Олександр Василів Лілов (болг. Александър Василев Лилов; 31 серпня 1933, Граничак — 20 липня 2013, Софія) — болгарський філософ і політичний діяч.
Олександр Лілов | |
---|---|
болг. Александър Лилов | |
Народився | 31 серпня 1933 Граничак, Третє Болгарське царство |
Помер | 20 липня 2013 (79 років) Софія, Болгарія ·злоякісна пухлина |
Країна | Болгарія |
Діяльність | філософ, політик |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Знання мов | болгарська і російська |
Членство | Болгарська академія наук |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Партія | Болгарська комуністична партія і БСП |
|
Біографія
Закінчив Софійський університет (1962) за спеціальністю «болгарська філологія» та аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС (1969), отримавши ступінь кандидата наук. З 1975 року був науковим співробітником Інституту мистецтвознавства Болгарської Академії наук, де 1981 року отримав ступінь доктора філософських наук.
Політичну кар'єру Олександр Лілов почав у Димитрівському комуністичному молодіжному союзі у Видині. 1963 року він був обраний до Центрального комітету ДКМС. З 1969 року працював у центральному апараті Болгарської комуністичної партії. Був депутатом 4-го, 6-го, 7-го, 8-го і 9-го скликань Народного зібрання Болгарії від БКП, депутатом 7-го Великого народного зібрання і депутатом 36-го, 37-го та 38-го скликань Народного зібрання Болгарії від БСП. Серед депутатів Народного зібрання Лілов мав найбільший стаж (з 1962 р. до 2001 р). З 13 липня 1972 року до 28 вересня 1983 року Лілов був секретарем ЦК БКП, а з 3 липня 1974 року до 28 вересня 1983 року членом Політбюро. З 1976 до 1983 р. він був членом Державної ради НРБ. Олександр Лілов був близьким до Людмили Живкової, дочки керівника Болгарії Тодора Живкова, яка брала активну участь у політичній діяльності, був популярним у ліберальних колах партії. 1983 року його звільнили з керівних постів партії з різкою критикою Тодора Живкова за віддаленість від реальності і відсутність інтересу до економічних питань.
Був призначений директором Інституту сучасної соціальної теорії.
Під час відставки Тодора Живкова 10 листопада 1989 року Лілов перебував у Великій Британії. 8 грудня того ж року він був включений до нового керівництва БКП. За його ініціативою БКП засуджувала Відроджувальний процес. За ініціативою Лілова БКП у лютому 1990 року перетворили на Болгарську соціалістичну партію. У 1991—1992 рр. він був головою Національної ради БСП. З 1993 року він був керівником Центру стратегічних досліджень БСП. Лілов був ідеологом демократичного соціалізму і набув ідеологічного конфлікту зі соціал-демократичним крилом партії.
З 1985 року Олександр Лілов був членом-кореспондентом Болгарської академії наук. Працював над роботами з філософії мистецтва, проблем ідеологічної роботи комуністичної партії, ідеологічної боротьби двох світових систем, міжнародних відносин.
Монографії (болг. мовою)
- «Критика на съвременни буржоазни теории за природата на изкуството» (1971 г.)
- «Към природата на художественото творчество» (1979 г.)
- «Въображение и творчество» (1986 г.)
- Сборник «Европа — диалог и сътрудничество» (1988 г.)
- «Философско-теоретически проблеми на ядрената война» (1989 г.)
- Сборник «Европа — да бъде или да не бъде» (1985 г.)
- «Дилогът на цивилизациите. Световният и българският преход»(2004 г.)
- «Информационната епоха. Съчинение в три тома. Том първи: Цивилизациите»(2006 г.)
- «Информационната епоха. Съчинение в три тома. Том втори: Световният и българският преход»(2006 г.)
Посилання
- Олександр Lilov в Національному Каталозі наукових бібліотек Болгарії — Nalis [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Статті
- «Чи є це майбутнє соціалізму?» [ 6 травня 2018 у Wayback Machine.], газета «Дума», т. 167, 22 липня 2013 р
- Про нього
- Микола Малинов, «Уроки Lilov», газета «Дума», шт. 246, 23 жовтня 2013 р
Іван Ангелов, «Воля Олександра Лілова», газета «Дума», випуск №. 120 29 травня 2014 р
Примітки
- . Novinite.com. Sofia News Agency. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 9 лютого 2014.
- . Протоколи на Политбюро и на Цк на БКП (1944-1989). Archives.bg. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014. (Bulgarian)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Vasiliv Lilov bolg Aleksandr Vasilev Lilov 31 serpnya 1933 Granichak 20 lipnya 2013 Sofiya bolgarskij filosof i politichnij diyach Oleksandr Lilovbolg Aleksandr LilovNarodivsya31 serpnya 1933 1933 08 31 Granichak Tretye Bolgarske carstvoPomer20 lipnya 2013 2013 07 20 79 rokiv Sofiya Bolgariya zloyakisna puhlinaKrayina BolgariyaDiyalnistfilosof politikAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoZnannya movbolgarska i rosijskaChlenstvoBolgarska akademiya naukPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d i deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d PartiyaBolgarska komunistichna partiya i BSP Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZakinchiv Sofijskij universitet 1962 za specialnistyu bolgarska filologiya ta aspiranturu Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS 1969 otrimavshi stupin kandidata nauk Z 1975 roku buv naukovim spivrobitnikom Institutu mistectvoznavstva Bolgarskoyi Akademiyi nauk de 1981 roku otrimav stupin doktora filosofskih nauk Politichnu kar yeru Oleksandr Lilov pochav u Dimitrivskomu komunistichnomu molodizhnomu soyuzi u Vidini 1963 roku vin buv obranij do Centralnogo komitetu DKMS Z 1969 roku pracyuvav u centralnomu aparati Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi Buv deputatom 4 go 6 go 7 go 8 go i 9 go sklikan Narodnogo zibrannya Bolgariyi vid BKP deputatom 7 go Velikogo narodnogo zibrannya i deputatom 36 go 37 go ta 38 go sklikan Narodnogo zibrannya Bolgariyi vid BSP Sered deputativ Narodnogo zibrannya Lilov mav najbilshij stazh z 1962 r do 2001 r Z 13 lipnya 1972 roku do 28 veresnya 1983 roku Lilov buv sekretarem CK BKP a z 3 lipnya 1974 roku do 28 veresnya 1983 roku chlenom Politbyuro Z 1976 do 1983 r vin buv chlenom Derzhavnoyi radi NRB Oleksandr Lilov buv blizkim do Lyudmili Zhivkovoyi dochki kerivnika Bolgariyi Todora Zhivkova yaka brala aktivnu uchast u politichnij diyalnosti buv populyarnim u liberalnih kolah partiyi 1983 roku jogo zvilnili z kerivnih postiv partiyi z rizkoyu kritikoyu Todora Zhivkova za viddalenist vid realnosti i vidsutnist interesu do ekonomichnih pitan Buv priznachenij direktorom Institutu suchasnoyi socialnoyi teoriyi Pid chas vidstavki Todora Zhivkova 10 listopada 1989 roku Lilov perebuvav u Velikij Britaniyi 8 grudnya togo zh roku vin buv vklyuchenij do novogo kerivnictva BKP Za jogo iniciativoyu BKP zasudzhuvala Vidrodzhuvalnij proces Za iniciativoyu Lilova BKP u lyutomu 1990 roku peretvorili na Bolgarsku socialistichnu partiyu U 1991 1992 rr vin buv golovoyu Nacionalnoyi radi BSP Z 1993 roku vin buv kerivnikom Centru strategichnih doslidzhen BSP Lilov buv ideologom demokratichnogo socializmu i nabuv ideologichnogo konfliktu zi social demokratichnim krilom partiyi Z 1985 roku Oleksandr Lilov buv chlenom korespondentom Bolgarskoyi akademiyi nauk Pracyuvav nad robotami z filosofiyi mistectva problem ideologichnoyi roboti komunistichnoyi partiyi ideologichnoyi borotbi dvoh svitovih sistem mizhnarodnih vidnosin Monografiyi bolg movoyu Kritika na svremenni burzhoazni teorii za prirodata na izkustvoto 1971 g Km prirodata na hudozhestvenoto tvorchestvo 1979 g Vobrazhenie i tvorchestvo 1986 g Sbornik Evropa dialog i strudnichestvo 1988 g Filosofsko teoreticheski problemi na yadrenata vojna 1989 g Sbornik Evropa da bde ili da ne bde 1985 g Dilogt na civilizaciite Svetovniyat i blgarskiyat prehod 2004 g Informacionnata epoha Schinenie v tri toma Tom prvi Civilizaciite 2006 g Informacionnata epoha Schinenie v tri toma Tom vtori Svetovniyat i blgarskiyat prehod 2006 g PosilannyaOleksandr Lilov v Nacionalnomu Katalozi naukovih bibliotek Bolgariyi Nalis 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Statti Chi ye ce majbutnye socializmu 6 travnya 2018 u Wayback Machine gazeta Duma t 167 22 lipnya 2013 r Pro nogo Mikola Malinov Uroki Lilov gazeta Duma sht 246 23 zhovtnya 2013 r Ivan Angelov Volya Oleksandra Lilova gazeta Duma vipusk 120 29 travnya 2014 rPrimitki Novinite com Sofia News Agency Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2014 Protokoli na Politbyuro i na Ck na BKP 1944 1989 Archives bg Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 9 lyutogo 2014 Bulgarian Div takozhBolgarska socialistichna partiya