gostroyi idejnoyi borotbi mizh predstavnikami revolyucijnogo yadra partiyi ocholyuvanogo D Blagoyevim ta i obshedelcyami v 1903 roci vidbuvsya rozkol BSDP na tisnih socialistiv abo tisnyakiv Bolgarska robitnicha social demokratichna partiya tisnih socialistiv BRSDP t s i shirokih Z pochatkom Pershoyi Svitovoyi vijni tisnyaki stali na internacionalistichni poziciyi U 1919 BRSDP t s vijshla z 2 go Internacionalu i vzyala uchast u stvorenni Kominternu z cogo chasu vona stala nazivatisya Bolgarskoyu komunistichnoyu partiyeyu BKP U 1923 Partiyeyu bulo pidgotovlene Veresneve povstannya 16 kvitnya 1925 roku pid chas urochistostej u sobori Svyata Nedilya u Sofiyi Voyenna organizaciya Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi organizuvala vibuh yakij prizviv do zagibeli velikogo chisla viruyuchih V umovah diktaturi 1927 roku z metoyu vikoristannya zakonnih metodiv borotbi stvorena Robitnicha partiya RP pid zagalnim kerivnictvom BKP U 1920 1930 ti partiya provela chistku svoyih lav U 1938 1939 BKP i RP ob yednalisya v yedinu Bolgarsku robitnichu partiyu BRP na choli z Grigoriyem Dimitrovim i V Kolarovim Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni u 1942 roci z iniciativi i pid kerivnictvom BKP bulo stvoreno Vitchiznyanij front VF sho ob yednuvav usi antifashistski sili krayini Nastup Radyanskoyi Armiyi na Balkanah viklikav u Bolgariyi velike pidnesennya Bolgarskij narod u veresni 1944 povstav proti monarho fashistskoyi diktaturi i povaliv yiyi U stvorenomu uryadi Vitchiznyanogo frontu bolgarski komunisti vidigravali providnu rol V krayini vstanovivsya narodno demokratichnij lad zdijsneno shiroki demokratichni peretvorennya Bolgariya stala na shlyah socializmu Pislya 9 veresnya 1944 partiya stala nazivatis Bolgarskoyu robitnichoyu partiyeyu komunistiv BRP k U serpni 1948 vidbulosya ob yednannya BRP k i BRSDP na osnovi idejnih principiv marksizmu leninizmu V z yizd BRP k u grudni 1948 perejmenuvav partiyu na Bolgarsku komunistichnu partiyu BKP prijnyav 5 richnij plan rozvitku narodnogo gospodarstva 1949 1953 Programa industrializaciyi i elektrifikaciyi krayini kooperuvannya j mehanizaciyi silskogo gospodarstva kulturnoyi revolyuciyi 2 gij p yatirichnij plan 1953 1957 zatverdzhenij VI z yizdom partiyi v lyutomu berezni 1954 Kvitnevij plenum CK BKP 1956 shvaliv rishennya XX z yizdu KPRS Bolgariya sered yevropejskih krayin narodnoyi demokratiyi dosyagla najbilshih uspihiv u kooperuvanni s g blizko 92 zemel stanom na 1958 krayina peretvorena na industrialno agrarnu BKP brala aktivnu uchast v roboti v Naradi predstavnikiv komunistichnih i robitnichih partij v Moskvi 1957 v Naradi komunistichnih i robitnichih partij socialistichnih krayin Yevropi po obminu dosvidom v rozvitku silskogo gospodarstva 1960 Organizacijno bulo zadeklarovano pobudovu BKP na zasadah demokratichnogo centralizmu yak i ryadu inshih kompartij Vishij organ z yizd mizh z yizdami Centralnij komit CK Isnuvali okruzhni miski obshinni i pervinni organizaciyi partiyi BKP nalichuvala na 1958 rik v svoyih lavah 484 3 tis chleniv i kandidativ Centralnij drukovanij organ gazeta Rabotnichesko delo teoretichnij organ chasopis Novo vreme Kerivniki partiyido travnya 1919 traven 1919 gruden 1922 Vasil Kolarov gruden 1922 gruden 1948 serpen 1949 Georgij Dimitrov sichen 1950 berezen 1954 berezen 1954 listopad 1989 Todor Zhivkov listopad 1989 lyutij 1990 Bolgarska socialistichna partiya lyutij 1990 gruden 1991 Oleksandr Lilov gruden 1991 1996 2001 Georgij Parvanov 2001 Stanishev SergijDiv takozhIstoriya BolgariyiLiteraturaSohan P S Bolgarska komunistichna partiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s S 517 Blgarskata komunisticheska partiya v rezolyucii i resheniya na kongresite konferenciite i plenumite na CK T 1 4 Sofiya 1947 1955 bolg Posilannya bolg bulg http www dnevnik bg bulgaria 2007 11 01 393669 sudeben arhiv razkriva falitite na komunizma 31 sichnya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ