Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

TRAPPIST 1 також відомий як 2MASS J23062928 0502285 ультрахолодний червоний карлик розташований за 39 13 світлового року

TRAPPIST-1

TRAPPIST-1

TRAPPIST-1, також відомий як 2MASS J23062928-0502285 — ультрахолодний червоний карлик, розташований за 39,13 світлового року (12 парсеків) від Сонця у сузір'ї Водолія.

TRAPPIST-1
image
Розташування зірки у сузір'ї Водолія (виділено червоним колом)
Дані спостереження
Епоха
Сузір’я Водолій
Пряме піднесення 23h 06m 29,283s
Схилення -05° 2′ 28,52″
Видима зоряна величина (V) 18.80
Характеристики
Спектральний клас M8V
Показник кольору (B−V)
Показник кольору (U−B)


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −56.3 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: мас/р
Схил.: мас/р
Паралакс (π) 82.58 ± 1,64 мас
Відстань ≈ 39.5 ± 1.3 св. р.
(≈ 12.1 ± 0.4 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		18.4 ± 0.1
Фізичні характеристики
Маса 0.08 ± 0.009 M☉
Радіус 0.114 ± 0.006 R☉
Світність 0.000525±0.000036(болометрична) L☉
Ефективна температура 2550 ± 55 K
Металічність 0.04 ± 0.08
Обертання 1.40 ± 0.05 днів
Вік 7,5 ± 2,2 млрд. років
Інші позначення
2MASS J23062928-0502285
Посилання
SIMBADдані для 2MASS+J23062928-0502285

Загальний опис

Команда бельгійських та американських астрономів на чолі з Мікаелем Жійоном (Michaël Gillon) з Інституту астрофізики та геофізики Льєзького університету використала телескоп TRAPPIST (англ. Transiting Planets and Planetesimals Small Telescope) в обсерваторії Ла-Сілья, що в чилійській пустелі Атакама, для спостерження за зіркою TRAPPIST-1 та пошуку планет на її орбітах. Дослідники зробили висновок, що у системі є три планети, подібні розміром до Землі, дві з яких знаходяться дуже близько до зорі, а третя — помітно далі, у зоні, придатній до життя. Команда проводила спостереження з вересня до грудня 2015 року і опублікувала результати цих спостережень у журналі Nature за травень 2016 року.

22 лютого 2017 НАСА оголосило, що, використовуючи телескоп Спітцера, їм вдалося знайти чотири інші планети у системі TRAPPIST-1. За словами науковців, загалом у цій системі сім планет, із яких три розташовані у придатній до життя зоні.

Відкриття та номенклатура

Зоря була відкрита у 1999 році під час огляду усього неба на довжині хвилі 2 мікрометра. Її було внесено до каталогу під ім'ям "2MASS J23062928-0502285". 2MASS означає, що зоря була відкрита під час його проведення, цифри позначають пряме піднесення та схилення зорі на небі, літера «J» позначає Юліанську Епоху.

З вересня по грудень 2015 року цю систему досліджували учені з Льєзького університету за допомогою телескопа TRAPPIST. Вони виявили, що навколо зорі обертаються екзопланети. Це була перша зоря, екзопланети навколо якої виявили за допомогою цього телескопа, тому система отримала назву TRAPPIST-1, під якою і стала широко відомою.

Імена b, c та d дали планетам цієї системи у порядку відкриття цих планет. Планета b найближча до зірки, а планета d була найдальшою на момент її відкриття у 2015. Усі сім планет були виявлені у порядку збільшення їхньої орбітальної відстані: спочатку у 2015 році планети b, c, d, а пізніше у 2017 — планети e, f, g, h.

Зоряні характеристики

TRAPPIST-1 — ультрахолодний червоний карлик. Маса зорі становить приблизно 8% маси Сонця, а радіус — 11% радіуса Сонця. Температура на поверхні сягає 2550 K. Вік зорі становить приблизно 7,5 мільярдів років, тоді як вік Сонця — приблизно 4,6 мільярди, а температура на його поверхні сягає 5778 K.

З огляду на масу зорі, вона здатна прожити приблизно 4–5 трильйони років, а це означає, що TRAPPIST-1, імовірно, залишиться однією з небагатьох малих зір, коли у Всесвіті закінчиться газ для створення нових зір. Зоря багата на метали, її металічність ([Fe/H]) становить 0,04, або 109% від металічності Сонця. Сила світла, що випромінює TRAPPIST-1, становить лише 0,04% від сили світла Сонця.

Планетна система

У лютому 2017 астрономи оголосили, що планетна система цієї зорі складається із семи планет земної групи, 5 із яких схожі за розміром із Землею (b, c, e, f та g), а розмір 2 інших (d та h) більший, за розмір Марса, але менше за розмір Землі. Три планети (e, f та g) знаходяться у зоні, придатній для життя.

Система дуже компактна. Усі сім планет системи TRAPPIST-1 обертаються навколо зорі за орбітами, набагато меншими за орбіту Меркурія; за винятком планети TRAPPIST-1b, усі інші обертаються навколо зорі за більшою орбітою, аніж Галілеєві супутники обертаються навколо Юпітера, але меншою, ніж більшість інших його супутників. Відстань між планетами TRAPPIST-1b та TRAPPIST-1c становить усього лише 1,6 відстаней від Землі до Місяця. Планети постійно видні у небі одна одною, у деяких випадках вони виглядають у декілька разів більшими, ніж Місяць з Землі. Рік на найближчій до зорі планеті минає приблизно за 1,5 земної доби, на найдальшій — за 18,8 доби.

Планета
 Маса
(M⊕) 		Радіус
(R⊕) 		Велика піввісь
орбіти (а. о.) 		Період обертання
(днів) 		Ексцентриситет
орбіти 		Нахил
орбіти
b 0,85 ± 0,72 M⊕ 1,086 ± 0,035 R⊕ 0,01111 1,51087081 ± 0,00000060 < 0,081 89,65 ± 0,25°
c 1,38 ± 0,61 M⊕ 1,056 ± 0,035 R⊕ 0,01522 2,4218233 ± 0,0000017 < 0,083 89,67 ± 0,17°
d 0,41 ± 0,27 M⊕ 0,772 ± 0,030 R⊕ 0,021 ± 0,006 4,049610 ± 0,000063 < 0,070 89,75 ± 0,16°
e 0,62 ± 0,58 M⊕ 0,918 ± 0,039 R⊕ 0,028 6,099615 ± 0,000011 < 0,085 89,86 ± 0,11º
f 0,68 ± 0,18 M⊕ 1,045 ± 0,038 R⊕ 0,037 9,206690 ± 0,000015 < 0,063 89,680 ± 0,034º
g 1,34 ± 0,88 M⊕ 1,127 ± 0,041 R⊕ 0,045 12,35294 ± 0,00012 < 0,061 89,710 ± 0,025º
h 0,331 ± 0,05M⊕ 0.715+0.047
−0.043 R⊕		 0.063+0.027
−0.013		 18.764+0.008
−0.009		 0.00567 89,80 ± 0,07º

Орбіти планет b-g знаходяться в резонансі, тож відносний період обертання планет навколо зірки становить приблизно 24/24, 24/15, 24/9, 24/6, 24/4 та 24/3 відповідно. Таким чином, ці планети складають найбільший ланцюжок екзопланет в орбітальному резонансі, хоча, на думку учених, раніше вони знаходились на більших відстанях, але з часом пересунулись всередину протопланетного диска.

Обертання

Усі сім планет здійснюють синхронне обертання, тобто завжди повернуті до зірки однією стороною, подібно до того, як Місяць завжди повернутий однією стороною до Землі, що зменшує імовірність зародження життя на цих планетах, хоча і не робить його неможливим.

Придатність до життя

Щонайменше три із семи планет, а саме: планети e, f та g знаходяться у придатній для життя зоні. При цьому три планети, виявлені першими (b, c і d), імовірно, теж мають «обмежені регіони з водоймами», але вони розташовані занадто близько до зорі.

Астрофізики з Гарвардського університету прийшли до висновку що шанси виникнення життя на планетах системи TRAPPIST-1 є вищими ніж на Землі. Вчені вважають, що появі живих організмів з неживої матерії сприяє перенесення органічних молекул з одного небесного тіла на інше. Такий процес називається Панспермією. Як відомо із заяви NASA, планети в TRAPPIST-1 віддалені одна від одної на відстань, яка в 10 разів менша за дистанцію Марса від Землі, що, як показав математичний розрахунок, полегшує панспермію. Дослідники також припустили, що між планетами можуть переноситися живі організми (наприклад, спори мікроорганізмів). Це збільшує не тільки число заселених планет, але й біологічне розмаїття істот на них.

У популярній культурі

23 лютого 2017 року відкриття було відсвятковане анімованим дудлом, намальованим Нейтом Свайнгартом.

Розробник відеоігор оголосив, що відкладе реліз оновлення 2.3 для гри Elite: Dangerous, щоб включити до нього нововідкриті планети.

Галерея

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: TRAPPIST-1
  • image
    Проходження планет системи TRAPPIST-1 по диску зорі в уяві художника
  • image
    Планети проходять повз червоний карлик TRAPPIST-1 - в уяві художника.
  • image
    Порівняння розмірів Сонця та зорі TRAPPIST-1.
  • image
    Три планети обертаються навколо ультрахолодного червоного карлика - в уяві художника.
  • image
    Вид з однієї з планет системи TRAPPIST-1 - в уяві художника
  • Ролик, що зображує імовірну схему обертання планет навколо зорі TRAPPIST-1.

Див. також

Примітки

  1. Costa, E.; Mendez, R.A.; Jao, W.-C.; Henry, T.J.; Subasavage, J.P.; Ianna, P.A. (4 серпня 2006). . The Astronomical Journal. . 132 (3). Bibcode:2006AJ....132.1234C. doi:10.1086/505706. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2019. Процитовано 22 лютого 2017.
  2. Temperate Earth-sized planets transiting a nearby ultracool dwarf star [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] eso.org. (pdf)
  3. . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 22 лютого 2017.
  4. . Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.
  5. . The Guardian. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2017.
  6. . eso.org (брит.). Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 2 травня 2016.
  7. . Popular Mechanics. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2016.
  8. Gillon, Michaël; Jehin, Emmanuël та ін. (2016). Temperate Earth-sized planets transiting a nearby ultracool dwarf star. Nature. 533 (7602): 221—224. doi:10.1038/nature17448. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |last3= ()
  9. Temperate Earth-Sized Planets Found in Extraordinarily Rich Planetary System TRAPPIST-1. SpaceRef. 22 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  10. . Exoplanet Exploration: Planets Beyond our Solar System. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.
  11. Bryant, Tracey (22 лютого 2017). . University of Delaware. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 9 березня 2017.
  12. Gizis, John E.; Monet, David G.; Reid, I. Neill; Kirkpatrick, J. Davy; Liebert, James; Williams, Rik J. (2000). . The Astronomical Journal. 120: 1085—1095. doi:10.1086/301456. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 9 березня 2017.
  13. Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A.; Heber, U. (2010). On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets. arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR]. {{}}: Вказано більш, ніж один |eprint= та |arxiv= (); Вказано більш, ніж один |first1= та |first= (); Вказано більш, ніж один |last1= та |last= ()
  14. Fraser Cain (16 вересня 2008). . Universe Today. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 19 лютого 2011.
  15. Fraser Cain (15 вересня 2008). . Universe Today. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 19 лютого 2011.
  16. Adams, Fred C.; Laughlin, Gregory; Graves, Genevieve J. M. Red Dwarfs and the End of the Main Sequence. Gravitational Collapse: From Massive Stars to Planets. Revista Mexicana de Astronomía y Astrofísica. с. 46—49. Bibcode:2004RMxAC..22...46A.
  17. Gillon, Michaël; Triaud, Amaury H. M. J.; Demory, Brice-Olivier; Jehin, Emmanuël; Agol, Eric; Deck, Katherine M.; Lederer, Susan M.; Wit, Julien de; Burdanov, Artem. . Nature. 542 (7642): 456—460. doi:10.1038/nature21360. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.
  18. (Пресреліз). NASA. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
  19. . jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 12 березня 2017.
  20. Wall, Mike (22 лютого 2017). . space.com. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 12 березня 2017.
  21. Redd, Nola Taylor (24 лютого 2017). . Space.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 12 березня 2017.
  22. Luger, Rodrigo; Sestovic, Marko; Kruse, Ethan; Grimm, Simon L.; Demory, Brice-Oliver та ін. (12 березня 2017). A terrestrial-sized exoplanet at the snow line of TRAPPIST-1. arXiv:1703.04166 [astro-ph.EP].
  23. Witze, A. (22 лютого 2017). These seven alien worlds could help explain how planets form. Nature. doi:10.1038/nature.2017.21512.
  24. NASA оголосило про виявлення 7 "землеподібних" планет [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] - на сайті Українська правда
  25. Шанси TRAPPIST-1 на появу життя виявилися вищими за можливості Землі [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 3 березня 2017
  26. Radowitz, John von (23 лютого 2017). . mirror. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
  27. . Новое Время. 23 лютого 2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
  28. . arstechnica. 24 лютого 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 24 лютого 2017.

Література

  • Thomas Levenson (2 травня 2016). . The Atlantic. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.

Посилання

  • TRAPPIST-1 [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.], сайт планетної системи
  • ESOcast 83: Ultracool dwarf star with planets (video) [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Близнюк Сонячної системи. Гучне відкриття NASA [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 23 лютого 2017
  • Життя поза Сонячною системою [ 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] — спецтпроект ТСН


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

TRAPPIST 1 takozh vidomij yak 2MASS J23062928 0502285 ultraholodnij chervonij karlik roztashovanij za 39 13 svitlovogo roku 12 parsekiv vid Soncya u suzir yi Vodoliya TRAPPIST 1 Roztashuvannya zirki u suzir yi Vodoliya vidileno chervonim kolom Dani sposterezhennya EpohaSuzir ya VodolijPryame pidnesennya 23h 06m 29 283sShilennya 05 2 28 52 Vidima zoryana velichina V 18 80HarakteristikiSpektralnij klas M8VPokaznik koloru B V Pokaznik koloru U B AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 56 3 km cVlasnij ruh m Pr sh mas r Shil mas rParalaks p 82 58 1 64 masVidstan 39 5 1 3 sv r 12 1 0 4 pk Absolyutna zoryana velichina MV 18 4 0 1Fizichni harakteristikiMasa 0 08 0 009 M Radius 0 114 0 006 R Svitnist 0 000525 0 000036 bolometrichna L Efektivna temperatura 2550 55 KMetalichnist 0 04 0 08Obertannya 1 40 0 05 dnivVik 7 5 2 2 mlrd rokivInshi poznachennya2MASS J23062928 0502285PosilannyaSIMBADdani dlya 2MASS J23062928 0502285Zagalnij opisKomanda belgijskih ta amerikanskih astronomiv na choli z Mikaelem Zhijonom Michael Gillon z Institutu astrofiziki ta geofiziki Lyezkogo universitetu vikoristala teleskop TRAPPIST angl Transiting Planets and Planetesimals Small Telescope v observatoriyi La Silya sho v chilijskij pusteli Atakama dlya sposterzhennya za zirkoyu TRAPPIST 1 ta poshuku planet na yiyi orbitah Doslidniki zrobili visnovok sho u sistemi ye tri planeti podibni rozmirom do Zemli dvi z yakih znahodyatsya duzhe blizko do zori a tretya pomitno dali u zoni pridatnij do zhittya Komanda provodila sposterezhennya z veresnya do grudnya 2015 roku i opublikuvala rezultati cih sposterezhen u zhurnali Nature za traven 2016 roku 22 lyutogo 2017 NASA ogolosilo sho vikoristovuyuchi teleskop Spitcera yim vdalosya znajti chotiri inshi planeti u sistemi TRAPPIST 1 Za slovami naukovciv zagalom u cij sistemi sim planet iz yakih tri roztashovani u pridatnij do zhittya zoni Vidkrittya ta nomenklaturaZorya bula vidkrita u 1999 roci pid chas oglyadu usogo neba na dovzhini hvili 2 mikrometra Yiyi bulo vneseno do katalogu pid im yam 2MASS J23062928 0502285 2MASS oznachaye sho zorya bula vidkrita pid chas jogo provedennya cifri poznachayut pryame pidnesennya ta shilennya zori na nebi litera J poznachaye Yuliansku Epohu Z veresnya po gruden 2015 roku cyu sistemu doslidzhuvali ucheni z Lyezkogo universitetu za dopomogoyu teleskopa TRAPPIST Voni viyavili sho navkolo zori obertayutsya ekzoplaneti Ce bula persha zorya ekzoplaneti navkolo yakoyi viyavili za dopomogoyu cogo teleskopa tomu sistema otrimala nazvu TRAPPIST 1 pid yakoyu i stala shiroko vidomoyu Imena b c ta d dali planetam ciyeyi sistemi u poryadku vidkrittya cih planet Planeta b najblizhcha do zirki a planeta d bula najdalshoyu na moment yiyi vidkrittya u 2015 Usi sim planet buli viyavleni u poryadku zbilshennya yihnoyi orbitalnoyi vidstani spochatku u 2015 roci planeti b c d a piznishe u 2017 planeti e f g h Zoryani harakteristikiTRAPPIST 1 ultraholodnij chervonij karlik Masa zori stanovit priblizno 8 masi Soncya a radius 11 radiusa Soncya Temperatura na poverhni syagaye 2550 K Vik zori stanovit priblizno 7 5 milyardiv rokiv todi yak vik Soncya priblizno 4 6 milyardi a temperatura na jogo poverhni syagaye 5778 K Z oglyadu na masu zori vona zdatna prozhiti priblizno 4 5 triljoni rokiv a ce oznachaye sho TRAPPIST 1 imovirno zalishitsya odniyeyu z nebagatoh malih zir koli u Vsesviti zakinchitsya gaz dlya stvorennya novih zir Zorya bagata na metali yiyi metalichnist Fe H stanovit 0 04 abo 109 vid metalichnosti Soncya Sila svitla sho viprominyuye TRAPPIST 1 stanovit lishe 0 04 vid sili svitla Soncya Planetna sistemaU lyutomu 2017 astronomi ogolosili sho planetna sistema ciyeyi zori skladayetsya iz semi planet zemnoyi grupi 5 iz yakih shozhi za rozmirom iz Zemleyu b c e f ta g a rozmir 2 inshih d ta h bilshij za rozmir Marsa ale menshe za rozmir Zemli Tri planeti e f ta g znahodyatsya u zoni pridatnij dlya zhittya Sistema duzhe kompaktna Usi sim planet sistemi TRAPPIST 1 obertayutsya navkolo zori za orbitami nabagato menshimi za orbitu Merkuriya za vinyatkom planeti TRAPPIST 1b usi inshi obertayutsya navkolo zori za bilshoyu orbitoyu anizh Galileyevi suputniki obertayutsya navkolo Yupitera ale menshoyu nizh bilshist inshih jogo suputnikiv Vidstan mizh planetami TRAPPIST 1b ta TRAPPIST 1c stanovit usogo lishe 1 6 vidstanej vid Zemli do Misyacya Planeti postijno vidni u nebi odna odnoyu u deyakih vipadkah voni viglyadayut u dekilka raziv bilshimi nizh Misyac z Zemli Rik na najblizhchij do zori planeti minaye priblizno za 1 5 zemnoyi dobi na najdalshij za 18 8 dobi Planeta Masa M Radius R Velika pivvis orbiti a o Period obertannya dniv Ekscentrisitet orbiti Nahil orbitib 0 85 0 72 M 1 086 0 035 R 0 01111 1 51087081 0 00000060 lt 0 081 89 65 0 25 c 1 38 0 61 M 1 056 0 035 R 0 01522 2 4218233 0 0000017 lt 0 083 89 67 0 17 d 0 41 0 27 M 0 772 0 030 R 0 021 0 006 4 049610 0 000063 lt 0 070 89 75 0 16 e 0 62 0 58 M 0 918 0 039 R 0 028 6 099615 0 000011 lt 0 085 89 86 0 11ºf 0 68 0 18 M 1 045 0 038 R 0 037 9 206690 0 000015 lt 0 063 89 680 0 034ºg 1 34 0 88 M 1 127 0 041 R 0 045 12 35294 0 00012 lt 0 061 89 710 0 025ºh 0 331 0 05M 0 715 0 047 0 043 R 0 063 0 027 0 013 18 764 0 008 0 009 0 00567 89 80 0 07º Orbiti planet b g znahodyatsya v rezonansi tozh vidnosnij period obertannya planet navkolo zirki stanovit priblizno 24 24 24 15 24 9 24 6 24 4 ta 24 3 vidpovidno Takim chinom ci planeti skladayut najbilshij lancyuzhok ekzoplanet v orbitalnomu rezonansi hocha na dumku uchenih ranishe voni znahodilis na bilshih vidstanyah ale z chasom peresunulis vseredinu protoplanetnogo diska Obertannya Usi sim planet zdijsnyuyut sinhronne obertannya tobto zavzhdi povernuti do zirki odniyeyu storonoyu podibno do togo yak Misyac zavzhdi povernutij odniyeyu storonoyu do Zemli sho zmenshuye imovirnist zarodzhennya zhittya na cih planetah hocha i ne robit jogo nemozhlivim Pridatnist do zhittya Shonajmenshe tri iz semi planet a same planeti e f ta g znahodyatsya u pridatnij dlya zhittya zoni Pri comu tri planeti viyavleni pershimi b c i d imovirno tezh mayut obmezheni regioni z vodojmami ale voni roztashovani zanadto blizko do zori Astrofiziki z Garvardskogo universitetu prijshli do visnovku sho shansi viniknennya zhittya na planetah sistemi TRAPPIST 1 ye vishimi nizh na Zemli Vcheni vvazhayut sho poyavi zhivih organizmiv z nezhivoyi materiyi spriyaye perenesennya organichnih molekul z odnogo nebesnogo tila na inshe Takij proces nazivayetsya Panspermiyeyu Yak vidomo iz zayavi NASA planeti v TRAPPIST 1 viddaleni odna vid odnoyi na vidstan yaka v 10 raziv mensha za distanciyu Marsa vid Zemli sho yak pokazav matematichnij rozrahunok polegshuye panspermiyu Doslidniki takozh pripustili sho mizh planetami mozhut perenositisya zhivi organizmi napriklad spori mikroorganizmiv Ce zbilshuye ne tilki chislo zaselenih planet ale j biologichne rozmayittya istot na nih U populyarnij kulturi23 lyutogo 2017 roku vidkrittya bulo vidsvyatkovane animovanim dudlom namalovanim Nejtom Svajngartom Rozrobnik videoigor ogolosiv sho vidklade reliz onovlennya 2 3 dlya gri Elite Dangerous shob vklyuchiti do nogo novovidkriti planeti GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TRAPPIST 1Prohodzhennya planet sistemi TRAPPIST 1 po disku zori v uyavi hudozhnika Planeti prohodyat povz chervonij karlik TRAPPIST 1 v uyavi hudozhnika Porivnyannya rozmiriv Soncya ta zori TRAPPIST 1 Tri planeti obertayutsya navkolo ultraholodnogo chervonogo karlika v uyavi hudozhnika Vid z odniyeyi z planet sistemi TRAPPIST 1 v uyavi hudozhnika source source source source source source source source source source Rolik sho zobrazhuye imovirnu shemu obertannya planet navkolo zori TRAPPIST 1 Div takozhPozazemne zhittya Zhittyepridatnist sistemi chervonogo karlikaPrimitkiCosta E Mendez R A Jao W C Henry T J Subasavage J P Ianna P A 4 serpnya 2006 The Astronomical Journal 132 3 Bibcode 2006AJ 132 1234C doi 10 1086 505706 Arhiv originalu PDF za 18 chervnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2017 Temperate Earth sized planets transiting a nearby ultracool dwarf star 29 bereznya 2017 u Wayback Machine eso org pdf Arhiv originalu za 10 kvitnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 22 lyutogo 2017 The Guardian 2 travnya 2016 Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 22 lyutogo 2017 eso org brit Arhiv originalu za 30 bereznya 2020 Procitovano 2 travnya 2016 Popular Mechanics 2 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2020 Procitovano 2 travnya 2016 Gillon Michael Jehin Emmanuel ta in 2016 Temperate Earth sized planets transiting a nearby ultracool dwarf star Nature 533 7602 221 224 doi 10 1038 nature17448 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u last3 dovidka Temperate Earth Sized Planets Found in Extraordinarily Rich Planetary System TRAPPIST 1 SpaceRef 22 lyutogo 2017 Procitovano 11 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Exoplanet Exploration Planets Beyond our Solar System Arhiv originalu za 23 kvitnya 2020 Procitovano 22 lyutogo 2017 Bryant Tracey 22 lyutogo 2017 University of Delaware Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 9 bereznya 2017 Gizis John E Monet David G Reid I Neill Kirkpatrick J Davy Liebert James Williams Rik J 2000 The Astronomical Journal 120 1085 1095 doi 10 1086 301456 Arhiv originalu za 24 lipnya 2019 Procitovano 9 bereznya 2017 Hessman F V Dhillon V S Winget D E Schreiber M R Horne K Marsh T R Guenther E Schwope A Heber U 2010 On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets arXiv 1012 0707 astro ph SR a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite arXiv title Shablon Cite arXiv cite arXiv a Vkazano bilsh nizh odin eprint ta arxiv dovidka Vkazano bilsh nizh odin first1 ta first dovidka Vkazano bilsh nizh odin last1 ta last dovidka Fraser Cain 16 veresnya 2008 Universe Today Arhiv originalu za 18 serpnya 2010 Procitovano 19 lyutogo 2011 Fraser Cain 15 veresnya 2008 Universe Today Arhiv originalu za 29 serpnya 2010 Procitovano 19 lyutogo 2011 Adams Fred C Laughlin Gregory Graves Genevieve J M Red Dwarfs and the End of the Main Sequence Gravitational Collapse From Massive Stars to Planets Revista Mexicana de Astronomia y Astrofisica s 46 49 Bibcode 2004RMxAC 22 46A Gillon Michael Triaud Amaury H M J Demory Brice Olivier Jehin Emmanuel Agol Eric Deck Katherine M Lederer Susan M Wit Julien de Burdanov Artem Nature 542 7642 456 460 doi 10 1038 nature21360 Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 22 lyutogo 2017 Presreliz NASA Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 12 bereznya 2017 jpl nasa gov Arhiv originalu za 19 travnya 2020 Procitovano 12 bereznya 2017 Wall Mike 22 lyutogo 2017 space com Arhiv originalu za 25 travnya 2020 Procitovano 12 bereznya 2017 Redd Nola Taylor 24 lyutogo 2017 Space com Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 12 bereznya 2017 Luger Rodrigo Sestovic Marko Kruse Ethan Grimm Simon L Demory Brice Oliver ta in 12 bereznya 2017 A terrestrial sized exoplanet at the snow line of TRAPPIST 1 arXiv 1703 04166 astro ph EP Witze A 22 lyutogo 2017 These seven alien worlds could help explain how planets form Nature doi 10 1038 nature 2017 21512 NASA ogolosilo pro viyavlennya 7 zemlepodibnih planet 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine na sajti Ukrayinska pravda Shansi TRAPPIST 1 na poyavu zhittya viyavilisya vishimi za mozhlivosti Zemli 3 bereznya 2017 u Wayback Machine korrespondent net 3 bereznya 2017 Radowitz John von 23 lyutogo 2017 mirror Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 23 lyutogo 2017 Novoe Vremya 23 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 24 lyutogo 2017 arstechnica 24 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 16 listopada 2019 Procitovano 24 lyutogo 2017 LiteraturaThomas Levenson 2 travnya 2016 The Atlantic Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 PosilannyaTRAPPIST 1 3 travnya 2016 u Wayback Machine sajt planetnoyi sistemi ESOcast 83 Ultracool dwarf star with planets video 11 chervnya 2016 u Wayback Machine Bliznyuk Sonyachnoyi sistemi Guchne vidkrittya NASA 3 bereznya 2017 u Wayback Machine korrespondent net 23 lyutogo 2017 Zhittya poza Sonyachnoyu sistemoyu 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine spectproekt TSN

Дата публікації:
Топ