Панспермі я від грец πάς πάν весь всякий і грец σπέρμα насіння космогонічна гіпотеза про появу життя на Землі внаслідок

Панспермі́я (від грец. πάς/πάν — «весь», «всякий» і грец. σπέρμα — «насіння») — космогонічна гіпотеза про появу життя на Землі внаслідок занесення з космосу певних «зародків життя».

Загальна характеристика гіпотези

За гіпотезою панспермії, розсіяні в космосі зародки життя (наприклад, спори мікроорганізмів) переносяться з одного небесного тіла на інше з метеоритами або під дією тиску світла. За допомогою панспермії пояснюється і появу життя на Землі. Після відкриття космічних променів і з'ясування дії радіації на біологічні об'єкти позиція гіпотези вельми ослабла.

Була висунута німецьким ученим у 1865 році і підтримана Германом Гельмгольцем і Сванте Арреніусом.

Аполлон-12 і Сервеєр-3

Посадковий майданчик «Сервеєра-3» був обраний метою посадки для місячного модуля «Аполлона-12» 1969. Кілька компонентів посадкового модуля «Сервеєра-3» були зняті і повернуті на Землю для вивчення довгострокових наслідків впливу суворого місячного середовища на штучні об'єкти і матеріали. Це був перший і єдиний випадок відвідання землянами штучного об'єкта за межами Землі станом на 2014.

З'ясувалося, що звичайні бактерії, стрептококи, випадково забруднили камеру до запуску, вижили в латентному стані в суворих умовах протягом двох з половиною років, і були виявлені після повернення камери на Землю.

Цей випадок може бути підтвердженням правдоподібності ідеї міжпланетної панспермії, водночас незалежні дослідники сумніваються у виживанні бактерій всередині «Сервеєр-3» на Місяці.

Марс

Особливо часто ідеї панспермії згадуються в контексті обміну речовиною між Землею і Марсом, коли на його поверхні ще було багато води.

Комети

Одержані 2006 року результати місії Deep Impact з дослідження кометної речовини неспростовно доводять наявність в кометній речовині води і простих органічних сполук. Це вказує на комети як на один з можливих переносників життя у Всесвіті.

Гіпотетичні види панспермії

Примітки

Білецький В.С. А може – біоґенез? // Знання та праця. – 1980. – № 11. – С. 18–19.
Earth microbes on the Moon. Science.nasa.gov. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 20 липня 2009.

Джерела

Заморока А.М. Підсолоджений Всесвіт. Станіславівський натураліст, 04.IX.2012
Проблема СЕТІ. Москва:Мир, 1975.

[1] Білецький В.С. А може – біоґенез? // Знання та праця. – 1980. – № 11. – С. 18–19.

[2] Earth microbes on the Moon. Science.nasa.gov. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 20 липня 2009.