Новий рік (お正月 о-сьогацу, 正月 сьогацу) — одне з великих та найвеселіших народних свят для японців. Вже в одинадцятому столітті о-сьогацу (радісний перший місяць) розглядався важливою подією. Традиція ця збереглася до наших днів. З о-сьогацу у багатьох японців асоціюються добрі ознаки, пов'язуються нові надії, удачі в житті. З останнім — сто восьмим за рахунком — ударом у дзвін опівночі повинні відступити в небуття всі гіркоти минулого року. Саме це породило давній звичай «боненкай» — «забувати старий рік», проводжати. О-сьогацу знаменує початок нового життя з усіма благами. І для щасливого о-сьогацу традиція наказує завершити розпочаті справи, покінчити з усіма наслідками старого року, розрахуватися з усіма боргами … бо без цього весь наступний рік буде затьмарено і піде одна невдача за іншою. І не тільки будь-яке починання, все життя в будинку узгоджується з цим знаменним явищем. Підготовка до о-сьогацу повинна проходити завчасно, обачно, належним чином. Цей день слід зустріти урочисто, у новому святковому одязі, у бездоганній чистоті. У всьому цьому вбачається запорука майбутніх успіхів і щастя.
Історія святкування
Святкувати 1 січня почали в 1873 р. — за наказом імператора Мейдзі — разом із запровадженням григоріанського календаря. До того японці, як і інші народи Східної Азії, жили за «східним» сонячно-місячним календарем. За ним свято Нового року припадало на перший день дванадцятого «місячного» місяця та не мало конкретної дати: кінець січня — початок лютого (як і зараз продовжують святкувати в Китаї та В'єтнамі). І це було не зимове свято, а свято початку весни (зараз в Японії його називають Сецубун — розділення сезонів — та відзначають 3 лютого).
Сьогодні (1880 p.) у японців переддень Нового року. Давніше Новий рік зазвичай справлявся ними сьомого лютого, але кілька років тому уряд наказав святкувати його одночасно з Європою за григоріанським календарем. Народ кривився, поскаржився, але підкорився і тепер справляє свій Новий рік "по-новому" з колишніми веселощами та колишніми звичаями. |
Здавна відомо кілька імен божества Нового року. Часто новорічне божество називали — Тосітокудзіі, дослівно «Бог Благодійник року», Тосігамі — «Дух або Бог року» або «О-сьогацу-сама», дослівно «Пан перший місяць». На відміну від «О-сьогацу-сама», Тосітокудзіі та Тосігамі сприймалися як офіційні божества, пов'язані з місцевим храмом. «О-сьогацу-сама» був тим самим новорічним божеством, який як символ радості і достатку, входив у кожен японський будинок. Цю відмінність демонстрували і народні пісні, в яких згадувалося лише божество на ім'я о-сьогацу-сама. Це ж відзначається і в етнографічних роботах, образ цього божества можна уявити вкрай умовно, так як у фольклорних етнографічних джерелах він не постає антропоморфною істотою, основою опису його зовнішності є атрибути. Потрібно відзначити, що в порівнянні з іншими сільськогосподарськими божествами, його атрибути дано більш детально. В селянському побуті «Бог Нового року» був пов'язаний з багатим урожаєм, благополуччям у наступному році, із достатком рису.
Переддень Нового року
За традицією сільські жителі приступають до підготовки Нового року задовго до його настання, зазвичай тринадцятого грудня. Цього дня чоловіки йдуть у довколишні гори, щоб вибрати хвойні гілки для новорічної прикраси входу до житла, тоді як жінки займаються ретельним прибиранням будинку, очищенням свого вогнища. Зустріч Нового року вимагає особливого оздоблення житла, приготування святкового частування та вина.
Під Новий рік кожен будинок неодмінно прикрашається всередині квітами та гілками квітучих фруктових дерев; садівники до цього дня навіть навмисне вирощують у фарфорових вазонах сливові та інші деревця-карлики, пишно усіяні квітами. Господині, окрім клопотів із прибиранням будинку, зайняті ще фарбуванням яєць і печінням рисових пирогів із солоною та свіжою рибою, що подаються до столу та роздаються в день Нового року рідним та прислугі. Фарбовані червоні яйця є нарівні з пирогами необхідною приналежністю та прикрасою новорічного сімейного столу. Цього дня господарі також і їх роздають на знак привітання всім домочадцям, друзям та слугам, які приходять з новорічними привітаннями. Готують господині ще й принесення всім домашнім духам-покровителям, у вигляді рисового хліба, шматка сушеної риби, пляшечки саки та скринька з коконами шовковичного черв'яка. |
Символи Нового року
Кадомацу — соснові гілки, які виставляються біля під'їзду будинку або біля входу в житло, зазвичай парно, з двох сторін воріт чи дверей. Разом з гілками хвої ставляться також зв'язки бамбука, зрізаного навскіс у вигляді заточеного для письма величезного гусячого пір'я. А над входом до будинку вивішується «сіменава» — зв'язка сушеної трави. Вічнозелені гілки хвої для японців з давніх часів є символом незмінності, сталості, стійкості, а також нев'янення, довголіття. Звідси і символічне значення хвойних рослин з найдавніших часів: вікова сосна в японській літературі, поезії, живопису служить символом довголіття, мужності, моральної стійкості.
Ми бачимо, як домашня прислуга встромляє куплені ялинки перед воротами та вхідними сходами, а бамбуки вздовж тротуару. Скрізь блукають продавці червоних кулястих ліхтариків, нанизаних групами на високу вигнуту бамбучину. Ліхтарики теж розкуповуються дуже жваво і вішаються на карнизи, на ворота та заради прикраси на ялинки, перевиті стрічками зі срібного та золотого паперу. |
Cіменава
Пучок висушеної довговолокнистої трави, перев'язаний джгутом, або сніп рисової соломи, прикрашений білими паперовими стрічками, — «сіменава» — представляє символ чистоти та безпеки. Будинок, біля входу до якого вивішена сіменава, вважається недоторканним. За народном повір'ям, сіменава приносить спокій та благополуччя. Рисова солома служить своєрідною охороною, табу проти всіх сил зла.
Cетикубай
До темнозеленої хвої та смарагдового відтінку бамбуку іноді додають гілочки квітучої сливи, що надає особливої декоративності. Бамбук, прямий і стрункий, ніколи не ламається і здатний протистояти будь-якому бурелому. Бамбук завжди уособлює стійкість та мужність. Однак «пряма людина — що прямий бамбук: зустрічається рідко», — говорить японська приказка.
З часом гілки хвої, навскіс зрізані жердини бамбука та скручені пучки трави стали застосовуватися головним чином у декоративних цілях. Поєднання бамбука, сосни та квітів сливи — «сетикубай» — також вважається дуже доброзичливою ознакою. Ці символічні рослини, що набули широкого поширення у Китаї, відомі під ім'ям «три друга зимового холоду». Вони є уособленням вірності почуттів та стійкості. Характерно, що кадомацу та сіменаву застосовуються головним чином у зв'язку з о-сьогацу і майже не використовуються при інших обставинах. Кадомацу забирають 7 січня та урочисто спалюються на багатті. Іноді сіменава вивішується біля входу в синтоїстські святилища та в деяких інших місцях, щоб показати «святість» такого місця. У деяких випадках сіменава вивішується і по урочистих святах.
Характерно, проте, іноді замість хвої застосовуються також персикові гілки, які, як розповідає легенда, символізують довголіття життя, безсмертя. Гілка квітучого персика — улюблений поетичний образ японської художньої творчості. Квіти персика оспівуються за їх вражаючу життєстійкість. Їх ніжним пелюсткам не страшна навіть люта стужа: вони ніби кидають виклик сніговому покриву, крізь який незнищенно пробиваються при першому подиху весни.
Вакадзарі
Над дверима ґанку вивішують новорічна прикрасу — «вакадзарі» — декоративна зв'язка з величезного морського рака («ебі»), листя папороті, «комбу» (морська капуста), «дайдай» (гіркий апельсин), — охоплений джгутом пучок рисової соломи та інші символи щастя і удачі. Морський рак (пишеться двома ієрогліфами — «морський старець») символізує довге життя, старість. Рак обіцяє також, що у похилому віці спина людини стане вигнутою, горбатою, подібно до форми ракової шийки. Морська капуста — комбу — відіграє тут роль талісмана, який обіцяє щастя та радість, бо комбу асоціюється зі словом «єрокобу» — «радіти», «веселитися» «гіркий апельсин» (дайдай), співзвучне словам «покоління за поколінням», асоціюється з поняттям «продовження роду, життя», безсмертя.
Див. також
Примітки
- Микола Федоренко, Японські записи, 1966 p., c.19
- Всеволод Крестовський/>, В далеких водах і країнах, Т. 2 Японія, с. 45., 1880
- Садокова А. Р., Японська календарна поезія, 1993., с. 94
- Всеволод Крестовський/>, В далеких водах і країнах, Т. 2 Японія, с. 45., 1880
- Всеволод Крестовський, В далеких водах і країнах, Т. 2 Японія, с. 45., 1880
Джерела
- Микола Федоренко, Японські записи, 1966 p., c. 17 (рос.)
- Всеволод Крестовський, В далеких водах і країнах, Т. 2 Японія, с. 45., 1880 [[1]] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novij rik お正月 o sogacu 正月 sogacu odne z velikih ta najveselishih narodnih svyat dlya yaponciv Vzhe v odinadcyatomu stolitti o sogacu radisnij pershij misyac rozglyadavsya vazhlivoyu podiyeyu Tradiciya cya zbereglasya do nashih dniv Z o sogacu u bagatoh yaponciv asociyuyutsya dobri oznaki pov yazuyutsya novi nadiyi udachi v zhitti Z ostannim sto vosmim za rahunkom udarom u dzvin opivnochi povinni vidstupiti v nebuttya vsi girkoti minulogo roku Same ce porodilo davnij zvichaj bonenkaj zabuvati starij rik provodzhati O sogacu znamenuye pochatok novogo zhittya z usima blagami I dlya shaslivogo o sogacu tradiciya nakazuye zavershiti rozpochati spravi pokinchiti z usima naslidkami starogo roku rozrahuvatisya z usima borgami bo bez cogo ves nastupnij rik bude zatmareno i pide odna nevdacha za inshoyu I ne tilki bud yake pochinannya vse zhittya v budinku uzgodzhuyetsya z cim znamennim yavishem Pidgotovka do o sogacu povinna prohoditi zavchasno obachno nalezhnim chinom Cej den slid zustriti urochisto u novomu svyatkovomu odyazi u bezdogannij chistoti U vsomu comu vbachayetsya zaporuka majbutnih uspihiv i shastya Istoriya svyatkuvannyaSvyatkuvati 1 sichnya pochali v 1873 r za nakazom imperatora Mejdzi razom iz zaprovadzhennyam grigorianskogo kalendarya Do togo yaponci yak i inshi narodi Shidnoyi Aziyi zhili za shidnim sonyachno misyachnim kalendarem Za nim svyato Novogo roku pripadalo na pershij den dvanadcyatogo misyachnogo misyacya ta ne malo konkretnoyi dati kinec sichnya pochatok lyutogo yak i zaraz prodovzhuyut svyatkuvati v Kitayi ta V yetnami I ce bulo ne zimove svyato a svyato pochatku vesni zaraz v Yaponiyi jogo nazivayut Secubun rozdilennya sezoniv ta vidznachayut 3 lyutogo Sogodni 1880 p u yaponciv peredden Novogo roku Davnishe Novij rik zazvichaj spravlyavsya nimi somogo lyutogo ale kilka rokiv tomu uryad nakazav svyatkuvati jogo odnochasno z Yevropoyu za grigorianskim kalendarem Narod krivivsya poskarzhivsya ale pidkorivsya i teper spravlyaye svij Novij rik po novomu z kolishnimi veseloshami ta kolishnimi zvichayami Bozhestvo Novogo rokuZdavna vidomo kilka imen bozhestva Novogo roku Chasto novorichne bozhestvo nazivali Tositokudzii doslivno Bog Blagodijnik roku Tosigami Duh abo Bog roku abo O sogacu sama doslivno Pan pershij misyac Na vidminu vid O sogacu sama Tositokudzii ta Tosigami sprijmalisya yak oficijni bozhestva pov yazani z miscevim hramom O sogacu sama buv tim samim novorichnim bozhestvom yakij yak simvol radosti i dostatku vhodiv u kozhen yaponskij budinok Cyu vidminnist demonstruvali i narodni pisni v yakih zgaduvalosya lishe bozhestvo na im ya o sogacu sama Ce zh vidznachayetsya i v etnografichnih robotah obraz cogo bozhestva mozhna uyaviti vkraj umovno tak yak u folklornih etnografichnih dzherelah vin ne postaye antropomorfnoyu istotoyu osnovoyu opisu jogo zovnishnosti ye atributi Potribno vidznachiti sho v porivnyanni z inshimi silskogospodarskimi bozhestvami jogo atributi dano bilsh detalno V selyanskomu pobuti Bog Novogo roku buv pov yazanij z bagatim urozhayem blagopoluchchyam u nastupnomu roci iz dostatkom risu Peredden Novogo rokuZa tradiciyeyu silski zhiteli pristupayut do pidgotovki Novogo roku zadovgo do jogo nastannya zazvichaj trinadcyatogo grudnya Cogo dnya choloviki jdut u dovkolishni gori shob vibrati hvojni gilki dlya novorichnoyi prikrasi vhodu do zhitla todi yak zhinki zajmayutsya retelnim pribirannyam budinku ochishennyam svogo vognisha Zustrich Novogo roku vimagaye osoblivogo ozdoblennya zhitla prigotuvannya svyatkovogo chastuvannya ta vina Pid Novij rik kozhen budinok neodminno prikrashayetsya vseredini kvitami ta gilkami kvituchih fruktovih derev sadivniki do cogo dnya navit navmisne viroshuyut u farforovih vazonah slivovi ta inshi derevcya karliki pishno usiyani kvitami Gospodini okrim klopotiv iz pribirannyam budinku zajnyati she farbuvannyam yayec i pechinnyam risovih pirogiv iz solonoyu ta svizhoyu riboyu sho podayutsya do stolu ta rozdayutsya v den Novogo roku ridnim ta prislugi Farbovani chervoni yajcya ye narivni z pirogami neobhidnoyu prinalezhnistyu ta prikrasoyu novorichnogo simejnogo stolu Cogo dnya gospodari takozh i yih rozdayut na znak privitannya vsim domochadcyam druzyam ta slugam yaki prihodyat z novorichnimi privitannyami Gotuyut gospodini she j prinesennya vsim domashnim duham pokrovitelyam u viglyadi risovogo hliba shmatka sushenoyi ribi plyashechki saki ta skrinka z kokonami shovkovichnogo cherv yaka Simvoli Novogo rokuKadomacu Kadomacu sosnovi gilki yaki vistavlyayutsya bilya pid yizdu budinku abo bilya vhodu v zhitlo zazvichaj parno z dvoh storin vorit chi dverej Razom z gilkami hvoyi stavlyatsya takozh zv yazki bambuka zrizanogo navskis u viglyadi zatochenogo dlya pisma velicheznogo gusyachogo pir ya A nad vhodom do budinku vivishuyetsya simenava zv yazka sushenoyi travi Vichnozeleni gilki hvoyi dlya yaponciv z davnih chasiv ye simvolom nezminnosti stalosti stijkosti a takozh nev yanennya dovgolittya Zvidsi i simvolichne znachennya hvojnih roslin z najdavnishih chasiv vikova sosna v yaponskij literaturi poeziyi zhivopisu sluzhit simvolom dovgolittya muzhnosti moralnoyi stijkosti Mi bachimo yak domashnya prisluga vstromlyaye kupleni yalinki pered vorotami ta vhidnimi shodami a bambuki vzdovzh trotuaru Skriz blukayut prodavci chervonih kulyastih lihtarikiv nanizanih grupami na visoku vignutu bambuchinu Lihtariki tezh rozkupovuyutsya duzhe zhvavo i vishayutsya na karnizi na vorota ta zaradi prikrasi na yalinki pereviti strichkami zi sribnogo ta zolotogo paperu Cimenava Puchok visushenoyi dovgovoloknistoyi travi perev yazanij dzhgutom abo snip risovoyi solomi prikrashenij bilimi paperovimi strichkami simenava predstavlyaye simvol chistoti ta bezpeki Budinok bilya vhodu do yakogo vivishena simenava vvazhayetsya nedotorkannim Za narodnom povir yam simenava prinosit spokij ta blagopoluchchya Risova soloma sluzhit svoyeridnoyu ohoronoyu tabu proti vsih sil zla Cetikubaj Do temnozelenoyi hvoyi ta smaragdovogo vidtinku bambuku inodi dodayut gilochki kvituchoyi slivi sho nadaye osoblivoyi dekorativnosti Bambuk pryamij i strunkij nikoli ne lamayetsya i zdatnij protistoyati bud yakomu burelomu Bambuk zavzhdi uosoblyuye stijkist ta muzhnist Odnak pryama lyudina sho pryamij bambuk zustrichayetsya ridko govorit yaponska prikazka Z chasom gilki hvoyi navskis zrizani zherdini bambuka ta skrucheni puchki travi stali zastosovuvatisya golovnim chinom u dekorativnih cilyah Poyednannya bambuka sosni ta kvitiv slivi setikubaj takozh vvazhayetsya duzhe dobrozichlivoyu oznakoyu Ci simvolichni roslini sho nabuli shirokogo poshirennya u Kitayi vidomi pid im yam tri druga zimovogo holodu Voni ye uosoblennyam virnosti pochuttiv ta stijkosti Harakterno sho kadomacu ta simenavu zastosovuyutsya golovnim chinom u zv yazku z o sogacu i majzhe ne vikoristovuyutsya pri inshih obstavinah Kadomacu zabirayut 7 sichnya ta urochisto spalyuyutsya na bagatti Inodi simenava vivishuyetsya bilya vhodu v sintoyistski svyatilisha ta v deyakih inshih miscyah shob pokazati svyatist takogo miscya U deyakih vipadkah simenava vivishuyetsya i po urochistih svyatah Harakterno prote inodi zamist hvoyi zastosovuyutsya takozh persikovi gilki yaki yak rozpovidaye legenda simvolizuyut dovgolittya zhittya bezsmertya Gilka kvituchogo persika ulyublenij poetichnij obraz yaponskoyi hudozhnoyi tvorchosti Kviti persika ospivuyutsya za yih vrazhayuchu zhittyestijkist Yih nizhnim pelyustkam ne strashna navit lyuta stuzha voni nibi kidayut viklik snigovomu pokrivu kriz yakij neznishenno probivayutsya pri pershomu podihu vesni Vakadzari Nad dverima ganku vivishuyut novorichna prikrasu vakadzari dekorativna zv yazka z velicheznogo morskogo raka ebi listya paporoti kombu morska kapusta dajdaj girkij apelsin ohoplenij dzhgutom puchok risovoyi solomi ta inshi simvoli shastya i udachi Morskij rak pishetsya dvoma iyeroglifami morskij starec simvolizuye dovge zhittya starist Rak obicyaye takozh sho u pohilomu vici spina lyudini stane vignutoyu gorbatoyu podibno do formi rakovoyi shijki Morska kapusta kombu vidigraye tut rol talismana yakij obicyaye shastya ta radist bo kombu asociyuyetsya zi slovom yerokobu raditi veselitisya girkij apelsin dajdaj spivzvuchne slovam pokolinnya za pokolinnyam asociyuyetsya z ponyattyam prodovzhennya rodu zhittya bezsmertya Div takozhYaponskij kalendar Novij rik za misyachnim kalendarem Novij rikPrimitkiMikola Fedorenko Yaponski zapisi 1966 p c 19 Vsevolod Krestovskij gt V dalekih vodah i krayinah T 2 Yaponiya s 45 1880 Sadokova A R Yaponska kalendarna poeziya 1993 s 94 Vsevolod Krestovskij gt V dalekih vodah i krayinah T 2 Yaponiya s 45 1880 Vsevolod Krestovskij V dalekih vodah i krayinah T 2 Yaponiya s 45 1880DzherelaMikola Fedorenko Yaponski zapisi 1966 p c 17 ros Vsevolod Krestovskij V dalekih vodah i krayinah T 2 Yaponiya s 45 1880 1 ros