Медоїд (Mellivora capensis) — хижий ссавець родини мустелові, що мешкає в Африці й Азії від Ірану до Індії.
Медоїд | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
Підродина: | Mellivorinae |
Рід: | Медоїд (Mellivora) |
Вид: | Медоїд (M. capensis) |
Біноміальна назва | |
Mellivora capensis | |
Синоніми | |
Viverra ratel Sparrman, 1777 |
Таксономія
Оригінальна назва виду: Viverra capensis Schreber, 1776. Раніше цей рід розглядали у складі підродини Борсукові (Melinae), але згідно з деякими класифікаціями, його виокремлюють у «власну» підродину Mellivorinae. Відмінності між Mellivorinae і Melinae включають відмінності в їх зубному ряді. Рід медоїд вперше з'явився під час середнього пліоцену в Азії. Крім сучасного медоїда наразі відомо два вимерлі види: Mellivora benfieldi (ймовірний предок сучасного виду) та Mellivora sivalensis. Рід Mellivora, ймовірно, розвинувся з більш примітивного , знайденого в Індії. Його більш далекими вимерлими родичами є Eomellivora, Ekorus, , , що відомі з верхнього міоцену. Названі роди й утворюють підродину Mellivorinae.
Зовнішній вигляд
Хутро медоїдів чорно-білого забарвлення з чітким розмежуванням. Як правило, зверху воно від голови до хвоста біло-сіре. Боки та нижня частина тіла, включаючи морду і кінцівки, забарвлені в чорний колір. У деяких африканських регіонах тропічних дощових лісів, наприклад на півночі Демократичної Республіки Конго, зустрічаються і повністю чорні екземпляри. Будова тіла у медоїдів коренаста, кінцівки й хвіст відносно короткі, а передні лапи оснащені гострими кігтями. Голова широка з коротким гострим носом, очі маленькі, видимих частин вух немає. Дорослий медоїд має 25-30 см в холці та важке, товстошкіре тіло близько 60-77 см завдовжки, плюс довжина хвоста 20-30 см. Їхня вага варіює від 7 до 13 кг, самці трохи важчі за самок.
Розповсюдження
Ареал медоїдів охоплює великі частини Африки й Азії. У Африці він зустрічається майже повсюдно, від Марокко і Єгипту до ПАР. У Азії його сфера проживання простягається від Аравійського півострова до Середньої Азії, а також до Індії й Непалу. Медоїди живуть в різних кліматичних зонах, зокрема степах, лісах і гірських місцевостях до 3000 метрів від рівня моря. Проте, вони зазвичай уникають дуже жарких або вологих регіонів, таких як пустелі або тропічні ліси.
Поведінка
Медоїди активні переважно у сутінках або вночі, проте в незайманих людиною регіонах або при прохолодній погоді їх можна побачити й удень. Для сну вони використовують самостійно вириті ями завглибшки від одного до трьох метрів з невеликою коморкою, яку вони вистилають м'яким матеріалом. На території свого ареалу медоїди влаштовують декілька таких нір, а що вони роблять далекі походи за добу, то майже ніколи не ночують в одному і тому ж місці дві ночі поспіль. У пошуках їжі вони пересуваються по землі, але іноді залізають і на дерева, особливо коли хочуть дістатися до меду, що й дало їм їхню назву.
Як і більшість інших видів з родини куницевих, медоїди живуть поодинці, і лише зрідка їх можна спостерігати в невеликих групках — як правило, молодих сімействах або холостяцьких зграях. У них відносно великі ареали, що охоплюють декілька квадратних кілометрів. Про свою присутність вони сповіщають родичів за допомогою секрету, що виділяється спеціальними анальними залозами.
Медоїди вважаються вельми безстрашними чи навіть агресивними тваринами, у яких майже немає природних ворогів. Їхню дуже товсту шкіру, за винятком тонкого шару на животі, не можуть прокусити навіть зуби великих хижих котових і отруйних змій чи проколоти голки їжатців. Сильні передні лапи з довгими кігтями й зуби медоїдов є ефективною захисною зброєю. До того ж вони вміють, подібно до скунсів, випускати смердючий запах, якщо на них нападають. Самі вони, якщо відчувають загрозу, нападають на тварин значно більших за них, зокрема на корів і буйволів.
Медоїди є хижими тваринами. Їх здобиччю стають різні гризуни, а також молоді особини більших видів, таких як лисиці або антилопи. Окрім них, жертвами медоїда можуть бути птахи і їхні яйця, плазуни, зокрема дрібні крокодили й отруйні змії, а також земноводні, падло, личинки комах, скорпіони та інші безхребетні. Рослинну їжу, а саме ягоди, фрукти, коріння та бульби, медоїди вживають в порівнянні з іншими видами куницевих відносно мало.
Примітна їх любов до меду, що дала медоїдам їхню назву. Дуже поширено твердження, ніби медоїд живе в симбіозі з маленьким африканським видом дятла під назвою воскоїд великий (Indicator indicator). Воскоїдові нібито заманюють медоїда спеціальними криками до бджолиних гнізд, які медоїд розриває своїми кігтями, вилизуючи мед, а воскоїди поїдають личинки бджіл. Наскільки це правда, є предметом суперечок, наукових доказів цьому поки немає.
Про термін вагітності медоїдів існують різні дані, що ймовірно обумовлене характерним для куницевих коливанням темпу розвитку заплідненої яйцеклітини. Між спаровуванням і народженням минає п'ять або шість місяців, але сама вагітність ймовірно коротша. У приплоді медоїдів буває від двох до чотирьох новонароджених, що проводять свої перші тижні у висланому сухими рослинами кублі. Молодняк залишається при матері досить довго, нерідко більш ніж рік.
Медоїди в дикій природі, як правило, живуть від 7 до 8 років через хижацтво і ризик травми. У неволі ж медоїди живуть значно довше, з максимальною тривалістю життя 26 років.
Медоїд і людина
Попри своє велике географічне поширення, медоїдів зустрічають не часто, оскільки кожна тварина обживає вельми значні власні угіддя. Люди сприймають їх швидше як шкідників, оскільки у пошуках меду вони знищують бджолині гнізда, а також іноді проникають в курники, щоб вкрасти свійську птицю. Боротьба з медоїдами за допомогою отруєних приманок і капканів призвела до того, що їхня популяція в деяких регіонах, зокрема в Південній Африці, значно скоротилася. Проте загалом медоїд сьогодні не належить до тварин, що перебувають під загрозою зникнення.
Медоїд в культурі
- У фільмі «Мабуть, боги з'їхали з глузду II» медоїд налякав героїв, прокусив колесо їх літака і врешті був врятований від спеки.
Примітки
- Valenciano, A.; Govender, R. (July 2020). New fossils of Mellivora benfieldi (Mammalia, Carnivora, Mustelidae) from Langebaanweg, 'E' Quarry (South Africa, Early Pliocene) : re-evaluation of the African Neogene Mellivorines. Journal of Vertebrate Paleontology. 40 (4): e1817754. doi:10.1080/02724634.2020.1817754. S2CID 227249176.
Список використаних джерел
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Медоїд |
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 728. — .
- Most fearless animal on Animal of the Day [ 26 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Hoffman, Z. 2014. "Mellivora capensis" (On-line), Animal Diversity Web [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Encyclopedia Britannica — Ratel (Mammal) [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medoyid Mellivora capensis hizhij ssavec rodini mustelovi sho meshkaye v Africi j Aziyi vid Iranu do Indiyi Medoyid Period isnuvannya serednij pliocen nash chas Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Pidrodina Mellivorinae Rid Medoyid Mellivora Vid Medoyid M capensis Binomialna nazva Mellivora capensis Schreber 1776 Sinonimi Viverra ratel Sparrman 1777 Viverra capensis Schreber 1776TaksonomiyaOriginalna nazva vidu Viverra capensis Schreber 1776 Ranishe cej rid rozglyadali u skladi pidrodini Borsukovi Melinae ale zgidno z deyakimi klasifikaciyami jogo viokremlyuyut u vlasnu pidrodinu Mellivorinae Vidminnosti mizh Mellivorinae i Melinae vklyuchayut vidminnosti v yih zubnomu ryadi Rid medoyid vpershe z yavivsya pid chas serednogo pliocenu v Aziyi Krim suchasnogo medoyida narazi vidomo dva vimerli vidi Mellivora benfieldi jmovirnij predok suchasnogo vidu ta Mellivora sivalensis Rid Mellivora jmovirno rozvinuvsya z bilsh primitivnogo znajdenogo v Indiyi Jogo bilsh dalekimi vimerlimi rodichami ye Eomellivora Ekorus sho vidomi z verhnogo miocenu Nazvani rodi j utvoryuyut pidrodinu Mellivorinae Zovnishnij viglyadHutro medoyidiv chorno bilogo zabarvlennya z chitkim rozmezhuvannyam Yak pravilo zverhu vono vid golovi do hvosta bilo sire Boki ta nizhnya chastina tila vklyuchayuchi mordu i kincivki zabarvleni v chornij kolir U deyakih afrikanskih regionah tropichnih doshovih lisiv napriklad na pivnochi Demokratichnoyi Respubliki Kongo zustrichayutsya i povnistyu chorni ekzemplyari Budova tila u medoyidiv korenasta kincivki j hvist vidnosno korotki a peredni lapi osnasheni gostrimi kigtyami Golova shiroka z korotkim gostrim nosom ochi malenki vidimih chastin vuh nemaye Doroslij medoyid maye 25 30 sm v holci ta vazhke tovstoshkire tilo blizko 60 77 sm zavdovzhki plyus dovzhina hvosta 20 30 sm Yihnya vaga variyuye vid 7 do 13 kg samci trohi vazhchi za samok RozpovsyudzhennyaAreal medoyidiv ohoplyuye veliki chastini Afriki j Aziyi U Africi vin zustrichayetsya majzhe povsyudno vid Marokko i Yegiptu do PAR U Aziyi jogo sfera prozhivannya prostyagayetsya vid Aravijskogo pivostrova do Serednoyi Aziyi a takozh do Indiyi j Nepalu Medoyidi zhivut v riznih klimatichnih zonah zokrema stepah lisah i girskih miscevostyah do 3000 metriv vid rivnya morya Prote voni zazvichaj unikayut duzhe zharkih abo vologih regioniv takih yak pusteli abo tropichni lisi PovedinkaMedoyidi aktivni perevazhno u sutinkah abo vnochi prote v nezajmanih lyudinoyu regionah abo pri proholodnij pogodi yih mozhna pobachiti j uden Dlya snu voni vikoristovuyut samostijno viriti yami zavglibshki vid odnogo do troh metriv z nevelikoyu komorkoyu yaku voni vistilayut m yakim materialom Na teritoriyi svogo arealu medoyidi vlashtovuyut dekilka takih nir a sho voni roblyat daleki pohodi za dobu to majzhe nikoli ne nochuyut v odnomu i tomu zh misci dvi nochi pospil U poshukah yizhi voni peresuvayutsya po zemli ale inodi zalizayut i na dereva osoblivo koli hochut distatisya do medu sho j dalo yim yihnyu nazvu Yak i bilshist inshih vidiv z rodini kunicevih medoyidi zhivut poodinci i lishe zridka yih mozhna sposterigati v nevelikih grupkah yak pravilo molodih simejstvah abo holostyackih zgrayah U nih vidnosno veliki areali sho ohoplyuyut dekilka kvadratnih kilometriv Pro svoyu prisutnist voni spovishayut rodichiv za dopomogoyu sekretu sho vidilyayetsya specialnimi analnimi zalozami Medoyidi vvazhayutsya velmi bezstrashnimi chi navit agresivnimi tvarinami u yakih majzhe nemaye prirodnih vorogiv Yihnyu duzhe tovstu shkiru za vinyatkom tonkogo sharu na zhivoti ne mozhut prokusiti navit zubi velikih hizhih kotovih i otrujnih zmij chi prokoloti golki yizhatciv Silni peredni lapi z dovgimi kigtyami j zubi medoyidov ye efektivnoyu zahisnoyu zbroyeyu Do togo zh voni vmiyut podibno do skunsiv vipuskati smerdyuchij zapah yaksho na nih napadayut Sami voni yaksho vidchuvayut zagrozu napadayut na tvarin znachno bilshih za nih zokrema na koriv i bujvoliv Medoyidi ye hizhimi tvarinami Yih zdobichchyu stayut rizni grizuni a takozh molodi osobini bilshih vidiv takih yak lisici abo antilopi Okrim nih zhertvami medoyida mozhut buti ptahi i yihni yajcya plazuni zokrema dribni krokodili j otrujni zmiyi a takozh zemnovodni padlo lichinki komah skorpioni ta inshi bezhrebetni Roslinnu yizhu a same yagodi frukti korinnya ta bulbi medoyidi vzhivayut v porivnyanni z inshimi vidami kunicevih vidnosno malo Medoyid u Prazkomu zooparku Primitna yih lyubov do medu sho dala medoyidam yihnyu nazvu Duzhe poshireno tverdzhennya nibi medoyid zhive v simbiozi z malenkim afrikanskim vidom dyatla pid nazvoyu voskoyid velikij Indicator indicator Voskoyidovi nibito zamanyuyut medoyida specialnimi krikami do bdzholinih gnizd yaki medoyid rozrivaye svoyimi kigtyami vilizuyuchi med a voskoyidi poyidayut lichinki bdzhil Naskilki ce pravda ye predmetom superechok naukovih dokaziv comu poki nemaye Pro termin vagitnosti medoyidiv isnuyut rizni dani sho jmovirno obumovlene harakternim dlya kunicevih kolivannyam tempu rozvitku zaplidnenoyi yajceklitini Mizh sparovuvannyam i narodzhennyam minaye p yat abo shist misyaciv ale sama vagitnist jmovirno korotsha U priplodi medoyidiv buvaye vid dvoh do chotiroh novonarodzhenih sho provodyat svoyi pershi tizhni u vislanomu suhimi roslinami kubli Molodnyak zalishayetsya pri materi dosit dovgo neridko bilsh nizh rik Medoyidi v dikij prirodi yak pravilo zhivut vid 7 do 8 rokiv cherez hizhactvo i rizik travmi U nevoli zh medoyidi zhivut znachno dovshe z maksimalnoyu trivalistyu zhittya 26 rokiv Medoyid i lyudinaPopri svoye velike geografichne poshirennya medoyidiv zustrichayut ne chasto oskilki kozhna tvarina obzhivaye velmi znachni vlasni ugiddya Lyudi sprijmayut yih shvidshe yak shkidnikiv oskilki u poshukah medu voni znishuyut bdzholini gnizda a takozh inodi pronikayut v kurniki shob vkrasti svijsku pticyu Borotba z medoyidami za dopomogoyu otruyenih primanok i kapkaniv prizvela do togo sho yihnya populyaciya v deyakih regionah zokrema v Pivdennij Africi znachno skorotilasya Prote zagalom medoyid sogodni ne nalezhit do tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Medoyid v kulturiU filmi Mabut bogi z yihali z gluzdu II medoyid nalyakav geroyiv prokusiv koleso yih litaka i vreshti buv vryatovanij vid speki PrimitkiValenciano A Govender R July 2020 New fossils of Mellivora benfieldi Mammalia Carnivora Mustelidae from Langebaanweg E Quarry South Africa Early Pliocene re evaluation of the African Neogene Mellivorines Journal of Vertebrate Paleontology 40 4 e1817754 doi 10 1080 02724634 2020 1817754 S2CID 227249176 Spisok vikoristanih dzherelVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Medoyid Ronald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 728 ISBN 0801857899 Most fearless animal on Animal of the Day 26 chervnya 2007 u Wayback Machine angl angl Hoffman Z 2014 Mellivora capensis On line Animal Diversity Web 7 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Encyclopedia Britannica Ratel Mammal 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi