TRAPPIST-1f

TRAPPIST-1f, також 2MASS J23062928-0502285 f, — екзопланета, ймовірно, зі скелястою будовою. Атмосфера планети складається із водяної пари. Планета обертається навколо червоного карлика TRAPPIST-1 в придатній для життя зоні на відстані 39 світлових років (12 парсеків) від Землі в сузір'ї Водолія. Планету знайдено за допомогою транзитного методу.

TRAPPIST-1f

Відкриття
Метод відкриття	Транзитний
Орбітальні характеристики
Ексцентриситет	< 0.063
Орбітальний період	9.206690 (± 0.000015) d
Фізичні характеристики
Середній радіус	1.045 (± 0.038)
Прискорення вільного падіння на поверхні	~0.62
Температура	219 K (−54 °C; −65 °F), ≳1 400 K (1 130 °C; 2 060 °F)
TRAPPIST-1f у Вікісховищі

TRAPPIST-1f - це одна з семи нових екзопланет, виявлених на орбіті навколо зірки за допомогою спостережень космічного телескопа Спітцер. Про її відкриття NASA оголосило у 2017 році.[1]

Планета може належати до класу планет — очних яблук.

Характеристики

Маса, радіус та температура

TRAPPIST-1f — це екзопланета за розміром майже як Земля, тобто її маса та радіус близькі до маси та радіусу Землі. Якщо враховувати парниковий ефект, ймовірно, дуже щільної атмосфери планети, то температура на ній становить від 219 K (−54 °C; −65 °F) до 1 400 K (1 130 °C; 2 060 °F). Планета має радіус 1,045 ± 0,038 R, масу 0,68 ± 0,18 M та щільність 3.3±0.9 г/см³. Ці значення дозволяють припустити, що сила поверхневої гравітації становить близько 6.1 м/с² (тобто 62% від гравітації Землі). Планета отримує від своєї зорі таку ж кількість енергії, як і Марс у Сонячній системі.[2]

Атмосфера

Згідно з даними наукового моделювання взаємодії океану з атмосферою, TRAPPIST-1f, ймовірно, утримував частку споконвічної парової атмосфери на початкових етапах еволюції, і тому станом на сьогодні дослідники висловлюють припущення про те, що планета має густі океанічні води й покрита атмосферою, багатою абіотичним киснем.

Орбіта

TRAPPIST-1f обертається навколо своєї зірки за 9 днів. Радіус її орбіти становить близько 0,037 а.о (для порівняння, відстань від Меркурія до Сонця становить приблизно 0,38 а.о.).

Життєпридатність

Уявлення художника про поверхню TRAPPIST-1f, що зображує рідкий водний океан на її поверхні. Також показані батьківська зірка та сусідні планети.

Дослідники NASA стверджують, що екзопланета обертається в межах зони проживання своєї материнської зірки (регіону, де, за певних умов та атмосферних властивостей, на поверхні планети може існувати вода у рідкому стані). 31 серпня 2017 року астрономи космічного телескопа Хаббл повідомили про отримання перших доказів можливого вмісту води на екзопланетах TRAPPIST-1.

Радіус TRAPPIST-1f становить 1,045 R_🜨, тобто планети мають приблизно однаковий радіус. Проте маса TRAPPIST-1f, яка складає 0,68 M_🜨, є еквівалентною лише двом третинам маси Землі. Отже, малоймовірним є те, що планета є повністю кам'янистою. Також малоймовірно, що TRAPPIST-1f є планетою схожою на Землю. Ймовірно, вона є кам’янистою, з великим залізним ядром, але без густої воднево-гелієвої атмосфери. За допомогою моделювання вчені припускають, що планета складається з близько 20% води. Тиск і температура, ймовірно, є зависокими для існування води у рідкому стані.

Її зіркою-господарем є червоний ультрахолодний карлик, який має лише близько 8% маси Сонця (близько до межі між коричневими карликами та зірками головної послідовності). Як результат, такі зірки як TRAPPIST-1 здатні жити 4-5 трильйонів років, у 400-500 разів довше, ніж Сонце. Через здатність довго існувати, TRAPPIST-1, ймовірно, буде однією з останніх зірок, що залишаться, у Всесвіті в майбутньому, коли газ, необхідний для утворення нових зірок, буде вичерпано, і решта зірок почнуть вимирати.

Дослідники припускають, що планета, є припливно заблокованою, тобто одна півкуля постійно обернена до зірки, а протилежна сторона постійно знаходиться у темряві. Між зонами темряви й світла на планеті є зона помірної температури, так званий термінатор, де температура атмосфери сприяє існуванню води у рідкому стані. Окрім того, більша частина планети може мати сприятливі для життя умови, якщо атмосфера TRAPPIST-1f таки є достатньо щільною для передачі тепла у сторону, спрямовану від зірки.

Деякі дослідники висловлюють протилежну думку, що планета не є припливно заблокованою через взаємозв'язок поверхні з атмосферою.

Джерела

1. Quarles, Billy; Quintana, Elisa V.; Lopez, Eric D.; Schlieder, Joshua E.; Barclay, Thomas (2017). Plausible Compositions of the Seven TRAPPIST-1 Planets Using Long-term Dynamical Simulations. The Astrophysical Journal. 842 (1): L5. arXiv:1704.02261. Bibcode:2017ApJ...842L...5Q. doi:10.3847/2041-8213/aa74bf.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
2. Gillon, Michaël; Triaud, Amaury H. M. J.; Demory, Brice-Olivier; Jehin, Emmanuël; Agol, Eric; Deck, Katherine M.; Lederer, Susan M.; Wit, Julien de; Burdanov, Artem (2017). Seven temperate terrestrial planets around the nearby ultracool dwarf star TRAPPIST-1. Nature. 542 (7642): 456—460. arXiv:1703.01424. Bibcode:2017Natur.542..456G. doi:10.1038/nature21360. PMC 5330437. PMID 28230125.
3. Magma ocean evolution of the TRAPPIST-1 planets, 2020, arXiv:2008.09599
4. Bourrier, Vincent; de Wit, Julien; Jäger, Mathias (31 серпня 2017). . www.SpaceTelescope.org. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
5. PTI (4 вересня 2017). . The Indian Express. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
6. . Physics World (брит.). 15 січня 2015. Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.

Зовнішні посилання

• Брифінг NASA щодо відкриття 7 планет TRAPPIST-1 [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]