Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людмила Тодорова Живкова 26 липня 1942 с Говедарці Болгарське царство 21 липня 1981 Софія Народна республіка Болгарія бо

Людмила Тодорова Живкова

Людмила Тодорова Живкова

Людмила Тодорова Живкова (26 липня 1942, с. Говедарці, Болгарське царство— 21 липня 1981, Софія, Народна республіка Болгарія) — болгарська державна, громадська та культурна діячка часів НРБ, донька багаторічного комуністичного лідера Тодора Живкова. Член Політбюро Болгарської комуністичної партії (1979—1981 рр.), Голова Комітету з питань культури і мистецтва (1975—1981 рр.).

Людмила Тодорова Живкова
болг. Людмила Тодорова Живкова
image
Людмила Тодорова Живкова
Людмила Живкова у 1978 р.
 
Народження: 26 липня 1942(1942-07-26)
Говедарці, Болгарське царство
Смерть: 21 липня 1981(1981-07-21) (38 років)
Софія, image Народна Республіка Болгарія
Причина смерті: пухлина головного мозку[1]
Поховання: d
Національність: болгарка
Країна: Болгарія[2]
Освіта: Софійський університет
Ступінь: кандидат історичних наук
Партія: БКП
Батько: Тодор Живков
Мати: Мара Малєєва
Шлюб: d і d
Діти: d і d
 
Наукова діяльність
Наукова сфера: історія, мистецтвознавство
Автограф: image
Нагороди: Заслужений діяч мистецтв НРБ (1977 р.)

image Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Живкова.

Біографія

Походження та освіта

Народилася в сім'ї болгарського революціонера Тодора Живкова і Мари Малєєвої в селі Говедарці громади Самоков. У 1965 році закінчила історичний факультет Софійського університету ім. Климента Охридського. Працювала старшим науковим співробітником в Інституті балканістіки Болгарської Академії наук. У 1967 році вступила до лав БКП. Спеціалізувалася в області історії мистецтв в Московському державному університеті (1970) і в Оксфорді. Нею написано низку монографій, досліджень і статей, виданих в Болгарії і за кордоном, присвячені історії культури і мистецтва. 1971 р. захистила кандидатську дисертацію на тему "Англо-турецькі відносини у 1933 – 1939 рр."

Політична кар'єра та культурна діяльність

У 1971 році була призначена заступником голови Комітету дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами (1971-1972 рр.), заступником голови Комітету з питань культури і мистецтв (1972 - 1973 рр.). З 1975 року і до життя - голова Комітету з питань культури і мистецтва в ранзі міністра, депутат Народних зборів НРБ. 1975 р. очолила Раду творчих спілок. 1976 р. увійшла до складу ЦК БКП, з 1979 р. - у складі Політбюро ЦК болгарської компартії. Особиста позиція Л. Живкової сприяла відкриттю культурної сфери Болгарії для несоціалістичного світу. Була реалізована ідея створення галереї іноземного мистецтва в Софії, проведено низку міжнародних виставок і заходів. На її особисте запрошення Болгарію відвідували відомі іноземні письменники, композитори та художники. За її ініціативою організовано святкування "1300 років Болгарії", будівництво Національного палацу культури (НДК) в Софії (у 1981 - 1990 рр. носив її ім'я), відкриття тисяч культурних центрів, бібліотек, музеїв і галерей по всій країні. Під її патронатом відбувалися археологічні експедиції. Завдяки її особистому втручанню було врятовано від знесення Царський палац у Софії, на місці якого планувалося звести адміністративну споруду. За її ініціативи, 1979 рік ООН оголосило Роком Дитини. У період з 15 по 25 серпня 1979 р. у Софії під егідою ООН та ЮНЕСКО пройшла Перша Міжнародна дитяча асамблея "Прапор Миру". Кульмінацією заходів стало відкриття комплексу "Дзвони"


image
Монумент "Дзвони" біля сіл Бистриця і Панчарево

Захоплення східною філософією та езотерикою

Після того, як Л. Живкова потрапила в автомобільну аварію, почав зростати її інтерес до східної культури, релігійної містики, езотерики та окультизму. Цікавилася "Агні-Йогою", неодноразово відвідувала провидицю Вангу. 1975 р. в Індії зустрілася із засновником філософського соціального вчення Агні-Йоги Святославом Реріхом, погляди якого в СРСР цензурувалися. За три роки Л. Живкова здійснила "ексцентричний жест", проголосивши 1978 рік - "Роком Реріха в Болгарії". Популяризація подібних ідей викликала роздратування у Москві, проте радянське посольство отримало запевнення, що заходи "реріхівського року" не суперечитимуть принципам марксизму-ленінізму. Проголошувалася реалізація державної культурної програми "Десятиріччя видатних людей", першим серед яких мав стати Рік Реріха, наступний, 1979 рік, було присвячено Леонардо да Вінчі, 1980 р. - Володимиру Леніну. Навесні 1978 р. С. Реріх відвідав Болгарію. Йому було присвоєне звання Почесного доктора Великотирновського університету, обрано Почесним членом Болгарської академії наук, нагороджено орденом Кирила і Мефодія І ступеня. 1981 р. Л. Живоква відвідала Ауровіль. Роком раніше вона увійшла до складу міжнародної консультативної ради з 5 осіб при уряді Індії у справах Ауровіля. "Світанковому місту" було передано болгарську літературу, ікони та 1300 троянд. Ексцентричні захоплення "комуністичної принцеси" викликали роздратування у середовищі болгарської еліти, наприкінці життя деякі її починання критикувалися, а після її смерті поступово почали згортатися.

Особисте життя

image
Єлена Чаушеску та Людмила Живкова (праворуч)

Від першого шлюбу з Любомиром Стойчевим мала доньку Євгенію (Жені). Перші роки після падіння комуністичного режиму в Болгарії Жені Живкова працювала в індустрії моди. У 2001 - 2009 рр. була депутатом болгарських Народних Зборів від коаліції "За Болгарію", входила до складу болгарської делегації в ПАРЄ. Від другого шлюбу з Іваном Славковим народився син Тодор.

Смерть

Померла за декілька днів до 39-ти річчя. Висувалися версії політичного вбивства, самогубства внаслідок депресії (в останні місяці свого життя Живкова страждала від серйозної втрати ваги). Офіційною причиною смерті названо крововилив в мозок.

Вшанування пам`яті

Після смерті у 1981 р. на її честь були названі бульвар та Національний палац культури у Софії. 1990 р. ці об`єкти були перейменовані.

Бібліографія

  • Англо-турските отношения 1933 – 1939 (1971)
  • Казанлъшката гробница (1974 г., книга перекладаена російською та англійською мовами)
  • Социалистическая культура и современные общественные процессы (1977 г.)
  • (1980)
  • За усъвършенствуване на човека и обществото (1980 г.; статті, промови і доповіді)
  • С априлско вдъхновение в борбата за мир и социализъм, за единство, творчество и красота (1982 г.; доповіді, промов і статті у трьох томах)
  • Интелектуалните възможности и творческите сили на личността (1985 г.; доповіді, статті, промови, заяви)

Примітки

  1. https://www.thevintagenews.com/2016/08/13/think-fire-said-lyudmila-zhivkova-one-bulgarias-powerful-political-figures/2/
  2. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125

Джерела

  • Людмила Живкова — Белая Птица болгарской культуры (Юлия Владова) [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Красная принцесса — ЛЮДМИЛА ЖИВКОВА[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Валентин Сидоров. Людмила и Вангелия [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Культурная миссия Людмилы Живковой [ 27 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  • Книги Людмилы Живковой [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Людмила Живкова. 70-летие [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudmila Todorova Zhivkova 26 lipnya 1942 s Govedarci Bolgarske carstvo 21 lipnya 1981 Sofiya Narodna respublika Bolgariya bolgarska derzhavna gromadska ta kulturna diyachka chasiv NRB donka bagatorichnogo komunistichnogo lidera Todora Zhivkova Chlen Politbyuro Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi 1979 1981 rr Golova Komitetu z pitan kulturi i mistectva 1975 1981 rr Lyudmila Todorova Zhivkova bolg Lyudmila Todorova ZhivkovaLyudmila Todorova ZhivkovaLyudmila Zhivkova u 1978 r Narodzhennya 26 lipnya 1942 1942 07 26 Govedarci Bolgarske carstvoSmert 21 lipnya 1981 1981 07 21 38 rokiv Sofiya Narodna Respublika BolgariyaPrichina smerti puhlina golovnogo mozku 1 Pohovannya dNacionalnist bolgarkaKrayina Bolgariya 2 Osvita Sofijskij universitetStupin kandidat istorichnih naukPartiya BKPBatko Todor ZhivkovMati Mara MalyeyevaShlyub d i dDiti d i d Naukova diyalnistNaukova sfera istoriya mistectvoznavstvoAvtograf Nagorodi Zasluzhenij diyach mistectv NRB 1977 r Mediafajli b u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhivkova BiografiyaPohodzhennya ta osvita Narodilasya v sim yi bolgarskogo revolyucionera Todora Zhivkova i Mari Malyeyevoyi v seli Govedarci gromadi Samokov U 1965 roci zakinchila istorichnij fakultet Sofijskogo universitetu im Klimenta Ohridskogo Pracyuvala starshim naukovim spivrobitnikom v Instituti balkanistiki Bolgarskoyi Akademiyi nauk U 1967 roci vstupila do lav BKP Specializuvalasya v oblasti istoriyi mistectv v Moskovskomu derzhavnomu universiteti 1970 i v Oksfordi Neyu napisano nizku monografij doslidzhen i statej vidanih v Bolgariyi i za kordonom prisvyacheni istoriyi kulturi i mistectva 1971 r zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Anglo turecki vidnosini u 1933 1939 rr Politichna kar yera ta kulturna diyalnist U 1971 roci bula priznachena zastupnikom golovi Komitetu druzhbi i kulturnih zv yazkiv iz zarubizhnimi krayinami 1971 1972 rr zastupnikom golovi Komitetu z pitan kulturi i mistectv 1972 1973 rr Z 1975 roku i do zhittya golova Komitetu z pitan kulturi i mistectva v ranzi ministra deputat Narodnih zboriv NRB 1975 r ocholila Radu tvorchih spilok 1976 r uvijshla do skladu CK BKP z 1979 r u skladi Politbyuro CK bolgarskoyi kompartiyi Osobista poziciya L Zhivkovoyi spriyala vidkrittyu kulturnoyi sferi Bolgariyi dlya nesocialistichnogo svitu Bula realizovana ideya stvorennya galereyi inozemnogo mistectva v Sofiyi provedeno nizku mizhnarodnih vistavok i zahodiv Na yiyi osobiste zaproshennya Bolgariyu vidviduvali vidomi inozemni pismenniki kompozitori ta hudozhniki Za yiyi iniciativoyu organizovano svyatkuvannya 1300 rokiv Bolgariyi budivnictvo Nacionalnogo palacu kulturi NDK v Sofiyi u 1981 1990 rr nosiv yiyi im ya vidkrittya tisyach kulturnih centriv bibliotek muzeyiv i galerej po vsij krayini Pid yiyi patronatom vidbuvalisya arheologichni ekspediciyi Zavdyaki yiyi osobistomu vtruchannyu bulo vryatovano vid znesennya Carskij palac u Sofiyi na misci yakogo planuvalosya zvesti administrativnu sporudu Za yiyi iniciativi 1979 rik OON ogolosilo Rokom Ditini U period z 15 po 25 serpnya 1979 r u Sofiyi pid egidoyu OON ta YuNESKO projshla Persha Mizhnarodna dityacha asambleya Prapor Miru Kulminaciyeyu zahodiv stalo vidkrittya kompleksu Dzvoni Monument Dzvoni bilya sil Bistricya i PancharevoZahoplennya shidnoyu filosofiyeyu ta ezoterikoyu Pislya togo yak L Zhivkova potrapila v avtomobilnu avariyu pochav zrostati yiyi interes do shidnoyi kulturi religijnoyi mistiki ezoteriki ta okultizmu Cikavilasya Agni Jogoyu neodnorazovo vidviduvala providicyu Vangu 1975 r v Indiyi zustrilasya iz zasnovnikom filosofskogo socialnogo vchennya Agni Jogi Svyatoslavom Rerihom poglyadi yakogo v SRSR cenzuruvalisya Za tri roki L Zhivkova zdijsnila ekscentrichnij zhest progolosivshi 1978 rik Rokom Reriha v Bolgariyi Populyarizaciya podibnih idej viklikala rozdratuvannya u Moskvi prote radyanske posolstvo otrimalo zapevnennya sho zahodi rerihivskogo roku ne superechitimut principam marksizmu leninizmu Progoloshuvalasya realizaciya derzhavnoyi kulturnoyi programi Desyatirichchya vidatnih lyudej pershim sered yakih mav stati Rik Reriha nastupnij 1979 rik bulo prisvyacheno Leonardo da Vinchi 1980 r Volodimiru Leninu Navesni 1978 r S Rerih vidvidav Bolgariyu Jomu bulo prisvoyene zvannya Pochesnogo doktora Velikotirnovskogo universitetu obrano Pochesnim chlenom Bolgarskoyi akademiyi nauk nagorodzheno ordenom Kirila i Mefodiya I stupenya 1981 r L Zhivokva vidvidala Aurovil Rokom ranishe vona uvijshla do skladu mizhnarodnoyi konsultativnoyi radi z 5 osib pri uryadi Indiyi u spravah Aurovilya Svitankovomu mistu bulo peredano bolgarsku literaturu ikoni ta 1300 troyand Ekscentrichni zahoplennya komunistichnoyi princesi viklikali rozdratuvannya u seredovishi bolgarskoyi eliti naprikinci zhittya deyaki yiyi pochinannya kritikuvalisya a pislya yiyi smerti postupovo pochali zgortatisya Osobiste zhittyaYelena Chaushesku ta Lyudmila Zhivkova pravoruch Vid pershogo shlyubu z Lyubomirom Stojchevim mala donku Yevgeniyu Zheni Pershi roki pislya padinnya komunistichnogo rezhimu v Bolgariyi Zheni Zhivkova pracyuvala v industriyi modi U 2001 2009 rr bula deputatom bolgarskih Narodnih Zboriv vid koaliciyi Za Bolgariyu vhodila do skladu bolgarskoyi delegaciyi v PARYe Vid drugogo shlyubu z Ivanom Slavkovim narodivsya sin Todor SmertPomerla za dekilka dniv do 39 ti richchya Visuvalisya versiyi politichnogo vbivstva samogubstva vnaslidok depresiyi v ostanni misyaci svogo zhittya Zhivkova strazhdala vid serjoznoyi vtrati vagi Oficijnoyu prichinoyu smerti nazvano krovoviliv v mozok Vshanuvannya pam yatiPislya smerti u 1981 r na yiyi chest buli nazvani bulvar ta Nacionalnij palac kulturi u Sofiyi 1990 r ci ob yekti buli perejmenovani BibliografiyaAnglo turskite otnosheniya 1933 1939 1971 Kazanlshkata grobnica 1974 g kniga perekladaena rosijskoyu ta anglijskoyu movami Socialisticheskaya kultura i sovremennye obshestvennye processy 1977 g 1980 Za usvrshenstvuvane na choveka i obshestvoto 1980 g statti promovi i dopovidi S aprilsko vdhnovenie v borbata za mir i socializm za edinstvo tvorchestvo i krasota 1982 g dopovidi promov i statti u troh tomah Intelektualnite vzmozhnosti i tvorcheskite sili na lichnostta 1985 g dopovidi statti promovi zayavi Primitkihttps www thevintagenews com 2016 08 13 think fire said lyudmila zhivkova one bulgarias powerful political figures 2 LIBRIS 2012 d Track Q1798125DzherelaLyudmila Zhivkova Belaya Ptica bolgarskoj kultury Yuliya Vladova 28 veresnya 2020 u Wayback Machine Krasnaya princessa LYuDMILA ZhIVKOVA nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Valentin Sidorov Lyudmila i Vangeliya 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Kulturnaya missiya Lyudmily Zhivkovoj 27 listopada 2013 u Wayback Machine Knigi Lyudmily Zhivkovoj 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Lyudmila Zhivkova 70 letie 9 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ