Васи́л Петро́в Кола́ров (28 липня 1877, Шумен — 23 січня 1950, Софія) — болгарський політик-сталініст. Один із організаторів проросійського перевороту, в результаті якого ліквідований конституційний монархічний устрій Болгарії. Очільник комуністичної хунти - так званого Тимчасового президентства республіки (15 вересня 1946 — 7 листопада 1947). Присвоїв функції глави держави - до ухвалення нової конституції комуністичної Болгарії (1947).
Васил Коларов Васил Петров Коларов | |||
| |||
---|---|---|---|
2 липня 1949 — 23 січня 1950 року | |||
Попередник: | Георгій Димитров | ||
Наступник: | Вилко Червенков | ||
Народження: | 28 липня 1877 Шумен, Османська імперія | ||
Смерть: | 23 січня 1950 (72 роки) Софія, Болгарія | ||
Поховання: | d і d | ||
Країна: | Болгарія | ||
Освіта: | Женевський університет і Університет Поля Сезанна | ||
Партія: | Болгарська комуністична партія | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Керівник Болгарської комуністичної партії та Комінтерну, голова Ради міністрів у 1949–1950 роках. Також займав посаду голови Народних зборів у XXVI Звичайних (1945–1946) та у VI Великих Народних зборах (1946–1947).
У Болгарії насаджувався культ Коларова у сталінському дусі, так що місто Шумен певний час носило його ім'я.
Біографія
Закінчив гімназію у Варні, був учителем у Нікополі, де й був завербований до лівацького руху БРСДП. Виїжджає на навчання до Франції, де здобуває юриличну освіту. Працює адовкатом у рідному Шумені. На початку 1910-тих мобілізований до болгарської царської армії, брав участь у Балканських війнах.
Після розгрому Болгарії 1919 обраний секретарем ЦК БКП, очолив болгарську делегацію на II й III конгресах Комінтерну 1921 і 1922 років відповідно. 1922 став генеральним секретарем Комінтерну (до 1924). Тікає з Болгарії до сталінської Росії, де займав різні наукові й політичні посади. Під час Другої світової війни МГБ СССР взяло його в активну агентурну розробку для переправки в Болгарію. Відразу після початку сталінської окупції - в Софії. Йому дали керувати просталінською болгарською делегацією на Паризькій мирній конференції 1946 року.
Після заколоту і ліквідації монархії в Болгарії очолив групу змовників - став головою Тимчасового президентства республіки (15 вересня 1946 — 7 листопада 1947) й присвоїв собі функції глави держави до ухвалення конституції 1947 року.
1948 року разом із Георгієм Димитровим був підписантом договору про дружбу та співробітництво з Угорською Народною Республікою.
Васил Коларов очолив уряд по смерті Георгія Димитрова.
Помер 1950 року. Спочатку був похований поблизу з мавзолеєм Георгія Димитрова, а після падіння комуністичного режиму (1990) його рештки переміщено на центральний цвинтар Софії.
На честь Коларова було назване, засноване 1922 року селище Коларівка у Вітовському районі Миколаївської області в Україні. Також 1923 року перейменовано село в Томській області.
Бібліографія
- «Из Болшевишка Русия» (1957)
- «Партийният кризис» (1958)
- «Спомени 1891–1924 г.» (1968)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolarov Vasi l Petro v Kola rov 28 lipnya 1877 Shumen 23 sichnya 1950 Sofiya bolgarskij politik stalinist Odin iz organizatoriv prorosijskogo perevorotu v rezultati yakogo likvidovanij konstitucijnij monarhichnij ustrij Bolgariyi Ochilnik komunistichnoyi hunti tak zvanogo Timchasovogo prezidentstva respubliki 15 veresnya 1946 7 listopada 1947 Prisvoyiv funkciyi glavi derzhavi do uhvalennya novoyi konstituciyi komunistichnoyi Bolgariyi 1947 Vasil Kolarov Vasil Petrov KolarovVasil KolarovPrapor 2 j Golova Radi ministriv NRB2 lipnya 1949 23 sichnya 1950 rokuPoperednik Georgij DimitrovNastupnik Vilko Chervenkov Narodzhennya 28 lipnya 1877 1877 07 28 Shumen Osmanska imperiyaSmert 23 sichnya 1950 1950 01 23 72 roki Sofiya BolgariyaPohovannya d i dKrayina BolgariyaOsvita Zhenevskij universitet i Universitet Polya SezannaPartiya Bolgarska komunistichna partiyaNagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Kerivnik Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi ta Kominternu golova Radi ministriv u 1949 1950 rokah Takozh zajmav posadu golovi Narodnih zboriv u XXVI Zvichajnih 1945 1946 ta u VI Velikih Narodnih zborah 1946 1947 U Bolgariyi nasadzhuvavsya kult Kolarova u stalinskomu dusi tak sho misto Shumen pevnij chas nosilo jogo im ya BiografiyaZakinchiv gimnaziyu u Varni buv uchitelem u Nikopoli de j buv zaverbovanij do livackogo ruhu BRSDP Viyizhdzhaye na navchannya do Franciyi de zdobuvaye yurilichnu osvitu Pracyuye adovkatom u ridnomu Shumeni Na pochatku 1910 tih mobilizovanij do bolgarskoyi carskoyi armiyi brav uchast u Balkanskih vijnah Pislya rozgromu Bolgariyi 1919 obranij sekretarem CK BKP ocholiv bolgarsku delegaciyu na II j III kongresah Kominternu 1921 i 1922 rokiv vidpovidno 1922 stav generalnim sekretarem Kominternu do 1924 Tikaye z Bolgariyi do stalinskoyi Rosiyi de zajmav rizni naukovi j politichni posadi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni MGB SSSR vzyalo jogo v aktivnu agenturnu rozrobku dlya perepravki v Bolgariyu Vidrazu pislya pochatku stalinskoyi okupciyi v Sofiyi Jomu dali keruvati prostalinskoyu bolgarskoyu delegaciyeyu na Parizkij mirnij konferenciyi 1946 roku Pislya zakolotu i likvidaciyi monarhiyi v Bolgariyi ocholiv grupu zmovnikiv stav golovoyu Timchasovogo prezidentstva respubliki 15 veresnya 1946 7 listopada 1947 j prisvoyiv sobi funkciyi glavi derzhavi do uhvalennya konstituciyi 1947 roku 1948 roku razom iz Georgiyem Dimitrovim buv pidpisantom dogovoru pro druzhbu ta spivrobitnictvo z Ugorskoyu Narodnoyu Respublikoyu Vasil Kolarov ocholiv uryad po smerti Georgiya Dimitrova Pomer 1950 roku Spochatku buv pohovanij poblizu z mavzoleyem Georgiya Dimitrova a pislya padinnya komunistichnogo rezhimu 1990 jogo reshtki peremisheno na centralnij cvintar Sofiyi Na chest Kolarova bulo nazvane zasnovane 1922 roku selishe Kolarivka u Vitovskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti v Ukrayini Takozh 1923 roku perejmenovano selo v Tomskij oblasti Bibliografiya Iz Bolshevishka Rusiya 1957 Partijniyat krizis 1958 Spomeni 1891 1924 g 1968